Blog

  • Астон Вілла і Манчестер Сіті розійшлися з миром. Фотоогляд

    Астон Вілла і Манчестер Сіті розійшлися з миром. Фотоогляд

    У понеділок у восьмому  турі англійської прем’єр-ліги  дві команди, що претендують на   Лігу чемпіонів,  зустрілися в Бірмінгемі.

    Головною ж фігурою дня був півзахисник Гарет Беррі, який до минулого літа грав 12 років у "Астон Віллі", де в останні роки був її капітаном і лідером. Замінити Беррі Мартіну О-Нілл поки не вдається, і його місце займає то один, то інший футболіст. Ось і цього разу єдина перестановка у складі бірмінгемців стосувалася саме позиції центрального півзахисника, куди повернувся Стів Сідвелл. Одна зміна в порівнянні з минулим туром була і у складі "Сіті", де свою триматчеву дискваліфікацію відбув Еммануель Адебайор.

    Матч розпочався досить жваво, і вже на перших хвилинах ледь не відбувся гол. Господарі розігрували кутовий, а захисник гостей Пабло Сабалета зрізав м’яч у власні ворота – Шей Гівен встиг зреагувати. Підопічні Марка Хьюза відповіли кількома розмашистими атаками, найгостріша з яких почалася на лівому фланзі. Вейн Брідж кинув у прорив Крейгу Белламі, той прострілював до воротарської, однак Адебайор махнув повз м’яча. На 15-й хвилині рахунок був відкритий. Стівен Уорнока виконав подачу від кутового прапорця, а Річард Данн, який дев’ять років відіграв у "Манчестер Сіті" і носив, як і Беррі, капітанську пов’язку, головою пробив ворота Гівена. У Данна є давня образа на колишній клуб, адже він не збирався змінювати команду, а йому просто дали зрозуміти, що в його послугах не зацікавлені.

    Після забитого голу гравці "Астон Вілли" впевненіше заграли в обороні, не дозволяючи супернику діяти в своїй штрафній, а заодно видали кілька гострих контрвипадів. Лише наприкінці тайму під час розіграшу стандарту з подачі Беррі Еммануель Адебайор виграв повітря і пробив від  воротарської лінії, але Бред Фрідель парирував м’яч з-під поперечини.

    Початок другого тайму також пройшов у перевазі "Астон Вілли", зокрема небезпечними ударами відзначилися Джеймс Мілнер і Річард Данн при черговому стандарті. Проте поступово гості перехопили ініціативу, і футболістам "Астон Вілли" довелося здебільшого відбиватися. До певного часу оборона господарів справлялася з атаками суперника, проте в одному з епізодів "Вілла" сама захопилася контрвипадами, в результаті чого отримала гол у відповідь. Стівен Айленд, який вийшов на заміну, проникаючої передачею вивів Адебайора в штрафну, той виклав снаряд під удар Крейга Белламі, який не схибив – 1:1.

    Наприкінці зустрічі жодна з команд не стала ризикувати великими силами заради перемоги. Здавалося, що обидва тренери цілком згодні і на нічию, і хіба що при стандартних положеннях кожна із сторін могла вирвати заповітні три очки. Голів  глядачі "Вілли Парку" більше не побачили, і потенційні претенденти на лігочемпіонскі путівки втратили по два очки. Причому, ця нічия стала вже п’ятою у турі, хоча у попередніх семи турах було зафіксовано лише чотири нічийних результати. "Манчестер Сіті" знову зрівнявся за очками з "Тоттенхемом" і розташувався на третьому рядку, "Астон Вілла" ж поки сьома.

    "Астон Вілла" – "Манчестер Сіті" – 1:1 (1:0).

    Голи: Данн, 15 – 1:0, Белламі, 68 – 1:1.

    "Астон Вілла": Фрідель, Коллінз, Данн, Уорнока, Куелляр, Сідвелл, Петров, Янг (Рео-Кокер, 82), Мілнер, Агбонлахор, Кар `ю (Хескі, 69).

    "Манчестер Сіті": Гівен, Лескотт, Туре, Брідж, Сабалета, Беррі, Де Йонг (Айленд, 50), Райт-Філліпс, Белламі, Тевес (Санта Крус, 69), Адебайор.

