Премьер-министр Венгрии Виктор Орбан заявил, что Будапешт не может согласиться на новые предложенные санкции ЕС, включая нефтяное эмбарго в отношении России, сообщает The Guardian.
В письме президенту Европейского совета Шарлю Мишелю Орбан заявил, что решение “вряд ли” будет найдено к саммиту лидеров ЕС на следующей неделе и что лидерам не следует обсуждать этот вопрос на встрече.
В письме говорится:
“Учитывая серьезность нерешенных вопросов, крайне маловероятно, что всеобъемлющее решение может быть найдено до специального заседания Европейского Совета 30-31 мая”.
Орбан сказал, что он “убежден”, что обсуждение пакета санкций “в отсутствие консенсуса будет контрпродуктивным”, добавив, что это только подчеркнет внутренние разногласия, не предлагая реальных шансов на их разрешение.
Венгрия зависит от российской нефти, поставляемой по единственному трубопроводу, и ее лидер утверждает, что эмбарго разрушит экономику страны. ЕС предложил Будапешту, а также Словакии и Чехии длительные исключения из эмбарго.
Несмотря на это, председатель Европейской комиссии Урсула фон дер Ляйен заявила, что достижение договоренности о введении эмбарго на российскую нефть — это “всего лишь вопрос недель”.
Выступая перед CNN, она сказала:
“Мы сейчас усиленно работаем над этим, это вопрос нескольких недель, но мы действительно должны найти решение для инвестиционных нужд.
Так что это важно, мы должны сделать это таким образом, чтобы не оказаться в ситуации, когда Путин сможет забрать нефть. Чтобы он не продал ее нам, а [затем] продал ее по более высокой цене на мировом рынке”.
У вівторок один із високопоставлених співробітників служби безпеки президента Володимира Путіна заявив, що Росія добиватиметься своїх цілей в Україні, не обмежуючи себе термінами, повідомляє .
“Всі цілі, поставлені президентом, будуть досягнуті. Інакше й бути не може, тому що правда, зокрема історична правда, на нашому боці. Ми не дотримуємося термінів”, — сказав секретар Ради Безпеки Микола Патрушев в інтерв’ю газеті “Аргументи та факти”.
Росія вдерлася в Україну 24 лютого під приводом “спеціальної військової операції”, спрямованої на “денацифікацію” та “демілітаризацію” свого сусіда. Проте російські війська зазнали численних невдач і зазнали значних втрат під час тримісячної кампанії.
“Нацизм має бути викорінений на 100%, інакше через кілька років він знову заявить про себе в ще більш потворній формі”, — сказав Патрушев, подвоївши цілі воєнного конфлікту.
Він також звинуватив Україну в тому, що Захід використовує її для обмеження Росії, повторивши звинувачення президента Путіна в виправдання конфлікту.
“Для країн НАТО, які йдуть за США, ідеальним сценарієм є конфлікт, що постійно тліє, в Україні”, — сказав Патрушев.
Во вторник один из высокопоставленных сотрудников службы безопасности президента Владимира Путина заявил, что Россия будет добиваться своих целей в Украине, не ограничивая себя сроками, сообщает .
“Все цели, поставленные президентом, будут достигнуты. Иначе и быть не может, потому что правда, в том числе историческая правда, на нашей стороне. Мы не придерживаемся сроков”, — сказал секретарь Совета Безопасности Николай Патрушев в интервью газете “Аргументы и факты”.
Россия вторглась в Украину 24 февраля под предлогом “специальной военной операции”, направленной на “денацификацию” и “демилитаризацию” своего соседа. Однако российские войска потерпели многочисленные неудачи и понесли значительные потери в ходе трехмесячной кампании.
“Нацизм должен быть искоренен на 100%, иначе через несколько лет он снова заявит о себе в еще более уродливой форме”, — сказал Патрушев, удвоив заявленные Россией цели военного конфликта.
