У Києві проходить Український тиждень моди "Осінь-зима 2008". Покази колекцій українських модельєрів триватимуть до 19 березня. Минулий 2007 рік став ювілейним для української моди. Навесні пройшов 20-й Український тиждень прет-а-порте, а восени виконалося 10 років із дня заснування Тижня моди в Україні.
Пропонуємо вашій увазі фотоогляд колекції Кристини Бобкової.
#img_gallery#
У Києві проходить Український тиждень моди "Осінь-зима 2008". Покази колекцій українських модельєрів триватимуть до 19 березня. Минулий 2007 рік став ювілейним для української моди. Навесні пройшов 20-й Український тиждень прет-а-порте, а восени виконалося 10 років із дня заснування Тижня моди в Україні.
Пропонуємо вашій увазі фотоогляд колекції Ксенії Марченко.
#img_gallery#
Повне ім’я: Шерон Стоун (Sharon Stone)
Місце народження: Мідвіль, Пенсільванія, США
Біографія
Шерон Стоун народилася 10 березня 1958 р. у Мідвілі, штат Пенсільванія. Була другим дитям у багатодітній сім’ї майстра-інструментальника. З дитинства відрізнялася від однолітків; по тесту інтелекту в неї був показник 154 – як в Альберта Ейнштейна. До школи вона пішла у п’ять років одразу в другий клас. Любила мистецтво й особливе кіно, але була впевнена, що таланту в неї – нуль, і саме тому поставила перед собою завдання пробитися до Голлівуду.
Шлях до екрана проліг через конкурси краси й агентства фотомоделей. Одного дня вона майже випадково опинилася в кафе, де проводили вибірковий огляд претенденток на епізод у фільмі Вуді Аллена «Спогади про Зоряний пил» (1980 р.) і почула:
– А вас містер Аллен просить залишитися.
Потім недостачі ролей не було – але не всі зоряні. Лише наприкінці 80-х рр. їй удалося знятися в парі з Арнольдом Шварценегером у картині Пауля Верхувена «Пригадати все» (1990 р.). Роль дружини-зрадниці виявилася приміркою до ролі, що піднесла її на голлівудський Олімп, із якого вона відтоді не спускалася.
«Основний інстинкт» (1992 р.) того ж Верхувена вивів на екран непередбачувану істоту ідеальної краси і розпалив скандал, пов’язаний зі знаменитою сценою в поліцейській дільниці, коли вишукана блондинка, похітливо затягуючись сигаретою, розсовує ноги і приголомшені копи розуміють, що під спідницею в неї нічого не немає. Скандал різко підвищив ціну Шерон Стоун на акторському ринку. За «Основний інстинкт» вона отримала всього 300 тисяч доларів, а за еротичний трилер «Тріска» (1993 р.) уже два з половиною мільйони.
Фільми категорії Б давно забуті, вона знімається тільки у першокласних режисерів, її гонорари – одні з найвищих серед жінок-акторок. Вона – найбільш високоплачувана акторка, що коли-небудь знімалася для реклами. Природно, їй заздрять. За роль чергової стерво і жертви в «Казино» (1995 р.) Мартіна Скорсезе Шерон висунули на Оскар, але статуетку все ж не дали. Вона спокійно дивиться на ці дрібниці життя, але завжди готова до оборони – у неї одна з кращих у країні колекція зброї.
В її житті завжди було предостатньо чоловіків: продюсер Бобі Вагнер, син Френка Заппи Дуїзл, французький бізнесмен Мішель Бенасера. Але ось появився редактор газети Сан-Франциско Екземінер Філ Бронштейн і "кам’яна" (так перекладається її прізвище) Шерон різко змінила імідж. Колись вона присягнулася, що вийде заміж не раніше, ніж їй виконається сорок, і виклала 100 тисяч шлюбному агентству, претендуючи на партнера королівської крові. Претенденти знайшлися – принц Монако Альберт, арабський шейх. Але Шерон обрала журналіста Бронштейна. Вони одружилися в день св. Валентина, через чотири дні після її сорокаріччя.
