Blog

Російський уряд заявив, що виконав свої зобов’язання в іноземній валюті за двома своїми облігаціями у вівторок, за день до настання терміну їх погашення.

Міністерство фінансів оголосило, що платіжному агенту Citibank у Лондоні було зроблено відповідне розпорядження.

Якщо ці твердження вірні, то країні вдалося уникнути першого дефолту з 1998 року і першого дефолту з міжнародного обов’язку з часів більшовицької революції понад сто років тому.

Москва мала зробити 16 березня купонні виплати в доларовому еквіваленті на суму $117 млн. Іноземні власники облігацій заявили, що не отримали підтвердження виплат від Росії, повідомляє Reuters.

Російські облігації мають 30-денний пільговий період. Якщо Кремль не здійснить платіж до 15 квітня за своїм боргом на міжнародному ринку, Москва вперше за сторіччя офіційно оголосить дефолт.

Проте міністр фінансів Антон Силуанов заявив в інтерв’ю державному телеканалу Russia Today, що тепер США мають забезпечити виконання платежів. В інтерв’ю RT Силуанов зазначив, що західні санкції забороняють виплату відсотків у рублях. Раніше офіційні особи заявляли, що вони, можливо, мають намір здійснювати платежі у рублях, а не у доларах.

«Можливість або неможливість виконання наших зобов’язань в іноземній валюті не залежить від нас, у нас є гроші, ми сплатили платіж, тепер м’яч на стороні Америки», — сказав він.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков також підтвердив стрічці новин, що будь-який дефолт буде «абсолютно штучним», і додав, що «у Росії є всі необхідні засоби та потенціал для запобігання дефолту».

Казначейство США підтвердило, що західні санкції не обмежують Москву у здійсненні процентних платежів за облігаціями, вартість яких оцінюється у доларах. Це означає, що американським інвесторам дозволено «отримувати відсоткові, дивідендні або термінові виплати за борговими зобов’язаннями або акціями Центрального банку Російської Федерації, Фонду національного добробуту Російської Федерації та Міністерства фінансів Російської Федерації» до 25 травня.

Але відсоткові виплати 16 березня були лише першими з кількох, з якими Росія зіткнеться найближчими місяцями. Наприкінці цього місяця мають бути виплачені купони на суму близько $ 615 млн.

Нині борг Росії у доларах та євро становить близько $ 40 млрд, причому половина облігацій зберігається за кордоном.

МВФ заявляє, що дефолт Росії більше не є «малоймовірним»

У вихідні Міжнародний валютний фонд (МВФ) попередив світові фінансові ринки, що російський суверенний дефолт більше не є «неймовірною подією».

Виступаючи у програмі CBS «Обличчям до нації», директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва пояснила, що Москва має достатньо грошей для обслуговування своїх зобов’язань, але уряд не може отримати доступ до цих коштів.

Георгієва не вважає, що це може призвести до світової фінансової кризи. Проте східноєвропейська держава готуватиметься до різкого економічного спаду, додала вона.

«Ми очікуємо на глибоку рецесію в Росії, і це різке скорочення вже позначається на тому, як російське населення бере на себе удар», — заявила голова МВФ. «Рубль значно знецінився. Що це означає? Реальні прибутки населення скоротилися. Купівельна спроможність російського населення значно знизилася».

Інші не вважають, що це спричинить зараження світової фінансової системи.

«Попри те, що дефолт матиме символічний характер, малоймовірно, що він матиме серйозні наслідки як у Росії, так і в інших країнах», — зазначив у замітці головний економіст із ринків Capital Economics, що розвиваються, Вільям Джексон.

Аналітики ринку стверджують, що іноземні уряди будуть раді, якщо Росія продовжить виплачувати відсотки за зовнішніми боргами, оскільки це призведе до того, що Кремль використовуватиме більше своїх валютних резервів.

За останні вісім років президент Володимир Путін накопичив диверсифікований військовий фонд у розмірі $ 630 млрд. Хоча Кремль, можливо, мав намір покладатися на ці резерви, щоб вистояти під обстрілом санкцій та обмежень, міри світової економіки ускладнили доступ уряду до цих коштів.

Найбільш суттєвою проблемою може стати корпоративний борг.

Протягом усього воєнного конфлікту з Україною основна увага приділялася державному боргу. Але фінансові експерти починають бити на сполох з приводу зовнішнього корпоративного боргу, який становить близько $ 150 млрд, включаючи кредити та облігації.

«Як і у випадку з російськими державними облігаціями, ми спостерігаємо ознаки лиха на російському ринку корпоративних облігацій з того часу, як 24 лютого Росія вторглася в Україну», — сказав у звіті Пітер Зангарі, керівник глобального відділу досліджень та розробки продуктів у MSCI. «Був великий сплеск кредитних спредів у всіх секторах. Таке різке зростання, що відбувається так швидко, може свідчити, що інвестори стурбовані тим, що російські корпорації не зможуть, не захочуть або навіть заборонять обслуговувати їхній борг».

