Blog

Горіхи та насіння — це чудова добавка до їжі, у якій міститься багато поживних елементів. Але в ній також є сполуки, які заважають здатності організму поглинати цінні речовини. Саме із цієї причини перед вживанням горіхи та насіння потрібно замочувати у воді.

Як і зерна, сирі горіхи містять деяку кількість фітинової кислоти та інгібітори ферментів. Фітинова кислота біологічно необхідна для рослини: вона допомагає захистити горіх або насіння, поки не з’являться відповідні умови вирощування і не відбудеться проростання.

Важливість замочування горіхів та насіння

Інгібітори запобігають передчасному проростанню, але при вживанні в якості їжі можуть викликати проблеми: взаємодіючи з поживними речовинами в організмі, вони викликають їхній дефіцит і подразнення травної системи.

Насіння та горіхи запасають фосфор у вигляді фітинової кислоти, яка, зв’язуючись із мінералами, перетворюється на фітат. Цей процес може зупинити поглинання поживних речовин у травній системі та зменшити здатність до засвоєння продуктів. Усі рослини містять фітинову кислоту в деяких кількостях, але найбільше її у зернах, бобових, горіхах та насінні.

Іншими словами, вживання горіхів і насіння ще не означає, що організм буде у змозі засвоїти поживні речовини. Тому деякі сучасні дієти із високим вмістом оброблених зерен та низьким вмістом поживних жирів і мінералів можуть призвести до виникнення проблем зі здоров’ям.

Дослідження показують, що фітинова кислота в певних кількостях може здійснювати захисний вплив на організм. Але для забезпечення цього сприятливого ефекту вона повинна бути збалансована деякими жиророзчинними вітамінами та іншими поживними речовинами.

Щоб полегшити засвоєння поживних речовин, потрібно правильно готувати насіння і горіхи перед вживанням. Цей крок особливо важливий для здорового харчування маленьких дітей, у яких ще не достатньо ферментів для перетравлення горіхів і насіння.

Деяка кількість фітинової кислоти природним чином нейтралізується під час травного процесу. Але продукти, у яких її особливо багато, потребують замочування (а іноді й пророщування).

Замочування у простому мінеральному розчині (наприклад, солі) і сушка за невисокої температури допомагають зруйнувати велику частину фітинової кислоти і зробити поживні речовини в горіхах більш доступними для засвоєння організмом.

Як замочувати насіння і горіхи

Для замочування горіхів і насіння потрібні тепла вода і розчин солі.

Тепла вода нейтралізує велику кількість інгібіторів ферментів і підвищує біодоступність багатьох поживних речовин, особливо вітамінів групи В. Сіль допомагає активувати ферменти, які дезактивують інгібітори, що містяться в горіхах.

Чимало інгібіторів ферментів руйнується протягом 7—24 годин.

Інгредієнти:

• 2 склянки сирих горіхів або насіння (краще одного виду);
• 3—4 склянки теплої фільтрованої води;
• 1 столова ложка солі.

Застосування:

1. Налийте теплу воду у середню миску. Додайте сіль і дайте їй розчинитися.
2. Насипте горіхи або насіння, переконавшись, що вони повністю покриті водою.
3. Залиште на столі або в іншому теплому місці мінімум на 7 годин, переважно на ніч.
4. Промийте у друшляку та викладіть на лист для духовки або дегідратора. Сушіть у духовці за найнижчої температури (оптимально 66 ^○С) або у дегідраторі до повного висихання. Ця стадія важлива, адже будь-який залишок вологи в горіхах або насінні може призвести до появи цвілі. Час дегідратації може займати до 24 годин.

Читайте далі:

Як відрізнити шкідливі сухофрукти

Готуємо гранолу — солодкий і корисний батончик із сухофруктів і горіхів

Сухофрукти без хімікатів: як вибрати за зовнішнім виглядом

Орехи и семена — это отличная добавка к еде, содержащая много питательных элементов. Но в ней также есть соединения, которые мешают способности организма поглощать ценные вещества. Именно по этой причине перед употреблением орехи и семена нужно замачивать в воде.

