В Австралії створили сенсор SoterSpine, який попереджає робітників про можливу травму. Невеликий прилад кріпиться до одягу робочого та відстежує його дії, після чого дає рекомендації щодо зниження ризику травми спини.

SoterSpine було розроблено спеціально для промислових працівників. Він являє собою невеликий, придатний для вдягання м’язово-скелетний монітор, який попереджає про використання небезпечних рухів. Він покликаний допомогти зменшити кількість травм на робочому місці.

Маленький пристрій кріпиться до одягу та призначений для безперервного носіння, незалежно від умов. Він не схильний до нагрівання та водонепроникний. Коли SoterSpine виявляє рух людини з підвищеним ризиком, він попереджає про це користувача.

Для отримання індивідуальних рекомендацій для кожного працівника та більш широкого розуміння справи, в підключених пристроях використовується машинне навчання та штучний інтелект.

SoterSpine працює разом із додатком Soter Analytics.

Під час дослідження на одній із провідних гірничодобувних компаній Perth австралійська компанія з інформаційних технологій виявила, що використання SoterSpine знижує ризик травми спини членів команди на 70%.

На робочому місці травми опорно-рухового апарату обходяться компанії у 140 млрд австралійських доларів на рік. За допомогою пристрою SoterSpine компанія може заощадити до 7000 AUD на одного працівника на рік при зменшенні числа взятих лікарняних днів і витрат на охорону здоров’я.

Небезпечні умови праці та життя важко контролювати через перехідний характер певних видів небезпеки, і тут змінює ситуацію технологія.

Для літніх людей або людей з інвалідністю створене «розумне» взуття, яке може визначити, що користувач впав, і викликати екстрену допомогу.

В Австралии создали сенсор SoterSpine , который предупреждает работников о возможной травме. Небольшой прибор крепится к одежде рабочего и отслеживает его действия, после чего даёт рекомендации по снижению риска травмы спины.

SoterSpine был разработан специально для промышленных работников. Он представляет собой небольшой, пригодный для носки мышечно-скелетный монитор, который предупреждает об использовании опасных движений. Он призван помочь уменьшить количество травм на рабочем месте.

Маленькое устройство крепится к одежде и предназначено для непрерывного ношения, независимо от условий. Оно не подвержено нагреву и водонепроницаемо. Когда SoterSpine обнаруживает движение человека с повышенным риском, оно предупреждает об этом пользователя.

Для получения индивидуальных рекомендаций для каждого работника и более широкого понимания дела, в подключённых устройствах используется машинное обучение и искусственный интеллект.

SoterSpine работает вместе с приложением Soter Analytics.

В ходе исследования на одной из ведущих горнодобывающих компаний Perth, австралийская компания по информационным технологиям обнаружила, что использование SoterSpine снижает риск травмы спины членов команды на 70%.

На рабочем месте травмы опорно-двигательного аппарата обходятся компании в 140 млрд австралийских долларов в год. С помощью устройства SoterSpine компания может сэкономить до 7000 AUD на одного работника в год при уменьшении числа взятых больничных дней и расходов на здравоохранение.

Опасные условия труда и жизни трудно контролировать из-за преходящего характера определённых видов опасности, и здесь меняет ситуацию технология.

Для пожилых людей или людей с инвалидностью создана «умная» обувь, которая може определить, что пользователь упал, и вызвать экстренную помощь.

Термін «інвалід» тепер офіційно заборонений для використання в Україні. Замість нього рекомендують говорити «особа з інвалідністю». Про те, як правильно говорити про інвалідність та національності, розповідає «Українська правда. Життя».

Що ми знаємо про інші терміни, які часто використовуємо по відношенню до людей?

Як правильно говорити про людей

Люди з інвалідністю

«Запроваджуючи у вжиток термін “особа з інвалідністю”, ми, перш за все, робимо акцент на людину, а не на її інвалідність», — написав президент Петро Порошенко.