    Суддя: Майк Дін.

    Попередження: Петров, 22 – Де Йонг, 35, Райт-Філліпс, 58.
    5 жовтня. Стадіон "Вілла Парк" (Бірмінгем). 37 924 глядача.

     За матеріалами: euro-football.ru

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#  

  • Закладки з фруктів. Фотоогляд

    Закладки з фруктів. Фотоогляд

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

  • Модна колекція Dior на Тижні моди в Парижі. Фотоогляд

    Модна колекція Dior на Тижні моди в Парижі. Фотоогляд

    З 30 вересня по 8 жовтня в Парижі проводиться Тиждень моди сезону весна-літо, об’єднуюча крупні модні бренди відомих модельєрів всього світу. На цьому тижні моди будуть показані відмітні лінії одягу і продемонстровані останні новинки жіночої моди.

    Пропонуємо вашій увазі показ колекції Dior від англійського дизайнера John Galliano, що пройшов на Тижні моди в Парижі 2 жовтня.

    #img_gallery#

  • Шевченко приносить перемогу «Динамо»

    Шевченко приносить перемогу «Динамо»

     #img_left_nostream# Єдиний гол Андрія Шевченка вирішив долю матчу «Арсенал» – «Динамо»

     Лише один гол побачили глядачі в Борисполі в матчі «Арсенал» – «Динамо». Увесь матч команда Олександра Заварова на рівних грала проти динамівців. Та вирішальним чинником у київському «дербі» став досвід гравців команди Валерія Газаева. На 38 хвилині єдиний гол в матчі провів Андрій Шевченко, який блискуче виконав штрафний удар.

    «Арсенал» – «Динамо» – 0:1 (0:1)

    «Арсенал»: Рева, Литовченко, Євсеев, Єщенко, Хомин, Симоненко, Р.Гусєв ( Жоземар, 82), Данілов, Грицай, Мазілу,Воробей.

    «Динамо»: Шовковський, Бетао, Михалик, Хачеріді, Алмейда, Гіоане ( Юссуф, 73), Єременко, Нінкович (Мандзюк, 86), Шевченко, Кравець (О.Гусєв, 46), Ярмоленко.

    Гол: Шевченко (38).

    За матеріалами:turnir.com.ua

  • Коледж для босоногих: дива в пустельному індійському селі

    Коледж для босоногих: дива в пустельному індійському селі

    #img_left_nostream#Народженому в 1945 році в багатій родині Санджиту Банкер Рою судилося поповнити впливові кола Індії. Він, однак, після закінчення кількох елітних шкіл вибрав зовсім інший шлях. На жах своєї родини, в 1965 році він вирішив зайнятися будівництвом колодязів для жителів однієї з провінцій у глибинці Індії. Через п’ять років він вирішив ще більше допомагати цим людям. За його словами, вони володіли «незбагненними цінностями», він вирішив створити для них освітній заклад, що існує до цього дня «Barefoot College» (коледж для босоногих) у занедбаних землях Раджастана, в Індії.

    Більше 38 років працює коледж, де студенти мають можливість отримувати освіту лікаря, інженера, вчителя без використання писемності. У кореспондента «Великої Епохи» (The Epoch Times) була можливість під час 2-го глобального економічного симпозіуму, який проходив у Пльоні (Німеччина), поговорити з Санджітом Банкер Роєм.

    Між «бути» і «мати»



    Кор.: Якщо б Вам довелося описати самого себе, що б Ви сказали?



    СБР: Справжнє навчання для мене почалося в 1967 році, коли я поїхав працювати в індійські села. Моє походження наклало на мене свій відбиток. Я повинен був стати дипломатом, лікарем або адвокатом — це звичайні професії, які отримують люди мого кола. Коли я став жити в селі, мої батьки журилися. Вони не розуміли, навіщо я це робив. Протягом п’яти років я копав колодязі, як некваліфікований робітник. І там, в умовах абсолютної бідності, я зустрів дуже, дуже незвичайних людей, які володіли незбагненними цінностями, яким не навчитися у ВУЗах і університетах усього світу — це Співчуття, Скромність і здатність вчитися і слухати.

