Китай. Кандидат наук Колумбійського університету Суман Шрінівасан розповів про те, як його заарештували в Пекіні та депортували з КНР через те, що він ніс під пахвою жовту футболку з написом «Фалунь Дафа». Поліцейський сказав, що цей вчинок «створює дуже велику загрозу китайському уряду».
Суман – індієць, навчається на кафедрі комп’ютерної техніки і займається вивченням та дослідженням систем бездротового зв’язку. Деякі його розробки привернули велику увагу фахівців. Його часто запрошують взяти участь у наукових конференціях у Європі та Азії.
Цього разу він був запрошений на наукову конференцію до Пекіна з 25 по 27 червня, де його попросили розповісти про результати своїх досліджень.
#img_center_nostream#
Нижче наводиться розповідь Сумана кореспондентові The Epoch Times про те, що з ним сталося після конференції.
Розповідь Суман
#img_left#Після участі у конференції, 28 червня, я зібрався відвідати деякі пекінські пам’ятки. Приблизно о 13 годині я йшов по вулиці з західної сторони від площі Тяньаньмень. До мене підійшли двоє поліцейських і почали обшукувати. Я був одягнений у синю сорочку, а під пахвою тримав жовту футболку.
Раптом вони побачили на футболці напис «Фалунь Дафа» і відразу ж схопили мене під руки. Один з них зателефонував, і буквально через хвилину під’їхала поліцейська машина. Мене заштовхали всередину і відвезли в поліцейський відділок.
Мене завели в маленьку кімнатку і один поліцейський почав мене допитувати англійською мовою, при цьому ще п’ятеро стояли навколо.
Мене питали, чи займаюся я духовною практикою Фалуньгун, звідки я взяв футболку і чи часто я читаю сайт «Мінхуей» (багатомовний сайт, що висвітлює інформацію про метод духовного вдосконалення Фалуньгун, про переслідування його прихильників у Китаї, про їх заходи та ін. – прим.ред. ).
При цьому поліцейські постійно дзвонили по мобільних телефонах і, схоже, докладно доповідали комусь всю отриману інформацію. Потім вони багаторазово і дуже ретельно досліджували мою жовту футболку і теж повідомиляли комусь по телефону всі дані про неї, включаючи і напис на етикетці.
Все, що відбувалося на допиті, вони записували на відеокамеру.
Я запитав у поліцейського, який говорив англійською, про те який закон я порушив і попросив дозволити мені зв’язатися з індійським посольством у Пекіні, а також зажадав, щоб поліція видала мені документ із зазначенням підстав мого затримання.
Поліцейський пообіцяв, що всі мої вимоги будуть виконані, але при цьому визнав, що ніякого порушення закону з мого боку не було.
Він сказав мені: «Може бути американський уряд або індійський дозволяє Вам практикувати Фалуньгун, але в Китаї ми не дозволяємо Вам займатися цим».
Після цього, трохи помовчавши, він додав: «Чи знаєте ви, що ваш вчинок створює дуже велику загрозу китайському уряду?!»
Мене допитували три години, після чого мені сказали, що вони не змогли зв’язатися з індійським посольством і що ніяких документів і довідок з приводу мого затримання вони мені не дадуть.
Я висловив своє невдоволення з цього приводу і сказав, що запам’ятаю їх поліцейські номери. Відповідальний за допит відразу ж закрив свій номер рацією, яку так і тримав на нагрудній табличці до самого кінця. Номер другого поліцейського я запам’ятав: 056024.
У результаті вони анулювали мою візу і сказали, що дадуть мені тимчасову виїзну візу, згідно з якою я повинен буду покинути країну до 2 липня. Я сказав, що тимчасова віза мені не потрібна оскільки у мене сьогодні літак в США. Поліцейський дуже серйозно пояснив: «Такий закон, ми поступаємо суворо по закону!» Після чого він велів мені заплатити за візу 160 юанів ($ 22).
Спочатку поліцейські збиралися затримати мій рейс, щоб я на нього встиг, але потім передумали і самі швидко відвезли мене спочатку в готель зібрати речі, а потім в аеропорт.
Протягом всього шляху до самого трапу мене супроводжували п’ятеро поліцейських, до яких потім додалося ще двоє з аеропорту. При цьому весь цей процес постійно записувався на відеокамеру.
Коли я в оточенні сімох поліцейських йшов по аеропорту, люди кидали на мене здивовані погляди.
У Китаї немає ніяких понять про права людини
Наприкінці своєї розповіді Суман сказав, що тепер він не тільки з чуток але і на власному досвіді дізнався, як йдуть справи з правами людини в КНР, а також своїми очима побачив, які свавілля панує там в правоохоронних органах і наскільки там не діють закони.
«Моє найбільше враження від поїздки це те, що в Китаї абсолютно не поважають права людини. Мені дуже шкода китайців і тепер я ще більше хвилююся за послідовників Фалуньгун, які перебувають у цій країні ».
Обурення батьків
Батько Суман є директором IT компанії в Індії, а мати доктором медичних наук у великій лікарні. Коли вони довідалися про пригоди свого сина в КНР, вони були обурені.
«Я не розумію, чому китайська компартія так боїться мого сина? Чому вона так боїться Фалуньгун?», – запитує батько Суман.
Він також порадив синові розповісти про події з ним і про дійсність в Китаї якомога більшій кількості людей і особливо тим, хто збирається туди їхати, щоб вони знали, з чим можуть зіткнутися.
Його друзі теж висловили подив з приводу дій китайської влади: «Досить дивно, що для одного мирного іноземця було задіяно так багато поліцейських».
З 10 років у Сумана почалися часті головні болі і хвороба шлунку. Він став дуже мало їсти та дуже ослабнів. Їхня родина витратила багато коштів на лікування, але ніяких результатів не було. У 2001 році в одному із студентських містечок у Флориді він познайомився з Фалуньгун. Через два тижні занять його нездужання зникли і більше не поверталися.
#img_center_nostream#
