У столиці Японії Токіо проходить показ мод. Моделі ходять по подіуму демонструючи колекцію одягу Осінь-Зима 2006-2007.
#img_gallery#
Blog
-
У Токіо проходить показ мод (фоторепортаж частина 2)
У столиці Японії Токіо проходить показ мод. Моделі ходять по подіуму демонструючи колекцію одягу Осінь-Зима 2006-2007 (частина 2 фотогляду).
#img_gallery#
-
Відпочивати або лікуватись – це залежить від вас
#img_left_nostream#Довгоочікуване літо приносить в наше життя промені сонця і відпустки, свіжі фрукти і теплі пляжі, численних мікробів і гострі кишкові інфекції. Щоб літо присвятити відпочинку, а не лікуванню, треба знати основне.
Спалахи гострих кишкових захворювань в основному виникають через недотримання умов приготування і зберігання харчових продуктів і готових страв, порушення особистої гігієни працівниками харчоблоків і людьми, які готують їжу.
Для запобігання захворюванням небезпечними кишковими інфекціями в літній період, Міністерство охорони здоров’я рекомендує дотримуватися елементарних правил:
1. НЕ купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук приватних осіб;
2. НЕ допускати споживання продуктів та напоїв із закінченим терміном зберігання;
3. НЕ вживати харчових продуктів та напоїв при найменшій підозрі щодо їх якості;
4. НЕ вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;
5. НЕ використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (рік, озер, підземних джерел, поверхневі води тощо). Для пиття і приготування їжі використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання;
6. При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води; для миття посуду і рук використовувати тільки профільтровану і проварену воду;
7. При купівлі харчових продуктів та напоїв необхідно обов’язково звертати увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки відповідно до зазначених на упаковці способу та терміну;
8. При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції;
9. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою; для споживання дітьми – обдати окропом;
10. У подорож не брати продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські та ін. вироби, що потребують охолодження при зберіганні);
11. На відпочинку без організованого харчування не готувати багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо), а також продукти про запас. Приготовлені страви бажано споживати відразу, а у випадку їх повторного споживання піддавати повторній термічній обробці. Зберігання страв без холоду не повинно перевищувати 2 годин;
12. При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) уникати контакту продуктів з ґрунтом та піском;
13. Перед приготуванням та вживанням їжі обов’язково мити руки з милом;
14. Обов’язково мити руки після відвідування туалету;
15. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити їх з правилами харчування та дотримання особистої гігієни. Необхідно ретельно слідкувати, щоб дитина не споживала незнайомі ягоди та продукти невизначеного походження;
16. Для купання та відпочинку користуватися лише офіційно відкритими пляжами;
17. У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Не займатись самолікуванням! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від колективу. При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку допомогу.
-
Письменник із Шеньчженя, що зазнав переслідувань, виходить з Комуністичної партії Китаю
Відомий китайський письменник Яньбоюйчже виходить з КПК і розповідає "The Epoch Times" (Великій Епосі) про постійні утиски з боку КПК.#img_left#Відомий китайський письменник Яньбоюйчже (псевдонім) з міста Шеньчжень, провінції Гуандун, в інтерв’ю "The Epoch Times" розповів про те, що у відповідь на його статтю за кордоном (у статті розкривалися звірства Комуністичної партії Китаю) і за те, що в травні цього року він роздрукував декілька копій "Дев‘яти коментарів про комуністичну партію, він зазнавав безперервних утисків від КПК.
Під час інтерв’ю Яньбоюйчже відкрито відмовився від свого членства в комсомолі і піонерській організації. Він вважає, що "Дев’ять коментарів" дуже добре написані й правдиво розповідають про ті лиха, які КПК принесла китайському народу і всьому людству з самого початку свого існування до сьогоднішнього дня. Він також підкреслив, що процес виходу з КПК відображає те, що свідомість китайського народу прокидається і в Китаї відбувається відновлення етичних цінностей.
