Blog

  • Вилікує всі хвороби…кінь

    Вилікує всі хвороби…кінь

    #img_right#Кінь здавна слугував людині, був йому гарним помічником і вірним другом. Сьогодні його допомога вже практично не потрібна, але багато хто не знає, наскільки позитивно і лікувально кінь впливає на людину. Спілкування з такою прекрасною твариною приносить радість і оптимізм, а прогулянка верхи благодійно впливає при захворюванні хребта, нервової системи і церебральному паралічу. Докладно про це нам розповів Вадим Буряк, досвідчений тренер та інструктор верхової їзди кінноспортивної школи в містечку Глобіно Полтавської області.

    Кор.: Вадим Дмитрович, розкажіть, будь ласка, про те, як впливає спілкування з конем на людину.

    Вадим Буряк: Все моє свідоме життя тісно пов’язане з кіньми. І скажу вам чесно, що якби я не проводив багато часу з кіньми, то, імовірно, був би людиною дратівливою і недоброю. Спілкування з цією прекрасною твариною заспокоює, робить нас добрішими, дбайливішими й уважнішими до всіх оточуючих. Особливо в дитини спілкування з конем викликає виняткову радість і захоплення. Коли мені, нарешті, вдалося відкрити школу в місті Глобіно, до нас стали приходити діти. Іноді приходять діти, вже зіпсовані містом й озлоблені вулицею. Починаючи спілкуватися з кіньми, вони дуже швидко змінюються. Починають розуміти, що кінь – це не тільки засіб пересування, а істота з різними характерами, зміною настроїв і емоціями. Це їх дуже дивує, зацікавлює. У них з’являється бажання подружитися з конем, приручити його. Під час цього вони стають спокійнішими, приязнішими, більш врівноваженими. Діти, так само як і дорослі, приходячи до конюшні, забувають про всі турботи й проблеми, вони нібито переносяться до іншого світу.

    Кор.: А наскільки легко навчитися їздити верхи?

    Вадим Буряк: Скажу вам, що сьогоднішні блага цивілізації мають не дуже гарний вплив – і діти, і дорослі дуже слабко фізично розвинені. Їздячи на коні перші дні, люди дуже стомлюються через фізичну слабкість. Відзначу, що їзда верхи – один з деяких видів спорту, де працюють 95% м’язів тіла людини. Крім того, вона піднімає загальний тонус організму, неймовірно позитивно впливає на людину в емоційному плані. Ці відчуття не можна порівняти ні з чим.

    Кор.: Розкажіть, у чому виявляється лікувальний вплив їзди верхи?

    Вадим Буряк: Лікування за допомогою верхової їзди досить відоме й називається іпотерапією.

    Під час їзди верхи значно зміцнюються м’язи ніг, спини. Вона корисна при захворюваннях хребта, сколіозах, при хребетній грижі й випаданні хребетних дисків. Я переконався в цьому і на особистому досвіді, тому що я виліковував людей за допомогою їзди на коні без медикаментів. Але проводити таке лікування потрібно на спокійному коні, з особливо м’яким ходом, що давала б корисні навантаження, і звичайно, під наглядом досвідченого тренера. Також необхідно проконсультуватися з лікарем.

    Особливо ефективна їзда на коні в лікуванні церебрального паралічу в дітей. При цьому захворюванні в дітей дуже важкий душевний стан, вони почувають себе безпомічними й нещасними. Коли ж вони починають їздити на коні, відчувати його доброту, слухняність, коли вони лагідно торкаються його – в їх досі безрадісних очах з’являється щастя. Крім того, вони відчувають радість руху й свою самостійність, що, звичайно, приносить їм невимовну радість. На коні вони отримують те, чого хвороба позбавила їх у житті.

    Кор.: Нещодавно ви відкрили кінноспортивну школу у вашому місті. Розкажіть, будь ласка, як це почалося?

