Близько 1/3 їжі, яку купують люди, відправляється на звалище. Ці харчові відходи становлять чималу проблему для навколишнього середовища, особливо в густонаселених містах. Ось 7 способів, які допоможуть уникнути такої марної трати грошей та ресурсів.
Харчова промисловість відіграє важливу роль у повсякденному житті людини. Однак вона ж є однією із причин глобального потепління і збезлісення: під час виробництва продуктів відбувається вирубка дерев, а також використовується більша частина ресурсів прісної води.
Хочете жити у кращому світі? Почніть із себе! Можливо, ви навіть не підозрюєте, як багато їжі викидаєте. Наведені нижче поради допоможуть використовувати продукти з максимальною користю.
Як зменшити кількість харчових відходів:
1. Робіть коктейлі, супи та соуси
Перетворіть переспілі фрукти на смачні коктейлі або компоти, а залишки овочів або м’яса — на супи або соуси.
2. Перевірте холодильник
Оптимальна температура у холодильнику повинна бути близько 4 ○С. Якщо вона вища — їжа буде швидше псуватися. Щоб зберегти свіжість зелені, овочів та фруктів, дотримуйтесь простих вказівок щодо їхнього зберігання. Можна також використовувати різні сучасні засоби, наприклад «розумні» контейнери або винаходи, що уповільнюють виділення етилену (газу, через який фрукти і овочі швидше дозрівають, стають м’якими і гниють).
3. Заготовте заморожені порції
Якщо ви готуєте їжу про запас, частину можна заморозити. Згодом із неї можна буде швидко приготувати свіжі страви, заощадивши продукти і час.
4. Розберіть продукти у шафах
Згодом на кухні накопичується багато залишків куплених раніше продуктів, про які ви просто забули. Ви можете призначити собі день, у який будете готувати страви із цих придатних для вживання залишків.
5. Слідкуйте за якістю, а не за терміном придатності
Не ставтеся фанатично до термінів придатності, оскільки вони не завжди визначають якість продуктів харчування та безпечність їхнього вживання. Багато компаній так стурбовані потенційними судовими процесами, що вказують більш ранні дати закінчення строку придатності, які далекі від фактичного терміну.
6. Плануйте покупки
Перед тим як іти до супермаркету, складіть список того, що необхідно для приготування кожної зі страв. Це допоможе уникнути непотрібних покупок. Не ходіть по магазинах, коли ви голодні, — перед виходом перекусіть, щоб уникнути придбання фаст-фудів та іншої шкідливої їжі.
7. Компостуйте
Якщо, незважаючи на всі зусилля, у вас залишаються харчові відходи, використовуйте їх із розумом. За допомогою домашнього компостування їх можна перетворити на родючий ґрунт для саду.
Таким чином, усі харчові відходи зовсім не є відходами, якщо ми знаємо, як їх правильно використовувати.
Около 1/3 еды, которую покупают люди, отправляется на свалку. Эти пищевые отходы представляют немалую проблему для окружающей среды, особенно в густонаселённых городах. Вот , которые помогут избежать такой пустой траты денег и ресурсов.
Пищевая промышленность играет важную роль в повседневной жизни человека. Однако она же является одной из причин глобального потепления и обезлесения: в ходе производства продуктов происходит вырубка деревьев, а также используется бóльшая часть ресурсов пресной воды.
Хотите жить в лучшем мире? Начните с себя! Возможно, вы даже не подозреваете, как много еды выбрасываете. Приведённые ниже советы помогут использовать пищу с максимальной пользой.
Как уменьшить количество пищевых отходов:
1. Делайте коктейли, супы и соусы
Превратите переспелые фрукты во вкусные коктейли или компоты, а оставшиеся овощи или мясо — в супы или соусы.
2. Проверьте холодильник
Оптимальная температура в холодильнике должна быть около 4 ○С. Если она выше — пища будет быстрее портиться. Чтобы сохранить свежесть зелени, овощей и фруктов, следуйте простым указаниям по их хранению. Можно также использовать различные современные средства, например «умные» контейнеры или изобретения, замедляющие выделение этилена (газа, из-за которого фрукты и овощи быстрее дозревают, становятся мягкими и гниют).
3. Заготовьте замороженные порции
Если вы готовите еду впрок, часть можно заморозить. Впоследствии из неё можно будет быстро приготовить свежие блюда, сэкономив продукты и время.
4. Разберите оставшиеся в шкафах продукты
Со временем на кухне накапливается много остатков или купленных ранее продуктов, о которых вы просто забыли. Выделите день недели, в который будете готовить блюда из этих пригодных для употребления остатков.
5. Следите за качеством, а не за сроком годности
Не относитесь фанатично к срокам годности, поскольку они не всегда определяют качество продуктов питания и безопасность их употребления. Многие компании так обеспокоены потенциальными судебными процессами, что указывают более ранние даты истечения срока годности, которые далеки от фактического термина.
6. Планируйте покупки
Перед тем как отправиться в супермаркет, составьте список того, что необходимо для приготовления каждого из блюд. Это поможет избежать ненужных покупок. Не ходите по магазинам, когда вы голодны, — перед выходом перекусите, чтобы избежать приобретения фаст-фудов и другой вредной пищи.
7. Компостируйте
Если, несмотря на все усилия, у вас остаются пищевые отходы, используйте их с умом. С помощью домашнего компостирования их можно превратить в плодородную почву для сада.
Таким образом, все пищевые отходы вовсе не являются отходами, если мы знаем, как их правильно использовать.
Для одних людей голодування — це спосіб очистити організм від токсинів, для інших — релігійна або духовна практика. Але якою б не була причина тимчасової перерви у харчуванні, найчастіше голодування позитивно .
Деякі експерти у сфері охорони здоров’я ставлять під сумнів безпеку практики голодування, особливо її застосування в екстремальних випадках, однак прихильники голодування високо цінують її переваги. Під час декількох досліджень підтвердилося, що піст прискорює втрату ваги, зміцнює імунну систему та покращує роботу мозку.
Нещодавно вчені розробили п’ятиденну місячну дієту, яку назвали «Дієтою, що імітує голодування» (Fasting Mimicking Diet, FMD). Результати дослідження, опубліковані у журналі , показали, що у 19 учасників, які слідували режиму голодування протягом трьох місяців, зменшилися симптоми старіння, раку, діабету і серцево-судинних захворювань.
Співавтор дослідження Вальтер Лонго, професор геронтології та біологічної науки в Університеті Південної Каліфорнії, говорить: «Людям складно дотримуватися суворого голодування, яке іноді може призвести до небезпечних наслідків. Тому ми розробили дієту, яка діє на організм подібним чином».
У перший день «псевдоголодування» учасники споживали 1090 калорій, їхній раціон на 10% складався з білків, на 56% — з жирів та на 34% — з вуглеводів. Із другого по п’ятий день добровольці вживали 725 калорій із 9% білків, 44% жирів і 47% вуглеводів. У останні дні місяця — їли все за бажанням.
Голодувати — це нормально?
«Періодичний піст допомагає організму омолодитися та відновитися, тим самим зміцнюючи загальний стан здоров’я, — повідомляє Сатчітананда Панда, ад’юнкт-професор із питань регуляторної біології в Інституті біологічних досліджень Salk у Сан-Дієго. — Піст здатний запобігати деяким захворюванням ефективніше, ніж ліки».
Декілька років тому він та його колеги провели дослідження на мишах, одну групу яких годували дозовано, даючи багато жиру, а другій контрольній групі дозволялося їсти все. Через 100 днів у мишей із контрольної групи підвищився рівень холестерину і глюкози у крові, вони набрали вагу, відбулося пошкодження печінки. Миші, яких годували помірно, важили на 28% менше та були фізично активні. Дослідники дійшли висновку, що обмеження в їжі може впливати на профілактику метаболічних захворювань.
Що відбувається з тілом під час посту?
Насправді більшість із нас «поститься» щоночі під час сну. Під поняттям «піст» розуміється час, проведений без їжі протягом восьми або більше годин. Тому прокидаючись вранці, ми знаходимся у стані посту — стані, за якого організм уже перестав поглинати поживні речовини, що залишилися від останнього прийому їжі.
