Blog

Багатьом спостерігачам може видатись, що найостанніший раунд боротьби на Близькому Сході почався без видимої причини, але якщо придивитися до недавніх подій в Ірані й Сирії, можна побачити зовсім іншу картину.

#img_left#Коли Махмуд Ахмадінежад був вибраний першим президентом Ірану в червні 2005 року, першим лідером, що відвідав його, був глава Сирії Башар аль-Ассад. Ассад був у Тегерані в серпні 2005 року, він хотів показати Заходу відносини, що поліпшувалися, між цими двома країнами.

Два лідери зрозуміли, що вони мають багато спільного, особливо що стосується міжнародної ізоляції [прим. пер.: на ці країни накладені різні санкції, ізоляція від решти світу обмежує їхню участь у міжнародних проблемах].

США підозрює Ахмадінежада в причетності до викрадань у посольстві США, що трапилися в 1979 році в Ірані. Ассад, у свою чергу, також підозрюється в організованому вбивстві колишнього прем’єр-міністра Лівану Рафіка Ель-Харірі.

На зустрічі двох лідерів Ахмадінежад зробив досить оптимістичну заяву уряду Сирії, яка також указувала на міжнародну ізоляцію цих країн через “прокажений договір”. “Як країни, які перебувають під міжнародним тиском, ми повинні зміцнювати наші зв’язки”, – сказав президент Ірану.

#img_right_nostream#Наприкінці січня 2006 року Ахмадінежад приїхав із візитом у відповідь до Сирії. Крім його провокаційної заяви Європі “Заберіть євреїв!”, яка, поза сумнівом, викликала велике обурення в Ізраїлі, Ахмадінежаду також довелося обговорити серйозніші питання.

Він зустрівся з лідерами терористичних організацій із Сирії й Лівану, які діють під заступництвом цих двох країн. Ахмадінежад також зустрівся з лідерами аналогічних терористичних палестинських організацій – Халедом Машаль, головою політичної організації “Хамас”, і Рамаданом Шалах, головою ісламського “Джихаду”.

Проте найбільш важливою на зустрічі між Ахмадінежадом і Асcадом була зустріч головнокомандуючого “Хізбалла” Хасана Насралли з Муктадой аль-Садер, лідером Іракської шиїтської армії , яка вбиває сунітів і американців в Іраку. Згідно з американською розвідкою, були виявлені відомості про те, що Імад Магнія – голова військового крила “Хізбалла” – також відвідав зустріч.

Під час цих зустрічей лідери сформували радикальний “Ісламський Альянс”, який почав ретельно готувати свої наступні кроки з розробки іранської ядерної зброї, зміни статусу Сирії щодо Америки, Лівану й Палестини. Відвідини зустрічі Магнієм послужили сигналом небезпеки для західних аналітиків з пошуку ознак зростаючої активності серед організацій “Хізбалла” у Європі, США і на Близькому Сході.

“Ісламський Альянс” збільшив свій вплив 26 січня 2006 року, коли “Хамас” виграв на політичних виборах у Палестині. Таким чином, Іран і Сирія отримали нового партнера, який міг би допомогти їм зменшити тиск Заходу на Сирію і ліквідувати санкції на розробку ядерної зброї Іраном. Адміністрація Буша і Європа здавалися приниженими, тоді як Іран і Сирія стали впевненішими. Більш того, Ассад вирішив ризикнути й перетворив столицю на головний центр між Ліваном, Іраном, Іраком, і Палестинськими територіями.

Ознак зростаючої активності “Хізбалла” спочатку було небагато, але їхня кількість різко збільшилася в квітні й травні 2006 року. На початку квітня джерела Ради безпеки Ізраїлю повідомили в London Telegraph, що “солдати Іранської Революційної Армії контролюють більшість прикордонних постів “Хізбалла” впродовж усього ізраїльсько-ліванського кордону”.

Через місяць, 22 травня, “New York Post” процитувала повідомлення американської розвідки про те, що “Хізбалла” планує атакувати США. Новини просочилися з метою дати зрозуміти іранцям, що США добре поінформовані про наміри терористів і що за членами “Хізбалла”, які проживають на території США, ведеться спостереження.

Через кілька днів газета “al-Wattan” у Саудівській Аравії опублікувала статтю, яка цитує повідомлення американської розвідки про те, що Ізраїль передав інформацію про серію терористичних нападів, запланованих Магнія під час завершення Чемпіонату світу з футболу 2006.

Не зважаючи на те, що чемпіонат минув спокійно, напади були тільки питанням часу і могли трапитися у іншому місці. І це трапилося 25 червня, коли “Хамас” викрав ізраїльського солдата Гілада Шаліта. Операція була запланована кількома тижнями раніше. Про це знало політичне бюро “Хамаса” у Дамаску, включаючи його голову Халеда Масхала. 12 червня була проведена інша запланована операція, під час якої “Хізбалла” викрав ще двох солдатів на північному кордоні Ізраїлю.

