Blog

  • Філе лосося з рисовою локшиною

    Філе лосося з рисовою локшиною

    Щоб приготувати другу страву «Філе лосося з рисовою локшиною», Вам знадобляться такі продукти:

    • 4 скибочки філе лосося без шкіри
    • 115 г зеленої стручкової квасолі
    • 2 морквини
    • 1 лимон (сік і цедра)
    • 120 мл соєвого молока
    • 250 г рисової локшини
    • 5—6 стебел зеленої цибулі
    • 4 ложки рубаної зеленої кінзи
    • 1 перчик чилі

    Філе лосося з рисовою локшиною. Спосіб приготування:

    #img_right#На розжареній олії обсмажте протягом 2 хвилин дрібно нарізану зелену цибулю, додайте подрібнений перець чилі без насіння та соєве молоко. Посоліть і поперчіть за смаком, розмішайте і потримайте соус на малому вогні ще 2—3 хвилини.

    Скибочки лосося полийте лимонним соком, посипте цедрою лимона, покладіть в ємність з кришкою і поставте в духовку на 10 хвилин (до готовності). Рідину, яка утвориться, збережіть.

    Моркву наріжте смужками зі стручковою квасолею і поставте в духовку на 10 хвилин. Влийте в посуд 2 столові ложки олії, щоб овочі не пересохли.

    Рисову локшину залийте окропом і витримайте 3 хвилини. Перемішайте й злийте воду.

    Знову розігрійте соус, влийте рідину від приготування риби, всипте більшу частину рубленої кінзи і доведіть до кипіння, перемішайте.

    Подаючи страву, на дно тарілки покладіть порцію локшини, поверх тушковані овочі, потім рибу. Полийте соусом і посипте зеленню.

  • Брюс Вілліс – «Міцний горішок» на гілках Голівуду

    Брюс Вілліс – «Міцний горішок» на гілках Голівуду

    Про Брюса Вілліса можна впевнено заявити, що він є одним з найбільш помітних і яскравих акторів голівудського «дерева». «Міцний горішок» своєю цілеспрямованістю, наполегливістю, темпераментом і талантом зумів довести глядачам, голівудським зіркам і критикам, що він має досить міцну, товсту і надійну «шкарлупу». Про його успіх у кіно можна судити по заслуженому статусу в середовищі голівудської еліти і касовим зборам його фільмів.

    #img_left#Але для того, щоб переконати критиків, утвердитися і стати зіркою, йому довелося добре попрацювати над тим, як проявити свій талант на повну силу. Такі фільми, як «Міцний горішок» (1,2,3,4), «П’ятий елемент» і «Армагедон», принесли йому світову популярність, а також допомогли миттєво піднятися до рівня мегазірки. У цих фільмах Брюс Вілліс відмінно проявив свої неабиякі акторські здібності і здобув образ супергероя, який демонструє бійцівський характер і виступає в ролі «благородного рятівника людства».

    Уолтер Брюс Вілліс, майбутній «Міцний горішок», народився у березні 1955 р. у сім’ї американського військовослужбовця на військовій базі в Західній Німеччині, потім родина переїхала до Нью-Джерсі (США). Успіх і слава не відразу прийшли до нього. Потрібен був деякий час… Перехідним містком до майбутнього щастя стали зйомки з його участю в телесеріалі «Детективне агентство «Місячне Сяйво». З трьох тисяч претендентів лише йому усміхнулася фортуна, надавши головну роль.

    Детектив-веселун Девід Едісон за дуже короткий час завоював серця американців. Глядачі із задоволенням стежили за номерами, які персонаж Вілліса виконував щодо Медді, героїні Сіббіл Шеппард. Чотирирічна хода «Місячного Сяйва» з його участю завершилася Еммі – вищою ТВ-нагородою у Штатах.Знаменитий кіноактор виявився дуже працездатною і творчою людиною. В історії кінематографа зафіксовано 72 роботи, в яких він узяв участь. Брюс Вілліс також зміг переконати всіх у тому, що він – чудовий драматичний актор. На сьогодні «Міцний горішок» має свій власний театр під назвою «Компанія блазнів», де він ставить п’єси А.Чехова і Теннесі Вільямса. А ще він озвучує персонажів мультфільмів, грає у телесеріалах.