    Втім, це те, чого нам тут не вистачає. На цій конференції (примітка редакції: Глобальний економічний симпозіум у Пльонському палаці) немає співчуття, скромності і готовності вчитися. Найчастіше, є тільки уявлення про те, що потрібно робити. Але в дійсності, світ зовсім інший і він дуже відрізняється від цього подання.

    Коли я копав колодязі протягом п’яти років, я виявив у тих людей знання і здібності, які не визнані і не визначені в світі, тому що ми не віримо, що ці здібності і знання гідні осягнення. Тому я заснував Barefoot College.



    Кор.: Там навчаються не розумовій роботі?

    СБР: Чисто розумова робота не мала б для цих людей ніякої користі.

    Кор.: Чому?

    СБР: Ми зрозуміли, що звичайний порядок вступу до ВУЗу тут не вийде. Потрібна була більш практична і поважна форма вступу. Людські якості повинні бути важливіші, ніж соціальний статус. Вся наша робота в Barefoot College полягає в тому, щоб прийняти до ВУЗу тих, кого світ називає слабкими, невдахами, від яких відвернулося суспільство. Вони приходять до нашого ВУЗу з однієї причини — бідності. Вони не отримали належної освіти в школі. Цих людей ми навчаємо професіям лікарів, учителів, інженерів, дизайнерів, архітекторів, стоматологів. Цим я займаюся вже 38 років.

    Цінності, яким не навчають у жодному університеті світу — співчуття, скромність і готовність слухати.

    Кор.: Коли Ви говорили про людей, що мають гідності і здібності, які не визнані в суспільстві, мені згадалася одна китайська мудрість, згідно з якою, бідні люди самі відповідальні у придбанні певних переваг. Тоді багаті несуть велику відповідальність і повинні володіти своїми достоїнствами?

    СБР: Але в багатьох немає співчуття, терпіння і толерантності, для розуміння того, що вони в моральному плані, можливо, поступаються бідним. Тільки тому, що не вмієш писати і читати, не означає, що не можеш спілкуватися, це не причина, щоб не стати зубним лікарем або архітектором.

    Кор.: Ви хочете, головним чином, підвищити їх якість життя, а не дохід. Правильно я Вас зрозумів?

    СБР: Якість життя — це найважливіше. Президент світового банку Макнамара поставив питання в 1978 році: «Яка мета вашого життя?» Один із бідняків, трохи подумавши, сказав: «Я був би дуже щасливий, якби двічі на день отримував пристойну їжу». Це ганьба. Це ганьба, що багаті люди тут розкидаються такими великими грошима, що так багато мільйонів людей не можуть навіть отримати двічі на день пристойну їжу. Це проблема, що сьогодні ще близько 300—400 мільйонів людей, тільки в Індії, не отримують двічі на день гідної їжі.

    Якість життя дуже важлива. Дати їм роботу теж дуже важливо. Щоб вони могли застосувати знання і здібності на селі. Одне те, що є безграмотні і напівграмотні чоловіки і жінки, які хочуть бути лікарями, вчителями і інженерами, запобігло міграції тисяч людей у міста.

    Кор.: Де розташований Barefoot College (коледж для босоногих)?

    СБР: Він розташований у селі посеред індійської пустелі в Раджастані. Це вищий навчальний заклад для бідних, побудований ними самими і керований ними. І під бідними я маю на увазі людей з доходом менше одного долара на день. Це місце навчання та перенавчання. Це місце, де після невдачі можна почати спочатку. Можливість отримання диплому та свідоцтва визначається громадою, а не коледжем.

    Ми думаємо, що Марк Твен був правий, коли сказав: «Ніколи не допускай, щоб школа заважала твоїй освіті». Школа навчає тебе читати й писати. Освіту ти повинен отримати в родині, громаді і твоєму оточенні. Тому образливо говорити, що ця людина неосвічена. Немає нікого, хто неосвічений. Ми говоримо про людину, яка не навчалася в школі, це не означає, що вона неосвічена.

    Кор.: Багато людей не згодні з Вашим світоглядом.