Якщо їжа і далі не надходить, тіло починає використовувати накопичений у крові цукор (глюкозу) для отримання енергії. І коли ці запаси виснажуються, з’являється втома.
Після тривалого часу без їжі — зазвичай 48 годин або більше — організм входить у стан кетозу: для отримання енергії він починає руйнувати накопичений жир.
Ось детальний огляд цього процесу:
Чи допомагає голодування вивести токсини з організму?
Деякі люди сідають на спеціальні дієти — наприклад, п’ють тільки сік або їдять тільки капустяний суп, — сподіваючись позбавити організм від хімічних речовин і забруднюючих речовин, отриманих із їжі та навколишнього середовища у повсякденному житті.
«Немає наукових доказів того, що голодування детоксифікує організм. Питання про голодування як про метод для очищення організму не має біологічного підґрунтя, адже організм сам по собі добре справляється із цим завданням. Природним центром детоксикації є печінка, легені, товста кишка, нирки, лімфатичні вузли та шкіра. Вони позбуваються токсинів», — говорить Маделін Фернстром, доктор філософії, засновник і директор Центру управління втрати ваги Медичного центру Університету Піттсбурга.
Дні для розвантаження
Зазвичай голодування не означає, що потрібно утримуватися від усіх продуктів харчування та напоїв. Люди застосовують практику голодування залежно від релігійних, духовних або медичних причин, обмежуючи прийом їжі на певний час або різко скорочуючи кількість її споживання.
Є декілька популярних останнім часом дієт для розвантаження:
Дієта 5:2. Люди, що сидять на цій дієті, голодують два дні поспіль, а потім, протягом останніх п’яти днів, їдять усе, що захочуть.
Альтернативний денний піст — це дієта, за якою можна їсти все, що завгодно, а потім, у якийсь день, — тільки їжу на 500–600 калорій.
8-годинна дієта — можна вживати будь-яку їжу протягом 8 годин вдень, а протягом решти 16 годин — голодувати. Іноді її називають дієтою 16:8.
Чи потрібно використовувати голодування для зниження ваги?
Використання голодування для зниження ваги може бути небезпечним, вважає Мелінда Джонсон, клінічний асистент професора в Університеті штату Арізона і президент Академії харчування та дієтології в Арізоні.
«Чимало людей практикує голодування, щоб схуднути, і це зазвичай пов’язане з деякими психологічними проблемами, наприклад, низькою самооцінкою. Особливо небезпечно, якщо голодує той, хто постійно сидить на дієті або зациклений на своїй зовнішності: дослідження показують, що у цьому випадку можна ще більше нашкодити здоров’ю. Однак якщо людина поститься з інших причин — наприклад, у релігійне свято, — це досить безпечно», — говорить Джонсон.
У 2018 році дослідники запропонували 23 добровольцям, які хотіли схуднути, дієту 16:8. Учасники їли між 10 годиною ранку та 6 годиною вечора, а решту часу пили тільки воду. Через 12 тижнів вони втратили близько 3% маси тіла, а їхній кров’яний тиск знизився.
«Результати цього дослідження говорять про те, що існують способи втрати ваги, які не базуються на підрахунку калорій або виключенні певних продуктів. Дієта 16:8 — ще один інструмент для схуднення, — говорить співавтор дослідження Кріста Вараді, ад’юнкт-професор кінезіології та харчування в Університеті штату Іллінойс у Чикаго. — Однак тому, хто голодує, потрібно визначити, що для нього ефективно, і тоді навіть невеликі успіхи зможуть призвести до поліпшення метаболічного здоров’я».
Для одних людей голодание — это способ очистить организм от токсинов, для других — религиозная или духовная практика. Но какой бы ни была причина временного перерыва в питании, зачастую голодание оказывает на организм .
Некоторые эксперты в области здравоохранения подвергают сомнению безопасность практики голодания, особенно её применение в экстремальных случаях, однако сторонники голодания высоко ценят её преимущества. В ходе нескольких исследований подтвердилось, что пост ускоряет потерю веса, укрепляет иммунную систему и улучшает работу мозга.
Недавно учёные разработали пятидневную месячную диету, которую назвали «Диетой, имитирующей голодание» (Fasting Mimicking Diet, FMD). Результаты исследования, опубликованные в журнале , показали, что у 19 участников, которые следовали режиму голодания в течение трёх месяцев, уменьшились симптомы старения, рака, диабета и сердечно-сосудистых заболеваний.
Соавтор исследования Вальтер Лонго, профессор геронтологии и биологической науки в Университете Южной Калифорнии, говорит: «Людям сложно придерживаться строгого голодания, которое иногда может привести к опасным последствиям. Поэтому мы разработали диету, которая оказывает схожее влияние на организм».
В первый день «псевдоголодания» участники потребляли 1090 калорий, их рацион на 10% состоял из белков, на 56% — из жиров и на 34% — из углеводов. Со второго по пятый день добровольцы употребляли 725 калорий с 9% белков, 44% жиров и 47% углеводов. В оставшиеся дни месяца — ели всё по желанию.
Голодать — нормально?
«Периодический пост помогает организму омолодиться и восстановиться, тем самым укрепляя общее состояние здоровья, — сообщает Сатчитананда Панда, адъюнкт-профессор по вопросам регуляторной биологии в Институте биологических исследований Salk в Сан-Диего. — Пост способен предотвратить и обратить вспять некоторые заболевания эффективнее, чем лекарства».
Несколько лет назад он и его коллеги провели исследование на мышах, одну группу которых кормили дозированно, давая много жира, а второй контрольной группе разрешалось есть всё. Через 100 дней у мышей из контрольной группы повысился уровень холестерина и глюкозы в крови, они набрали вес, произошли повреждения печени. Мыши, которых кормили умеренно, весили на 28% меньше и были физически активны. Исследователи пришли к выводу, что ограничения в еде могут оказывать влияние на профилактику метаболических заболеваний.
Что происходит с телом во время поста?
На самом деле большинство из нас «постятся» каждую ночь во время сна. Под понятием «пост» понимается время, проведённое без еды в течение восьми или более часов. Поэтому просыпаясь утром, мы находимся в состоянии поста — состоянии, при котором организм уже перестал поглощать питательные вещества, оставшиеся от последнего приёма пищи.
Если пища и далее не поступает, тело начинает использовать накопленный в крови сахар (глюкозу) для получения энергии. И когда эти запасы истощаются, появляется усталость.
После продолжительного времени без пищи — обычно 48 часов или более — организм входит в состояние кетоза: для получения энергии он начинает разрушать накопленный жир.
Вот подробный обзор этого процесса:
Помогает ли голодание вывести токсины из организма?
Некоторые люди садятся на специальные диеты — например, пьют только сок или едят только капустный суп, — надеясь избавить организм от химических веществ и загрязняющих веществ, получаемых из пищи и окружающей среды в повседневной жизни.
«Нет научных доказательств того, что голодание детоксифицирует организм. Вопрос о голодании как о методе для очистки организма не имеет биологической основы, так как организм сам по себе хорошо справляется с этой задачей. Природным центром детоксикации являются печень, лёгкие, толстая кишка, почки, лимфатические узлы и кожа. Они избавляются от токсинов», — говорит Маделин Фернстром, доктор философии, основатель и директор Центра управления потери веса Медицинского центра Университета Питтсбурга.
Разгрузочные дни
Обычно голодание не означает, что нужно воздерживаться от всех продуктов питания и напитков. Люди применяют практику голодания в зависимости от религиозных, духовных или медицинских причин, ограничивая приёмы пищи на определённое время или резко сокращая количество употребляемой еды.
Есть несколько популярных в последнее время «разгрузочных» диет:
Диета 5:2. Люди, сидящие на этой диете, голодают два дня подряд, а затем, в течение оставшихся пяти дней, едят всё, что захотят.
Альтернативный дневной пост — это диета, по которой можно есть всё, что угодно, а потом, в какой-то день, — только пищу на 500–600 калорий.
8-часовая диета — можно употреблять любую еду в течение 8 часов днём, а в течение оставшихся 16 часов — голодать. Иногда её называют диетой 16:8.
Нужно ли использовать голодание для снижения веса?