Через кілька годин західна розвідка оголосила, що викрадення було організоване Іраном. Іран хотів відвести увагу від ядерного проекту під час саміту G8, який повинен був відбутися через три дні.

Зважаючи на вищезазначені події, можна описати “розподіл праці” таким чином: Іран підбирає музику, Сирія організовує оркестр, тоді як “Хамас” і “Хізбалла” показують виставу.

Автор Йохай Сіла – дослідник політичної ситуації, суспільства і ЗМІ на Близькому Сході.

У Москві в останні серпневі дні проходить виставка під назвою “Природа й релігія в щоденниках-колажах Лі Чун Манн”. Лі Чун Манн – південнокорейська художниця, яка веде незвичайний щоденник протягом ось вже п’ятдесяти років.

#img_right#Він складений з колажів, в яких автор виражає свою думку за допомогою малюнка і різноманітних матеріалів – засушеного листя і квітів, кори дерев, ґудзиків, насіння, обривків тканини і паперу і т.д.

В 14 років Лі Чун Манн познайомилася з творами великих російських письменників, так вона пізнавала Росію і так вона полюбила її. Два роки тому вона серйозно захворіла і тоді зрозуміла, що необхідно цінувати час (життя). Це укріпило її рішення приїхати до Москви.

Пані Лі почала створювати виставку, перебуваючи під враженням від творів російських письменників. А приїхавши до Москви, закінчила роботу, відкривши для себе Росію, про яку вона дізналася з книг. Тут джерелом натхнення стала для неї російська церква. Перебуваючи серед ікон, вона відчувала себе як удома, неначе повернулася додому. Але в її творах є не тільки російська церква. Практично в кожній картині ми бачимо зображення Будди. Лі Чун Манн говорить, що релігія насправді не відіграє визначальну роль.

Для художника головне – передати смисл, використовуючи символи і форму, встановити діалог із глядачем. Мова тіла може сказати багато чого про те, що не підвладне описові. Вона говорить, що в людях багато різних людських проявів – злості, пожадливості, суєти. Таких людей вона зображає огрядними, важкими. На її думку, головним в житті є знання, добро й краса, нам необхідно звільнитися від мирської суєти, злитися з природою. Вона зображає своє єднання з природою, розмовляє з нею. У її творах ми бачимо, що природа вмирає, і в цьому провина людини.

Вона хоче донести до нас, що, вбиваючи природу, ми губимо себе. Кожен її твір символічний, це ціла історія, яку можна розповідати нескінченно. І кожного разу в картинах Лі Чун Манн ми знаходимо щось нове для себе, пізнаємо внутрішній світ художника. Картини пані Лі дуже гармонійні, її твори – дзеркало нашого світу, вони також  відображають ту істину, якою живе сама Лі Чун Манн.

Юлія Гольченко. Велика Епоха

Описуючи складну систему квот, фінансових пільг і причетність до цих справ центрального уряду, колишній китайський поліцейський сказав, що влада викрадає органи у китайських громадян, які перебувають у в’язницях.

#img_left#“Вирізування органів у Китаї досягло величезних і неймовірних масштабів, – сказав Чжан Цзяньхуа під час інтерв’ю телебаченню “Нова Династія Тан”. – Уряд тримає все під своїм контролем. Він не піклується про людські життя”.

Чжан зголосився розповісти свою історію після того, як дізнався про те, що практикуючі Фалуньгун, яких ув’язнено у в’язницях комуністичним режимом за їхню віру, втрачають свої органи, які у них витягують і продають заради вигоди в прибутковому бізнесі трансплантації органів.

У звіті про розслідування, яке провів колишній канадський держсекретар Девід Кілгур і адвокат-правозахисник Девідом Мейтас, результати якого були опубліковані минулого місяця, підтверджує, що видаляння органів у практикуючих Фалуньгун у Китаї відбувається насправді.

Чжан, колишній офіцер із Бюро громадської безпеки (PSB) м. Шеньчжень провінції Гуанчжоу, був показаний по телебаченню у своїй старій уніформі, на якій до цього часу виразно видно ідентифікаційний поліцейський номер. Він розповів, що втік до США після того, як зазнав переслідування за спробу викрити жахливе поводження з ув’язненими з боку міліції, включаючи затриманих практикуючих Фалуньгун.

“Тіло було порожнім”

Чжан сказав, що він особисто був свідком видаляння органів у засуджених до страти в’язнів. У 1998 році торговець наркотиками з району Чжан був засуджений до страти. З ним у камері також був Чень Лунцзай, сім’я якого зустріла Чжана в Гонконзі і підтримала його.

Перед стратою брат злочинця зустрівся з Чжаном і попросив його посприяти в тому, щоб побачити тіло Ченя востаннє після виконання смертного вироку. Чжан сказав, що брат був стурбований тим, що органи Ченя можуть видалити. Традиційно китайці вірять, що тіла людей повинні залишатися після смерті незайманими.

