Blog

Через дефіцит електронних компонентів та запчастин, спричинений західними санкціями, Росія пом’якшила стандарти для виробництва автомобілів на своїй території, дозволивши випуск машин без ABS та подушок безпеки.

Після російського наступу на Україну західні країни запровадили жорсткі санкції щодо російського автомобільного сектора, зокрема, заборонивши експорт електронних компонентів, необхідних для виробництва автомобілів.

Щоб впоратися з нестачею запчастин, 12 травня уряд Росії видав ухвалу, що встановлює перелік знижених стандартів для сертифікації нових автомобілів, що виробляються в країні.

Серед цих нових стандартів уряд дозволяє виробникам не оснащувати автомобілі датчиками ABS, подушками безпеки, а також натягувачами ременів безпеки. Цей указ діє до 1 лютого 2023 року.

Крок назад

“Справжній крок назад”, — пише газета “КоммерсантЪ” у номері за 17 травня. Газета вказує, що вони повертаються до рівня, еквівалентного автомобілям, випущеним у 1988 році.

У понеділок, 16 травня, через санкції, спрямовані проти Росії, французька автомобільна група, яка виробляла Renault і Nissan, продала свої активи російській державі.

За матеріалами Epoch Times Europe Fr

Из-за дефицита электронных компонентов и запчастей, вызванного западными санкциями, Россия смягчила стандарты для производства автомобилей на своей территории, разрешив выпуск машин без ABS и подушек безопасности.

После российского наступления на Украину западные страны ввели жесткие санкции в отношении российского автомобильного сектора, в частности запретив экспорт электронных компонентов, необходимых для производства автомобилей.

Чтобы справиться с нехваткой запчастей, 12 мая правительство России издало постановление, устанавливающее перечень пониженных стандартов для сертификации новых автомобилей, производимых в стране.

Среди этих новых стандартов правительство разрешает производителям не оснащать автомобили датчиками ABS, подушками безопасности, а также преднатяжителями ремней безопасности. Данный указ действует до 1 февраля 2023 года.

Шаг назад

“Настоящий шаг назад”, — пишет газета “КоммерсантЪ” в номере за 17 мая. Газета указывает, что они возвращаются к уровню, эквивалентному автомобилям, выпущенным в 1988 году.

В понедельник, 16 мая, из-за санкций, направленных против России, французская автомобильная группа, производившая Renault и Nissan , продала свои активы российскому государству.

По материалам Epoch Times Europe Fr

Оскільки у геополітиці не буває вакууму, для об’єктивної її оцінки потрібен цілісний підхід. Іран, перебуваючи під більш-менш жорсткими санкціями всі ці роки, частково вижив тому, що Росія та Китай ігнорували ці санкції: купували у нього нафту, продавали йому зброю та надавали дипломатичний захист.

На цьому прикладі добре видно: якщо країні, що перебуває під жорсткими міжнародними санкціями, надавати підтримку з метою зниження ефекту від обмежувальних заходів, то це, з одного боку, зменшить рівень тиску на неї, а з іншого – зросте вплив країни, яка запропонувала допомогу.

Саме так сталося з санкціями проти Росії, які запровадили після того, як вона підписала угоду про «необмежену співпрацю» з Китаєм і після завершення зимових Олімпійських ігор напала на Україну. Наприклад, коли Visa та Mastercard пішли з Росії, транзакції взялася обробляти китайська UnionPay.

І, звичайно, тепер Китай купує російську нафту та газ за півціни, збільшивши тим самим свої конкурентні переваги.

З початку російського вторгнення компартія Китаю (КПК) діяла за звичайною схемою ― «два кроки вперед, один крок назад»: підтримувала Росію, а потім трохи відступала. Таким чином, у західних урядів створилася ілюзія, що, можливо, Китай зіграє конструктивну роль у посередництві.

Китайський режим десятиліттями прагнув світового панування, розглядав Сполучені Штати як свого головного суперника і робив все, щоб завдати шкоди американським інтересам, альянсам та соціальній згуртованості. Це, безумовно, включало підтримку урядів та організацій (незалежно від ідеологічної спорідненості з КПК), чиї дії підривали Америку.

Наприклад, в Ірані править ісламський релігійний режим, тоді як КПК є антирелігійною та переслідує мусульман-уйгурів.

