Blog

  • Китайський дракон – міф чи реальна істота?

    Китайський дракон – міф чи реальна істота?

    #img_right#Китайський дракон («лун») у культурі Піднебесної є символом позитивного початку ян, благородства і величі. Стихія дракона – вода. За легендами, йому подобається жити в річках, озерах і морях, але при бажанні може і злітати в небо.

    Перше зображення китайського дракона, складене з дрібних річкових черепашок, налічує близько семи тисячоліть. Знайдене в провінції Хенань – регіоні, найбільш багатому на кількість пам’яток стародавньої культури Китаю. Зовнішній вигляд китайського дракона в стародавніх книгах описується так: очі нагадують кролячі, вуха – як у корови; довгі драконівські вуса звисають; тулуб, наче у змії, покритий лускою; чотири тигрові лапи з кігтями, як у орла. Весь вигляд дракона могутній і суворий.

    У знаменитому історичному романі Ло Гуаньчжуна «Трицарство» [період історії Китаю, III століття н. е.] один із героїв роману полководець Цао Цао сказав про драконів наступне: «Дракон здатний збільшуватися і зменшуватися, може злітати, випромінюючи світло, і ховатися в хмарах… Збільшуючись, дракон розсовує хмари і вивергає туман, зменшуючись – стає безформним і невидимим. Здіймаючись, він носиться по всесвіту, а опускаючись – ховається в глибині вод. Зараз, коли весна в самому розпалі, дракон переживає період перетворень. Як і людина, яка прагне до мети, він проходить Піднебесну вздовж і впоперек. Серед тварин дракона можна порівняти з героєм серед людей».

    Китайські дракони бувають кількох видів: Тяньлун (Небесний дракон), Фуцанлун (Дракон захованих скарбів), Ділун (Земний дракон), Шеньлун (Божественний дракон).

    Перший стереже обителі богів і перевозить їх на колісниці. Другий охороняє дорогоцінні камені під землею, а також викликає вулкани. Останні два панують над морями і завідують погодними умовами.

    Як цар тварин китайський дракон – це символ імператорської влади. За давнім міфом, Жовтий Імператор Хуанді, один із перших у Китаї, під кінець життя перетворився на дракона і злетів на небеса. Імператорський трон протягом усієї історії Піднебесної мав назву трон дракона. За династії Цін дракон зображувався на державному стягу.

    #img_left_nostream#Китайський дракон в історичних свідченнях

    Дракон із його особливими рисами став невід’ємною частиною давньої культури Китаю і сильним духовним символом жителів Піднебесної. Однак чи є китайський дракон простою вигадкою і творінням багатої фантазії, властивої древнім? Або це реальна жива істота? Мало кому відомо, що у багатьох історичних записах Китаю зафіксовані випадки, як дракони показувалися людям, не кажучи про свідчення очевидців, які бачили драконів уже у ХХІ столітті. Нижче ми розглянемо деякі з них.

    У романі «Трицарство» йдеться про жовтого дракона. Його бачили в 259 році н.е. в одному колодязі, який розташований у повіті Нінлін [у провінції Хенань]. Тодішнього імператора північного князівства Вей – Цао Мао – ця звістка стривожила і він сказав: «Дракон – це государ, і те, що його виявили не в небі або в полі, а в колодязі, означає, що він у неволі». Після цього Цао Мао написав вірш «Скований дракон».

    Дракона спіткала велика біда:
    Він в ямі глибокій, о горе!
    Ні в полі зеленому він не літа,
    Ні в синім небеснім просторі,
    І зуби сховав він і кігті прибрав,
    В колодязі він у неволі.
    А в багні перед ним копошаться вугри.
    Та ба! Чи не моя то доля?
     
    Жителі Піднебесної того часу вважали, що поява жовтого дракона означає, що скоро з’явиться новий імператор. Не минуло й року, як нова династія Цзінь об’єднала всі три розділені князівства, і Китай знову став однією державою.

    Династія Тан (618—907 рр.н.е.) вважається періодом найбільшого розквіту Серединної держави [«Китай» китайською мовою – прим. авт.]. У «Виправлених історичних записах династії Тан» є свідчення, як одного разу в 873 році на землю на території округу Тунчен звалився дракон чорного кольору. Було виявлено, що він помер від рани в горлі. Його довжина була більше 30 метрів, половину якої складав плоский хвіст. Луска дракона була схожа на риб’ячу, на голові було два роги. Драконові вуса були завдовжки більше 6 метрів. На лапах були червоні перетинки.

