Папа Римський Франциск у неділю назвав російське вторгнення в Україну «озброєною агресією», — це найрізкіша заява на сьогодні.
Папа Римський Франциск у неділю виступив із найрізкішим на сьогодні засудженням війни в Україні, заявивши, що «неприйнятна озброєна агресія» має бути припинена.
Виступаючи перед тисячами людей на площі Святого Петра для свого недільного благословення, Папа Франциск також сказав, що бомбардування лікарень та інших цивільних об’єктів були «варварськими» і не мали «вагомих стратегічних мотивів».
«Іменем Бога, я прошу вас зупинити цю бійню!», — сказав він, додавши, що українські міста ризикують «перетворитися на цвинтарі».
В воскресенье, Президент Украины Владимир Зеленский заявил в новом видеообращении к народу, что с начала вторжения в его страну, россияне потеряли 13 тысяч солдат, 74 самолета и 86 вертолетов.
Зеленский также заявил, что Украина не сдается и борется героически.
«На Донбассе прошло 8 лет войны. Уже 18-й день полномасштабной агрессии, жестокого вторжения России в Украину.
За 18 дней было убито 13 000 оккупантов. Погибших уже больше, чем во время чеченской войны. Россияне потеряли 74 самолета и 86 вертолетов и более 1 000 единиц военной техники, Украина не сдается.
Борется вся Украина героически. Украина не сдается, военные не сдаются, народ не сдается.
Через гуманитарные коридоры мы перевезли более 125 тысяч граждан Украины.
Сегодня ключевая задача — Мариуполь. Гуманитарная колонна весом более 100 тонн находится в 80 км от Мариуполя, в двух часах езды с лекарствами, продуктами и водой. Все дипломатические усилия работают над тем, чтобы доставить колонну гуманитарной помощи в Мариуполь для народа. Москва должна понять, что эта помощь должна прийти.
Все эти трудности преодолеют более 40 миллионов украинцев.
У неділю, Президент України Володимир Зеленський заявив у новому відеозверненні до народу, що з початку вторгнення до його країни росіяни втратили 13 тисяч солдатів, 74 літаки та 86 вертольотів.
Зеленський також заявив, що Україна не здається і бореться героїчно.
«На Донеччині минуло 8 років війни. Вже 18 день повномасштабної агресії, жорстокого вторгнення Росії в Україну.
За 18 днів було вбито 13 тисяч окупантів. Загиблих уже більше, ніж у часи чеченської війни. Росіяни втратили 74 літаки та 86 вертольотів та понад 1000 одиниць військової техніки, Україна не здається.
Бореться вся Україна героїчно. Україна не здається, військові не здаються, народ не здається.
Через гуманітарні коридори ми перевезли понад 125 тисяч громадян України.
Сьогодні ключове завдання — Маріуполь. Гуманітарна колона вагою понад 100 тонн знаходиться за 80 км від Маріуполя, за дві години їзди з ліками, продуктами та водою. Всі дипломатичні зусилля працюють над тим, щоб доставити колону гуманітарної допомоги до Маріуполя для народу. Москва має зрозуміти, що ця допомога має прийти.
Усі ці труднощі подолають понад 40 мільйонів українців.
В то время как лидеры Запада ввели экономические санкции против России из-за ее войны в Украине, Китай воздержался. Такое поведение требует обратить внимание на отношения между Коммунистической партией Китая (КПК) и правительством Украины.
Украина способствовала военному развитию КПК
Украина и режим КПК установили дипломатические отношения 4 января 1992 года, почти сразу после того, как Украина провозгласила свою независимость в 1991 году, после распада бывшего Советского Союза.
Унаследовав военную промышленность бывшего Советского Союза, Украина установила тесные отношения с КПК; КПК получила от Украины огромную помощь в области военного оборудования и технологий.
Что касается военного оборудования, Украина продала свой «Варяг», который был переоборудован ВМС Народно-освободительной армии и стал первым китайским авианосцем «Ляонин»; вместе с «Варягом» были переданы соответствующие чертежи.