Таким чином, китайський режим зайняв вигідну позицію: коли його просять утихомирити правлячі тоталітарні режими, такі як у Росії, Ірані та Північній Кореї, він з радістю погоджується, стягуючи із Заходу за свої «послуги» дуже високу плату ― толерантність до глобального домінування КНР за кордоном та кричущим порушенням прав людини у своїй країні. Насправді, всі ці режими не були б такими сміливими та самовпевненими, якби КПК не надавала їм реальної економічної, дипломатичної та воєнізованої допомоги.

Це стосується й інших обставин.

Візьмемо, наприклад, Ізраїль. Ізраїльські уряди, що змінювали один одного, виправдовували зміцнення зв’язків з КПК тим, що це зробить китайську сторону менш прихильною до Ірану. Проте така тактика не спрацювала, оскільки кампанія КПК спрямована проти Сполучених Штатів, а Іран є ворогом США.

Жодні дружні відносини Ізраїлю з Китаєм не змінять цих принципово важливих позицій КПК.

Зате зміцнення зв’язків з Ізраїлем надає КПК безліч інструментів і методів, за допомогою яких вона одним пострілом може вбити двох зайців: це технології подвійного призначення, такі як кібер, і вбивання клину між Ізраїлем і США.

Схоже, дедалі більше урядів почали прислухатися до думки своїх розвідувальних служб та органів безпеки й розуміють, якщо не усунути джерело підтримки президента Росії Володимира Путіна, іранського режиму та Північної Кореї, то санкції матимуть менший ефект, і КПК вступить у гру та відбере частку ринку у Заходу.

Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.

Тамуз Ітаї — журналіст і оглядач, який живе в Тель-Авіві, Ізраїль.

В геополитике нет вакуума, поэтому для объективной оценки необходим целостный подход. Иран, находясь под более-менее жёсткими санкциями все эти годы, выжил отчасти потому, что Россия и Китай игнорировали эти санкции, покупая у него нефть, продавая ему оружие и оказывая дипломатическую защиту.

На этом примере хорошо видно, если стране, находящейся под жёсткими международными санкциями, оказывать поддержку с целью снижения эффекта от ограничительных мер, то это, с одной стороны, уменьшит степень давления на неё, а с другой ― возрастёт влияние страны, предложившей помощь.

Именно так произошло с нынешними санкциями против России, которые ввели после того, как она подписала соглашение о «неограниченном сотрудничестве» с Китаем и по завершении зимних Олимпийских игр, напала на Украину. Например, когда Visa и Mastercard ушли из России, транзакции взялась обрабатывать китайская UnionPay.

И, конечно же, теперь Китай покупает российскую нефть и газ за полцены, увеличив тем самым свои конкурентные преимущества.

С самого начала российского вторжения, компартия Китая (КПК) действовала по обычной схеме ― «два шага вперёд, один шаг назад»: поддерживала Россию, а затем немного отступала. Таким образом, у западных правительств создалась иллюзия, что, возможно, Китай сыграет конструктивную роль в посредничестве.

Китайский режим десятилетиями стремился к мировому господству, рассматривал Соединённые Штаты как своего главного соперника и делал всё, чтобы нанести ущерб американским интересам, альянсам и социальной сплочённости. Это, безусловно, включало в себя поддержку правительств и организаций (независимо от идеологического родства с КПК), чьи действия подрывали Америку.

Например, в Иране правит исламский религиозный режим, в то время как КПК антирелигиозна и преследует мусульман-уйгуров.

Таким образом, китайский режим занял выгодную позицию: когда его просят усмирить правящие тоталитарные режимы, такие как в России, Иране и Северной Корее, он с радостью соглашается, взимая с Запада за свои «услуги» очень высокую плату ― терпимость к глобальному доминированию КНР за рубежом и вопиющим нарушениям прав человека в собственной стране. На самом деле, все эти режимы не были бы такими смелыми и самоуверенными, если бы КПК не оказывала им реальную экономическую, дипломатическую и военизированную помощь.

Это относится и к другим обстоятельствам.

Возьмём, к примеру, Израиль. Сменявшие друг друга израильские правительства оправдывали укрепление связей с КПК тем, что это сделает китайскую сторону менее благосклонной к Ирану. Однако эта тактика не сработала, поскольку кампания КПК направлена против Соединённых Штатов, а Иран является врагом США.

Никакие дружеские отношения Израиля с Китаем не изменят этих принципиально важных позиций КПК.

Но, зато укрепление связей с Израилем предоставляет КПК множество инструментов и методов, с помощью которых она одним выстрелом может убить двух зайцев: это технологии двойного назначения, такие как кибер, и вбивание клина между Израилем и США.

