antonprima.pro

Blog

  • Китайський суп: готуємо вдома

    Китайський суп: готуємо вдома

    Святковий обід у Піднебесній включає як мінімум три види китайського супу, наприклад, суп з плавників акули, суп з ластівкового гнізда і між стравами — суп з гірчичною зеленню. На вишуканих обідах подають суп і під час великої перерви між стравами для нейтралізації смаку попередньої серії страв і «очищення піднебіння», що дозволяє повною мірою насолодитися новими стравами.

    Але яким би не був китайський суп, вишуканим банкетним або простим повсякденним, його основу завжди повинен становити добрий бульйон. Такий бульйон повинен під час довгого помірного варіння витягти весь природний букет і солодкість із кісток і м’яса. Крім того, він повинен бути нейтральним — щоб приправи і спеції, які будуть введені потім, могли безперешкодно розкрити свій аромат. Зважаючи на це, кухарі в Китаї для варіння бульйону використовують тільки курятину або свинину, але ніколи — яловичину, оскільки їй характерний більш виражений смак.

    Китайський суп

    Китайський суп буває легким (або швидким) і щільним (або «цілющим»).

    У багатьох супах тривалого варіння використовуються сушені продукти. Це одна з особливостей китайської кухні. Століття тому китайці опанували науку збереження харчових продуктів за допомогою заквашування та висушування під вітром і на сонці. Такі продукти, як корінь лотоса, китайський мангольд, ріпа, гриби, гірка диня, морські водорості і т.п., висушуються, навіть якщо вони вживаються в їжу і свіжими. Висушені морепродукти, такі як плавники акули, каракатиці, кальмари, устриці та гребінці, використовувати в китайському супі краще, оскільки сушені продукти змінюють смакові якості супу, роблячи його більш насиченим. Тривале варіння на повільному вогні надає китайському супу особливий смак.

    У звичайний день вдома подають якийсь один вид супу. Зазвичай достатньо густий, з шматочками курки, м’яса, сушених грибів, кореня лотоса і з різними іншими овочами, щоб китайський суп вийшов ситний. Кожному гостю надається право налити собі стільки супу, скільки він забажає, тому супи зазвичай подають у великій супниці. Їдять супи з піал, використовуючи невелику фарфорову або металеву ложку-черпачок діаметром близько 15 см. Як правило, суп є останньою стравою обіду.

    Готуємо китайський суп вдома

    Китайський суп

    Рецепт № 1. Китайський суп

    Варена куряча грудка — 200 г
    Соєвий соус — 2 ст.ложки
    Рисове вино або сухий херес — 4 ст.ложки
    Мелений білий перець
    Часник — 10 зубчиків
    Шпинат — 100 г
    Лимонний сік — 4 ст.ложки
    Бульйон курячий — 1,5 л
    Рисова локшина — 60 г
    Порізана кінза — 1 ст.ложка

    Щоб приготувати китайський суп, спершу наріжте м’ясо вузькими смужками. Херес з’єднайте з соєвим соусом, посипте перцем і вилийте на м’ясо.

    Доведіть бульйон до кипіння, почистіть часник і опустіть в бульйон. Зменшіть вогонь. Нехай часник вариться близько 10 хвилин, потім вийміть його.

    Переберіть шпинат, помийте і наріжте. Введіть його в бульйон і варіть близько 3 хвилин. Вичавіть в суп лимонного соку, куряче м’ясо з маринадом, локшину і варіть протягом хвилини.

    Китайський суп готовий. Подаючи до столу, для краси посипте його нарізаною кінзою.
     

    Рецепт № 2. Китайський суп

    вода — 2 л
    куряча грудка — 2 шт
    морква — 1 шт
    консервовані паростки бамбука — 150–200 г
    сушені гриби шиітаке — 80 г
    цукор — 1 ст. ложка
    світлий соєвий соус — 4–5 ст. ложок
    чорний перець горошком, свіжий перець чилі, соус, зелень кінзи — за смаком

    Курячі грудки помийте, залийте водою і поставте на середній вогонь. Додайте цілу очищену моркву, трохи горошин чорного перцю і солі за смаком. Варіть близько години.

    Тим часом замочіть сушені гриби в теплій воді протягом 40 хвилин, потім вийміть їх і наріжте скибочками.

    Моркву і курячі грудки вийміть з бульйону, наріжте маленькими шматочками і складіть в миску. Додайте консервовані паростки бамбука і скибочки грибів. Влийте соєвий соус, введіть цукор і сіль. Все перемішайте і залиште на годину для маринування.