Китайское государственное СМИ Global Times в 2015 году сообщило: «В течение 20 лет Украина экспортировала в КНР более 30 видов военных технологий, связанных с ключевым оборудованием, таким как: авианосцы, энергосистемы крупных кораблей, проекты крупных транспортных самолетов, сверхзвуковые современные учебные самолеты, танковые двигатели и ракеты класса “воздух-воздух”».
«У Украины КПК приобрела почти все военные технологии, которые она хотела получить», — говорится в докладе.
Тысячи украинских военных инженеров были завербованы для работы в КПК, включая Валерия Васильевича Бабича, главного конструктора «Варяга».
Один из теоретических журналов КПК как-то заявил, что военная промышленность Китая «исчерпала дивиденды Украины». однажды признал, что «без Украины у КПК не было бы оборонных достижений».
КПК также полагалась на Украину в своей программе освоения Луны. Согласно отчету, подготовленному IGCC (Институт глобальных конфликтов и сотрудничества) в 2015 году, «Украина унаследовала значительную часть космической промышленности бывшего Советского Союза, на которой Украина основывает свое сотрудничество с Китаем, особенно в области баллистических ракет и ракет-носителей».
Тесные экономические связи Украины с Китаем
В 2011 году Украина и Китай установили стратегическое партнерство и договорились о сотрудничестве в области торговли, науки и техники, авиации, аэрокосмической промышленности, сельского хозяйства и строительства инфраструктуры.
В 2016 году китайская агропромышленная компания COFCO инвестировала 75 миллионов долларов США в терминал по перевалке зерна и масла в Николаевском морском порту.
В 2019 году китайский телекоммуникационный гигант Huawei выиграл контракт на строительство сети 4G для киевского метрополитена.
Китай стал главным торговым партнером Украины; объем торговли между двумя сторонами достиг $15 млрд в 2020 году и почти $19 млрд в 2021 году, согласно таможенным данным украинского правительства.
В июне прошлого года заместитель министра экономики Украины Тарас Качка заявил, что Китай является самым важным стратегическим партнером Украины в Азии.
30 июня Украина подписала соглашение с Китаем об углублении сотрудничества в инфраструктурных проектах. Условия соглашения предусматривают финансирование на льготных условиях и строительство китайской стороной: дорог, мостов и аэропортов.
В июле прошлого года президент Украины Владимир Зеленский провел свой первый телефонный разговор с лидером КПК Си Цзиньпином. Зеленский заявил, что «украинская сторона придает большое значение и настроена на развитие более тесного украинско-китайского стратегического партнерства» а Украина может стать «мостом в Европу» для китайского бизнеса.
Основные политические партии Украины разделяют ценности КПК
4 июля 2016 года, во время празднования 95-й годовщины основания КПК, тогдашний премьер-министр Украины Юлия Тимошенко заявила послу Китая в Украине Ду Вэю, что ее партия «Батькивщина» приветствует межпартийные отношения с Китаем, а Украине следует перенять опыт КПК в управлении страной.
Согласно отчету о внешней политике Украины за 2019 год, «партия “Батькивщина” проявляет заметно больший интерес к Китаю, чем другие политические партии. В ее предвыборной программе “Новый курс Украины” говорится, что новая формула переговоров, так называемая “Будапешт+”, должна включать Китай».
В июле 2021 года Зеленский и его политическая партия «Слуга народа» поздравили КПК со 100-летним юбилеем. Лидер «Слуги народа» Давид Арахамия подчеркнул, что его партия разделяет «общие принципы» с КПК.
Киев избегает критики в отношении нарушений прав человека Пекином
Когда мир осудил Пекин за нарушение политики Гонконга «одна страна — две системы» и эрозию свобод в городе, тогдашний премьер-министр Тимошенко заявила китайским государственным СМИ «Синьхуа», что другие страны «не имеют права вмешиваться во внутренние дела Китая».
В прошлом году Украина резко отказалась от поддержки заявления Организации Объединенных Наций, осуждающего жестокое обращение китайского режима с мусульманами-уйгурами в Синьцзяне.