Справжнє ім’я Яньбоюйчже – Сюн Чжунцзюнь (Xiong Zhongjun), але він також відомий під ім’ям Лю Імін (Liu Yiming). Він є членом організації "Independent Chinese Pen Center", оглядачем "The Epoch Times" і засновником поетичного суспільства "Shifei Poetry Society". Його роботи публікуються в наступних виданнях: “The Epoch Times”, “New Century”, “The Democracy Net (asiademo.org)”, “China E-Weekly”, “Boxun”, “China Affairs”, “China Spring”, “Sound of Норі” ( "Голос Надії") і на веб-сайті “AOL Chinese website”.
Постійне переслідування з боку КПК
Яньбоюйчже був арештований поліцією міста Шеньчжень 1 травня 2005 р. за порушення громадського порядку. Потім 30 травня його затримали співробітники відділення прокуратури за "спробу повалити державну владу" шляхом публікації в зарубіжних ЗМІ статті з викриттями, що стосуються КПК, і за роздруковування копій "Дев’яти коментарів" для своїх родичів і друзів.
21 липня його звільнили, оскільки порахували його дії і їх наслідки незначними. Його звільнили на поруки родичів, і у нього ще немає повної свободи. Він повинен докладати певному чиновнику про свої переконання у формі телефонних дзвінків і листів. Поліцейські погрожували Яньбоюйчже, що зіпсують йому кар’єру репортера і викладача, і заборонили йому писати матеріали, де присутня критика КПК.
Проте Яньбоюйчже вважає, що ці погрози незаконні, і відновлює письменницьку діяльність. Внаслідок цього, його постійно турбує поліція, і він, намагаючись уникнути утисків з боку поліції, у вересні перебирається в місто Чжуншань (Zhongshan), провінція Гуандун. Незважаючи на це, пропрацювавши місяць, місцева поліція почала чинити тиск на ту організацію, де він працював, і його примусили повернутися.
5 квітня 2006 р. Яньбоюйчже був арештований і оштрафований під приводом перевірки його реєстрації за місцем проживання. Пізніше поліція незаконно примусила домовласника відмовити йому в знятті квартири. Домовласник неохоче сказав йому, що тиск з боку влади був дуже сильним, і якщо Яньбоюйчже продовжуватиме жити в його будинку, йому більше не дозволять здавати квартири.
Яньбоюйчже довелося ще раз переїхати. На цей раз він поселився під ім’ям свого приятеля. Проте, зрештою, поліція вислідила його і використовувала ту ж саму тактику, щоб знову викинути його на вулицю. Яньбоюйчже обурений: "Поліція Шеньчжень – це злочинці, що стоять за всіма цими бідами. Всі ці події свідчать про те, що вони постійно стежать за нами. Виганяючи мене на вулицю і позбавляючи права на життя, вони намагаються знищити таких дисидентів, як я".
Він додав: "Вони доводять людей до смерті. Моя совість спонукала мене написати те, що я написав, щоб в Китаї встановилися свобода і демократія. Те, як вони поводяться з дисидентами, зведе їх самих в могилу". Яньбоюйчже виходить з піонерської організації і комсомолу
Нижче наведений текст публічної відмови Яньбоюйчже від членства в комсомолі і піонерській організації:
#img_left#"Я повністю усвідомлюю злу природу комуністичної партії. КПК не служить людям щиро й існує тільки для того, щоб підтримувати диктатуру і захищати свої власні інтереси. Сьогодні корупція усередині партії досягла величезних масштабів. При правлінні КПК етичний рівень китайського суспільства котиться вниз із швидкістю тисячі миль в день. Тому я вважаю, що вихід з КПК і її дочірніх організацій в даний час є найрозумнішим вибором, що показує тверду впевненість людини в бажанні відокремитися від злих сил. Я також сподіваюся, що все більше людей виходитимуть з КПК, комсомолу, піонерської та інших дочірніх організацій КПК, і що вони проведуть розділову лінію між собою і КПК".
Насильницьке взяття крові в Центрах ув‘язнення
Яньбоюйчже розповів, що, коли він знаходився в Центрі ув‘язнення міста Шеньчжень, у нього насильно брали кров. Йому залишилося незрозумілим, чому центр ув‘язнення цим займається. Він говорить із цього приводу: "У звичайних ув‘язнених за один раз беруть близько 5 мл крові, а в ув‘язнених, засуджених до страти, беруть, принаймні, 20 мл крові".