Использование голодания для снижения веса может быть опасным, считает Мелинда Джонсон, клинический ассистент профессора в Университете штата Аризона и президент Академии питания и диетологии в Аризоне.
«Многие люди практикуют голодание, чтобы похудеть, и это обычно связано с некоторыми психологическими проблемами, например, низкой самооценкой. Я особенно беспокоюсь, если голодание совершается кем-то, кто постоянно сидит на диете или зациклен на своей внешности: исследования показывают, что в этом случае можно ещё больше навредить здоровью. Однако если человек постится по другим причинам — например, в религиозный праздник, — это довольно безопасно», — говорит Джонсон.
В 2018 году исследователи предложили 23 добровольцам, которые хотели похудеть, диету 16:8. Участники ели между 10 часами утра и 6 вечера, а в остальное время пили только воду. Через 12 недель они потеряли около 3% массы тела, а их кровяное давление снизилось.
«Результаты этого исследования говорят о том, что существуют способы потери веса, не основанные на подсчёте калорий или исключении определённых продуктов. Диета 16:8 — ещё один инструмент для похудения, — говорит соавтор исследования Криста Варади, адъюнкт-профессор кинезиологии и питания в Университете штата Иллинойс в Чикаго. — Однако голодающему нужно самому определить, что для него эффективно, и тогда даже небольшие успехи смогут привести к улучшению метаболического здоровья».
Роды являются настоящим испытанием для организма любой женщины, поэтому подготовиться к этому событию нужно очень хорошо. Подготовка эта должна обязательно включать в себя гимнастику, и регулярное выполнение упражнений нужно начинать уже с первых недель беременности. Это поможет женщине лучше контролировать дыхание во время родов, а также правильно расслаблять и напрягать мышцы. Все эти навыки будут очень ценными в момент появления ребёнка на свет.
Но будущей маме ни в коем случае нельзя самой себе назначать программу гимнастики, не получив перед этим консультацию хорошего врача. Очень качественное медицинское обслуживание беременная женщина сможет получить в медицинском центре “Мать и дитя”. Эти центры можно найти в Киеве, Львове и Житомире, и уже многие женщины стали счастливыми мамами, находясь здесь под внимательным наблюдением лучших врачей.
Базовые упражнения
Беременная женщина в первую очередь должна научиться медленно и глубоко дышать. Для этого нужно положить ладони с расставленными пальцами на обе стороны грудной клетки и медленно и как можно глубже вдохнуть. Вы должны ощутить ладонями, как грудная клетка расширяется, а лёгкие наполняются воздухом. После этого так же медленно нужно выдохнуть.
Перед родами очень важно освоить и поверхностное дыхание. Оно подразумевает под собой серию быстрых вдохов и выдохов, когда легкие не полностью наполняются воздухом. Руки при этом должны находится у вас на плечах. Умение дышать поверхностно пригодится женщине тогда, когда начнутся схватки.
Кроме дыхательных упражнений, беременной нужно практиковать и упражнения мышечные. Может прозвучать странно, но очень многие женщины не умеют как следует расслабляться. А ведь именно максимальное расслабление поможет рожающей женщине как следует отдыхать и восстанавливать силы в перерывах между схватками. Чтобы полностью расслабиться, представьте себе какую-нибудь умиротворяющую и спокойную картину. Совершенно не важно, что вы себе будете представлять. Главное, чтобы это вас успокаивало. Сидя в кресле с закрытыми глазами, расслабьте все мышцы лица. После этого вы должны ощутить, что и в конечностях не осталось никакого напряжения. Посидите так несколько минут, контролируя своё тело и следя за тем, чтобы мышцы не напрягались снова.
Все эти упражнения являются очень простыми, и освоить их сможет любая женщина. Недооценивать же их важность нельзя, ведь освоенные навыки сослужат женщине добрую службу во время родов и помогут легче пережить этот важный момент.
*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ
Бензопила как один из самых полезных инструментов в хозяйстве
Пожалуй, каждый владелец частного дома или дачного участка вам скажет, что для работ по хозяйству необходимы в первую очередь топор, молоток и пила. Но обыкновенными пилами люди пользуются уже довольно редко, отдавая предпочтение электрическому или бензиновому инструменту. Последний является более удобным в использовании, чем электрический, ведь во время работы с ним вам не будет мешать тянущийся за пилой шнур, здорово ограничивающий возможности её применения.
Не стоит думать, что бензопила нужна только тем, кто занимается заготовкой дров в больших количествах или работает в лесу. Она пригодится вам во время ежегодной обрезки плодовых деревьев, при расчистке участка, для работы с деревянными строительными материалами и для многих других целей. Стоит лишь помнить о том, что покупать нужно только качественный инструмент, ведь работа с ним будет не только удобной, но и безопасной (при соблюдении правил использования). Для того, чтобы купить надёжную бензопилу, вы можете посетить магазин “Техно-Стиль”. Ассортимент бензопил и других необходимых в хозяйстве инструментов здесь просто огромен, так что вы точно сможете выбрать в этом магазине всё, что необходимо для эффективной работы на собственном участке.
Как правильно выбрать бензопилу?
При осмотре каждой модели в первую очередь обращайте внимание на то, для каких целей она предназначается. Различают профессиональные инструменты и те, которые предназначаются для бытовых нужд. Профессиональная пила отличается внушительной мощностью и имеет солидный вес. Поэтому в том случае, если вы пользуетесь бензопилой лишь время от времени, то покупка профессионального инструмента будет нецелесообразной.
Если же вы применяете пилу регулярно, то вам просто необходима модель с хорошей антивибрационной системой. Такая система нужна для того, чтобы предотвратить возникновение у человека проблем с суставами из-за продолжительного вредного воздействия вибрации. В этом случае экономить на покупке дорогого инструмента никак нельзя.
Покупая бензопилу, учитывайте вес конкретной модели и свои физические возможности. Работа с чересчур тяжёлой пилой будет очень изнурительной. Но и слишком лёгкий инструмент использовать не всегда удобно. Поэтому при выборе постарайтесь найти золотую середину между весом пилы и удобством её использования.
*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ
Руководитель каждой компании должен понимать, что красивая и уникальная рабочая форма сотрудников имеет огромное значение для формирования положительного имиджа компании и влияет на сплочённость коллектива и командный дух во время работы. Логотип и символика компании, которые наносятся на одежду, усиливают у сотрудника ощущение того, что он является членом коллектива, имеет свои обязанности и работает на общую цель.
В то же время посетитель офиса компании, видя опрятного сотрудника в красивой форме с логотипом, будет понимать, что руководство предприятия заботится о его имидже и проявляет уважение к клиентам. Так что значение красивой и качественно пошитой униформы с оригинальными логотипами никогда не стоит недооценивать. Для её заказа стоит обратиться в производственную компанию Рrofforma. Здесь можно приобрести качественную и красивую спецодежду, а также заказать такие услуги, как вышивка шевронов (https://profforma.com.ua) и нанесение логотипов.
Какими способами на одежду наносятся логотипы?
Одним из наиболее распространённых способов печати логотипов является шёлкография. Именно этот метод используют тогда, когда хотят получить максимально яркий и заметный логотип или эмблему, которые бы сразу бросались в глаза при взгляде на униформу. Очень удобно то, что с помощью шёлкографии можно нанести логотип на любую поверхность, и такое изображение всегда будет выглядеть ярко и привлекательно. Некоторым недостатком этого метода можно считать то, что со временем нанесённое изображение может потускнеть, хотя при внимательном уходе за тканью такое произойдёт нескоро.
Очень часто логотипы просто вышиваются на одежде или на шевронах с липучками. Вышивка всегда будет намного более стойкой, чем любое другое изображение, ей не будут страшны многократные стирки и глажки. Одежду с вышитыми логотипами можно использовать в любых условиях, ведь нанесённые таким способом изображения не потускнеют и не изменят свои очертания. Ведь не зря изображения и надписи на шевронах военных и полицейских именно вышиваются, чтобы сделать форму максимально практичной.
Изображения на ткань могут наноситься и с помощью специальных тампонов из силикона, которые обмакивают в специальную краску. Процесс этот не очень быстр, однако такой способ незаменим в том случае, если нужно нанести изображения не только на ткань, но и на разнообразные предметы. Поэтому тампонная печать широко используется на многих предприятиях (к примеру, при производстве сувенирной продукции).