Пустые обещания КПК
В декабре 2013 года Китай и Украина подписали «Договор о дружбе и сотрудничестве», и выпустили совместное заявление, в котором говорилось, что «Китай обязуется безоговорочно не применять и не угрожать применением ядерного оружия против безъядерной Украины, и Китай также обязуется предоставить Украине [гарантию] ядерной безопасности, когда Украина столкнется с вторжением с применением ядерного оружия или [когда] Украина окажется под угрозой ядерного вторжения».
Но сейчас, на фоне войны между Россией и Украиной, самым сильным заявлением КПК на сегодняшний день является призыв Си к «максимальной сдержанности» в Украине 8 марта.
Китай, который «отказался осудить действия России в Украине или назвать их вторжением, неоднократно высказывался против того, что он называет незаконными санкциями в отношении России», сообщило агентство Reuters 8 марта.
Так где же теперь поддержка Китая? Неужели Украина наконец-то поняла, что КПК нарушает свои обещания?
У той час як лідери Заходу запровадили економічні санкції проти Росії через її війну в Україні, Китай утримався. Така поведінка вимагає звернути увагу на відносини між Комуністичною партією Китаю (КПК) та урядом України.
Україна сприяла військовому розвитку КПК
Україна та режим КПК встановили дипломатичні відносини 4 січня 1992 року, майже одразу після того, як Україна проголосила свою незалежність у 1991 році, після розпаду колишнього Радянського Союзу.
Успадкувавши військову промисловість колишнього Радянського Союзу, Україна встановила тісні стосунки із КПК; КПК отримала від України величезну допомогу у галузі військового обладнання та технологій.
Що стосується військового обладнання, Україна продала свій «Варяг», який був переобладнаний ВМС Народно-визвольної армії і став першим китайським авіаносцем «Ляонін»; разом із «Варягом» було передано відповідні креслення.
Китайське державне ЗМІ Global Times у 2015 році повідомило: «Протягом 20 років Україна експортувала до КПК понад 30 видів військових технологій, пов’язаних із ключовим обладнанням, таким як: авіаносці, енергосистеми великих кораблів, проекти великих транспортних літаків, надзвукові сучасні навчальні літаки, танкові двигуни та ракети класу “повітря-повітря”».
«В України КПК придбала майже всі військові технології, які вона хотіла отримати», — йдеться у доповіді.
Тисячі українських військових інженерів були завербовані для роботи в КПК, включно з Валерієм Васильовичем Бабичем, головним конструктором «Варяга».
Один із теоретичних журналів КПК якось заявив, що військова промисловість Китаю «вичерпала дивіденди України». одного разу визнав, що «без України КПК не мав би оборонних досягнень».
КПК також покладалася на Україну у своїй програмі освоєння Місяця. Згідно зі звітом, підготовленим IGCC (Інститут глобальних конфліктів та співробітництва) у 2015 році, «Україна успадкувала значну частину космічної промисловості колишнього Радянського Союзу, на якій Україна започатковує свою співпрацю з Китаєм, особливо в галузі балістичних ракет та ракет-носіїв».
Тісні економічні зв’язки України з Китаєм
У 2011 році Україна та Китай встановили стратегічне партнерство та домовилися про співпрацю у галузі торгівлі, науки та техніки, авіації, аерокосмічної промисловості, сільського господарства та будівництва інфраструктури.
У 2016 році китайська агропромислова компанія COFCO інвестувала 75 мільйонів доларів США в термінал з перевалки зерна та олії у Миколаївському морському порту.
Робітник демонструє соєві боби, імпортовані з України, у порту в Наньтуні, у східній китайській провінції Цзянсу, 10 травня 2019 року. (STR/AFP/Getty Images)
2019 року китайський телекомунікаційний гігант Huawei виграв контракт на будівництво мережі 4G для київського метрополітену.
Китай став головним торговим партнером України; обсяг торгівлі між двома сторонами досяг $15 млрд у 2020 році та майже $19 млрд у 2021 році, згідно з митними даними українського уряду.
У червні минулого року заступник міністра економіки України Тарас Качка заявив, що Китай є найважливішим стратегічним партнером України в Азії.
30 червня Україна підписала угоду з Китаєм щодо поглиблення співпраці в інфраструктурних проектах. Умови угоди передбачають фінансування на пільгових умовах та будівництво китайською стороною: доріг, мостів та аеропортів.