Лариса Байда з Національної асамблеї людей з інвалідністю каже: «Ми-то назву змінили, але чи змінили ми те, про що говоримо? Змінити назву — мало, треба зрозуміти сутність. Інвалідність — не медичний термін! Ми звикли, що таку людину розглядають як хвору. Але конвенція про права осіб з інвалідністю на перше місце ставить людину, а потім її вади».

«Автентичний спектр», «ДЦП» — діагнози, тому називати людину «аутистом», «ДЦП-шником» — некоректно. Правильніше говорити «людина» і додавати «з аутизмом», «з контузією» і т. п.

Варто відмовитися також від слів на кшталт «обмежені можливості», «інвалід», «з обмеженими можливостями»: особливі потреби є у всіх.

Прийнятним є термін «з особливими освітніми потребами». Так говорять не лише про дітей з інвалідністю, а й про всіх, хто потребує підтримки в певний проміжок часу.

Від терміну «особливі діти» по відношенню до дітей з інвалідністю варто відмовитися: це може бути дуже велика група дітей. Наприклад, просто талановиті діти, діти-роми, діти-переселенці і так далі.

Товариство глухих людей вирішило, що їх треба називати глухі або слабочуючі. Є Товариство сліпих, але доречніше говорити «незрячі».

Іноді ще говорять «люди з помірною та глибокою розумовою відсталістю». Існує 2 різних визначення: «люди з інтелектуальними порушеннями» та «люди з психічними порушеннями».

Інтелектуальні — це синдром Дауна, спектр аутизму. А психічні — це розлади на кшталт роздвоєння особистості або шизофренії.

Від слів «даун», «дебіл», «ідіот» варто відмовлятися.

Фахівці кажуть, що за часів СРСР люди з інвалідністю, у тому числі і діти, перебували у закритих закладах. «Інвалід» було негативною кличкою, образою для людини.

Ще одне неприйнятне слово — «каліка». Замість нього краще говорити «люди, які отримали каліцтва» або «люди з ампутацією».

Національності

Сьогодні термін «негр» використовують не для того, щоб похвалити або засвідчити повагу. Це — прояв нетолерантного ставлення і приклад заперечення громадянства.

Громадян України, які мають африканське походження, коректно називати афроукраїнцями.

«Хач» — цим словом у нас називають людей кавказької національності, хоча воно має інше значення. Раніше так на Кавказі називали вірмен. «Хач» у перекладі з тюркської означає хрест. «Хачик» означає хрестоносець.

Хачатрян Ліліт із ВГО Форум народів України говорить: «У давнину азербайджанці (мусульмани) називали хачами вірмен, оскільки вони були першими, хто прийняв християнство, тобто носили хрест».

Тому в широкому сенсі «хачами» можна називати всі народи, які сповідують християнство.

«Вихідці з Кавказу» — цей термін часто використовують у контексті кримінальності представників цих етнічних груп. Його не варто вживати, краще називати конкретну країну походження людини.

«Жид» — це слово єврейська громада України не вважає коректним.

«Цигани»: назвати рома циганом — це так само як українця назвати хохлом.

Термин «инвалид» теперь официально запрещён для использования в Украине. Вместо него рекомендуют говорить «лицо с инвалидностью». О том, как правильно говорить об инвалидности, национальности, рассказывает «Українська правда. Життя».

Что мы знаем о других терминах, которые часто используем по отношению к людям?

Как правильно говорить о людях

Люди с инвалидностью

«Вводя в употребление термин „лицо с инвалидностью‟, мы, прежде всего, делаем акцент на человеке, а не на его инвалидности», — написал президент Пётр Порошенко.

Лариса Байда из Национальной ассамблеи людей с инвалидностью говорит: «Мы-то название изменили, но изменили ли мы то, о чём говорим? Изменить название — мало, надо понять сущность. Инвалидность — не медицинский термин! Мы привыкли, что такого человека рассматривают как больного. Но конвенция о правах лиц с инвалидностью на первое место ставит человека, а потом его нарушения».

«Аутентичный спектр», «ДЦП» — диагнозы, поэтому называть человека «аутистом», «ДЦП-шником» — некорректно. Правильнее говорить «человек» и добавлять «с аутизмом», «с контузией» и т.п.