Чжан погодився виконати прохання брата засудженого. Він позичив йому запасну уніформу і відвіз на місце страти. За словами Чжана, відразу ж після виконання смертного вироку тіла злочинців поклали у фургони і повезли в крематорій. Поїздка туди тривала дві години.

“Операція проводилася всередині фургона”, – сказав він. – Вантажівка рухалася поволі, ймовірно, для того, щоб полегшити операцію. Військові поліцейські машини супроводжували фургони”.

Після приїзду в крематорій Чжан і його попутник виявили, що поліція оточила будівлю. Вони умовили охоронця впустити їх, щоб перевірити тіло, і один офіцер розстебнув мішок, в якому був труп.

“Ми стояли за два метри від тіла”, – сказав Чжан. – Як тільки розстебнули мішок, із нього хлинула кров. Ми побачили, що в тілі нічого не було, всі органи були видалені. Були видалені також і очі. Можливо, були необхідні рогові оболонки”.

Брат ув’язненого хотів викрити цю подію в ЗМІ, але Чжан переконав його нічого не повідомляти заради своєї власної безпеки. Він говорить, що за допомогою грошей, залякування або високого положення людини було куплено мовчання багатьох, хто залучений у видаляння органів.

Розповідь Чжана також підтверджується іншими очевидцями, включаючи Гао Пейці, іншого колишнього офіцера Комітету держбезпеки, який виступив свідком перед Сенатом США в 1995 році. Організації “Міжнародна Амністія” і “Захист прав людини” також піднімали подібні питання у своїх повідомленнях.

Доступне фінансування

Згідно з Чжанем, Міністерство громадської безпеки призначає місцевим бюро громадської безпеки квоти на проведення страт залежно від рівня злочинності в даній області. За словами Чжана, в його районі міста Шеньчжень квота щорічно становила 10-20%. При цьому додавалося: “Більше означає краще”.

Чжан повідомив, що його офіс попав під сильний тиск зверху, коли стало важко виконувати “річну квоту страт”. За словами Чжана, виконання квоти стимулюється фінансовою винагородою.

“Наш партійний секретар району Лю Чжиген сказав: “Коли ви засуджуєте до смерті одного злочинця, наш район Лунган передасть вашому комітетові 30 тисяч юанів”. Це становить близько $3 700 US.

Джерело таких коштів бере свій початок у Відділі фінансів центрального уряду, який розподіляє гроші на видаляння органів Відділу громадської охорони здоров’я.

Потім Відділ громадської охорони здоров’я передає кошти кільком великим лікарням, які використовують їх для закупівлі спеціальних фургонів для видаляння органів ув’язнених по дорозі від місця страти до крематорію”. Чжан сказав, що такі фонди збільшуються в жовтні й листопаді під час “посилених” кампаній, коли кількість арештів починає зростати. Решта коштів приходить з-за кордону.

“Безліч медичних інструментів приходить із зарубіжних інститутів, що спеціалізуються на такому устаткуванні, – сказав Чжан. – Вони ж позичають вам гроші і будь-яке устаткування, яке ви хочете, посилено розвиваючи грошовий обіг.

Окрім фінансування, Чжан сказав, що лікарі, у тому числі і зарубіжні, в гонитві за розвитком науки і кар’єрним ростом виявилися залученими в безмежний бізнес видаляння й продажу органів.

Їхня медична освіта може розвиватися, оскільки у Китаї стільки органів для ”дослідження”. Чжан додав, що, якщо операція не вдалася, лікарі просто отримують інші органи і намагаються знову зробити операцію.

В інших країнах не можуть так робити, тому що на лікарів негайно подадуть до суду, якщо операція буде невдалою. “Але де ви зможете пред’явити позов у Китаї?”, – запитує колишній міліціонер.

“Всі знаходяться під тиском Комуністичній партії Китаю”, – сказав він. – Їдьте до Пекіна для пред’явлення позову, і ви самі можете втратити власні органи”. Чжан детально описав систему видаляння органів у страчених в’язнів, але, схоже, що подібна практика поширилася і на трудові табори Китаю, де китайці – зазвичай релігійні віруючі або політичні дисиденти – можуть бути поміщені в них без жодного суду.

Кілгур і Мейтас відзначили у своєму звіті, що була відмічена величезна хвиля пересаджуваних органів від невідомих донорів після того, як почалося переслідування Фалуньгун в 1999 році. Вони дійшли висновку про те, що 41 500 органів вирізані з тіл практикуючих Фалуньгун, затриманих у трудових таборах.

Засуха, викликана відсутністю в Бішані дощу впродовж 70 днів, призвела до втрати урожаю зернових культур. В результаті засухи в провінціях Чунцін і Сичуань 18,03 млн. чоловік в 15 провінціях залишилися без питної води, більше 130 млн. га (321 млн. акрів) сільгоспугідь стали непридатними для подальшої обробки.