У липні минулого року президент України Володимир Зеленський провів свою першу телефонну розмову із лідером КПК Сі Цзіньпіном. Зеленський заявив, що “українська сторона надає великого значення і налаштована на розвиток тіснішого українсько-китайського стратегічного партнерства” а Україна може стати “мостом до Європи” для китайського бізнесу.
Основні політичні партії України поділяють цінності КПК
4 липня 2016 року, під час святкування 95-ї річниці заснування КПК, тодішній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила послу Китаю в Україні Ду Вею, що її партія «Батьківщина» вітає міжпартійні відносини з Китаєм а Україні слід запозичити досвід КПК в управлінні країною.
Відповідно до звіту про зовнішню політику України за 2019 рік, «партія “Батьківщина” виявляє помітно більший інтерес до Китаю, ніж інші політичні партії. У її передвиборчій програмі “Новий курс України” йдеться, що нова формула переговорів, так звана «Будапешт+», має включати Китай».
У липні 2021 року Зеленський та його політична партія “Слуга народу” привітали КПК зі 100-річним ювілеєм. Лідер “Слуги народу” Давид Арахамія наголосив, що його партія поділяє “загальні принципи” з КПК.
Київ уникає критики щодо порушень прав людини Пекіном
Коли світ засудив Пекін за порушення політики Гонконгу «одна країна – дві системи» та ерозію свобод у місті, тодішній прем’єр-міністр Тимошенко заявила китайським державним ЗМІ «Сіньхуа», що інші країни “не мають права втручатися у внутрішні справи Китаю”.
Минулого року Україна різко відмовилася від підтримки заяви Організації Об’єднаних Націй, яка засуджує жорстоке поводження китайського режиму з мусульманами-уйгурами у Сіньцзяні.
Порожні обіцянки КПК
У грудні 2013 року Китай та Україна підписали «Договір про дружбу та співпрацю», і випустили спільну заяву, в якій говорилося, що «Китай зобов’язується беззастережно не застосовувати та не загрожувати застосуванням ядерної зброї проти без’ядерної України, і Китай також зобов’язується надати Україні [гарантію ] ядерної безпеки, коли Україна зіткнеться із вторгненням із застосуванням ядерної зброї або [коли] Україна опиниться під загрозою ядерного вторгнення».
Але зараз, на тлі війни між Росією та Україною, найсильнішою заявою КПК сьогодні є заклик Сі до «максимальної стриманості» в Україні 8 березня.
Китай, який «відмовився засудити дії Росії в Україні або назвати їх вторгненням, неодноразово висловлювався проти того, що він називає незаконними санкціями щодо Росії», повідомило агентство Reuters 8 березня.
То де ж тепер підтримка Китаю? Невже Україна нарешті зрозуміла, що КПК порушує свої обіцянки?
Эксперты в области обороны и безопасности считают, что война России в Украине повлияет на глобальную стратегию и изменит политический ландшафт и ландшафт безопасности в Индо-Тихоокеанском регионе на десятилетия вперед.
«Война Путина на Украине — это как террористические атаки 11 сентября», — сказал Ясухиро Мацуда, профессор международной политики Токийского университета, в недавнем интервью вашингтонскому аналитическому центру Hudson Institute.
«Это изменит мир»
Мацуда сказал, что лидер Китайской коммунистической партии (КПК) Си Цзиньпин разделяет точку зрения российского лидера Владимира Путина, они оба считают, что Запад находится в упадке и в конечном итоге бесполезен для их целей.
Мацуда сказал, что он опасается, что убеждения Си станут более экстремальными, как это, очевидно, произошло с Путиным, с возрастом и изоляцией, а также потому, что китайский лидер лично подражает Путину.
«Я думаю, что их мировоззрение может становиться все более и более экстремальным», — сказал Мацуда.
«Личная диктатура очень опасна», — добавил он, отметив объем контроля, который Си лично держит над Китаем.
Далее Мацуда сказал, что, хотя Си подражал Путину в управлении Китаем, сейчас он, вероятно, ошеломлен неудачей России на Украине, из-за которой Китай, вероятно, понес репутационный ущерб из-за своей поддержки России.