Стоит отказаться также от слов вроде «ограниченные возможности», «инвалид», «с ограниченными возможностями»: особые потребности есть у всех.

Приемлемым является термин «с особыми образовательными потребностями». Так говорят не только о детях с инвалидностью, а обо всех, кто нуждается в поддержке в определённый промежуток времени.

От термина «особые дети» в отношении детей с инвалидностью стоит отказаться: это может быть очень большая группа детей. Например, просто талантливые дети, дети-ромы, дети-переселенцы и так далее.

Общество глухих людей решило, что их надо называть глухие или слабослышащие. Есть Общество слепых, но уместнее говорить «незрячие».

Иногда ещё говорят «люди с умеренной и глубокой умственной отсталостью». Существует 2 разных определения: «люди с интеллектуальными нарушениями» и «люди с психическими нарушениями».

Интеллектуальные — это синдром Дауна, спектр аутизма. А психические — это расстройства вроде раздвоения личности или шизофрении.

От слов «даун», «дебил», «идиот» стоит отказываться.

Специалисты говорят, что во времена СССР люди с инвалидностью, в том числе и дети, находились в закрытых заведениях. «Инвалид» была отрицательной кличкой, оскорблением для человека.

Ещё одно неприемлемое слово — «калека». Вместо него лучше говорить «люди, которые получили увечья» или «люди с ампутацией».

Национальности

Сегодня термин «негр» используют не для того, чтобы похвалить или засвидетельствовать почтение. Это — проявление нетолерантного отношения и пример отрицания гражданства.

Граждан Украины, которые имеют африканское происхождение, корректно называть афроукраинцами.

«Хач» — этим словом у нас называют людей кавказской национальности, хотя оно имеет другое значение. Ранее так на Кавказе называли армян. «Хач» в переводе с тюркского значит крест. «Хачик» означает крестоносец.

Хачатрян Лилит из ВОО Форум народов Украины говорит: «В древности азербайджанцы (мусульмане) называли хачами армян, поскольку они были первыми, кто принял христианство, то есть носили крест».

Поэтому в широком смысле, «хачами» можно называть все народы, исповедующие христианство.

«Выходцы с Кавказа» — этот термин часто используют в контексте криминальности представителей этих этнических групп. Его не стоит употреблять, лучше называть конкретную страну происхождения человека.

«Жид» — это слово еврейская община Украины не считает корректным.

«Цыгане»: назвать рома цыганом — это так же как украинца назвать хохлом.

Економне використання енергоресурсів і скорочення витрат до мінімуму — за останні роки для жителів багатьох міст України це стало нормою: вони перейшли на використання альтернативних джерел енергії, утеплили будинки або навіть повністю відмовилися від централізованого опалення.

Все це вдалося завдяки впровадженню енергоменеджменту, розповідає «Час Чернігівський». Зокрема, серед міст із 25000 населенням великих успіхів у енергозбереженні та зменшенні викидів СО2 досягли Долина (Івано-Франківська обл.) і Жовква (Львівська обл.), а із 50000 населенням — Вознесенськ (Миколаївська обл.) і Миргород (Полтавська обл.), із обласних центрів — Львів, Вінниця, Луцьк, Житомир.

У місті Долина повністю відмовилися від використання центрального опалення. За рахунок європейських інвестицій на реалізацію проектів із енергоефективності вдалося утеплити значну частину житлових будинків і перевести більшу частину бюджетних установ на використання альтернативних джерел енергії. Тепер у місті триває реалізація проекту зі зменшення викидів СО2 у багатоквартирному житловому секторі.

У львівському містечку Жовква вдалося відмовитися від використання газу для опалення. На кошти проекту від ЄС закупили твердопаливні котли, які працюють на відходах деревообробки: трісці та тирсі. Завдяки цьому за 2 роки вдалося заощадити майже 7 млн ​​грн.

Також вдалося замінити 4,7 км теплових мереж, а в деяких житлових будинках встановити індивідуальні теплові пункти (ІТП) та утеплити дитсадки.

