antonprima.pro

Blog

  • Китайський суп: готуємо вдома

    Китайський суп: готуємо вдома

    Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

    Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

    Китайський суп

    Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

    У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

    У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

    Готуємо китайський суп вдома

    Китайський суп

    Рецепт № 1. Китайський суп

    Варена куряча грудка — 200 г
    Соєвий соус — 2 ст.ложки
    Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
    Мелений білий перець
    Часник — 10 зубчиків
    Шпинат — 100 г
    Лимонний сік — 4 ст.ложки
    Бульйон курячий — 1,5 л
    Рисова локшина — 60 г
    Порізана кінза — 1 ст.ложка

    Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

    Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

    Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

    Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.
     

    Рецепт № 2. Китайський суп

    вода — 2 л
    куряча грудка — 2 шт
    морква — 1 шт
    консервовані паростки бамбука — 150–200 г
    сушені гриби шиітаке — 80 г
    цукор — 1 ст. ложка
    світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
    чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

    Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

    Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

    Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

    Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.
     

    Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

    Бульйон — 3 л
    Гриби шиітаке — 10 шт
    Перець чилі — 1 шт
    Корінь імбиру — 50 г
    Лимон — 1 шт
    Локшина рисова — 50 г
    Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
    Яйця — 2 шт
    Тофу (соєвий сир) — 100 г
    Помідори — 2 шт
    Соєвий соус — за смаком

    Спосіб приготування:

    Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

    Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

    Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

    Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

    Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

    Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.
     

    Рецепт № 4. Китайський суп курячий

    Морква — 2 шт
    Цибулина —1 шт
    Цибуля-порей — 1 шт
    Часник — 1 зубчик
    Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
    Бульйон курячий
    Чорні китайські гриби (можна білі)
    Спагеті сушені
    Соєвий соус

    Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

    Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

    Намагайтеся не переварити суп.

    Смачного!
     

  • Суші по-каліфорнійськи

    У Манхеттені — більше 25 000 ресторанів, які пропонують широкий вибір страв для жителів та гостей Нью-Йорка: на будь-який смак і за різними цінами. Ресторани суші — популярний вибір серед приїжджих із країн Східної Європи. На їхній превеликий подив, перше, що кидається в очі, коли вони відкривають меню, — це перелік різних захворювань, пов’язаних із вживанням у їжу сирої риби, м’яса та яєць.

    Із 2016 року влада Нью-Йорка зобов’язала ресторани, які подають сирі м’ясо або рибу, попереджати відвідувачів, до того ж у письмовій формі, про ризики для здоров’я. Недотримання цієї вимоги може обернутися штрафом у розмірі до 2000 доларів за кожне порушення. Список захворювань настільки детальний, що у декого після прочитання відпадає бажання замовляти суші або сашимі. Можливо, це одна із причин такої широкої популярності страви, яка називається «суші по-каліфорнійськи». Замість сирої риби і сирих морепродуктів у ній використовують або приготоване м’ясо крабів, або замінник, відомий у нас як крабові палички. Виходить дуже смачна, ситна й легка страва, якою особливо приємно ласувати в літню пору.

    Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі покроковий рецепт суші по-каліфорнійськи. Приготувати їх нескладно, до того ж зроблені своїми руками суші коштують дешевше, ніж куплені у супермаркеті або ресторані. А ще ви зможете бути впевнені, що у цих свіжоприготованих суші немає небажаних і шкідливих інгредієнтів.

    Вам знадобиться:

    • 2 стакани короткозерного рису (часто продається під назвою «японський рис»);
    • 2 стакани фільтрованої води;
    • 1 лист комбу (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді), розміром приблизно 5×8 см;
    • 2 ст. л. оцту (краще за все рисового);
    • 1 ч. л. цукру;
    • ½ ч. л. солі;
    • 1 огірок;
    • 1 авокадо;
    • 6 крабових паличок;
    • 3 листа норі (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді);
    • 6 ч. л. смаженого насіння кунжуту.