Похоже, всё больше правительств начали прислушиваться к мнению своих разведывательных служб и органов безопасности и понимают, если не устранить источник поддержки президента России Владимира Путина, иранского режима и Северной Кореи, то санкции будут иметь меньший эффект, и КПК вступит в игру и отберёт долю рынка у Запада.

Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.

Тамуз Итаи — журналист и обозреватель, живущий в Тель-Авиве, Израиль.

Россия может прекратить поставки газа в Финляндию уже на этой неделе, заявил в среду финский государственный поставщик энергоресурсов Gasum. Это заявление было сделано после того, как Финляндия официально подала заявку на вступление в НАТО.

В своем заявлении компания Gasum сообщила, что не получала никакой информации на этот счет от российского “Газпром экспорта” или российского оператора по транспортировке газа, но тем не менее, она готовится к сценарию, при котором Москва сократит поставки газа к концу пятницы или в субботу.

Газпром не ответил на просьбу о комментарии.

“Gasum продолжит готовиться к этой ситуации вместе со своими клиентами и национальными органами, ответственными за аварийные поставки”, — говорится в сообщении.

По данным информационного агентства “Интерфакс”, в период с 1 января по 16 марта экспорт российского газа в Финляндию составлял в среднем около 3,2 млн кубометров в сутки.

На прошлой неделе президент Финляндии Саули Ниинистё и премьер-министр Санна Марин заявили, что Финляндия “без промедления” подаст заявку на вступление в западный оборонный альянс НАТО, что побудило Россию объявить о том, что последует ответная реакция.

Более того, президент России Владимир Путин ранее потребовал от стран, которые он называет “недружественными”, платить за газ в рублях или прекратить им поставки. В апреле Москва приостановила поставки в Болгарию и Польшу, после того как они отказались от этих требований.

Европейская комиссия заявила, что страны не должны платить в рублях и что выполнение требования России может нарушить санкции Европейского Союза против Москвы в связи с ее действиями в Украине.

Ранее компания Gasum заявляла, что не примет требование “Газпром экспорта” платить в рублях и что в связи с этим возрастает риск прекращения поставок российского газа в Финляндию.

В прошлую пятницу комитет по готовности к чрезвычайным ситуациям Финляндии заявил, что готов справиться с ситуацией, если Россия прекратит поставки газа.

Финляндия импортирует основную часть природного газа из соседней России, но на природный газ приходится лишь около 5% ее годового энергопотребления.

Росія може припинити постачання газу до Фінляндії вже цього тижня, заявив у середу фінський державний постачальник енергоресурсів Gasum. Ця заява була зроблена після того, як Фінляндія офіційно подала заявку на вступ до НАТО.

У своїй заяві компанія Gasum повідомила, що не отримувала жодної інформації з цього приводу від російського “Газпром експорту” або російського оператора з транспортування газу, проте вона готується до сценарію, при якому Москва скоротить постачання газу до кінця п’ятниці або в суботу.

Газпром не відповів на прохання про коментар.

“Gasum продовжить готуватися до цієї ситуації разом зі своїми клієнтами та національними органами, відповідальними за аварійне постачання”, — йдеться у повідомленні.

За даними інформаційного агентства “Інтерфакс”, у період з 1 січня до 16 березня експорт російського газу до Фінляндії становив у середньому близько 3,2 млн кубометрів на добу.

Минулого тижня президент Фінляндії Саулі Нііністе і прем’єр-міністр Санна Марін заявили, що Фінляндія “без зволікання” подасть заявку на вступ до західного оборонного альянсу НАТО, що спонукало Росію оголосити про те, що буде реакція у відповідь.

На додаток, президент Росії Путін раніше вимагав від країн, які він називає “недружніми”, платити за газ у рублях або припинити їм постачання. У квітні Москва призупинила постачання до Болгарії та Польщі, після того, як вони відмовилися від цих вимог.

Європейська комісія заявила, що країни не повинні платити в рублях, і що виконання вимог Росії може порушити санкції Європейського Союзу проти Москви у зв’язку з її діями в Україні.

Раніше компанія Gasum заявляла, що не прийме вимоги “Газпром експорту” платити в рублях і що у зв’язку з цим зростає ризик припинення постачання російського газу до Фінляндії.

Минулої п’ятниці комітет з готовності до надзвичайних ситуацій Фінляндії заявив, що готовий впоратися із ситуацією, якщо Росія припинить постачання газу.

