Астрономи припустили, що астероїд Психея може бути дуже пористим тілом, яке складається з мідно-нікелевого сплаву. Для цього вчені змоделювали формування найбільшого ударного кратера астероїда. З урахуванням того, що вченим не вдалося повністю змоделювати діаметр кратера, Психея, однак, може мати більш складну структуру і не бути пористим повністю, повідомляється в журналі .
Психея — найбільший астероїд багатого металами спектрального класу M в головному поясі між Марсом і Юпітером. Вочевидь, він являє собою осколок ядра планети, що ніколи не сформувалася, який залишився з того часу, коли в протопланетному диску навколо Сонця часто відбувалися зіткнення між великими небесними тілами. Таким чином, Психея за складом схожа з охолодженими планетарними ядрами, тому дозволить розібратися у формуванні, акреції і руйнуванні планет, а також допомогти в розвитку технологій видобутку корисних копалин в космосі. В майбутньому NASA відправить до астероїда місію Psyche, яка вивчить його магнітні властивості; щоб краще підготуватися до неї, вчені збирають дані про Психею і на їх основі будують моделі.
Минулі спостереження, виконані за допомогою Very Large Telescope, показали, що на поверхні астероїда спостерігаються два великих ударних кратера — несхожі на кратери на Місяці і Марсі. Моделювання ударних структур може допомогти краще зрозуміти властивості Психеї, тому Венді К. Колдуелл (Wendy K. Caldwell) із Лос-Аламоської національної лабораторії разом з колегами виконала двомірну і тривимірну симуляцію появи найбільшого ударного кратера небесного тіла діаметром 67 ± 15 кілометрів. У своїй роботі дослідники розглянули різний можливий склад як самого астероїда, так і об’єкта, що в нього врізався, а також різні сценарії зіткнення.
Моделювання підтвердило минулі, засновані на спостереженнях, оцінки хімічного складу речовини Психеї. Найбільш точний збіг показала симуляція, в якій Психея складалася з монелю, а коефіцієнт її пористості становив 30-50 відсотків. Монель — це сплав, який містить мідь і нікель у тих же пропорціях, що і руда з ударного кратера Садбері в Онтаріо, Канада: вважається, що вона була доставлена на Землю астероїдом, що сформував кратер. Небесне тіло, ймовірно, врізалося в Психею під кутом 60 градусів зі швидкістю 4,5 кілометра в секунду.
Проте, самі автори відзначають, що їм не вдалося відтворити діаметр кратера в межах похибки. На їхню думку, це може свідчити про те, що Психея — не є однорідним пористим тілом з більш складною структурою. Краще зрозуміти її внутрішній склад допоможе додаткове моделювання.
У липні стало відомо, що етап проєктування автоматичної міжпланетної станції Psyche. Тепер фахівці перейдуть до етапу створення наукових інструментів і підсистем станції.