У Китаї більше 300 млн. чоловік проживає в сільських районах без води. У річках вода настільки забруднена, що 40% води приблизно 1 300 головних річок країни, за оцінками Міністерства водних ресурсів, придатні тільки для індустріального або сільськогосподарського використання. Такої засухи не було впродовж останніх 50 років. Людей щодня госпіталізують із діагнозом “тепловий удар”, оскільки температура регулярно перевищує 35 градусів Цельсія.

#img_gallery#

#img_left#ГОНКОНГ. Правознавець і віце-президент Демократичної партії Альберт Ху Чунь-Янь зазнав нападу трьох чоловік.

В неділю вдень, 20 серпня, нападники побили його бейсбольними бітами після того, як він відвідав мітинг. Слідчі гонконгської поліції на цей час проводять розслідування.

Президент Демократичної партії Лі Уін-Тат рішуче засудив ці жорстокі дії. Кілька законодавців і членів партії відвідали Ху в лікарні і закликали поліцію вжити швидкі дії, що б знайти нападників.

Напад стався в ресторані “МакДональдс”, що на вулиці Queen’s Road, близько 5 годин вечора після завершення демонстрації Демократичної партії, що виражала протест проти можливого введення податків на постачання й послуги. Віце-президент партії Ху під час нападу був із своїм колегою Демократичної партії Лам Чи-Кіном, коли троє чоловіків напали на нього з бейсбольними бітами.

За словами Лама, ці люди увірвалися в ресторан і повалили Ху на підлогу. Вони били Ху двома бейсбольними бітами і поліцейською палицею, які пізніше покинули в ресторані. "Напад відбувся дуже швидко, і виглядав як добре запланована дія”, – сказав Лам, додавши, що, на його думку, це був навмисний напад. Лам сказав, що не міг побачити обличчя нападників через те, що всі вони були в кашкетах.

#img_right_nostream#Лоб, ніс, руки й ноги Ху були пошкоджені під час двохвилинної боротьби. Ху дуже спливав кров’ю і прийшов до тями тільки тоді, коли його доставили в Лікарню Queen Mary. Напад жахнув Лама. Він засуджує цю жорстокість, і сказав, що його мати також була шокована, ставши свідком нападу.

Чи був напад організований КПК, щоб відвернути увагу світової громадськості?

Про мотиви нападу можна тільки здогадуватися. Ху до того вже оголосив про свій намір приєднатися до розслідування, організованого Коаліцією з розслідування переслідування Фалуньгун у Китаї, яка розслідує питання видаляння органів у живих практикуючих Фалуньгун, ув’язнених у в’язницях Китаю, яке проводиться Комуністичною партією Китаю (КПК).

Ху закликав громадськість Гонконгу звернути пильну увагу на ці лиходійства. Недавно міжнародна група слідчих досягла великого прориву у своїх розслідуваннях. Політики і правознавці Австралії і Європи розглядають використання дипломатичних методів тиску на КПК і вимагають від Організації Об’єднаних Націй і представників із різних країн сформувати комітет для розслідування ситуації з видалянням органів, яке проводить КПК.

#img_left#“Я підозрюю, що за нападом на пана Альберта Ху стоїть Комуністична партія Китаю (КПК)”, – так прокоментував цей випадок Ши Чзаньшань, китайський експерт, що проживає у Вашингтоні.

“Їхня мета полягає не в тому, щоб травмувати пана Ху, а в тому, щоб відвернути увагу міжнародного співтовариства. Що більше за все зараз боїться компартія?. Розслідування міжнародного співтовариства ситуації з видалянням органів, яке проводить КПК, торкнулося високопоставлених політиків у всьому світі, і деякі країни обдумують свої позиції щодо цих лиходійств і використовують свій вплив”, – сказав він.

Ши додав: “Пан Юань Шен, пілот і капітан китайської Східної авіації, шукає політичного притулку в США, тому що на нього донесли поліції, коли він намагався переконати членів екіпажу вийти з компартії Китаю. Новини викликали сенсацію усередині Китаю і за кордоном. Дії Юань Шеня викривають те, що Комуністична партія Китаю марно намагається приховати.

Компартія використовує економічні важелі, щоб перешкодити зарубіжним ЗМІ і урядам реагувати на число людей, які вийшли з КПК, і на злочини, пов’язані з видалянням внутрішніх органів у живих практикуючих Фалуньгун, ув’язнених у китайських в’язницях”.

#img_right_nostream#“Ми не думаємо, що у нього є особисті вороги”

Президент Демократичної партії Лі Уін-тат  зробив офіційну заяву від імені Ху. Ху сказав, що він не боїться ніякого насильства, і що він боротиметься далі за справедливість і служитиме народу Гонконгу. “Як віце-президент Демократичної партії, правознавець і адвокат, він є слугою суспільства. Ми не думаємо, що він міг нажити  особистих ворогів”, – сказав Лі Уін-тат.

