Blog

Декілька українських парламентарів внесли законопроєкт про заборону діяльності Російської православної церкви в Україні.

Законопроєкт, який ще не поставлений на голосування, передбачає націоналізацію всього майна Російської православної церкви (РПЦ) в Україні протягом 48 годин із моменту прийняття документа.

З кінця лютого кілька єпархій і парафій Російської православної церкви в Україні та країнах Заходу різко критикували підтримку Патріархом Кирилом війни Росії в Україні.

Зокрема, як мінімум 15 із 53 єпархій РПЦ та десятки парафій по всьому світу перестали згадувати Кирила на богослужіннях.

У травні заплановано засідання собору архієреїв та митрополитів РПЦ, і низка церковних експертів закликали до наради, щоб порушити питання щодо незалежності РПЦ чи зречення Кирила.

Нагадаємо, що російський патріарх Кирило нещодавно благословив вторгнення Москви в Україну, яке розкололо Православну церкву по всьому світу та спровокувало внутрішній бунт, який, за словами експертів, є безпрецедентним.

Деякі експерти кажуть, що російський патріарх та президент Володимир Путін поділяють бачення «російського миру», ідею, яка пов’язує духовну єдність із територіальною експансією, націлену на певні території, які були частиною Радянського Союзу.

75-річний Кирило, близький союзник Путіна, бачить у війні захист проти Заходу, який вважає декадентським, особливо коли йдеться про прийняття гомосексуалізму. Те, що Путін вважає політичною реставрацією, Кирило вважає хрестовим походом.

По оценкам специалистов, карантинные ограничения, введённые китайскими властями для предотвращения вспышки COVID-19, обходятся национальной экономике примерно в 46 млрд долларов США в месяц, что эквивалентно 3,1% ВВП.

Издание Bloomberg цитирует экономиста Китайского университета Гонконга Чжэна Майкла Суна, который сказал, что оценка потери для ВВП в размере 3,1 %, что эквивалентно 295 млрд юаней (46,3 млрд долларов США), является сдержанной, так как в ней ещё не учитывается влияние инфляции.

По мнению Чжэна, города, на долю которых приходится около 20% валового внутреннего продукта Китая, в настоящее время вводят точечные локдауны в отдельных районах. Если же по примеру Шанхая будут введены более строгие локдауны, тогда экономический ущерб удвоится.

Согласно оценкам исследователей, только один жёсткий карантин в Шанхае снизил реальный ВВП Китая на 4 %. Если такие же меры будут приняты в четырёх крупнейших городах Китая, то национальный ВВП с поправкой на инфляцию в период локдауна может упасть на 12 %. Реальные последствия могут быть ещё более серьёзными, если учесть сбои в цепочках поставок.

Экономисты также говорят, что при наихудшем сценарии, если локдауны в разной степени будут введены во всех китайских городах в течение месяца, национальный ВВП страны в этот период сократится на 53%.

В статье Bloomberg говорится, что при оценке ситуации были использованы данные о местоположении почти двух миллионов грузовиков, движение которых тесно связано с местной экономической активностью.

В начале марта в Шанхае были введены точечные локдауны, но эти меры не привели к сокращению количества случаев заболевания. 28 марта местные власти приказали половине населения города по очереди оставаться дома.

Согласно данным грузоперевозок, ещё до того, как в городе начали вводить локдауны, экономическая активность Шанхая снизилась на 40 %. Если в итоге в Шанхае будут приняты такие же строгие меры, как городе Чанчунь, его экономическая активность может снизиться ещё больше.

Исследователи указывают, что экономическая активность в Чанчуне после ввода 11 марта жёсткого локдауна упала более чем на 66 %.

По оценкам инвестиционного банка Goldman Sachs, на китайские районы, в которых в настоящее время введены частичные или полные локдауны, приходится около 33 % ВВП страны.

Ранее экономисты отмечали, что локдауны, которые были введены в Китае в первом квартале 2020 года, привели к падению реального ВВП страны на 19,4 %. При этом, согласно официальным данным Пекина, падение составило 6,9 %.

По материалам The Epoch Times

За оцінками фахівців, карантинні обмеження, запроваджені китайською владою для запобігання спалаху COVID-19, коштують національній економіці приблизно 46 млрд доларів США на місяць, що еквівалентно 3,1% ВВП.