Фінляндія імпортує основну частину природного газу із сусідньої Росії, але на природний газ припадає лише близько 5% її річного енергоспоживання.

С конца апреля премьер-министр Китая Ли Кэцян на разных собраниях трижды упомянул о проблеме занятости в стране. Уровень безработицы в Китае за март стал самым высоким за последние два года.

Как сообщила гонконгская газета Ming Pao, 27 апреля и 11 мая во время исполнительных встреч Госсовета КНР Ли Кэцян подчеркнул важность «усиления политики стабилизации рабочих мест и содействия занятости», а также потребовал, чтобы «фискальная и денежно-кредитная политика была ориентирована на обеспечение занятости». 7 мая во время всекитайской видео конференции, посвящённой проблеме безработицы, Ли Кэцян заявил, что «текущая ситуация с занятостью сложна и серьёзна».

Ситуация с занятостью в КНР продолжает ухудшаться. Одна из причин заключается в том, что эпидемия COVID-19 и российско-украинская война усилили давление на экономику Китая. Вторая причина ― это количество выпускников колледжей и университетов в Китае в 2022 году, которое, как ожидается, составит 10,76 млн, и впервые превысит отметку в 10 тысяч (годовое увеличение составит 1,67 млн человек).

Заместитель руководителя управления Министерства образования, заведующего студентами ВУЗов, У Айхуа признал, что выпускники китайских колледжей и университетов в этом году могут столкнуться с многочисленными трудностями при трудоустройстве, причём трудностей будет больше, чем у выпускников в 2020 году.

Согласно официальным данным Пекина, уровень безработицы в КНР в марте вырос до 5,8 %, что является самым высоким показателем с мая 2020 года. Однако многие наблюдатели считают, что реальные цифры гораздо выше.

Раньше Ли Кэцян говорил, что во всей стране 200 миллионов человек имеют «гибкую занятость». «Гибкая занятость» — это новый термин, придуманный компартией Китая, который относится к людям, не имеющим постоянной работы.

Хотя китайский премьер бьёт тревогу по поводу растущей в стране безработицы, используя резкие формулировки, при этом он пока ни разу не упомянул о политике «нулевой терпимости», которую проводит Си Цзиньпин в отношении вируса COVID-19 и её ярко выраженного негативного влияния на экономику страны.

В то время как большинство стран постепенно возвращаются к нормальной жизни, власти КНР продолжают вводить локдауны, закрывая на карантин целые мегаполисы и жёстко подавляя любую критику свей политики внутри страны.

Так, 5 мая на заседании Постоянного комитета Политбюро Си Цзиньпин подчеркнул, что необходимо неуклонно придерживаться политики «нулевой терпимости» и «решительно бороться со всеми речами и поступками, искажающими, ставящими под сомнение и отрицающими политический курс против эпидемии в Китае».

Разногласия между Си Цзиньпином и Ли Кэцяном давно уже привлекают внимание наблюдателей.

Как сообщило издание Bloomberg, старший аналитик американского исследовательского института Rhodium Group Джордан Шнайдер рассказал, что Ли Кэцян «представляет технократов в системе управления», что он сильно разочарован в политике «нулевой терпимости», и призывает «учитывать экономические аспекты и вопросы здравоохранения».

Эксперт по вопросам Китая Хэн Хэ считает, что Си Цзиньпин так сильно защищает свою политику в отношении COVID-19 из-за ожесточённой борьбы в верхушке компартии, где далеко не все согласны с её целесообразностью.

По материалам Epoch Times

З кінця квітня прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян на різних зборах тричі згадав проблему зайнятості в країні. Рівень безробіття в Китаї за березень став найвищим за останні два роки.

Як повідомила гонконзька газета Ming Pao, 27 квітня і 11 травня під час виконавчих зустрічей Держради КНР Лі Кецян наголосив на важливості «посилення політики стабілізації робочих місць та сприяння зайнятості», а також зажадав, щоб «фіскальна та грошово-кредитна політика була орієнтована на забезпечення зайнятості ». 7 травня під час всекитайської відео конференції, присвяченої проблемі безробіття, Лі Кецян заявив, що «поточна ситуація із зайнятістю складна та серйозна».