Он также обвинил Украину в том, что Запад использует ее для ограничения России, повторив обвинения президента Владимира Путина в оправдание конфликта.
“Для стран НАТО, которые следуют за США, идеальным сценарием является постоянно тлеющий конфликт на Украине”, — сказал Патрушев.
Страны “Большой семерки”, по всей видимости, рассматривают вопрос о том, следует ли предоставлять российским олигархам возможность выкупить себе выход из-под западных санкций. Собранные таким образом деньги могут быть использованы для восстановления Украины, сообщает “Handelsblatt” ( выпуск среды) со ссылкой на западные правительственные круги. Согласно отчету, министр финансов Канады Христя Фриланд впервые подняла эту возможность на встрече министров финансов стран “Большой семерки” в прошлую пятницу.
До этого несколько олигархов обращались к ней с этим предложением. В кругах “Большой семерки” к этой идее сейчас относятся благосклонно. Для семи крупнейших западных промышленно развитых стран такое соглашение имело бы свои преимущества: Киев мог бы получать деньги без необходимости обсуждать с Западом возможную экспроприацию российских активов. В то же время, для президента России Владимира Путина было бы болезненно, если бы Украина была восстановлена на деньги российских олигархов.
Однако переговорный процесс между правительствами только начался, продолжает газета. Решающие вопросы еще не прояснены, например, насколько высокой должна быть плата за исключение из санкционного списка. Юридические и моральные риски такого шага также должны быть тщательно изучены. Западные союзники уже несколько недель ищут способы использовать российские деньги для восстановления Украины. Польское правительство предложило конфисковать замороженные активы российских олигархов и использовать их для оплаты ущерба, нанесенного российскими ракетами.
США также думают в этом направлении. Однако существуют серьезные конституционные возражения против экспроприации без компенсации, особенно в Германии. Добровольная сделка с олигархами может стать выходом из этой правовой дилеммы.
Країни “Великої сімки”, очевидно, розглядають питання про те, чи слід надавати російським олігархам можливість викупити собі вихід з-під західних санкцій. Зібрані таким чином гроші можуть бути використані для відновлення України, повідомляє Handelsblatt (випуск середи) з посиланням на західні урядові кола. Згідно зі звітом, міністр фінансів Канади Христя Фріланд вперше підняла цю можливість на зустрічі міністрів фінансів країн “Великої сімки” минулої п’ятниці.
До цього кілька олігархів зверталися до неї із цією пропозицією. У колах “Великої сімки” до цієї ідеї зараз ставляться прихильно. Для семи найбільших західних промислово розвинених країн така угода мала б свої переваги: Київ міг би отримувати гроші без необхідності обговорювати із Заходом можливу експропріацію російських активів. Водночас, для президента Росії Володимира Путіна було б болісно, якби Україну було відновлено на гроші російських олігархів.
Проте переговорний процес між урядами лише розпочався, продовжує газета. Вирішальні питання ще не прояснені, наприклад, наскільки високою має бути плата за виключення із списку санкцій. Юридичні та моральні ризики такого кроку також мають бути ретельно вивчені. Західні союзники вже кілька тижнів шукають способи використати російські гроші для відновлення України. Польський уряд запропонував конфіскувати заморожені активи російських олігархів та використати їх для оплати збитків, завданих російськими ракетами.
США також думають у цьому напрямі. Проте є серйозні конституційні заперечення проти експропріації без компенсації, особливо у Німеччині. Добровільна угода з олігархами може стати виходом із цієї правової дилеми.
После жалобы защитника детей турецкие полицейские подразделения по борьбе с киберпреступностью объявили о том, что они будут пристально следить за родителями, которыеснимают или транслируют повседневную жизнь своих детей в социальных сетях, чтобы заработать на этом деньги.