    Вадим Буряк: Скажу вам, що це було нелегко. З 1993 р. недалеко від нашого міста Глобіно існувала конеферма, що поступово занепала. Коней нічим було годувати, ніяких грошей на це не виділялося, і поступово коней цінних порід стали здавати на м’ясокомбінат. І я вирішив, що потрібно рятувати ситуацію, і брати справу в свої руки. Я звернувся до адміністрації міста з проханням допомогти врятувати конеферму від остаточної загибелі, на що дістав згоду. Мені вдалося врятувати декількох коней, які вже схудли настільки, що важили в 3 рази менше, ніж повинні були.

    Переборовши великі труднощі і вклавши чимало своїх грошей, я відновив їх, вигодував. Пізніше домігся невеликого фінансування, якого вистачає на корм і мінімальне утримання коней. Загалом, скажу так: ми поступово почали розвиватися, всупереч всім труднощам. Лише через кілька років мені вдалося настільки це все «поставити на ноги», що вийшло відкрити кінноспортивну школу. Нещодавно ми навіть почали брати участь у культурних заходах міського масштабу. Хочеться показати людям цих дивних тварин, а також залучати людей до занять верховою їздою.

    У моїх планах на майбутнє – організація змагань, кінних прогулянок, туризму, і навіть кінного полювання. В цих краях дуже гарна природа, найчистіше повітря – загалом, усе, що спонукає до активного відпочинку.

    Кор.: Вадим Дмитрович, що б ви побажали нашим читачам?

    Вадим Буряк: На прощання хочеться побажати, що б ми, у наш вік прогресу й розвитку високих технологій, не забували про прекрасних і дружніх нам тварин – коней.

    На закінчення бесіди тренер сказав, що зараз у багатьох містах України є стайні, де можна навчитися верховій їзді або ж просто помилуватися кіньми. У Києві, наприклад, є іподром (поряд з Національним виставковим центром) – осередок розвитку професійного кінного спорту, де існує дитяча навчальна група. Іподроми є також у Дніпропетровську, Одесі, Харкові, Львові. Це місця, де можна за певну плату отримати урок верхової їзди під керуванням професіонала.

  • Фоторепортаж: Олімпійська неділя моди у Нью-Йорку – Кеннет Коул

    Фоторепортаж: Олімпійська неділя моди у Нью-Йорку – Кеннет Коул

    Нью-Йоркський тиждень моди стартував показом колекції Кеннета Коула.

    Творчий процес над одягом не припинявся до самого виходу моделей на подіум. Навіть коли вони вже були зачесані й нафарбовані, до вбрань додавали деталей, підправляли — вочевидь, аби показати публіці вершину досконалості майстра.

    Сам маестро заявив, що радий демонструвати колекцію першим, бо вона незрівнянна.

    Одяг, який він показав, за словами Коула, “дуже американський, дуже сучасний, але з елементами класики”.

    Дизайнер дійсно намагався поєднати спортивний стиль та жіночість.

    #img_gallery#

  • Стародавня казка і сучасне життя

    Стародавня казка і сучасне життя

    Напевно, немає такої людини, яка б не любила казок. З раннього дитинства ці чарівні історії вплітаються в наше життя і ми не помічаємо, як поступово їх місце починає займати серйозна література. Нам здається, що казки – це всього лише вигадка, яка не має ніякого відношення до реального життя і може бути по-справжньому цікавою тільки дітям.

    #img_left#Проте, це не зовсім так. Казки є предметом вивчення багатьох наукових досліджень, наприклад, філології, філософії, історії, психології. Чим же можуть зацікавити вчених звичайні казки?

    Перш за все, привертає загадковість казки. Чому, наприклад, у різних народів світу, що географічно віддалені один від одного, або існували в різні часи, казки за своїми сюжетами, мотивами або персонажами такі схожі? Адже буквально до кожного елементу однієї казки можна знайти аналог або паралель в іншій.

    Пояснити схожість казкових мотивів різних культур можна, перш за все, тим, що в казці відбиваються початкові, первинні загальнолюдські знання, суть яких не змінюється впродовж всієї історії людства. Це одвічні теми: стосунки між батьками і дітьми, братами і сестрами, отримання знань і мудрості, життя і смерть, вічність і тлінність.