*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ
Розпад СРСР і крах комуністичних урядів у Східній Європі ознаменували закінчення «холодної війни», яка тривала між капіталістичними й комуністичними таборами Заходу і Сходу майже пів століття. Тоді багато людей зраділи, вирішивши, що комунізм став пережитком минулого.
Проте насправді як фундаментальна, так і змінена зовні комуністична ідеологія, як і раніше, чинить свавілля у всьому світі. Це відбувається у країнах, де відкрито дотримуються комуністичної ідеології, таких, як Китай, Північна Корея, Куба, В’єтнам. А також у країнах, де комуністичні чинники все ще дуже сильні (країни Східної Європи та колишнього СРСР). Це відбувається і в країнах, які виступають під прапорами демократії та республіканства та в яких просувається соціалізм (численні країни Африки та Південної Америки). Комуністичні чинники сильно роз’їдають і демократичні країни Європи та Північної Америки, де навіть не усвідомлюють цього.
Війни, голод, масові вбивства і репресивна політика, які приніс комунізм, хоч і є жахливими, але шкода, якої він завдав, ними не обмежується. Стає все більш очевидним, що, на відміну від усіх політичних систем, які були в історії людства, комунізм вороже ставиться саме до природи людини, людських цінностей та гідності. Більш ніж за 100 років він створив групу великих тоталітарних країн (включно з СРСР та Китаєм), у яких насильницькою смертю загинуло понад 100 мільйонів та було поневолено декілька сотень мільйонів осіб. До того ж комуністичний табір поставив світ на межу ядерної війни. Але найсумніше те, що він призвів до розпаду сімей, хаосу у суспільстві та занепаду моралі в усьому людстві.
У чому ж полягає суть комунізму? У чому полягає його кінцева мета? Чому комунізм є ворогом для людства? Чи є порятунок для людей?
«Привид бродить по Європі, привид комунізму». Слово «привид» на початку «Маніфесту комуністичної партії» зовсім не випадково спало на думку Марксу. У цій книзі ми стверджуємо, що комунізм не потрібно сприймати як деяке віяння, доктрину або невдалу спробу людей знайти вихід. Треба зрозуміти, що комунізм є дияволом — злим духом, створеним із ненависті та різної зіпсованої матерії низьких рівнів Всесвіту.
Після «холодної війни» комуністичні режими у Східній Європі та СРСР впали, але комунізм зовсім не зник, а комуністичний привид не помер. Його отрута не лише продовжує роз’їдати колишні комуністичні країни, вона вже давно в різних формах просочилася і поширилася по всьому світу. За допомогою ідеології, яка контролює людей, злий дух проник в усі сфери людського суспільства. Злий дух комунізму старанно насаджує людству всілякі мутовані уявлення, і вони непомітно для людей наводнили увесь світ. Люди, які збилися зі шляху, навіть сприймають їх за свої власні думки та бажання. Це призводить до того, що критерії людства про правильне й помилкове, добре та погане значною мірою пішли під укіс та перекинулися з ніг на голову. Підступний задум злого духу вже майже вдався!
Коли в найближчому майбутньому злий дух комунізму з пекельним реготом святкуватиме свою перемогу, переважна більшість людей думатимуть, що він близький до поразки. Люди стоять на краю загибелі, але як і раніше перебувають у несвідомому стані. Чи може ситуація бути більш небезпечною?
Людину створив Бог. Милосердний Бог завжди захищає людей. Диявол добре це розуміє і хоче, щоб Бог перестав піклуватися про створене ним людство. Єдиний спосіб це зробити — розірвати зв’язок між людиною і Богом. Найголовніший метод, який злий дух використовує для знищення людства, — руйнування переданої Богом культури й розкладання моральності людей. Тобто доведення мутації людей до такої міри, коли Богові стане вже важко їх врятувати.
У людині одночасно існують і божественна, і диявольська природа. Вона є істотою, здатною і морально розкладатися, і морально вдосконалюватися. Віряни знають, що якщо людина прагне до моральності, праведно мислить і вчиняє, то Бог їй благоволить. Бог посилює її праведні думки, сприяє її добрим справам і навіть творить заради неї дива. Водночас Бог підвищує рівень її моральності, завдяки чому вона стає ще більш досконалою людиною і навіть може повернутися в Небесне царство. І навпаки, погані думки та вчинки людини з низькою моральністю, наповненої егоїстичними бажаннями, пожадливістю, неуцтвом, самовдоволенням і обмеженістю, не можуть бути схвалені Богом. У такому разі її егоїзм та обмеженість будуть посилені дияволом. Посилені пристрасть і злі помисли людини ще сильніше контролюватимуться і використовуватимуться для здійснення поганих вчинків, здійснення гріхів та завдання шкоди світу людей. Внаслідок цього рівень моральності людини продовжуватиме знижуватися — аж до того, що вона впаде в пекло. Коли рівень моральності усього людського суспільства падає, диявол підливає масла у вогонь, різними способами переслідуючи свої цілі, управляє людьми та використовує їхні погані думки і вчинки, щоб повністю знищити людство.
Бурхливі потрясіння у Європі XVIII століття та супутній моральний занепад створили слушну нагоду для диявола. Він поступово перевертав з ніг на голову критерії добра і зла, правильного та неправильного. Він впроваджував атеїзм, матеріалізм, еволюційну теорію, філософію боротьби та інші порочні доктрини. Диявол обрав Маркса, що сповідував зловісний культ, як свого представника у світі людей. У 1848 році Маркс опублікував «Маніфест комуністичної партії», у якому привселюдно заявив, що насильницьким шляхом знищить систему приватної власності, класовість суспільства, нації, релігії та інститут сім’ї. Паризька комуна 1871 року стала першою спробою комунізму захопити владу.
Послідовники марксизму заявляють, що питання влади є центральним питанням марксистської політології. Якщо ми зрозуміємо кінцеву мету комунізму, то виявимо, що питання влади для комунізму, з одного боку, важливе, а з іншого — ні. Воно є важливим, бо захоплення влади — це найшвидший спосіб у широких масштабах зіпсувати людство. Лише узявши під контроль владу, компартія зможе силою насадити свою ідеологію, а також у короткі терміни докорінно зруйнувати традиційну культуру конкретної нації. А неважливим це питання є ось чому: навіть якщо комунізм не захопив владу, диявол все одно може іншими способами піддавати мутації людську моральність і досягти своєї кінцевої мети — знищення людства. Тобто практика показала, що насильство — не єдиний спосіб, а влада — не єдиний засіб. Фактично диявол комунізму використав надзвичайно гнучкий спосіб. Маніпулюючи усіма слабкими місцями людей, застосовуючи махінації та обдурювання, занурюючи у хаос людське мислення, підриваючи традиційну культуру, руйнуючи громадський порядок, штучно створюючи соціальні заворушення, розкол у суспільстві тощо, диявол намагається окупувати весь світ.
Боги створили для людського суспільства багату культуру, яка ґрунтується на загальнолюдських цінностях, і проклали таким чином людям дорогу для повернення до Небесного світу. Породжений дияволом комунізм і закладена Богами традиційна культура повністю протилежні один одному та абсолютно несумісні, як вогонь і вода.
У основі ідеології, впровадженої злим духом комунізму, лежить атеїзм і матеріалізм. Злий дух комунізму об’єднав німецьку філософію, французьку соціальну революцію, британську політекономію та інші речі, поставивши в суспільстві й культурі на місце Бога і праведних релігій світські віровчення. Комунізм перетворив увесь світ на свою церкву. Він підім’яв під себе усі сфери життя суспільства. Диявол заволодів мисленням людей, примушуючи їх іти проти Бога, заперечувати Бога і відхилятися від традицій. Під контролем диявола людство крок за кроком наближається до загибелі.