У Миргороді на кошти гранту від Європейської комісії на впровадження енергозберігаючих заходів провели модернізацію котельні (встановили новий котел на біомасі), побудували тепломережу, провели термомодернізацію одного з дитячих садків.

Впровадження енергетичного менеджменту ще більше підвищує енергоефективність, як кажуть експерти: «Досвід українських міст доводить, що енергетична незалежність і зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище досягається підвищенням рівня енергоефективності. Успішні енергоефективні міста об’єднує політична воля на рівні міських голів».

Для створення стратегії енергетичного розвитку міста необхідно ввести посаду енергетичного менеджера. Це повинні бути молоді фахівці з технічною освітою, які будуть оцінювати існуючі проблеми, проводити моніторинг міських енерговитрат і пропонувати способи енергозбереження.

У місті Долина перші півроку енергоменеджер працював як волонтер. За цей час витрати на енергопотреби бюджетних установ зменшилися на 15—20%. Після чого міська влада ввела посаду енергоменеджера на постійній основі.

Экономное использование энергоресурсов и сокращение расходов до минимума — за последние годы для жителей многих городов Украины это стало нормой: они перешли на использование альтернативных источников энергии, утеплили дома или даже полностью отказались от централизованного отопления.

Всё это удалось благодаря внедрению энергоменеджмента, рассказывает «Час Чернігівський». Например, среди городов с 25000 населением больших успехов в энергосбережении и уменьшении выбросов СО₂ достигли Долина (Ивано-Франковская обл.) и Жовква (Львовская обл.), а с 50000 населением — Вознесенск (Николаевская обл.) и Миргород (Полтавская обл.), из областных центров — Львов, Винница, Луцк, Житомир.

В городе Долина полностью отказались от использования центрального отопления. За счёт европейских инвестиций на реализацию проектов по энергоэффективности удалось утеплить значительную часть жилых домов и перевести большую часть бюджетных учреждений на использование альтернативных источников энергии. Теперь в городе продолжается реализация проекта по уменьшению выбросов СО₂ в многоквартирном жилом секторе.

Во львовском городке Жовква удалось отказаться от использования газа для отопления. На средства проекта от ЕС закупили твёрдотопливные котлы, которые работают на отходах деревообработки: щепе и опилках. Благодаря этому за 2 года удалось сэкономить почти 7 млн ​​грн.

Также удалось заменить 4,7 км тепловых сетей, а в некоторых жилых домах установить индивидуальные тепловые пункты (ИТП) и утеплить детсады.

В Миргороде на средства гранта от Европейской комиссии на внедрение энергосберегающих мероприятий провели модернизацию котельной (установили новый котёл на биомассе), построили теплосеть, провели термомодернизацию одного из детских садов.

Внедрение энергетического менеджмента ещё больше повышает энергоэффективность, говорят эксперты: «Опыт украинских городов доказывает, что энергетическая независимость и уменьшение вредного воздействия на окружающую среду достигается повышением уровня энергоэффективности. Успешные энергоэффективные города объединяет политическая воля на уровне городских голов».

Для создания стратегии энергетического развития города необходимо ввести должность энергетического менеджера. Это должны быть молодые специалисты с техническим образованием, которые будут оценивать существующие проблемы, проводить мониторинг городских энергозатрат и предлагать способы энергосбережения.

В городе Долина первые полгода энергоменеджер работал как волонтёр. За это время расходы на энергопотребности бюджетных учреждений уменьшились на 15—20%. После чего городские власти ввели должность энергоменеджера на постоянной основе.

Китайські вчені знайшли спосіб, як використовувати викинуті недопалки з користю: із їхніх фільтрів витягають хімікати, які здатні захищати сталеві труби від корозії. Це відкриття відкриває можливість рециркуляції недопалків — одного з найбільш забруднюючих видів відходів на планеті.

Як повідомляє BBC News, щорічно у світі люди викидають близько 4,5 трлн сигаретних недопалків. У таких країнах, як США, недопалки сигарет складають найбільшу частину серед інших типів відходів. На тротуарах, доріжках і особливо на пляжах — де б не ходили люди на цій планеті, там неминуче можна знайти недопалки.

