Blog

  • Вживання грибів для багатьох закінчується невдало, а для деяких – трагічно

    Вживання грибів для багатьох закінчується невдало, а для деяких – трагічно

    #img_left_nostream#За повідомленням Міністерства Охорони Здоров’я кількість потерпілих продовжує зростати. За період з 04.08 по 28.08 грибами отруїлися 30 чоловік.

    Таким чином, на 28 серпня в Україні внаслідок «грибного полювання» отруїлися 82 людини, серед яких 19 дітей. Троє постраждалих померло.

    Більшість отруєнь трапляються після вживання неїстівних грибів, невірно прийнятих за їстівні. Саме ця помилка стала причиною смерті 3-х чоловіків з Тернопільської області, що приїхали заробити на Київщину. Про це повідомила завідувачка відділенням гігієни харчування Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції Валентина Ніколаєць.

    11 серпня грибники скуштували зібрані гриби. Наступного дня вони були госпіталізовані в Боярську центральну районну поліклініку. 13 серпня постраждалих у важкому стані перевели в реанімаційне відділення Київської обласної лікарні з підозрою на отруєння блідою поганкою.

    За словами потерпілих, схожі гриби вони збирали і їли в своєму регіоні, після чого почували себе добре.

    Перший з них помер 16 серпня, життя ще двох мешканців Тернопільської області обірвалося на день пізніше, повідомила Валентина Ніколаєць.

    Від отруєння грибами, як стверджують фахівці МОЗ, у багатьох випадках страждають цілі сім’ї.

    Щоб уберегти від біди себе, своїх близьких, а головне дітей, фахівці МОЗ настійно рекомендують:

    1. Якщо Ви відмовились від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі і споживаєте штучно вирощені печериці та гливи, які купуєте у магазинах, то отруєння такими грибами Вам і Вашій сім’ї не загрожує.

    2. Якщо Ви не можете відмовитись від цього продукту, то набагато безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.

    3. Якщо Ви все-таки вирушаєте у ліс за грибами, необхідно знати наступне:

    ніколи не збирайте грибів, яких не знаєте;

    збирайте губчасті гриби – „білі", „бабки", „моховики" тощо – в наших широтах від них найменше отруєнь;

    зібрані гриби ще раз ретельно перевірте: якщо гриб викликає хоч найменший сумнів або старий – краще його позбудьтеся;

    перед приготуванням страв гриби необхідно добре промити і обов’язково відварити у підсоленій воді протягом 10-15 хвилин, а перед сушінням – обтерти вологою тканиною;

    ніколи не застосовуйте „домашні" методи визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок – вони помилкові!

    страви з грибів необхідно зберігати на холоді в емальованому посуді, але не більше ніж 24 години;

    не вживайте сирих дикорослих грибів!;

    не давайте страв з грибів дітям!;

    4. Якщо підозрюєте отруєння, НЕГАЙНО:

    промийте шлунок слабким розчином кухонної солі;

    обов’язково, незважаючи на тимчасове полегшення стану, зверніться за медичною допомогою до найближчої лікувальної установи.

    Пам’ятайте: пізнє звернення за медичною допомогою загрожує Вашому життю!

     

     

     

  • Фотоогляд: Китайські танцюристи виконую композицію Моя мрія (частина 1)

    Фотоогляд: Китайські танцюристи виконую композицію Моя мрія (частина 1)

    3-го вересня у місті Сеулі, що в Південній Кореї, китайські танцюристи виконую композицію "Моя мрія" ("My Dream"). Група китайських танцюристів, яка складається з 60 чоловік, з того часу як була заснована у 1987 році, відвідала 40 країн по всьому світу. Цього разу вони виступали разом з танцюристами з Південної Кореї.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • Фотоогляд: Китайські танцюристи виконую композицію Моя мрія (частина 2)

    Фотоогляд: Китайські танцюристи виконую композицію Моя мрія (частина 2)

    3-го вересня у місті Сеулі, що в Південній Кореї, китайські танцюристи виконую композицію "Моя мрія" ("My Dream"). Група китайських танцюристів, яка складається з 60 чоловік, з того часу як була заснована у 1987 році, відвідала 40 країн по всьому світу. Цього разу вони виступали разом з танцюристами з Південної Кореї.
     
     

     

     

     

     

     

     

     
     

  • Фотоогляд: У Москві відбувся гала-концерт, присвячений Дню Міста

    Фотоогляд: У Москві відбувся гала-концерт, присвячений Дню Міста

    2 вересня в усій Москві відбулося близько 3 тисяч заходів, присвячених Дню Міста. Москві – 859 років. Кореспонденти “Великої Епохи” побували на гала-концерті, який відбувся в рамках Московського Міжнародного фестивалю мистецтв, де виступили колективи зі всіх куточків Росії (із Бурятії, Татарстану, Башкортостану, Північної Осетії, Удмуртії та ін.), а також з Польщі, Естонії, Латвії, Туреччини, Індії, Тайваню та інших країн ближнього і далекого зарубіжжя, зробивши цей Фестиваль справді міжнародним.