Диявол обрав Маркса та деяких інших своїми представниками у людському світі, щоб вони протистояли принципам, які Бог встановив для людей, і зруйнували їх. Щоб вони пропагували класову боротьбу та знищували старий суспільний устрій. На Сході диявол ініціював насильницьку революцію та створив тоталітарну державу, у якій об’єдналися політика і релігія. На Заході він займається перерозподілом благ за допомогою високих податків і соціального забезпечення, поступово просуваючи ненасильницький комунізм. У всьому світі комуністичне мислення проникає у форму правління кожної країни, і за допомогою світової революції, яка зруйнує увесь соціальний порядок, буде досягнуто мети знищення їхньої державності. Насамкінець буде створений деякий орган контролю над світом, який замінить усі держави й уряди, давши дияволові повну владу над усім світом. Це якраз збігається з обіцянками комунізму створити суспільство колективного виробництва, у якому не буде соціальних класів, країн і урядів. За цими планами зрештою суспільство повинне досягти стану так званого раю на Землі, у якому буде «від кожного — за його здібностями, кожному — за його потребами».
Керівний принцип комунізму полягає в тому, щоб досягти єдності всього світу та побудувати рай на Землі, а також просувати «соціальну еволюцію», використовуючи атеїзм. Знищуючи за допомогою матеріалізму пошук духовного, віру та релігію, комуністичний дух проникає в усі сфери, зокрема політику, економіку, освіту, філософію, історію, літературу, мистецтво, соціальні та природничі науки. Комунізм, наче злоякісна пухлина, розповсюджує свої метастази та усуває всі інші форми мислення, включно з вірою у Бога. Він поступово знищує державний суверенітет і національну самосвідомість. Зрештою він знищить моральність та культурні традиції суспільства, ведучи людей до загибелі.
У «Маніфесті комуністичної партії» Маркс заявив: «Комуністична революція є найрішучішим розривом з успадкованими від минулого відносинами власності; недивно, що під час свого розвитку вона найрішучішим чином пориває з ідеями, успадкованими від минулого». Ці слова досить точно описують усе те, чим займається компартія упродовж ось уже майже 200 останніх років.
Моральність походить від Бога. Моральні норми, які встановив Бог, ніколи не змінюються. Ці норми визначаються не самими людьми і не можуть змінюватися услід за посиленням влади людей. Однак комунізм виносить існуючим нормам моралі «смертний вирок», прагнучи, щоб фальшиві революційні норми моралі були встановлені його послідовниками. Одночасно із запереченням норм моралі комунізм за допомогою різних негативних чинників видаляє з традицій людей позитивні чинники, щоб зрештою негативні чинники захопили весь світ.
Традиційні закони зумовлені моральними нормами, а також захищають моральність. Комунізм вирішив розділити мораль і закони, щоб шляхом встановлення своїх єретичних законів умисно спотворити традиційну систему законів і права, знищуючи таким чином моральність людей.
Бог наставляє людей робити добро, а комунізм розпалює в них класову боротьбу, заохочуючи насильство та вбивства.
Бог встановив для людей інститут сім’ї як основу суспільства. Зі свого боку комунізм вважає, що сім’я — це форма приватної власності, і закликає знищити сім’ї.
Бог дав людям мати свободу заробляти гроші та право на життя. Комунізм же хоче знищити приватну власність, відібрати у людей землю, підвищити податки, монополізувати кредитні кошти й капітал, тобто повністю узяти під свій контроль сферу економіки у житті людей.
Бог заклав у людському суспільстві моральні норми, а також форми правління, законів, суспільства і культури. А комунізм має намір «насильницьким шляхом повалити увесь нинішній соціальний лад».
Бог передав людям традиційне мистецтво, щоб за допомогою такого специфічного способу проявляти людям образи богів і небесних світів. Завдяки цьому люди можуть пам’ятати про те, наскільки прекрасні ці світи, поважати богів та вірити у них, підвищувати моральність і покращувати свої вчинки. А комунізм підштовхує людей шанувати сучасне мутоване мистецтво, пригнічуючи таким чином в них божественну природу та даючи волю їхній природі диявола. Він намагається контролювати усі сфери мистецтва, щоб воно поширювало низьку, потворну, злу і нездорову інформацію.
Бог наставляє людей бути покірливими, шанувати Небо й богів. Комунізм же насаджує людям природу диявола та зарозумілість, щоб вони пішли проти богів та перестали шанувати їх. Комунізм розпалює злість у серцях людей. Під гаслом так званої свободи він дозволяє людям робити все, що їм заманеться, позбавляючи людей моральних обмежень і відчуття провини. Під гаслом рівності він провокує прояв заздрості у людей, а також різними способами посилює в людях марнославство, щоб, опинившись перед вигодою і спокусою, вони пішли услід за дияволом.
Після закінчення Другої світової війни комуністичний табір продовжив розширюватися, комуністичні та вільні суспільства почали протистояти один одному, і розпочалося десятиліття «холодної війни». Теорія комунізму перетворилася на світську релігію комуністичних країн і стала подаватися в підручниках як «неспростовна істина». Комунізм під різними личинами також сильно вплинув і на інші країни.
Диявол — це деяка надприродна сила. Ключем до розуміння хаосу, створеного дияволом у світі людей, є розуміння властивості злого духу комунізму.
Злий дух комунізму складається з ненависті та підживлюється енергією від ненависті, яка кипить у людському серці.
Злий дух комунізму і диявол спільно сіють хаос у світі людей. Немає потреби намагатися розрізнити, що саме робить кожний із них.
Диявол одночасно діє як на Заході, так і на Сході, у кожній професії та галузі. Його сила іноді розподіляється, щоб потім знову поєднатися в одне ціле. Він здійснює облудні маневри та випади, не маючи ніяких обмежень щодо вжитих прийомів.
Диявол є зачинателем трансграничної війни. Релігія, сім’я, політика, економіка, фінанси, військові сили, освіта, науки, мистецтво, ЗМІ, сфера розваг, масова культура, соціальне життя, міждержавні відносини — усе це диявол перетворив на поле битви, щоб знищити людство.
Чорна енергія диявола миттєво поширюється з однієї сфери на іншу, з однієї групи людей на іншу, з однієї кампанії на іншу. До прикладу, у 70-х роках минулого століття, коли завершилася військова кампанія Заходу у В’єтнамі, диявол спровокував молодих бунтарів почати феміністський рух, рух на захист довкілля та рух з легалізації гомосексуальних стосунків. Частина цих людей проникла в соціальну систему західних країн, намагаючись підірвати західну цивілізацію ізсередини.
Диявол управляє людьми з порочним мисленням, перетворюючи їх на своїх представників у людському світі. Він також застосовує фальшиву доброту, обманюючи добрих і наївних хороших людей, щоб перетворити їх на своїх представників або захисників.
Ці представники диявола розставлені в усіх верствах суспільства, від еліти до найнижчих соціальних класів. Таким чином, диявол діє іноді через революцію, яка розпочинається з нижчих верств і потім охоплює усе суспільство, а іноді — через лукаву змову, яка сходить від вищих верств до нижчих. Буває й так, що він використовує деякі перетворення, які починаються від середніх верств суспільства.
Диявол може змінювати вигляд і перебувати в декількох місцях одночасно. Він також здатен мобілізувати собі на службу низьких духів в інших просторах. Сексуальне бажання і наркоманія — усе це прояви диявола, інструменти в руках злого духу. Усі ці низькі духи й різна нечисть підживлюються енергією від негативних проявів людей, таких як злість, страх, відчай, безрозсудність, норовистість, заздрість, розпуста, гнів, лінь тощо.
Диявол потайний і підступний, він використовує різні жадання людей, їхні злі думки, природу диявола, темні сторони людської душі та інші негативні речі. Коли мислення людини відповідає мисленню диявола, тоді він починає управляти цією людиною. Часто люди вважають, що роблять деякі справи відповідно до своїх думок. Насправді ж ними непомітно керує зло.
У диявола є безліч імен. Також і комунізм проявляється людям під різними обличчями. Диявол любить набувати прямо протилежного вигляду, вводячи людей в оману. Він може з’явитися у вигляді тоталітарного режиму, а потім у вигляді поборника демократії; або спершу у формі планової економіки, а згодом — ринкової економіки; він також може повністю контролювати свободу висловлювань або надавати крайню свободу вираження; у одних країнах він виступає проти гомосексуалізму, а в інших активно просуває легалізацію одностатевих шлюбів; іноді він масштабно руйнує довкілля, а потім активно виступає на його захист і так далі. Він може підтримувати насильницьку революцію, а може виступати за мирні перетворення. Він здатен проявитися у вигляді деякої політико-економічної системи або ж у вигляді напрямку у мистецтві й культурі; постати у вигляді чистого ідеалізму або у вигляді холоднокровного і хитрого політиканства. Країни з тоталітарним комуністичним режимом — це лише один із видів прояву диявола. Марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна — усього лише частина облудної єретичної доктрини диявола.