«На этот раз Си Цзиньпин в некотором роде разочарован Путиным, потому что российские военные действуют так плохо… Си Цзиньпин сделал ставку на авантюру Путина, но она не удалась», — отметил Мацуда.
Партнерство
Си опасается, что Китай окружен влиянием США в Японии и Корее, а также партнерскими отношениями в сфере безопасности, такими как AUKUS — трехсторонний пакт безопасности между США, Великобританией и Австралией, сказал Мацуда.
По этой причине Си, вероятно, обращается к России, чтобы противостоять дипломатическому и экономическому давлению США, поскольку они могут использовать войну России в Украине для отвлечения ресурсов союзников от Индо-Тихоокеанского региона в сторону Европы.
Это одна из причин, говорит Мацуда, по которой Си, очевидно, отказался от основной ценности КПК — национального суверенитета, и допустил вторжение в Украину, хотя Китай ранее подписал договор, обязывающий защищать Украину в случае ядерного нападения.
По словам Мацуды, Путин не был бы настолько уверен в себе, чтобы вторгнуться в Украину, если бы не знал, что КПК молчаливо поддержит это вторжение. Также сообщалось, что китайские чиновники прямо попросили российские власти отложить вторжение в Украину до окончания зимних Олимпийских игр 2022 года.
Несмотря на военные неудачи России в Украине и растущее осуждение предполагаемых военных преступлений России, китайское руководство недавно подтвердило, что Россия является его главным «стратегическим партнером».
КПК также обязалась покупать природный газ за рубли и подключила Россию к китайским банковским системам, чтобы облегчить удар западных санкций.
Однако, несмотря на очевидные попытки разделить внимание Запада, Пентагон заявил, что Индо-Тихоокеанский регион остается его приоритетным театром военных действий, и добавил, что Китай является «основным вызовом», а вопрос Тайваня — «основным сценарием».
Борьба за Тайвань
КПК утверждает, что остров Тайвань является отделившейся провинцией и должен быть объединен с материком, если потребуется, то — силой. Однако остров находится под самоуправлением с 1949 года и никогда не контролировался КПК.
Напряженность в связи с возможным вторжением КПК на Тайвань вызвала опасения по поводу войны между ядерными державами, поскольку существует вероятность того, что США вступят в войну для защиты сохраняющейся де-факто независимости Тайваня.
Во время недавнего обсуждения войны в Украине и ее последствий для Индо-Тихоокеанского региона, организованного Центром новой американской безопасности, аналитическим центром, специализирующимся на вопросах обороны, эксперты затронули вопрос о том, как Украина формирует стратегию Индо-Тихоокеанского региона, и о сложности оценки того, как борьба российских военных в Украине влияет на планы Си в отношении Тайваня.
«Я думаю, что нам со стороны невозможно определить, какие компромиссы в сознании у Си Цзиньпина», — сказал Эшли Теллис, старший научный сотрудник Фонда Карнеги за международный мир, вашингтонского аналитического центра.
«Мое чутье подсказывает, что ему напомнят более четко, чем раньше, о рисках, которые повлечет за собой потенциальное вторжение».
Для этого, по словам Теллис, Соединенным Штатам крайне важно убедиться, что Тайвань обладает достаточным военным потенциалом, чтобы убедить Си в том, что борьба не стоит вознаграждения.
«Единственный способ усилить сдерживание между Китаем и Тайванем — это убедиться в том, что оборонительные возможности Тайваня повышены. Независимо от того, будут ли эти возможности увеличены в одностороннем порядке или с помощью США. Это единственное, что удерживает баланс», — сказал Теллис.
Теллис добавил, что укрепление чувства «тайваньского национализма» и «способности противостоять Китаю» — это две переменные, которые могут реально увеличить цену для Китая в случае войны.
«Независимо от того, что думает Си, объективно мы просто усложняем ему задачу по объединению с помощью силы», — сказал Теллис.
В связи с этим Теллис сказал, что перед США сейчас стоит глобальная задача сохранить свою поддержку международного либерального порядка перед лицом агрессии КПК и России.