    #img_center_nostream#

    На відміну від багатьох голівудських зірок, Брюс багато життєвих ситуацій сприймає творчо, часто експериментує, любить смішити людей, має усмішку, яка легко запам’ятовується і підкреслює його веселий характер, акторський талант, чарівність і підсилює приплив глядацької любові.

    #img_center_nostream#

    Хочеться відзначити, що природа по-доброму поставилася до цієї людини і також наділила його музичним слухом і голосом. У картині «Поглянь, хто ще говорить» він співає пісню, яку сам написав. У 1987 році світ побачила його сольна довгограюча платівка «Брюс Вілліс: повернення Бруно».

    Брюс Вілліс також ділова людина. На сьогодні він є одним з найбільш високооплачуваних акторів Голівуду, а з 1991 року – одним з творців і співвласників мережі ресторанів «Планета Голівуд».

    #img_center_nostream#

    Прекрасна доля, улюблена робота, загальне визнання… Чого ще побажати? Всього цього він домігся наполегливою працею над собою. В одному із зарубіжних інтерв’ю на запитання про те, яким він бачить своє майбутнє і чим планує займатися років через 20, Вілліс відповів: «Можливо, буду більше грати в театрі. Хотілося б спробувати себе на Бродвеї. Ну й, напевно, залюбки переглядатиму свої картини. Вважаю, що мені дуже щастило на ролі та фільми! І взагалі у мене приголомшлива робота – я розважаю людей».

    Валерій Барило. Велика Епоха, Україна
  • Кустуріца планує зняти фільм з Дапкунайте в головній ролі

    Кустуріца планує зняти фільм з Дапкунайте в головній ролі

    #img_left_nostream#Всесвітньо відомий сербський режисер Емір Кустуріца планує зняти новий фільм про Росію з литовською актрисою Інгеборгою Дапкунайте у головній ролі, повідомляє Leta.

    На головну чоловічу роль претендують два російських актора – Костянтин Хабенський та Іван Ургант.

    Сценарій для майбутньої картини пише сам режисер. Відомо, що він зі своєю групою The No Smoking Orchestra виконає і головну пісню фільму.

    Початок зйомок планується на середину наступного року.

    Фільми Кустуріци удостоювалися призів на Берлінському, Каннському, Венеціанському та Карлові Вари-кінофестивалях, а в 1985 році його картина «Папа у відрядженні» була номінована на «Оскар».

  • Джон Кьюсак перевтілиться в Едгара Аллена По

    Джон Кьюсак перевтілиться в Едгара Аллена По

    #img_left_nostream#Актор Джон Кьюсак зніметься у фільмі режисера Джеймса Мактіг «Ворон», в якому зіграє роль письменника Едгара Аллена По. Фільм на екрани вийде в 2011 році, повідомляє Leta.

    За словами режисера, «Ворон» буде трилером, а не біографічною картиною, фільм буде схожий на трилер Девіда Лінча «Сім».

    «Дія фільму розгортатиметься в середині дев’ятнадцятого століття в місті Балтіморі, в США. Це буде розповідь про маніяка, який скоює злочини за мотивами оповідань письменника По. Кожного разу злочинець на місці злочину залишає якусь ниточку, що веде до розповіді письменника. Едгару По необхідно з’єднати уривки розповідей і знайти маніяка, поки він не скоїв чергове вбивство», – розкрив ідею картини МакТіг.

    Режисер розповів і про те, що назвав картину на честь опублікованого в 1845 році вірша фантаста «Ворон».