Станом на 17 березня російський рубль втратив приблизно 30 % своєї вартості проти долара США, торгуючись менш ніж за копійку.

Автор – Ендрю Моран, є автором книги “Війна з готівкою” (The War on Cash).

Независимо от итогов войны в Украине, одним из результатов, который уже проявляется, является растущий изоляционизм как в России, так и в Китае. Обе страны оказываются всё более изолированными от большей части мира, особенно от Запада, до уровня, которого мы не видели уже несколько десятилетий.

Почему так происходит?

Что это означает для ближайшего будущего?

Хотя неразумно делать твердые выводы на основе двух разных стран, имеющих некоторые общие черты, некоторые сходства не следует игнорировать.

Простой ответ заключается в том, что, будучи авторитарными обществами, никто из них не может терпеть ни критики, ни политических потрясений, которые возникают при свободном выражении гражданами своего мнения. Неудивительно, что свободный поток идей и право на частную жизнь практически отсутствуют в обоих обществах.

При этом до недавнего времени и Россия, и Китай были глубоко связаны с Западом. Но ситуация быстро меняется.

Рассказ о двух экономиках

В случае с Россией её изоляция была в значительной степени вынужденной. Конечно, решение о вторжении в Украину было полностью добровольным, но последствия не были добровольными.

Действия Москвы привели к политическому и финансовому отчуждению от Запада. Глубокие санкции и массовое бегство западного бизнеса привели и без того слабую российскую экономику в катастрофическое состояние. Рубль практически ничего не стоит, а российская экономика, основанная в основном на экспорте энергоносителей и оружия, едва держится на плаву. Она выживает за счёт продажи нефти и газа на Запад и финансовой помощи Китая.

С другой стороны, Китай, заключив глубокий союз с Россией, решил изолировать себя от Запада. Но такой отход подразумевает гораздо более сложный процесс.

В отличие от России, Китай является производственным центром мира и мировым финансовым лидером, имеющим обширное экономическое присутствие на всех континентах. Но он по-прежнему полагается на западные рынки для своих товаров и услуг. Отказаться от существующего экономического порядка будет нелегко.

Однако в дипломатическом и военном плане, по мере роста своего могущества, китайский режим занимает более агрессивную позицию по отношению к Западу и своим соседям по региону. А после того, как Коммунистическая партия Китая (КПК) полностью поддержала войну России на Украине, Запад стал гораздо меньше любить Китай как место для ведения бизнеса.

Но то, что Пекин встал на сторону Москвы в Украине, является лишь последним проступком в списке, который насчитывает десятилетия. Например, отношение Китая к иностранцам и иностранным компаниям становится всё более пренебрежительным и жёстким. Не помогли и десятилетия промышленного шпионажа и кражи интеллектуальной собственности у западных компаний, а также распространение по миру вируса Covid-19, известного также как вирус компартии Китая, ставшего причиной гибели почти 6 миллионов человек.

Пекин, похоже, не возражает против этого, и на то есть веские причины. Как и все авторитарные режимы, КПК уязвима к идеям, которые противоречат её официальной версии реальности.

Это важная причина, по которой изоляция страны от западного влияния стоит на повестке дня КПК. Поскольку китайская экономика продолжает испытывать трудности, а жизнь людей становится всё труднее, гражданские волнения будут нарастать. Последнее, чего хочет КПК, это широко распространенное внутреннее недовольство, которое может перерасти в выступления против КПК. Партия хочет сохранить и усилить свою власть и контроль. Изоляция страны от Запада поможет КПК сделать и то, и другое.

Короче говоря, диктаторы ненавидят вызовы своей власти.

Что это означает для ближайшего будущего?

И Москва, и Пекин знают, что сила в единстве. Например, у России есть энергия и зерно, но нет денег. С другой стороны, у Китая есть деньги, но ему нужны энергия и зерно. В этом отношении их взаимодействие имеет экономический смысл.

Но в этом есть и геополитический смысл. Обе страны находятся под угрозой либерализма и возмущены тем, что их финансовые системы подвергаются жёстким и эффективным санкциям со стороны Соединенных Штатов. Кроме того, обе страны хотят отстранить США от глобального влияния. Двустороннее сотрудничество позволяет избежать вмешательства США.

Единство и изоляция бросают вызов НАТО

С геополитической точки зрения, единство между двумя странами, хотя и сложное временами, легче, чем изоляция от Запада. Мало противоречивых интересов, которые нужно преодолевать. С другой стороны, Китай, силовой партнер в альянсе, обладает большим влиянием, чем Россия. Тем не менее, это позволяет обеим сторонам тесно координировать политику на простой, двусторонней основе.

Это гораздо более простой путь к единству, чем тот, который приходится преодолевать западным странам, в частности НАТО. С его 30 членами и тремя претендующими на вступление государствами достичь консенсуса по вопросам политики оказывается непросто.