    #img_right#«Звіт округу Йе. Розділ "Інше"» часів династії Цін (1644—1912) розповідає про наступний випадок: «У 1503 році, коли ще правила династія Мін, одного дня п’ять драконів з’явилися в небі приблизно за 10 лі (5 км) на північ від округу Йе провінції Хенань. Після довгого кружляння в повітрі вони впали на землю і не могли злетіти знову. Небо накрилося туманом, а море почало штормити. Божество в зеленому одязі опустилося на землю. Через мить хмари розсіялися і море стихло. Дракони так і не могли злетіти. Потім з’явилося друге зелене божество, і дракони заповзали навколо нього. Раптом небо потемніло: товсті хмари і густий туман з’явилися знову. Через деякий час небо прояснилося, і цих божеств разом із драконами вже не було».

    В «Історичних записках уряду області Юнпін» є нотатки про те, що в 1839 році влітку біля річки Луаньхе знайшли дракона, який упав з неба. Він лежав нерухомо, весь покритий мухами й іншими комахами. Місцеві жителі зробили навіс, захистивши дракона від жаркого сонця. Вони поливали його тіло холодною водою. Через три дні після нічної грози дракон зник.

    Китайський дракон і сучасність

    Є свідчення про появу драконів у ХХ столітті. Так, у серпні 1944 року мешканці села Ченьцзяюаньцзи, що розташоване на березі річки Сунхуацзян, виявили величезну чорну «тварину» на прибережному піску, що лежала нерухомо. Один із селян Ень Дяньюань розповів, що вона була близько 7 метрів завдовжки і нагадувала ящірку. Її морда була схожа на китайського дракона, зображуваного на картинах традиційного живопису Китаю, із сімома товстими жорсткими вусами. Покрите лускою драконове тіло в діаметрі було близько тридцяти сантиметрів, чотири лапи глибоко загрузли в піску.

    Ще один випадок був засвідчений 18 вересня 2000 року. Увечері, коли вже почало темніти, місто Усун провінції Цзілінь осяяв промінь світла, який поступово ставав усе яскравішим і переливався всіма кольорами веселки, пише китайське видання «Чженцзян» зі слів місцевих очевидців. Потім на небі з’явилася істота, що нагадувала китайського дракона. Жителі могли ясно розгледіти його голову, вуса, лапи і лускате тіло. Деякі люди були приголомшені, спостерігаючи цю картину. «Дракони дійсно існують», – передає емоції здивованих спостерігачів китайське видання. Дракона було видно приблизно 20 хвилин. Потім яскраве світло повільно потьмяніло і дракон зник.

    #img_left_nostream#Кілька років тому 27 серпня 2005 обсерваторія Геміні (Gemini) зафіксувала появу «китайського дракона» в космосі на знімку NGC 6559 [ділянка у південній частині сузір’я Стрільця]. Деякі китайці вважають, що це є знаком, який передвіщає великі зміни у Всесвіті й на Землі.

    Залишається загадкою, чи є дракони реальними істотами. Проте виразний образ китайського дракона, який багаторазово зображувався у культурній спадщині Стародавнього Китаю, наводить на думку, що він має матеріальне існування. Легенди описують драконів як істот благородних та великодушних. Деякі вважають, що китайський дракон все рідше показується тому, що сучасне суспільство знищує себе в гонитві за грошима і розвагами, й у драконів немає бажання контактувати з такими людьми. А згідно з буддійським віруваннями, дракони мешкають в інших паралельних просторах. Це пояснює, чому їх так складно побачити в нашому світі.

  • Український борщ: рецепт

    Український борщ: рецепт

    Український борщ – одна з найпопулярніших страв української кухні. Його унікальні смакові якості зробили його відомим у всьому світі. Борщ має безліч видів і способів приготування. У різних регіонах України його готують по-різному, але є і загальний рецепт приготування традиційного українського борщу. Саме про нього і піде мова у цій статті.



    #img_left_nostream#Обов’язковою складовою борщу є буряки, що надають йому особливого смаку і кольору. До складу борщів, крім буряків, звичайно входять такі продукти, як капуста, морква, петрушка, картопля, цибуля, помідори (або томатне пюре), а також яблука, квасоля, кабачки та ін.