Яньбоюйчже продовжує: "Люди в центрі ув‘язнення вважають, що існує якась проблема із здачею крові і що це ненормально. Ніхто, проте, на знає, в чому полягає дійсна мета цих дій. Якщо це для медичного обстеження, то для цього не потрібно так багато крові, тим більше, більшість ув‘язнених вже пройшли медичний огляд перед тим, як їх прийняли в Центр ув‘язнення".
"Фалуньгун – школа, що зазнає найжорстокіших переслідувань"
Яньбоюйчже говорить, що в Центрі ув‘язнення він чув про велику кількість практикуючих Фалуньгун, що містяться там. Один координатор Фалуньгун на ім’я Сюй Сянь (Xu Xian) в 2003г. був засуджений до 13 років, а його дружина – до 3 років ув‘язнення.
Яньбоюйчже продовжує: "Практикуючі Фалуньгун непохитні. Вони продовжують робити вправи у в’язниці. Наглядачі примушують їх писати лист-розкаяння і говорять, що, «як- тільки вони напишуть такий лист, їх відразу звільнять». Все одно практикуючі відмовляються писати [такі речі]". Яньбоюйчже також розповів, що багато практикуючих Фалуньгун знаходяться в Першому Центрі ув‘язнення міста Шеньчжень, де з минулого року їх тримають окремо від інших ув‘язнених.
Ніхто не знає, де тепер їх місце ув’язнення. Яньбоюйчже так висловив свою думку: "Фалуньгун – сама беззахисна школа в Китаї, також це школа, яка зазнає найжорстокіших переслідувань. КПК вважає Фалуньгун своїм ворогом № 1. КПК використовує ЗМІ по всій країні, щоб обмовляти на Фалуньгун. Але, ґрунтуючись на тому, що мені стало відомо, практикуючі Фалуньгун дуже хороші, дуже благородні люди, і вони ніколи не здійснюють поганих вчинків".
Яньбоюйчже підкреслив: "Найжахливіше, що коли-небудь здійснював Цзян Цземінь – це переслідування Фалуньгун. Багато людей введено в оману контрольованими КПК ЗМІ, але нам всім треба самим замислюватися над наступним: Фалуньгун з’явився не в 1999 р. – він з’явився на багато років раніше, і я читав багато офіційних повідомлень в газетах, де говориться про те, що Фалуньгун приносить багато користі здоров’ю людини. Як могло трапитися, щоб за одну ніч з’явилися повідомлення негативного характеру? На нього накладають обмеження, його спотворюють і помилково звинувачують. Це типові маневри КПК. Якщо вона хоче знищити яку-небудь течію або декілька течій, спочатку наступають ЗМІ. ЗМІ підносять їх як дуже поганих, щоб зворушити в людях гнів по всій країні. Потім розгортаються повсюдні репресії".
Через КПК Китай зробив найбільший крок назад
Яньбоюйчже додав: "На поверхні здається, що економіка зараз розвивається, але прибутки отримують члени партії і кадри КПК, такі люди складають лише невеликий відсоток населення. Звичайні люди не отримують ніякого прибутку, і рівень їх життя, насправді, знижується. Робітники і селяни, які по-справжньому трудяться і працюють, не можуть собі дозволити здобути освіту або піти до лікаря. Хіба така несправедливість не говорить про існування гострої проблеми?
КПК здійснює репресії у відношенні до людей, що мають думку, відмінну від її думки, щоб захистити свої позиції в процесі одноосібного отримання прибутку. Коли для неї виникає загроза втрати влади, вона може стати трохи демократичною. Її мета, проте, полягає не в тому, щоб народ отримав прибуток, а в тому, щоб здійснювати свою довготривалу диктатуру.
Раніше, коли я навчався, людиною, яку я поважав більше од усіх, був Мао Цзедун, і я підтримував КПК. Після того, як я став жити в суспільстві і побачив реальності життя, я поступово прийшов до розуміння правди. Навіть пізніше, як і деякі мої друзі, у мене ще залишалися ілюзії з приводу поліпшення КПК. А зараз, після всього того, що я пережив, у мене більше не залишилося ніяких ілюзій з приводу цієї партії".