Это связано не только с количественным вызовом, но и с другими причинами. В определённом смысле война в Украине объединяет НАТО и Запад в единодушном осуждении России и поддержке Украины.

Разделение паралитического НАТО

Но война также разделяет НАТО. Необходимость и желание западного ответа на агрессию России очевидны, и всё же вопрос остаётся нерешённым. Лидерство США в ответ на действия Путина было облечено в язык страха, а не решимости, пассивной реакции на поведение России вместо активного сдерживания.

Такое отсутствие лидерства со стороны предполагаемого лидера разжигает сомнения среди членов НАТО – особенно в Польше, которая граничит с Украиной.

Более того, намерения России расширить войну путем добавления китайского оружия и финансовой поддержки, а также потенциальное добавление 40 000 сирийских наёмников, говорят о том, что расширение войны уже в игре.

Ни Россия, ни Китай не обеспокоены тем, как это отразится на НАТО. Между тем, НАТО говорит, чего не будет делать, но по-прежнему не определилось, что будет делать, кто должен это делать и когда.

Единство России и Китая в изоляции может оказаться более эффективным, чем нерешительное, паралитическое НАТО.

Мнения, выраженные в этой статье, являются мнением автора и не обязательно отражают точку зрения The Epoch Times.

Джеймс Р. Горри (James Gorrie) является автором книги “Китайский кризис” (Wiley, 2013) и пишет в своем блоге TheBananaRepublican.com. Он живет в Южной Калифорнии.

По материалам The Epoch Times USA

Незалежно від підсумків війни в Україні, одним із результатів, що вже проявляється, є зростаючий ізоляціонізм як у Росії, так і в Китаї. Обидві країни виявляються все більш ізольованими від більшої частини світу, особливо від Заходу, рівня, якого ми не бачили вже кілька десятиліть.

Чому так відбувається?

Що це означає для найближчого майбутнього?

Хоча нерозумно робити тверді висновки на основі двох різних країн, які мають деякі спільні риси, деякі схожі речі не слід ігнорувати.

Проста відповідь полягає в тому, що, будучи авторитарними суспільствами, ніхто з них не може бути толерантним ні до критики, ні до політичних потрясінь, які виникають при вільному вираженні громадянами своєї думки. Не дивно, що вільний потік ідей та право на приватне життя практично відсутні в обох цих суспільствах.

При цьому донедавна і Росія, і Китай були пов’язані із Заходом. Але ситуація швидко змінюється.

Історія про дві економіки

У випадку з Росією її ізоляція була значною мірою вимушеною. Звичайно, рішення про вторгнення в Україну було цілком добровільним, але наслідки не були добровільними.

Дії Москви призвели до політичного та фінансового відчуження від Заходу. Глибокі санкції та масова втеча західного бізнесу привели і так слабку російську економіку в катастрофічний стан. Рубль практично нічого не вартий, а російська економіка, заснована в основному на експорті енергоносіїв та зброї, ледве тримається на плаву. Вона виживає за рахунок продажу нафти та газу на Захід та фінансової допомоги Китаю.

З іншого боку, Китай, уклавши глибокий союз із Росією, вирішив ізолювати себе від Заходу. Але такий відхід має на увазі набагато складніший процес.

На відміну від Росії, Китай є виробничим центром світу та світовим фінансовим лідером, що має велику економічну присутність на всіх континентах. Але він, як і раніше, покладається на західні ринки для своїх товарів та послуг. Відмовитись від існуючого економічного порядку буде нелегко.

Однак у дипломатичному та військовому плані, у міру зростання своєї могутності, китайський режим займає більш агресивну позицію щодо Заходу та своїх сусідів по регіону. А після того, як Комуністична партія Китаю (КПК) повністю підтримала війну Росії в Україні, Захід став набагато менше любити Китай як місце для ведення бізнесу.

Але те, що Пекін став на бік Москви в Україні, є лише останнім вчинком у списку, який налічує десятиліття. Наприклад, ставлення Китаю до іноземців та іноземних компаній стає все більш зневажливим та жорстким. Китай вдається до цього попри вигідні для нього десятиліття промислового шпигунства та крадіжки інтелектуальної власності у західних компаній, а також поширення у світі вірусу Covid-19, відомого також як вірус компартії Китаю, що спричинило загибель майже 6 мільйонів людей.

Пекін, схоже, не заперечує проти цього, і на те є вагомі причини. Як і всі авторитарні режими, КПК уразлива до ідей, що суперечать її офіційній версії реальності.

Це важлива причина, через яку ізоляція країни від західного впливу стоїть на порядку денному КПК. Оскільки китайська економіка продовжує відчувати труднощі, а життя людей стає все важчим, громадянські заворушення наростатимуть. Останнє, чого хоче КПК, це широко поширене внутрішнє невдоволення, яке може перерости у виступи проти КПК. Партія хоче зберегти та посилити свою владу та контроль. Ізоляція країни від Заходу допоможе КПК зробити і те, й інше.