Після того, як стало відомо про напад на Ху, Лін Фен, відомий фахівець із Китаю, сказав, що “винуватцем нападу явно є Комуністична партія Китаю. Важко сказати, чи зможе поліція Гонконгу розслідувати цей інцидент”.

Відповідно до думки Лін Фена, напад відбувся після мітингу протесту проти можливого введення податків на товари й послуги. Напад ретельно сплановано, щоб не бути схожим на биття з політичними мотивами. Але Лін Фен вважає, що напад мав політичні причини. Лін також вважає, що напад відбувся саме зараз, щоб відвернути увагу громадськості.

Лін Фен закликав уряд Гонконгу знайти злочинців: “Не бійтеся КПК. Одна країна – дві системи”. Ми не повинні дозволяти головорізам КПК робити що завгодно в Гонконзі, де на головному місці все ще стоїть закон”.

Така жорстокість неприпустима в нашому суспільстві

Пан Лау Кон-Ван з Демократичного альянсу за поліпшення й прогрес Гонконгу, сказав, що такі жорстокі дії недопустимі незалежно від того, які причини цього. Наші закони не можуть ігнорувати напад на правознавця серед білого дня. Відзначаючи, що це перший випадок нападу на правознавця в Гонконзі, Лау закликав поліцію розслідувати цей інцидент якнайскоріше.

Багато правознавців і політиків відвідали Альберта Ху в лікарні. Правознавець Ронні Тун із Громадянської партії сказав, що Ху дуже постраждав, і що нападники кинули серйозний виклик закону Гонконгу.

Сзето Вах, голова Гонконгського альянсу на підтримку патріотичного демократичного руху і парламентський організатор Демократичної партії, рішуче засудив цей напад і зажадав від поліції термінового розслідування цієї справи. Вах додав, що Гонконг – це суспільство, що дотримується законів, і нікому не дозволяється нападати на інших, застосовуючи жорстокі дії.

Емброуз Лі Сіу-квон, секретар відділу безпеки в Гонконзі, також рішуче засудив жорстокий напад. Лі сказав, що Гонконг – це миролюбне, засноване на законі суспільство, і ніколи не допустить таких жахливих дій. Лі додав, що поліція вже почала розслідування і, безумовно, притягне нападників до відповідальності.

Велика Епоха

 

 

Після вивчення звіту Кілгура і Мейтаса про видаляння внутрішніх органів з тіл живих практикуючих Фалуньгун експерт із медичної етики заявив, що світовим академічним і медичним установам слід змінити своє ставлення до Китаю.

#img_right#Заступник керівника Програми в галузі прав людини й медицини, що проводилася університетом Міннесоти, доктор Кірк С. Еллісон в своїй заяві, яка підтверджує відомості із звіту Кілгура і Мейтаса, закликає академічні і медичні установи відмовитися від співпраці з Китаєм у галузі трансплантації органів і супутніх ним дослідженнях.

Звіт “Про перевірку тверджень про видаляння внутрішніх органів послідовників Фалуньгун у Китаї”, написаний колишнім членом парламенту Канади Девідом Кілгуром і членом кабінету міністрів і канадським адвокатом-правозахисником Девідом Мейтасом, був опублікований 6 липня 2006 р.

На підставі 18 різних свідчень, що доводять або спростовують твердження про видаляння органів, в цьому звіті зроблені висновки про те, що в Китаї "здійснювалося і далі здійснюється широкомасштабне незаконне видаляння внутрішніх органів у послідовників Фалуньгун".

Заява Еллісона була представлена 25 липня на незалежному форумі, відкритому у зв’язку з проведенням Всесвітнього конгресу з трансплантації органів 2006 в Бостоні й організованому Девідом Кілгуром.

Поява свідчень

У інтерв’ю по телефону Еллісон сказав ”The Epoch Times”, що почав звертати увагу на ситуацію з видалянням органів у Китаї ще в 2001 році у зв’язку з двома інцидентами.

Перший – це публікація статті "Голоси із села" у виданні China’s Execution, Inc (8 травня 2001 року, том 46, N18), в якій аналізуються свідчення свідків нью-йоркського лікаря про видаляння органів у страчених злочинців у Китаї.

А другий – це протокол засідання конгресу в підкомітеті з міжнародних справ і прав людини при Палаті міжнародних відносин від 27 червня того ж року – про продаж органів тіла людини в Китаї.

У червні цього року Еллісон зустрівся з лікарем Веньї Ван, яка висловила протест проти видаляння органів в Китаї під час виступу у квітні поточного року в Білому домі голови Комуністичної партії Китаю Ху Цзіньтао.

Ван передала Еллісону запис телефонних розмов, в яких співробітники китайських лікарень повідомляли тим, хто шукав органи для пересадки, що потрібні їм органи були видалені з тіл живих послідовників Фалуньгун.

За словами Еллісона, незадовго до публікації звіту Кілгура – Мейтаса він дійшов аналогічних висновків після того, як сам особисто вивчив записи телефонних розмов і зміст китайських веб-сайтів про трансплантацію органів.

