Blog

До вашої уваги нова колекція весільних нарядів від американського дизайнера Віри Ванги (Vera Wang), представлена 17 квітня в Нью-Йорку.

#img_gallery#

Через насильницьке придушення з боку поліції, хід перетворився на зіткнення між цивільним населенням і поліцією. Щоб узяти під контроль ситуацію, поліція стріляла в повітря.



За даними організаторів, понад 10 тисяч чоловік брали участь в ході, але влада Китаю повідомила, що брало участь близько 3 тисяч чоловік.

Хід почався о 14 годині. Довга колона вийшла з парку «Ю Хань» у бік будівлі уряду в Макао. Учасники ходу тримали транспоранти з гаслами: «Ні корупції уряду!»; «Ми проти змови між чиновниками і бізнесменами!»; «Геть мера міста!»; «Віддай права людини – народу!» і т.д. Перехожі вітали учасників ходу і аплодували їм.

Близько 15 години міліція побудувала стіну з людей на одному з перехресть і зажадала, щоб хід змінив напрям. Організатори відмовилися виконати цю вимогу. Після початку зіткнення між учасниками ходу і міліцією, побачивши, що ситуація виходить з-під контролю, міліція почала стріляти в повітря, через що ситуація загострилася.

Міліціонери використовували гумові палиці, якими били і розгонили учасників акції. Місцеві жителі кидали в міліціонерів яйця та інші речі. Потім міліція використала спецмашину з водометом, газом і т.д. і силою розігнала народ. Багато учасників ходу було арештовано.

Під руїнами стародавнього міста Цзіньша, після року археологічних розкопок, було виявлено чудовий палац королівства Шу, побудований 3 000 років тому.

#img_left#Археологічні розкопки, що ведуться протягом року, виявили ще одну дивовижну знахідку в руїнах Цзіньша. На південному сході Китаю, у провінції Сичуань, був виявлений цілий комплекс споруд 3 000-річної давнини, що займають понад 250 кв. метрів. Припускають, що це найбільша і найдовершеніша архітектурна споруда, із будь-коли виявлених в руїнах Цзіньша.

Сайт Сіньхуа повідомляє, що виявлена споруда знаходиться на північному сході стародавнього міста Цзіньша. Площа розкопок займає 2 000 кв. метрів. За словами археологів, воно було побудоване в останній період правління династії Шан – 1600-1100 до н.е. близько 3 000 років тому.

Стародавня споруда, 23 м довжиною і майже 10 м шириною, складається з п’яти просторих приміщень, тоді як житло простолюдина у той час займало лише 5 на 3 метри.

Величезна споруда мала житлову площу в 15 разів більшу середнього типу житлового будинку того часу. Воно складалося з колон, діаметром у фут, і глинобитних стін. Археологи вважають, що стародавній архітектурний ансамбль, ймовірно, був особняком для знаті, родовим святилищем або великим храмом. Учені також вказують на те, що ця споруда стала прекрасним свідченням культури династій Шан і Чжоу.

Руїни Цзіньша були виявлені випадково у західних передмістях міста Ченду в 2001 році. Археологи розглядають їх, як одну з найбільш важливих археологічних знахідок в Сичуані після розкопок в Саньсіньдуй у місті Гуанхань. Відкриття руїн Цзіньша змінило дату існування королівства Шу з 2 500 до 3 000 років тому.

Руїни Цзяньша розділяються на різні ділянки, такі як місце для жертвопринесень, палац, кладовище і житловий район. Зважаючи на масштаби, поділ на ділянки, кількість і якість виявлених культурних знахідок, Цзяньша, безумовно, був регіональним політичним і культурним центром цивілізації стародавнього Шу.

Як одне з найголовніших археологічних відкриттів у Китаї, Цзіньша доводить існування 500-річної процвітаючої цивілізації на рівнині Ченду.

Версія китайською

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Диплом про вищу освіту Рут Альмон отримала у віці 80 років. Цікаво, що її батьки були вченими: мати, доктор наук, працювала з великим Ейнштейном. Батько, теж доктор наук, працював з видатним ученим М. Планком, який відкрив теорію відносності, зробив відкриття у квантовій фізиці, природознавстві та філософії.