Іншими словами, диктатори ненавидять виклики своїй владі.

Що це означає для найближчого майбутнього?

І Москва, і Пекін знають, що сила у єдності. Наприклад, у Росії є енергія та зерно, але немає грошей. З іншого боку, Китай має гроші, але йому потрібні енергія і зерно. У цьому плані їхня взаємодія має економічний сенс.

Але в цьому є геополітичний сенс. Обидві країни перебувають під загрозою лібералізму і обурені тим, що їхні фінансові системи зазнають жорстких та ефективних санкцій з боку Сполучених Штатів. Крім того, обидві країни хочуть усунути США від глобального впливу. Двостороння співпраця дозволяє уникнути втручання США.

Єдність та ізоляція кидають виклик НАТО

З геополітичної точки зору, єдність між двома країнами, хоч і складна часом, легша, ніж ізоляція від Заходу. Мало суперечливих інтересів, які треба долати. З іншого боку, Китай, силовий партнер в альянсі, має більший вплив, ніж Росія. Проте це дозволяє обом сторонам тісно координувати політику на простій, двосторонній основі.

Це набагато простіший шлях до єдності, ніж той, що доводиться долати західним країнам, зокрема НАТО. З його 30 членами та трьома державами-претендентами на вступ досягти консенсусу з питань політики виявляється непросто.

Це пов’язано не лише з кількісним викликом, але й іншими причинами. У певному сенсі війна в Україні об’єднує НАТО та Захід у одностайному засудженні Росії та підтримці України.

Поділ паралітичного НАТО

Але війна також розділяє НАТО. Необхідність і бажання західної відповіді на агресію Росії очевидні, проте питання залишається невирішеним. Лідерство США у відповідь на дії Путіна дістало своє відображення у мові страху, а не рішучості, пасивної реакції на поведінку Росії замість активного стримування.

Така відсутність лідерства з боку передбачуваного лідера породжує сумніви серед членів НАТО – особливо у Польщі, яка межує з Україною.

Більше того, наміри Росії розширити війну залучивши китайську зброю та фінансову підтримку, а також потенційне залучення 40 000 сирійських найманців говорять про те, що розгортання війни вже у грі.

Ні Росія, ні Китай не стурбовані тим, як це вплине на НАТО. Тим часом, НАТО каже, чого не робитиме, але, як і раніше, не визначилося, що робитиме, хто має це робити і коли.

Єдність Росії та Китаю в ізоляції може виявитися ефективнішою, ніж нерішуче, паралітичне НАТО.

Думки, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають думку The Epoch Times.

Джеймс Р. Горрі (James Gorrie) є автором книги “Китайська криза” (Wiley, 2013) і пише у своєму блозі TheBananaRepublican.com. Він живе у Південній Каліфорнії.

За матеріалами The Epoch Times USA

В четверг, на четвертой неделе войны в Украине, британская разведка заявила, что продвижение российских войск застопорилось практически на всех фронтах на фоне «стойкого и хорошо скоординированного» украинского сопротивления.

«В последние дни российские войска добились минимального прогресса на суше, море и в воздухе, и продолжают нести большие потери», — говорится в сообщении британской разведки от 17 марта.

ВСУ не позволили российским войскам захватить ни один из крупных городов Украины.

«Подавляющее большинство украинской территории, включая все крупные города, остается в руках украинцев», — заявила британская разведка.

Более 3 миллионов украинцев бежали из страны, тысячи мирных жителей и военнослужащих погибли в ходе боевых действий.

Мариуполь переживает самую тяжелую гуманитарную катастрофу: сотни тысяч мирных жителей оказались запертыми в подвалах без еды, воды и электричества.

В понедельник российские войска согласились предоставить гуманитарный коридор из Мариуполя. По сообщению Sky News, около 20 000 человек уже смогли покинуть осажденный портовый город.

Некоторые пригороды Киева были превращены в руины в результате ожесточенных боев, но сама столица устояла.

Премьер-министры Польши, Чехии и Словении посетили Киев во вторник, отважившись на рискованную поездку на поезде через зону боевых действий, чтобы продемонстрировать свою поддержку Украине.

Премьер-министр Польши Матеуш Моравецкий назвал эту войну борьбу между свободой и тиранией.

Именно здесь, в охваченном войной Киеве, творится история. Именно здесь свобода борется с миром тирании. Именно здесь будущее всех нас висит на волоске. ЕС поддерживает Украину, которая может рассчитывать на помощь своих друзей — этот месседж мы принесли сегодня в Киев.

Польский генерал в отставке Вальдемар Скшипчак, бывший командующий сухопутными войсками страны, сказал в недавнем интервью «Польскому радио 24», что, по его оценке, ожесточенность первоначальных столкновений уступила место позиционной войне, ограниченной в основном российской артиллерией и ракетным огнем, большая часть которого направлена на гражданскую инфраструктуру.