Видання Bloomberg цитує економіста Китайського університету Гонконгу Чжена Майкла Суна, який сказав, що оцінка втрати для ВВП у розмірі 3,1%, що еквівалентно 295 млрд юанів (46,3 млрд доларів США), є стриманою, оскільки в ній ще не враховується вплив інфляції.

На думку Чжена, міста, частку яких припадає близько 20% валового внутрішнього продукту Китаю, нині вводять точкові локдауни в окремих районах. Якщо ж за прикладом Шанхаю будуть введені суворіші локдауни, тоді економічні збитки подвояться.

За оцінками дослідників, лише один жорсткий карантин у Шанхаї знизив реальний ВВП Китаю на 4%. Якщо такі ж заходи будуть вжиті в чотирьох найбільших містах Китаю, то національний ВВП із поправкою на інфляцію в період локдауну може впасти на 12%. Реальні наслідки можуть бути ще серйознішими, якщо врахувати збої в ланцюжках постачання.

Економісти також кажуть, що за найгіршого сценарію, якщо локдауни різною мірою будуть введені у всіх китайських містах протягом місяця, національний ВВП країни у цей період скоротиться на 53%.

У статті Bloomberg йдеться, що при оцінці ситуації було використано дані про місцезнаходженню майже двох мільйонів вантажівок, рух яких тісно пов’язаний із місцевою економічною активністю.

На початку березня в Шанхаї було введено точкові локдауни, але ці заходи не призвели до скорочення кількості випадків захворювання. 28 березня місцева влада наказала половині населенню міста по черзі залишатися вдома.

За даними вантажоперевезень, ще до того, як у місті почали вводити локдауни, економічна активність Шанхаю знизилася на 40%. Якщо в результаті в Шанхаї будуть вжиті такі ж строгі заходи, як у місті Чанчунь, то його економічна активність може знизитися ще більше.

Дослідники вказують, що економічна активність у Чанчуні після введення 11 березня жорсткого локдауну впала більш ніж на 66%.

За оцінками інвестиційного банку Goldman Sachs, на китайські райони, у яких нині введено часткові чи повні локдауни, припадає близько 33% ВВП країни.

Раніше економісти зазначали, що локдауни, запроваджені в Китаї в першому кварталі 2020 року, призвели до падіння реального ВВП країни на 19,4%. При цьому, згідно з офіційними даними Пекіна, падіння склало 6,9%.

За матеріалами The Epoch Times

Внутренние кредитные и дебетовые операции в Российской Федерации практически не пострадали от западных санкций и добровольного ухода компаний из страны благодаря альтернативной системе управления внутренними платежами, которая была разработана в конце 2010-х годов.

После аннексии Крыма в 2014 году и последующей реакции Западного блока, Россия начала разработку альтернативной системы платежей, которая позволила бы защитить экономику страны от санкций.

Эта система, получившая название «Мир», работает на базе инфраструктуры Национальной системы платежных карт (НСПК). Она позволила простым россиянам продолжить пользоваться своими картами, даже после того, как компании, выпускающие эти карты, официально разорвали связи со страной.

Сейчас Россия пожинает плоды своей подготовки к худшему, поскольку западные санкции нанесли должный удар по экономике страны. Однако инфраструктура, лежащая в основе внутренней платежной системы России, остается практически незатронутой.

Когда в начале этого месяца Visa и MasterCard ушли из России, этот шаг был встречен западной прессой с большим энтузиазмом, однако его значение для российской экономики, возможно, было переоценено.

Согласно отчету Nilson Report, на конец 2020 года в России действовало 197 миллионов карт Mastercard или Visa. Для большинства россиян эти карты продолжат функционировать, даже если компании, чей бренд украшает карты, объявят об уходе из Российской Федерации, поскольку система «Мир» уже занимается такими транзакциями внутри России с конца 2010-х годов.

Однако инфраструктура НСПК имеет ограниченный охват за пределами России, что затрудняет проведение финансовых операций с использованием карт Mastercard и Visa за рубежом.

