antonprima.pro

Blog

  • Показ мод у Пакистані (фоторепортаж)

    Показ мод у Пакистані (фоторепортаж)

    16 березня 2006 року у місті Лахорі у Пакистані було представлено колекцію вбрання модельєра Амні Маліка.

    #img_gallery#

  • Гао Чжишен: Пекінська міліція повністю втратила людяність. 93-й день КПК незаконно утримує і турбує мою родину

    Гао Чжишен: Пекінська міліція повністю втратила людяність. 93-й день КПК незаконно утримує і турбує мою родину

    #img_left_nostream#У ці дні, здається, якби лідери пекінського Бюро Громадської Безпеки використовували правові методи і дії, то вони не сміли б розлучити моїх родичів.

    Ці китайські урядовці руйнують основу нашої людської моралі. Це не тільки трагедія для нас, громадян, позбавлених основних прав, але це також трагедія і для самих бюрократів перед крахом тоталітарної системи.

    Кілька днів тому більше дюжини посадовців, одягнених у форму пекінського Бюро Суспільної Безпеки, схопили менеджера жіночого салону перукарні, де мій племінник працює охоронцем. Вони допитували її майже 20 годин, намагаючись породити агресію між мною і нею. Наступного дня співробітники пекінського Бюро Суспільної Безпеки викрали мого помічника, адвоката Вен Хайбо, який ніколи не порушував закони.

    Після того, як його протягом всього дня незаконно тримали у в’язниці, посадові особи пекінської служби безпеки разом з місцевими головорізами посадили Вен Хайбо під 24-годинний домашній арешт. Вони сказали йому, що,якщо він не припинить працювати у мене, Гао Чжишеня, він залишиться під домашнім арештом на все своє життя.

    Вперше за цей час поліцейські з пекінського Бюро Суспільної Безпеки і місцеві головорізи вдерлися в мій офіс. Вони також викрали добровольця Оуян Сяожун, який пропрацював у мене всього лише добу. Оуян Сяожун – батько сімейства, вже пройшло п’ять днів, як його викрали. Його місцезнаходження все ще залишається невідомим. Я і моя дружина переживаємо за його безпеку, ми боїмося, що станеться ще одна трагедія, подібна до тієї, яка трапилася з Сунь Чжиган*. Які тільки несправедливості та жорстокості не робила китайська поліція?

    Співробітники пекінського Бюро Суспільної Безпеки ніколи не відчувають сорому за скоєні ними незаконні вчинки. Я вже одержав новини з області Ліньси провінції Хебей про те, що селянин Чень Гуаньдун знаходиться під арештом вже вісім днів. Його батько Чень Генцюань намагався передати йому куртку, проте охоронець в’язниці не дозволив Чень Генцюаню побачити сина. Інший селянин, Чень Генцзян, був викрадений поліцією, і про нього вже четвертий день нічого невідомо. Пекінський уряд і уряд провінції Шаньдун закривають очі на ці лиходійства, пропускаючи все повз вуха, дозволяючи злочинцям робити все, що їм заманеться. Таким чином, ці лиходії знаходяться під захистом політичної системи.

    15 лютого пан Ма Веньду, який добровільно працював у моєму офісі декілька днів, потрапив у в’язницю на 48 годин. З того часу він знаходиться під домашнім арештом. Того ж дня поліція відключила мій стільниковий і домашній телефон, факс і інтернет. Посеред дня довгий час я не міг ні з ким зв’язатися. Щодня близько сотні поліцейських, шпигунів і головорізів бродять навколо мого будинку й офісу, не дозволяючи людям, які вирішили допомогти мені, надрукувати мої документи. Ця банда поліцейських стала слухняним інструментом ненависті китайського комуністичного режиму. Вона підкоряється будь-якому наказу щодо мене, і ніхто не дивиться, чи законно і чи морально це. Одного разу до мене зайшов пекінський громадянин з питань оренди будівлі. Згодом агенти пішли за ним додому і наступного дня вдерлися в його будинок, щоб перевірити, чи зареєстрована його сім’я за цією адресою помешкання.

