Blog

Військово-повітряні сили США (USAF) працюють над проєктом зі збору сонячної енергії в космосі, який дозволить відправляти її на Землю для забезпечення енергетичних потреб військового персоналу, дислокованого на віддалених базах.

Проєкт під назвою Space Solar Power Incremental Demonstrations and Research Project (SSPIDR), дозволить збирати сонячну енергію і передавати її на встановлений на Землі шлюз, незалежно від його місця розташування, кліматичних умов, часу доби або інших чинників.

Дослідницькою лабораторією повітряних сил США (AFRL) було розміщено відео на YouTube (Space Solar Power Incremental Demonstrations and Research Project (SSPIDR)), в якому пояснюється, як цей проєкт може зробити революцію у використанні енергії на Землі для військових цивільних потреб.

Для збору і перетворення сонячної енергії в радіочастоту, яка потім буде передаватися на приймальну станцію на Землі буде використовуватися супутник Arachne. Приймальна антена (випрямляюча або ректена, від англ. Rectifying antenna), буде перетворювати радіочастоту в корисну потужність для цілей кінцевого користувача.

Таку енергію можна буде використовувати для заправки генераторів і зброї, розташованих на віддалених військових базах. Основна місія лабораторії AFRL полягає в розробці та вдосконаленні технологій, які допомагають військовим.

«Забезпечення надійного енергопостачання передової на військовій базі — це одне з найнебезпечніших завдань при проведенні наземних військових операцій, через те, що обслуговують конвої і поставки постачання, є основними мішенями супротивників», — заявляє оповідач на відео AFRL.

На думку ВПС США, усунення необхідності в постачанні подібних операцій може «вберегти величезну кількість життів».

«Щоб використовувати систему випромінювання сонячної енергії, військовим просто потрібно буде встановити пряму антену для отримання доступу до енергії, що виключить необхідність використання дорогих і небезпечних конвоїв», — наголошується на сайті AFRL. «По суті, AFRL дозволяє перемістити лінії забезпечення в космос, що може врятувати незліченну кількість життів».

На своєму вебсайті лабораторія AFRL зазначає, що є «висока ймовірність» того, що ця технологія може бути дуже цікава для використання в комерційній сфері.

«Подібно системі глобального позиціювання (GPS), яка спочатку розроблялася як військовий проєкт, але, з часом стала технологією, яка використовується людьми по всьому світу, система збору сонячної енергії також може стати широко використовувана, забезпечуючи енергією незалежно від погоди, часу доби або місця розташування, — зазначено на вебсайті.

Полковник Ерік Фелт, глава управління космічних апаратів лабораторії AFRL, розповів для Journal, що протягом вже наступного десятиліття ця потенційна технологія, що «змінить правила гри» може стати більш доступною.

«Технологія досягла того рівня, коли ми впевнені в тому, що можемо це зробити», — сказав Фелт. «Ми знаходимося на фінальній стадії розвитку ключових технологій, і у нас є дорожня карта для цього. … Уже розроблена вся програма в цілому, і зараз ми переходимо до будівництва двометрової сонячної системи для запуску її на супутнику у 2023 році, щоб підтвердити працездатність цієї технології».

Джерело: The Epoch Times

Военно-воздушные силы США (USAF) работают над проектом по сбору солнечной энергии в космосе, который позволит отправлять её на Землю для обеспечения энергетических потребностей военного персонала, дислоцированного на удаленных базах.

Проект под названим Space Solar Power Incremental Demonstrations and Research Project (SSPIDR), позволит собирать солнечную энергию и передавать её на установленный, на Земле шлюз, независимо от его месторасположения, климатических условий, времени суток либо других факторов.

Исследовательской лабораторией ВВС США (AFRL) было размещено видео на YouTube (Space Solar Power Incremental Demonstrations and Research Project (SSPIDR)), в котором объясняется, как этот проект может произвести революцию в использовании энергии на Земле для военных гражданских нужд.

Для сбора и преобразования солнечной энергии в радиочастоту, которая затем будет передаваться на приемную станцию на Земле будет использоваться спутник Arachne. Приемная антенна (называемая выпрямляющей антенной или ректенна, от англ. rectifying antenna), будет преобразовывать радиочастоту в полезную мощность для целей конечного пользователя.

