У країнах, де зими досить холодні, раціон людей у морозні дні складається в основному з маринованої або консервованої їжі, коренеплодів, молочних продуктів, багатого білком м’яса і морепродуктів. Незважаючи на наявність великого вибору різної їжі у супермаркетах, багато хто як і раніше віддає перевагу , які добре зігрівають і додають сил.
Перевірені часом рецепти не лише повертають нас до традицій, але й дають змогу відчути тепло і приплив енергії, якою б при цьому не була температура зовні. Якщо ви хочете урізноманітнити своє меню, додайте ці страви до свого зимового раціону.
Солянка
Солянка — це пряний суп, популярний у колишніх радянських республіках та Східній Європі. Цю гарячу й кислувату страву можна приготувати у різних варіантах: є рецепти солянки з м’ясом і без, із морепродуктами або ковбасою. У суп додають мариновані огірки, томати, сметану, оливки, кріп, капусту, моркву та інші овочі.
Таньюань
Ця проста страва дуже популярна в Китаї. Кульки роблять із клейкої рисової муки та подають гарячими в підсолодженому бульйоні. Начинкою може бути солодка картопля, бобова або кунжутна паста (але можна готувати і без начинки). Таньюань часто продають під час зимових свят, таких як Зимове сонцестояння і Місячний Новий рік.
Оден
Як і у випадку з багатьма іншими зимовими стравами, у рецепті Одена немає строгої вимоги до підбору складових. У Японії багато продавців вуличної їжі заздалегідь готує декілька інгредієнтів, а під час замовлення дозволяють клієнтам вибирати, що покласти в бульйон. Наприклад, рибні фрикадельки, дайкон (японську редьку), зварені круто яйця, тофу, кальмари, кукурудзу або коренеплоди.
Рецепти бульйону одена також змінюються залежно від регіону: одні подають рідину, ароматизовану водоростями і сушеною рибою, а інші віддають перевагу більш поживному настою із сої та кісткового бульйону.
Суп з молюсків
Суп із молюсків має довгу історію: у Бостоні він став популярним до початку XIX століття. Герман Мелвілл віддав хвалу супу з молюсків у своїй знаменитій книзі «Мобі Дік», і незабаром цю страву почали вважати найкращою зігріваючою їжею для моряків.
На Східному узбережжі досі сперечаються, які саме молюски найкраще підходять для приготування цього супу. У Новій Англії також існують різні сорти молюсків, хоча всі вони відрізняються від тих, яким віддають перевагу на Манхеттені, де для приготування цієї страви використовують томати, а не бульйон. Більшість кухарів впевнена, що найкраще для супу підходять квагогі, також відомі як «молюски для супу», особливо якщо вони свіжі.
Угорський гуляш
Страва гуляш з’явилася в Угорщині у Середньовіччя: вважається, що її винайшли пастухи із Центральної Європи (угорське слово gulyás означає «пастухи»). Для приготування раніше використовували сушене м’ясо. Деякі кухарі все ще роблять гуляш у великому залізному казані над відкритим вогнем. Угорці вважають гуляш однією зі своїх національних страв, однак в інших країнах Центральної та Східної Європи готують аналогічні пряні тушковані страви.
Основна спеція для сучасного гуляшу — це паприка. Гуляш зазвичай готують із яловичини або телятини, іноді — з ягнятини чи свинини. У деяких рецептах використовується картопля, у інших — коренеплоди або макарони. Також іноді додають квашену капусту. Ситне, гаряче і багате білками тушковане м’ясо ідеально підходить для зимової вечері.
Хотдіш
Хотдіш (Hotdish) — традиційна страва на Середньому Заході у штатах Міннесота, Північна Дакота й Вісконсін. Існують різні рецепти приготування, але найчастіше хотдіш — це суміш білкових та крохмальних продуктів, овочів та кремоподібного (або сирного) соусу, який пов’язує всі інгредієнти разом.
Хотдіш з’явився в Міннесоті під час Великої депресії: тоді люди шукали спосіб використання дешевого м’яса та залишків їжі.
Пиріг пастуха
Раніше, ще у 1700-ті, пиріг пастуха (Shepherd’s pie) готували сільські жителі, щоб розтягнути на довгий час обмежені запаси м’яса. Для приготування використовують м’ясо, овочі, цибулю та густий соус. Зверху страву покривають картопляним пюре та іноді тертим сиром. Деякі кухарі додають у пиріг будь-які інші залишки або ж кладуть картоплю на дно страви.
Фондю
Сирне фондю стало популярним у США після того, як кухарі зі Швейцарії представили його на Всесвітній виставці 1964 року в Нью-Йорку. Фондю почали просувати як «національну» страву перед Другою світовою війною, щоб мотивувати людей їсти більше сиру. У Сполучених Штатах популярність цієї страви дещо знизилася, проте її як і раніше часто готують у Швейцарії, Франції та італійських Альпах.
Під час їжі сир постійно нагрівають (традиційно на свічковий або спиртовій лампі). У розплавлений сир занурюють шматочки хліба, овочів та м’яса.
Читайте далі:
Смачна «Риба по-кантонськи» на пару та історія шеф-повара, який був вимушений оголосити голодування
Варення із соснових шишок і хвойний чай
Корисні сніданки інших країн: Мексика, Італія, Іспанія
Китайська медицина: як зберегти здоров’я взимку