Ситуація із зайнятістю у КНР продовжує погіршуватися. Одна з причин у тому, що епідемія COVID-19 та російсько-українська війна посилили тиск на економіку Китаю. Друга причина — це кількість випускників коледжів та університетів у Китаї в 2022 році, яка, як очікується, складе 10,76 млн, і вперше перевищить позначку в 10 тисяч (річне збільшення становитиме 1,67 млн ​​осіб).

Заступник керівника управління Міністерства освіти, завідувача студентів ВНЗ, У Айхуа визнав, що випускники китайських коледжів та університетів цього року можуть зіткнутися з численними труднощами при працевлаштуванні, причому труднощів буде більше, ніж у випускників у 2020 році.

Згідно з офіційними даними Пекіна, рівень безробіття в КНР у березні зріс до 5,8%, що є найвищим показником із травня 2020 року. Однак багато спостерігачів вважають, що реальні цифри набагато вищі.

Раніше Лі Кецян говорив, що в усій країні 200 мільйонів людей мають «гнучку зайнятість». “Гнучка зайнятість” — це новий термін, придуманий компартією Китаю, який відноситься до людей, які не мають постійної роботи.

Хоча китайський прем’єр б’є тривогу з приводу зростання безробіття в країні, використовуючи різкі формулювання, при цьому він поки жодного разу не згадав про політику «нульової терпимості», яку проводить Сі Цзіньпін щодо вірусу COVID-19 та її яскраво вираженого негативного впливу на економіку країни.

У той час як більшість країн поступово повертаються до нормального життя, влада КНР продовжує вводити локдауни, закриваючи на карантин цілі мегаполіси і жорстко придушуючи будь-яку критику своєї політики всередині країни.

Так, 5 травня на засіданні Постійного комітету Політбюро Сі Цзіньпін наголосив, що необхідно неухильно дотримуватися політики «нульової терпимості» і «рішуче боротися з усіма промовами та вчинками, що спотворюють, що ставлять під сумнів і заперечують політичний курс проти епідемії в Китаї».

Розбіжності між Сі Цзіньпіном та Лі Кецяном давно вже привертають увагу спостерігачів.

Як повідомило видання Bloomberg, старший аналітик американського дослідницького інституту Rhodium Group Джордан Шнайдер розповів, що Лі Кецян “представляє технократів у системі управління”, що він сильно розчарований у політиці “нульової терпимості”, і закликає “враховувати економічні аспекти та питання охорони здоров’я”.

Експерт з питань Китаю Хен Хе вважає, що Сі Цзіньпін так сильно захищає свою політику щодо COVID-19 через запеклу боротьбу у верхівці компартії, де далеко не всі згодні з її доцільністю.

За матеріалами Epoch Times

===

Американские военные получают все больше и больше сообщений о неопознанных летающих объектах. Нет никаких доказательств их внеземного происхождения, но во многих случаях нет и объяснений.

Многочисленные наблюдения НЛО в последние несколько лет продолжают озадачивать американских военных.

Об этом стало известно на первом за более чем 50 лет слушании в Палате представителей Конгресса США, посвященном «неопознанным воздушным явлениям» (НВЯ) — термину, используемому американскими военными для описания НЛО. Помощник директора военно-морской разведки США  Скотт Брэй заявил, что целевая группа его ведомства не располагает доказательствами того, что среди необъяснимых небесных объектов есть объекты внеземного происхождения.

Председатель подкомитета Палаты представителей по контрразведке Андре Карсон сказал: «Неопознанные воздушные явления необъяснимы, это правда. Но они реальны. Их нужно расследовать». Представитель подкомитета Питер Уэлч отметил: «Никто не знает, существует ли инопланетная жизнь. Это большая Вселенная. И было бы довольно самонадеянно делать однозначный вывод». Старший сотрудник Пентагона Рональд Моултри, который на слушаниях выступил как поклонник научной фантастики, сказал: «Мы открыты для любых гипотез и выводов, с которыми мы можем столкнуться».

Скотт Брэй отметил, что с начала 2000-х годов наблюдается все большее количество несанкционированных или неопознанных объектов. Он сказал, что увеличение количества сообщений также связано с такими факторами, как усовершенствованные датчики или более новые летательные системы, такие как беспилотники. Но это также результат усилий военных по фиксации сообщений о НЛО. «Посыл теперь ясен: если вы что-то видите, вы должны сообщить об этом».

В июне прошлого года разведывательные службы США представили отчет по НВЯ. Это показало, что не существует объяснений примерно 140 небесным явлениям последних двух десятилетий. Брэй сказал, что с момента публикации отчета количество зарегистрированных наблюдений увеличилось примерно до 400.