Как и зёрна, сырые орехи содержат некоторое количество фитиновой кислоты и ингибиторы ферментов. Фитиновая кислота биологически необходима для растения, так как она помогает защитить орех или семена до тех пор, пока не появятся надлежащие условия выращивания и не произойдёт прорастание.

Важность замачивания орехов и семян

Ингибиторы предотвращают преждевременное прорастание семян, но при употреблении в качестве пищи могут вызывать проблемы: взаимодействуя с питательными веществами в организме, они вызывают их дефицит и раздражение пищеварительной системы.

Семена и орехи запасают фосфор в виде фитиновой кислоты, которая, связываясь с минералами, превращается в фитат. Этот процесс может остановить поглощение питательных веществ в пищеварительной системе и уменьшить способность к усвоению продуктов. Все растения содержат фитиновую кислоту в некоторых количествах, но больше всего её в зёрнах, бобовых, орехах и семенах.

Другими словами, употребление орехов и семян ещё не означает, что организм будет в состоянии усвоить питательные вещества. Поэтому некоторые современные диеты с высоким содержанием обработанных зёрен и низким содержанием питательных жиров и минералов могут привести к возникновению проблем со здоровьем.

Исследования показывают, что фитиновая кислота в определённых количествах может оказывать защитный эффект для организма. Но для обеспечения этого благоприятного эффекта она должна быть сбалансирована некоторыми жирорастворимыми витаминами и другими питательными веществами.

Чтобы облегчить усвоение питательных веществ, нужно правильно подготавливать семена и орехи перед употреблением. Этот шаг особенно важен для здорового питания маленьких детей, у которых ещё не достаточно ферментов для переваривания орехов, зёрен и семян.

Некоторое количество фитиновой кислоты естественным образом нейтрализуется во время пищеварительного процесса. Но продукты, в которых её особенно много, нуждаются в вымачивании (а иногда и проращивании).

Замачивание в простом минеральном растворе (например, соли) и сушка при невысокой температуре помогают разрушить большую часть фитиновой кислоты и сделать питательные вещества в орехах более доступными для усвоения организмом.

Как замачивать семена и орехи

Для замачивания орехов и семян нужны тёплая вода и раствор соли.

Тёплая вода нейтрализует многие ингибиторы ферментов и увеличивает биодоступность многих питательных веществ, особенно витаминов группы В. Соль помогает активировать ферменты, которые дезактивируют ингибиторы, присутствующие в орехах.

Многие ингибиторы ферментов разрушаются в течение 7—24 часов.

Ингредиенты:

• 2 стакана сырых орехов или семян (лучше одного вида);
• 3—4 стакана тёплой фильтрованной воды;
• 1 столовая ложка соли.

Применение:

1. Налейте тёплую воду в среднюю миску. Добавьте соль и дайте ей раствориться.
2. Насыпьте орехи или семена, убедившись, что они полностью покрыты водой.
3. Оставьте на столе или в другом тёплом месте минимум на 7 часов, предпочтительно на ночь.
4. Промойте в дуршлаге и выложите на лист для духовки или дегидратора. Сушите в духовке при самой низкой температуре (оптимально 66^○С) или обезвоживайте до полного высыхания. Эта стадия важна, так как любая оставшаяся влажность в орехах или семенах может привести к появлению плесени. Время дегидратации часто может составлять до 24 часов.

Читайте далее:

Опасные сухофрукты: как не навредить здоровью

Готовим батончик из сухофруктов и орехов — сладко и полезно

Как выглядят настоящие сухофрукты, не обработанные химикатами

Види громадського транспорту багатьох міст світу дуже схожі. У великих мегаполісах, як правило, є метро, ​​автобуси і трамваї. Однак деякі міста можуть похвалитися досить незвичайним і вельми зручним транспортом.

