Blog

#img_left_nostream#На церемонії відкриття Олімпіади в результаті великої спеки медична допомога була надана 570 глядачам, 20 з яких були відправлені до лікарень, повідомляє агентство Сіньхуа.

Під час церемонії відкриття Ігор у Пекіні стояла 30-ти градусна спека, і висока вологість повітря – 90%. Постраждалі глядачі скаржилися на появу жару, підвищення тиску і теплові удари.

Головний олімпійський стадіон «Пташине гніздо» вміщав у себе 91 тис. глядачів, проте багатьом із них було дуже важко перенести церемонію, що тривала 3,5 години, перебуваючи всередині залізних конструкцій стадіону практично як у парильні.

До і під час церемонії відкриття Олімпійських ігор у Пекіні в повітря, щоб розігнати хмари, було запущено 1104 ракети зі спеціальними реактивними зарядами. Інакше церемонія могла б зірватися через великі зливи із грозою.

Як повідомило агентство Сіньхуа з посиланням на директора пекінської метеорологічної станції Го Ху, імовірність сильного дощу із блискавками була дуже високою і залишається такою дотепер. Запуск ракет відбувався з 21 точки в Пекіні.

Фахівці стверджують, що дощ і блискавки є найнебезпечнішими для стадіону «Пташине гніздо» через його конструкцію, що складається з великої кількості залізних балок, сплетених у формі «гнізда».

#img_left_nostream#Місцеві жителі китайської провінції Сичуань виявили, що чиновники в офісі роблять наркотики, і сповістили про це поліцію, але кримінальну справу проти них так і не було порушено.

Як повідомило телебачення NTDTV, у провінції Сичуань після потужного землетрусу в травні перебувати у будинку місцевої адміністрації м. Пенчжоу стало небезпечно. Місцеві жителі почали допомагати виносити речі з офісів адміністрації та виявили, що ці офіси використовувалися як цех для виробництва наркотиків.

Місцевий житель в інтерв’ю кореспонденту NTDTV сказав: «Після землетрусу ми пішли допомагати очищати офіси й із подивом виявили в них наркотики й обладнання для їхнього виготовлення. Звісно, вони начальники й мають більше прав порівняно зі звичайними жителями, але робити наркотики в адміністрації – це вже занадто!»

Інший мешканець розповів, що після того, як вони сповістили про це поліцію, приїхали поліцейські й вивезли наркотики та обладнання з адміністрації. Однак уже минуло багато часу, а поліція не робить ніяких подальших дій: ані арешту чиновників, ані порушення кримінальної справи.

Коли кореспонденти NTDTV зателефонували в поліцейську дільницю м. Пенчжоу, поліцейський телефоном відповів: «Так, нам відомо про це, але спочатку мені потрібно встановити вашу особу. Тільки після цього я можу вам повідомити додаткову інформацію. Якщо ви хочете вести розслідування або щось подібне, можете приїхати до нас у дільницю».

У день відкриття в Пекіні Олімпійських ігор у різних країнах світу відбулися масові акції протесту проти порушень китайським комуністичним режимом прав людини. Учасники акцій також засудили китайський режим за невиконання даної ним обіцянки поліпшити ситуацію щодо дотримання прав людини до початку Ігор.

Активісти боротьби за свободу тибетців, а також китайські дисиденти й прихильники демократичних організацій у Китаї провели 8 серпня акції протесту у Франції, Німеччині, Англії, Філіппінах, Катманду, Гонконгу, США, Бельгії, Австралії та інших країнах.

У Непалі напроти китайського консульства були заарештовані близько 500 тибетських активістів. Серед затриманих – 20-літній студент устиг повідомити кореспондентам, що своєю акцією вони хочуть передати людям усього світу – у Тибеті взагалі немає прав людини.