    Далі викладіть маринад у каструлю з киплячим бульйоном, нагрійте до кипіння і варіть близько 5 хвилин. Готовий китайський суп розлийте по тарілках. За бажанням прикрасьте зеленню кінзи і дрібно нарізаним перчиком чилі.
     

    Рецепт № 3. Китайський кисло-гострий суп з локшиною

    Бульйон — 3 л
    Гриби шиітаке — 10 шт
    Перець чилі — 1 шт
    Корінь імбиру — 50 г
    Лимон — 1 шт
    Локшина рисова — 50 г
    Рисове борошно або картопляний крохмаль — 4 ст.ложки
    Яйця — 2 шт
    Тофу (соєвий сир) — 100 г
    Помідори — 2 шт
    Соєвий соус — за смаком

    Спосіб приготування:

    Гриби замочіть у воді десь на годину для збільшення в об’ємі.

    Потім обсушіть гриби і наріжте смужками.

    Подрібніть корінь імбиру і разом із перцем чилі і грибами опустіть в каструлю з бульйоном. Поставте каструлю на вогонь і варіть протягом півгодини. Після цього влийте сік лимона і вийміть з супу перець. Опустіть в суп локшину.

    Потім влийте в борошно трохи води, перемішайте до консистенції сметани і вилийте в каструлю.

    Збийте яйця міксером і тонкою цівкою введіть в суп. Проваріть близько 5 хвилин.

    Наріжте тим часом помідори, тофу і додайте в суп. Готуйте ще 2–3 хвилини. Після виключення вогню бажано дати китайському супу настоятися.
     

    Рецепт № 4. Китайський суп курячий

    Морква — 2 шт
    Цибулина —1 шт
    Цибуля-порей — 1 шт
    Часник — 1 зубчик
    Капуста — 1 чашка, порізана тонкою соломкою
    Бульйон курячий
    Чорні китайські гриби (можна білі)
    Спагеті сушені
    Соєвий соус

    Поріжте грудки, посоліть і поперчіть. У моркві зробіть виїмки і поріжте на кружечки, щоб зробити «квіточки». Цибулю наріжте соломкою. В олії стушкуйте моркву, цибулю та подрібнений часник протягом двох хвилин. Потім покладіть капусту і курку, налийте необхідну вам кількість бульйону (в залежності від бажаної густоти китайського супу) і тушкуйте ще протягом 15 хвилин.

    Замочіть гриби і спагеті приблизно на 20 хвилин, а потім варіть в супі 5 хвилин. В кінці приготування за смаком додайте солі і трохи цукру.

    Намагайтеся не переварити суп.

    Смачного!
     

  • Суші по-каліфорнійськи

    У Манхеттені — більше 25 000 ресторанів, які пропонують широкий вибір страв для жителів та гостей Нью-Йорка: на будь-який смак і за різними цінами. Ресторани суші — популярний вибір серед приїжджих із країн Східної Європи. На їхній превеликий подив, перше, що кидається в очі, коли вони відкривають меню, — це перелік різних захворювань, пов’язаних із вживанням у їжу сирої риби, м’яса та яєць.

    Із 2016 року влада Нью-Йорка зобов’язала ресторани, які подають сирі м’ясо або рибу, попереджати відвідувачів, до того ж у письмовій формі, про ризики для здоров’я. Недотримання цієї вимоги може обернутися штрафом у розмірі до 2000 доларів за кожне порушення. Список захворювань настільки детальний, що у декого після прочитання відпадає бажання замовляти суші або сашимі. Можливо, це одна із причин такої широкої популярності страви, яка називається «суші по-каліфорнійськи». Замість сирої риби і сирих морепродуктів у ній використовують або приготоване м’ясо крабів, або замінник, відомий у нас як крабові палички. Виходить дуже смачна, ситна й легка страва, якою особливо приємно ласувати в літню пору.

    Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі покроковий рецепт суші по-каліфорнійськи. Приготувати їх нескладно, до того ж зроблені своїми руками суші коштують дешевше, ніж куплені у супермаркеті або ресторані. А ще ви зможете бути впевнені, що у цих свіжоприготованих суші немає небажаних і шкідливих інгредієнтів.

    Вам знадобиться:

    • 2 стакани короткозерного рису (часто продається під назвою «японський рис»);
    • 2 стакани фільтрованої води;
    • 1 лист комбу (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді), розміром приблизно 5×8 см;
    • 2 ст. л. оцту (краще за все рисового);
    • 1 ч. л. цукру;
    • ½ ч. л. солі;
    • 1 огірок;
    • 1 авокадо;
    • 6 крабових паличок;
    • 3 листа норі (водорость, продається в більшості супермаркетів у сушеному вигляді);
    • 6 ч. л. смаженого насіння кунжуту.