  • Вибух на газопроводі біля міжнародного аеропорту Сан-Франциско, горять десятки житлових будинків, одна людина загинула, 25 постраждали

    Вибух на газопроводі біля міжнародного аеропорту Сан-Франциско, горять десятки житлових будинків, одна людина загинула, 25 постраждали

    Потужний вибух на газопроводі стався біля населеного пункту Сан-Бруно, розташованого неподалік від міжнародного аеропорту Сан-Франциско 9 вересня. У наслідок вибуху спалахнула сильна пожежа, яка охопила кілька десятків житлових будинків. Одна людина загинула, 25 постраждали, повідомляє телеканал Ей-Бі-Сі.

    Вибух був настільки потужним, що вогняний стовп піднявся на висоту понад триста метрів. Загорілися будинки. Пожежа знищила повністю 53 будинка, і 120 житлових будинків було пошкоджено.
     
    За останніми даними, під час пожежі одна людина загинула і 25 отримали травми, 15 з яких з сильними опіками госпіталізовані, троє з них у дуже важкому стані.

    На місці вибуху працюють пожежники з Сан-Бруно і деяких сусідніх міст. Встановлюються причини вибуху.

    Раніше повідомлялося, що днями в США пожежею були знищено 63 будівлі на захід від міста Боулдер, в каньйоні Калорадо.#img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

  • Фестиваль JapanTown пропонує унікальну їжу та знайомство з культурою Японії

    Фестиваль JapanTown пропонує унікальну їжу та знайомство з культурою Японії

    #img_left_nostream#Нью-Йорк. Спекотним днем в Іст-Вілліджі звук шиплячого грилю можна почути задовго до того, як продуктові намети з’являться в полі зору. Запахи диму наповнюють повітря та підвищують температуру на кілька градусів. Але причиною цих звуків і запахів не були звичайні сосиски і перець на грилі. Їх джерело – фестиваль JapanTown, де страви японської вуличної кухні, пропоновані ресторанами та магазинами Іст-Віллідж, вже перетворилися в улюблені місцеві страви.

     

    Гарне місце для справжньої японської їжі

    Наприклад, Otafuku, невелика крамничка, що полюбилася багатьом, чиї знамениті такоякі та окономіякі створили довгі черги покупців. Такоякі – оладки у формі кулі з начинкою з восьминога, зеленої цибулі та імбиру, мали такий великий попит, що продавці повідомили нам про те, що ми повинні чекати приготування замовлення протягом 30 хвилин.

    Окономіякі – смажені коржики, з сумішшю різних інгредієнтів – капусти, імбиру, приправлені солодким, гострим соусом (названим на честь млинців), японським майонезом і тонкими пластівцями кацуобуші – стружкою сушеної макрелі. Коли коржі тільки приготовлені, пар, що піднімається, змушує пластівці макрелі підстрибували, і на перший погляд здається, що вони рухаються. Але не хвилюйтеся: незвичайне блюдо добре приготовлено.

    Іншою улюбленою стравою відвідувачів стала свинина-гриль Тонтон, пропонована невеликим, але популярним рестораном в Іст-Віллідж, Хаката Тонтон. Бетті Тан, директор із зв’язків з громадськістю фестивалю пояснила, що Хаката Тонтон спеціалізується на приготуванні «японської їжі для душі» з острова Кюсю, розташованого в південному регіоні Японії. Ресторан пропонує різноманітні страви з свинини: від фірмових свинячих ніжок до тушкованої в горщику беркширської свинини.

    #img_right#Звичайно, японський фестиваль їжі не буде повним без японського каррі – найпопулярніша в країні страва. Японський каррі солодший і має більш густу консистенцію, ніж індійський, який ми зазвичай асоціюємо з цим соусом, але ті, хто спробував його вперше, тим не менше, відчують гостроту його смаку. «Каррі-я» і «Go! Go! Каррі!», – вигукували продавці відвідувачам ярмарку.