    СБР: Це не грає ролі. Я отримую допомогу, на яку не розраховував. Принц Уельський надав велику підтримку. Він був уже два рази в Barefoot College. Але в дійсності це не так важливо, чи отримуємо ми допомогу. Важливо надати допомогу тим, хто опинився на дні, хто впав, допомогти їм піднятися і самим приймати рішення.



    Кор.: Скільки людей до цього часу вивчилися в коледжі?

    СБР: Тисячі. Найважливішим є те, щоб ця концепція «Коледжу для босоногих» не залишилася обмеженою Індією. Ми вже поширюємо її в Африці. До наступного року ми вже обійдемо кожне село в Африці. Я побував у близько 20 країнах Африки, де ми запросили неграмотних людей. Неграмотні люди ніколи в житті не залишали свого села. Ми їх посадили на літак і привезли до Індії. Протягом 6 місяців, використовуючи тільки свої руки, вони стали інженерами по роботі з сонячною енергією. І вони повернулися назад, щоб забезпечити своє село сонячною електроенергією.

    Кор.: Як фінансується Barefoot College (коледж для босоногих)?

    СБР: Ми отримуємо трохи грошей від індійського уряду, також із голландського і французького фонду та приватних сімейних фондів. Трохи грошей ми отримуємо за послуги, які ми надаємо країні.

    Кор.: Чи хотіли б Ви поширити концепцію «Barefoot College» («Коледж для босоногих») також і в розвинених країнах?



    СБР: Ні, бо розвинені країни занадто наполягають на титулах і кваліфікаціях, записаних на папері, вони не приймають фахівців, у яких немає письмового підтвердження про освіту.

    Кор.: Ви розповіли про поширення цієї концепції в Африці.

    СБР: Майбутнє Африки залежить від урегулювання відносин між південними країнами і народами, а не від відносин між північчю і півднем. Я думаю, їхнє майбутнє залежить від взаємного обміну знаннями та вміннями між громадами Африки та південними країнами. Їм є чому повчитися один в одного. Їхні культури схожі. Це невимушена, сільська культура.

    Ця культура повільного навчання, наша освіта більше розрахована на жінок, ніж на чоловіків. Я думаю, що здобувши освіту, чоловік не залишиться в селі. Він знайде собі роботу в місті. Жінки завжди залишаються і не просять свідоцтва про закінчення навчання. Вони хочуть жити в селі і працюють для сільської громади. Ці жінки мають стільки терпіння. Сонячна енергетика — це високорозвинена світова технологія. І все-таки вони навчаються їй тільки за допомогою рук. Вони не використовують писемність при навчанні, тільки їхні руки, очі, і при цьому вони знають через шість місяців про сонячну енергетику більше, ніж інші з дипломом університету. Вони можуть встановлювати сонячні модулі, виготовляти і обслуговувати їх.

    Кор.: Дивно.

    СБР: Я думаю, бабусі сприяють у цьому випадку покращенню світу. Бабусі на Заході старші. Якщо тут говорити про бабусю — то їй 60—70 років. В Африці бабусями стають вже в 40—50 років. Найкраще, що індійський уряд оплачує переліт жінок із Африки, для того, щоб вони, прилетівши сюди, могли отримати освіту.

    Кор.: Що Ви очікуєте від цієї конференції?

    СБР: Я б побажав людям, які беруть участь у цій конференції, більше спілкуватися з бідними, сільськими громадами, дивитися, як вони живуть, які в них здібності. Люди залежать від інших людей при вирішенні проблем, адже у них є здібності змінити світ. Сьогодні вже багато людей, які це роблять.

    Ось один приклад: я хотів запросити для навчання жінок з Афганістану. Вони сказали, що я жартую. Вони ніколи не покидали свого місця. Тоді я сказав, вони можуть взяти з собою чоловіків. Так і вийшло, що в 2005 році десять жінок з чоловіками приїхали в Barefoot College (коледж для босоногих). Вперше в житті вони виїхали з країни. За шість місяців вони навчилися сонячній енергетиці і повернулися назад, щоб забезпечити села в Афганістані сонячною електроенергією. Це знято в документальному фільмі, який зараз показують у Голлівуді.

    Кор.: Як називається цей фільм?