Еллісон сказав: "Я відвідав безліч сайтів про трансплантацію органів, таких, як сайт китайського Міжнародного центру трансплантації органів, де розповідається про унікальність пересадки органів у Китаї, а також про юридичний і медичний захист таких операцій.

Якщо відмітити гарантований час пошуку відповідних органів, то стає цілком очевидним неможливість отримати органи з необхідними параметрами по сумісності тканин, якщо тільки не витягувати їх у людей, які наперед уже були підібрані відповідно до потрібної групи крові і головного комплексу гістосумісності людини (HLA-комплексу)".

В електронному листі, що коментує заяву Еллісона, Девід Кілгур писав: "Я дуже вдячний докторові Еллісону за те, що він проаналізував наш звіт і вважає наведені в нім відомості дійсно неспростовними".

Китайське посольство в Оттаві відкинуло результати звіту в день його публікації, але так і не дало якої-небудь ґрунтовної відповіді. Кілгур сказав, що "всі представники уряду Китаю просто прагнули образити нас із Мейтасом".

Що робити далі?

Зараз Еллісон шукає шляхи, за допомогою яких результати звіту Кілгура – Мейтаса змогли б вплинути на стосунки між академічними і медичними установами всього світу й аналогічними їм китайськими установами.

У своїй заяві, викладеній на чотирьох сторінках, Еллісон висунув ряд пропозицій. Перша з них: "Професійні асоціації, такі, як Товариство трансплантації, повинні дотримуватися мораторію в галузі досліджень та інших видах співпраці з трансплантації органів із Китаєм, тому що така співпраця веде до мовчазної згоди з постійним нечуваним порушенням прав людини".

У своєму інтерв’ю Еллісон також запропонував повністю перевести телефонні розмови із співробітниками китайських лікарень і зробити їх надбанням громадськості.

Еллісон додав, що "пацієнти, які чекають на трансплантацію, де б вони не проживали, повинні знати про ситуацію, що склалася, з органами для пересадки. Таким пацієнтам необхідно посилено шукати інші способи лікування".

Еллісон вказав, що він не є послідовником Фалуньгун і що проблеми, обнародувані у зв’язку з видалянням органів у живих послідовників Фалуньгун у Китаї, є загальносвітовими.

Коментуючи заяву Еллісона, Ван Веньї відзначила: "Трансплантація заради врятування життя – це благородна справа, але якщо при цьому гинуть безневинні життя в Китаї, така операція – злочин проти людства. Стосовно цього доктор Еллісон цілком конкретно виклав свою позицію: кожен, хто займається трансплантацією органів, повинен усвідомити: така практика в Китаї порушує медичну етику".

Марія Чоу. Велика Епоха

25 серпня в Гонконзі відбулася акція проти арешту відомого китайського адвоката-правозахисника Гао Чжишена з вимогою звільнити його з в’язниці. Віце-президент Європейського парламенту Едвард МакМіллан-Скотт також брав участь у цьому заході.

#img_center_nostream#

Нагадаємо, що до півночі 18 серпня  Гао Чжишен був арештований. Державне інформаційне агентство Китаю  Сіньхуа повідомило, що Гао Чжишен був арештований Пекінським відділом держбезпеки за підозрою в  незаконних діях".

Коли повідомлення про арешт Гао було опубліковане в Інтернеті, стало відомо, що посол США в Китаї призначив відповідальних осіб для посередництва у справі адвоката Гао з Міністерством закордонних справ у Китаї. Німеччина, Великобританія та інші члени Євросоюзу (ЄС) уважно стежать за розвитком ситуації. Окремі іноземні особи й організації почали робити публічні заяви, щоб допомогти звільнити адвоката Гао.

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

#img_center_nostream#

 

 

#img_center_nostream#

Колись у Японії жив відомий буддійський монах. Одного разу його відвідав учений. Цей учений був досить самовпевнений, нескінченно декламував уголос свої розумні думки. Монах терпляче слухав і наливав чай ученому, не зупинившись навіть тоді, коли чашка вже наповнилася доверху, і чай почав виливатися.

Побачивши це, учений тут же вигукнув: "Чай виливається!"

Монах усміхнувся, кажучи нібито собі: "Чай уже вилився, оскільки чашка не змогла вмістити більше".

Учений був дуже розумний і відразу зрозумів суть. Тому він подолав самовпевненість і зарозумілість, скромно попросивши поради, і у результаті він багато що отримав.

Якщо людина стає самовдоволеною, як вона може далі вдосконалювати й розвивати себе? Кажуть, людина повинна бути скромною, а самовдоволення повинне бути викоренене так само, як і зарозумілість. Відоме китайське прислів’я говорить: "Гордість заважає, скромність приносить успіхи", "Чуйний розум, як лунка гірська долина, породжує луну". Це означає, що людина з відкритою, широкою і глибокою свідомістю (як гірська долина) здатна побачити, оцінити й зберегти в душі достоїнства інших людей.