Від часу виникнення у XVIII столітті утопічного соціалізму, люди спостерігали появу таких течій, як науковий соціалізм, фабіанський соціалізм, промисловий соціалізм, християнський соціалізм, демократичний соціалізм, гуманний соціалізм, екологічний соціалізм, держава загального добробуту, марксизм-ленінізм, маоїзм та інші. Усіх їх можна спрощено розділити на дві групи: насильницький комунізм і ненасильницький комунізм. Поступове проникнення і поглинання — це основні методи ненасильницького комунізму.
Одним із найбільш підступних методів диявола є одночасне поширення у протилежних, на перший погляд, таборах Заходу і Сходу. Поки диявол бурхливо вдирався на Схід, одночасно під іншим виглядом він також проникав і на Захід. Британське фабіанське товариство, німецька соціал-демократична партія, французький Другий інтернаціонал, американська соціалістична партія і численні інші групи соціалістів посіяли насіння руйнації у країнах Західної Європи та Північної Америки. Під час «холодної війни», коли в СРСР та КНР відбувалися масові вбивства, «чистки» і голодомори та діяли концтабори, люди західних країн раділи тому, що вони, як і раніше, живуть в достатку і у вільному середовищі. Деякі соціалісти, прибічники гуманного соціалізму, навіть відкрито засуджували насильство, яке коїлося в СРСР, внаслідок чого люди ще більше ослабили пильність.
На Заході диявол комунізму використав украй різноманітні маски. Він виступав під різними прапорами, і люди зовсім не протистояли йому. Лібералізм, прогресизм, Франкфуртська школа, неомарксизм, критична теорія, рух контркультури, антивоєнний рух, рух за сексуальну свободу, рух за легалізацію одностатевих шлюбів, фемінізм, екологізм, соціальна справедливість, кейнсіанство, різні течії авангардизму, мультикультура і так далі — усі ці напрями та рухи або походять із комунізму, або використовуються комунізмом для реалізації його злісних цілей.
У західному суспільстві багато хто розділяє поняття соціалізм і комунізм, а також широко популяризує соціалізм. Насправді, згідно із теорією марксизму-ленінізму, соціалізм є саме початковою стадією комунізму.
У 1875 році Маркс у своїй роботі «Критика Готської програми» висунув припущення щодо того, якими мають бути початкова і вища стадії комунізму. В останні роки життя під тиском змін у міжнародному стані Енгельс висунув теорію демократичного соціалізму, який повинен отримати владу завдяки загальним виборам. Її використали лідери і теоретики соціал-демократичної партії Другого інтернаціоналу, створивши нинішні партії лівого крила у багатьох капіталістичних країнах. Ленін дав чітке визначення соціалізму й комунізму. Він вважав, що соціалізм — це перша (або початкова) стадія комунізму, і комунізм повинен розвиватися саме на основі соціалізму.
Стає зрозумілим, що на початку соціалізм був частиною марксизму і частиною міжнародного комуністичного руху. Соціалістична система суспільної власності та планова економіка є стадією підготовки до комунізму. Різні види соціалізму та різні формації лівого крила, які нині поширюються в західному суспільстві, на поверхні неначе не мають нічого спільного з комунізмом. Проте фактично це і є конкретні прояви ненасильницького комунізму. На відміну від насильницької революції, західна форма загальних виборів — це метод ненасильницької революції. Порівнюючи із суспільною власністю, високі податки у країнах Заходу фактично також є завуальованою формою суспільної власності. На відміну від планової економіки, західна система соціального забезпечення є системою, яка поступово та непомітно руйнує капіталізм. Фактично дуже багато політичних партій лівого крила в західних країнах розглядають розвиток соціального забезпечення як одну з дуже важливих сторін для реалізації соціалізму.
Засуджуючи злісність комунізму, потрібно звертати увагу не лише на насильство та вбивства, які здійснюються в комуністичних країнах. Слід також уміти розпізнавати шкідливість самої соціалістичної системи. Нині ненасильницький комунізм під ім’ям різних видів соціалізму обманює людей і вводить їх в оману. Щоб добре розуміти комунізм, необхідно в першу чергу розібратися в тому, що є початковою стадією комунізму. Адже комунізм не може відразу виникнути за одну мить. Як у кожного живого організму, у нього є процес зростання, тобто процес розвитку, який починається з його початкової стадії.
Нині в деяких соціалістичних країнах та країнах загального добробуту Європи й Америки так зване спільне благо придбане ціною принесення в жертву свободи особистості. Люди в цих країнах все ще можуть зберігати певні політичні свободи, тому що міра розвитку соціалізму в їхніх країнах ще є не дуже високою. Соціалізм — це не деяке статичне поняття. Головна мета соціалістичних країн — досягти рівності результатів. Під час досягнення цієї мети неодмінно відбуватиметься безперервне позбавлення людини її свобод. Соціалізм неодмінно буде перехідною стадією до комунізму, тобто людей безперервно позбавлятимуть свободи особистості.
Якщо деяка вільна країна раптом за одну ніч стане тоталітарною, різкий контраст між державна пропагандою та реальністю шокує людей. Більшість не сприйме це і навіть намагатиметься протидіяти, як мінімум протидіятиме пасивно. Саме тому витрати правління в тоталітарних країнах дуже великі. Їхнім правителям неодмінно потрібно здійснювати масові вбивства, щоб ліквідувати опір. Це було однією з головних причин того, чому в СРСР та в Китаї в мирний час проводилися масштабні вбивства жителів цих країн.
На відміну від тоталітарних режимів, соціалізм у вільних суспільствах використовує законодавчі методи, непомітно досягаючи своєї мети, «варячи жабу в теплій воді», крок за кроком відбираючи особисті свободи людей. Процес побудови соціалістичного суспільства тягнеться декілька десятків років. Вже змінилося декілька поколінь, внаслідок чого люди поступово стали байдужими, безтурботними та звиклися з ним. Тому соціалізму стало ще легше обманювати людей. Якщо казати про його суть і мету, поступово впроваджуваний соціалізм насправді нічим не відрізняється від насильницького соціалізму.
Соціалізм за допомогою законодавства гарантує людям «рівні права». Проте фактично він псує мораль суспільства, позбавляє людей свободи прагнення до доброти. У нормальних умовах у людей дуже різні релігійні вірування, рівень моральності та культури, рівень освіти й інтелекту, різна здатність терпіти страждання, сумлінність і відповідальність, сміливість і цілеспрямованість, здатність до новаторства і так далі. Якщо хочеш усе це зрівняти, то неможливо в одну мить з низького рівня підняти на високий, можна тільки штучно стримувати людей, у яких порівняно високий рівень. Особливо у сфері моральності в західних країнах соціалізм під приводом «антидискримінації», «антиненависті», «нейтральних цінностей» й «політкоректності» анулював оцінку моральності. Це все одно, що анулювати саму моральність. Тому ми можемо спостерігати, як блюзнірські вчинки і висловлювання, сексуальні збочення, демонічне мистецтво, порноіндустрія, азартні ігри і наркотики захищаються законами, легалізуючись стають «нормальними». Це створило дискримінацію щодо людей, які вірять у Бога і мають високий рівень моральності. Врешті-решт ці люди будуть відтіснені на периферію, а потім поступово знищені.
Нині немало людей на заході, як і раніше, плекають романтичні ілюзії стосовно комунізму. Причина в тому, що вони не жили в комуністичних країнах і не відчували гіркоти того життя, тож їм бракує розуміння комуністичної реальності.