Такую энергию можно будет использовать для заправки генераторов и оружия, расположенных на удаленных военных базах. Основная миссия лаборатории AFRL заключается в разработке и совершенствовании технологий, которые помогают военным.

«Обеспечение надёжного энергоснабжения передовой на военной базе – это одна из самых опасных задач при проведении наземных военных операций, так как обслуживающие конвои и поставки снабжения, являются основными мишенями противников», — заявляет рассказчик на видео AFRL.

По мнению ВВС США, устранение необходимости в снабжении подобных операций может «уберечь огромное количество жизней».

«Чтобы использовать систему излучения солнечной энергии, военным просто нужно будет установить прямую антенну для получения доступа к энергии, что исключит необходимость использования дорогостоящих и опасных конвоев», — отмечается на сайте AFRL. «По сути, AFRL позволяет переместить линии обеспечения в космос, что может спасти бесчисленное количество жизней».

На своём веб-сайте лаборатория AFRL отмечает, что есть «высокая вероятность» того, что эта технология может быть очень интересна для использования в коммерческой сфере.

«Подобно системе глобального позиционирования (GPS), которая изначально разрабатывалась как военный проект, но, со временем стала технологией, используемой людьми по всему миру, система сбора солнечной энергии также может стать широко используемой, обеспечивая энергией независимо от погоды, времени суток или месторасположения, — отмечено на веб-сайте.

Полковник Эрик Фелт, глава управления космических аппаратов лаборатории AFRL, рассказал для Journal, что в течение уже следующего десятилетия эта потенциально «изменяющая правила игры» технология может стать более доступной.

«Технология достигла того уровня, когда мы уверены в том, что можем это сделать», — сказал Фелт. «Мы находимся на финальной стадии развития ключевых технологий, и у нас есть дорожная карта для этого. … Уже разработана вся программа в целом, и сейчас мы переходим к строительству двухметровой солнечной системы для запуска ее на спутнике в 2023 году, чтобы подтвердить работоспособность этой технологии».

Источник: The Epoch Times

Напряжение нарастает по мере приближения вечера. Вот-вот начнётся главное событие — гонки. Гонщики готовят своих животных к решительному рывку вперёд. Я с нетерпением жду этого зрелища. В фуражке репортёра и с блокнотом в руке подхожу к одному из гонщиков. Собираюсь расспросить его, о чём он мечтает, на что надеется, о его шансах на победу.

Не успел я задать гонщику вопрос, как почувствовал — кто-то сжал мне руку. От неожиданности пытаюсь стряхнуть его, спотыкаюсь и падаю плашмя на спину. Надо мной нависает группа озабоченных лиц, они смущены и извиняются. Я в порядке, задета только моя гордыня, не более. Проверяю руку — не прокусил ли её своими тупыми зубами здоровенный зверь, и пытаюсь погладить его шею. Но верблюд не готов мириться, фыркает и приподнимает голову.

Верблюды — корабли индийской пустыни

Верблюды — любопытные существа. На Западе их считают мультяшными. Верблюды абсолютно необходимы во многих частях мира. Их часто называют кораблями пустыни из-за выносливости, способности преодолевать большие расстояния без еды и воды. Благодаря сильному туловищу это животное может тащить на себе тяжести. В Индии верблюдов почитают особо.

Я два дня нахожусь в далёком Раджастане в районе Биканер, чтобы узнать больше об этих животных.

Когда вы упоминаете о верблюдах в Индии, люди сразу связывают их с местом Пушкар, они помнят название Пушкар, а не Биканер. Пушкар — это самая известная ярмарка верблюдов в мире, собирающая около 200 тыс. человек на каждый пятидневный фестиваль. На ярмарке Пушкар, как и на других сельскохозяйственных ярмарках, продают домашний скот. Но эта ярмарка особенна своими необычными мероприятиями. Например, конкурс на самые длинные усы у верблюда. На ярмарке действуют аттракционы, колесо обозрения, можно устроить пикник возле озера.