По его словам, способность США сдерживать Китай и Россию и поддерживать баланс мира в Индо-Тихоокеанском регионе может стать тем испытанием, которое сделает или сломает их статус самой могущественной страны на Земле.
«Это влияет на наше представление о том, как мы видим нашу собственную роль в мире. Если мы не сделаем это правильно, то, я думаю, наш статус сверхдержавы сам по себе станет открытым для обсуждения», — отметил Теллис.
Автор Эндрю Торнебрук — репортер The Epoch Times, освещающий вопросы, связанные с Китаем, с упором на оборону, военное дело и национальную безопасность.
Експерти в галузі оборони та безпеки вважають, що війна Росії в Україні вплине на глобальну стратегію та змінить політичний ландшафт та ландшафт безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні на десятиліття вперед.
«Війна Путіна в Україні — це як терористичні атаки 11 вересня», — сказав Ясухіро Мацуда, професор міжнародної політики Токійського університету, в недавньому інтерв’ю вашингтонському аналітичному центру Hudson Institute.
«Це змінить світ».
Мацуда сказав, що лідер Китайської комуністичної партії (КПК) Сі Цзіньпін поділяє точку зору російського лідера Володимира Путіна, вони обидва вважають, що Захід перебуває в занепаді й зрештою марний для їхніх цілей.
Мацуда сказав, що він побоюється, що переконання Сі стануть більш екстремальними, як це, очевидно, сталося з Путіним, з віком та ізоляцією, а також тому, що китайський лідер особисто наслідує Путіна.
«Я думаю, що їхня думка може стати все більш і більш екстремальною», — сказав Мацуда.
«Особиста диктатура дуже небезпечна», — додав він, зазначивши обсяг контролю, який Сі особисто тримає над Китаєм.
Далі Мацуда сказав, що, хоча Сі наслідував Путіна в управлінні Китаєм, зараз він, ймовірно, приголомшений невдачею Росії в Україні, через яку Китай, ймовірно, зазнав репутаційної шкоди через свою підтримку Росії.
«Цього разу Сі Цзіньпін певною мірою розчарований Путіним, тому що російські військові діють так погано… Сі Цзіньпін зробив ставку на авантюру Путіна, але вона не вдалася», — зазначив Мацуда.
Партнерство
Сі побоюється, що Китай оточений впливом США в Японії та Кореї, а також партнерськими відносинами у сфері безпеки, такими як AUKUS — тристоронній пакт безпеки між США, Великою Британією та Австралією, сказав Мацуда.
З цієї причини Сі, ймовірно, звертається до Росії, щоб протистояти дипломатичному та економічному тиску США, оскільки вони можуть використати війну Росії в Україні для відволікання ресурсів союзників від Індо-Тихоокеанського регіону у бік Європи.
Це одна з причин, каже Мацуда, через яку Сі, очевидно, відмовився від основної цінності КПК — національного суверенітету, і допустив вторгнення в Україну, хоча Китай раніше підписав договір, який зобов’язує захищати Україну у разі ядерного нападу.
За словами Мацуди, Путін не був би настільки впевненим у собі, щоб вдертися в Україну, якби не знав, що КПК мовчазно підтримає це вторгнення. Також повідомлялося, що китайські чиновники прямо попросили російську владу відкласти вторгнення в Україну до закінчення зимових Олімпійських ігор 2022 року.
Попри військові невдачі Росії в Україні та зростаючий осуд передбачуваних військових злочинів Росії, китайське керівництво нещодавно підтвердило, що Росія є його головним «стратегічним партнером».
КПК також зобов’язалася купувати природний газ за рублі та підключила Росію до китайських банківських систем, щоб полегшити удар західних санкцій.
Однак, всупереч очевидній спробі розділити увагу Заходу, Пентагон заявив, що Індо-Тихоокеанський регіон залишається його пріоритетним театром воєнних дій і додав, що Китай є «основним викликом», а питання Тайваню — «основним сценарієм».
Боротьба за Тайвань
КПК стверджує, що острів Тайвань є провінцією, що відокремилася, і має бути об’єднаний з материком, якщо буде потрібно, то — силою. Проте острів перебуває під самоврядуванням із 1949 року і ніколи не контролювався КПК.