    Suzuki Farm продавала на фестивалі свій урожай японських овочів, що були вирощені на фермі в штаті Делавер за допомогою органічних пестицидів, виготовлених з рослин. Її асортимент включав Гойю – вид гіркої дині з Окінави (рекомендується для хворих на діабет), а також камонасу – баклажани, які ідеально підходять для гриля, як пояснив Кохеі, що працює на фермі.

    Погляд на багату культуру Японії

     

    На додаток до презентації сучасної японської культури через її кухню, JapanTown також пропонує познайомитися з давніми традиціями Японії. На виставці можна побачити мініатюру мікоші – переносного храму Сінто, яку японці часто носять по вулицях під час різних фестивалів або мацурі.

    "На ярмарку були представлені деякі експонати японської антикварної колекції «Шібуя», які в основному відносяться до 19 – початку 20 століття, що належали звичайним міським жителям і самураям, – пояснив Нацуко Ямамото, власник «Шібуя». – Колекція в основному складається з Тансу або японських скринь. Скрині тісно пов’язані з японською історією, і малюнки на них зображають різні народні легенди", – сказав Ямамото.

     

    #img_left_nostream#Багато зразків належали купцям портових міст, таких, як Осака та Кіото. Один з них був дерев’яним переносним ящиком торговця для запису прибутку, всередині якого зберігаються чорнило та ручка з пензликом для написання ієрогліфів.

    Канеко Сейкоу, викладач "шодоу", або японської каліграфії, який має найвищий рівень майстерності (рівень "хачідан"), був присутній на фестивалі, щоб записати імена клієнтів японською мовою символів за допомогою пензля та чорнила. Сейкоу проводить заняття у Верхньому Вест-Сайді і навчає шодоу студентів усіх рівнів. Шодоу, або шлях пензля, походить з китайської каліграфії, але з винаходом хірагану та катакану (компоненти японської силабічної абетки та писемності) шодоу розвинув різні стилі, які сильно відрізняються від стилю свого китайського предка. Більшість студентів вивчають три стилі: каішо (звичайне або квадратне письмо), гоушо (полупропис) і соушо (пропис).

    За допомогою паперу, пензлика, чорнила і чорнильного каменю, відомих як «чотири скарби навчання», студент "шодоу" не тільки вивчає художню форму, але й відправляється в філософську подорож. Інформаційна брошура Сейкоу пояснює: «Японська каліграфія часто пов’язана з вченням Дзен. Можливо тому, що при створенні твору каліграф для кожного аркуша паперу має лише одну спробу. Мазки не можуть бути виправлені. Таким чином, кожна робота є відображенням стану розуму людини, яка пише в той момент часу».

    Кофу, який також веде шодоу-класи Сейкоу, пояснює, що в залежності від того, як ви хочете написати символи, можна використовувати пензлики різних розмірів і виготовлені з вовни різних тварин. Наприклад, волосся коня добре вбирає рідину, а пір’я гусака – ні. Тому вибір правильного пензля є дуже важливим для успіху всієї роботи.

    Зростаюче визнання

    Бетті Тан, директор із зв’язків з громадськістю, сказала, що захід став прекрасною можливістю долучити більшу кількість людей до вивчення японської культури і разом з тим до японському бізнесу. Вона сама також отримує задоволення від вивчення мови, кухні і способу життя японців. Вона зазначила, що японська культура «дуже різноманітна та оригінальна» і що японці є «творчими людьми».