    Приготування:

    1. Спочатку приготуємо рис для суші. Промийте рис як мінімум 10 разів під холодною водою — доки вода не стане прозорою. Це потрібно для видалення крохмалю з поверхні рису, щоб рис не був надмірно липким. Потім у невелику каструлю висипаємо промитий рис і додаємо 2 стакани фільтрованої води.

    Додаємо в каструлю з рисом лист комбу, попередньо акуратно протерши його вологим кухонним рушником. Варимо рис до готовності.

    2. Поки рис готується, очищаємо огірок від шкірки. Потім вимірюємо довжину листа водоростей норі та відрізаємо кінчики огірка, що не поміщаються. Розрізаємо його вздовж на 6 частин, видаляємо насіння.

    Тепер розрізаємо авокадо навпіл. Виймаємо кісточку і розрізаємо кожну частину ще раз навпіл. Знімаємо шкірку. Нарізаємо кожну частину на дольки, приблизно 8 мм шириною. Вичавлюємо на них лимонний сік, щоб запобігти потемнінню.

    Розрізаємо крабові палички уздовж навпіл.

    Розрізаємо (ножицями) 3 листа норі уздовж навпіл.

    3. Тепер готуємо оцтовий соус для рису. У маленькій каструлі змішуємо 2 ст. л. рисового оцту з 1 ч. л. цукру і ½ ч. л. солі. Варимо до повного розчинення цукру та солі, але не доводимо до кипіння. Ви також можете просто нагріти всі ці інгредієнти в мікрохвильовій печі (30 секунд).

    4. Тепер наш рис готовий, виймаємо і видаляємо комбу. Викладаємо рис на велику тарілку, найкраще плоску. Традиційно японці використовують дерев’яну лопатку для змішування, але пластикова теж підійде. “Зрошуємо” рис оцтовим соусом — спочатку на лопатку, потім із лопатки на рис, щоб вийшло рівномірно. Немов “нарізаємо” рис лопаткою і дуже обережно перемішуємо, аби він не перетворився на пюре.

    Накрийте рис чистим кухонним рушником і дайте охолонути до кімнатної температури.

    5. Найкраще для загортання суші використовувати бамбуковий килимок. Його можна обернути пакетом, щоб рис не прилипав. Покладіть 1 лист норі блискучою стороною вниз на бамбуковий килимок. Трохи змочіть кінчики пальців водою та рівномірно розподіліть близько 1 стакану рису на лист норі. Посипте рис насінням кунжуту. Переверніть лист норі стороною з рисом вниз.

    Розміщуємо на аркуші норі авокадо, 2 скибочки крабових паличок і по центру 1 шматочок огірка. Беремо край килимка, найближчий до вас, і звертаємо за його допомогою наш майбутній суші рол у щільний циліндр.

    6. Розрізаємо отриманий рол на 8 частин.

    Повторюємо із рештою інгредієнтів.

    Суші по-каліфорнійськи готові! Смачного!

    Дивіться далі:

    Смачний низькокалорійний яєчний суп по-китайськи

    Рецепт «чарівної» локшини по-японськи для тих, хто стежить за своєю фігурою

    Рецепти найкращих ресторанів Нью-Йорка: жар індійських спецій та аромат баранини

  • Британський яблучний пиріг Крамбл на сковороді

    apple_crumble_pie_in_a_skilet_-_vlifestyle.org_.jpg

    Яблучний крамбл (від англ. crumble, що означає “крихта”, “кришити”) не потрібно випікати — його можна приготувати просто на сковороді. Усі інгредієнти — прості, недорогі, їх можна знайти в будь-якому супермаркеті, і навіть яєць у тісто додавати не потрібно. Пиріг виходить дуже смачний і ви напевне захочете радувати ним ваших домочадців щотижня.

    Цей рецепт потрапив мені до рук 15 років тому, ще у студентські роки, проведені в Лондоні, де яблучний крамбл часто подають на вечерю. Фруктовий пиріг-крамбл дістав популярність у Великобританії під час Другої світової війни і став економічною альтернативою класичним пирогам. Загальна нестача продовольства спонукала господинь вносити зміни до звичних рецептів, а у цьому випадку — використовувати для приготування крихти тіста.