В настоящее время НСПК работает в небольшом количестве стран за пределами России: в Армении, Турции, Узбекистане, Объединенных Арабских Эмиратах, а также в оккупированном Россией регионе Абхазия в Грузии. Хотя российские государственные СМИ сообщали, что предпринимаются усилия по распространению НСПК на союзников России — Иран и Венесуэлу, эти усилия носят зародышевый характер.

Несмотря на сложность финансовых операций для россиян за рубежом, развитие системы «Мир» дало России одну из немногих экономических побед над западными санкциями : хотя Visa и Mastercard пытались использовать свое влияние, чтобы еще больше наказать Путина за вторжение, они обнаружили, что их усилия в основном тщетны, поскольку российское правительство упредило их действия и подготовило собственную инфраструктуру для управления платежными операциями своих граждан.

По материалам The Epoch Times USA

Пекін та Москва проголосили своє бачення нового світового порядку в середу, коли міністр закордонних справ Росії здійснив свій перший візит до Китаю — ключового союзника Росії після вторгнення в Україну.

Під час свого першого офіційного візиту до Китаю після вторгнення в Україну міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що його країна дуже зацікавлена у стабільному та постійному розвитку відносин із Китаєм, зазначивши, що дві країни мають намір рухатися до «багатополярного, справедливого та демократичного світового порядку».

«Ми разом з вами та нашими прихильниками рухатимемося до багатополярного, справедливого та демократичного світопорядку», — сказав Лавров у відеоролику, опублікованому МЗС Росії.

Лавров прибув до китайського міста Тунсі для участі у третій зустрічі міністрів закордонних справ сусідніх з Афганістаном країн.

На зустрічі зі своїм китайським колегою Ван І російський міністр заявив, що Москва «зацікавлена у стійкому та послідовному розвитку наших відносин із Китаєм, наші лідери — президент Росії Володимир Путін та голова КНР Сі Цзіньпін — домовилися про це».

Він зазначив, що «сьогодні, як ви й сказали, ми розглянемо конкретні кроки для забезпечення послідовного виконання всіх цих угод».

Своєю чергою, міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що російсько-китайські відносини «витримали нові випробування у зв’язку зі змінами у міжнародній обстановці, зберегли правильний напрямок та продемонстрували стійку тенденцію розвитку».

Ван підкреслив, що «бажання двох сторін розвивати двосторонні відносини стало ще сильнішим, як і впевненість у просуванні співпраці в різних напрямках».

У спільній заяві, опублікованій за підсумками зустрічі, міністри двох країн «підтвердили, що у світлі складної міжнародної ситуації Росія та Китай продовжують зміцнювати своє стратегічне партнерство та виступають єдиним фронтом у глобальних справах».

«Було досягнуто домовленості щодо подальшого зміцнення координації зовнішньої політики, розширення співпраці на двосторонній основі, а також у різних багатосторонніх форматах», — йдеться у заяві.

Ван стверджував, що «китайсько-російська співпраця не має меж», повторюючи фразу, яку президент Володимир Путін та його китайський колега Сі Цзіньпін використали для характеристики відносин. «Наша боротьба за мир не має кордонів, наша підтримка безпеки не має кордонів, наше протистояння гегемонії не має меж», — сказав Ван.

Пізніше офіційний представник МЗС Ван Веньбінь заявив журналістам, що Москва і Пекін продовжать зусилля щодо «просування глобальної багатополярності та демократизації міжнародних відносин», повідомляло Moscow Times.

За матеріалами Epoch Times România

Пекин и Москва провозгласили свое видение нового мирового порядка в среду, когда министр иностранных дел России совершил свой первый визит в Китай – ключевого союзника России после вторжения в Украину.

Во время своего первого официального визита в Китай после вторжения в Украину министр иностранных дел России Сергей Лавров заявил, что его страна очень заинтересована в стабильном и постоянном развитии отношений с Китаем, отметив, что две страны намерены двигаться к «многополярному, справедливому и демократическому мировому порядку».

«Мы вместе с вами и нашими сторонниками будем двигаться к многополярному, справедливому и демократическому миропорядку», — сказал Лавров в видеоролике, опубликованном МИД России.

Лавров прибыл в китайский город Тунси для участия в третьей встрече министров иностранных дел соседних с Афганистаном стран.