 

 

З 22 до 27 липня в Бостоні, штат Массачусетс, США, відбувся перший Всесвітній конгрес із трансплантації (ВКТ).

#img_left#Він проходив саме там, де в 1954 році була проведена перша у світі операція трансплантації органів. ВКТ-2006 став найбільшим в історії заходом щодо трансплантології, організованим трьома найбільш відомими у світі асоціаціями трансплантологів. На конгресі було понад 5 тисяч експертів із усього світу.

Лікарі, які брали участь в конгресі, обговорювали різні аспекти трансплантації органів, можливість підвищення відсотка успішних операцій трансплантації, причини й лікування імунного відторгнення органу і таке інше. Питання етики в трансплантаційній медицині також було однією з гарячих тем.

У трансплантації органів питання етики відіграють важливу роль

На Заході найбільшою проблемою в трансплантології є нестача донорів. Кількість пацієнтів, які чекають органи, завжди перевищує кількість донорів. Пацієнтові тривалий час доводиться чекати появи органу. У США час очікування становить у середньому п’ять років. 40% пацієнтів вмирають, так і не дочекавшись надходження органу. Таким чином, для життя пацієнтів має велике значення час очікування необхідного органу, а також результат операції.

Експерти асоціацій з трансплантацій обговорювали питання етики і законності застосування фінансових заохочень із метою стимуляції пожертвувань донорських органів. Передбачається, що це зменшить час очікування або відкриє можливість пацієнтам робити операції трансплантації в інших країнах.

Професор Артур Каплан, директор Центру біоетики при Університеті Пенсільванії, висловився проти платного донорства й дозволу на трансплантаційний “туризм”. Він відзначив, що дозвіл пацієнтам робити операції трансплантації органів в інших країнах без стійкої міжнародної, біоетичної і юридичної основи може тільки ускладнити керування цим процесом.

Професор Каплан сказав, що в деяких країнах в галузі донорства відсутні юридичні й етичні норми. У цих країнах органи видаляють у беззахисних в’язнів, і цими органами торгують на ”чорних ринках”. Його критика була спрямована на те, що лікування, подібно до пересадки органів, також було пов’язане з ”чорним ринком” і переростало в злочини.

Злочин у галузі трансплантацій

#img_left#Я сама, будучи лікарем, була глибоко зворушена промовами західних лікарів. У західному суспільстві, де люди живуть в умовах демократії і свободи, положення пацієнта, що стоїть у черзі за органом, визначається різними чинниками: складністю хвороби, часом, що залишився, класифікацією потрібного органу і т.д. Але в комуністичному Китаї оперативність і якість операцій трансплантації органів визначають гроші.

Впродовж останніх кількох місяців я відвідала багато місць, спілкуючись з людьми в різних інститутах, університетах і на зборах із проблем видалення у людей органів компартією Китаю (КПК). В цей час я познайомилася з багатьма з тих, хто володіє інформацією про те, що відбувається в Китаї. Жорстокість, яку їм довелося витримати, важко собі навіть уявити.

Найбільшу вигоду в торгівлі органами в Китаї мають військові госпіталі. Такі лікарні здійснюють операції і забезпечують органами керівників КПК. Вони наполегливо намагаються привернути китайських пацієнтів з-за кордону.

Я кілька разів приїжджала до Китаю до того, як китайський уряд почав переслідування послідовників Фалуньгун (1999 р.), і відвідала деяких своїх друзів, що працюють у військових госпіталях, таких як, наприклад, 301-й військовий госпіталь, 309-й військовий госпіталь і Госпіталь морських сил. Тоді я звернула увагу на те, наскільки всі ці медичні установи були розкішно обладнані і добре обладнані.

Наприклад, дахи деяких військових госпіталів у містах Гуанчжоу і Чунцін обладнані вертолітними майданчиками. Такі госпіталі могли б командувати військовим транспортом, що охороняється озброєними до зубів солдатами. Це загальновідома “таємниця”.

Колишній хірург із пересадки органів із Китаю, зараз патологоанатом, що працює на Заході, розповів, як він став свідком видалення органів у засудженого до страти ув’язненого. Він сказав мені, що до того, як ув’язненого застрелили, хірурги, які повинні були витягнути у нього серце, намалювали у нього на спині коло, щоб куля не потрапила в серце ув’язненого.

В’язню вистрілили в праву легеню. Потім його негайно перенесли у фургон, що чекав, в якому лікарі забезпечили його киснем і робили переливання крові, щоб зберегти серце живим до моменту видаляння з тіла.

#img_left#Отримати підпис на необхідних документах – абсолютно не проблема. Можна легко знайти кого-небудь, хто б підписав це. Невизначеність в критеріях діагностування смерті, викликаних хворобою серця або мозку, дає зелене світло торговцям живими органами і корумпованим лікарям, які ігнорують моральні принципи, прагнучи до наживи.

