У той час як лідери Заходу запровадили економічні санкції проти Росії через її війну в Україні, Китай утримався. Така поведінка вимагає звернути увагу на відносини між Комуністичною партією Китаю (КПК) та урядом України.
Україна сприяла військовому розвитку КПК
Україна та режим КПК встановили дипломатичні відносини 4 січня 1992 року, майже одразу після того, як Україна проголосила свою незалежність у 1991 році, після розпаду колишнього Радянського Союзу.
Успадкувавши військову промисловість колишнього Радянського Союзу, Україна встановила тісні стосунки із КПК; КПК отримала від України величезну допомогу у галузі військового обладнання та технологій.
Що стосується військового обладнання, Україна продала свій «Варяг», який був переобладнаний ВМС Народно-визвольної армії і став першим китайським авіаносцем «Ляонін»; разом із «Варягом» було передано відповідні креслення.
Китайське державне ЗМІ Global Times у 2015 році повідомило: «Протягом 20 років Україна експортувала до КПК понад 30 видів військових технологій, пов’язаних із ключовим обладнанням, таким як: авіаносці, енергосистеми великих кораблів, проекти великих транспортних літаків, надзвукові сучасні навчальні літаки, танкові двигуни та ракети класу “повітря-повітря”».
«В України КПК придбала майже всі військові технології, які вона хотіла отримати», — йдеться у доповіді.
Тисячі українських військових інженерів були завербовані для роботи в КПК, включно з Валерієм Васильовичем Бабичем, головним конструктором «Варяга».
Один із теоретичних журналів КПК якось заявив, що військова промисловість Китаю «вичерпала дивіденди України».
КПК також покладалася на Україну у своїй програмі освоєння Місяця. Згідно зі звітом, підготовленим IGCC (Інститут глобальних конфліктів та співробітництва) у 2015 році, «Україна успадкувала значну частину космічної промисловості колишнього Радянського Союзу, на якій Україна започатковує свою співпрацю з Китаєм, особливо в галузі балістичних ракет та ракет-носіїв».
Тісні економічні зв’язки України з Китаєм
У 2011 році Україна та Китай встановили стратегічне партнерство та домовилися про співпрацю у галузі торгівлі, науки та техніки, авіації, аерокосмічної промисловості, сільського господарства та будівництва інфраструктури.
У 2016 році китайська агропромислова компанія COFCO інвестувала 75 мільйонів доларів США в термінал з перевалки зерна та олії у Миколаївському морському порту.
Робітник демонструє соєві боби, імпортовані з України, у порту в Наньтуні, у східній китайській провінції Цзянсу, 10 травня 2019 року. (STR/AFP/Getty Images)
2019 року китайський телекомунікаційний гігант Huawei виграв контракт на будівництво мережі 4G для київського метрополітену.
Китай став головним торговим партнером України; обсяг торгівлі між двома сторонами досяг $15 млрд у 2020 році та майже $19 млрд у 2021 році, згідно з митними даними українського уряду.
У червні минулого року заступник міністра економіки України Тарас Качка заявив, що Китай є найважливішим стратегічним партнером України в Азії.
30 червня Україна підписала угоду з Китаєм щодо поглиблення співпраці в інфраструктурних проектах. Умови угоди передбачають фінансування на пільгових умовах та будівництво китайською стороною: доріг, мостів та аеропортів.
У липні минулого року президент України Володимир Зеленський провів свою першу телефонну розмову із лідером КПК Сі Цзіньпіном. Зеленський заявив, що “українська сторона надає великого значення і налаштована на розвиток тіснішого українсько-китайського стратегічного партнерства” а Україна може стати “мостом до Європи” для китайського бізнесу.
Основні політичні партії України поділяють цінності КПК
4 липня 2016 року, під час святкування 95-ї річниці заснування КПК, тодішній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила послу Китаю в Україні Ду Вею, що її партія «Батьківщина» вітає міжпартійні відносини з Китаєм а Україні слід запозичити досвід КПК в управлінні країною.
Відповідно до звіту про зовнішню політику України за 2019 рік, «партія “Батьківщина” виявляє помітно більший інтерес до Китаю, ніж інші політичні партії. У її передвиборчій програмі “Новий курс України” йдеться, що нова формула переговорів, так звана «Будапешт+», має включати Китай».
У липні 2021 року Зеленський та його політична партія “Слуга народу” привітали КПК зі 100-річним ювілеєм. Лідер “Слуги народу” Давид Арахамія наголосив, що його партія поділяє “загальні принципи” з КПК.
Київ уникає критики щодо порушень прав людини Пекіном
Коли світ засудив Пекін за порушення політики Гонконгу «одна країна – дві системи» та ерозію свобод у місті, тодішній прем’єр-міністр Тимошенко заявила китайським державним ЗМІ «Сіньхуа», що інші країни “не мають права втручатися у внутрішні справи Китаю”.
Минулого року Україна різко відмовилася від підтримки заяви Організації Об’єднаних Націй, яка засуджує жорстоке поводження китайського режиму з мусульманами-уйгурами у Сіньцзяні.
Порожні обіцянки КПК
У грудні 2013 року Китай та Україна підписали «Договір про дружбу та співпрацю», і випустили спільну заяву, в якій говорилося, що «Китай зобов’язується беззастережно не застосовувати та не загрожувати застосуванням ядерної зброї проти без’ядерної України, і Китай також зобов’язується надати Україні [гарантію ] ядерної безпеки, коли Україна зіткнеться із вторгненням із застосуванням ядерної зброї або [коли] Україна опиниться під загрозою ядерного вторгнення».
Але зараз, на тлі війни між Росією та Україною, найсильнішою заявою КПК сьогодні є заклик Сі до «максимальної стриманості» в Україні 8 березня.
Китай, який «відмовився засудити дії Росії в Україні або назвати їх вторгненням, неодноразово висловлювався проти того, що він називає незаконними санкціями щодо Росії», повідомило агентство Reuters 8 березня.
То де ж тепер підтримка Китаю? Невже Україна нарешті зрозуміла, що КПК порушує свої обіцянки?
За матеріалами The Epoch Times USA