    З часом можуть змінюватися лише способи передачі народних знань, які закладені в казці. Так, якщо в давнину формою передачі колективного досвіду був усний переказ, то сьогодні для цієї мети використовується кінематограф, образотворче мистецтво та інше. Але теми залишаються незмінними.

    Так, наприклад, голлівудський фантастичний проект «Матриця» або російський «Нічний дозор»… Чи не це сучасні варіанти пошуку відповіді на ті ж загальнолюдські теми? Герої фільмів так само, як і казкові герої народних казок, крізь час мандрують в незвіданому просторі, знаходять або розкривають у собі надприродні здібності, зустрічають і борються з перешкодами, а в кінці фільму обов’язково одержують перемогу.

    Чому відбувається таке тимчасове переплетення казкових сюжетів? Річ у тому, що казки – це якийсь аналог народних знань про світ, первинний метафоричний путівник для існування в реальному житті для наших предків. Таким повсякденним путівником сучасної людини є, наприклад, знання правил дорожнього руху, порушуючи які, ми ризикуємо зіткнутися з автомобілем. Не дослухаючись до правил, які диктуються метафоричним змістом казки, наші прадіди ризикували зіткнутися з гнівними силами природи, істотами інших світів, бідами. У казці можна знайти повний перелік людських проблем і метафоричні способи їх рішення.

    Казки кожного народу мають свої особливості, які зумовлюють відмінності в поглядах, традиціях, способі життя різних культур. На формування народних уявлень впливають безліч чинників, серед яких важливе місце займають особливості історії народу. Ці чинники можуть стримувати або стимулювати розвиток різноманітних народних ідеалів, а також сприяти розвитку культурних цінностей. Наприклад, переживання, які виникають від періодичних військових дій, що ведуться на території помешкання народу (боротьба з татаро-монгольським ярмом – образ Дракона в народних казках), можуть несвідомо породжувати в його колективній свідомості стійку виправдану тривогу або, навпаки, полум’яне прагнення до свободи. У останньому випадку, герої казок таких пригноблюваних народів можуть здійснювати дії (подвиги), які сприяють звільненню народу з-під гноблення істот іншого світу, повернення героя додому цілим і неушкодженим. У разі формування відчуття тривоги, герої не завжди самостійно справляються з подібними істотами, а частіше за чиєюсь допомогою, наприклад, талісманів, чарівних тварин і так далі.

    Так, українські народні казки характеризуються тим, що вони надзвичайно природні, пов’язані з сільськогосподарським побутом. Значущі акценти в наших казках проставлені на споріднені взаємини героїв. Звідси виходить шанування в нашій культурі батьків, чутливість і ліричність. Також більшість дослідників виділяють серед характерних рис української національної вдачі індивідуалізм, гуманність, національну солідарність, непостійність, волелюбність, щирість і душевність, миролюбність.

    Можна сказати, що в стародавніх оповіданнях закладені певні моделі поведінки, властиві конкретному народу. Внутрішньо людина може відчувати себе вільною від подібного впливу культури, але об’єктивно вона все одно пов’язана з нею.

    Слухаючи казки в дитинстві перед сном, людина накопичує в своїй підсвідомості банк життєвих ситуацій. Цікаво, що казки зазвичай читаються дітям перед сном, для того, щоб вони заснули. Багато хто і не знає, що в стані дрімоти у людини можна формувати різноманітні установки на її психічний стан. Стаючи дорослими, ми і не усвідомлюємо, цінностями яких казкових героїв часто керуємося в житті. Пригадаєте, хто Ваш улюблений персонаж, яка його історія?… Усвідомлення мотивів улюблених казок, яким ми підсвідомо слідуємо, з одного боку, допомагає змінити ті установки, які нас не влаштовують. З іншого боку, вони можуть бути цінними, значущими для людини, здатними відкривати її особовий потенціал…

    Ось так найзвичайніші, на перший погляд, казки можуть впливати на наше життя…

    Ганна Парходько, практичний психолог, аспірант Інституту психології ім. Г. С. Костюка

  • Фоторепортаж: Олімпійська неділя моди у Нью-Йорку – Кеннет Коул (Частина II)

    Фоторепортаж: Олімпійська неділя моди у Нью-Йорку – Кеннет Коул (Частина II)

    Нью-Йоркський тиждень моди стартував показом колекції Кеннета Коула (частина 2 фотоогляду).