#img_left#Рут народилася у Німеччині, в Берліні пішла до школи. Це був 1933 рік. Нацизм прийшов до влади. Батька звільнили з університету. А незабаром він загинув від важкого поранення в спину. Провчившись у школі всього два місяці, Рут з мамою репатріювалися до Ізраїлю, де у дівчинки семи років почалося важке трудове життя. Чому високоосвічена мати не поклопоталася дати хоча б початкову освіту доньці вдома, приватно?

– Імміграція під час нацистського режиму була особливо складною, щоб отримати дозвіл на виїзд, потрібно було заплатити нечувану суму грошей, – відповідає Рут, – Це був матеріально важкий час для всіх. В Ізраїлі мамі доводилося важко працювати з ранку до ночі в полі, тому що вона не знала мови. Всі проходили школу життя.

Рут виховала і дала освіту синові та двом донькам, у неї 10 онуків. Зазвичай батьки допомагають дітям у виконанні домашніх завдань.

– А як Ви могли допомогти Вашим дітям?

– Тоді я вчилася заочно і природно осягала всі знання разом із моїми дітьми, мені завжди хотілося вчитися.

Особливо я була щаслива допомагати в навчанні моїм онукам. Один із них отримав Перший приз із фізики на Міжнародній олімпіаді. На той час у мене вже був перший ступінь з біології і застосування мудрості природи в житті. Напевно, невипадково тема моєї роботи звучала так: «Дослідження передачі досвіду в інкубаційному періоді від квочки курчаті, яке не вилупилося, і функція крил в розподілі та терморегуляції».

Вищу освіту Шахам Мітлер здобував з Рут в одній групі. Шахам говорить, що Рут – особлива студентка. У віці 80 років вона працює з комп’ютером, підкована технічно, у неї сильний характер, знання з фізики і математики на високому рівні. Я б не міг вчитися заочно і отримати перший ступінь, як Рут, а вже другий ступінь нам всім важко осилити, хоча нам ще немає  тридцяти. Всі прагнули їй допомогти, адже вона не вчилася в школі, і в неї були пропуски в граматиці та мові. Якби не заслужила, то не допомагали б.

#img_right#Ставлю запитання Рут:

– Наскільки Ви застосовуєте у своєму житті вищу освіту?

– Я допомагаю дослідницькій групі з вивчення природного феномена птаха корморан (carbo cormoranus) сімейства бакланів, ще їх називають морськими воронами. Цікаво, що відбувається із зором корморана під водою, він бачить все. Чи може цей феномен бути застосованим в житті людини?

– Зазвичай люди Вашого віку потребують відпочинку, а ви і вчитеся, і працюєте?

– Постійно працювати, постійно вчитися – це те, що надихає мене і дає заряд сильної енергії.

Рут поділилася своїми життєвими принципами, зокрема:

– В першу чергу допомагаю, піклуюся, підтримую інших, тому що отримую задоволення від почуття виконаного обов’язку. І називаю це егоїзмом, який не шкідливий.

– Проте ніколи не жалію людей. Жалість принижує людину. Люди повинні бути сильними духовно, щоб долати труднощі. Страждати – це добре, той, хто страждає сам, здатний зрозуміти, а здатність розуміти – це дар божий.

– У мене є тільки один светр, він мене дуже влаштовує. А скільки є жінок, все їм мало, все не вистачає. І так було завжди – не прагну грошей, не жадаю розкоші, але хочу більше зрозуміти життя, що не зробила доброго з того, що повинна була зробити? За родом своєї діяльності, я зробила висновок про тварин і природу, що вони є набагато більшим, ніж ми можемо про них знати. Та й люди є особливі, іншого духовного складу, і розуміють вони більше, ніж наука може зрозуміти. Моя дочка займається йогою, і мене запросила озайматися. Протягом 40 років я не звертаюся до лікарів, здоров’я залежить від нас самих і ще від якихось надприродних чинників.