    СБР: «Звичайні герої Афганістану». У цьому фільмі я сказав: «Відомо, що це мені коштувало — привезти 10 чоловіків і жінок до Індії, навчати їх протягом 6 місяців, купити 150 сонячних модулів, перевезти їх, застрахувати і встановити в 5 селах. Вартість всієї операції відповідає вартості одного радника ООН, який протягом року перебуває в Кабулі. Ніхто не хотів вірити. Я можу забезпечити п’ять сіл сонячною електроенергією. А в Афганістані перебувають 700 радників ООН». Я дію за принципом: «Нехай тобі стане соромно, для того щоб ти почав діяти».

    Кор.: Дякую за розмову.

    Флоріан Годовіц. Велика Епоха

  • Мішель Нострадамус: історія життя

    Мішель Нострадамус: історія життя

    #img_left_nostream#Мішель де Нострадам або Нострадамус народився у місті Сан Ремі де Прованс у Франції, 14 грудня 1503 року у сім’ї заможнього єврея, нотаріуса Жака Нострадама. Обидва діди Мішеля – лікарі П’єр і Жан, навчаючи його різним наукам, прищепили йому любов до знань. Завдячуючи таким наставникам Мішель, підростаючи, різнобічно розвивався. Пізніше він був зарахований на факультет філософії в Авіньйоні. Навчання довелося перервати через епідемію чуми.
    Прогноз збувся до найдрібніших подробиць. Молодий граф Монтгомері бився на турнірі з Генріхом, на щиті якого красувалося зображення лева. Спис Монтгомері, проломивши золоте забрало (золота клітка) короля, встромився у його ліве око. Через декілька днів мук король помер. Молодий лев переміг старого. І це – лише одне з багатьох передбачень, що справдилися.У одному з четверовіршів не важко впізнати образ Наполеона Бонапарта, що є досить незвичним для передбачень Нострадамуса, які він зазвичай висловлював у дуже нечіткій формі, використовуючи натяки й асоціації, до того ж він рідко пророкував приватним особам.З простого солдата він стане імператором,Короткий одяг змінить на довгий,Хоробрий у битвах, дуже поганий для церкви,Він докучатиме священикам, як вода – губці.(Центурія 8, катрен 57) Повні зібрання передбачень Нострадамуса були опубліковані тільки через 13 років, у 1568 р.Книга складалася з 10 центурій, що, у свою чергу, діляться на 3768 строф.У 1564 р., оскільки Нострадамус страждав на подагру і був прикутий до ліжка, Катерина Медічі сама приїхала до нього на консультацію у Салон де Прованс. Нострадамус передбачив сходження на престол Генріха Наварського, що на той час було малоймовірним, але збулося насправді, – той став королем Генріхом 4.За одним з передбачень, у 2035 році, після епохи воєн, страждань і крові, настане «золоте століття» миру та спокою:Бог-Творець промовлятиме,Чуючи скорботу свого народу.Ненависть і ворожнеча будуть подоланіІ зв’язані у глибокій безодні, у глибокому рові.І з того часу почнеться вселенський мир між Богом і людьми.Нострадамус пішов з життя 2 липня 1566 року у віці 63 років. Він помер сидячи на лаві біля свого ліжка, як він і передбачав. Похований, за його бажанням, у соборі Кордольє у місті Салон де Прованс. У 1791 р. могила була сплюндрована солдатами національної армії регіону Воклюз. На сьогодні останки Нострадамуса поховані у колегіальній церкві Сан Лоран міста Салон де Прованс.http://www.epochtimes.ru/content/view/28565/8/
  • Втомилися? Треба відпочити. Фотоогляд

    Втомилися? Треба відпочити. Фотоогляд

    Втомилися? Треба відпочити.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
     
  • Рідкісні тюльпани на виставці квітів у Канберрі. Фотоогляд

    Рідкісні тюльпани на виставці квітів у Канберрі. Фотоогляд

    У столиці Австралії Канберрі проходить виставка квітів. 
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
  • ‘Дніпро’ та ‘Шахтар’ поділили очки

    ‘Дніпро’ та ‘Шахтар’ поділили очки

    #img_left_nostream# Що не кажіть, а матч "Дніпра" з "Шахтарем" повністю виправдав свій статус центрального поєдинку туру.