    Приготування:

    1. Спочатку приготуємо рис для суші. Промийте рис як мінімум 10 разів під холодною водою — доки вода не стане прозорою. Це потрібно для видалення крохмалю з поверхні рису, щоб рис не був надмірно липким. Потім у невелику каструлю висипаємо промитий рис і додаємо 2 стакани фільтрованої води.

    Додаємо в каструлю з рисом лист комбу, попередньо акуратно протерши його вологим кухонним рушником. Варимо рис до готовності.

    2. Поки рис готується, очищаємо огірок від шкірки. Потім вимірюємо довжину листа водоростей норі та відрізаємо кінчики огірка, що не поміщаються. Розрізаємо його вздовж на 6 частин, видаляємо насіння.

    Тепер розрізаємо авокадо навпіл. Виймаємо кісточку і розрізаємо кожну частину ще раз навпіл. Знімаємо шкірку. Нарізаємо кожну частину на дольки, приблизно 8 мм шириною. Вичавлюємо на них лимонний сік, щоб запобігти потемнінню.

    Розрізаємо крабові палички уздовж навпіл.

    Розрізаємо (ножицями) 3 листа норі уздовж навпіл.

    3. Тепер готуємо оцтовий соус для рису. У маленькій каструлі змішуємо 2 ст. л. рисового оцту з 1 ч. л. цукру і ½ ч. л. солі. Варимо до повного розчинення цукру та солі, але не доводимо до кипіння. Ви також можете просто нагріти всі ці інгредієнти в мікрохвильовій печі (30 секунд).

    4. Тепер наш рис готовий, виймаємо і видаляємо комбу. Викладаємо рис на велику тарілку, найкраще плоску. Традиційно японці використовують дерев’яну лопатку для змішування, але пластикова теж підійде. “Зрошуємо” рис оцтовим соусом — спочатку на лопатку, потім із лопатки на рис, щоб вийшло рівномірно. Немов “нарізаємо” рис лопаткою і дуже обережно перемішуємо, аби він не перетворився на пюре.

    Накрийте рис чистим кухонним рушником і дайте охолонути до кімнатної температури.

    5. Найкраще для загортання суші використовувати бамбуковий килимок. Його можна обернути пакетом, щоб рис не прилипав. Покладіть 1 лист норі блискучою стороною вниз на бамбуковий килимок. Трохи змочіть кінчики пальців водою та рівномірно розподіліть близько 1 стакану рису на лист норі. Посипте рис насінням кунжуту. Переверніть лист норі стороною з рисом вниз.

    Розміщуємо на аркуші норі авокадо, 2 скибочки крабових паличок і по центру 1 шматочок огірка. Беремо край килимка, найближчий до вас, і звертаємо за його допомогою наш майбутній суші рол у щільний циліндр.

    6. Розрізаємо отриманий рол на 8 частин.

    Повторюємо із рештою інгредієнтів.

    Суші по-каліфорнійськи готові! Смачного!

    Дивіться далі:

    Смачний низькокалорійний яєчний суп по-китайськи

    Рецепт «чарівної» локшини по-японськи для тих, хто стежить за своєю фігурою

    Рецепти найкращих ресторанів Нью-Йорка: жар індійських спецій та аромат баранини

  • Британський яблучний пиріг Крамбл на сковороді

    apple_crumble_pie_in_a_skilet_-_vlifestyle.org_.jpg

    Яблучний крамбл (від англ. crumble, що означає “крихта”, “кришити”) не потрібно випікати — його можна приготувати просто на сковороді. Усі інгредієнти — прості, недорогі, їх можна знайти в будь-якому супермаркеті, і навіть яєць у тісто додавати не потрібно. Пиріг виходить дуже смачний і ви напевне захочете радувати ним ваших домочадців щотижня.

    Цей рецепт потрапив мені до рук 15 років тому, ще у студентські роки, проведені в Лондоні, де яблучний крамбл часто подають на вечерю. Фруктовий пиріг-крамбл дістав популярність у Великобританії під час Другої світової війни і став економічною альтернативою класичним пирогам. Загальна нестача продовольства спонукала господинь вносити зміни до звичних рецептів, а у цьому випадку — використовувати для приготування крихти тіста.