Биканер

Я не смог посетить Пушкар — не позволило время, но я увидел много интересного в Биканере. Это город с населением около 750 тысяч недалеко от пакистанской границы.

Когда едешь по Индии, из окна автомобиля видишь несколько многовековую историю. Лошади и багги проезжают мимо блестящих ИТ-центров, а заклинатели змей останавливаются, чтобы отправить сообщение со своих смартфонов. На главном 4-полосном шоссе мы видим несколько одногорбых дромадеров, тянущих фургоны, заваленные сеном.

Приехав в город, я останавливаюсь на ночь в частично отреставрированном бывшем дворце местного махараджи. Телевизор с плоским экраном и удобная кровать размещены в огромной комнате, которая подходит больше музею, чем гостинице.

У верблюдов долгая история в Биканере. Когда-то город сформировал верблюжий корпус, который участвовал в нескольких военных конфликтах, включая обе мировые войны. Охранники на верблюдах по-прежнему патрулируют границу между Индией и Пакистаном.

Фестиваль

На следующее утро я направляюсь к песчаной полосе дюн, где тысячи людей собираются на фестиваль. Здесь дым поднимается от костров, разнося по ветру аромат карри, шафрана и других специй. Раздаётся рёв мотоциклов, молодые люди взбираются по одной стороне холмов и съезжают по другой. Семьи усаживаются на покрывалах, делясь сладкими угощениями. И повсюду я вижу верблюдов, этих неуклюжих существ, одетых в пёстрые костюмы, расписанные всеми цветами радуги.

Около 80% всех верблюдов Индии, приспособленных к засушливым условиям, можно найти в пустынях Раджастана. Первоначально дромадер (одногорбый верблюд) стал одомашненным на Аравийском полуострове. Это произошло 5000 лет назад. Вместе с двугорбыми бактрийскими верблюдами дромадеры курсировали по торговым путям.

Одно генетическое исследование, в ходе которого были взяты образцы более 1000 дромадеров в 21 стране, показало, что их ДНК очень похожи.

Мне не приносит удовольствие поездка верхом на верблюде. Но ради фотографии на спине верблюда приходится потерпеть неудобства. Я пытаюсь представить, каково это — пересечь земной шар на верблюде?

Остаток дня я бегаю с мероприятия на мероприятие, наблюдая за соревнованиями по борьбе, доением верблюдов, бегом по кругу и соревнованиями по разбиванию горшков. Во время перерывов просматриваю стенды с изделиями ручной работы и болтаю с людьми, которые потратили много часов, чтобы приехать на этот фестиваль. Он, возможно, является самым ярким событием года для семей, выращивающих верблюдов.

Конкурс красоты

А потом — конкурс красоты. Верблюду, чтобы стать по настоящему красивым животным и соответствовать стандарту, нужен особый уход. За ними тщательно ухаживают, их шерсть тщательно выбрита. Очевидно, гримёры потратили много часов на то, чтобы так красиво разрисовать этих существ. Это странное и чудесное зрелище: их шеи и спины превращены в шахматные доски или в цветы, сердца, характерные арки, даже очертания других животных. Некоторые напоминают древнюю наскальную живопись.

Победитель коронован, за этим следует танец. До этого дня я едва ли мог поверить, что животные могут так двигаться. Они хорошо обучены. Я слышал, что один опытный хореограф верблюдов с Ближнего Востока очень хорошо зарабатывает.

Обучение верблюдов длится несколько месяцев. С гордо поднятыми головами, одетые в яркие костюмы, верблюды двигаются, кружатся, раскачиваются, взмывают к небу под непрекращающийся барабанный бой.

И наконец, главное событие — гонки. На Аравийском полуострове известные семьи веками гоняли на верблюдах, и там это большой бизнес: роботы заменяют наездников, призы достигают миллионов долларов, трансляция идёт по всей стране. Здесь дело обстоит не так. Выигравший гонку получит 75 долларов. Но разношёрстные жокеи на Биканерском верблюжьем фестивале всё же делают этих дромадеров похожими на чистокровных скакунов, копытами вздымающих песок, когда они с рёвом проносятся по трассе длиной менее мили.