    Вам знадобиться:

    • 5 яблук;
    • 100 г масла;
    • ½ склянки борошна;
    • ½ склянки вівсяних пластівців;
    • ½–⅔ склянки цукру (за смаком);
    • близько 2 ст. л. лимонної цедри;
    • дрібка солі;
    • 2 ст. л. меду (за бажанням);
    • 1 ч. л. кориці (за бажанням);
    • цукрова пудра для прикраси (за бажанням).

    Приготування:

    1. У невеликій мисці змішайте борошно, вівсяні пластівці, лимонну цедру й дрібку солі. Додайте близько 70 г нарізаного кубиками масла та змішайте пальцями до появи великих крихт.
    2. Додайте цукор, знову перемішайте і поставте в морозилку на 20 хв.
    3. Очистіть яблука від серцевини і наріжте скибками (або кубиками).
    4. Поставте сковороду на середній вогонь і покладіть на неї залишки масла. Пересипте у сковороду яблука і готуйте близько 10 хвилин, періодично помішуючи. Накрийте кришкою та готуйте ще 5–8 хвилин (залежно від товщини кубиків/скибок яблука). Додайте мед і корицю, готуйте ще 3–4 хвилини. Коли шматочки яблука почнуть карамелізуватися, зніміть сковороду з плити.
    5. Викладіть готову яблучну начинку в тарілку 5 см завглибшки або у форму для пирога та відставте.
    6. Протріть сковороду чистим кухонним (паперовим) рушником і поставте на середній вогонь.
    7. Викладіть тісто на сковороду й обсмажуйте протягом 5 хвилин. Перемішайте та смажте ще 3–4 хвилини до золотистого кольору.
    8. Додайте крихту поверх яблучної начинки.

    Британський яблучний пиріг-крамбл готовий, смачного!

    Порада. Якщо ви поставите залишки пирога в холодильник на ніч, він трохи затвердіє. Можна підігріти його в духовці для отримання м’якої текстури або подавати холодним (пиріг-крабмл буде тримати свою форму так само добре, як і пиріг з яблуками, запечений у духовці).

    Такий рецепт яблучного пирога-крамбла безумовно порадує ваших рідних та близьких!

    Читайте далі:

    Смачна «Риба по-кантонськи» на пару та історія шеф-повара, який був змушений оголосити голодування

    Рецепт німецького пирога Напкухен

    Рецепт чизкейку

    Корисні цукерки з яблук — готуємо за 10 хвилин

  • Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

    Качка по-пекінськи

    Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

    Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

    Тушка качки (2―3 кг);

    Херес 1 ст. ложка;

    Мед 4 ст. ложки;

    Соєвий соус 5 ст. ложок;

    Імбирний порошок 1 ст. ложка;

    Кунжутне масло 1 ст. ложка;

    Перець мелений 1 ст. ложка;

    Вода 1 склянка;

    Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

    Сіль.

    Хрустка шкірочка

    Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

    Пшеничне борошно 500 г;

    Окріп 1 склянка;

    Яйце 1 шт.;

    Молоко 2/3 склянки;

    Масло рослинне 2 ст. ложки;

    Зелена цибуля.

    Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

    Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

    Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

    Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

    Качка по-пекінськи

    Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

  • Jelly Drops — вода, яку можна їсти, врятує людей похилого віку від зневоднення

    Одна з найсерйозніших проблем для людей із деменцією — це зневоднення. Навіть незначна нестача води може призвести до серйозного погіршення здоров’я. Саме над вирішенням цієї проблеми працює Льюїс Хорнбі: він створив «воду, яку можна з’їсти».

    Під час навчання Льюїса Хорнбі в коледжі в Лондоні його бабусю Пет госпіталізували внаслідок різкого погіршення здоров’я. Сім’я хвилювалася, але після 24 годин, проведених під крапельницями, Пет швидко відновилася. Причиною погіршення стану стало зневоднення, яке є частою проблемою для людей із деменцією.

    «Вражений тим, що настільки незначна річ, як нестача води, може чинити такий вплив на здоров’я, я почав досліджувати це питання та дізнався, що це нагальна проблема для багатьох», — сказав Хорнбі.