Під час «холодної війни» дуже багато західних представників інтелігенції, людей мистецтва, журналістів, політиків та студентів їздили до СРСР, у Китай або на Кубу з метою подорожей і туризму. Те, що вони там змогли побачити, разюче відрізняється від реального життя людей у тих країнах. Комуністичні країни завжди майстерно володіли мистецтвом обману людей за допомогою зовнішньої пропаганди. Усе те, що бачили іноземні гості в цих країнах, були спеціально влаштовані для них зразкові села, зразкові заводи, ВНЗ, лікарні, дитсадки, в’язниці і так далі. Усе ті, хто їх супроводжував, були заздалегідь підготовленими комуністами або ж «політично благонадійними» людьми. Чимало таких екскурсій для іноземців було підготовлено заздалегідь. Іноземних гостей завжди зустрічали з квітами, добрячою випивкою, піснями, танцями та банкетами. У зустрічах брали участь добродушні молоді чоловіки й жінки, широко усміхнені чиновники. Іноземні гості бачили тільки бурхливу робочу атмосферу, рівноправне і вільне спілкування людей, студентів, які гаряче прагнуть до знань, і наречених, які присягаються у вічній любові один до одного. Вони не бачили, як формально проходять судові процеси і як недбало виносяться судові ухвали. Вони не бачили показових судів, насильства, критики й нападок, поліцейських облав, насильницького промивання мізків, ГУЛАГів, масових вбивств, відбирання землі, будинків і майна. Не бачили вони і голодомору, нерозвиненого сектора соціального обслуговування. Не бачили відсутності права на особисте життя, постійних стежень та підслуховувань, доносів один на одного, запеклої внутрішньої боротьби в керівний еліті під час передачі влади один одному, а також розкішного життя представників цієї еліти на тлі убогості народу.
Іноземні гості вважали, що все те, що їм показували, — це і є звичайний побут людей у комуністичних країнах. Вони поширювали цю інформацію в суспільстві через книги, статті й публічні виступи. Усе це досі відіграє свою роль та підтримує фантазії західних людей стосовно комуністичних країн. Лише дуже небагатьом вдалося побачити деякі вади в цих країнах, але вони відразу потрапляли в іншу пастку і починали поводитися як «попутники» комунізму, вважаючи, що «не потрібно виносити сміття з хати», що масові вбивства, голодомори і пригноблення в комуністичних країнах — це неминуче явище у процесі становлення суспільства, а також, що хоча навіть шлях і тернистий, але майбутнє є світлим. Вони думали, що розповівши усю правду, вони забруднять справу комунізму. Таким чином, їм бракувало щирості й сміливості, які потрібні, щоб висловити правду. Вони вибрали ганебне мовчання.
Комунізм заявляє, що побудує прекрасний і досконалий рай у людському світі, де усі люди будуть вільні та рівні, де не буде пригноблення, експлуатації людини людиною, буде загальне матеріальне багатство, «від кожного — за його здібностями, кожному — за його потребами», і кожен матиме можливість вільно розвиватися. Таке суспільство існує тільки у фантазіях. Це така наживка, яку використовує диявол для обману людей. Влада завжди знаходитиметься в руках нечисленної групи людей. Країни з комуністичним режимом — це тоталітарні країни, де невелика група людей використовує усі механізми держави для пригноблення, поневолення і експлуатації народу. Оскільки час ще не прийшов, зараз деякі країни, що називають себе соціалістичними, все ще приховують свій істинний вигляд під вуаллю дбайливості й доброти. Але як тільки дозріють умови, карти відразу розкриються, і соціалісти, які наївно поринають у мрії про прекрасне майбутнє, гірко розкаюватимуться в тому, що вони зробили, але буде вже пізно.
Диявол поставив у кожній країні та в кожній сфері своїх агентів, які семимильними кроками ведуть неосвічену й легковірну громадськість дорогою до знищення.
Комунізм навчає людей повставати проти Бога й відкидати Бога. З одного боку, він здійснює нападки на релігії ззовні, а з іншого, управляє порочними релігійними пройдисвітами, щоб ті проникали в релігії та розкладали їх ізсередини. Вони політизують і комерціалізують релігії, перетворюючи їх на розвагу. Численні священнослужителі, які морально зіпсувалися, довільно тлумачать священні писання, за допомогою неправдивих і єретичних тверджень заплутують вірян, та навіть здійснюють зґвалтування, у тому числі юних прихожан. Такі потворні явища заплутують щирих послідовників релігій, через що ті втрачають надію. Усього лише століття з гаком тому ревна віра у Бога була синонімом хорошої людини. А сьогодні на віру у Бога й сповідання релігії навісили ярлики «неуцтво» і «забобони». Навіть коли декілька близьких друзів збираються разом, вони не наважуються розповідати про свою релігійну віру, боячись, що їх висміюватимуть.
Одна з головних цілей комунізму — знищити інститут сім’ї. Під гаслом рівності статей він знищує форму сім’ї та пропагує явище «комуністичних публічних жінок». До того ж із XX століття він розгорнув рух сучасного фемінізму, який обстоює сексуальну вседозволеність. Комунізм перекручує роль статей, наступає на так званий «патріархат», послабляє в сім’ї статус і роль батька, змінює визначення слова «шлюб», ратує за легалізацію гомосексуалізму, право на розлучення і право на аборт, та за допомогою політики соцзабезпечення заохочує існування сімей з одним батьком. Усе це призвело до розпаду сімей і пов’язаними з цим бідності й злочинності. Це є однією з найбільш шокуючих змін у суспільстві, які сталися за останні кілька десятків років.
Якщо говорити про політичну сферу не беручи до уваги комуністичні країни, в яких продовжують правити диктаторські режими, то у системі вільних суспільств, де уряд створюється партією, яка отримала більшість голосів, теж настала повномасштабна криза. Комунізм використовує лазівки в державному устрої та законах демократичних країн, намагаючись узяти під контроль одну або декілька провідних політичних партій. Щоб перемогти у внутрішньопартійній боротьбі, політики навперебій використовують аморальні прийоми та обіцяють своїм виборцям нездійсненні речі. Результатом потрапляння в політику компартій і партій, які знаходяться під контролем комунізму, стає те, що увесь політичний спектр країн зміщується вліво, і в них вводять високе оподаткування й соцзабезпечення, а також високу міру втручання держави у справи громадян і політику інтервенціонізму. Причому ці дії закріплюються на законодавчому рівні. Уряд відіграє величезну роль у формуванні суспільства. Наявність лівацького уряду спричиняє те, що усе суспільство стає просоченим ідеологією марксизму, внаслідок чого наступне покоління може обирати лише ще більш лівацьких кандидатів.
Зразкові ВНЗ, у яких із покоління в покоління передавалася мудрість людства і культура цивілізації, теж було підірвано. Від початку минулого століття злий дух комунізму вже організував руйнування системи освіти. Щоб розірвати зв’язок із традиційною культурою в Китаї, країні з давніми глибокими традиціями, ще до офіційного заснування компартії комунізм вже проникнув у «Рух за нову культуру» і почав здійснювати лиходійські напади на традиційний образ мислення, моральність, мову й літературу. «Рух за літературу на байхуа (розмовній мові)» та «Рух за спрощення китайських ієрогліфів» відрізали китайців від традиційної культури. Після захоплення влади компартія Китаю (КПК) швидко провела націоналізацію системи освіти й зробила так, що основним змістом підручників стала культура компартії. Як наслідок декілька поколінь китайців виховалися в дусі забіякуватих жорстоких вовченят.
На заході злий дух діє під прапором науки, прогресу й демократії. Він заснував «освітній рух прогресивізму» та за допомогою контролю над дослідженнями у філософії, психології і педагогіці крок за кроком прибирає до рук педагогічні коледжі, завдяки чому промиває мізки педагогам й управлінцям з педагогічної галузі. Якщо казати про освіту в початкових і середніх школах, то ортодоксальні ідеї і традиційну моральність поступово виключають з учбових матеріалів і аудиторій. Паралельно знижують рівень складності учбового матеріалу, внаслідок чого дуже багато школярів не отримують достатніх навичок читання, письма і математики, а також елементарних знань, і не розвивають здатності логічно мислити. Різноманітними способами учням масово прищеплюють атеїзм, еволюційну теорію, матеріалізм та філософію боротьби.
Від початку руху проти культури 60-х років минулого століття «політкоректність» перетворилася на нову «поліцію думок» (термін з роману «1984» Джорджа Орвелла), яка примушує педагогів прищеплювати учням всілякі мутовані ідеї. Молодь, закінчивши школу, не має моральності, не розуміє культуру, не має грамотності і почуття відповідальності. Вона може лише йти за натовпом, прискорюючи деградацію усього суспільства.