Мой верблюд не выиграл гонку. Но это нормально. С заходом солнца я иду к ревущему костру. Помня о тупых зубах, избегаю верблюжьих голов по пути. Небо пустыни только начинает мерцать миллионами звёзд».

Тим Джонсон из Торонто, писатель, известный путешественник, который побывал в 140 странах и на всех семи континентах.

Источник: The Epoch Tmes

Задумайтесь над наступними фактами: Північний Льодовитий океан може потенційно з’єднати близько 75% населення світу. У цьому регіоні знаходиться 30% нерозвіданих світових запасів природного газу, а також 13% загальносвітових запасів нафти і рідкоземельних мінералів на суму $ 1 трлн.

Арктичні амбіції Китаю

Арктичні амбіції Китаю в останні кілька років стають все більш очевидними. У 2018 році Пекін оголосив про плани створення «полярного шовкового шляху» і ввів новий термін «приарктичних держав», застосувавши цю назву до себе. Що є очевидним кроком для виправдання будь-яких майбутніх претензій, про які вони захочуть заявити в цьому регіоні.

Решта світу визнає тільки арктичні і не арктичні держави. Під перше визначення підходять вісім країн, які мають фактичні території в межах Арктики; вони і беруть на себе керівництво регіоном.

Таким чином, якщо Китай захоче реалізувати свої арктичні амбіції і використовувати багаті природні ресурси або нові трансокеанські торгові маршрути в цьому районі, йому доведеться співпрацювати з однією з восьми країн: Росією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Фінляндією, Канадою, Данією або США.

Партнерство з Росією

Завдяки обопільній протидії США, Китай і Росія стають все ближче один до одного. Вони спільно розвивають енергетичні проєкти в Арктиці, такі як проєкт з виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ) на Ямалі. Оскільки Росія все ще перебуває під міжнародними санкціями за Крим, інвестиції з Китаю – це бажане благо.

Поки Росія зацікавлена в розвитку великих енергетичних проєктів в Арктиці, а Китай готовий запропонувати фінансування, Пекін буде мати певні важелі впливу на ці відносини. Згідно з повідомленням CNBC, Оксана Антоненко, директор консалтингової фірми Control Risks, сказала:

«Китай надає інвестиції і тому хоче грати більш значну роль в забезпеченні … транспортування по північному морському шляху».

Лавірування між арктичними державами

Однак закріпившись в якості гравця в регіоні, Китай прагне до розширення співпраці з іншими арктичними державами, особливо з Гренландією, яка знаходиться під суверенним контролем Данії та Ісландії. Згідно зі звітом CNA, у 2017 році інвестиції Китаю в Гренландію та Ісландію досягли $ 2 млрд і $ 1,2 млрд відповідно. Ці інвестиції створюють економічну залежність від Китаю.

Згідно з китайським баченням, в якому криється глибокий економічний інтерес, за цим слід військова присутність, що можна побачити в Центральній Азії, де Китай створив військову базу в Таджикистані. У 2011 році китайський бізнесмен спробував купити землю в північно-східній частині Ісландії, заявивши, що хоче побудувати поле для гольфу. Але ісландські офіційні особи відхилили угоду, вважаючи, що справжній його намір полягав в тому, щоб побудувати аеродром або порт, який буде контролюватися Китаєм.

Арктична рада

Вісім арктичних держав в 1996 році заснували Арктичну раду як форум для сприяння співробітництва та координації між країнами, які володіють суверенітетом над землями в межах Полярного кола, для розв’язання таких питань, як захист довкілля та сталий розвиток регіону.

Засідання Арктичної ради в Ікалуїті, Канада.

Китай отримав статус спостерігача при Арктичній раді у 2013 році. Схоже, що китайці доклали великих зусиль для співпраці з робочими групами Ради. Однак державам-членам слід проявляти обережність, оскільки, згідно з аналітичною запискою, підготовленою Мережею оборони і безпеки Північної Америки і Арктики (NAADSN):

«Можливо, хороша поведінка Китаю в Арктичній раді – це спроба проявити м’яку силу або заслужити гарну репутацію, щоб допомогти їй надалі розвивати морські маршрути або інші економічні можливості».