    Український борщ готують на кістковому або м’ясо-кістковому бульйоні. Також можна приготувати борщ на грибному відварі або курячому бульйоні. Щоб надати борщу специфічного кислуватого присмаку до бульйонів (зазвичай готових) додають квас-сирець, сік квашених буряків, бурякову закваску (настої) тощо.

    Різні варіанти борщів найчастіше носять назви місцевості, з якої вони походять: борщ волинський, київський, кіровоградський, полтавський, чернігівський та ін. Особливо популярний український борщ сьогодні поширений не лише по всій Україні, а й у багатьох країнах світу. Неперевершені смакові якості борщу зобов’язані майже двадцятьом харчовим продуктам, що входять до його складу.

    Український борщ: рецепт

    На 1 літр страви вам знадобиться, г:

    Буряки – 150

    Капуста білокачанна свіжа – 100

    Картопля – 210

    Морква – 50

    Петрушка (корінь) – 20

    Цибуля ріпчаста – 35

    Томатне пюре – 30

    Жир тваринний топлений харчовий – 20

    Цукор – 10

    Оцет 3% – 10

    Борошно пшеничне – 6

    Перець солодкий – 25

    Сало шпик – 10

    Часник – 4

    Бульйон або вода – 700.

    Буряк шаткують, додають жир, цукор, оцет, томатне пюре і тушкують до готовності, додавши невелику кількість бульйону. Тим часом нашатковану моркву і коріння, нарізану цибулю півкільцями обсмажують в олії. Потім кладуть у киплячий бульйон нарізану картоплю, доводять до кипіння і варять 10—15 хвилин. Після цього кидають тушкований буряк і обсмажені овочі. За 5—10 хвилин до кінця приготування вливають пасероване борошно, розведене бульйоном, солодкий перець, сіль і спеції. Нарізану соломкою капусту закладають за 3—5 хвилин до готовності.

    Основний вид жиру, який використовується для українського борщу, – це  свиняче сало. Його розтирають у ступці з часником, зеленню петрушки і цибулею до однорідної консистенції і заправляють ним борщ за пару хвилин до готовності.

    Украинский борщ

    Український борщ.

    Фото: Євген Довбуш/The Epoch Times Україна

    Пампушки з часником

    На 100 г готових пампушок необхідно, г:

    Борошно пшеничне – 80

    Дріжджі – 2,5

    Цукор – 5

    Яйця для змащування – 2

    Вода

    Для соусу:

    Часник – 2

    Сіль – 1

    Олія соняшникова – 5

    Вода – 25

    У підігріту воду до 35—40°С вливають заздалегідь розведені водою і проціджені дріжджі, сіль і цукор, потім вводять яйця і борошно. Перемішують до однорідності. Тісто прикривають кришкою і ставлять на кілька годин для бродіння в теплому приміщенні. Коли тісто збільшиться в об’ємі в 1,5 рази, його вимішують кілька хвилин, після чого знову ставлять на бродіння. В процесі бродіння тісто обминають ще 1—2 рази.

    Коли дріжджове тісто буде готове, починають формувати кульки по 30 г кожна, кладуть їх на змащений олією лист і залишають для розстоювання. Потім вироби змащують яйцем і випікають протягом 7—8 хвилин.

    При подаванні пампушок до українського борщу їх поливають часниковим соусом. Для соусу: часник потрібно розтерти із сіллю, з’єднати з холодною кип’яченою водою і соняшниковою олією, дати настоятися.

    український борщ

    Український борщ.

    Фото: Uk.wikipedia.org

    Цікаве про український борщ

    Якщо в український борщ, який приготовлений правильно , опустити ложку, то вона повинна стояти.

    У кухнях країн Заходу немає борщу. Культурний шок американців, які вперше куштують український борщ, показаний у фільмі «Поліцейська академія 7: Місія в Москві».

    Найсмачніший борщ – борщ, який був приготовлений учора.

  • Українка Антонійчук дискваліфікована на 14 місяців

    Українка Антонійчук дискваліфікована на 14 місяців

    #img_left_nostream# Українська тенісистка Христина Антонійчук дискваліфікована на 14 місяців за вживання допінгу, повідомляє АР. Проба, узята у неї 22 лютого на турнірі Mexican Open, дала позитивний результат на фуросемід, що входить у число заборонених препаратів.