Россия отрицает, что ее целью является гражданская инфраструктура или гражданские лица.

По словам Скшипчака, обе стороны прекратили крупные маневры и окопались в обороне, а бои между войсками ограничиваются мелкомасштабными локальными наступлениями и контратаками.

«Теперь идет гонка за то, какая из сторон сможет получить преимущество», мобилизовав свои резервы и «начав контрнаступление или крупномасштабные атаки», — сказал он.

Генерал в отставке добавил, что, по его мнению, российские войска сильно пострадали за три недели боев с украинскими защитниками.

«Российские войска устали и измотаны этой борьбой. Не имеет значения, пополняются ли они боеприпасами или нет, 20 дней боев — это огромный труд для солдат, который поглощает много энергии», — добавил Скшипчак.

По оценке британской разведки от 16 марта, отсутствие значительного прогресса в продвижении российских войск, привело к «использованию более старого и менее точного оружия, которое с большей вероятностью приведет к жертвам среди гражданского населения».

«Согласно последним данным ООН, в конфликте уже пострадали 1 900 гражданских лиц, включая 726 погибших. Точное число жертв, скорее всего, значительно больше и будет расти до тех пор, пока продолжается конфликт», — заявила британская разведка.

Обе стороны заявили о прогрессе в переговорах.

По мнению украинских официальных лиц, из-за военных потерь Россия вскоре не сможет продолжать боевые действия и будет вынуждена смириться со своей неспособностью свергнуть украинское правительство.

Москва заявила, что близка к соглашению о договоренности, согласно которой Украина сохранит нейтральный статус, что является ключевым требованием со стороны России, опасающейся амбиций Киева вступить в НАТО.

Москва заявила, что мирные переговоры возобновились в четверг по видеосвязи. В ходе них обсуждаются военные, политические и гуманитарные вопросы.

Глава НАТО Йенс Столтенберг заявил журналистам на пресс-конференции в Брюсселе в среду, что Украина как суверенное государство должна сама решить, стремится ли она к членству в альянсе.

Он повторил данное ранее обещание, что войска альянса не будут участвовать в конфликте, но организация продолжит поддерживать Украину, предоставляя ей военную помощь.

«Мы поддерживаем Украину, потому что знаем, что то, чего они могут достичь за столом переговоров, тесно связано с ситуацией на поле боя», — сказал Столтенберг.

«Поэтому я уверен, что одна из причин, по которой украинцы отметили правильность некоторых шагов, заключается в том, что они смогли дать отпор. Они смогли дать отпор вторгшимся российским силам».

По материалам The Epoch Times USA

У четвер, на четвертому тижні війни в Україні, британська розвідка заявила, що наступ російських військ застопорився практично на всіх фронтах на тлі «стійкого і добре скоординованого» українського опору.

«В останні дні російські війська досягли мінімального прогресу на суші, морі та в повітрі, і продовжують зазнавати великих втрат», — йдеться у повідомленні британської розвідки від 17 березня.

ЗСУ не дозволили російським військам захопити жодне з великих міст України.

«Переважна більшість української території, включаючи всі великі міста, залишається в руках українців», — заявила британська розвідка.

Понад 3 мільйони українців втекли з країни, тисячі мирних жителів та військовослужбовців загинули під час бойових дій.

Маріуполь переживає найважчу гуманітарну катастрофу: сотні тисяч мирних жителів виявилися замкненими у підвалах без їжі, води та електрики.

У понеділок російські війська погодилися надати гуманітарний коридор із Маріуполя. За повідомленням Sky News, близько 20 000 людей вже змогли залишити обложене портове місто.

Деякі передмістя Києва були перетворені на руїни внаслідок запеклих боїв, але сама столиця встояла.

Прем’єр-міністри Польщі, Чехії та Словенії відвідали Київ у вівторок, наважившись на ризиковану поїздку через зону бойових дій, щоб продемонструвати свою підтримку Україні.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав цю війну боротьбою між свободою та тиранією.

Саме тут, в охопленому війною Києві, твориться історія. Саме тут свобода бореться зі світом тиранії. Саме тут майбутнє всіх нас висить на волосині. ЄС підтримує Україну, яка може розраховувати на допомогу своїх друзів, — цей меседж ми принесли сьогодні до Києва.

Польський генерал у відставці Вальдемар Скшипчак, колишній командувач сухопутними військами країни, сказав у недавньому інтерв’ю «Польському радіо 24», що, за його оцінкою, жорстокість початкових зіткнень поступилася місцем позиційній війні, обмеженій в основному російською артилерією і ракетним вогнем, більша частина якого спрямована на громадянську інфраструктуру.

Росія заперечує, що її метою є громадянська інфраструктура чи цивільні особи.