Брэй показал на слушаниях два видеоролика. В одном из них, по его словам, показан «сферический объект», пролетающий мимо кабины истребителя. «У меня нет объяснения, что это за объект». По его словам, на второй видеозаписи виден треугольный парящий объект, наблюдаемый через приборы ночного видения. Несколько лет спустя аналогичные наблюдения были сделаны военно-морскими силами, сказал он. Брэй назвал эти объекты «беспилотными воздушными системами».

Отвечая на вопрос, Брэй сказал, что до сих пор не было столкновений американских истребителей с неопознанными объектами. «Однако было, по меньшей мере, 11 почти произошедших столкновений. Никакой связи с объектами не было. Американские войска в любом случае не открывали огонь по НВЯ. Далее представитель военно-морской разведки сказал, что наблюдения проводят не только США. Китай создал свою целевую группу. Совершенно ясно, что ряд стран наблюдает в воздушном пространстве то, что они не могут идентифицировать».

Только часть слушаний была открыта для публики. Несколько вопросов членов парламента к Брэю и Моултри должны были обсуждаться после этого за закрытыми дверями.

По материалам Epoch Times Europe GmbH

Американські військові отримують дедалі більше повідомлень про непізнані летючі об’єкти. Немає жодних доказів їхнього позаземного походження, але в багатьох випадках немає і пояснень. Численні спостереження НЛО останні кілька років продовжують спантеличувати американських військових.

Про це стало відомо на першому за більш ніж 50-річному слуханні в Палаті представників Конгресу США, присвяченому «непізнаним повітряним явищам» (НПЯ) — терміну, що використовується американськими військовими для опису НЛО. Помічник директора військово-морської розвідки США Скотт Брей заявив, що цільова група його відомства не має доказів того, що серед незрозумілих небесних об’єктів є об’єкти позаземного походження.

Голова підкомітету Палати представників із контррозвідки Андре Карсон сказав: «Невідомі повітряні явища незрозумілі, це правда. Але вони є реальними. Їх слід розслідувати». Представник підкомітету Пітер Уелч зазначив: «Ніхто не знає, чи існує інопланетне життя. Це великий Всесвіт. І було б досить самовпевнено робити однозначний висновок». Старший співробітник Пентагону Рональд Моултрі, який на слуханнях виступив як шанувальник наукової фантастики, сказав: «Ми відкриті для будь-яких гіпотез та висновків, з якими ми можемо зіткнутися».

Скотт Брей зазначив, що з початку 2000-х років спостерігається дедалі більша кількість несанкціонованих чи непізнаних об’єктів. Він сказав, що збільшення кількості повідомлень також пов’язане з такими факторами, як удосконалені датчики або нові літальні системи, такі як безпілотники. Але це також результат зусиль військових щодо фіксації повідомлень про НЛО. «Послання тепер зрозуміле: якщо ви щось бачите, ви повинні повідомити про це».

У червні минулого року розвідувальні служби США подали звіт про НПЯ. Це показало, що немає пояснень приблизно 140 небесним явищам останніх двох десятиліть. Брей сказав, що з моменту опублікування звіту кількість зареєстрованих спостережень збільшилася приблизно до 400.

Брей показав на слуханнях два відеоролики. В одному з них, за його словами, показаний «сферичний об’єкт», що пролітає повз кабіну винищувача. «У мене немає пояснення, що це за об’єкт». За його словами, на другому відеозаписі видно трикутний об’єкт, що спостерігається через прилади нічного бачення. Через кілька років аналогічні спостереження були зроблені військово-морськими силами, сказав він. Брей назвав ці об’єкти «безпілотними повітряними системами».

Відповідаючи на запитання, Брей сказав, що досі не було зіткнень американських винищувачів із невідомими об’єктами. «Однак було, щонайменше, 11 зіткнень, що майже відбулися. Жодного зв’язку з об’єктами не було. Американські війська в жодному разі не відкривали вогонь по НПЯ. Далі представник військово-морської розвідки сказав, що спостереження проводять не лише США. Китай створив свою цільову групу. Цілком зрозуміло, що низка країн спостерігає у повітряному просторі те, що вони не можуть ідентифікувати».

Лише частина слухань було відкрито для публіки. Декілька питань членів парламенту до Брея і Моултрі мали обговорюватися після цього за зачиненими дверима.

За матеріалами Epoch Times Europe GmbH