    Вам знадобиться:

    • 5 яблук;
    • 100 г масла;
    • ½ склянки борошна;
    • ½ склянки вівсяних пластівців;
    • ½–⅔ склянки цукру (за смаком);
    • близько 2 ст. л. лимонної цедри;
    • дрібка солі;
    • 2 ст. л. меду (за бажанням);
    • 1 ч. л. кориці (за бажанням);
    • цукрова пудра для прикраси (за бажанням).

    Приготування:

    1. У невеликій мисці змішайте борошно, вівсяні пластівці, лимонну цедру й дрібку солі. Додайте близько 70 г нарізаного кубиками масла та змішайте пальцями до появи великих крихт.
    2. Додайте цукор, знову перемішайте і поставте в морозилку на 20 хв.
    3. Очистіть яблука від серцевини і наріжте скибками (або кубиками).
    4. Поставте сковороду на середній вогонь і покладіть на неї залишки масла. Пересипте у сковороду яблука і готуйте близько 10 хвилин, періодично помішуючи. Накрийте кришкою та готуйте ще 5–8 хвилин (залежно від товщини кубиків/скибок яблука). Додайте мед і корицю, готуйте ще 3–4 хвилини. Коли шматочки яблука почнуть карамелізуватися, зніміть сковороду з плити.
    5. Викладіть готову яблучну начинку в тарілку 5 см завглибшки або у форму для пирога та відставте.
    6. Протріть сковороду чистим кухонним (паперовим) рушником і поставте на середній вогонь.
    7. Викладіть тісто на сковороду й обсмажуйте протягом 5 хвилин. Перемішайте та смажте ще 3–4 хвилини до золотистого кольору.
    8. Додайте крихту поверх яблучної начинки.

    Британський яблучний пиріг-крамбл готовий, смачного!

    Порада. Якщо ви поставите залишки пирога в холодильник на ніч, він трохи затвердіє. Можна підігріти його в духовці для отримання м’якої текстури або подавати холодним (пиріг-крабмл буде тримати свою форму так само добре, як і пиріг з яблуками, запечений у духовці).

    Такий рецепт яблучного пирога-крамбла безумовно порадує ваших рідних та близьких!

    Читайте далі:

    Смачна «Риба по-кантонськи» на пару та історія шеф-повара, який був змушений оголосити голодування

    Рецепт німецького пирога Напкухен

    Рецепт чизкейку

    Корисні цукерки з яблук — готуємо за 10 хвилин

  • Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Качка по-пекінськи: інший смак звичної птиці

    Китайська кухня дуже своєрідна й екзотична в порівнянні з європейською. А все тому, що в давні часи до приготування їжі в Китаї ставилися по-філософськи, як до якогось естетичного ритуалу. Проте, традиційна народна китайська їжа дуже проста ― рис, локшина, бобові, овочі і т. ін. М’ясні страви в Китаї не користуються особливою популярністю. Однак, банкетна їжа разюче відрізняється від повсякденної. Качка по-пекінськи чи Бей Джин Хао ― одна з найулюблених китайських святкових страв.

    Качка по-пекінськи

    Отже, Бей Джин Хао можна приготувати двома способами: смажити тушку в підвішеному стані над вогнищем або ж у закритій печі.

    Так чи інакше, для приготування цієї страви в домашніх умовах нам знадобляться такі інгредієнти:

    Тушка качки (2―3 кг);

    Херес 1 ст. ложка;

    Мед 4 ст. ложки;

    Соєвий соус 5 ст. ложок;

    Імбирний порошок 1 ст. ложка;

    Кунжутне масло 1 ст. ложка;

    Перець мелений 1 ст. ложка;

    Вода 1 склянка;

    Харчовий барвник червоного кольору (за бажанням);

    Сіль.

    Хрустка шкірочка

    Качку по-пекінськи подають на стіл із мандариновими коржиками, але їх можна замінити млинцями, для приготування яких нам знадобиться:

    Пшеничне борошно 500 г;

    Окріп 1 склянка;

    Яйце 1 шт.;

    Молоко 2/3 склянки;

    Масло рослинне 2 ст. ложки;

    Зелена цибуля.

    Качка по-пекінськи готується таким чином: тушку слід промити, видалити з неї волосяний покрив (якщо треба), потім просушити, обрізати кінчики крил. Зрізати з качки зайвий жир, обдати її окропом. Потім натираємо тушку хересом зовні і всередині, залишаємо її за кімнатної температури хвилин на 10. Натираємо качку сіллю і в такому стані кладемо у холодильник на 12 годин. Бажано, щоб качка «стояла» на великій тарелі або в каструлі. Для цього можна скористатися склянкою, яку ми поміщаємо в тушку. Періодично з тарелі потрібно видаляти рідину, що натекла.