Але за останні роки знаменитій голлівудській акторці, довелося пережити багато чого. Заміжжя, сильний серцевий напад у чоловіка, поява вихованця Роена і, нарешті, хвороба наприкінці 2001 року.
Шерон вірить, що вона видужала лише завдяки молитвам, їй привиділася давно померла бабуся.
– Я непритомніла, у мене були галюцинації, в якийсь момент мені убачилася бабуся, яка давно померла. Вона мені сказала, щоб я не покидала лікарню. І я наполягла на тому, щоб там залишитися. Врешті-решт, лікарі зрозуміли, що зі мною сталося. Я переконана, що бабуся врятувала мені життя, – розповідає акторка.
На цей час акторка збирається зайнятися режисурою. Зараз вона пише жіночий монолог під назвою «Вставай і живи». Вона більше не боїться смерті. Шерон уважає, що знає життя. Вона оспорює голлівудську одержимість молодістю:
– Якщо вони не хочуть працювати з акторками старшими за 40 років, вони найбільші кретини у світі.
Тепер Шерон обирає ролі обережно. Знялася, наприклад, у «Глорії» (1999 р.), де її героїня, вийшовши з в’язниці, проймається ніжністю до викраденої дитини і рятує її з лап мафії. Основний інстинкт поступився місцем материнському. Вона постійно повторює, що єдине, про що тепер мріє – це дитина.
Після всиновлення малюка Роан-Жозефа, що народилося в травні 2000 року, зірка, яка нескінченно епатує публіку, не хоче більше ні чути, ні говорити про Голлівуд. В одному з інтерв’ю вона зізналася, що життя починається в … 40. При цьому Шерон додає, що на сьогодні вона викреслила зі свого життя світські розваги Голлівуду і ніскільки не шкодує про це.
Зараз Шерон Стоун вирішила, що її особисте життя важливіше кар’єри. Вона щаслива. Поряд із нею найближчі їй люди: чоловік – Філ Бронштейн і дитина. Вони влаштувалися в Сан-Франциско. Влітку вона працювала над прикрашанням дитячої кімнати, як будь-яка "земна" жінка в очікуванні дитини. У жовтні вони охрестили немовля в протестантській церкві, й зараз вона приділяє цьому маленькому божеству практично весь свій час. Між турботами про підгузники та соски, дитяче харчування та цяцьки голлівудська мрія багатьох чоловіків устигає, проте, читати нові сценарії. Вона навчилася вести абсолютно звичайне життя: ходить по магазинах, гуляє з малям і навіть читає книги з педіатрії.
Фільмографія Шерон Стоун
2008 Брудні трюки (Dirty Tricks)
2007 If I Had Known I Was а Genius
2007 When а Man Falls in the Forest
2007 Бобі (Bobby)
2006 Доктор Хафф (Huff) (епізоди) – серіал
2006 Основний інстинкт 2: жадання ризику (Basic Instinct 2)
2005 Альфа Дог (Alpha Dog)
2005 Зламані квіти (Broken Flowers)
2005 Will & Grace (The Blonde Leading the Blind – епізод) – серіал
2005 Higglytown Heroes (Twinkle’s Masterpiece/The Egg-cellent Adventure – епізод) – серіал
2005 Kurtlar vadisi (епізоди) – серіал
2004 Жінка-кішка (Catwoman)
2004 Подвійний агент (A Different Loyalty)
2003 The Practice (епізоди) – серіал
2003 Маєток "Холодний струмок" (Cold Creek Manor)
2002 Гарольд і Фіолетова крейда (Harold and the Purple Crayon) (голос) – серіал
2000 Красень Джо (Beautiful Joe)
2000 По шматочках (Picking Up the Pieces)
2000 Якби стіни могли говорити 2 (If These Walls Could Talk 2)
1999 Зніжене каченя (The Sissy Duckling) (голос) (ТБ)
1999 Симпатіко (Simpatico)