Джерело:
-
“Крила Бетмена” для секретних бойових операцій
#img_right#Військові вчені роблять останні штрихи до “крил” у стилі Бетмена, які зможуть дозволяти військам непомітно потрапляти на ворожу територію.Згідно офіційного звіту розробників цієї нової технології, німецької компанії ESG, завдяки крилам, парашутисти-десантники будуть здатні планувати на відстань до 40 км після стрибка з висоти понад 9,1 км.
“Парашутисти зможуть проникати у важкодоступні райони без необхідності для транспортних літаків летіти у небезпечну зону”, – пояснив представник ESG.
Це буде посилено, коли дана нова технологія буде достатньо розвинута, щоб можна було прикріплювати до крил невеликі турбореактивні двигуни, – це означало б, що солдатам для досягнення необхідної дальності польоту не потрібно буде стрибати з такої великої висоти.
“Відстежувати цю майже на 100% безшумну парашутну систему повітряними або наземними радарними системами надзвичайно складно”, – мовилося у звіті. ESG стверджує, що нове “монокрило” діятиме, майже взагалі не зазнаючи впливу вітрових умов.
Будучи керованим системою стеження та технологією стабілізації ваги тіла, спеціальний парашут до певної міри не даватиме дисантнику бути здутим з курсу.
Крила були представлені в кінці травня, і зараз випробовуються. Як очікується, вони почнуть застосовуватися німецькими військами спеціального призначення до наступного року.
Ця нова технологія вважається розвитком парашутів “швидкісного напору” (Ремейр), які вже використовуються німецькими озброєними силами з 2003 р., так само як і парашутно-десантними частинами особливого призначення Великобританії (SAS). Парашути Ремейр поглинають повітря між двома поверхнями тканини, створюючи надувні та гнучкі форми крила.
Проте, ветеран SAS, що недавно пішов у відставку, сказав The Sunday Times, що він відноситься до монокрила скептично.
“Висотні стрибки з високим розкриттям (HAHO, High altitude, high opening) можуть дозволити літаку знаходитися поза небезпечною зоною, але вони дуже складні для парашутиста”, – сказав він в інтерв’ю газеті.
“Його парашут розкривається майже одразу, і він повинен керувати їм дуже довгий час. Він бореться з вітрами, дуже мерзне, дихає дихальним киснем і повинен керувати польотом, а також тримати зв’язок із рештою своєї команди”.
“Мені важко і згадувати про бойовий HAHO, який ми виконали, і я навіть не згадую про виконаний нами бойовий HALO (висотний стрибок з низьким розкриттям) з часів Оману у 1970 р.”.
The Sunday Times повідомила, що Міністерство оборони Великобританії відмовилося безпосередньо коментувати розробку монокрила, але натякнуло, що вони проявляють до нього цікавість:
“Ми весь час турбуємося про те, щоб підвищувати потенціал наших збройних сил, і при цьому ми уважно стежимо за технологічними вдосконаленнями в усьому світі”, – сказав представник Міноборони Великобританії.
Оригінальна стаття англійською:
The Epoch Times (Велика Епоха) -
Речі з Титаніка будуть продемонстровані 10 червня (фоторепортаж частина 1)
10 червня в Сан-Франциско почне свою роботу виставка предметів, піднятих із затонулого Титаніка. Ці речі вже частково відреставровані й готові до показу. На виставці будуть представлені частини корабля, а також особисті речі пасажирів. Усього експозиція містить більше 300 предметів.
Нагадаємо, що 10 квітня 1912 року, відчаливши від берегів англійського портового міста Саутгемптон, "Титанік" відправився у свій найперший рейс через Атлантику. У ніч із 14 на 15 квітня на півдні від острова Ньюфаундленд корабель зштовхнувся з айсбергом і затонув. Загинуло 1500 пасажирів і членів екіпажа.