Життєві принципи Рут мені нагадали принципи Фалунь Дафа (Великого Закону), і я запитала, чи читала вона книгу Лі Хунчжі «Чжуань Фалунь». Тричі вона дзвонила мені, виявляючи справжню цікавість, і в результаті я купила й подарувала їй цю книгу. Через деякий час Рут повідомила, що цю книгу треба читати по-особливому, налаштувавшись і заспокоївшись. Виявляється, людина живе, щоб самовдосконалюватися у високодуховну особистість.

Яна Фалік. Велика Епоха

#img_left#"Підтримуючи прибережний спосіб життя, австралійці навчають дітей плавати перш, ніж вони зможуть ходити або розмовляти. У країні, де за звітом «Sweeney Sports Report» 61 відсоток жителів виявляє цікавість до плавання, навіть тримісячних немовлят батьки беруть у басейн, щоб навчити їх цій життєво важливій навичці.

Якщо дитина вміє плазувати, тоді вона зможете й плавати, – сказав інструктор із плавання в Lane Cove Aquatic Centre. – Це одна з тих навичок, які необхідні, якщо ви живете в Австралії". Перші уроки проходять за участю батьків, котрі намагаються втягнути дітей у процес плавання за допомогою пісень і активних ігор, таких як плавання за м’ячиком, пускання бульбашок, і перебирання руками "по-собачому". "Їм це подобається, – говорить інструктор. – Вони веселяться у воді й це дуже важливо, оскільки тоді вони ще охочіше навчаються".

Крім того, оскільки більшість австралійців населяють прибережні райони, і багато хто має приватні басейни в себе в саду, компетентні інструктори можуть краще забезпечити їм безпеку на воді. "Діти в ранньому віці можуть зрозуміти, що якщо вони впадуть у воду, то їм потрібно плисти назад до берега, – говорить інструктор. – Це те, чому їх навчають у басейні. Чим раніше вони навчаться плавати, тим впевненіше будуть почувати себе у воді, і тим раніше убезпечать себе".

Бен Харлі. Велика Епоха

Вранці в четвер, 27 квітня, після гарячих дискусій, що тривали протягом декількох місяців, був демонтований, розпиляний на частини і відвезений пам’ятник радянським воїнам-визволителям у центрі м. Таллінна. Рішення про знесення монумента викликало масові хвилювання і зіткнення в центрі естонської столиці, в результаті яких було арештовано понад 300, поранено близько 60 чоловік і одна людина загинула.

#img_left#Реакція Росії не примусила себе чекати. Рада Федерації закликала президента негайно розірвати дипломатичні відносини з Естонією. Прихильники партії "Справедлива Росія", рухів "Наші" і "Молода гвардія" організували безстрокові акції протесту біля естонського посольства в Москві, яке, у свою чергу, 28 квітня заявило про припинення своєї роботи «до того часу, поки дипломатичній місії не буде гарантована безпека».

Перший заступник голови комітету Держдуми у міжнародних справах Леонід Слуцький заявив: «Те, що відбувається в Естонії, не вкладається в рамки якого-небудь здорового глузду». Лужков і уряд Москви закликали державні та муніципальні організації Росії до бойкоту Естонії. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров пообіцяв, що Росія "робитиме серйозні кроки" щодо Естонії.

Реакція з боку міжнародного співтовариства була менш однозначною. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав Росію та Естонію до примирення і засудив нічні безлади в Таллінні. Голова Парламентської Асамблеї Ради Європи Рене ван дер Лінден засудив демонтаж, хоча й висловив думку, що пам’ятник радянським війнам у центрі естонської столиці дійсно виглядає неоднозначно, враховуючи всю складність історичних відносин між Росією та Естонією. Координатор зовнішньої політики Європейського Союзу Хав’єр Солана негативно висловився про безлади в Таллінні і виразив свою солідарність з естонським керівництвом. Колишній канцлер ФРН Герхард Шредер дав негативну оцінку діям естонської влади. На його думку, проведення ексгумації є «поганим тоном і неповагою до пам’яті цих солдатів».