    Дістаємо качку, рівномірно змащуємо її медом і знову ставимо в холодне місце на такий же час (12 годин). Як мине цей час готуємо піч: заливаємо в деко воду, нагріваємо духовку до 190 ˚С. Качку кладемо грудкою догори на решітку для гриля, під якою ставимо деко з водою. Покриваємо всю цю конструкцію шаром фольги. Запікаємо качку по-пекінськи протягом години. У цей час готуємо соус: змішуємо імбир, кунжутне масло, перець і соєвий соус до стану густої маси. Витягуємо качку і за допомогою пензлика змащуємо її щойно приготованим соусом. Деко з водою ми прибираємо, а качку на решітці знову поміщаємо в піч, встановивши попередньо температуру в ній 260˚С. Стежимо, щоб птах не підгорів. Чекаємо приблизно 25 хвилин.

    Третій раз змащуємо качку сумішшю меду і соєвого соусу і знову ставимо в піч, в режимі «гриль» готуємо 5 ― 10 хвилин. За цей час наша качка по-пекінськи підрум’яниться і отримає хрустку скоринку. Дістаємо готову качку, даємо їй трохи охолонути, видаляємо кістки і ріжемо птицю на тонкі шматочки. Важливо, щоб скоринка залишалася на кожному з них.

    Сама качка по-пекінськи вже готова, а ми в цей час беремося за приготування доповнення до неї ― млинців. Змішуємо борошно і воду, додаємо збите яйце. Вливаємо молоко, потім масло. Кидаємо туди ж подрібнений зелений лук. І ретельно перемішуємо. Випікаємо тонкі млинці на тефлоновій пательні, не змащуючи її олією!

    Качка по-пекінськи

    Качку по-пекінськи подаємо на стіл із млинцями, соєвим соусом, зеленою цибулею та цибулею-пореєм. Незважаючи на те, що для приготування цієї страви доведеться виділити так багато часу, в цілому, рецепт простий. Тому наступного разу здивуєте своїх гостей справжнім делікатесом китайської кухні.

  • Голландський дизайнер створив веганську шкіру з пальмового листя

    Голландський дизайнер знайшов дешеву заміну натуральній шкірі тварин, а також матеріалам із пластику та гуми.

    Ідея використовувати екологічні методи для створення волокон і текстилю з харчових відходів або навіть кокосового горіха не є новою і стає все популярнішою.

    Останні текстильні інновації розробив нідерландський дизайнер Тьєрд Веннховен (Tjeerd Vennhoven). У якості сировини для створення веганскої шкіри він запропонував використовувати пальмове листя. З «пальмової шкіри» можна робити матеріал, який за текстурою дуже схожий на шкіру тварин. Укладаючи тонкі смужки пальмової «шкіри» і прикріплюючи на ткану основу, можна робити килимки. Причому кожен килимок буде унікальним, бо матиме неповторні візерунки.

    Вперше Веннховен почав працювати над проектом Palmleather, коли отримав зразки пальмового листя з Індії.

    У південній частині Індії на плантаціях, у парках, заповідниках та іншому природному середовищі росте більше 80 млн дерев бетелевої пальми (Areca nut).

    Веннховен виявив, що після розм’якшення її листя стає схожим на справжню шкіру. Спочатку волокна листя крихкі, але після вимочування в суміші гліцерину і води вони набувають гнучкості, що робить їх ідеальними для надання форми.

    «Натуральні волокна недооцінюють і майже ніде не використовують. Palmleather виготовляється шляхом занурення сухого і ламкого листя бетелевої пальми в розчин для біологічного розм’якшення, який ми розробили в 2011 році. Ця суміш не має шкідливого впливу на людей, тварин або природу як в малих, так і у великих кількостях. Усі інгредієнти дозволені для використання, а з’єднання легко вбираються в місцевий біотоп. Через декілька днів матеріал стає повністю м’яким і гнучким. Після цього його можна обробляти на звичайних верстатах», — розповідає Тьєрд Веннховен.

    Отримання Palmleather має й інші переваги. Наприклад, у процесі виробництва натуральної шкіри, бавовни і шерсті потрібна велика кількість води. Цю воду можна використовувати в замкнутому циклі, тому що її очищення для повторного застосування є дорогою. У процесі виробництва джинсів необхідно до 1200 л/м2 води, а для Palmleather — максимум 20 л/м2.