    #img_right#Тікако Ічіхара, засновник і організатор JapanTown, сказала, що вона завжди хотіла познайомити більшу кількість людей з японською кухнею та культурою. «Я хочу, щоб люди знали, що японська кухня – це не тільки суші», – сказала вона. Вона хотіла представити інші прекрасні страви своєї рідної країни жителям Нью-Йорка і вирішила, що вуличний ярмарок – найкращий варіант. За відсутністю обов’язкових вхідних квитків це найпростіший спосіб звернутися до широкої аудиторії, яка прагне справжньої японської кухні. Найкраще з усього, вважає Ічіхара, – це об’єднання на фестивалі аспектів японської традиційної та сучасної популярної культури, що дає можливість показати більшій кількості людей захоплююче суспільство Японії.

    «Всі вуличні ярмарки зазвичай однакові – тільки хот-доги та барбекю … Я хотіла надати вуличним ярмаркам трохи смаку», – сказала Ічіхара.

     

    Крім того, вона побачила, що фестиваль – це відмінна можливість зібрати разом японське співтовариство. Хоча число японських жителів Нью-Йорка є відносно невеликим, оскільки багато хто з них тільки вчаться тут або знаходяться тут тимчасово і повернуться до Японії через кілька років, вона, тим не менш, сподівається побудувати сильне співтовариство. «Економіка Японії є другою за величиною економікою світу, і чому ж тут немає Японського Міста?» Це стало її мотивацією для організації фестивалю JapanTown.

    Фред Сабо, шеф-кухар ресторану піклувальників Музею Метрополітен, працював на фестивалі, доводячи курячі крильця до досконалості за допомогою свого Гендзі гриля. Сабо, який, до речі, також є чоловіком Ічіхари, полюбив японську кухню і культуру 20 років тому, коли він їздив до Японії викладачем англійської мови. Він знаходить особливо привабливим смак «умамі» – унікальний смак, що часто зустрічається в японській кухні і отримав назву «шостого основного смаку».

    Сабо також сказав, що, коли суші вперше з’явилися в Нью-Йорку, він спробував невідому тоді страву, і це була любов з першого укусу. З того часу він полюбив свіжі інгредієнти та неповторний смак японської кухні.

    Зараз він маринує так смажить на грилі м’ясо, використовуючи секретний рецепт сім’ї Ічіхари, і сподівається в один прекрасний день відкрити японський ресторан.

    Це другий рік проведення JapanTown. Після великого успіху торішнього дебюту, що привернув увагу близько 80 тисяч відвідувачів, цього року фестиваль було поділено на три частини. Cool Japan Festival завершилася в липні; Healthy Food & Green Festival і Soul Food Festival відбудуться 22 серпня і 26 вересня в Мідтауні і Верхньому Іст-Сайді.

     

    Для отримання додаткової інформації про JapanTown nyjapantown.org.

    Енні Ву, Велика Епоха
  • Сьогодні свій день народження відзначає Гай Річі

    Сьогодні свій день народження відзначає Гай Річі

    Сорок два роки виповнилося британському кінорежисеру, сценаристу, продюсеру Гаю Річі, та колишньому чоловікові Мадонни.

    Ріс у хорошій сім’ї, хоча його батьки і розвелися, дитинство юнак провів у маєтку 17 століття, який належав його вітчиму.Натхнення присвятити життя кіно прийшло після перегляду фільму-вестерна «Бутч Кессіді та Санденс Кід».

    Перший його повнометражний фільм «Карти, гроші, два стволи» в британському кінопрокаті зібрав 1,6 мільйонів фунтів, хоча за цю картину режисер і отримав премію «Золота малина» за найгіршу режисуру.Після успіху фільму «Карти, гроші і два стволи» Гаю Річі, пропонували поставити такі картини як «Ангели Чарлі», «Три королі» та «Викрасти за 60 секунд», але він залишився відданий собі і знімати те, що йому до душі.