1999 Муза (The Muse)
1999 Глорія (Gloria)
1998 Мурашка Антц (Antz) (голос)
1998 Велетень (The Mighty)
1998 Сфера (Sphere)
1996 Останній танець (Last Dance)
1996 Saturday Night Special (Episode #1.1 – епізод) – шоу
1996 Дияволи (Diabolique)
1995 Казино (Casino)
1995 Roseanne (Happy Trailers – епізод) – серіал
1995 Швидкий і мертвий (The Quick and the Dead)
1995 Happily Ever After: Fairy Tales for Every Child – серіал
1994 Фахівець (The Specialist)
1994 Перехрестя (Intersection)
1993 Останній кіногерой (Last Action Hero)
1993 Тріска (Sliver)
1992 Основний інстинкт (Basic Instinct)
1992 Там, де прихована таємниця (Where Sleeping Dogs Lie)
1991 Щоденник найманого вбивці (Diary of а Hitman)
1991 Рік зброї (Year of the Gun)
1991 Ножиці (Scissors)
1991 Він сказав, вона сказала (He Said, She Said)
1990 Пригадати все (Total Recall)
1989 Кров і пісок (Sangre у arena)
1989 По той бік зірок (Beyond the Stars)
1988 War and Remembrance – серіал
1988 Badlands 2005 (ТБ)
1988 Над законом (Above the Law)
1988 Бойовик Джексон (Action Jackson)
1988 Сльози під дощем (Tears in the Rain)
1987 Холодна сталь (Cold Steel)
1987 Аллан Куотермейн і втрачене місто золота (Allan Quatermain and the Lost City of Gold)
1987 Поліцейська академія 4: громадяни в дозорі (Police Academy 4: Citizens on Patrol)
1986 Mr. and Mrs. Ryan (ТБ)
1985 Копальні царя Соломона (King Solomon’s Mines)
1984 T.J. Hooker (Hollywood Starr – епізод) – серіал
1984 The Vegas Strip War (ТБ)
1984 Magnum, P.І. (епізоди) – серіал
1984 Непримиренні суперечності (Irreconcilable Differences)
1984 Календарні вбивці (Calendar Girl Murders) (ТБ)
1984 Mike Hammer (Shots in the Dark – епізод) – серіал
1983 Блюзи Бей-ситі (Bay City Blues) – серіал
1983 Болеро (Les Uns et les autres) – серіал
1983 Remington Steele (Steele Crazy After All These Years – епізод) – серіал
1982 Silver Spoons (A Little Magic – епізод) – серіал
1982 Не просто черговий роман (Not Just Another Affair)
1981 Смертельне благословення (Deadly Blessing)
1981 Болеро (Les Uns et les autres)
1980 Зоряні спогади (Stardust Memories)
Джерело:
Суткі
Прокинувшись біля сьомої ранку, ми виявили, що стоїмо на кам’янистому полі, звідки видно вулкан Брукарос, розташований десь за кілометр від шосе.
Це дуже великий плюс Намібії – малолюдність. Як наслідок, можна ставати на ніч на будь-якому узбіччі, з’їхавши з основного шосе. Добре, що багато місця для нічлігу нам не треба – намети на даху машини.
Наш багажник не даремно забитий під зав’язку – в комплекті з машиною ми отримали не лише намети і розкладні стільці, але і холодильник (абсолютно незамінна річ у цьому кліматі), пальник, чайник, набір посуду і так далі. Загалом, усе, щоб комфортно провести час на природі.
Але проводити час на голому кам’янистому полі безглуздо, тому після сніданку ми знову рухаємося на південь і о 9.40 ранку гальмуємо на в’їзді до Quiver Tree Camp, що трохи східніше міста Кітманшуп.
Quiver Tree Forest (Ліс колчанових дерев) і сусідня Giant’s Playground (Пісочниця Гігантів) – стандартна зупинка на шляху від Віндхука до каньйону Фіш-Рівер і кордону ЮАР. Перше – ліс дивного різновиду алое, друге – нагромадження величезних валунів, немов спеціально складених людською рукою.