    Пальмова шкіра і вироби з неї тепер виробляються в Домініканській Республіці. Веннховен також сподівається продавати окремо сам матеріал. Дизайнер продовжує експериментувати з альтернативними матеріалами у своїй студії в північній Голландії.

    Читайте далі:

    Який зв’язок між великими екологічними організаціями та комунізмом

    Взуття з вовни, евкаліпта і цукрової тростини — незвичайний підхід від Allbirds

    Сумка від Маккартні зі штучної шкіри, зробленої з міцелію грибів

    Штучно зістарені джинси Levi Strauss тепер будуть створюватися за допомогою лазера

  • Голландский дизайнер создал веганскую кожу ​​из пальмовых листьев

    Голландский дизайнер нашёл дешёвую замену натуральной коже животных, а также материалам из пластика и резины.

    Идея использовать устойчивые методы для создания волокон и текстиля из пищевых отходов или даже кокосового ореха не нова и является очень востребованной.

    Последние текстильные инновации разработал нидерландский дизайнер Тьерд Веннховен (Tjeerd Vennhoven). В качестве сырья для создания веганской устойчивой кожи он предложил использовать пальмовые листья. Из «пальмовой кожи» можно делать материал, который по текстуре очень похож на кожу животных. Укладывая тонкие полоски пальмовой «кожи» и прикрепляя на тканую основу, можно делать коврики. Причём каждый коврик будет уникален, так как имеет неповторяющиеся узоры.

    Впервые Веннховен начал работать над проектом Palmleather, когда получил образцы пальмовых листьев из Индии.

    В южной части Индии на плантациях, в парках, заповедниках и другой естественной среде произрастают более 80 млн деревьев бетелевой пальмы (Areca nut).

    Веннховен обнаружил, что после смягчения эти листья становятся похожими на настоящую кожу. Изначально волокна листьев хрупкие, но после вымачивания в смеси глицерина и воды они приобретают гибкость, что делает их идеальными для придания формы.

    «Натуральные волокна недооценивают и почти нигде не используют. Palmleather изготавливается путём погружения сухих и ломких листьев бетелевой пальмы в раствор для биологического смягчения, который мы разработали в 2011 году. Эта смесь не оказывает вредного воздействия на людей, животных или природу как в малых, так и в больших количествах. Все ингредиенты разрешены для использования, а соединения легко впитываются в местный биотоп. Через несколько дней материал становится полностью мягким и гибким. После этого его можно обрабатывать на обычных станках», — рассказывает Тьерд Веннховен.

    Получение Palmleather имеет и другие преимущества. Например, в процессе производства натуральной кожи, хлопка и шерсти нужно большое количество воды. Эту воду нельзя использовать в замкнутом цикле, потому что её очистка для повторного применения является дорогостоящей. В процессе производства джинсы необходимо до 1200 л/м2 воды, а для Palmleather — максимум 20 л/м2.

    Пальмовая кожа и изделия из неё теперь производятся в Доминиканской Республике. Веннховен также надеется продавать отдельно сам материал. Дизайнер продолжает экспериментировать с альтернативными материалами в своей студии в северной Голландии.

    Читайте далее:

    Какая связь между крупными экологическими организациями и коммунизмом

    Обувь из шерсти, эвкалипта и сахарного тростника — необычный подход от Allbirds

    Сумка от Маккартни из искусственной кожи, сделанной из мицелия грибов

    Искусственно состаренные джинсы Levi Strauss теперь будут создаваться с помощью лазера

  • Выбор межкомнатных шпонированных дверей – важные особенности

    Межкомнатная дверь – это не просто элемент, изолирующий комнаты. Это довольно значительная деталь любого интерьера. При правильном сочетании с дизайном комнаты, можно добиться визуального увеличения пространства, а также подчеркнуть достоинства помещения. С подобной задачей легко справляются шпонированные двери: dvernoydom.com.ua

    Основные моменты, на которые стоит обратить внимание

    Шпонированные двери от других моделей отличает наличие у первых тонкого декоративного слоя, который производители могут наносить на абсолютно любую основу. Поэтому к выбору следует отнестись очень серьезно, ведь не все они отличаются высоким качеством и длительным сроком эксплуатации.

    Шпон – это тонкий срез обычного дерева. Покрывают им не только ДСП, но и другие материалы, обладающие самой низкой стоимостью. Поэтому при покупке двери важно знать, как именно шпон нанесен на полотно. Делается это двумя способами:

    • шпон приклеивается прямо на дверь;
    • срез наносится на тканевую прослойку, которая потом крепиться к основанию.

    Первый способ является более надежным, так как слой среза составляет несколько миллиметров, что позволяет повысить качество всей двери в целом.