    Вдосталь боротьби і напруги, красиві голи, інтрига, яка зберігалася до останніх секунд зустрічі. І все це заправлене приємною картинкою з "Дніпро-Арени". Була б ще якісніша трансляція, а такі матчі частіші, ми би на чемпіонати Італії з Англією уваги майже не звертали, а що таке французька Ліга і взагалі забули…

    "Дніпро" розпочав матч активніше. Кожного разу після подач зі штрафного Калініченка біля воріт «Шахтаря» виникала загроза. Втім, у цій метушні кожного разу краще орієнтувалися «гірники» і до середини тайму Андрій П’ятов перебував майже без роботи. Не було ударів і по воротам Боровика, який в останній момент замінив в основі дніпропетровської команди Яна Лаштувку. Випереджаючи події, хочеться сказати, що така зміна пішла лише на користь "Дніпру" – Боровик відстояв бездоганно!

    У першому таймі гри склалася дивна для українського футболу ситуація. Далеко не дивина, коли жодна команда не може завдати удару по воротам суперника і гра стає дуже прісною. Проте такий епітет не можна застосувати до матчу у Дніпропетровську. Як би це не звучало, але сама боротьба та напруга не могла залишити байдужим жодного з глядачів переповненої "Дніпро-Арени". Як команди боролися за м’яч, треба було бачити, і відсутність попередження у першому таймі викликала лише здоровий подив.

    Ближче до середини тайму "Шахтар" трішки заспокоїв активність "Дніпра" і відразу після цього забив. Даріо Срна з другої спроби вдало зробив подачу з кутового і самотній Луіс Адріано з центру штрафного потилицею відправив м’яч у дев’ятку воріт Боровика. До голкіпера "Дніпра" у цій ситуації претензій бути не може, а ось що робили у цей час центральні захисники команди Безсонова – ще те питання.

    Після голу господарі притихли, і іноді здавалося, що вони просто чекають сигналу на перерву, щоб з новими силами вийти на поле вже у другому таймі. Проте, порівняти рахунок їм вдалося ще до перерви. Максим Калініченко зі штрафного відправляв м’яч наче й по центру воріт, але в останній момент, коли П’ятов вже збирався брати його в руки, сфера різко змінила траєкторію і опинилася у куті донецьких воріт – 1:1.

    Другий тайм – в якійсь мірі дзеркальне відображення першого. Цього разу сорокап’ятихвилинку активніше почав вже "Шахтар", а забивав "Дніпро". На 55-й хвилині чудову подачу з правого фланга виконав Руслан Ротань, а на протилежній стороні поля Селезньов головою акуратно перекинув м’яч через П’ятова – 2:1.

    Решту часу "Дніпро" присвятив збереженню такого необхідного рахунку, "гірники" ж навпаки – чим далі, тим все гостріше насідали на ворота Боровика. Напруга ж у цей момент зросла до межі, а одного разу після стички Фернандіньо та Гоменюка ледве не відбулась бійка. Футболісти поштовхалися, а арбітр знову ж таки вирішив не показувати картки. Рішення спірне, але зрозуміле – інакше він просто міг вбити гру.

    Луческу, намагаючись зрівняти рахунок, випустив на поле найкращого бомбардира "Шахтаря" у сезоні – Костянтина Кравченка в надії на його дальні постріли. І, власне, півзахисник ледь не забив своїй колишній команді. Кравченко вийшов майже сам на сам з Боровиком і пробив трішки поруч з хрестовиною. Забити ж судилося не йому, а Адріано. Після удару Хюбшмана і блокування Чеберячка м’яч відскочив до бразильця у центр штрафного майданчика. Переграти у такій ситуації Боровика – справа нехитра. Форвард і не вагався – 2:2.

    У останні п’ятнадцять хвилин ближче до перемоги був "Шахтар", який не реалізував кілька стовідсоткових можливостей. Міг у цій грі відбутися і красень-гол. Рац вивів того Адріано на вбивчу позицію, а той перехитрував всіх і вдарив п’яткою. Ось тільки і себе перехитрував – м’яч пройшов у сантиметрі від стійки.