Норрі — бамбуковий поїзд у Камбоджі

Ці камбоджійські «поїзди» їздять залізничними коліями, але не схожі на усі інші пасажирські поїзди. Більшість із них — бамбукові платформи з колесами від поїзда, для пересування яких потрібно просто відштовхуватися палицею від землі. Сьогодні до Норрі також прикріплюють двигуни від мотоциклів або тракторів і приводні ремені, підключені до осей.

Норрі або «бамбуковий поїзд» набули особливої ​​популярності у місцевих жителів з огляду на те, що звичайне залізничне сполучення працює нерегулярно, до того ж раніше поїзди зазнавали нападів озброєних повстанців.

Монте-тобогган у Мадейрі

Мадейра — це португальський архіпелаг біля берегів Західної Африки. Його історичне місто Монте розташоване на висоті 1000 м над рівнем моря. На Мадейрі є повітряні трамваї та канатні дороги, але більше ста років місцеві жителі Монте (а тепер і туристи) використовують чудернацький вид транспорту для поїздки схилом до столиці провінції: плетені кошики на санях. У кожних санях є два водія, які використовують свою вагу та гумові чоботи для рульового управління і гальмування.

Монорельсова дорога Чіба

Монорельс Chiba Urban схожий на транспорт із якогось науково-фантастичного фільму. Верх вагонів кріпиться до доріжки монорельсу, тому поїзд немов зависає у повітрі. Це найдовший у світі монорельс (загальною протяжністю 14 км). На його маршруті є 2 лінії та 18 зупинок, і щодня він обслуговує близько 50 тис. пасажирів.

Вуппертальська підвісна залізна дорога

Це ще один «перевернутий» поїзд. Він проходить над річкою Вуппер, притоком Рейну, а також над проїзною частиною. Маршрут довжиною 13 км налічує 20 станцій, а поїздка займає близько 30 хвилин.

Вупперталь може здатися футуристичним транспортом, але насправді йому трохи більше ста років. Його дивний дизайн приваблює туристів, але багато його користувачів є місцевими жителями. Нещодавно вік цієї підвісної конструкції викликав занепокоєння серед експертів, і це призвело до великого проекту модернізації, що відбувся у 2012—2013 роках. А вагони було оновлено у 2015—2016 роках.

Гонконзькі вуличні ескалатори

Гонконг є доказом того, що ескалатори призначені не лише для торгових центрів. Його вулична ескалаторна система проходить одним із найкрутіших пагорбів острова. Рухомі сходи піднімаються на висоту приблизно 152 м, а їхня довжина — 790 м. Це найдовша зовнішня ескалаторна система у світі. Щодня нею користуються близько 80 тис. чоловік.

Повітряні трамваї в Колумбії

Повітряні трамваї використовуються в гірських курортних зонах, на лижних схилах і навіть у тематичних парках. Однак їх рідко застосовують для масових перевезень людей. Виняток становлять Центральна і Південна Америки. Перша подібна транспортна система, що працює за фіксованим графіком, була створена в місті Медельїн у Колумбії. Вона надзвичайно популярна серед жителів густонаселених схилів гір.

O-Bahn Busway в Аделаїді

Така машина нагадує щось середнє між поїздом і автобусом. O-Bahn — це 11-кілометрова траса для «керованого автобуса» із трьома розв’язками в Південній Австралії. У ній використовуються лише спеціальні машини, у яких перед звичайними колесами розміщені спеціальні для керування. Як тільки машини залишають трасу, вони стають міськими автобусами, які можуть їхати і звичайною дорогою.