    Антонійчук заявила, що це речовина потрапила в її організм після прийому виписаних лікарем препаратів. Представники Міжнародної федерації тенісу (ITF) взяли пояснення тенісистки, але заявили, що це "суворий обов’язок кожного спортсмена контролювати, щоб ніякі заборонені препарати не потрапляли в їх організм".

    Термін дискваліфікації триватиме до 21 квітня 2011 року, а всі результати Антонійчук з моменту взяття проби анульовані.

    За матеріалами: sport-express
     

  • «Атлетіко» став переможцем Ліги Європи. Фотоогляд

    «Атлетіко» став переможцем Ліги Європи. Фотоогляд

    Мадридський «Атлетіко», зумівши в додатковий час зламати опір «Фулхема», став першим в історії переможцем Ліги Європи. Дублем у складі «Атлетіко» відзначився Дієго Форлан.

    Ліга Європи, фінал

    «Атлетіко» (Іспанія) – «Фулхем» (Англія) – 2:1 (1:1)

    Голи: 1:0 – Форлан (32), 1:1 – Сайма. Девіс (37), 2:1 – Форлан (116).

    «Атлетіко»: Де Хеа, Уйфалуші, А. Домінгес, Переа, Лопес, Ассунсао, Р. Гарсія, Рейес (Сальва, 78), Сімау (Хурадо, 68), Форлан, Агуеро (Валера, 117).

    «Фулхем»: Шварцер, А. Хьюз, Бейрд, Хангеланд, Конческі, Сайма. Девіс, Ден. Мерфі (Грінінг, 117), Гера, Етуху, Д. Дафф (Невланд, 84), Замора (Демпсі, 55).

    Попередження: Хангеланд (63), Сальва (107), Переа (114), Форлан (117).

    За матеріалами: sovsport

     
    #img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

     

  • Режисер «Аватара» Джеймс Кемерон закликає з’єднатися з природою

    Режисер «Аватара» Джеймс Кемерон закликає з’єднатися з природою

    #img_left_nostream#Після виступу перед вдячною аудиторією, яка зібралася на мітингу про небезпеку зміни клімату на Дні Землі у Вашингтоні в кінці минулого місяця, Джеймс Кемерон поділився з кореспондентами «Великої Епохи» ключем успіху своїх картин «Титанік» і «Аватар», і про те, як вони співвідносяться з темою мітингу.

    «Як у «Аватара», так і у «Титаніка» є певні схожі речі, – сказав пан Кемерон. – Наприклад, це дві хороші історії, обидві представляють сильні особистості, і обидва фільми емоційно впливають на глядачів».

    «У кожному з фільмів висловлено занепокоєння майбутнім природи, – пояснив пан Кемерон. «Титанік» став метафорою руйнування миру та соціальної системи; «Аватар» представляє землю як планету, що гине і звертається до людей, які ближчі до природи і один до одного».

    «Успіх «Аватара» річ цікава, – продовжив пан Кемерон. – Я думаю, це не стільки говорить про здатність картини змінити свідомість людини, скільки про здатність фільму звернутися до того, що людина думає на рівні підсвідомості».

    «На інтелектуальному рівні ми заперечуємо стан планети, – запевняє пан Кемерон, – але, на підсвідомому рівні ми знаємо істину. І істина полягає у тому, що ми повинні більш дбайливо ставитися до природи, дотримуватися її територіального кордону і не доводити її до межі. Нам необхідно якесь колективне прозріння в цьому питанні».

    «Успіху картини сприяли і різноманітні культурні впливи, – зазначив Джеймс Кемерон. – Я виявив, що всякий раз, коли я в картину додаю щось з інших культур світу, люди відчувають свою причетність до фільму. Мені здається, Голівуд повинен зробити деякі висновки з цього ».

    І елемент своєчасності також не маловажний компонент секретного соусу фільму. «Люди досить зацікавлені в природі, щоб піти подивитися на її красу, – сказав він, додаючи, що подібний досвід змінює особистість і зміцнює його усвідомлення мети. Міське навколишнє середовище, як місце проживання, обмежене. «Людям необхідно виходити з нього. Людині необхідно з’єднатися з природою. Я думаю, разом як суспільство, ми живемо в дефіциті природи. Люди повинні усвідомити, що втрачено, їм необхідно проявити відчуття відповідальності».