    #img_gallery#

  • Китайська компартія дозволила іноземним рятувальникам приїхати в постраждалі від землетрусу райони (фотоогляд)

    Китайська компартія дозволила іноземним рятувальникам приїхати в постраждалі від землетрусу райони (фотоогляд)

    За даними китайського чиновника, кількість жертв землетрусу вже наближається до 20 тисяч чоловік. Китайська компартія нарешті дозволила іноземним рятувальникам прибути в зону лиха для надання допомоги, проте як і раніше не пускає рятувальників із Тайваню.

    Радіо "Голос Америки", повідомило з Вашингтона, що за даними китайських чиновників, у результаті землетрусу в провінції Сичуань сильно постраждали близько 400 гребель і водосховищ. Китайський чиновник із провінції Сичуань також повідомив, що кількість загиблих становить уже більше 19 500 чоловік.

    Китайська компартія, яка досі під різними приводами не дозволяла рятувальним бригадам з інших країн приїхати для надання допомоги, сьогодні (15 травня), нарешті повідомила Японію та Англію, що вони можуть направити своїх людей у постраждалі райони. Сьогодні англійські рятувальники прибудуть у провінцію Сичуань. З моменту землетрусу вже минуло більше 72 годин, шанси витягнути з-під уламків живих людей стають усе меншими. Про це повідомило "Китайське радіо".

    У повідомленні також було сказано, що рятувальники і медики з Тайваню, які територіально розташовані ближче за всіх до постраждалих районів і в яких немає мовного бар’єра в Китаї, досі не отримали згоди уряду компартії на в’їзд до континентального Китаю для надання допомоги. Китайська влада посилаються на те, що умови для цього ще не дозріли, проблеми з транспортом і таке інше.

    #img_gallery#

  • Цигун допомагає пацієнтам, хворим на рак

    Цигун допомагає пацієнтам, хворим на рак

    #img_left_nostream#«Техніки вдосконалення душі та тіла, можливо, і не виліковують рак, але вони роблять життя страждаючих від нього легше». В статті під назвою «Комбінована терапія», що вийшла друком в Newsweek, підкреслювалося, що цигун допомагав хворим на різні види раку зменшити біль і неспокій і вести повноцінне життя.

    Стаття встановила, що цигун, стародавня китайська медитативна практика, та інші альтернативні практики допомогли тисячам пацієнтів, що займались ними, подолати хворобу, а також дали чудове відчуття того, що вони самі беруть участь у своєму відновленні.

    Згідно зі статтею, 80 % хворих на рак використовували різні методи, такі як цигун, медитація, музична терапія, візуалізація й інші методи як додаткове лікування. Це також показало, що практики вдосконалення душі та тіла допомагали пацієнтам краще спати і впоратися з болем, неспокоєм і депресією, котрі часто виникають за умов застосування традиційних методів лікування, а також укріплювали імунну систему хворих на рак.

    Зв’язок між духовним і фізичним здоров’ям, який раніше суспільство ігнорувало, отримує все більше і більше визнання. Офіційні медичні кола починають усвідомлювати, наскільки важливим є цей зв’язок.

    Кетрін Комбс. Велика Епоха
  • Новий погляд… на історію гольфу?

    Новий погляд… на історію гольфу?

    #img_right#У голландців уже в 13 столітті була гра під назвою «кольф». Всього сторіччям пізніше французи вже били по м’ячу спеціальними киями, змагаючись, хто першим зажене м’яч у лунку. Але, як всім відомо, власне гру в гольф у тому вигляді, в якому ми її знаємо, винайшли шотландці.