Подразделения турецкой полиции по борьбе с киберпреступностью хотят принять меры против использования «детей как товара» и поместить под микроскоп так называемых «родителей YouTube». Об этом сообщает газета «Hürriyet». Один адвокат уже подал жалобу в Центр коммуникаций при президенте Турции (CİMER).
«Использование детей в качестве товара противоречит Конвенции о правах ребенка и правам детей» — рассказывает Нур Улькюер, председатель Ассоциации педиатрического развития Турции, которая поддерживает жалобу и объявленные меры со стороны органов безопасности.
Дебаты начались после того, как Шахин Антакялиоглу, адвокат, защищающий права детей, пожаловался в CİMER, что «некоторые родители зарабатывают на своих каналах YouTube, транслируя уход за детьми». Антакялиоглу назвал эту практику «торговлей детьми» и сказал: «Эти дети стали жертвами жестокости своих родителей».
Адвокат призвал власти закрыть подобные каналы и провести расследование в отношении виновных.
CİMER направил петицию в Главное управление безопасности, попросив подразделение полиции, отвечающее за работу с несовершеннолетними, рассмотреть жалобу. Затем ответственное подразделение передало жалобу в подразделение по борьбе с киберпреступностью.
По словам официальных лиц, подразделение по борьбе с киберпреступностью уже начало привлекать к расследованию указанные каналы YouTube.
«С каждого клика на эти видео на YouTube семьи зарабатывают деньги. Это может достигать масштабов, граничащих с детским трудом», — возмущается Нур Улькюер. Показывать лица и тела детей, чтобы заработать деньги — это преступление. Вы не можете зарабатывать деньги на детях, которых вы родили», — сказала она.
Став взрослыми, пострадавшие дети могут подать в суд на родителей за ущерб. Использование их в качестве источника дополнительного дохода может нанести психологический вред детям, опасается адвокат.
Некоторые дети будут «показаны как личности, которые не являются теми, кто они ест». Они будут отвлекаться от своей обычной жизни, а видеоролики «также окажут плохое влияние на зрителей».
Після скарги захисника дітей турецькі поліціянти підрозділу боротьби з кіберзлочинністю оголосили про те, що вони уважно стежитимуть за батьками, які знімають або транслюють повсякденне життя своїх дітей у соціальних мережах, щоб заробити на цьому гроші.
Підрозділи турецької поліції по боротьбі з кіберзлочинністю хочуть вжити заходів проти використання «дітей як товару» та помістити під мікроскоп так званих «батьків-YouTube». Про це повідомляє газета Hürriyet. Один адвокат уже подав скаргу до Центру комунікацій при президенті Туреччини (CİMER).
«Використання дітей як товару суперечить Конвенції про права дитини та права дітей» — розповідає Нур Улькюер, голова Асоціації педіатричного розвитку Туреччини, яка підтримує скаргу та оголошені заходи з боку органів безпеки.
Дебати розпочалися після того, як Шахін Антакяліоглу, адвокат, який захищає права дітей, поскаржився у CİMER, що «деякі батьки заробляють на своїх каналах YouTube, транслюючи життя своїх дітей». Антакяліоглу назвав цю практику «торгівлею дітьми» та сказав: «Ці діти стали жертвами жорстокості своїх батьків».
Адвокат закликав владу закрити подібні канали та провести розслідування щодо винних.
CİMER направив петицію до Головного управління безпеки, попросивши підрозділ поліції, який відповідає за роботу з неповнолітніми, розглянути скаргу. Потім відповідальний підрозділ передав скаргу до підрозділу по боротьбі з кіберзлочинністю.
За словами офіційних осіб, підрозділ боротьби з кіберзлочинністю вже почав залучати до розслідування зазначені канали YouTube.
«З кожного «кліка» на ці відео на YouTube сім’ї заробляють гроші. Це може досягати масштабів, що межують із дитячою працею», — обурюється Нур Улькюєр. Показувати обличчя та тіла дітей, щоб заробити гроші — це злочин. Ви не можете заробляти гроші на дітях, яких ви народили», — сказала вона.