    «В першу чергу це треба реалізувати на рівні особистості, підняти норми моралі у дітей. Знову об’єднатися з системою моральних цінностей», – сказав на закінчення пан Кемерон.

    Версія англійською

  • Сага Сутінки: роздуми про причини її феноменальної популярності

    Сага Сутінки: роздуми про причини її феноменальної популярності

    #img_left_nostream#«Це викликає залежність», – прозвучали слова бібліотекарки, що чимало вразили мене, звернені до взятої мною книги із серії про сутінки Стефанії Майер «Сутінки. Сага. Світанок». Що ж у цьому сюжеті таке, що викликає певну залежність? У чому секрет успіху екранізацій роману?

    Не хвилюйся, шановний кіноглядач, я не стану розповідати про сюжет продовження історії і псувати задоволення від перегляду картини. Хочу лише поділитися своїми роздумами про, на мій погляд, корінні причини успіху сутінкової саги про вампірів, про те, що зуміло вийти на синхронну частоту звучання з нашим серцем, і потрапило прямо в точку.

    Я згадала, як з якоюсь гидливістю стежила за рекламною кампанією першого фільму «Сутінки». «Який жах! Нещасні люди, що вони побачать! Вампіри, кровососи, та ще якась збочена патологія любові до однієї такої істоти, розуму незбагненно!» – Саме так я думала, миттєво перевертаючи сторінку при вигляді чергового анонсу картини.

    Але, почувши вереск захвату після виходу картини на екрани, поступово звичайна жіноча цікавість, та й просто любов до кіно взяли гору, і я вирішила подивитися на цю дивину, розсудивши так: «Якщо буде страшно і гидко, встану і піду!» Але, як не дивно, не стало ні страшно, ні огидно. Перший фільм мене просто зачарував. Справжня історія Ромео і Джульєтти на сучасний лад.

    Ну чим же ще привернути увагу нинішньої молоді, яка виросла на високих технологіях, коміксах і серіалах про мутантів і супергероїв, юних створінь, які, можливо, навіть не підозрюють, що десь глибоко в душі у них жевріє іскра, готова спалахнути полум’ям від романтичної історії?

    Ну, звичайно ж, їх треба заманити чимось потойбічним, таємничим і не зовсім реальним, але в той же час у реальному середовищі і з реальними сучасниками. Наприклад, брати участь можуть вампіри і перевертні, а щоб не вийшов звичайний ужастік, посланців темряви необхідно наділити невластивими їм якостями – шляхетністю і добротою, ось це вже цікаво!

    Отже, я прийшла до висновку, що вовкулаки, перевертні та інша погань, лише прикрита для справжньої любовної пристрасті, що розігруються між героями фільму. І навіть не між двома героями, в киплячому казані пристрастей варяться цілих три головних персонажі історії.

    А те, з яким умінням і майстерністю це створено автором роману Стефанією Майер, режисерами перших двох фільмів Кетрін Хардвік і Крісом Вайце, а також виконавцями головних ролей Крістен Стюарт, Робертом Паттінсоном і Тейлором Лотнер, створило якесь цілісне творіння, здатне зворушити душі глядачів, і в загалі, додало творінню життя.

    І дарма хваткі ділки Голівуду кинулися один за іншим «пекти» подібні розповіді про вампірів, марно! Адже тут справа зовсім не у вампірах. У даному випадку призначення вампіра служити «забороненим плодом», який, як відомо, завжди солодкий.

    Картина викликає низку нескінченних питань: Чи існує якась доленосна, фатальна любов, якась ідеальна пара людей, призначених один одному тисячоліттями нескінченних перероджень? І чи може така любов бути сильнішою звичайної, нещодавно зустрінутої? Чи можна любити одночасно двох? І чи буде одна любов все ж сильнішою за іншу? А яка з них та, яка потрібна тобі?

    Зізнаюся чесно: «Не знаю» Але це саме те, що робить книга і її екранізація, – наводять на роздуми. А так як відповіді знайти не так просто, то таємниця продовжує існувати, знову і знову розбурхує уяву і заманюючи відчути справжні пристрасті любові разом з уже улюбленими героями історії про зіткнення двох світів – реального і незвіданого.

