#img_left#Група дослідників з канадського Університету Калгарі використовує знімки із супутника і наземну зйомку, щоб скласти план ділянок проживання ведмедів гризлі у канадській провінції Альберта. Це робиться через побоювання, що бурхливе освоєння території загрожує майбутньому цих тварин у регіоні.
Четверо студентів узяли на себе завдання створити детальну карту нинішнього району проживання гризлі в Альберті, який через втручання людей істотно зменшився. Результати цього дослідження зможуть стати довідковою інформацією для майбутньої політики освоєння землі та землекористування, яке, як стверджують дослідники, може призводити до згубних стресів у ведмедів. Наслідками таких сильних стресів може стати нижча тривалість їхнього життя й зниження рівня народжуваності.
«Ми помітили, що у ведмедів гризлі в заповідних зонах менше стресів і вони більш здорові, ніж гризлі у громадських лісах, де багато всього відбувається», – розповідає професор географії з Університету Калгарі й один з координаторів програми доктор Грег Макдермід.
«Можливо, ми почнемо виявляти «популяції-острови» або популяції, які відрізані від інших популяцій, тільки через те, як розвивається Альберта».
Група представить свої остаточні висновки до 2011 року, коли закінчиться дослідження.
Низький коефіцієнт відтворення ведмедів гризлі і чутливість до порушень місць існування зробили їх одним із видів, які знаходяться під загрозою у Північній Америці. Макдермід розповів, що ще 150 років тому гризлі гасали по всій півночі й заходу Північної Америки, від Аляски до канадської провінції Манітоба, а на півдні аж до Мексики. Сьогодні гризлі займають усього лише половину своїх історичних районів проживання.
Доктор Скотт Нільсен, фахівець з екології ведмедів гризлі з Університету Альберти, стверджує, що нинішня густота популяції гризлі в Альберті досить низька порівняно з іншими популяціями.
«Частково причини такої різниці полягають у тому, що якість природного середовища в частині районів проживання гризлі провінції Альберта – мінімальна», – каже Нільсен.
Як він пояснює, ведмеді гризлі краще за все адаптовані до життя у відкритій або нерівній місцевості на невеликій височині, але великі площі в гірських парках, вкриті скелями та кригою, а також стиглі старі одновікові насадження лісу за межами парків є бідним середовищем для ведмедів.
Вважається, що були часи, коли у цих місцях жило більше 6 000 ведмедів гризлі. За роки після заселення цих територій людьми й порушення ними природного середовища гризлі це число зменшилося до приблизно 700, якщо вірити недавнім оцінкам.
Призначена в 2004 р. канадським урядом Команда з порятунку ведмедів гризлі Альберти вважає, що головні чинники, які впливають на популяцію ведмедів, включають дозволене і незаконне полювання, а також підвищену людську діяльність у ділянках проживання ведмедів гризлі, що призводить до підвищеної смертності серед них.
Команда також дала рекомендації щодо відновлення популяції ведмедів. Деякі з них включають створення заповідних зон, контроль освоєння території та іншої людської діяльності.