Ставши дорослими, діти, які постраждали, можуть подати до суду на батьків за шкоду. Використання їх як джерела додаткового доходу може завдати психологічної шкоди дітям, побоюється адвокат.
Деякі діти будуть «показані як особи, які не є тими, ким вони є». Вони відволікатимуться від свого звичайного життя, а відеоролики «також погано вплинуть на глядачів».
Есть признаки того, что экономическая ситуация в Китае становится все более нестабильной.
В прошлом году компартия Китая (КПК) ужесточила контроль над экономикой. Этот шаг без сомнений нанёс серьёзный удар по перспективам экономического развития страны. Сейчас, в условиях общенационального карантина в Китае, вызванного обострением эпидемии вируса COVID-19, у огромного числа потребителей и бизнес-сообщества наблюдается депрессивное состояние. К этому добавляется глобальная геополитическая нестабильность, вызванная вторжением России в Украину. Риск экономического спада очевиден.
Наднациональные компании должны хорошо продумать свою стратегию на рынке Китая, чтобы быть готовыми к экономическому спаду. Особенно это касается тех, кто в значительной степени зависит от Китая ― второго по величине рынка в мире. Например, промышленные и сырьевые компании, розничные торговцы предметами роскоши и т. д.
В 2022 году экономика Китая резко начала замедляться. Это связано с тем, что китайские власти ввели драконовские меры по борьбе с пандемией, затронувшие десятки городов, в том числе такие крупные экономические центры страны, как Шанхай и Шэньчжэнь. Всё это серьёзно затруднило деятельность многочисленных предприятий, как в Китае, так и во всем мире. Некоторые экономисты надеялись, что Пекин ослабит свою политику в отношении COVID-19 и примет меры для спасения экономики. Однако пока этого не произошло и даже наоборот, власти КНР демонстрируют диаметрально противоположный подход, в результате чего состояние экономики продолжает ухудшаться.
В начале мая этого года состоялось заседание Политбюро компартии Китая, на котором высшее партийное руководство заявило о своей решимости продолжать усиливать «политику нулевой терпимости» в отношении COVID-19 по всей стране. Постоянный комитет Политбюро во главе с лидером партии Си Цзиньпином заявил, что Китай сделает всё возможное для борьбы со вспышкой коронавируса «независимо от цены».
Согласно официальному прогнозу Пекина, в 2022 году рост ВВП Китая должен составить 5,5 %, но это вряд ли достижимо. Ряд обычных индикаторов уже начинают указывать на надвигающийся спад.
Так, в апреле спад в сфере услуг Китая был самыми быстрым с момента начала пандемии в феврале 2020 года.
Индекс деловой активности в сфере комплексных услуг Китая в апреле упал до 36 пунктов с 42 в марте, что стало четвёртым месячным снижением подряд. Когда этот индекс выше 50, значит сектор услуг растёт, и, соответственно, наоборот.
Другой экономический индикатор ― это индекс деловой активности в сфере производства. В апреле он также упал до 46 пунктов по сравнению с 48 в марте. Падение было самым быстрым с февраля 2020 года. Это значит, что заводы получают всё меньше заказов. Основной причиной являются продолжающиеся локдауны.
Мрачные экономические перспективы побудили китайские власти публично заявить, что они как можно скорее примут различные меры экономического стимулирования.
Одной из таких мер является снижение налогов, включая сокращение налога на добавленную стоимость (НДС), которое Госсовет недавно пообещал предприятиям. Ещё одно потенциальное смягчение — это помощь технологическому сектору. Всего через несколько месяцев после появления риторики, связанной с регулированием китайской «платформенной экономики», сообщения государственных СМИ сбавили накал по этой теме, и было объявлено, что правительство работает над развитием инфраструктуры и расширением логистической поддержки для поощрения «здорового развития» различных отраслей.