Щоб відвідати ці місця, треба заїхати у вказаний кемпінг і сплатити загальний вхідний квиток – 30 рандів за людину (тобто 25 гривень) плюс 30 рандів за машину. І якщо Ліс колчанових дерев розміщений усередині обгородженої території кемпінгу, то Пісочниця Гігантів узагалі не охороняється – просто на воротах висить прохання перед відвіданням заїхати в кемпінг (він на відстані кількох кілометрів) і сплатити вхідний квиток.
Така система «на чесність» часто зустрічається в Намібії. Що вказує на те, туристи з яких країн її поки відвідують.
Але найголовніше, навіщо сюди треба заїжджати, це не валуни і навіть не колчанові дерева. Найголовніше – це сурикати.
Сурикати або тонкохвості міркати – ендеміки для району Калахарі. Ці невеликі (довжина тіла разом із головою 250-350 мм, хвоста – 175-250 мм) звірята дуже схожі на мангустів і чимось на наших ховрахів. З жовтими мангустами (товстохвостими міркатами) їх навіть плутають. Але відмінність фундаментальна – сурикатів можна приручити, а тому їхні колонії часто живуть на південноафриканських фермах, відганяючи змій та мишей.
А головне – вони вкрай милі та забавні для спостереження створення. Несподівана поява півтора десятка цих метушливих симпатяг із хвостами трубою на добрі півгодини змусила нас забути про мету візиту і носитися навколо них із фотоапаратами.
Нам дуже пощастило – ми прибули під час сурикатського сніданку. Звірятам винесли тарілки з м’ясом, на яке вони з бурчанням накинулися. Взагалі, розглянувши ближче, за звичками сурикати чимось нагадують собак. Сурикати – колективні тварини. Поки всі їдять – обов’язково хтось стоїть на варті. Є навіть сторожа далеких рубежів – за десять метрів від основної банди. Стійка на задніх лапках і втягування шиї у пошуках вірогідного противника – фірмова поза сурикатів.
Інколи здається, що вони спеціально позують. Тварини досить гнучкі – за бажання залізти в тінь можуть і на землі в струнку витягнутися. Нашвидку перекусивши, банда сурикатів покружляла двором серед своїх же тотемів і помчала у своїх сурикачих справах до буша.
По загальному рівню розчулення, яке викликають сурикати, їх можна порівняти з королями в цій номінації – гігантськими пандами. Дивно, що за їх перегляд досі не здогадалися брати грошей. Утім, це точно скоро виправлять.
Місто Калгарі тільки що оголосило себе містом "номер один". Не тому, що команда "Calgary Flames" виграла Кубок Стенлі. Швидше за все, це перше місто в Канаді, в якому є "оперативна група з боротьби з ожирінням", це не елітна антитерористична команда, а група спеціально навчених медпрацівників, озброєних технікою вартістю 30 000 доларів для піднімання на носилки пацієнтів, хворих на ожиріння.
У березні цього року медпрацівникам із Флориди було потрібно три години, шматок фанери, двоє носилок і демонтаж вікна, щоб витягнути людину вагою приблизно 227 кг із її будинку.
Медпрацівникам штату Массачусетс знадобилося альпіністське спорядження, автопідйомник і вантажівка, щоб перевезти в лікарню чоловіка вагою приблизно 388 кг.
У Сполучених Штатах стрімко зросла кількість пацієнтів, які страждають на ожиріння (вагою приблизно 45 кг або більше). У 2000 р. 4,2 мільйона чоловік було віднесено до цієї категорії. Тепер ця кількість зросла до 6,8 мільйона. У Канаді з 1985 р. ця кількість збільшилася в чотири рази.
Проблема ожиріння зачіпає не лише дорослих. За повідомленням Медичного інституту, у Сполучених Штатах 9 мільйонів дітей страждають на ожиріння. Згідно з іншим повідомленням, у дітей, матері яких страждають на ожиріння, вірогідність стати гладким у 15 разів вища. З гладких дітей зазвичай виростають гладкі дорослі.