    Він виявив, що люди із хворобою Альцгеймера та іншими типами подібних захворювань часто страждають зневодненням. Деякі просто не відчувають спраги, вчасно не знаходять води або їм важко ковтати. Хорнбі зрозумів, що таким людям набагато легше їсти, ніж пити, тому вирішив створити таку воду, яку можна з’їсти.

    «Я хотів створити “закуску”, що містить запас вологи. Порадившись із лікарями, я врахував механізми, за допомогою яких організм поглинає воду, та створив декілька прототипів», — говорить Льюїс.

    Зрештою у нього вийшли Jelly Drops — барвисті кульки-краплі, які можна з’їсти за один укус. Вони містять суміш із декількох електролітів та упаковані у привабливу, схожу на цукерку оболонку, що легко відкривається.

    «Коли я запропонував людям із деменцією свою розробку, вони дуже зацікавилися. Jelly Drops привернули їхню увагу. Форма та консистенція такої дози води зручні, а ручка коробки, прозора кришка на петлях і буклет прості у використанні», — говорить Льюїс.

    На створення Jelly Drops Хорнбі, якому зараз 24 роки, знадобилося п’ять місяців. Це стало його дипломним проектом під час вивчення інноваційного проектування в Королівському коледжі мистецтв і Імперському коледжі Лондона.

    Тоді він жив зі своєю бабусею та доглядав за нею протягом декількох тижнів, перевіряючи ефективність свого винаходу:

    «Я зрозумів, що це спрацювало, коли вона з’їла 7 Jelly Drops за перші 10 хвилин, що рівнозначно випиванню склянки води, і при цьому це не вимагало сторонньої допомоги та великої кількості часу на ковтання», — каже Хорнбі.

    Із моменту своєї появи Jelly Drops завоювали декілька нагород, у тому числі премію за дизайн Хелен Хамлін, Snowdon Award і Dyson School of Design Engineering DESIRE Award за соціальний вплив. Продукт усе ще знаходиться на стадії розробки, адже Хорнбі проводить випробування в інших будинках для літніх людей і збирає команду для виведення свого винаходу на ринок.

    Читайте далі:

    Твердження «Випивайте 8 склянок води на день» — помилкове

    Створено першу спортивну пляшку для води з еластичного титану

    У Данії літніх людей безкоштовно катають на велорикшах — рух «Велоспорт без віку»

  • Jelly Drops — вода, которую можно есть, спасёт стариков от обезвоживания

    Одна из самых серьёзных проблем для людей с деменцией — это обезвоживание. Даже незначительная нехватка воды может привести к серьёзному ухудшению здоровья. Именно над решением этой проблемы работает Льюис Хорнби: он создал «воду, которую можно съесть».

    Во время учёбы Льюиса Хорнби в колледже в Лондоне его бабушку Пэт госпитализировали вследствие резкого ухудшения здоровья. Семья волновалась, но после 24 часов, проведённых под капельницами, Пэт быстро восстановилась. Причиной ухудшения состояния стало обезвоживание, которое является частой проблемой для людей с деменцией.

    «Потрясённый тем, что настолько незначительная вещь, как нехватка воды, может оказывать такое влияние на здоровье, я начал исследовать этот вопрос и узнал, что это серьёзная проблема для многих», — сказал Хорнби.

    Он обнаружил, что люди с болезнью Альцгеймера и другими типами подобных заболеваний часто страдают обезвоживанием. Некоторые просто не чувствуют жажды, вовремя не находят воды или им трудно глотать. Хорнби понял, что таким людям гораздо легче есть, чем пить, и поэтому решил создать такую ​​воду, которую можно съесть.

    «Я хотел создать „закуску‟, содержащую запас влаги. Посоветовавшись с врачами, я учёл механизмы, с помощью которых организм поглощает воду, и создал несколько прототипов», — говорит Льюис.

    В конечном итоге у него получились Jelly Drops — красочные шарики-капли, которые можно съесть за один укус. Они содержат смесь из нескольких электролитов и упакованы в привлекательную, легко открываемую оболочку, которая похожа на конфету.