    #img_gallery#

    Алла Хегай. Велика Епоха

  • Фотоогляд: Відкриття тижня моди в Індії (частина 1)

    Фотоогляд: Відкриття тижня моди в Індії (частина 1)

    30 серпня у столиці Індії Нью-Делі почалися покази кращого індійського модного одягу. Протягом п’яти днів, з 30 серпня до 3 вересня, відбулося 30 показів, де були продемонстровані вироби кількох десятків індійських дизайнерів.

    "Тиждень моди в Індії" є найбільшою подією в індійській моді. Моделі з Індії та із-за кордону демонстрували одяг різного фасону. У фотоогляді, який подано нижче, показані кращі наряди і вражаючі моменти показів.

    #img_gallery#

  • Фотоогляд: Відкриття тижня моди в Індії (частина 2)

    Фотоогляд: Відкриття тижня моди в Індії (частина 2)

    30 серпня у столиці Індії Нью-Делі почалися покази кращого індійського модного одягу. Протягом п’яти днів, з 30 серпня до 3 вересня, відбулося 30 показів, де були продемонстровані вироби кількох десятків індійських дизайнерів.

    "Тиждень моди в Індії" є найбільшою подією в індійській моді. Моделі з Індії та із-за кордону демонстрували одяг різного фасону. У фотоогляді, який подано нижче, показані кращі наряди і вражаючі моменти показів.

    #img_gallery#

  • В Австралії відбувся показ мод (частина 1)

    В Австралії відбувся показ мод (частина 1)

    1 вересня в Австралії відбувся показ моди Propeller.

    #img_gallery#

  • В Австралії відбувся показ мод (частина 2)

    В Австралії відбувся показ мод (частина 2)

    1 вересня в Австралії відбувся показ моди Propeller (частина 2 фотоогляду).

    #img_gallery#

  • Це відкриття може докорінно змінити теорію утворення зірок і галактик, — дослідники

    Це відкриття може докорінно змінити теорію утворення зірок і галактик, — дослідники

    Дослідники виявили, що ізотопів водню, які залишилися у Чумацькому шляху після «Великого вибуху», значно більше, ніж спочатку вважалося.

    Як повідомляє група дослідників, що складалась із французьких і американських астрофізиків, ізотоп водню дейтерій неначе прихований у частинках міжзоряного пилу, перейшовши з газоподібного стану, в якому його легко виявити, у твердий, коли його побачити порівняно важко.

    Група дослідників у журналі The Astrophysical Journal повідомила, що за допомогою телескопа дальньої області ультрафіолетового спектру (FUSE), який належить НАСА, вони шукають ці «приховані» ізотопи водню.

    Дейтерій – це один з ізотопів водню. Його атомне ядро складається з одного протона й одного нейтрона (зазвичай у ядрі атома водню тільки один протон). Від дейтерію у межах ультрафіолетових частот можуть залишатися характерні спектральні ознаки, тому завдяки телескопу FUSE із супутника можна спостерігати його наявність.

    Керівником досліджень є Джефрі Лінські з Університету штату Колорадо. За його словами, вчені припускають, що щонайменше одна третина дейтерію, що існував спочатку у нашій галактиці, з часом у процесі її циркуляції між зірок була знищена.

    Проте за допомогою телескопа FUSE було виявлено, що вміст дейтерію у порівнянні з початковою кількістю зменшився на 15%, а його розподіл є зовсім нерівномірним.

    «Завдяки телескопу FUSE ми бачимо, що в місцях галактики з високою концентрацією міжзоряного пилу концентрація газоподібного дейтерію нижча, а там, де міжзоряного пилу менше, ми фіксуємо вищий уміст газоподібного дейтерію», – зазначив Лінські.

    За його словами, нинішня теорія у деяких відношеннях є помилковою.

    «Із цього відкриття випливає, що або на гелій та інші важкі елементи всередині зірок перетворилася значно менша кількість речовини, або на галактику за час її існування випало значно більше початкового газу, ніж вважалося раніше».

    «У будь-якому випадку, щоб пояснити ці нові результати досліджень, необхідно буде значно виправити наші моделі хімічного розвитку Чумацького шляху», – сказав Лінські.

  • Мій Беслан

    Мій Беслан

    #img_left_nostream#Про Беслан я дізнався 2 вересня. Я якраз приїхав до Сінгапуру і відкрив сайт Mail.ru, щоб подивитися пошту. Далі заголовки новин, фотографії, реакція офіційних осіб…

    Це була ще не катастрофа, хоча захоплення школи – це не захоплення театру і навіть лікарні. Ще була надія, що все закінчиться, хоч би як у Будьонновську, що люди виживуть.