Д-р Аріель Фельдштайн, дитячий гастроентеролог із клініки Майо в Рочестері, Штат Міннесота, повідомляє, що в дітей віком у середньому 12 років спостерігається безалкогольна жирова дегенерація печінки. У гіршому випадку печінка дитини схожа на печінку хворих на алкогольний цироз печінки.
У минулому ожиріння вважали за генетичну проблему. Це дійсно може викликати деяке ожиріння, але це не може пояснити, чому останніми роками спостерігається масове збільшення кількості людей, які страждають на ожиріння. Швидше за все, винен величезний набір хронічних шкідливих звичок, складених із невдалих спроб виправити їх.
Отже, нам доведеться спостерігати в цій країні збільшення кількості "оперативних груп із боротьби з ожирінням". Я вважаю, що нормальні люди, кінець кінцем, зрозуміють, у чому тут справа. Звичайно, безліч книг і заголовків пов’язують ожиріння з небезпечними захворюваннями. І так як ніхто не хоче хворіти або вмирати, то для підтримки нормальної ваги має бути сильна мотивація.
Проблема полягає у рясноті калорійних харчових продуктів у цій країні. Супермаркети повні товарів. Ви або не маєте їх їсти, або принаймні маєте їх їсти, знаючи міру.
Проте хіба в ринковій економіці можливо таке, щоб менеджери супермаркету прибрали ці продукти з полиць і спостерігали, як покупці вирушають в інші магазини? Пекло замерзне перш, ніж це трапиться.
Здається, що пекло також замерзне перш, ніж покупці усвідомлять трагедію ожиріння і припинять купувати ці харчові продукти. Увійдіть до будь-якого супермаркету в Сполучених Штатах, і стане достотно очевидно, що небагато це розуміють.
Покупці не знайдуть нічого корисного і в їжі, приготовленій у ресторанах. Усе стало дуже великих розмірів. Або це – "у п’ятницю вночі – ви все можете їсти". Спокуса поїсти підстерігає вас усюди. Чи зміниться ця ситуація?
Може, в школах раптом проявлять мудрість і почнуть наполягати на введенні обов’язкових щоденних фізичних вправ? Шкільна адміністрація і відділи охорони здоров’я роками видають закони для боротьби з ожирінням. Проте не спостерігається ніяких ознак того, що щось відбувається.
Чи можуть лікарі боротися з ожирінням? Не в багатьох є час або знання, щоб навчити правильному харчуванню. Фактично більше часу витрачається на те, щоб розповісти про небезпеки наявності холестерину в крові, ніж про ожиріння. Проте від ускладнень ожиріння вмирає більше людей, ніж від високого рівня холестерину в крові.
Тому я не жартую, коли раджу голодувати, щоб боротися з епідемією ожиріння. Адже річ у тому, що ніхто не згадує про механічні підйомники за 30 000 доларів. Вони просто доставляють огрядних пацієнтів до лікарні. А що далі?
Як медсестрам і персоналу лікарні переносити людей, які страждають на ожиріння? Двома словами – не легко. В який спосіб? Медсестри опиняються перед страхітливою дилемою, маючи справу з огрядними пацієнтами.
Давно пора кому-небудь згадати про ці обставини.
Нижче подано фоторепортаж акцій протесту, що пройшли в різних країнах 16 березня.
#img_center_nostream#
#img_center_nostream#
Місцевий чиновник розповів, що за день до вибуху цю шахту перевіряли на безпечність інспектори контролюючих органів. У результаті перевірки було встановлено, що в шахті працювати не безпечно, і шахту було опечатано, а на керівництво накладений штраф. Але директор шахти не підкорився вимогам інспекторів і самовільно продовжив видобуток вугілля. В результаті й стався цей нещасний випадок.
На цю мить директор шахти переховується. Прокуратура порушила проти нього кримінальну справу, ведеться слідство.
Співробітники туристичних організацій розповіли кореспондентові AFP, що відразу після того, як почалися акції протесту, іноземним туристам суворо заборонили в’їжджати до Тибету, і всі туристичні рейси були скасовані.