За словами Скшипчака, обидві сторони припинили великі маневри та окопалися в обороні, а бої між військами обмежуються дрібномасштабними локальними наступами та контратаками.

«Тепер йдуть перегони за те, яка зі сторін зможе отримати перевагу», мобілізувавши свої резерви і «почавши контрнаступ або великомасштабні атаки», — сказав він.

Генерал у відставці додав, що, на його думку, російські війська сильно постраждали за три тижні боїв з українськими захисниками.

«Російські війська втомилися та виснажені цією боротьбою. Не має значення, чи вони поповнюються боєприпасами, чи ні, 20 днів боїв — це величезна праця для солдатів, яка поглинає багато енергії», — додав Скшипчак.

За оцінкою британської розвідки від 16 березня, відсутність значного прогресу в просуванні російських військ призвела до «використання більш старої й менш точної зброї, яка з більшою ймовірністю призведе до жертв серед цивільного населення».

«Згідно з останніми даними ООН, у конфлікті вже постраждали 1 900 цивільних осіб, включаючи 726 загиблих. Точна кількість жертв, швидше за все, значно більша і зростатиме доти, доки триває конфлікт», — заявила британська розвідка.

Обидві сторони заявили про прогрес у перемовинах.

На думку українських офіційних осіб, через військові втрати Росія невдовзі не зможе продовжувати бойові дії та буде змушена змиритися зі своєю нездатністю повалити український уряд.

Москва заявила, що близька до угоди про домовленість, згідно з якою Україна збереже нейтральний статус, що є ключовою вимогою з боку Росії, яка побоюється амбіцій Києва вступити до НАТО.

Москва заявила, що мирні переговори відновилися у четвер щодо відеозв’язку. Під час них обговорюються військові, політичні та гуманітарні питання.

Глава НАТО Єнс Столтенберг заявив журналістам на пресконференції в Брюсселі в середу, що Україна як суверенна держава має сама вирішити, чи вона прагне членства в альянсі.

Він повторив обіцянку, що війська альянсу не братимуть участь у конфлікті, але організація продовжить підтримувати Україну, надаючи їй військову допомогу.

«Ми підтримуємо Україну, тому що знаємо, що те, чого вони можуть досягти за столом переговорів, тісно пов’язане із ситуацією на полі бою», — сказав Столтенберг.

«Тому я впевнений, що одна з причин, через яку українці наголосили на правильності деяких кроків, полягає в тому, що вони змогли дати відсіч. Вони змогли дати відсіч російським силам, що вторглися».

За матеріалами The Epoch Times USA

Премьер-министр Австралии Скотт Моррисон выразил обеспокоенность тем, что Китай может тайно поддерживать вторжение России в Украину из-за отсутствия прозрачности в его отношениях с РФ. Он также подтвердил, что Австралия пойдёт по стопам своих союзников и введёт соответствующие санкции против России.

Издание Sky News Australia 16 марта сообщило, что с тех пор, как Россия вторглась в Украину, Пекин сохранял позицию «леденящего душу молчания».

Моррисон отметил, что, когда Россия в феврале начала вторжение в Украину, Пекин открыл доступ к импорту российского ячменя, дав тем самым России передышку перед лицом многочисленных санкций со всего мира. Таким образом, по его мнению, действия Китая посылают миру «ужасное сообщение».

21 февраля российское государственное СМИ «Россия сегодня» (RT) сообщило, что президент Владимир Путин приказал российским войскам войти в украинский Донбасс во имя «гарантии мира». 23 февраля Главное таможенное управление КНР распространило заявление, разрешающее ввоз пшеницы из России.

Скотт Моррисон также сказал, что отсутствие прозрачности в отношениях Китая с Россией вызвало беспокойство в странах Индо-Тихоокеанского региона, и что Австралия поддерживает позицию Соединённых Штатов, касающуюся санкций в отношении России.

Советник Белого дома по национальной безопасности Джейк Салливан сообщил 14 марта в интервью телеканалу CNN, что, если Китай поможет России смягчить последствия санкций, он «абсолютно точно пострадает от последствий». Высказывания Салливана привлекли внимание широкой общественности, и международные СМИ стали активно обсуждать тему о том, будут ли введены санкции против Китая за его помощь России.

Моррисон призвал Пекин поддерживать высокую степень прозрачности в китайско-российских отношениях. По его словам, вторжение России в Украину вызвало глобальный кризис, и Пекин должен объяснить международному сообществу, какую экономическую помощь он предоставил России.

Австралийский премьер также добавил, что, если Китай окажет России военную помощь, это будет «отвратительно».

По материалам The Epoch Times

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон висловив занепокоєння тим, що Китай може таємно підтримувати вторгнення Росії в Україну через відсутність прозорості у відносинах з РФ. Він також підтвердив, що Австралія піде стопами своїх союзників і запровадить відповідні санкції проти Росії.

Видання Sky News Australia 16 березня повідомило, що з того часу, як Росія вдерлася в Україну, Пекін зберігав позицію «крижаного мовчання».