Недопалки можуть, не розкладаючись, плавати в морі до 15 років. Але вони містять небезпечні речовини, які токсичні для багатьох видів риб.

Близько 95% сигаретних фільтрів складаються з ацетату целюлози — форми пластику, яка повільно деградує і може зберігатися в навколишньому середовищі.

Тепер дослідники з Китаю твердять, що вони знайшли нове застосування для цих хімічних речовин і могли б зробити рециркуляцію недопалків фінансово вигідною. Вся справа в іржавінні сталі, що є основними і постійними витратами для виробників нафти.

Вчені виявили, що, занурюючи недопалки у воду, вони можуть отримати дев’ять різних хімічних сполук, включаючи нікотин. Коли ці речовини застосували до типу сталі, яка широко використовується в нафтовій промисловості, вони виявилися дуже ефективними для запобігання корозії навіть у суворих умовах.

Заміна іржавих сталевих труб є однією з основних поточних витрат для виробників нафти по всьому світу. Сам Китай не відчуває нестачі в сигаретних недокурках для експериментів — у цій країні споживають 1/3 світової кількості сигарет.

Це не перша велика спроба, зроблена дослідниками для боротьби з таким джерелом сміття, як недопалки. Раніше лондонське співтовариство досліджувало технологію, яка переробляла викинуті недопалки на ізоляцію для будинку.

Її ідея полягає в тому, щоб недопалки проходили процес стерилізації та переробки, при якому в промисловому автоклаві (зазвичай використовується для очищення медичного обладнання) видаляються токсини, і недопалки сигарет стають стерильними.

Потім їх дроблять на паперові та волокнисті матеріали й ущільнюють у «подушки» для ізоляції. Ізоляційні подушки використовуються в будинках для зниження споживання енергії, пов’язаної із втратою тепла.

Китайские ученые нашли способ, как использовать выброшенные окурки с пользой: из их фильтров извлекают химикаты, которые способны защищать стальные трубы от коррозии. Это открытие открывает возможность рециркуляции окурков — одного из самых загрязняющих видов отходов на планете.

Как сообщает BBC News, ежегодно в мире люди выбрасывают около 4,5 трлн сигаретных окурков. В таких странах, как США, окурки сигарет составляют самую большую часть среди остального мусора. На тротуарах, дорожках и особенно на пляжах — где бы ни ходили люди на этой планете, там неизбежно можно найти окурки.

Окурки могут, не разлагаясь, плавать в море до 15 лет. Но они содержат опасные вещества, которые токсичны для многих видов рыб.

Около 95% сигаретных фильтров состоят из ацетата целлюлозы — формы пластика, которая медленно деградирует и может сохраняться в окружающей среде.

Теперь исследователи из Китая говорят, что они нашли новое применение для этих химических веществ и могли бы сделать рециркуляцию окурков финансово выгодной. Всё дело в ржавлении стали, что является основными и постоянными расходами для производителей нефти.

Учёные обнаружили, что, погружая окурки в воду, они могут извлечь девять различных химических соединений, включая никотин. Когда эти вещества применили к типу стали, которая широко используется в нефтяной промышленности, они оказались очень эффективными для предотвращения коррозии даже в суровых условиях.

Замена ржавых стальных труб является одной из основных текущих затрат для производителей нефти по всему миру. Сам Китай не испытывает недостатка в сигаретных окурках для экспериментов — в этой стране потребляют 1/3 мирового количества сигарет.

Это не первая крупная попытка, предпринятая исследователями для борьбы с таким источником мусора, как окурки. Ранее лондонское сообщество исследовало технологию, которая перерабатывала выброшенные окурки в изоляцию для дома.

Её идея состоит в том, чтобы окурки проходили процесс стерилизации и переработки, при котором в промышленном автоклаве (обычно используется для очистки медицинского оборудования) удаляются токсины, и окурки сигарет становятся стерильными.

Затем их дробят на бумажные и волокнистые материалы и уплотняют в «подушки» для изоляции. Изоляционные подушки используются в домах для снижения потребления энергии, связанной с потерей тепла.