Підземний фунікулер Кармеліт

Фунікулери популярні у районах із великими перепадами висот. У ізраїльському місті Хайфа фунікулер під назвою Кармеліт піднімається на 270 м над горою Кармель. Його особливість у тому, що його маршрут проходить під землею. Відносно невелика довжина маршруту (1,8 км) і мала кількість станцій (шість) роблять його однією з найскромніших у світі ліній метро. Він приносить користь як туристам, так і місцевим жителям, дозволяючи уникати важкого підйому на крутій місцевості.

Транспортна система університету Західної Виргінії в Моргантауні

Ця система була побудована для зв’язку декількох віддалених один від одного університетських кампусів. Її можна вважати першою системою з персональним автоматичним транспортом.

6-кілометрова Morgantown PRT є дорогою з контактною рейкою, якою рухаються «вагони», що можуть вмістити декілька людей. Дорога працює протягом тижня, а також іноді у вихідні дні під час футбольних матчів та інших спортивних заходів.

Terra Bus у Канаді

Снігові автобуси — це спеціалізовані машини, які перевозять пасажирів льодом і снігом у місцевості без мощених доріг. В основному такий транспорт використовують у Канаді на Льодовиковому полі провінцій Британської Колумбії та Альберта для перевезень пасажирів (до 56 осіб за раз) у такі важкодоступні місця, як льодовик Атабаска. Водії підтримують низький тиск у шинах, щоб забезпечити гарне зчеплення зі слизькою поверхнею дороги. Terra Bus виглядають як потужні машини, але вони досить повільні — зазвичай швидкість не перевищує 16—40 км/год.

Читайте далі:
У Канаді з’явиться найшвидший електротранспорт, який в майбутньому, можливо, зможе літати
У Данії літніх людей безкоштовно катають на велорикшах — рух «Велоспорт без віку»

Виды общественного транспорта многих городов мира очень похожи. В крупных мегаполисах, как правило, есть метро, автобусы и трамваи. Однако некоторые города могут похвастаться довольно необычным и весьма удобным транспортом.

Норри — бамбуковый поезд в Камбодже

Эти камбоджийские «поезда» ездят по железнодорожным путям, но не похожи ни на какие другие пассажирские поезда в мире. Большинство из них — бамбуковые платформы с колёсами от поезда, для передвижения которых нужно просто отталкиваться палкой от земли. Сегодня к норри также прикрепляют двигатели от мотоциклов или тракторов и приводные ремни, подключённые к осям.

Норри, прозванные «бамбуковым поездом», приобрели особую популярность у местных жителей в виду того, что обычное железнодорожное сообщение работает нерегулярно, к тому же ранее поезда подвергались нападениям вооруженных повстанцев.

Монте-тобогган в Мадейре

Мадейра — это португальский архипелаг у берегов Западной Африки. Его исторический город Монте расположен на высоте 1000 м над уровнем моря. На Мадейре есть воздушные трамваи и канатные дороги, однако более ста лет местные жители Монте (а теперь и туристы) используют причудливый вид транспорта для поездки по склону в столицу провинции: плетёные корзины на санях. В каждых санях есть два водителя, которые используют свой вес и резиновые сапоги для рулевого управления и торможения.

Городская монорельсовая дорога Чиба

Монорельс Chiba Urban похож на транспорт из какого-то научно-фантастического фильма. Верх вагонов крепится к дорожке монорельса, потому поезд словно зависает в воздухе. Это самый длинный в мире монорельс (общей протяжённостью 14 км). На его маршруте есть 2 линии и 18 остановок, и ежедневно он обслуживает около 50 тыс. пассажиров.

Вуппертальская подвесная железная дорога

Это ещё один «перевёрнутый» поезд. Он проходит над рекой Вуппер, притоком Рейна, а также над проезжей частью. Маршрут длиной 13 км насчитывает 20 станций, а поездка по линии занимает около 30 минут.

Вупперталь может показаться футуристическим транспортом, но на самом деле ему чуть более ста лет. Его странный дизайн привлекает туристов, но многие из тех, кто ездит на железной дороге, являются местными жителями. Недавно возраст этой подвесной конструкции вызвал обеспокоенность среди экспертов, и это привело к крупному проекту модернизации, состоявшемуся в 2012—2013 годах. Сами поезда были обновлены в 2015—2016 годах.