Китай, схоже, використовує всі наявні в його розпорядженні інструменти, намагаючись фінансувати будівництво інфраструктури, інвестуючи в енергетику і видобуток корисних копалин, намагається впливати і змінювати регіональне управління, щоб посилити свій вплив і стати великим гравцем. Зіткнувшись з цим, арктичні держави повинні зберігати пильність, щоб забезпечити безпеку своїх інтересів перед обличчям арктичних амбіцій Китаю.

Джерело: The Epoch Times

Для кожного власника собаки або котика його вихованець завжди найкрасивіший, навіть якщо у домашнього улюбленця є деякі зовнішні особливості. Та й не тільки господарям, а й оточуючим такі звірята часто здаються особливо милими якраз через ці сюрпризи природи! Нетипове забарвлення, дивні вуха і лапки, випираючий зуб — ну хто зможе сказати, що все це недоліки, а не риси, які надають вихованцям ще більшої чарівності? Оцініть самі!

Через незвичні повіки котик виглядає грізно, але насправді він дуже милий

Песику вже рік, а він так і не доріс до своїх вух

Але принаймні він чудово мене чує!

Спробуйте-но визначити, якого він кольору?

Всі говорять, що моя кішка – викапаний малюк Йода

Ми любимо нашого унікального котика за його вуха і лапки

Іноді я не впевнений, кого завів, собаку чи лисицю

Мій бос сьогодні приніс на роботу свою кішку

Усі в захваті від того, що у неї є великі пальці!

Кіт мого друга після операції на губі схожий на маленького лиходія

У цієї собачки від народження тільки одне вухо, так що вона маленький пухнастий єдиноріг!

Всі ці коти і собаки виглядають дійсно незвично, і дуже добре, що їх люблять нітрохи не менше!

У недавньому звіті задокументовано до 6000 іноземних риболовних суден, які відключили свої загальнодоступні пристрої стеження більш ніж на 24 години в прикордонних національних водах Аргентини. Вони можуть вести незаконний промисел у виключній економічній зоні країни (ВЕЗ).«Китайський флот був відповідальний за 66% цих випадків», — повідомляється в червневій доповіді Oceana, вашингтонської некомерційної організації, присвяченій захисту і відновленню світового океану.

У звіті стверджується, що сотні китайських риболовецьких суден в основному полюють на кальмарів, які життєво важливі як для економіки, так і для екосистеми Аргентини.

У звіті робиться висновок, що з січня 2018 року по квітень цього року невиявленна промислова діяльність зайняла понад 600 тис. годин, і багато суден відключали свою автоматичну ідентифікаційну систему (АІС) в межах пів кілометра від виключної економічної зони Аргентини.

Технологічна онлайн-платформа від Global Fishing Watch, запущена в 2016 році компаніями Oceana, SkyTruth і Google, відстежує і записує дані про назву судів, державних прапорах і їх місцезнаходження.

«Для мене це особливо тривожно і підозріло, коли рибальські судна мають ці прогалини в даних відстеження так близько до краю ВЕЗ іншої країни», — повідомила The Epoch Times Марла Валентайн, менеджер кампанії Oceana по боротьбі з незаконним рибальством і прозорістю.

«Коли судна відключають свої пристрої стеження AIS, це може приховати від громадськості такі дії, як рибальство, зупинки та місцезнаходження судів, а також може замаскувати потенційно незаконне поводження, таке як перехід в ВЕЗ Аргентини для риболовлі», — написала вона.

Ці іноземні флотилії в основному ловлять аргентинський кальмар (Illex argentinus). Економічно важливий вид мешкає уздовж узбережжя Аргентини, Уругваю і Бразилії, приносять в середньому $ 597 млн, а іноді і до $ 2,4 млрд на рік економіці Південної Америки.

Кальмар також є їжею для таких риб, як тунець і риба-меч. У звіті попереджається, що загибель цих популяцій може привести до екологічної спустошення.

У звіті також зазначено, що понад 800 іноземних судів провели близько 900 тис. годин зареєстрованого рибальства, 69% з яких припадають на 400 з гаком китайських судів. Решта прибули з Тайваню, Кореї та Іспанії.