#img_gallery#
-
Речі з Титаніка будуть продемонстровані 10 червня (фоторепортаж частина 2)
10 червня в Сан-Франциско почне свою роботу виставка предметів, піднятих із затонулого Титаніка. Ці речі вже частково відреставровані й готові до показу. На виставці будуть представлені частини корабля, а також особисті речі пасажирів. Усього експозиція містить більше 300 предметів.
Нагадаємо, що 10 квітня 1912 року, відчаливши від берегів англійського портового міста Саутгемптон, "Титанік" відправився у свій найперший рейс через Атлантику. У ніч із 14 на 15 квітня на півдні від острова Ньюфаундленд корабель зштовхнувся з айсбергом і затонув. Загинуло 1500 пасажирів і членів екіпажа.
#img_gallery#
-
«10-річна катастрофа». Про Культурну революцію 1966-1976 рр.
#img_left_nostream#У 2006-му році відзначаються 40-і роковини Культурної Революції. Під прапором боротьби з "радянським ревізіонізмом і американським імперіалізмом" мільйони молодих людей кинули виробництво і записалися в ополчення.
Хунвейбіни (червоногвардійці) готувалися відбивати атаки класових ворогів. Безліч китайців, у тому числі і члени партії, були звинувачені в зраді справи революції. Економічне і соціальне життя країни було серйозно підірване.
Культурна революція закінчилася лише через 10 років – після смерті Мао Цзедуна, восени 1976 року. Сьогодні китайська компартія (КПК) називає ті події помилкою, проте їх докладне обговорення не заохочується.
В чому полягають ці «помилки»? Китайська компартія пізніше назвала цей період «10-річною катастрофою». Пізніше в інтерв’ю югославському журналісту Ху Яобан, колишній партійний секретар сказав: «У той час близько 100 мільйонів чоловік, що складає 1/10 частину китайського населення були втягнуті». У офіційних джерелах повідомлялося, що за 10 років було арештовано 4 млн. 200 тисяч чоловік; більше 7 730 000 чоловік померли неприродною смертю; більше 135 000 чоловік страчено як контрреволюціонерів; більше ніж 237 000 чоловік було убито; більше 7 030 000 чоловік було покалічено в озброєних нападах; більше 71 200 сімей повністю розпалися».
Знищення традиційної китайської культури почалося з приходом комунізму до Китаю в 1949 році, досягло кульмінації в «десятиліття культурної революції», і зараз продовжується знищення моральних цінностей, які ще збереглися. Культура є душею нації. Повне знищення традиційних культурних цінностей приведе до зникнення нації. Руйнування традиційної культури є непробачним злочином, руйнування стародавньої 5000-літньої культури Китаю є тяжким гріхом. Незважаючи на те, що китайська держава неодноразово зазнавала нападів і руйнувалася, китайська культура проявила величезну стійкість і запас життєвих сил, і її суть послідовно передавалася з покоління в покоління. Єдність Неба і людини втілює знання наших предків. Дуже поширене переконання, що добро буде винагороджене, а зло буде покаране.
Китайська культура втілювала чесність, доброту, згоду і терпимість. Традиційна китайська культура прагнула до гармонії людини і Всесвіту та особливу увагу приділяла моральності особи. На відміну від закону, що встановлює жорсткі рамки, культура грає роль м’якого обмеження. Закон передбачає покарання після скоєння злочину, а культура, живлячи моральність, попереджає саме виникнення злочину. Етичні норми суспільства часто втілюються в його культурі.
З тих пір, як в 1949 році КПК добилася влади, вона кинула ресурси держави на знищення багатої традиційної культури Китаю. Цей намір виходив не з прихильності КПК до розвитку. В значній мірі це виходило з природженого ідеологічного протистояння КПК традиційній китайській культурі. З моменту своєї появи КПК, не зупиняючись, проводить «революцію», корінну ломку культури Китаю, прагнучи повністю знищити її дух. Ще нижчим є навмисне спотворення і прихована підміна традиційної культури. КПК заохочує низькість, ніж чесноту, проголошуючи боротьбу за владу, змову і диктатуру – все те, що відбувалося в історії Китаю, коли люди відхилялися від традиційних цінностей.