    Не стоит забывать о том, что сам шпон может быть разным. Производители предлагают три варианта материала:

    Файн-лайн – имитация различных пород деревьев, создаваемая по особой технологии обработки шпона;

    Мультишпон – реконструкция из натурального дерева, на которой цветовые оттенки сочетаются с различными геометрическими фигурами;

    Натуральный шпон – тонкий срез дерева.

    При выборе шпонированной двери нужно учитывать конструкцию товара:

    1. Пустотелые. Конструкция заключается в следующем: рамка из бруса обшивается МДФ, а впоследствии все это покрывается шпоном. Пустотелые шпонированные двери ненадежны, зато отличаются низкой ценой.

    2. Полнотелые (или сплошные). Такие конструкции могут быть как дешевыми, так и более дорогими, а соответственно, и качественными. Изготавливают полнотелые шпонированные двери двумя способами:

    • дешевый материал подвергают процессу шпонирования, тем самым придают ему вид ценных пород дерева;
    • полотно собирается из вертикальных брусков, которые обшивают МДФ, а затем наносят слой шпона.

    межкомнатная дверь

    Преимущества

    Основным достоинством шпонированных дверей, безусловно, является сочетание внешнего вида натурального дерева с невысокой ценой. Кроме того, они обладают следующими преимуществами:

    • имеют уникальные расцветки и текстуры;
    • отличаются высокой степенью шумоизоляции;
    • в случае небольших повреждений поверхность можно легко починить;
    • стойко переносят перепады температуры.

    Решив купить двери из шпона, следует уделить особое внимание стоимости товара. Желание сэкономить может привести к дополнительным тратам в будущем. Чтобы двери вписалась в интерьер, нужно подбирать модель в похожей цветовой гамме.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Сила природы научный подход — косметика Vichy

    Косметические средства класса Люкс не всегда хорошо демонстрируют себя, с точки зрения качества. На сегодня это факт. Некоторые пользователи жалуются, что очень известные бренды, которые позиционируются как косметика класса Люкс, вредят коже, становятся провокаторами различных дерматологических заболеваний.

    Поэтому выбирать косметологические средства нужно очень аккуратно. Желательно совершать покупку кремов, лосьонов, термальной воды, масок для лица, прочей подобной продукции в аптеках https://online-apteka.com.ua/catalog/vichy/. В аптечных сетях продается только лечебная косметика:

    • лицензированная,
    • сертифицированная,
    • от проверенных производителей.

    Французское качество косметики Виши

    Сложно усомниться в великолепном качестве французской косметики. Тем более, если это косметика Vichy знакомая сегодня многим женщинам с самой лучшей стороны. Производители косметики уже 85 лет занимаются разработкой и выпуском лучших увлажняющих, питающих, регенерирующих, очищающих косметологических средств для женщин разных возрастных категорий.

    Доктор Аллер, работающий в фирме у истоков основания Виши, предложил разделять или классифицировать кожу по определенным типам. Для каждого типа кожи доктор создал уникальную формулу ухода. На основе этих данных были изготовлены 8 секретных средств, каждое из которых было предназначено для ухода за определенным типом кожи.

    Косметологические средства создавались на основе целебной термальной воды, о великолепных и чудодейственных качествах которой было известно еще древним римлянам. Последние заявляли о том, что, купаясь в термальных источниках, им удавалось избавляться от боли в костях, ранений, которые заживали прямо на глазах. Терминальные воды увлажняют и питают кожу, обладают уникальными омолаживающими свойствами, что отмечалось также в Древних летописях.

    косметика Виши

    Индивидуальный подход к каждой женщине

    Разработчики косметики компании Виши не штампуют продукцию для массового использования. Они предпочитают персонализированный подход. Косметологи, инженеры, разработчики компании Виши постоянно сотрудничают с дерматологами, гинекологами, диетологами, собирая уникальные знания, которые помогают понимать индивидуальные потребности на каждом жизненном этапе женщины.

    Пользуясь этими уникальными знаниями, разработчики косметологических средств, создают поистине уникальные крема, лосьоны, которые помогают глубоко решать проблемы кожи, учитывая причины их появления. Виши — это дерматологическая лечебная косметика, которая эффективно и безопасно преображает кожу, лечит ее, очень бережно ухаживает за дермой.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Что нужно знать тому, кто нашёл потерянную вещь?