    Так, завжди будуть ті, хто буде нападати на сутінкові вампірські серії, тому як причепитися дійсно є до чого, особливо, якщо поставити це собі за мету. Але більшість, ті, у кого в незвіданих нетрях душі готова заграти романтична струна, із захопленням поринуть у нову картину саги.

    30 червня відбудеться прем’єра картини «Сутінки. Сага. Затемнення» в Росії. Можна вже починати відлік, до прем’єри залишилося …. днів.

  • У різних країнах святкують Всесвітній день Фалунь Дафа. Фотоогляд

    У різних країнах святкують Всесвітній день Фалунь Дафа. Фотоогляд

    Сьогодні, 13 травня, послідовники духовної практики Фалуньгун у різних країнах святкують Всесвітній день Фалунь Дафа (Фалуньгун), а також день народження засновника Фалуньгун Майстра Лі Хунчжі.

    Після того, як 18 років тому практика Фалуньгун була вперше представлена людям, вона отримала широке поширення не тільки в Китаї, але і у всьому світі. За даними Інформаційного центру Фалунь Дафа, в даний час нею займаються більше 100 мільйонів чоловік в 111 країнах і 3 автономних районах (Тайвані, Гонконзі і Макао). Основна книга Фалуньгун «Чжуань Фалунь» перекладена на 39 мов.

    Тим не менше, на своїй батьківщині в континентальному Китаї вже 11 років тривають репресії послідовників цієї медитативної практики з боку правлячої в країні компартії.

    Прихильники Фалуньгун по всьому світу проводять різні заходи, демонструючи людям красу і користь духовного і фізичного самовдосконалення, а також закликаючи їх допомогти зупинити переслідування в Китаї.

    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
  • Святкові листівки до Всесвітнього дня Фалунь Дафа прислали з Китаю

    Святкові листівки до Всесвітнього дня Фалунь Дафа прислали з Китаю

    13 травня – Всесвітній день Фалунь Дафа (Фалуньгун), а також День народження засновника Фалуньгун Майстра Лі Хунчжі.

    Незважаючи на те, що ця духовна практика вже 11 років жорстоко переслідується в Китаї правлячої компартією, численні її послідовники за допомогою спеціальних програм прориву, існуючої в КНР, блокади Інтернету надіслали вітальні листівки, а також прозу і вірші.

    Оскільки у Китаї вся інформація про Фалуньгун блокується, китайські прихильники цього руху через західні ЗМІ висловлюють свою велику повагу і подяку Майстру Лі Хунчжі, і вітають його з 59-м днем народження.

    За даними Інформаційного центру Фалунь Дафа, в даний час практикою Фалуньгун займаються більше 100 мільйонів чоловік в 111 країнах і 3 автономних районах (Тайвані, Гонконзі і Макао). Основна книга Фалуньгун «Чжуань Фалунь» перекладена на 39 мов.

     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
  • Найбільші поліглоти світу: як вони вивчили так багато мов

    Найбільші поліглоти світу: як вони вивчили так багато мов

    мова

    «Розуміти мову — це не означає жити в ній», — розповідає Кларисса М. про труднощі, що виникають у тих, хто пам’ятає рідну мову. Вона народилася в Чилі, проживає в Австралії і говорить, що відчуває невеликі затримки у мовленні, коли спілкується рідною мовою. Проживши за межами батьківщини 35 років, вона була змушена повторно вивчати свою рідну іспанську, яка, за її словами, «зарита глибоко в підсвідомості».

    Вивчення мови – це нелегке завдання, і для більшості підтримувати вільне мовлення — постійне тренування. Однак є особливі люди, які здатні сприймати багато мов. Це — поліглоти.

    Один з найдивовижніших у даний час поліглотів — молодий німець Себастьян Гейне, він -гіперполіглот, який у 22 роки справедливо отримав титул «Вавилонська вежа». Він – студент індогерманського факультету філології та вільно спілкується 35 мовами, хоча віддає перевагу пушту, котрою говорять близькосхідні етнічні меншини.

    Багато хто називає його генієм, але Себастьян заявляє, що він — не геній, а просто схильний до вивчення мов. Його любов до мов почалася з 7 років, коли він познайомився з грецькою, пізнаючи її в грі. Гейне тоді поставив перед собою «скромну» мету: вивчати по дві мови на рік.

    Перуанець Хорхе Фернандес поки що не досяг вершин Гейне. Але він у 18 років спокійно говорив і писав дванадцятьма мовами, включаючи іспанську, англійську, французьку, німецьку, румунську, італійську, португальську, голландську, каталонську, гальєго і мандарин.