КПК створила свій моральний кодекс, спосіб мислення, манеру вимови, створивши помилкове враження, що ця «партійна культура» насправді є продовженням традиційної культури Китаю. Руйнування компартією Китаю традиційної культури привело до згубних наслідків для Китаю. Люди не тільки втратили свої етичні засади, вони ще й просочилися згубними ідеями КПК. Культурна революція почалася в травні 1966 року.
Буддійські та даоські храми, статуї Будд, каліграфія, живопис, книги і предмети старовини, що розглядались як об’єкти «феодалізму, капіталізму і ревізіонізму». Вони, як пережиток минулого, стали основними об’єктами руйнування «червоними охоронцями» (хунвейбінами). По всій країні були знищені і пошкоджені ці пам’ятники китайської культури. Насильство здійснювалося над даоськими ченцями: їх примушували збривати волосся, знімати даоське одіяння і ставати членами народних комун, одружуватися, брати участь у військових діях і т.і. Дійшло до того, що пропонувалося скасувати буддійські заповіді і оголосити «свободу релігії». Людей, які не погоджувалися з такими «перетвореннями», жорстоко карали. Насадження партійних організацій дозволило КПК контролювати практично кожну людину в кожному куточку країни. КПК вбиває людей і виправдовує «вбивство контрреволюціонера проявом ще більшого співчуття».
Культурна революція торкнулася і християнства і католицизму. Було вбито 8840 священиків і 39200 заслані в трудові табори. Все майно неугодних КПК конфісковувалося, а священнослужителям насаджувався обов’язок вивчення марксизму-ленінізму з метою перевиховання («промивання мозку»). До 1949 року інтелігенція в Китаї налічувала 2 мільйони чоловік. 550 000 представників інтелігенції було репресовано. КПК здійснювала найсильніше приниження інтелігентів, позбавляючи їх права виживання до тих пір, доки вони не приймали це приниження. У це були залучені і їх сім’ї. Був знищений традиційний «клас учених», що є зразком суспільної моралі. Мао Цзедун не просто вбивав інтелігенцію. Він знищував її дух і серце.
КПК використовувала традиційну культуру для прикрашання свого дійсного обличчя, щоб приховати свою суть обману, злості і насильства. КПК відновила зовнішню форму культури, яка служить розвазі, щоб приховати свою мету – знищення моральності. Виставками картин і каліграфії, фестивалями з драконами і танцями левів, кулінарними виставками і побудованими архітектурними будівлями партія просто відновлювала зовнішню сторону, а не суть культури. Монастирі перетворені на популярні туристичні визначні пам’ятки.
Тоді як КПК руйнувала традиційну напівбожественну культуру, вона тихо створювала свою власну культуру, об’єднавши все погане, що було протягом декількох тисяч років в китайській культурі, з жорстокістю революції і філософією боротьби. Її характерні риси «обману, злості і насильства» посилювалися, відточувалися і розвивалися. Всі засоби масової інформації оспівували і колективно підтримували партію. Керівники всіх рівнів партії, уряду, всі організації повинні були виражати свою підтримку КПК. Партія підтримувала насильство. Мао Цзедун сказав: «Чи можливе існування 800 мільйонів чоловік без боротьби?»
КПК постійно одурює, як це було при вбивствах студентів в 1989 році на площі «Тяньаньмень», з «контролем атипової пневмонії» в 2003 році, кажучи, що «сьогодні в Китаї права людини переживають якнайкращі часи». Культура КПК – це самовихваляння, лестощі, заздрість, доноси, наклеп, приниження особи і перетворення людей в добровільних рабів. Вона перекручує традиційні етичні цінності. Так, в Громадянській війні воювали один з одним члени однієї сім’ї, діти доносили на батьків. Музика перетворена на спосіб вихваляння КПК, коли співали пісні, що прославляють партію, починаючи з дитячого садка до університету. В ході виконання цих пісень люди поступово вбирали значення цих слів.