Суспільство наводнили наркотики, лютує кримінал, ЗМІ рясніють сексом і насильством, у мистецтві мерзенне вважають красивим, безчинствує всіляка єресь і чаклунство, підлітки усе більше «фанатіють» від знаменитостей, у них виникає сильна залежність від комп’ютерних ігор та соцмереж, від чого вони перебувають у пригніченому стані. Ще більшу тривогу у людей викликає тероризм, який у безглуздому насильстві над безвинними громадянами вийшов за усі межі традиційних політичних правил. Людей тривожить те, що вони уранці не знають, що буде увечері.
Цивілізацію людства передали людям Боги. Ера розквіту китайської цивілізації припадає на період династій Хань і Тан. Цивілізація Заходу досягла вершини за середнього періоду епохи Відродження. Якби люди змогли зберегти передану Богами культуру, то, коли б настало нове пришестя Бога, люди змогли б утримувати зв’язок із ним і розуміти Закон, який Бог проповідував би людям. А якщо люди зруйнували цю культуру і традиції, морально впали, то під час нового пришестя Бога через занадто великі гріхи й мутацію мислення люди не зрозуміють настанов Бога. Це для людства є найнебезпечнішим.
Зараз епоха одночасно і надії, і безнадійності. Люди, які не вірять у Бога, живуть серед чуттєвих насолод так, як живеться. А розгублені віряни з тривогою чекають повернення Бога.
Комунізм занурює людський світ у хаос і прагне зрештою знищити усе людство. Його плани ретельні та конкретні. Його задуми настільки успішні, що переважна їхня більшість вже здійснилася або близька до здійснення. Нашим світом тепер керує диявол!
Древня мудрість людства свідчить: «Одна праведність переможе усе зло»; «Коли проявиться природа Будди, це потрясе десятисторонній Світ». Диявол зовні здається могутнім, але в сутичці з Богом він не витримає й одного удару. Якби люди могли зберегти свою природу, якій властиві щирість, порядність, милосердя, поблажливість, терпимість та поступливість, то неодмінно б потрапили під божественний захист, і диявол виявився б безсилим.
Милосердя Творця безмежне. Він дав усім істотам можливість уникнути лиха. Якщо людство зможе відродити традиції, підвищити моральність, зрозуміти милосердний заклик Творця і Небесний Закон, який рятує людство, то зможе прорвати руйнівні плани диявола. Тоді воно встане на шлях порятунку і прямуватиме до майбутнього.
Хоча комуністичні режими в Радянському Союзі та Східній Європі розпалися, але привид комунізму не зник. Навпаки, цей злий дух уже керує нашим світом, тому людство не повинно плекати хибне почуття оптимізму.
Комунізм — це не просто віяння, доктрина або невдала спроба людей знайти вихід. Це диявол — злий дух, створений із ненависті та різної зіпсованої матерії Всесвіту. Спершу він був в образі змії, потім — червоного дракона. Він стоїть поряд із Сатаною, який вороже ставиться до Бога. Він використовує різних низьких духів і нечисть, щоб сіяти хаос серед людей. Кінцева мета цього злого привиду полягає в тому, щоб знищити людство. Щоб, коли прийде Бог для порятунку людей, люди не повірили в Бога. Щоб моральність людей зіпсувалася настільки, що вони відречуться від Бога і традицій, не будуть розуміти настанов Бога і зрештою будуть знищені.
У злого привиду багато підступних планів, і вони дуже різноманітні. Іноді він найжорстокішими методами залякує людей, які не хочуть іти за ним. Іноді він обманює людей, використовуючи такі поняття, як «наука» і «прогрес», малюючи красиві картини і таким чином схиляючи людей слідувати за ним. Іноді він створює ілюзію, що комунізм — це глибока наука, змушуючи людей вірити, що це майбутній напрямок розвитку людства. Іноді під гаслами «демократії», «рівності», «соціальної справедливості» та іншими він проникає в галузі освіти, ЗМІ, мистецтва, юриспруденції тощо та поступово непомітно залучає людей під свої прапори. Іноді він одягає оманливу маску «соціалізму», «прогресивізму», «лібералізму», «неомарксизму» та різних партій лівого крила. Іноді він виступає під прапорами «пацифізму», «екологізму», «глобалізації» чи «політкоректності», які претендують на істинність і праведність. Іноді він підтримує авангардне мистецтво, сексуальну вседозволеність, легалізацію наркотиків, гомосексуалізм тощо, щоб люди потурали своїм бажанням і помилково вважали, що це таке соціальне віяння. Насильство і радикальні заходи — це не єдині форми прояву злого привиду. Інколи він набуває вигляду піклувальника за загальний добробут. Однак його докорінні речі не змінюються — це бажання будь-якими методами знищувати все традиційне, зокрема віру, релігію, моральність, культуру, інститут сім’ї, мистецтво, виховання, закони тощо. Він прагне позбавити людей моральності й занурити їх у безодню, із якої немає вороття.
Цей злий дух у всьому своєму різноманітті не лише не зник, але й, навпаки, сьогодні широко крокує світом. Не тільки Китай, Куба та інші країни, які відкрито називають себе комуністичними, але навіть і США, які, як вважається, стоять на чолі вільного світу, також практично повністю капітулювали під натиском злого духа комунізму. Що тоді говорити про Європу, яка стає соціалістичною, а також Африку та Латинську Америку, які знаходяться під впливом комуністичних сил. Це жахлива реальність, перед якою стоять люди: задум злого духа комунізму щодо знищення людства вже практично реалізований.
Усі люди інстинктивно прагнуть отримати вигоду і уникнути небезпеки. Це змушує їх позбуватися страждань, намагатися виділитися з мас, створювати успішні підприємства або просто насолоджуватися життям тощо. Це не є помилковим. Але як тільки одного разу люди відійдуть від Бога, ці їхні бажання стануть зачіпкою для злого духа комунізму, який буде загострювати і посилювати їх. Таким чином люди опиняться під його владою. Водночас шаленість злого духа, який іде проти волі Неба і богів, робить такими ж навіженими тих, ким він керує. Вони починають нестримно прагнути влади, грошей і знань, щоб відігравати роль верховного правителя, керувати життями людей і впливати на хід історії через суспільні рухи.
Людей створив Бог. У людській природі закладено добро і зло. Якщо людина відкидає зло і йде за добром, вона може повернутися до Бога. А якщо навпаки — вона рухається у напрямку до диявола. Цей вибір повністю залежить від самої людини.
Ми помітили, що багато людей, які ще не втратили своєї природної доброти, поступово і непомітно стали представниками злого духа комунізму або, як їх називав Ленін, «корисними ідіотами», якими маніпулює злий дух. Незважаючи на те, що загалом суспільство, піддавшись спокусам злого духу комунізму, котиться вниз і вже знаходиться на межі знищення, тих, хто за власним бажанням віддав душу дияволу і навмисне руйнує людство, все ж дуже і дуже мало. У більшості людей збереглася в серці природна доброта, яка дає шанс позбутися впливу злого духа.
Мета написання цієї книги — простими словами розкрити цю глибоку проблему, щоб люди могли розпізнавати всі хитрощі злого духа комунізму. І найважливіше — щоб, коли в майбутньому людям проявляться встановлені Богом моральні критерії, культура, мистецтво та інші традиційні речі, люди зробили правильний вибір між Богом і злим духом.
Як тільки у людини виникне добра думка, боги відразу допоможуть їй вийти з-під контролю диявола. У процесі розпізнавання трюків диявола читач повинен глибоко задуматися і ясно розпізнати їх. Ми постараємося з абсолютно нової точки зору і під іншим кутом заново відтворити і детально розглянути останні декілька століть історії людства, а також детально проаналізувати, як диявол, під різними масками і різними способами, захопив наш світ. Пробудження, активне позбавлення від зла і повернення до традиційного шляху і образу життя, встановленого богами, залежать від самої людини.
Бог неодмінно здобуде перемогу над дияволом. А від того, на чий бік ми станемо, залежить те, якою буде наша доля у вічності.