Місцеві ж рибальські судна Аргентини проводили менш як 1% промислових операцій в тих же водах.

За даними VOA News, Китаю, найбільшій риболовецькій країні світу, належить чверть риболовних суден у світі і понад третина світового улову.

«Нашим океанам потрібен захист, а не безрозсудний вилов риби з боку Китаю та інших країн», — сказала Валентайн в пресрелізі від 2 червня.

Вона пропонує урядам краще контролювати імпортовані морепродукти, щоб гарантувати безпеку і законність продукції.

«Можливість простежити шлях риби від човна, з якого вона була спіймана, і до моменту, коли вона потрапить на тарілку споживача, є ключем до зниження ймовірності імпорту продуктів незаконного, приховуваного і нерегульованого промислу», — підкреслила Валентайн.

Управління рибальства Китаю встановило штрафи за незаконний і неправомірний рибний промисел у 2020 році, але експерти кажуть, що неясно, як ці заходи застосовуються, повідомляє VOA News.

Джерело: The Epoch Times

Отводы, сделанные из нержавеющей стали, представляют собой соединительные элементы, использующиеся в конструкциях трубопроводов в промышленности и в бытовых системах. Основное преимущество отвода нержавеющего состоит в его устойчивости к низким температурам и к воздействию агрессивных сред.

Подробнее об использовании отводов

Эти соединительные элементы сегодня широко используются в химической и пищевой промышленности, в металлургии и на предприятиях по добыче нефти, её переработке и производстве нефтепродуктов. Также они могут использоваться в фармацевтической отрасли, в лёгкой промышленности. Отводы можно увидеть и в конструкциях лестничных перил и металлических ограждений. Поставщиком таких отводов и фурнитуры для перил и ограждений в Украине является компания INLINE.

Каковы преимущества отводов из нержавейки?

Нержавеющая сталь как материал идеально подходит для производства высококачественных отводов. Они получаются очень прочными, могут выдерживать большие нагрузки и высокое давление среды, которая перемещается по трубопроводу. Им не страшно промерзание, при использовании в условиях низких температур они не теряют своих эксплуатационных качеств. Поэтому их можно устанавливать даже в тех трубопроводах, в которых из-за сложных условий эксплуатации нельзя использовать отводы из других материалов.

Нержавеющая сталь, в отличие от стали обычной, не боится влаги и гораздо более долговечна. Для производства отводов производители обычно выбирают наиболее качественную нержавейку, из которой получаются прочные и долговечные изделия. Сталь не вступает в реакцию с агрессивными средами, поэтому использование отводов из неё является абсолютно безопасным.

Нержавеющие отводы можно устанавливать даже в тех трубопроводах, по которым перемещается жидкая пищевая продукция (к примеру, молоко на молокозаводе), Нержавейка не впитывает посторонние запахи, отводы и другие изделия из неё легко мыть, проводить их дезинфекцию. Так что совсем не странно, почему отводы из нержавеющей стали сегодня настолько распространены в промышленности. Мало того − без отводов невозможно смонтировать систему трубопровода. Именно благодаря отводам можно поворачивать трубы в нужных направлениях, формировать их разветвления, делать переходы между трубами разного диаметра. Так что такие соединительные элементы являются незаменимыми в прокладывании трубопроводов разного назначения.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

Покупая для кухни новую бытовую технику, хозяин должен сделать выбор между традиционной плитой с конфорками и духовкой и варочной панелью со стоящим отдельно духовым шкафом. Конечно, каждый человек должен делать выбор в зависимости от своих вкусов и личный соображений об использовании бытовой техники, поэтому называть один из вариантов однозначно более удачным нельзя. Но перед покупкой техники обязательно стоит рассмотреть основные преимущества и недостатки обеих вариантов, чтобы не ошибиться в выборе.