    Власне, більше голів глядачі так і не побачили. Таким чином, бойова нічия, яка допомагає «Динамо» відірватися від донеччан вже на чотири пункти.

    «Дніпро» – «Шахтар» – 2:2

    Голи: Луіс Адріано (25, 73), Калиниченко (45 +2), Селезньов (55).

    «Дніпро»: Боровик, М. Пашаєв, Холек, Чеберячко, Денисов, Ротань, Феррейра, Назаренко, Калиниченко, Гоменюк, Селезньов (Ессола, 81).

    «Шахтар»: П’ятов, Срна, Кучер, Ракицький, Кобін, Хюбшман, Фернандіньйо, Ілсіньйо (Рац, 78), Жадсон

    За матеріалами: champion.com.ua

     

  • Реал розібрався з Марселем. Фотоогляд

    Реал розібрався з Марселем. Фотоогляд

    На початку другого тайму мадридська команда вирішила всі свої питання.

    Дебют зіркового Реала на Сант’яго Бернабеу виявився вдалим. У ролі запрошеного гостя був французький Марсель, чиї перспективи в цьому поєдинку спочатку розглядалися, як вельми сумнівні. Адже і перший матч у груповому раунді Ліги чемпіонів клуб з Півдня Франції програв. Причому ця поразка була домашньою, що лише додала песимізму вболівальникам і всім небайдужим до Марселю.

    Однак з початку на Сант’яго Бернабеу французький клуб зробив досить пристойне враження. Гості впевнено відбивалися, не забуваючи при цьому про контратаки. Абсолютна дисципліна в діях по всьому полю принесли плоди – у зіркового Реалу гра геть не клеїлася. Паси не виходили, а м’ячі після рідких пострілів з далекої дистанції йшли повз ворота.

    Проте до кінця матчу Марсель не протримався, розсипалися після закінчення першої половини ігрового часу. Хоча, можливо, тут і не варто застосовувати термін "розсипалися". Просто мадридцям, нарешті, вдалося проявити свою майстерність. Пепе відчув, що Кріштіану готовий втекти у відрив від захисників, і адресував тому дальню передачу. Так вийшло, що Роналду дійсно дуже вдало вибіг із-за лінії захисників, і, по суті, опинився віч-на-віч з Манданда. Воротар Марселя, який далеко вийшов за ворота, відчуваючи, що португалець просто буде перекидати м’яч повз нього, стрибнув, а хитрий Крішті відправив круглого під африканцем, що завис у повітрі.

    І тут, як кажуть, суперник поплив. Вже через хвилину Діавара перенервував і зніс у своєму штрафному Роналду. Крім пенальті це коштувало захиснику виведення з поля, що остаточно поставило хрест на будь-яких райдужних перспективах Марселя у цьому поєдинку, адже в Кака не виникло жодних проблем з реалізацією пенальті.

    А вирішальну крапку поставив знову португалець, результативність якого нагадує позаминулий сезон. Крім того Марсельці не пробачили португальцю подібного знущання над собою і ще пару раз як слід врізали тому по ногах. Спостерігаючи за такою помстою, Пеллегріні вирішив прибрати Кріштіану з поля, поки той ще ходить.

    На цьому яскраві фрагменти закінчилися, і решту часу команди відверто догравали матч. Реал знову не відчув гідного суперника.

    Реал – Марсель 3:0

    Голи: Роналду, 59, 65, Кака, 61 (з пенальті)

    Реал: Касіл’яс, Рамос (Гарай, 74), Пепе, Альбіоль, Марсело, Роналду (Ігуаїн, 69), Гаго, Гути, Алонсо, Кака (Рауль, 77), Бензема

    Марсель: Манданда, Боннар, Хайнце, Діавара, Тайво, Абріель (Родрігес, 63), Мбіа, Шейру, Лучо, Н’янг (Бен Арфа, 86), Морієнтес (Брандао, 63)

    Попередження:
    Діавара, Мбіа, Хайнце, Родрігес

    Вилучений:
    Діавара, 59 (друга жовта)

    За матеріалами: football.ua

     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#