    Пожалуй, каждый из нас хотя бы раз в жизни терял какую-нибудь ценную вещь. В этом случае каждый надеется на порядочность окружающих и ждёт возврата пропажи. К сожалению, далеко не все знают, что делать с найденными вещами, и не понимают того, каким способом можно уведомить владельца вещи о находке и вернуть её. Поэтому информация об этом будет полезной любому человеку, в особенности тому, кто живёт в густонаселённом городе.

    ценные вещи

    Что делать в случае находки потерянных вещей?

    Если вы нашли на улице потерянную кем-то ценную вещь, то первым делом нужно обратиться в полицию. Нужно взять найденную вещь и отнести её в ближайшее отделение. Сотрудник органов должен составить протокол, после чего будут предприниматься меры по поиску её владельца. Если она была найдена не на улице, а в каком-то помещении или в транспорте, то находку нужно отдать владельцу помещения или транспорта или же тому, кто представляет владельца.

    Если вы нашли вещь, которая может скоро испортиться и на хранение которой нужно выделять значительные средства, вы имеете право продать её, а вырученные средства вернуть владельцу. При этом не забывайте оставлять у себя письменное свидетельство о сумме выручки − эту бумагу также нужно предоставить человеку, которому принадлежала найденная вами вещь.

    потерянный предмет

    Как можно найти потерянный предмет с помощью интернета?

    Благодаря возможностям интернета искать потерянные вещи стало намного проще, чем раньше. Для этого существуют специальные сайты − такие, как онлайн бюро находок в Украине “Poteryal”. Если человек теряет ценную вещь, то он может разместить на этом сайте объявление о потере, указав свои контактные данные. Подача объявления занимает всего пару минут, и после публикации его могут видеть тысячи людей. Вероятность возврата утерянных вещей благодаря этому значительно возрастает.

    интернет

    Почему так важно возвращать найденные вещи?

    Каждый порядочный человек, найдя потерянную кем-то вещь, должен сделать всё возможное для того, чтобы вернуть её владельцу. Обратиться в полицию с находкой может каждый, много времени для этого не требуется. Однако в некоторых случаях нашедший предмет человек может стать его владельцем. Это происходит в том случае, если на протяжении 6 месяцев владелец потерянного предмета не нашёлся. Каждому нужно помнить и о том, что за присвоение найденной вещи предусмотрена гражданская ответственность, поэтому соблюдать закон в случае находки всегда очень важно.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

  • Что нужно знать начинающему бизнесмену о формировании траста

    Заниматься международной торговлей под силу не только тем бизнесменам, которые владеют крупными и приносящими огромные доходы компаниями. Такая торговля открывает новые возможности и перед представителями малого бизнеса. При этом многие бизнесмены предпочитают использовать трасты как очень эффективный и действенный инструмент для защиты активов и налогового планирования.

    гонконг

    Что нужно знать тому, кто собирается организовать траст?

    Некоторые начинающие бизнесмены ошибочно считают траст каким-то особенным видом компании. На самом же деле это не юридическое лицо, а специфическая форма имущественных отношений. Создание и дальнейшее функционирование траста подразумевает участие 3 сторон (учредителя, доверенного собственника и бенефициара).

    траст Бизнесменам, желающим успешно вести дела и достигнуть высот в своей сфере, стоит помнить об услугах компаний, которые специализируются на формировании трастов. Одной из таких компаний является Bridges Wealth Management Solutions. Одна из услуг, которую она предлагает − это создание траста в Гонконге. Наряду с Сингапуром Гонконг считается одной из самых подходящих зон для резидентов из других стран.

    Почему выгодно создавать траст именно в Гонконге?

    Создание траста в Гонконге открывает перед бизнесменом много возможностей. Это позволяет дать бизнесу мощный толчок к дальнейшему развитию и существенно увеличить прибыль. Поэтому неудивительно, что количество трастов на этой территории растёт с каждым годом.

    Один из главных факторов, привлекающих бизнесменов − это очень значительные льготы на налогообложение. Лояльная система льгот позволяет существенно снизить расходы на налоги и соответственно увеличить прибыль компании. Также Гонконг отличается завидной стабильностью экономического развития, что также играет немаловажную роль в росте его популярности среди иностранных бизнесменов. Регистрация всех документов, которые используются для работы системы, не требуется. Быть резидентом страны для формирования траста также не нужно. Местное законодательство способствует стремительному развитию бизнеса. Благодаря ему также обеспечивается надёжная защита активов, что добавляет уверенности деловому человеку и позволяет ему спокойно развивать свою компанию. Исходя из всего перечисленного выше, можно смело утверждать, что Гонконг − это первое направление, на которое стоит ориентироваться бизнесмену, желающему создать траст.

    *Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.