    Через два роки виходить картина «Великий куш» (2000 рік), в якій знімається Бред Піт. Бред Піт для того, щоб взяти участь у картині зменшив свій гонорар у четверо – і не дарма. Картина вийшла цікавою, видовищною і з прекрасним гумором.Вирішивши спробувати себе в новому жанрі, Гай Річі пише сценарій і режисує картину «Віднесені» (2002). Історія про американську «принцесу» та італійського «жебрака». Сумнівними глядачеві та критикам здалися акторські здібності Мадонни. Проте режисер, спростовує громадську думку: «Якщо говорити про мене, то я вважаю, що вона гарна в акторській майстерності. Просто люди не можуть відійти від її образу». Та й жанр мелодрами виявився очевидь не під силу майстру гангстерських комедій.

    У підсумку картина Річі з гуркотом провалилася в прокаті, не окупивши себе і на третину, і заробила цілих п’ять призів найгіршої премії року «Золота малина» у номінаціях «найгірший режисер», «найгірша картина», «найгірший ремейк», «найгірша акторка» і «найгірша екранна пара».

    У результаті гучного фіаско Гай Річі заробив репутацію режисера потуральника акторським амбіціям власної дружини, а в пресі все частіше фігурував не як «режисер культових картин», а як «чоловік Мадонни». Можливо, саме тому Річі пішов зі світу великого кіно на цілих три роки, присвятивши вільний час сім’ї.

    Вихід картини «Револьвер» (2005) повернув Гаю Річі колишню славу, де він заявляє про свою здатність робити не тільки смішне, однотипне кіно, але і створювати картини, що змушують замислитися.

    Остання його картина «Шерлок Холмс» (2009) викликала чимало суперечок. Дійсно, якщо порівняти картину Річі з радянським фільмом Ігоря Масленікова кінця 70х-початку 80х років, яка навіть у Великобританії визнана як краща екранізація розповідей про пригоди Холмса, то на класику картина «не тягне». Робота Гая Річі хоч і здається на перший погляд та що нічого не має спільного з оригіналом Конан-Дойля, але в розкритті характерів героїв, чарівність Дауні молодшого, аристократична зовнішність Джуда Лоу, події, які розвиваються послідовно і динамічно, що відкривають завісу таємниці, неповторний стиль і монтаж режисера роблять фільм захоплюючим і видовищним.

    Фільм, який вперше за довгий час окупив себе з лишком і був прийнятий на ура світовою аудиторією, схоже, приніс Гаю Річі впевненість у власних силах.

    Фільмографія:

    2009 Шерлок Холмс

    2008 Рокнрольщик

    2007 Підозрюваний

    2005 Револьвер

    2002 Віднесені

    2001 Зірка

    2000 Великий куш

    1998 Карти, гроші, два стволи

    1995 Важка справа

    #img_center_nostream#
  • ‘Оболонь’ перемагає ‘Шахтар’!

    ‘Оболонь’ перемагає ‘Шахтар’!

    #img_left_nostream# Сьогодні стартував 9-й тур чемпіонату України у Прем’єр-лізі. І відразу не обійшлося без сенсацій!

    Скромна "Оболонь" зуміла переграти діючого чемпіона – донецький "Шахтар". Все вирішив єдиний гол Худзіка. У кінцівці "Шахтар" відчайдушно атакував, в штрафну прибіг Пятов, але незважаючи на 6 доданих хвилин забити так і не зміг.

    Прем’єр ліга. 10-й тур

    "Оболонь" – "Шахтар" 1:0

    Гол: Худзік 51

    "Оболонь": Рибка, Сапай, Пластун, Лозинський, Кутас, Слюсар, Лупашко, Сибіряков (Шевчук 90 4), Худзік, Панас, Мандзюк

    "Шахтар": Пятов, Срна, Ракицький, Чижов, Рац, Степаненко, Фернандіньо (Хюбшман 26), Мхітарян (Едуардо 62), Вілліан, Коста, Морено (Адріано 46)

    Попередження: Рибка 36, Сапай 75, Худзік 77 – Коста 10, Фернандіньо 11, Вілліан 77

    За матеріалами: dynamomania

  • Фоторепортаж: Виставка «Світ динозаврів» відкрилася в Києві

    Вперше в Києві 10 вересня в Печерському ландшафтному парку (Співоче поле) відкрилася виставка «Світ динозаврів». На території парку площею 4 га оселилися створені в натуральний зріст 62 динозавра, серед яких Стегозавр, Диплодоки, Трицератопс, Археоптерикс, Тиранозавр і інші доісторичні рептилії. У парку представлені експонати тріасового, юрського, крейдового періодів. Розмір деяких мешканців  сягає 6 метрів у висоту та 23 метріи у довжину.
     