Напруженість у зв’язку з можливим вторгненням КПК на Тайвань викликала побоювання з приводу війни між ядерними державами, оскільки існує ймовірність того, що США вступлять у війну для захисту незалежності Тайваню, що зберігається де-факто.
Під час нещодавнього обговорення війни в Україні та її наслідків для Індо-Тихоокеанського регіону, організованого Центром нової американської безпеки, аналітичним центром, що спеціалізується на питаннях оборони, експерти порушили питання того, як Україна формує стратегію Індо-Тихоокеанського регіону та питання складності оцінки того, як боротьба російських військових в Україні впливає на плани Сі щодо Тайваню.
«Я думаю, що нам з боку неможливо визначити, які компроміси наразі у свідомості Сі Цзіньпіна», — сказав Ешлі Телліс, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ, вашингтонського аналітичного центру.
«Моє чуття підказує, що йому нагадають чіткіше, ніж це було раніше, про ризики, які викличе потенційне вторгнення».
Для цього, за словами Телліса, Сполученим Штатам дуже важливо переконатися, що Тайвань має достатній військовий потенціал, щоб переконати Сі в тому, що боротьба не варта винагороди.
«Єдиний спосіб посилити стримування між Китаєм і Тайванем — це переконатися, що оборонні можливості Тайваню підвищені. Незалежно від того, чи ці можливості будуть збільшені в односторонньому порядку або за допомогою США. Це єдине, що утримує баланс», — сказав Телліс.
Телліс додав, що зміцнення почуття «тайванського націоналізму» та «здатності протистояти Китаю» — це дві змінні складові, які можуть реально збільшити ціну для Китаю у разі війни.
«Незалежно від того, що думає Сі, об’єктивно ми просто ускладнюємо йому завдання щодо об’єднання за допомогою сили», — сказав Телліс.
У зв’язку з цим Телліс сказав, що перед США зараз стоїть глобальне завдання зберегти свою підтримку міжнародного ліберального порядку перед агресією КПК та Росії.
За його словами, здатність США стримувати Китай та Росію та підтримувати баланс світу в Індо-Тихоокеанському регіоні може стати тим випробуванням, яке зробить або зламає їхній статус наймогутнішої країни на Землі.
«Це впливає на наше уявлення про те, як ми бачимо нашу власну роль у світі. Якщо ми не зробимо це правильно, то, я думаю, наш статус наддержави сам собою стане відкритим для обговорення», — зазначив Телліс.
Автор Ендрю Торнебрук — репортер The Epoch Times, який висвітлює питання, пов’язані з Китаєм, з упором на оборону, військову справу та національну безпеку.
Mercedes-Benz имеет 2 миллиарда евро в активах, которые могут оказаться под угрозой из-за предложений России национализировать собственность иностранных фирм, которые уходят из-за ее вторжения в Украину, заявил немецкий производитель автомобилей премиум-класса.
В своем годовом отчете, опубликованном в пятницу, компания заявила, что война в Украине создает целый ряд рисков — от перебоев с поставками запчастей до энергоснабжения и даже кибератак.
«Эти риски могут быть усугублены потенциальной экспроприацией активов российских дочерних компаний», — говорится в сообщении Mercedes-Benz.
На этой неделе правящая партия России «Единая Россия» заявила, что правительственная комиссия одобрила первый шаг к национализации активов компаний, которые более чем на 25% принадлежат иностранцам из «недружественных государств».
Mercedes-Benz имеет автомобильный завод в городе Есипово в 40 километрах к северо-западу от Москвы, на котором работает более 1 000 человек и который производит седаны и внедорожники E-класса.
Он был открыт в апреле 2019 года при участии В. Путина. Это был первый за многие годы завод иностранного автопроизводителя в России, где инвестиции в ранее бурно развивающуюся автомобильную промышленность иссякли на фоне западных санкций и стагнации экономики.
Выступая на церемонии открытия, Путин сказал, что завод будет производить 25 000 автомобилей в год, а инвестиции в проект составили чуть менее 300 миллионов долларов.