Представники організації Міжнародна Амністія також взяли участь в акції протесту напроти китайського консульства в Лос-Анджелесі й висловили свій осуд щодо невиконаної китайською компартією обіцянки поліпшити ситуацію із правами людини до початку Олімпійських ігор.

#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

#img_right_nostream#За день до початку церемонії відкриття Олімпіади зі своєї квартири в Пекіні зникла пані Цзен Цин’янь, дружина відомого китайського правозахисника Ху Цзя, який відбуває термін у в’язниці, повідомило «Китайське радіо» з посиланням на закордонну Асоціацію захисту прав громадян Китаю.

У повідомленні йдеться, що пані Цзен просто зникла зі своєї квартири за день до початку Олімпіади. Ані родичі, ані друзі не знають, де вона перебуває, і не можуть із нею зв’язатися.

Є підозра, що пані Цзен таємно вивезли з міста агенти спецслужб, щоб під час проведення Олімпіади з нею не зустрічалися іноземні кореспонденти.

Після того, як у грудні минулого року Ху Цзя отримав до 3,5 років в’язниці за «підбурювання до підриву державної влади», за його дружиною постійно стежать агенти й контролюють її пересування та контакти з людьми.

#img_left_nostream#Нарешті отримати інформацію в Україні буде простіше, переконані автори законопроекту "Про доступ до публічної інформації". Вісім громадських медіаорганізацій, які взяли участь у розробці цього документа, переконані, що новий закон зробить діяльність чиновників прозорою та відкритою.

Автори законопроекту вважають, що чинне законодавство не забезпечує повною мірою право на доступ до інформації як журналістів, так і звичайних громадян. Працівники медіа повсякчас зустрічаються з відмовою органів влади надавати інформацію через віднесення її до «інформації з обмеженим доступом»; застосування грифів «опублікуванню не підлягає», «не для друку», «для службового користування»; ігнорування інформаційних запитів. Усе це, на думку правозахисників та медіа фахівців, є неправомірним.

«Ми повертаємо владу обличчям до людей, – вважає один з авторів законопроекту, перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова Андрій Шевченко. – З країни вахтерів і секретів Україна повинна стати країною свободи й поінформованості».
Його колега Мар’яна Демкова, заступник голови Центру політико-правових реформ, уважає, що основна прогалина існуючого Закону України «Про інформацію» полягає в тому, що він фактично не відмежовує публічну інформацію від приватної. «В старому законі конфіденційна інформація визначена як така, що може належати органам влади і може поширюватися за їхнім бажанням. А це є неприпустимим в умовах забезпечення прозорості дій влади та протидії корупції», – зауважила Демкова.
 
У законопроекті прописаний механізм доступу кожного, не тільки журналістів, до публічної  інформації як такої, що становить суспільний інтерес. Кожна особа матиме право звернутися із запитом, незалежно від того, чи стосується цей документ її особисто, чи ні, та без пояснень причини. Причому запити можуть бути подані в усній формі.
 
Окрім цього законопроект скорочує терміни для відповіді на запити. Відповідь повинна бути надана якнайшвидше, але не пізніше п’яти робочих днів із моменту отримання запиту.  

У документі відведена спеціальна роль Уповноваженому з прав людини. Він буде зобов’язаний проводити роз’яснювальну роботу серед населення з питань забезпечення доступу до інформації та контролювати чиновників, чи виконують вони норми цього закону.

Додатковим нововведенням нового закону є захист інформаторів, тобто посадових та службових осіб, які розголошують інформацію з обмеженим доступом стосовно установ, де працюють. Ці люди будуть захищені в тому випадку, якщо їхня інформація буде стосуватися неправомірної поведінки та корупційних дій, які вчиняють їхні колеги.

Якщо ж чиновники не нададуть публічну інформацію, приховають її або спотворять, вони будуть покарані згідно із Цивільним кодексом.

Чи запрацюють ці правила в Україні, дізнаємось уже восени, коли Верховна Рада голосуватиме за законопроект.