Гонконгские уличные эскалаторы

Гонконг является доказательством тому, что эскалаторы предназначены не только для торговых центров. Его уличная эскалаторная система проходит по одним из самых крутых холмов острова. Движущаяся лестница поднимается на высоту примерно 152 м, а её длина — 790 м. Это самая длинная наружная эскалаторная система в мире. Ежедневно ею пользуются около 80 тыс. человек.

Воздушные трамваи в Колумбии

Воздушные трамваи используются в горных курортных зонах, на лыжных склонах и даже в тематических парках. Однако их редко применяют для массовых перевозок людей. Исключение составляют Центральная и Южная Америки. Первая подобная транспортная система, работающая по фиксированному графику, была создана в городе Медельин в Колумбии. Она чрезвычайно популярна среди жителей густонаселённых склонов гор.

O-Bahn Busway в Аделаиде

Такая машина напоминает нечто среднее между поездом и автобусом. O-Bahn — это 11-километровая трасса для «управляемого автобуса» с тремя развязками в Южной Австралии. В ней используются только специальные машины, у которых перед обычными колёсами размещены специальные направляющие. Как только они покидают трассу, то становятся городскими автобусами, которые могут ехать и по обычной дороге.

Подземный фуникулёр Кармелит

Фуникулёры популярны в районах с большими перепадами высот. В израильском городе Хайфа фуникулёр под названием Кармелит поднимается на 270 м над горой Кармель. Его особенность в том, что его маршрут проходит под землёй. Относительно небольшая длина маршрута (1,8 км) и малое количество станций (шесть) делают его одним из самых скромных в мире линий метро. Он приносит пользу как туристам, так и местным жителям, позволяя избегать тяжёлого подъёма по крутой местности.

Транспортная система университета Западной Виргинии в Моргантауне

Эта система была построена для связи нескольких отдалённых друг от друга университетских кампусов. Её можно считать первой системой с персональным автоматическим транспортом.

6-километровая Morgantown PRT представляет собой дорогу с контактным рельсом, по которой движутся «вагоны», вмещающие несколько человек. Дорога работает в течение недели, а также иногда в выходные дни во время футбольных матчей и других спортивных мероприятий.

Terra Bus в Канаде

Снежные автобусы — это специализированные машины, которые перевозят пассажиров по льду и снегу в местах без мощёных дорог. В основном такой транспорт используют в Канаде на Ледниковом поле провинций Британской Колумбии и Альберта для перевозок пассажиров (до 56 человек за раз) в такие труднодоступные места, как ледник Атабаска. Водители поддерживают низкое давление в шинах, чтобы обеспечить хорошее сцепление со скользкой поверхностью дороги. Terra Bus выглядят мощными машинами, но они довольно медленные — обычно скорость не превышает 16—40 км/ч.

Читайте далее:

В Канаде появится самый быстрый электротранспорт, который в будущем, возможно, сможет летать

В Дании пожилых людей бесплатно катают на велорикшах — движение «Велоспорт без возраста»

Святкування Хеллоуїну зазвичай асоціюється з Америкою, можливо, завдяки великій кількості знятих у Голлівуді «страшилок», які заповнюють наші телеекрани протягом останнього тижня жовтня. Дійсно, у Сполучених Штатах це свято нині популярне (чверть усіх цукерок, які продаються щорічно, купується саме на Хеллоуїн).