На встрече со своим китайским коллегой Ван И российский министр заявил, что Москва «заинтересована в устойчивом и последовательном развитии наших отношений с Китаем, наши лидеры — президент России Владимир Путин и председатель КНР Си Цзиньпин — договорились об этом».

Он отметил, что «сегодня, как вы и сказали, мы рассмотрим конкретные шаги для обеспечения последовательного выполнения всех этих соглашений».

В свою очередь, министр иностранных дел Китая Ван И заявил, что российско-китайские отношения «выдержали новые испытания в связи с изменениями в международной обстановке, сохранили правильное направление и продемонстрировали устойчивую тенденцию развития».

Ван подчеркнул, что «желание двух сторон развивать двусторонние отношения стало еще сильнее, как и уверенность в продвижении сотрудничества в различных направлениях».

В совместном заявлении, опубликованном по итогам встречи, министры двух стран «подтвердили, что в свете сложной международной ситуации Россия и Китай продолжают укреплять свое стратегическое партнерство и выступают единым фронтом в глобальных делах».

«Была достигнута договоренность о дальнейшем укреплении координации внешней политики, расширении сотрудничества на двусторонней основе, а также в различных многосторонних форматах», — говорится в заявлении.

Ван утверждал, что «китайско-российское сотрудничество не имеет границ», повторяя фразу, которую президент Владимир Путин и его китайский коллега Си Цзиньпин использовали для характеристики отношений. «Наша борьба за мир не имеет границ, наша поддержка безопасности не имеет границ, наше противостояние гегемонии не имеет границ», — сказал Ван.

Позже официальный представитель МИД Ван Вэньбинь заявил журналистам, что Москва и Пекин продолжат усилия по «продвижению глобальной многополярности и демократизации международных отношений», сообщило Moscow Times.

По материалам Epoch Times România

Дослідники з Європи заявляють, що вперше в історії виявили мікропластик у крові людини.

Як заявив у четвер в інтерв’ю The Guardian Дік Ветаак, екотоксиколог із Vrije Universiteit Amsterdam у Нідерландах, їхнє «дослідження є першим свідченням того, що в нашій крові є полімерні частинки – це дуже важливий факт». Однак, за його словами, необхідні додаткові дослідження.

«Але ми повинні розширити дослідження та збільшити розміри вибірки, кількість полімерів, що оцінюються тощо», – продовжив він.

Вчені з Нідерландів узяли зразки крові у 22 анонімних здорових дорослих донорів та проаналізували їх на наявність частинок розміром 0,00002 дюйми. Відповідно до дослідження, у сімнадцяти осіб, або 77,2 відсотка, у крові було виявлено мікропластик.

Результати дослідження були опубліковані у журналі Environment International. У ході дослідження було перевірено п’ять видів пластику: поліметилметакрилат (ПММА), поліпропілен (ПП), полістирол (ПС), поліетилен (ПЕ) та поліетилентерефталат (ПЕТ).

А термін мікропластик, додали вони, відноситься до «пластикових частинок, для яких не існує загальноприйнятого визначення», але в деякій науковій літературі він «часто визначається як пластикові частинки розміром до 5 мм без певного граничного мінімального розміру».

Вони уточнили, що пластикові частинки, які були вивчені в їх дослідженні, можуть «абсорбуватися через мембрани в організмі людини», і вибрали частинки, «які можуть бути затримані на фільтрі з розміром пор 700 нм (нанометрів)», тобто це частинки розміром 700 нанометрів чи більше.

«Занепокоєння, звісно, обґрунтоване», – сказав Ветаак в інтерв’ю газеті The Guardian. «Частини знаходяться там і переносяться по всьому тілу».

Попередні роботи показали, що мікропластика в 10 разів більше у фекаліях немовлят у порівнянні з дорослими, сказав він, додавши, що діти, яких годують із пластикових пляшечок, щодня ковтають численні мікропластикові частки.

«Ми також знаємо загалом, що немовлята та маленькі діти більш уразливі до впливу хімічних речовин та частинок», – сказав Вєтак. «Це мене дуже турбує».

Наслідки проковтування мікропластику для здоров’я не зрозумілі. У дослідженні Університету Халла, опублікованому у 2021 році, стверджується, що вони можуть спричинити загибель клітин або алергічні реакції.

