У Китаї були запропоновані нові правила регулювання імен. За цими правилами потрібно, щоб прізвищем немовляти стало прізвище одного або обох батьків. У цей час ці плани обговорюються на рівні пересічних громадян. Дотепер в Китаї, щодо цієї проблеми не існувало ніякого офіційного регулювання.
#img_left#Відповідно до повідомлення «Вечірніх новин Янцзи», у Китаї існує 1 601 прізвище. Якщо новий порядок набуде чинності, то будуть створені приблизно 1 280 000 нових прізвищ. Це скоротить кількість повторюваних імен і допоможе більш чітко визначати кровне споріднення дитини.
Представники системи регулювання заявляють, що нові імена повинні будуть містити від двох до шести ієрогліфів і не повинні наносити програшу гідності країни, порушувати місцеві народні звичаї або мати негативний вплив на суспільство.
Для написання імен повинні будуть використовуватися спрощені версії китайських ієрогліфів, якщо вони існують, і не повинні бути використані різні ієрогліфи, що вийшли з обігу, ієрогліфи, створені за власним розсудом, іноземні імена, імена системи транслітерації китайських ієрогліфів буквами англійського алфавіту або арабські цифри.
Щоб запобігти частим змінам імен, регулювання дозволить громадянам старше 18 років змінити своє ім’я (прізвище й ім’я) тільки один раз. Особи, що змінюють свої імена в підроблених посвідченнях особи, будуть оштрафовані на 800 юанів (що становить приблизно 105 американських доларів).
Дослідження показує, що китайський звичай присвоєння імен походить від матріархального суспільства, де люди формували клани навколо матерів. Щоб диференціювати клани, як ім’я клану вони використовували прізвище матері. Ці прізвища звичайно містили компонент (корінь), що позначав поняття «жінка».
Припускається, що на додаток до цього на створення й використання китайських прізвищ впливали наступні фактори:
1. Держава або королівство, де народився предок, такі держави, як, наприклад, Чжао, Сон, Цинь і У. 2. Титул предка – як, наприклад, древні офіційні титули «Сіма» і «Сіту». 3. Такий ранг родової знаті, як «Ван» і «Хо». 4. Ім’я, дане предкові. 5. Професія, наприклад, виготовлювача глиняного посуду, де слова «глиняний посуд» використовувалися як прізвище. 6. Такі найменування місцевості або слова, що описують пейзаж місця розташування, як, наприклад: Дунгуо, Сімень, Лі й Лю. 7. Поклоніння таким тваринам, як кінь, корова, вівця й дракон. Елементи цих ієрогліфів у прізвищі були змішані.
Книга "Сто прізвищ", написана в часи Династії Сон, включає приблизно 500 прізвищ, з яких 60 є прізвищами, що представляють собою складні слова. Відповідно до статистики, у древніх документах було приблизно 5 000 прізвищ. У цей час є приблизно 200 звичайних прізвищ.
Імена древніх людей були набагато складнішими, ніж сучасних. Крім прізвищ та імен, даних родичами, використовувалися додаткові слова, щоб визначити позицію людини в сімейній ієрархії. Люди, які перебували на одній і тій же ієрархії, були зобов’язані мати однакове слово в своїх іменах.
Освічені люди або люди, які володіли певним соціальним статусом, мали такі додаткові імена, як: «Цзи» (ім’я, що традиційно давалося за правилами етикету китайським чоловікам у віці 20 років, що відзначало досягнення ними повноліття) і «Хао» (ім’я, присвоєне собі за власним бажанням, що звичайно є псевдонімом).
Так, наприклад, прізвище автора Су Ши часів династії Сон було Су, і йому було дане ім’я Ши. На додаток до цього в нього було ім’я Цзичжань як додаткове ім’я «Цзи» і Дунпо Цзюйши як псевдонім «Хао». Поет часів династії Тан Лі Бай жив в окрузі Цинлянь провінції Шичуань. Тому він часто використовував додаткове ім’я Цинлянь Цзюйши (як своє ім’я Хао), що означала: "Людина, що живе в Цинлянь".
Традиційно багато з людей також вважали, що імена пророкують майбутнє. Для вибору імені на підставі дати народження й відповідних восьми знаків китайського гороскопу проводилися глибокі дослідження.