Недавно базирующаяся в Пекине крупная партийная газета Economic Daily опубликовала редакционную статью, в которой подтвердила сдвиг политики центральных властей в отношении технологических компаний в сторону ослабления мер регулирования. В статье говорится, что чрезмерное регулирование, начавшееся в 2020 году, подходит к концу, после чего последует регулирование, «основанное на правилах и рыночных механизмах».
Есть и немало других подобных изменений. Недавно премьер-министр Китая Ли Кэцян объявил о поддержке жизненно важной экспортной отрасли. Эти меры включают оказание помощи компаниям в обеспечении заказов на иностранные товары, поддержка стабильного курса юаня и расширение поддерживаемого государством финансирования складских и товарно-материальных запасов.
Однако сектор недвижимости вряд ли увидит какое-либо восстановление в ближайшее время. Продажи жилья в стране в апреле были вдвое меньше, чем в том же месяце годом ранее, даже несмотря на то, что многие китайские города сняли ограничения на покупку недвижимости.
Шанхайская партийная газета Yicai Global недавно сообщила, что продажи 100 ведущих застройщиков Китая в апреле упали на 59 % по сравнению с аналогичным периодом 2021 года и на 16 % по сравнению с предыдущим месяцем. Нет сомнений в том, что замедление экономики и продолжающиеся меры по сдерживанию распространения COVID-19 серьёзно подорвали желание граждан тратить деньги.
Наднациональные компании, значительная доля операций которых связана с Китаем, возможно, уже ощутили на себе тяжесть экономического спада.
Є ознаки того, що економічна ситуація в Китаї стає дедалі нестабільнішою.
Минулого року компартія Китаю (КПК) посилила контроль над економікою. Цей крок безперечно завдав серйозного удару по перспективах економічного розвитку країни. Зараз, в умовах загальнонаціонального карантину в Китаї, викликаного загостренням епідемії вірусу COVID-19, у величезної кількості споживачів та бізнес-спільноти спостерігається депресивний стан. До цього додається глобальна геополітична нестабільність, спричинена вторгненням Росії в Україну. Ризик економічного спаду очевидний.
Наднаціональні компанії повинні добре продумати свою стратегію на ринку Китаю, щоб бути готовими до економічного спаду. Особливо це стосується тих, хто значною мірою залежить від Китаю — другого за величиною ринку у світі. Наприклад, промислові та сировинні компанії, роздрібні торговці предметами розкоші тощо.
У 2022 році економіка Китаю різко почала сповільнюватися. Це пов’язано з тим, що китайська влада ввела драконівські заходи щодо боротьби з пандемією, що торкнулися десятків міст, у тому числі таких великих економічних центрів, як Шанхай і Шеньчжень. Все це серйозно ускладнило діяльність численних підприємств як у Китаї, так і в усьому світі. Деякі економісти сподівалися, що Пекін послабить свою політику щодо COVID-19 та вживе заходів для порятунку економіки. Однак поки що цього не сталося і навіть навпаки, влада КНР демонструє діаметрально протилежний підхід, внаслідок чого стан економіки продовжує погіршуватися.
На початку травня цього року відбулося засідання Політбюро компартії Китаю, на якому вище партійне керівництво заявило про свою рішучість продовжувати посилювати політику нульової терпимості щодо COVID-19 по всій країні. Постійний комітет Політбюро на чолі з лідером партії Сі Цзіньпіном заявив, що Китай зробить все можливе для боротьби зі спалахом коронавірусу «незалежно від ціни».
Згідно з офіційним прогнозом Пекіна, у 2022 році зростання ВВП Китаю має становити 5,5%, але цього навряд чи можна досягти. Низка звичайних індикаторів вже починає вказувати на спад, що насувається.
Так, у квітні спад у сфері послуг Китаю був найшвидшим з початку пандемії в лютому 2020 року.