КПК обчорняла і відкидала те, що люди вважали найбільш прекрасним і священним. Знищення духовного початку є ще більш руйнівним, а його наслідки тривають ще довше, ніж при одному лише фізичному знищенні. Сьогодні знання традиційної культури у багатьох китайців дуже мізерні. Деякі навіть плутають 50 років «партійної культури» і п’ятитисячолітню китайську культуру. Руйнування традиційної культури принесло суспільству немислимі матеріальні руйнування. «Боротьба з Небом і Землею» привела до того, що 75% з 50000 кілометрів річок Китаю непридатні для проживання риб; 33% підземних вод забруднено більше, ніж навіть десять років тому, і ситуація продовжує погіршуватися. Моральність людей впала настільки, що в харчові продукти виробники додають токсичні, канцерогенні речовини. Виробництво отруйних харчових продуктів широко поширене в Китаї, не будучи приватним або окремим явищем.
Справжня традиційна культура оцінює людське життя з позиції внутрішнього щастя, а не зовнішнього матеріального комфорту. Тао Юаньмін (365-427), видатний поет Китаю, жив в бідності, але зберігав радісний настрій. Культура здійснює етичне керівництво і етичні обмеження. Відродження традиційної культури є відновленням пошани до Неба, Землі і Природи, пошана до людського життя і повернення шанування Бога. Це дозволить людству жити в гармонії з Небом і Землею, і спокійно зустріти старість, що дарували Небеса.
За матеріалами історичної хроніки «Девять комментариев о коммунистической партии»
-
Китайські вчені розв’язали 100-річну математичну проблему
#img_left#Як повідомило Гонконзьке агентство Mingpao News, два китайських математики успішно завершили доведення гіпотези Пуанкаре, яка була однією з найбільших нерозв’язаних головоломок у математиці з 1904 р.Всесвітньо відомий китайський математик, лауреат Філдсівської премії, професор Цю Чентун (Shing-Tung Yau) із Гарвардського університету, 3 червня у Пекіні, в математичному дослідницькому центрі “Ранкова зірка” Академії наук Китаю оголосив, що на основі теоретичної бази, закладеної американськими та російським ученими, професор Чжу Сіпін в університеті Чжуншань м. Гуанчжоу (Китай) і професор Цао Хуайдун в університеті Ліхай штату Пенсільванія (США), що також читає лекції в університеті Цінхуа у Пекіні, повністю довели цю гіпотезу.
Професор Цю сказав, що це досягнення є набагато важливішим, ніж рішення проблеми Гольдбаха. Математик Ян Ле каже, що в результаті блискучої математичної роботи повне доведення гіпотези Пуанкаре вперше було опубліковане у міжнародному математичному журналі.
У червневому номері журналу Asian Journal of Mathematics, що видається у США, проф. Чжу та проф. Цао опублікували працю на 334 сторінках під назвою “Повне доведення гіпотез Пуанкаре та геометризації – застосування теорії Гамільтона-Перельмана про потоки Річі”.
Гіпотеза Пуанкаре, вперше сформульована французьким математиком Анрі Пуанкаре у 1904 р., звучить так, що в топології, якщо у замкнутому тривимірному просторі якісь замкнуті криві можуть стиснутися у точку, то цей простір є топологічно еквівалентним тривимірній сфері. Разом із гіпотезою Ріманна, гіпотезою Ходджа, присутністю Яна-Міллса і проміжною масою, гіпотеза Пуанкаре була оцінена як одна із семи “проблем тисячоліття” (Millennium Prize problems), за доказ кожної з яких Інститут математики Клея (штат Массачусетс, США) у травні 2000 р. призначив премію в 1 млн. доларів.
До кінця 1970-х американський математик Уїльям П. Терстон зробив часткове доведення гіпотези Пуанкаре на геометричній конструкції, і за це досягнення був удостоєний Філдсівської премії. Його співвітчизник Річард Гамільтон завершив велику частину операції і гіпотезу геометризації. У 2003 р. російський математик Григорій Перельман, знайшовши розгадку, зробив свій внесок у це.
Використовуючи теорію Гамільтона-Перельмана про потоки Річі, професори Чжу та Цао успішно виконали повне доведення гіпотези Пуанкаре на папері.
Стаття англійською:The Epoch Times (Велика Епоха)Оригінальна стаття китайскою:Da Jiyuan Shibao (Велика Епоха)