Mercedes-Benz сообщил, что его российские подразделения, стоимость которых на конец 2021 года оценивалась в 2 миллиарда евро, имеют обязательства перед банками в размере около 1 миллиарда евро, на которые автопроизводитель выдал глобальную гарантию.
Mercedes-Benz має 2 мільярди євро в активах, які можуть опинитися під загрозою через пропозиції Росії націоналізувати власність іноземних фірм, які йдуть через її вторгнення в Україну, заявив німецький виробник автомобілів преміумкласу.
У своєму річному звіті, опублікованому в п’ятницю, компанія заявила, що війна в Україні створює цілу низку ризиків — від перебоїв із постачанням запчастин до енергопостачання і навіть кібератак.
“Ці ризики можуть бути посилені потенційною експропріацією активів російських дочірніх компаній”, — йдеться у повідомленні Mercedes-Benz.
Цього тижня правляча партія Росії «Єдина Росія» заявила, що урядова комісія схвалила перший крок до націоналізації активів компаній, які належать більш ніж на 25% іноземцям з «недружніх держав».
Mercedes-Benz має автомобільний завод у місті Єсипово за 40 кілометрів на північний захід від Москви, на якому працює понад 1 000 осіб і який виробляє седани та позашляховики E-класу.
Його було відкрито у квітні 2019 року за участю В. Путіна. Це був перший за багато років завод іноземного автовиробника в Росії, де інвестиції в автомобільну промисловість, що бурхливо розвивалася, вичерпалися на тлі західних санкцій і стагнації економіки.
Виступаючи на церемонії відкриття, Путін сказав, що завод вироблятиме 25 000 автомобілів на рік, а інвестиції в проєкт склали трохи менше ніж 300 мільйонів доларів.
Mercedes-Benz повідомив, що його російські підрозділи, вартість яких на кінець 2021 оцінювалася у 2 мільярди євро, мають зобов’язання перед банками в розмірі близько 1 мільярда євро, на які автовиробник видав глобальну гарантію.
Во время выступления главы администрации США в пятницу о войне между Россией и Украиной, Джо Байден потребовал прекращения нормальных торговых отношений с Россией, проложив путь к повышению ввозных пошлин, объявляя о блокаде закупок водки и икры российского производства.
Но, пожалуй, самая важная часть речи пришлась на то, что Байден снова пообещал, что США не будут вступать в прямой конфликт с Россией, поскольку этот сценарий может привести к «третьей мировой войне» между НАТО и Россией.
«Мы будем продолжать поддерживать наших союзников в Европе посылая чёткий сигнал. Будем защищать каждый дюйм территории НАТО всей объединённой и сконцентрированной силой НАТО», — сказал Байден после детализации некоторых из последних антироссийских санкций.
«Мы не будем вести войну против России в Украине. Прямой конфликт между НАТО и Россией будет третьей мировой войной, которую мы должны стремиться предотвратить», — отметил он.
В последние дни Москва и Вашингтон обменялись обвинениями в планировании диверсионных операций. Спецслужбы США говорят, что Россия планирует диверсионную атаку с применением химического оружия, чтобы обвинить украинские силы, в то время как Кремль обвиняет США в планировании атаки, в ходе которой перелётные птицы, пересекающие Россию, были бы заражены смертельными вирусами, для того чтобы население заболело.
Один из репортеров спросил Джо Байдена о действиях, которые рассматривают США на случай, если российские силы предпримут «химическую атаку».
«Отреагируют ли американские военные, если Путин применит химическое оружие?» — спросил репортер.
Ответ Байдена был расплывчатым: хозяин Белого дома заявил, что не будет обсуждать конкретную информацию, а затем продолжил: «Россия заплатит высокую цену, если применит химическое оружие».
Накануне и пресс-секретарь Белого дома Джен Псаки, а также на этой неделе Виктория Нуланд, высокопоставленный чиновник Госдепартамента, предупредили о потенциальном российском «предлоге» для химической атаки и диверсионной операции, ответственность за которую будут возлагаться на украинские силы, чтобы спровоцировать дальнейшую эскалацию атак российских сил вторжения.
