Напевно, немає такої людини, яка б не любила казок. З раннього дитинства ці чарівні історії вплітаються в наше життя і ми не помічаємо, як поступово їх місце починає займати серйозна література. Нам здається, що казки – це всього лише вигадка, яка не має ніякого відношення до реального життя і може бути по-справжньому цікавою тільки дітям.
#img_left#Проте, це не зовсім так. Казки є предметом вивчення багатьох наукових досліджень, наприклад, філології, філософії, історії, психології. Чим же можуть зацікавити вчених звичайні казки?
Перш за все, привертає загадковість казки. Чому, наприклад, у різних народів світу, що географічно віддалені один від одного, або існували в різні часи, казки за своїми сюжетами, мотивами або персонажами такі схожі? Адже буквально до кожного елементу однієї казки можна знайти аналог або паралель в іншій.
Пояснити схожість казкових мотивів різних культур можна, перш за все, тим, що в казці відбиваються початкові, первинні загальнолюдські знання, суть яких не змінюється впродовж всієї історії людства. Це одвічні теми: стосунки між батьками і дітьми, братами і сестрами, отримання знань і мудрості, життя і смерть, вічність і тлінність.
З часом можуть змінюватися лише способи передачі народних знань, які закладені в казці. Так, якщо в давнину формою передачі колективного досвіду був усний переказ, то сьогодні для цієї мети використовується кінематограф, образотворче мистецтво та інше. Але теми залишаються незмінними.
Так, наприклад, голлівудський фантастичний проект «Матриця» або російський «Нічний дозор»… Чи не це сучасні варіанти пошуку відповіді на ті ж загальнолюдські теми? Герої фільмів так само, як і казкові герої народних казок, крізь час мандрують в незвіданому просторі, знаходять або розкривають у собі надприродні здібності, зустрічають і борються з перешкодами, а в кінці фільму обов’язково одержують перемогу.
Чому відбувається таке тимчасове переплетення казкових сюжетів? Річ у тому, що казки – це якийсь аналог народних знань про світ, первинний метафоричний путівник для існування в реальному житті для наших предків. Таким повсякденним путівником сучасної людини є, наприклад, знання правил дорожнього руху, порушуючи які, ми ризикуємо зіткнутися з автомобілем. Не дослухаючись до правил, які диктуються метафоричним змістом казки, наші прадіди ризикували зіткнутися з гнівними силами природи, істотами інших світів, бідами. У казці можна знайти повний перелік людських проблем і метафоричні способи їх рішення.
Казки кожного народу мають свої особливості, які зумовлюють відмінності в поглядах, традиціях, способі життя різних культур. На формування народних уявлень впливають безліч чинників, серед яких важливе місце займають особливості історії народу. Ці чинники можуть стримувати або стимулювати розвиток різноманітних народних ідеалів, а також сприяти розвитку культурних цінностей. Наприклад, переживання, які виникають від періодичних військових дій, що ведуться на території помешкання народу (боротьба з татаро-монгольським ярмом – образ Дракона в народних казках), можуть несвідомо породжувати в його колективній свідомості стійку виправдану тривогу або, навпаки, полум’яне прагнення до свободи. У останньому випадку, герої казок таких пригноблюваних народів можуть здійснювати дії (подвиги), які сприяють звільненню народу з-під гноблення істот іншого світу, повернення героя додому цілим і неушкодженим. У разі формування відчуття тривоги, герої не завжди самостійно справляються з подібними істотами, а частіше за чиєюсь допомогою, наприклад, талісманів, чарівних тварин і так далі.
Так, українські народні казки характеризуються тим, що вони надзвичайно природні, пов’язані з сільськогосподарським побутом. Значущі акценти в наших казках проставлені на споріднені взаємини героїв. Звідси виходить шанування в нашій культурі батьків, чутливість і ліричність. Також більшість дослідників виділяють серед характерних рис української національної вдачі індивідуалізм, гуманність, національну солідарність, непостійність, волелюбність, щирість і душевність, миролюбність.
Можна сказати, що в стародавніх оповіданнях закладені певні моделі поведінки, властиві конкретному народу. Внутрішньо людина може відчувати себе вільною від подібного впливу культури, але об’єктивно вона все одно пов’язана з нею.
Слухаючи казки в дитинстві перед сном, людина накопичує в своїй підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цікаво, що казки зазвичай читаються дітям перед сном, для того, щоб вони заснули. Багато хто і не знає, що в стані дрімоти у людини можна формувати різноманітні установки на її психічний стан. Стаючи дорослими, ми і не усвідомлюємо, цінностями яких казкових героїв часто керуємося в житті. Пригадаєте, хто Ваш улюблений персонаж, яка його історія?… Усвідомлення мотивів улюблених казок, яким ми підсвідомо слідуємо, з одного боку, допомагає змінити ті установки, які нас не влаштовують. З іншого боку, вони можуть бути цінними, значущими для людини, здатними відкривати її особовий потенціал…
Ось так найзвичайніші, на перший погляд, казки можуть впливати на наше життя…
Ганна Парходько, практичний психолог, аспірант Інституту психології ім. Г. С. Костюка