Однак спершу Хеллоуїн (коріння якого сягають древніх кельтів Ірландії та Шотландії) довго не міг прижитися в Америці серед переселенців, чимало з яких було глибоко віруючими людьми. У середині XIX століття на території Північної Америки відбувалися щорічні осінні торжества та фестивалі, але Хеллоуїн усе ще не був повсюдним явищем. Діти й дорослі відзначали успішний збір врожаю іграми та святковими (а зовсім не кривавими або гротескними) костюмами, а також стравами з гарбузів та яблук. Солодкий пиріг із начинкою на основі гарбуза — досі звична страва на столах американців, особливо у період від осені до ранньої зими.

Осінь — сезон гарбуза, багатого клітковиною плода. У цей час ціни на нього невисокі, а приготувати з гарбуза можна багато різних страв. Пропонуємо рецепт одного з найпопулярніших гарбузових пирогів. Він відрізняється тонким пісочним коржем, щедрою начинкою з гарбузового пюре і незакритим верхом. Такий пиріг подають майже в кожній кав’ярні, ресторані, пекарні-кулінарії та навіть придорожній таверні, як у великих містах, так і в маленьких селищах по всій Америці.

Приготування тіста

• 1,5 стакана борошна;
• 1,5 ч. л. цукру;
• ½ ч. л. солі;
• 10 ст. л. вершкового масла (холодного) нарізаного кубиками (сторона — 1 см);
• 4 ст. л. крижаної води.

Змішайте борошно, цукор і сіль. Додайте кубики масла та змішуйте (можна за допомогою кухонного комбайна), поки найбільші шматочки масла стануть не більші за горошини. Додайте крижану воду і злегка перемішайте (до появи вологих згустків тіста). Якщо маса надто суха, для того щоб сформувалися такі згустки, додайте ще 1—2 чайні ложки крижаної води.

Перенесіть тісто на робочу поверхню та місіть приблизно хвилину, щоб зібрати всі грудки разом. Трохи примніть тісто руками, щоб вийшов товстий корж, загорніть у харчову плівку та приберіть у холодильник (на період від 1 години до 2 днів).

Приготування начинки

• 700—750 г сирого, неочищеного гарбуза;
• 350 мл топленого молока;
• 2 яйця;
• ¾ стакана коричневого цукру;
• ½ ч. л. порошку кориці;
• ½ ч. л. дрібно натертого свіжого імбиру;
• ½ ч. л. натертого мускатного горіха;
• ⅓ ч. л. солі.

Із 700 г сирого неочищеного гарбуза вийде приблизно 2 стакана гарбузового пюре — рівно стільки, скільки потрібно для пирога.

Розріжте гарбуз навпіл та видаліть насіння. Наріжте гарбуз кубиками, покладіть у невелику каструлю та залийте водою (щоб вона покрила гарбуз). На середньому вогні доведіть до кипіння. Зменшіть вогонь до мінімуму, накрийте каструлю кришкою і тушкуйте до готовності приблизно 25—30 хвилин. Злийте воду, охолодіть гарбуз і видаліть шкірку. Розімніть гарбуз у пюре за допомогою виделки або блендера.

Приготування гарбузового пирога

Розігрійте духовку до 200 °C.

Злегка присипте поверхню для розкочування коржа борошном і розкачайте корж приблизно 0.5 см завтовшки. Помістіть форму для випікання пирога на розкатаному тесті, дном догори. Відступаючи 3—3.5 см від краю форми, зріжте надлишки тіста гострим ножем. Змастіть форму маслом і за допомогою качалки перенесіть тісто у форму. Трохи притисніть тісто до дна та країв форми.

У великій ємності міксером збийте гарбузове пюре з топленим молоком, яйцями, цукром, корицею, імбиром, мускатним горіхом та сіллю. Залийте масу в підготовлену форму з тістом.

Випікайте 40 хвилин або поки вилка, вставлена ​​за 3 см від краю коржа, не буде виходити чистою.

Смачного!

Читайте далі:

Британський яблучний пиріг на сковороді

Шматочок торта, за яким варто з’їздити до Нью-Йорка (бабусин яблучний пиріг)

Святковий пиріг із дріжджового тіста — рецепти із різним начинням