57-річна туристка з Данії, якій удалося покинути Лхасу і дістатися до аеропорту м. Ченду, розповіла кореспондентові Центрального агентства новин, що в Лхасі вона бачила безліч поранених людей, усюди там кров, машини швидкої допомоги, танки й озброєні солдати.
Кореспонденти AFP розповіли, що всього з Лхаси в міжнародний аеропорт м. Ченду приїхало більше 50-ти іноземних туристів. Усі вони вкрай налякані побаченим. Вони також відмовилися відповідати на запитання кореспондентів. Усе ж удалося дізнатися, що всі вони неодноразово чули танкові постріли.
Китайська влада звинувачує тибетського лідера Далай-ламу в організації цих акцій. Стосовно цих звинувачень Далай-лама у своїй заяві 14 березня відзначив: «Це нечуване звинувачення, це не є правдою. Ми вважаємо, що ці протести почали самі місцеві жителі за своїм бажанням». «Пекін повинен шляхом мирного діалогу вирішити цю проблему, а не за допомогою зброї», – заявив тибетський лідер.
#img_left#Кілька днів тому робоча група із захисту прав людини послідовників Фалуньгун надала в ООН, а також урядам різних країн звіт, в якому підтверджуються факти використання ін’єкцій різних лікарських препаратів для тортур щодо ув’язнених послідовників Фалуньгун.
У цьому звіті наводяться 12 випадків, коли в провінціях Цинхай, Хубей і Шаньдун під час ув’язнення послідовників Фалуньгун в слідчому ізоляторі, трудовому таборі та в’язниці, для тортур застосовували ін’єкції ліків, що завдало великої шкоди їхнім внутрішнім органам і психіці. Деякі з них померли від цих тортур, деякі стали інвалідами.
Психологічні тортури і тортури за допомогою ін’єкцій ліків, це один із методів репресування послідовників Фалуньгун, які найчастіше застосовує китайський режим.
Останні масові протести проти режиму пройшли на площі Тянь-ань-мень в 1989 р. в Пекіні, коли проти студентів, які закликали до демократії, були випущені танки.
Тибет розраховує використати Олімпіаду, щоб привернути увагу до свого важкого становища. Регіон знаходився під окупацією впродовж 50 років, і тисячі буддійських ченців та черниць загинули від тортур в трудових таборах.
Останніми роками Пекін більшою мірою покладався на «м’яку силу», здійснюючи інвестиції в регіон, різко критикуючи Далай-ламу і впроваджуючи в духівництво прихильників комуністичної партії.
Далай-лама, духовний лідер тибетських буддистів закликав режим не застосовувати насильство для придушення демонстрацій, які він назвав «проявом глибоко вкоріненого обурення тибетського народу стосовно теперішнього уряду». У своїй заяві він сказав: «Таким чином, я закликаю китайських керівників припинити застосовувати насильство і розглядати киплячу протягом довгого часу незадоволеність тибетського народу за допомогою діалогу».
Напруга в столиці Тибету наростала протягом п’яти днів. Для придушення протестів три найбільші монастирі були оточені тисячами солдатів і озброєних поліцейських. Згідно з повідомленнями із тибетської столиці протестанти підпалюють автомобілі і магазини. Одна тибетська жінка, у якої сім’я проживає в місті, побажала залишитися анонімною через страх репресій, сказала Ассошіейтед Прес, що протестанти влаштовували пожежі.
«Ченці, як і раніше, протестують. Поліцейські і армійські машини були спалені. Люди плачуть, – говорить вона. – Сотні людей, включаючи ченців і цивільних, протестують».
За повідомленнями, ченці в головному монастирі Сера в четвер почали голодовку, вимагаючи, щоб озброєні поліцейські залишили територію монастиря, а затримані ченці були звільнені. Монастирі Дрепун і Ганден також імовірно знаходяться в оточенні.
Згідно з «Міжнародною кампанією на підтримку Тибету» ченці з монастиря Ганден почали протести в четвер, ставши, таким чином, останнім з трьох історично значних монастирів (відомі як «Три стовпи Тибету»), що приєдналися до демонстрацій.