Моррісон зазначив, що коли Росія в лютому почала вторгнення в Україну, Пекін відкрив доступ до імпорту російського ячменю, давши тим самим Росії перепочинок перед численними санкціями з усього світу. Таким чином, на його думку, дії Китаю посилають світові «жахливе повідомлення».

21 лютого російське державне ЗМІ «Росія сьогодні» (RT) повідомило, що президент Володимир Путін наказав російським військам увійти до українського Донбасу в ім’я «гарантії миру». 23 лютого Головне митне управління КНР поширило заяву, яка дозволяє ввезення пшениці з Росії.

Скотт Моррісон також сказав, що відсутність прозорості у відносинах Китаю з Росією викликала занепокоєння в країнах Індо-Тихоокеанського регіону, і що Австралія підтримує позицію Сполучених Штатів щодо санкцій щодо Росії.

Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван повідомив 14 березня в інтерв’ю телеканалу CNN, що якщо Китай допоможе Росії пом’якшити наслідки санкцій, він «абсолютно точно постраждає від наслідків». Висловлювання Саллівана привернули увагу широкому загалу, і міжнародні ЗМІ почали активно обговорювати тему, чи будуть введені санкції проти Китаю за його допомогу Росії.

Моррісон закликав Пекін підтримувати високий рівень прозорості в китайсько-російських відносинах. За його словами, вторгнення Росії в Україну викликало глобальну кризу, і Пекін має пояснити міжнародній спільноті, яку економічну допомогу він надав Росії.

Австралійський прем’єр також додав, що якщо Китай надасть Росії військову допомогу, це буде «огидно».

За матеріалами The Epoch Times

Коментуючи повідомлення про прогрес, досягнутий у ході переговорів між Україною та Росією про припинення вогню, високопосадовець Кремля назвав це твердження невірним, але сказав, що дискусії все ще продовжуються.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив Financial Times, що київський уряд “не поспішає” і тягне час.

Загалом повідомлення про досягнутий прогрес “[є] помилковими”, – сказав Пєсков. Він також розкритикував президента Джо Байдена за те, що той нещодавно назвав президента Росії Володимира Путіна “військовим злочинцем”, назвавши подібне “таким, що не можна пробачити”.

“Ні, робота [над переговорами] продовжується”, – повідомив він. І додав, що Москва проінформує громадськість про будь-який прорив у переговорах.

У четвер Пєсков також заявив агентству Рейтер, що низка людей у ​​Росії поводяться як “зрадники”, і додав, що Захід хоче використовувати цих людей як “п’яту колону”, щоб зруйнувати країну зсередини.

“У такі важкі часи… багато людей показують своє справжнє обличчя. Дуже багато людей виявляється, як ми говоримо російською, зрадниками”, – сказав Пєсков інформаційному агентству.

Пєсков додав: “Вони самі зникають із нашого життя. Хтось йде зі своїх постів, хтось йде з активного трудового життя, хтось залишає країну і переїжджає в інші країни. Ось так відбувається це чищення”.

У середу ввечері Путін випустив відеоролик із попередженням “так званій п’ятій колоні” або “зрадникам”, які заробляють гроші в Росії, “але живуть там… живуть, не в географічному сенсі, а в сенсі своїх думок, свого рабського мислення”.

“Будь-який народ, а особливо російський народ, завжди зможе відрізнити справжніх патріотів від покидьків і зрадників і просто виплюнути їх як мошкару, яка випадково залетіла в рот”, – також зазначив Путін.

Це прозвучало в той період, коли з’явилося повідомлення від української влади про те, що в місті Маріуполі було завдано авіаудару по Драмтеатру, в якому ховалися мирні жителі. Російські офіційні особи заперечують свою причетність.

“Будинок витримав удар потужної авіабомби та захистив життя людей, які ховалися в бомбосховищі”, – повідомила у четвер у Telegram уповноважений з прав людини України Людмила Денісова.

“Ведуться роботи з розблокування підвалу”, – написала вона. За її словами, інформації про жертви поки що немає.

Український законодавець Леся Василенко повідомила Associated Press, що від 1000 до 1500 людей ховалися в театрі, коли по ньому було завдано авіаудару, і назвала атаку навмисним “знищенням сховища”.

Ассошіейтед Прес зробила свій внесок у цей звіт.

За матеріалами Epoch Times USA

По данным властей, похитители украли около 400 пуленепробиваемых жилетов, которые планировалось отправить сотрудникам гуманитарных организаций в Украине.

В среду Департамент полиции Нью-Йорка сообщил информационным агентствам, что из Украинского конгресс-комитета Америки, некоммерческой организации, расположенной на Манхэттене, были украдены бронежилеты.