    «Когда я предложил людям с деменцией свою разработку, они очень заинтересовались. Jelly Drops привлекли их внимание. Форма и консистенция такой дозы воды удобны, а ручка коробки, прозрачная крышка на петлях и буклет просты в использовании», — говорит Льюис.

    На создание Jelly Drops у Хорнби, которому сейчас 24 года, ушло пять месяцев. Это стало его дипломным проектом во время изучения инновационного проектирования в Королевском колледже искусств и Имперском колледже Лондона.

    Тогда он жил со своей бабушкой и ухаживал за ней в ​​течение нескольких недель, проверяя эффективность своего изобретения:

    «Я понял, что это сработало, когда она съела 7 Jelly Drops за первые 10 минут, что равнозначно выпиванию стакана воды, и при этом это не потребовало помощи со стороны и большого количества времени на глотание», — говорит Хорнби.

    С момента своего появления Jelly Drops завоевали несколько наград, включая премию за дизайн Хелен Хамлин, Snowdon Award и Dyson School of Design Engineering DESIRE Award за влияние на общество. Продукт всё ещё находится на стадии разработки, так как Хорнби проводит испытания в других домах для пожилых людей и собирает команду для вывода своего изобретения на рынок.

    Читайте далее:

    Правило «Выпивайте 8 стаканов воды в день» — ошибочно

    Создана первая сжимаемая бутылка для воды

    В Дании пожилых людей бесплатно катают на велорикшах — движение «Велоспорт без возраста»

  • Уроки на свіжому повітрі: у Нідерландах школярі вчаться вирощувати овочі та фрукти

    У наш час практично будь-які фрукти й овочі можна купити в супермаркеті. Завдяки цій зручності не всі діти знають, звідки береться їжа і тим паче як її вирощувати. Під час навчання школярів садівництва й овочівництва зростає їхня зацікавленість здоровою їжею, вони багато про що дізнаються та з користю проводять час на природі.

    Свіжіше, ніж у супермаркеті

    Фрукти й овочі імпортуються з усього світу: сьогодні в магазинах можна купити не тільки звичні для регіону продукти, але навіть кокоси, манго та багато іншої екзотики. Однак багато хто вважає, що краще купувати місцеві фрукти, овочі та зелень. А ще краще — виростити їх своїми руками!

    Щотижня діти із середньої школи в Нідерландах вирушають на город з учителем та одним із батьків-волонтерів. Там вони вчаться тому, як садити насіння, позбуватися бур’янів, поливати рослини та, найголовніше, як збирати вирощену своїми руками їжу.

    Таким чином, діти можуть насолоджуватися часом, проведеним на свіжому повітрі, та отримати незабутній досвід власноручного вирощування їжі. Такий урожай приємно вживати в їжу, і не тільки тому, що він є результатом співпраці, — діти відчувають, що натуральні продукти дійсно корисні та смачні: не такі, як у місцевому супермаркеті.

    Навчання тому, як вирощувати овочі та фрукти, допомагає дітям вибирати здорову їжу.

    Зелений рух

    Ця школа в Утрехті в Нідерландах — не єдина, де навчають вирощувати їжу. Усе більше й більше викладачів усвідомлює, наскільки важливо дітям проводити більше часу в контакті з природою та які переваги приносить вирощування власної їжі. Такий підхід прищеплює дітям звичку здорового харчування, а також може надихнути батьків на створення домашнього городу. До того ж час, проведений поза класом, допомагає дітям краще та довше концентруватися на уроках — і це іще одна користь шкільних городів.

    Система освіти у школах поступово реформується та покращується. Більше уваги приділяється благополуччю дітей і тому факту, що їм необхідно максимум часу проводити поза приміщеннями.

    Читайте далі:

    Як обідають школярі в Японії: програма здорового харчування, до якої привчають із дитинства

    Чому садівники та городники живуть довше?