    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
  • Дослідження океану: підводний світ

    Дослідження океану: підводний світ

    Одного разу, під час зйомок під водою, я почув часті клацаючі звуки. Коли я обернувся, приблизно в 10 футів від мене був дельфін. Сонячне світло, що проникало в товщу води, зробило цю зустріч незабутньою. Я зробив знімок, і дельфін поплив.

    #img_center_nostream#

    Бувають особливі моменти на кадрах: під час поїздки верхи на коні, походу дикими місцями, терпляче очікування в засідці в африканському степу або на перетині П’ятої авеню в Манхеттені, коли фотографії говорять самі за себе.

    Червонохвості яструби, які гніздилися на кам’яній черепиці будівлі з розкішними апартаментами навпроти Центрального Парку, викликали свого часу великий переполох в суспільстві. Фотографи та орнітологи налаштовували свої камери з потужними телеоб’єктивами, щоб побачити батьків, які годують свій виводок. Деякі полювали за кадрами на яструбів, які шукали їжу для своїх пташенят.

    "Дивіться уважно, – кажу я починаючим дайверам, – і ви зможете насолодитися морським життям, повним пригод, дізнавшись про підводний світ більше за все те, що ви до сих пір вивчали".

    Я сходив на високі гори, прорубувався крізь джунглі і, навіть, побував на війні, але підводний світ залишається для мене привабливим. Для тих, хто ніколи не поринав у морські глибини або не бачив підводного життя, я захопив з собою фотографії.

    «Я нічого не бачу», – була типова скарга водолазів, коли покійна Норін Рус, найвідоміший інструктор з дайвінгу в Флориді, показувала їм свої улюблені рифи. «Вони не бачили, тому що вони не дивилися», – сказала б Норін мені, абсолютно розчарована нездатністю деяких людей бути спостережливими.

    Багато хто вважає, що зустріч з дельфіном є звичайною справою. Більшість запитує мене, чи побачимо ми під водою акул. Деякі очікують побачити китів, – що було б громом серед ясного неба. Морські мешканці живуть у морських глибинах, але ми не завжди можемо їх побачити. Те, що ми можемо побачити, якщо готові проявити терпіння та спостерігати підводний життя очима фотографа, – це багатство форми та кольору, красу і незвичність великих і малих створінь. У темряві колір зникає. Вимкніть світло в кімнаті, що наповнена яскравими червоними та зеленими фарбами. Ви побачите чорно-білі або сірі тони. Увімкніть світло – і кольори повернуться. За відсутністю світла кольори нікуди не зникають, вони просто стають непомітними.

    Океан діє як гігантський блакитний фільтр. Його блакитний відтінок фільтрує світло. Коли ми спускаємося під воду, для людського ока кольори зникають. Через кілька футів теплі кольори не сприймаються, а на глибині близько 100 футів, все виглядає блакитним. Увімкніть водонепроникний ліхтар, і кольори з’являться у всій своїй красі.

    Стробоскопічна зйомка необхідна під водою. В той час як цифрові технології покращили світлозбиральні властивості камери, світло, як і раніше, необхідно, щоб виявити колір. Немає необхідності використовувати різні методи покращення фотографій і колориту, доступні на комп’ютерах. Оригінальні зображення, такі, як випадкова зустріч з морськими тваринами або незвичайна поведінка мешканця моря, зафіксовані на плівці, стають рідкісними свідоцтвами підводного життя, що маловивчене наукою.