    За словами Хорхе, його нав’язливе прагнення до мов почалося, коли його мама, в покарання за погані оцінки в школі, відібрала у нього мобільний телефон. Фернандес раптом виявив, що руки його вільні і тепер є час для спілкування.

    Фернандеса зацікавив один обов’язковий курс французької, потім він захопився італійською, румунською і засвоїв їх самостійно. Невдовзі він освоїв наступні дев’ять мов. І тепер молодий Фернандес говорить, що хоче знати 25 мов.

    Володіння більше ніж 30-ма мовами, звичайно, вражає, але хто ж, все-таки, є найбільшим поліглотом у світі? Скільки мов може знати Майстер мов? Більше 40? Більше 50? Зіяд Юсуф Фаза володіє базовими знаннями 60 мов. Звичайно, як говорила Кларисса вище, «розуміти мову — це не значить жити в ній». Сам Фаза повинен регулярно підвищувати свою майстерність у всіх набутих мовах, щоб не «втратити форму».

    книжки

    Великі поліглоти в історії

    Здається, кожного разу, коли ми замислюємося про межі людського розуму, завжди знайдуться люди, які здатні перевершити їх. Кардинал Джузеппе Каспар Меццофанті та лінгвіст Джон Боурінг — обидва набагато перевершили передбачувані для людей кордони.

    Кардинал народився 17 вересня 1774, він вільно володів 38 мовами і близько 100 діалектами, а також мав базові знання багатьох інших мов. Було встановлено, що, загалом, кардинал знав приблизно 100 різних видів комунікацій.

    Можна сказати, що Боурінг був одним із найбільш вчених лінгвістів. Він продемонстрував базові знання понад 200 мов і володіння близько 100. Боурінг народився в 1792 році. Він був губернатором Гонконгу, письменником і мандрівником, отримав звання Джентльмен, був членом Королівського товариства і Королівського географічного товариства. До наших днів ніхто не перевершив його в мовній інтерпретації.

    Розвиток спілкування

    Деякі відомі сучасні поліглоти, хоч і не досягли вершин вищезазначених гіперполіглотів, але вони справедливо вважаються великими комунікаторами.

    У папства довга історія багатомовності, традиція якої дійшла сьогодення в особі останніх пап: Іоанна Павла II і Бенедикта XVI. Колишній папа міг швидко говорити по-польськи, класичною грецькою, латинською, італійською, французькою, іспанською, португальською, англійською, есперанто, німецькою, володів основними знаннями чеської, литовської, російської, угорської, японської, тагальської, і деякими з африканських мов. Теперішній Папа вільно володіє принаймні десятьма мовами.

    Джеймс Джойс і Джон Р.Р. Толкієн знали 13 мов…

    Археологу Жан-Франсуа Шампольону його вільне володіння 13 мовами і добре знання коптської мови допомогло розшифрувати давньоєгипетські ієрогліфи.

    Серед інших великих поліглотів — лінгвіст Кеннет Локка Хейл, який продемонстрував неймовірну кваліфікацію в точному і швидкому вивченні мов. У своєму дослідженні синтаксису і словників у Массачусетському технологічному інституті Хейл приділив увагу вивченню тих мов, які перебували під загрозою зникнення. Це хопі, навахо і австралійська вальпірі. Загалом, Хейл освоїв 50 різних мов.

    Світ мов заворожує. Насправді, на нашій планеті більшість країн — багатомовні, але є й одномовні країни, такі як США, де не вимагається вивчення другої мови в школі.

    Вивчення нових мов не тільки наближає нас до решти світу, але може привести до розуміння лінгвістичних особливостей, що відсутні в нашій рідній мові. Якщо ви хочете вивчити нову мову, краще починати якомога раніше. Дослідження показують, що молодь швидше засвоює нову мову.

  • Зіркове вбрання на Канському фестивалі -2010. Фотоогляд

    Зіркове вбрання на Канському фестивалі -2010. Фотоогляд

    В середу, 12 травня, у Франції, на Блакитному березі, почав свою роботу 63-й Міжнародний Канський кінофестиваль.

    На цьому фестивалі по червоній доріжці йдуть знаменитості і гостів в роскішних туалетах.

    #img_gallery#