    Це загальноприйнята думка, якої дійшли дослідники й історики, переглянувши чимало джерел. Однак, схоже, настав час узяти до уваги нові факти.

    Як твердить професор Лін Хунлін з університету Ланшоу, Китай, китайці грали в гольф вже в 10-му столітті нашої ери.

    За словами професора, в письмових джерелах того часу ним були знайдені описані ігри під назвою «чюйван», тобто «удар по м’ячу». Гравці були екіпіровані десятком ключок, деякі з яких повністю дублюють сьогоднішні моделі – наприклад, драйвер, вуд та ін. Гра «чюйван» була прерогативою й почесним привілеєм тільки людей шляхетного походження, не гребував ударити для розминки по м’ячу й сам імператор Піднебесної.
  • Дзеркало 2000-літньої давнини відбиває зображення Бодхісаттви Авалокітешвари

    Дзеркало 2000-літньої давнини відбиває зображення Бодхісаттви Авалокітешвари

    #img_left_nostream#У вечірній газеті міста Цзінлін від 7 вересня 2002 року було повідомлено, що давнє дзеркало, виготовлене дві тисячі років тому під час правління Західної Династії Хань, дійсно відбиває статую Гуаньінь. Це заінтригувало багатьох людей. Експерти з музею міста Наньцзін говорять, що вони не можуть пояснити це явище.

    Експерт розповів, що Західна Династія Хань (2000 років тому) не мала технології виготовлення такого дзеркала, яке могло б відбивати статую Гуаньінь. Технологія не була розвинена до такого рівня, щоб можна було помістити зображення статуї в дзеркало так, щоб не було ніяких ознак цієї процедури на поверхні дзеркала. У чому ж тут справа?

    Експерт пояснив, що це сталося, ймовірно, тому, що дзеркало перебувало під землею протягом тривалого часу і хімічні сполуки, що містяться в землі, зруйнували дзеркало. Якщо це дійсно так, то ми маємо справу з дією природних чинників. Згодом репортер газети Цзінлін відвідав колекціонера вдруге, аби підтвердити таке припущення, однак, цього разу думка експерта відрізнялась від тієї, яку він висловлював з цього приводу раніше. Так що історія життя давнього дзеркала все ще залишається таємницею.

     

  • Тиждень моди в Австралії: колекція жіночого одягу від Lee Mathews (фотоогляд)

    Тиждень моди в Австралії: колекція жіночого одягу від Lee Mathews (фотоогляд)

    До вашої уваги пропонується колекція одягу сезону «Весна-літо 2008» від дизайнера Lee Mathews, продемонстрована на «Тижні моди в Австралії».

    Стиль колекції від Lee Mathews – вільний, простій. Як вона сама каже: «Всі мої моделі створюються з моїх відчуттів».

    #img_gallery#

  • Хореограф, що прагне створити чисте й прекрасне мистецтво. Жан Тецзюнь про традиційну китайську культуру на новорічних гала-концертах NTDTV

    Хореограф, що прагне створити чисте й прекрасне мистецтво. Жан Тецзюнь про традиційну китайську культуру на новорічних гала-концертах NTDTV

    "Всеопромінююче світло Будди", хореографія професора Жан Тецзюнь.

    #img_left#Одним з найяскравіших виступів, на першому новорічному гала-концерті NTDTV у Торонто був танець "Відкриття Небесних воріт", поставлений Жан Тецзюнь, відомим канадським хореографом китайського походження, що була примою-балериною Китайської національної балетної трупи. Довідавшись, що пані Жан повторно представить танець на гала-концерті в 2006 році, ми зв’язалися з нею й взяли в неї інтерв’ю по телефону.

    Обговорюючи хореографію, Жан Тецзюнь відзначає, що в сучасному суспільстві більше цінується бізнес ніж мистецтво. "Мистецтво танцю втратило свої великі традиції й заради привернення уваги підкреслює все нетрадиційне", – говорить вона.