    …Особливо легко себе в цьому переконати, коли ти перебуваєш за тисячі кілометрів від Батьківщини, коли навколо немає телевізорів і постійних випусків новин.

    Коли на тебе валяться нові тонни свіжих вражень. Я майже забув про захоплення заручників. Та і звикли ми вже тоді до чогось такого.

    …Був ранній ранок 4 вересня. Я вивантажився з машини з камбоджійськими номерами, яка розвалювалася на ходу і яка довезла мене до самого Чайнатауну Куала-Лумпура. І, похитуючись спросоння, йшов снідати в знайомий індійський ресторанчик.

    Мені впала в очі перша сторінка місцевої газети, пачки яких продавець розкладав прямо на тротуарі. Я навіть не сів – майже звалився поряд із ним – механічно узяв газету і почав читати.

    Це популярна куала-лумпурськая газета виходить англійською мовою і друкується на кольоровому папері. Пам’ятаю там яскраві, кричущо яскраві фарби, які завжди фарбували мені пальці (я читав цю газету щодня – її свіжий випуск завжди лежав у нашому гестхаузі).

    …Перегортаючи чергову сторінку, я відпустив ліву руку від газети. Кінчики пальців були забруднені яскраво-яскраво-червоною фарбою, немов я торкнувся калюжі свіжої крові. Загалом, в основному кров і була на фотографіях, що займали всю першу смугу газети.

    Я не пам’ятаю, скільки от так сидів і тупо перегортав газету. Пам’ятаю, через деякий час продавець опустився поряд із мною навпочіпки. Напевно, він все зрозумів із мого обличчя. Тихо запитав: "Russian?" Я кивнув. Говорити я не міг. Він якийсь час мовчки посидів поряд. Найбільш правильне рішення. Що тут скажеш.

    Потім ще кілька днів більшість зустрічних бекпекерів, дізнавшись про мою національність, злегка бліднули і, опустивши очі, бурмотіли співчуття. Я також, опустивши очі, кивав у відповідь. З телевізора, встановленого прямо на вулиці, на краю найстародавніших на землі джунглів національного парку Таман Негара я бачив тисячі свічок, запалених в Римі на згадку про загиблих дітей, бачив "марші туги" у Парижі і в Мадриді.

    І все-таки я жив. Лазив по джунглях, плавав по тропічних річках, ганявся з фотоапаратом за зміями. І мені здається, це був кращий вихід, краща відповідь терору. Адже його мета – залякати, вибити з колії, позбавити упевненості в завтрашньому дні всіх без винятку, навіть тих, хто не втратив рідних і близьких.

    І це дуже легко. Легко почати підозріло оглядати сусідів у метро. Легко припинити літати літаками. Легко почати проводити знак рівності між терористами і цілими народами або расами. Легко через купку божевільних піти війною на іншу державу. Легко зробити з частини своєї країни резервацію і закривати очі на все, що там твориться, виходячи з принципу "лише б не було війни".

    Це легко. Але від цього треба утриматися. Люди в більшості своїй добрі. Незалежно від раси, етносу й громадянства. Може я такий упевнений, тому що багато подорожував автостопом, і мені буквально на кожному розі допомагали абсолютно незнайомі люди: підвозили, давали дах і їжу, допомагали порадою – і при цьому нічого не вимагали натомість.

    Є, звичайно, відхилення, є виродки, здатні захопити дітей в заручники. Але їх мало, їх дуже мало. Але якщо піддатися страху, цьому почуттю незахищеності, яке роз’єднує, невпевненості в своєму ближньому, якщо і долі захоплено ділити світ на "наших" і "не наших", "своїх" і "чужих", "місцевих" і "немісцевих” – тоді їх поступово ставатиме все більше й більше.

    Отже, треба жити. Жити, але пам’ятати. Пам’ятати, причому пам’ятати завжди, а не тільки в роковини. Знімати фільми, встановлювати монументи. Пам’ятати загиблих, а не шукати винних.

    Чомусь увесь світ пам’ятає про 11 вересня, дату, що вже стала знаковою. Це день світлої пам’яті про загиблих. При цьому мало хто з москвичів назве дату Дубровки, вибухів будинків у 1999-му, вибуху на Автозаводській – зате кожен висуне свою версію того, "хто винен", детально обговорить, чи висадила будинки ФСБ, і чи винна влада в смерті людей у "Норд-Ості". Відповідайте на відвічні російські питання простіше.

    "Хто винен?" – Уже неважливо. Усі винні, якщо це трапилося.
    "Що робити?" – Пам’ятати. Їх було 333. 3-го числа.

    Отже, треба пам’ятати. Пам’ятати, але жити. Не піддаватися страху. Жити. Адже вони цього так хотіли.