Слід звернути особливу увагу на те, що способи страти змінюються. Приблизно 40% випадків страти здійснюються у великому фургоні. Як повідомляє тижневик ”USA Today” від 14 червня 2006 р., судова влада КПК почала застосовувати смертельні ін’єкції, що складаються із суміші кількох наркотиків, здатних убити людину за хвилину. Чому КПК вибрала для страти саме цей метод? Керівник гонконгського відділення Міжнародної Амністії відзначив, що такий метод убивства найбільш підходить для видалення органів.

Персонал звичайних лікарень і військових госпіталів, що перебувають під контролем КПК, має збочене розуміння гуманності. Лікарі повинні дотримуватися етичних нормам лікаря, допомагати збереженню й порятунку людського життя, але під впливом культури КПК ці уявлення були замінені ідеологією поклоніння грошам. Це зробило цих лікарів, як навмисно, так і ненавмисно, не тільки жертвами, але й учасниками злочинів проти людяності.

Особливо впродовж останніх семи років деякі лікарі були активно або пасивно залучені у винищування Фалуньгун компартією Китаю. Ті, кого залучили, були обдурені і підтримали пропаганду демонічної КПК проти Фалуньгун. Ці ж люди тоді відкинули свою гуманність, видаляючи органи у послідовників Фалуньгун. Вони скоїли найбільш звірячий злочин проти людства 21-го сторіччя.

У вівторок, 25 липня 2006 р., канадський незалежний дослідник Девід Кілгур у конференц-залі готелю провів семінар. У заході взяло участь 170 чоловік. Було багато хірургів-трансплантологів, а також кілька керівників ВКТ. Журналісти і головні редактори кількох медичних журналів узяли інтерв’ю у пана Кілгура.

Він, разом зі своїм колегою, канадським правозахисником Девідом Мейтасом, проаналізував 18 різних видів доказів фактів видалення органів у живих людей в Китаї і зробив висновок, що це дійсно відбувається в трудових таборах і напевно здійснюється під контролем КПК. Після цієї заяви тиша в залі була порушена, і почалося гаряче обговорення цієї теми. Цей найстрашніший злочин зачепив і викликав потрясіння у людей.

#img_left#За межами конференц-залу багато лікарів та інші учасники конгресу обмінювалися розумінням того, що відбувається в Китаї. Від послідовників Фалуньгун вони отримали незалежний дослідницький звіт, складений Девідом Кілгуром і Девідом Мейтасом.

Під час зустрічі відомий правозахисник Тері Марш від імені всіх послідовників Фалуньгун і їхніх родичів, що стали жертвами видалення органів у Китаї, представила на розгляд справу, яку було заведено в прокуратурі штату Массачусетс 24 липня.

Три лікарі з Китаю звинувачуються в участі у видаленні органів. Це – Чен Чжунхуа, директор Дослідницького інституту з трансплантації органів лікарні Тонцзі м. Ухань; Жу Тонйу, директор Дослідницького інституту при Центрі з трансплантації органів лікарні Чжуншань м. Шанхай; і Шень Чжунян, директор Центру з трансплантації органів східної лікарні м. Тяньцзінь.

Мирна акція протесту пробуджує совість людей

У завершальній частині зустрічі учасникам конгресу поставили питання про те, які враження вони отримали від проведеного заходу. Представники різних професій сказали, що вони, безумовно, підвищили свій рівень у різних галузях. Багато учасників згадали, що звернення послідовників Фалуньгун і їхня присутність біля конференц-залу з мирною акцією протесту проти злочинів, що здійснюються в Китаї, зачепила їхню совість і душу.

Хірург з Австралії заявив: "Це вибір між добром і злом. Як хірург, я не можу навіть собі уявити, що в цьому світі існує що-небудь таке ж страшне, як убивство людей з метою видалення органів. Це навіть набагато жахливіше, ніж нацистські концтабори за часів Другої світової війни.

З того часу минуло 60 років, але, здається, що ми стали ненабагато кращі. Всі країни переживають економічне зростання й модернізацію, але матеріальне процвітання не може замінити совість людини і моральну відповідальність".

Доктор Ван із Південного Китаю сказав: "Я знав, що галузь трансплантології перебуває в безконтрольному стані, і рано чи пізно це спричинить проблеми. Але я дійсно не знав багато чого про переслідування послідовників Фалуньгун і про видаляння у них органів. Якщо дійсно існують які-небудь докази цього, то це означало б кінець КПК. Хто дозволить режимові, подібному до цього, керувати країною? КПК буде знищена".

Покинувши Бостон, ми отримали велику кількість листів від медичних організацій і асоціацій з трансплантації, які висловлюють зростаючу стурбованість тим, що відбувається в Китаї. Вони говорять, що неодмінно розкажуть про мирний протест послідовників Фалуньгун на батьківщині, у себе вдома. Таким чином, багато людей зможуть дізнатися правду про те, що відбувається зараз у Китаї, і зупинити злочини та переслідування.