    "Недавно я дивилася модерністську версію знаменитого балету "Попелюшка", – продовжує вона. "В оригінальній версії Попелюшка була доброю дівчиною, яка ніколи ні на що не жалілася, навіть, коли її мачуха й дві зведені сестри погано з нею поводилися. Її хрещена, котра була феєю допомогла потрапити Попелюшці на бал, де вона завоювала любов принца. Попелюшка втратила свого черевичка, кваплячись повернутися додому до півночі, і потім принц по загубленому черевичку знайшов  її. У цій історії доброта Попелюшки й погане поводження її сестер протиставлялися одне одному.

    Але в модерністській версії історія змінила свою ідею похвали доброти й засудження зла, вона скоріше потурала злій стороні людської натури. У постановці превалював чорний колір. Дві зведені сестри були головними персонажами й займали більшу частину театральної афіші, а Попелюшка губилася на їхньому тлі. Освітлення сцени було темним і лиховісним, музика звучала дивно, танець був награним, і публіка не могла побачити в цьому ніякої краси.

    Я також дивилася в Гонконзі балет за мотивами традиційної легенди про китайську фею. Однак, він демонстрував найтемніші сторони людського характеру, такі як ревнощі, зраду й безвідповідальні сексуальні відносини. На сцені було поміщене ліжко, і фея поводилася як повія".

    Пані Жан говорить, що їй сумно дивитися на те, як перекручені сюжети в цих модерністських версіях, і що подібні танці вчать людей тільки поганому. "У минулі роки був строгий відбір танцюристів, заснований на їхньому таланті й кваліфікації. Далеко не всі могли сягнути вершин навіть після підтримки з боку батьків і довгих років важкого тренування", – говорить вона. "Тепер шляхетний вид мистецтва навчає балерин танцювати провокаційні рухи, що погіршує мораль нашого суспільства". "Артисти повинні бути відповідальними за суспільство, наш обов’язок створювати чисте й прекрасне мистецтво, і це мій основний мотив у творенні нових танців", – стверджує пані Жан.

    Стосовно танцю "Відкриття Небесних воріт" пані Жан говорить, що традиційна китайська культура передана небесами. Музика, що супроводжує танець підносить хвалу богам, і описує час, коли небесні ворота були відкриті, і боги один за іншим спускалися, щоб покликати додому людей, що блукали на Землі тисячі років. Назва танцю походить із поеми Шао Юна династії Північний Сун. Жан описує танець, як "священний і великий", що демонструє сцену, коли Небеса й Земля перебували в гармонії.

    Пані Жан вірить, що традиційне китайське мистецтво значно відрізняється від мистецтва, яке пропагується сьогодні китайським урядом. "В останні 50 років, мистецтво використовувалось як  інструмент, що слугує політичним цілям для демонстрації вдаваного процвітання", – говорить вона. Пані Жан приводить як  приклади зразкові опери часів Культурної Революції – "Дівчинка з білим волоссям", що пропагує земельну реформу й "Червоний схід", що зображує запеклу класову боротьбу.

    "Це мистецтво служить політичним потребам часу. Недавно перед лицем різних криз, Міністр культури КНР, спонсував Хор Жовтої ріки, заохочуючи закордонних китайців брати участь; вони пропагують лояльність до КПК", – вважає вона.

    "У наші дні в Китаї змінилися також і поняття  артистистизму. Багато балерин вважають, що артистизм – це здатність високо підняти ногу, зводячи танець до циркових і спортивних навичок".

    Пані Жан говорить, що у своїх танцях вона хоче відновити щире, прекрасне, традиційне китайське мистецтво. "Самовдосконалення надихнуло мене на створення танцю "Квіткова фея". У сьогоднішньому аморальному суспільстві квіти лотосу залишаються незаплямованими. Танець показує, як квіткові феї переносячи страждання, поширюють істину й красу в людському світі".

    Хореографічне мистецтво пані Жан аудиторія зможе оцінити в ході турне по 16 містах новорічних гала-концертів NTDTV.

    Чжу Цзян. Велика Епоха