«Велике питання – що відбувається в нашому організмі?», – сказав Ветаак в інтерв’ю The Guardian. Чи затримуються частки в організмі? Чи транспортуються вони до певних органів, наприклад, долаючи гематоенцефалічний бар’єр?». І чи достатньо високий рівень цих частинок, щоб спричинити захворювання? Нам терміново потрібно фінансувати подальші дослідження, щоб ми могли це з’ясувати».

Дослідження було частково проведено на замовлення Common Seas, активістської групи, яка домагається вживання нових заходів щодо боротьби із забрудненням та зараженням пластиком, йдеться у статті.

Исследователи из Европы заявляют, что впервые в истории обнаружили микропластик в крови человека.

Как заявил в четверг в интервью The Guardian Дик Ветаак, экотоксиколог из Vrije Universiteit Amsterdam в Нидерландах, их «исследование является первым свидетельством того, что в нашей крови есть полимерные частицы – это очень важный факт». Однако, по его словам, необходимы дополнительные исследования.

«Но мы должны расширить исследование и увеличить размеры выборки, количество оцениваемых полимеров и т.д.», – продолжил он.

Ученые из Нидерландов взяли образцы крови у 22 анонимных здоровых взрослых доноров и проанализировали их на наличие частиц размером 0,00002 дюйма. Согласно исследованию, у семнадцати человек, или 77,2 процента, в крови были обнаружен микропластик.

Результаты исследования были опубликованы в журнале Environment International. В ходе исследования были проверены пять видов пластика: полиметилметакрилат (ПММА), полипропилен (ПП), полистирол (ПС), полиэтилен (ПЭ) и полиэтилентерефталат (ПЭТ).

А термин микропластик, добавили они, относится к «пластиковым частицам, для которых не существует общепринятого определения», но в некоторой научной литературе он «часто определяется как пластиковые частицы размером до 5 мм без определенного предельного минимального размера».

Они уточнили, что пластиковые частицы, которые были изучены в их исследовании, могут «абсорбироваться через мембраны в человеческом организме», и выбрали частицы, «которые могут быть задержаны на фильтре с размером пор 700 нм (нанометров)», то есть это частицы размером 700 нанометров или больше.

«Беспокойство, конечно, обоснованно», – сказал Ветаак в интервью газете The Guardian. «Частицы находятся там и переносятся по всему телу».

Предыдущие работы показали, что микропластика в 10 раз больше в фекалиях младенцев по сравнению со взрослыми, сказал он, добавив, что дети, которых кормят из пластиковых бутылочек, ежедневно глотают многочисленные микропластиковые частицы.

«Мы также знаем в целом, что младенцы и маленькие дети более уязвимы к воздействию химических веществ и частиц», – сказал Ветак. «Это меня очень беспокоит».

Последствия проглатывания микропластика для здоровья неясны. В исследовании Университета Халла, опубликованном в 2021 году, утверждается, что они могут вызывать гибель клеток или аллергические реакции.

«Большой вопрос – что происходит в нашем организме?» сказал Ветаак в интервью The Guardian. «Задерживаются ли частицы в организме? Транспортируются ли они к определенным органам, например, преодолевая гематоэнцефалический барьер?». И достаточно ли высок уровень этих частиц, чтобы вызвать заболевание? Нам срочно нужно финансировать дальнейшие исследования, чтобы мы могли это выяснить».

Исследование было частично проведено по заказу Common Seas, активистской группы, которая добивается принятия новых мер по борьбе с загрязнением и заражением пластиком, говорится в статье.

По материалам The Epoch Times USA

Внутрішні кредитні та дебетові операції в Російській Федерації практично не постраждали від західних санкцій та добровільного відходу компаній із країни завдяки альтернативній системі управління внутрішніми платежами, яка була розроблена наприкінці 2010-х років.

Після анексії Криму у 2014 році та подальшої реакції Західного блоку Росія розпочала розробку альтернативної системи платежів, яка дозволила б захистити економіку країни від санкцій.

Ця система, що отримала назву «Мир», працює на базі інфраструктури Національної системи платіжних карток (НСПК). Вона дозволила простим росіянам продовжити користуватися своїми картами навіть після того, як компанії, що випускають ці карти, офіційно розірвали зв’язки з країною.