    Коли на освоєння космосу була виділена найбільша частина бюджету США в гонці з колишнім Радянським Союзом, один жартівник сказав: «Ми знаємо про зворотній бік Місяця більше, ніж про дно океану».

    Як морські черепахи повертаються кожен рік в той же самий час, на ті ж самі пляжі, де вони з’явилися на світ? Черепахи відкладають яйця на пляжі. З яєць вилуплюються дитинчата, дуже невелике число яких виживає, щоб спуститися в глибини океану і відправитися в подорож, в якій вони проводять більше 5 років. Щоб повернутися для спаровування та для відкладання яєць, вони пропливають сотні і навіть тисячі миль.

    #img_center_nostream#

    Орієнтуватися їм дозволяє не GPS, а, наскільки ми можемо визначити, магнітні кристали в мозку черепахи. Я фотографував самця морської черепахи виду логгерхед у водах Бойнтон-Біч, в штаті Флорида, протягом останніх 19 років. Він був відсутнім більшу частину року, але кожен рік повертався до того ж самому рифу для спаровування.

    Норін Рус знала двох дуже великих черепах, яким вона дала ім`я Роберт і Раджа. Норін зміряла панцир Роберта, він становив близько 120 см від шиї до кінця щитка – гігант для підводного царства.

    Недавня зустріч була так само цікавою для мене, як, мабуть, і для черепахи. Я направив свою камеру на невеликий отвір в рифі і зосередився на спробах зробити знімок якого-небудь його маленького мешканця, коли відчув погладжування по голові. Я озирнувся і побачив щось біле. Я припустив, що це рука водолаза, який намагається привернути мою увагу.

    Дотик повторився. Мені було прикро, що він відволікав мою увагу від знімка, який я намагався зробити. Коли я повернув голову, самка черепахи логгерхед простягала до мене ласти. Допитлива черепаха погладжував мене по голові.

    Я повільно перемістив мою камеру, поки ми стояли прямолиць. Ми кілька секунд дивилися в очі один одному, перш ніж я натиснув на кнопку, щоб отримати знімок черепахи з близької відстані. Потім вона попливла геть.

    Окунь-Голіаф з’явився під час останнього зимового сезону і плив зі мною протягом усього занурення. Я не годував його, хоча він дивився на мене з явним натяком, щоб я дістав для нього омара. Я зробив фотографії окуня.

    Тяга деяких морських істот до людини дуже дивна. Більшість, але не всі випадки можна пояснити тим, що дайвери одного разу погодували тварин. Черепаха була допитлива, а окунь, здавалося, хотів компанії і відчував себе комфортно в присутності людини-риби з фотоапаратом.

    Ми бачимо під водою більше, ніж можемо пояснити. Те, що я в змозі зафіксувати на плівку, – лише мала частина того, що я бачу. Підводні зустрічі з акулами відносно рідкі. Те, що роздувають популярні телевізійні програми про дику природу є штучним. Щоб піймати акул, під водою поміщають принаду. Коли акули чують запах здобичі або відчувають вібрацію риби, що пронизана острогою, їх поведінка змінюється.

    Ми мешкаємо на цій планеті разом з безліччю цікавих і розумних створінь. Якщо ми навчимося спостерігати природу, ми так само навчимося жити в гармонії з життям, що оточує нас. "Дивіться уважно, – кажу я починаючим дайверам, – і ви зможете насолодитися повним пригод морським життям, дізнавшись про підводний світ більше, ніж ви де-небудь могли вивчити".

    Автор – Джон Крістофер Файн, морський біолог та експерт у галузі досліджень моря та океану. Як дайвер він має кваліфікацію Master Scuba Instructor і Instructor Trainer. Він також є автором 24 книг, ілюстрованих його фотографіями.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#