Індекс ділової активності у сфері комплексних послуг Китаю у квітні впав до 36 пунктів із 42 у березні, що стало четвертим місячним зниженням поспіль. Коли цей індекс вище 50, то сектор послуг зростає, і, відповідно, навпаки.
Інший економічний індикатор — це індекс ділової активності у сфері виробництва. У квітні він також впав до 46 пунктів, у порівнянні з 48 у березні. Падіння було найшвидшим із лютого 2020 року. Це означає, що заводи отримують дедалі менше замовлень. Основною причиною є локдауни.
Похмурі економічні перспективи спонукали китайську владу публічно заявити, що вони якнайшвидше вживуть різних заходів економічного стимулювання.
Одним із таких заходів є зниження податків, включаючи скорочення податку на додану вартість (ПДВ), яке Держрада нещодавно пообіцяла підприємствам. Ще одне потенційне пом’якшення — це допомога технологічному сектору. Усього через кілька місяців після появи риторики, пов’язаної з регулюванням китайської «платформної економіки», повідомлення державних ЗМІ зменшили напруження на цю тему, і було оголошено, що уряд працює над розвитком інфраструктури та розширенням логістичної підтримки для заохочення «здорового розвитку» різних галузей.
Велика партійна газета Economic Daily, що нещодавно базується в Пекіні, опублікувала редакційну статтю, в якій підтвердила зсув політики центральної влади щодо технологічних компаній у бік послаблення заходів регулювання. У статті йдеться, що надмірне регулювання, що почалося в 2020 році, добігає кінця, після чого піде регулювання, «засноване на правилах та ринкових механізмах».
Є й чимало інших подібних змін. Нещодавно прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян оголосив про підтримку життєво важливої експортної галузі. Ці заходи включають надання допомоги компаніям у забезпеченні замовлень на іноземні товари, підтримка стабільного курсу юаня та розширення фінансування складських та товарно-матеріальних запасів, що підтримується державою.
Проте сектор нерухомості навряд чи побачить якесь відновлення найближчим часом. Продажі житла в країні у квітні були вдвічі меншими, ніж у тому ж місяці роком раніше, навіть попри те, що багато китайських міст зняли обмеження на купівлю нерухомості.
Шанхайська партійна газета Yicai Global нещодавно повідомила, що продажі 100 провідних забудовників Китаю у квітні впали на 59% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року та на 16% у порівнянні з попереднім місяцем. Немає сумнівів у тому, що уповільнення економіки та заходи зі стримування поширення COVID-19, що продовжуються, серйозно підірвали бажання громадян витрачати гроші.
Наднаціональні компанії, значна частка операцій яких пов’язана з Китаєм, можливо вже відчули на собі тяжкість економічного спаду.
Во время своего визита в ЮАР канцлер Олаф Шольц заверил президента Сирила Рамафосу в солидарности Германии в борьбе с глобальными последствиями агрессивной войны России против Украины. «Война затрагивает не только Европу», — сказал он после встречи с Рамафосой в Претории во вторник. Германия «прекрасно осознавала» «серьезные последствия» войны для Африки.
Именно поэтому правительство Германии, как председатель группы G7, уже разработало предложения по «смягчению влияния на цены энергоносителей, мировую экономику и продовольственную безопасность». Эти вопросы будут обсуждаться в июне на саммите G7 в замке Эльмау в Баварии, в котором по приглашению Шольца примет участие и Южная Африка.
Страны Африки особенно заметно страдают от войны: Украина уже не является важным поставщиком зерна, а цены на продовольствие в и без того очень бедных государствах растут.
Во время своего визита канцлер также признал важность Южной Африки для всего африканского континента. Южная Африка играет «неоценимую роль в политической и экономической стабильности на континенте», сказал Шольц.
Германия традиционно поддерживала тесные экономические и политические связи с Южной Африкой. Страна является наиболее развитой экономикой к югу от Сахары.