Вариант 1: плита и духовой шкаф (электрические)

Если вашим выбором станет кухонная электроплита с духовым шкафом, то об использовании газа для приготовления еды вы сможете забыть. Преимущества электроплиты и отдельного духового шкафа следующие:

• в хорошем шкафу можно точнее регулировать температуру, чем в газовой духовке. Благодаря этому вы сможете лучше контролировать процесс готовки кушаний и точно следовать их рецептурам;
• духовой шкаф, не соединённый с варочной поверхностью, можно поставить на уровне груди, после чего пользоваться им будет гораздо удобнее, чем стоящей на полу духовкой;
• если вы будете использовать электрическую кухонную технику, то вероятность утечки газа и взрыва в вашем доме будет гораздо ниже. В использовании электрическая техника для приготовления еды гораздо более безопасна, чем техника газовая.

Однако у первого варианта есть и недостатки. Так, если вы будете регулярно пользоваться мощным духовым шкафом, то из-за этого ваши платежи за электроэнергию ощутимо увеличатся. Использование же газа является более экономным. Кроме того, покупка электроплиты и шкафа обойдётся вам дороже, чем покупка классической плиты с конфорками и находящейся снизу газовой духовкой.

Вариант 2: газовая плита со встроенной духовкой

При готовке на горящем газе посуда и её содержимое будут нагреваться быстрее, чем на электрической варочной поверхности, поскольку последней после включения нужно ещё какое-то время для того, чтобы нагреться. Поэтому, если вы любите готовить быстро, то вам будет гораздо удобнее пользоваться газовой плитой с конфорками. Как уже упоминалось, использовать газ для приготовления пищи выгоднее, чем электричество. К тому же в случае отключения электроэнергии в доме вы даже не сможете вскипятить чайник, если на вашей кухне вместо газовой плиты будет установлена электрическая варочная поверхность.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

У багатьох випадках це набагато вигідніше, ніж купувати готову опалубку. Сьогодні така послуга, як оренда опалубки у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницьку, Луцьку, Чернівцях, Ужгороді, Рівному та області (ціна її може варіюватися в залежності від масштабів будівництва, кількості щитів і опор, матеріалів, з яких вони виготовлені тощо), дуже затребувана. Наприклад, якщо ви запланували будівництво власного будинку, то вам просто немає сенсу купувати опалубку, адже після завершення роботи вона виявиться непотрібною. Також не потрібно піклуватися про належне зберігання орендованої опалубки — після використання вона буде повернена компанії, у якої ви її замовляли.

Хорошим вибором буде звернутися за послугою оренди в компанію БУДХАБ, на сайті budhub.in.ua ви зможете ознайомитися з пропозицією оренди опалубки й фанери. Її фахівці точно розрахують, скільки наборів опалубки потрібно для будівництва конкретного об’єкта, а також подбають про їхню доставку на будмайданчик.

Знімна і незнімна опалубка

Обидва ці види успішно використовуються в сучасному монолітному будівництві. Знімна опалубка дозволяє зводити будівлі зі складними архітектурними формами. Після заливки розчину і його повного затвердіння щити й опори знімаються, після чого їх відразу ж можна використовувати на іншому об’єкті. Коштує така опалубка дорожче незнімної, оскільки виготовляється з більш міцних і довговічних матеріалів. Але зате вона підходить для багаторазового застосування, тому з часом окупається.

Незнімна опалубка найчастіше виготовляється з пінополістиролу. Після затвердіння бетону щити не знімаються, а стають частиною конструкції будівлі. Перевага такої опалубки в тому, що вона додатково захищає стіни і забезпечує їм хорошу теплоізоляцію і звукоізоляцію. Та й коштують вироби з пінополістиролу порівняно недорого, тому завжди користуються попитом.

Також для виготовлення опалубки для монолітного будівництва застосовують дерево, метал і пластик. Дерев’яні конструкції коштують недорого, проте вони не дуже міцні і схильні до дії вологи. Найбільш міцною і універсальною є металева опалубка. Вона може бути виготовлена ​​з алюмінію або сталі. Алюміній особливо зручний для виробництва щитів, оскільки він не іржавіє, витримує великі навантаження і при цьому є дуже легким. Через легкості встановлювати алюмінієві конструкції завжди просто. Сталева ж опалубка особливо міцна, тому її часто застосовують при зведенні великих будинків.

* Коментар: редакція не несе відповідальності за зміст і думки, викладені в статтях зі знаком Ⓟ.