    Медитація замість покарання: новий підхід у школах приносить дивовижні результати

  • Уроки на свежем воздухе: в Нидерландах школьники учатся выращивать овощи и фрукты

    В наши дни практически любые фрукты и овощи можно купить в супермаркете. Благодаря этому удобству не все дети знают, откуда берётся еда и тем более как её выращивать. Во время обучения школьников садоводству и овощеводству возрастает их интерес к здоровой пище, они многое узнают и с пользой проводят время на природе.

    Свежее, чем в супермаркете

    Фрукты и овощи импортируются со всего мира: сегодня в магазинах можно купить не только привычные для региона продукты, но даже кокосы, манго и много другой экзотики. Однако многие считают, что лучше покупать местные фрукты, овощи и зелень. А ещё лучше — вырастить своими руками!

    Каждую неделю дети из средней школы в Нидерландах отправляются на огород с учителем и одним из родителей-волонтёров. Там они учатся тому, как сажать семена, избавляться от сорняков, поливать растения и, главное, как собирать выращенную своими руками пищу.

    Таким образом, дети могут наслаждаться временем, проведённом на свежем воздухе, и получить незабываемый опыт собственноручного выращивания пищи. Такой урожай приятно употреблять в пищу, и не только потому, что он является плодом совместного труда, — дети чувствуют, что натуральные продукты действительно полезные и вкусные: не такие, как в местном супермаркете.

    Обучение тому, как выращивать овощи и фрукты, помогает детям выбирать здоровую пищу.

    Зелёное движение

    Эта школа в Утрехте в Нидерландах — не единственная, где обучают выращивать еду. Всё больше и больше преподавателей осознают, насколько важно детям проводить больше времени в контакте с природой и какие преимущества приносит выращивание собственной пищи. Такой подход прививает детям привычку здорового питания, а также может вдохновить родителей на создание домашнего огорода. К тому же время, проведённое вне класса, помогает детям лучше и дольше концентрироваться на уроках — и это ещё одна польза школьных огородов.

    Система образования в школах постепенно реформируется и улучшается. Больше внимания уделяется благополучию детей и тому факту, что им необходимо максимум времени проводить вне помещений.

    Читайте далее:

    Как обедают школьники в Японии: программа здорового питания, к которой приучают с детства

    Почему садоводы и огородники живут дольше?

    Медитация вместо наказания: новый подход в школах приносит удивительные результаты

  • Колоновидные фруктовые деревья – оригинальность и польза!

    Колоновидные фруктовые деревья – это компактные плодовые растения, цилиндрическая крона которых формируется преимущественно из центрального ствола. Это многолетние растения, которые в высоту растут мало, что гарантирует удобство сбора урожая.

    История

    Колоновидные фруктовые деревья распространились по миру из Канады, где у одного из землевладельцев выросла яблоня, у которой практически отсутствовали горизонтальные ветки, а само дерево было усыпано плодами. Произошло это в 1964 году. Приглашенный фермером селекционер изучил особенности яблони и вывел новый сорт яблонь «Важак». Затем стали выводить деревья колоновидной формы других видов.

    Преимущества карликовых саженцев с цилиндрической кроной

    • Высокая урожайность по отношению к занимаемой площади по сравнению с обычными деревьями.
    • Начинают плодоносить на 2-3 год, а не на 4-5.
    • На одинаковой площади размещается в 5 раз больше колоновидных деревьев, чем высокорослых, а урожайность с единицы площади при условии одинакового ухода у колоновидного сада выше.

    Разнообразие сортов

    Выделяют:

    • Семенные колоновидные деревья выращивают из семян, содержащих естественный карликовый ген, обеспечивающий низкорослость растения.
    • Привитые карлики получаются при помощи прививки, которую берут у материнских колоновидных растений, а затем приживляют к корневой системе обычного дерева.