Безумовно, позиція екс-канцлера Німеччини, зокрема, чий батько загинув під час Другої світової війни на Східному фронті, і німецької влади в цілому, не може не викликати захоплення. У Німечині нікому й на думку не спадає можливість демонтажу пам’ятника воїнові-визволителеві в Трептов-парку в Берліні, а німці, до їх честі, доглядають за могилами і своїх воїнів, і загиблих в Німеччині радянських (які знаходяться в кращому стані, ніж окремі військові поховання у самій Росії). Ось у кого б слід було повчитися естонцям. І не тільки їм.

Російські офіційні особи, часто звинувачуючи західні країни в подвійних стандартах, самі поводяться так само і в своїх висловах іноді проявляють однобокість. Постійно кажучи про звільнення Червоною армією Європи від нацизму, вони навряд чи цікавляться думкою із цього приводу народів східноєвропейських країн.

Щодо цієї проблеми, варто навести уривок з листа знаменитого білого генерала Антона Денікіна, чиє добре ім’я за останні роки було відновлене, написаного в травні 1946 року полковникові Колтишеву: «Після блискучих перемог Червоної армії у багатьох людей з’явилася аберація…, якось зблякнув, відійшов на задній план той бік більшовицького нашестя і окупації сусідніх держав, який приніс їм розорення, терор, більшовизацію і поневолення… Ви знаєте мою точку зору. Совєти несуть страшне лихо народам, прагнучи до світового панування. Зухвала, провокаційна, загрозлива для колишніх союзників і збуджуюча хвилю ненависті їхня політика загрожує перетворити на прах все, що досягнуте патріотичним підйомом і кров’ю російського народу…».

Не треба забувати, що це написане людиною, яка присвятила своє життя служінню Росії, справжнім патріотом, який в роки Другої світової, знаходячись в окупованій Франції, навідріз відмовився співробітничати з німецькою владою і з болем у серці переживав поразки радянських військ на початку Великої Вітчизняної війни.

Неважко уявити, як, у такому разі, до принесеного Червоною армією «звільнення» ставляться в Естонії, де в 1940 році, а потім після війни тисячі безневинних людей постраждали від масових репресій і депортацій. Але одна згадка цього факту часто викликає зворотну реакцію ніби: «А багато хто з них за фашистів воював».

Тут треба сказати, що реальні злочини, здійснені комуністами і справді були вельми ефективно використані геббельсовською пропагандою для поповнення рядів німецької армії за рахунок громадян радянських республік, і не тільки в Прибалтиці, що, звичайно, у жодному випадку не виправдовує катів, які брали участь в каральних операціях нацистів. При цьому не треба забувати, що до кінця війни німці, як, втім, і радянське керівництво, не питали особливої згоди людей, яких мобілізували в свої армії.

Повернемося до демонтажу Бронзового солдата в Таллінні. В цій ситуації одним із рішень могло б стати запропоноване раніше перезахоронення останків солдатів в Росії. Так або інакше, для вирішення проблеми необхідно, щоб обидві сторони хоча б зробили спробу прислухатися одна до одної. Росії, замість погроз про економічні санкції, слід було б замислитися, в чому причина такого негативного до себе ставлення з боку багатьох колишніх радянських республік і східноєвропейських країн.

Президент Естонії Тоoмас Хендрік Ільвес, відповідаючи на запитання одного з читачів BBC Russian.com і російського Інтернет-порталу Rambler.ru про те, скільки часу повинно пройти, перш ніж забудуться ті неприємні моменти історії, які були між двома країнами, сказав:

«Я не знаю, скільки саме це займе часу, але знаю, що це потрібно. А для цього Росія має зробити те, що зробили естонці. Вже складений перший том, який документує багато фактів минулого, включаючи військові злочини, здійснені естонцями. У нас були не тільки естонці, яких призвали до німецької армії, але були й ті, хто скоїв військові злочини. Все це там відображено».

Естонії необхідно, у свою чергу, спробувати зрозуміти, що вчинки на зразок розгону поліцією демонстрацій, які виражають протест проти рішення уряду, не роблять честі країні, що вважає себе демократичною. А що стосується могил радянських солдатів, все ж таки непогано було б придивитися до прикладу Німеччини, про який йшлося вище.

Але поки що, на превеликий жаль, обмін думками між двома країнами залишається схожим на діалог двох глухих.