Зараз Росія пожинає плоди своєї підготовки до гіршого, оскільки західні санкції завдали належного удару по економіці країни. Однак інфраструктура, що лежить в основі внутрішньої платіжної системи Росії, залишається майже незачепленою.

Коли на початку цього місяця Visa та MasterCard пішли з Росії, цей крок був зустрінутий західною пресою з великим ентузіазмом, проте його значення для російської економіки, можливо, було переоцінено.

Згідно зі звітом Nilson Report, на кінець 2020 року в Росії діяло 197 мільйонів карток Mastercard або Visa. Для більшості росіян ці карти продовжать функціонувати, навіть якщо компанії, чий бренд прикрашає карти, оголосять про звільнення з Росії, оскільки система «Мир» вже займається такими транзакціями всередині Росії з кінця 2010-х років.

Однак інфраструктура НСПК має обмежене охоплення за межами Росії, що ускладнює проведення фінансових операцій з використанням карток Mastercard і Visa за кордоном.

Зараз НСПК працює в невеликій кількості країн за межами Росії: у Вірменії, Туреччині, Узбекистані, Об’єднаних Арабських Еміратах, а також в окупованому Росією регіоні Абхазія в Грузії. Хоча російські державні ЗМІ повідомляли, що робляться зусилля щодо поширення НСПК на союзників Росії — Іран і Венесуелу, ці зусилля мають зародковий характер.

Попри складність фінансових операцій для росіян за кордоном, розвиток системи «Мир» дало Росії одну з небагатьох економічних перемог над західними санкціями: хоча Visa і Mastercard намагалися використати свій вплив, щоб ще більше покарати Путіна за вторгнення в Україну, вони виявили, що їхні зусилля в здебільшого марні, оскільки російський уряд запобіг їхнім діям та підготував власну інфраструктуру для управління платіжними операціями своїх громадян.

За матеріалами The Epoch Times USA

Многие российские солдаты, находящиеся в плену в Украине, перешли на другую сторону и теперь присоединились к войскам Киева, борющимся с вторжением Владимира Путина, сообщает Newsweek.com.

Министерство обороны Украины сообщило в среду на своем канале в Telegram, что некоторые командиры легиона «Свобода России» проводят встречи с бывшими российскими военнопленными «для отбора тех, кто хочет воевать».

В последующем сообщении он сказал, что «первые добровольцы», включая бывших российских солдат, «уже приступили к дополнительной индивидуальной подготовке».

«Кроме того, командиры подразделений легиона ознакомились с оперативной обстановкой на фронтах», — говорится в сообщении.

Он добавил, что войска легиона «выразили общее желание от имени всех добровольцев вести первый бой против «сторожевых псов путинского режима», а именно чеченцев, посланных «Грозненским мясником» в Украину — кадыровцев.

Сообщение было написано на русском языке на канале, который обычно обновляется на украинском языке. Сообщение также было распространено на канале Telegram, посвященном Легиону за свободу России. Он был создан 10 марта, и его первое сообщение призывало российских военнопленных «присоединиться к нашей вооруженной борьбе против Путина и его режима».

Вступление в легион было добровольным и требовало от российских военнопленных подачи письменного заявления. Затем войска проверяются службами безопасности и контрразведки Украины.

Он заявил в среду, что среди «нескольких сотен» россиян, присоединившихся к легиону, были как солдаты, так и офицеры.

В сообщении в Telegram в понедельник Министерство обороны Украины сообщило, что старший сержант Николай Шишкарей был принят в легион и описан как бывший военнослужащий 70-й мотострелковой бригады.

Однако поступали многочисленные сообщения о низком моральном духе российских солдат, а в социальных сетях широко распространялись видеоролики с жалобами на плохое оснащение войск и отсутствие четкой московской стратегии.

Видео, которое стало вирусным на этой неделе, показывает, как российские военные говорят, что они являются членами Вооруженных сил Донбасса и направляются в Сумскую область на северо-востоке Украины. Один солдат сказал: «Министерство обороны России понятия не имеет ни о нас, ни о том, что мы здесь делаем».