    Особенности карликовых деревьев с цилиндрической кроной

    • Высота до 2,5 метра.
    • Для создания колоновидной формы требуется обрезка. Иначе получаться обычные деревья, высота которых будет ограничена.
    • Около 50% саженцев начинает цвести в первый год посадки. Оставлять их не рекомендуется, чтоб не ослаблять молодой саженец.
    • Срок жизни составляет 10-12 лет. После этого их надо выкорчевывать.
    • Расстояние между саженцами допускается от 40 см до 120 см. Увеличивать расстояние между насаждениями нецелесообразно.
    • Посадку проводят ранней весной или осенью, но не позже сентября. Осенняя посадка позволяет дереву прижиться, адаптироваться к существующим условия произрастания.
    • Высаживать желательно в незатемненное место, которое закрыто от северного ветра.
    • Глубина ямы, в которую сажают саженец должна составлять 40-50 см, а ширина – позволять аккуратно расправить все корни. На дно ямы укладывается компост, навоз и заливают ведром воды. Засыпают землей и доливают под корень около 6 литров воды.
    • Важно следить, чтоб место прививки оставалось чистым, не присыпалось землей.
    • Если завязывается на молодом дереве слишком много плодов, то это становится опасным для жизнедеятельности молодого саженца. Поэтому, если сформировалось 5-7 плодов в пучке, то их обрывают и оставляют только два.
    • От вредителей сад защищают инсектицидами, которыми обрабатывают ранней весной.
    • Полив требуется регулярно.
    • Обрезают ветки так, чтоб на них осталось лишь по две почки. Обрезка проводится в один год или в два.

    Особенности посадки, ухода за колоновидыми деревьями

    Колоновидные деревья можно использовать также для декорирования сада.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Особенности печати на вспененом ПВХ пластике

    Печать на пластиковой основе от компании «Pronto Print» качественно отличается от печати на иных носителях. Уникальность этого материала в его прочности и удобстве использования готовых рекламных инструментов или в виде элементов декора для наружной и внутренней рекламы, оформлении торговых залов, выставочных павильонов, офисов и т. п.

    Для длительного использования рекламного носителя пластик подходит лучше всего. Он практически не поддается деформации при высоких температурных показателях в жаркий период времени года, устойчив к ультрафиолетовым излучениям, что позволяет сохранить четкость, яркость и насыщенность цветовой гаммы изображения, нанесенного посредством технологии «Печать на пластике».

    Печать на пластиковом носителе в достаточной мере экономит средства рекламодателю благодаря своей надежности и долговечности. Такие изображения фактически не теряют своего внешнего вида на протяжении многих лет эксплуатации. При использовании данной технологии доступно даже нанесение на изделие фотографий с высоким разрешением.

    Пластик устойчив к механическим повреждениям, что могут быть спровоцированы сильными порывами ветра, а также резкого снижения температуры воздуха; он защищен от влияния дождя и снега. Таким образом, пластик наиболее подходящий материал для изготовления наружной рекламы. Легкость в работе с пластиком позволяет изготавливать из него всевозможные рекламные инструменты как стандартных, так и необычных форм и размеров. Следует отметить тот факт, что даже самые мелкие детали четко прорисовываются и не стираются со временем.

    Современные чернила – залог качества продукции и бережное отношение к экологии

    Чернила и краски, которые компания «Pronto Print» использует при нанесении изображений, фото, картинок и текстов на рекламное полотно полностью соответствуют европейским стандартам, гарантирующим их абсолютную безвредность. Вредные запахи или испарения отсутствуют полностью.

    Качество продукции – залог благополучия компании

    Компания «Pronto Print» на рынке услуг по созданию полиграфической и рекламной продукции давно уже не новичок. Мы имеем отлично укомплектованную техническую базу и собственные производственные площади, позволяющие проводить контроль изготовления продукции на протяжении всего технологического процесса.

    Как известно, без профессионально подготовленного персонала никакая техника не справится с поставленными задачами. Руководство компании «Pronto Print» заинтересовано в регулярном повышении квалификации своих сотрудников и усовершенствовании навыков общения с клиентами. Только совместная слаженная работа специалистов и заказчиков ведет к идеально выполненному заказу, который поспособствует увеличению продаж рекламируемого продукта. Мы прислушиваемся к каждой мелочи, любому пожеланию клиента, желая создать максимально эффективный продукт для успешной рекламной кампании.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.