«Люди нашей общины, где бы они ни находились: в церкви или где то в другом месте, чувствуют себя бесправными. У них нет никакого влияния в обществе, а теперь еще и это, безусловно, такое не может не повлиять на нас», — сказал NBC 4 представитель Украинского конгресс-комитета Америки Андрей Добрянский.

Сотрудники полиции получили сообщение о краже со взломом примерно в 9:15 утра, им «сообщили, что с места происшествия было похищено около 400 бронежилетов», — рассказал сержант полиции Нью-Йорка Эдвард Райли.

Он сказал, что жилеты предназначались для медработников и сотрудников гуманитарных организаций, не для украинских военных.

«Не для территориальной обороны, а для тех, кто доставляет гуманитарные грузы. Такие пожертвования поступают из округа Саффолк, из полицейских участков в Нью-Джерси и из пригорода Нью-Йорка, поэтому данное происшествие очень важно», — сказал Добрянский.

«Насколько мы можем судить, прошлой ночью было украдено примерно три четверти всего запаса», — добавил Добрянский.

Сотрудники полицейского управления графства Саффолк в Нью-Йорке сообщили газете New York Post, что они передали жилеты конгрессу, но не подтвердили, что 400 украденных жилетов являются именно теми, которые пожертвовали они.

«Хотя мы не можем подтвердить, что украдены именно те, жилеты которые пожертвовал офис из Саффолка, однако в любом случае отвратительно, что кто-то вломился в здание и украл вещи, предназначенные для оказания помощи пострадавшим от нынешнего кризиса», — заявил газете пресс-секретарь. «Мы предлагаем полиции Нью-Йорка любую помощь в поиске похищенных вещей».

Вики ДиСтефано, представитель полицейского офиса округа Саффолк, заявила местным СМИ: — «возмутительно, что кто-то может проникнуть в здание и украсть вещи и материалы, предназначенные для оказания помощи» людям, пострадавшим от сложившегося кризиса.

С начала конфликта 24 февраля ряд стран НАТО, включая США, отправили оружие, боеприпасы и другие предметы военного назначения для вооруженных сил Украины. Белый дом и НАТО, однако, заявили, что ввода войск не будет и закрытие неба над страной не рассматривается.

Другие подробности инцидента не сообщаются. Неясно, было ли украдено что-нибудь еще.

По материалам The Epoch Times USA

За даними влади, викрадачі вкрали близько 400 куленепробивних жилетів, які планувалося відправити співробітникам гуманітарних організацій в Україні.

У середу Департамент поліції Нью-Йорка повідомив інформаційним агентствам, що з Українського конгрес-комітету Америки, некомерційної організації, розташованої на Манхеттені, було вкрадено бронежилети.

«Люди нашої громади, де б вони не знаходилися: у церкві чи десь в іншому місці, почуваються безправними. Вони не мають жодного впливу в суспільстві, а тепер ще й це, безумовно, таке не може не вплинути на нас», — сказав представник Українського конгрес-комітету Америки Андрій Добрянський.

Співробітники поліції отримали повідомлення про крадіжку зі зломом приблизно о 9:15, їм «повідомили, що з місця події було викрадено близько 400 бронежилетів», — розповів сержант поліції Нью-Йорка Едвард Райлі.

Він сказав, що жилети призначалися для медпрацівників та співробітників гуманітарних організацій, не для українських військових.

«Не для територіальної оборони, а для тих, хто доставляє гуманітарні вантажі. Такі пожертвування надходять з округу Саффолк, з поліцейських дільниць у Нью-Джерсі та з передмістя Нью-Йорка, тому ця подія дуже важлива», — сказав Добрянський.

«Наскільки ми можемо судити, минулої ночі було вкрадено приблизно три чверті всього запасу», — додав Добрянський.

Співробітники поліцейського управління графства Саффолк у Нью-Йорку повідомили газеті New York Post, що вони передали жилети конгресу, але не підтвердили, що 400 вкрадених жилетів є саме тими, які вони пожертвували.

«Хоча ми не можемо підтвердити, що вкрадені саме ті, жилети, які пожертвував офіс із Саффолка, однак у будь-якому разі огидно, що хтось вдерся в будівлю і вкрав речі, призначені для надання допомоги постраждалим від нинішньої кризи», — заявив газеті прессекретар. «Ми пропонуємо поліції Нью-Йорка будь-яку допомогу в пошуку викрадених речей».

Вікі ДіСтефано, представник поліцейського офісу округу Саффолк, заявила місцевим ЗМІ: — «обурливо, що хтось може проникнути в будівлю та вкрасти речі та матеріали, призначені для надання допомоги» людям, які постраждали від кризи.

З початку конфлікту 24 лютого низка країн НАТО, включаючи США, відправили зброю, боєприпаси та інші предмети військового призначення для збройних сил України. Білий дім та НАТО, однак, заявили, що введення військ не буде і закриття неба над країною не розглядається.

Інші подробиці інциденту не повідомляються. Неясно, чи було вкрадено щось ще.

За матеріалами The Epoch Times USA