    Ці урядовці дегенерували до такої міри, що більше не відчувають відповідальність і турботу за тих, хто звертається до них за допомогою. Сьогодні пекінський громадянин Чжан Ваньхе хотів відвідати мене, але таємна поліція затримала його. Шпигуни і головорізи продовжують створювати напруженість і жах навколо мого будинку. Єдина задача для них – з’ясувати, як розлучити мою родину, і я підозрюю, що вони вже близькі до цього!

    * Сунь Чжиган був фахівцем в галузі університетської освіти, який знаходячись в ув’язненні, загинув від тортур міліції. Він був затриманий за те, що не зміг показати посвідчення особи і приїхав з іншого району Китаю.

    Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи

  • Гао Чжішен обговорює одноразове голодування в 18 областях і містах

    Гао Чжішен обговорює одноразове голодування в 18 областях і містах

    #img_right#Щосуботи правозахисник Гао Чжішен бере участь в Естафеті голодування на підтримку прав людини. В суботу 25 лютого, адвокат Гао як завжди продовжив свою участь в голодуванні в своєму офісі, тоді як комуністичний режим продовжує блокувати його телефони та інтернет. Влада також викрала 13 громадських діячів, які намагалися зустрітися з правозахисником Гао. Незважаючи на серйозні перешкоди в засобах комунікації, за минулі два дні, активісти з 18 областей і міст материкового Китаю і Тайваню зуміли зв’язатися з Гао Чжішеном, щоб в суботу спільно брати участь в естафеті голодування.

    Гао Чжішен говорить, що блокада КПК стала безпрецедентною. Крім безперервного стеження з боку численних агентів таємної поліції, Гао Чжішен також стверджує, що: "Сьогодні (25 лютого), до мене ніхто не міг додзвонитися. Люди з-за кордону також цілий день не могли зв’язатися зі мною по моєму мобільному телефону. Більшу частину дня мій факс також не мав зв’язку із зовнішнім світом. Мені довелося купити декілька телефонних карток, але після обіду навіть вони були відключені. Як бачимо, переслідування моєї сім’ї і мене посилилося.

    25 лютого, таємна поліція біля входу в його офіс також затримала і провела допит 13 громадських діячів, які прийшли, щоб зустрітися з Гао. Серед цих людей були відомі в країні адвокати з прав людини – Сюй Чжіюн, Лі Субінь і Цинь Бін.
    Після того, що сталося, адвокат Лі Субінь прислав Гао Чжішеню повідомлення, в якому йшлося: "Адвокате Гао, мені дуже шкода! Я прийшов, щоб побачитися з Вами, але зіткнувся з багатьма поліцейськими. Може нам вдасться поговорити в інший час. Правосуддя візьме гору над злом!"

    Правозахисник Гао сказав: "Сьогодні, багато хто хотів прийти до мене в офіс, але я їм не дозволив. Я не хочу, щоб вони постраждали через мене. Один чоловік з міста Чженчжоу, провінції Хенань, відомий під ім’ям ‘бог війни’, подзвонив мені і сказав, що зміг би привести на площу Тяньаньмень близько 50 сільських жителів, щоб підтримати мене. Я сказав забудь про це, я цього не схвалюю. Він відповів: "Правозахисник Гао, я нічого не боюся. У мене забрали все, що було, тепер у мене нічого немає, навіть страху!".

    18 областей і міст беруть участь в Естафеті голодування

    З початку естафети голодування на підтримку прав людини 4-го лютого, китайська влада почала широкомасштабні викрадання і репресії людей, які беруть участь в даній акції, і підсилила інформаційну блокаду.

    Незважаючи на таку жорстку інформаційну блокаду, досі небачену в історії Китаю, правозахисник Гао отримав підтримку зі всього світу. Він говорить: "Сьогодні, по всьому Китаю до естафети голодування одночасно приєдналися 18 областей і міст, щоб виразити свій протест проти варварських лиходійств і організованих злочинів компартії, підтримуючи таким чином як нещодавно арештованих китайців, так і групи багатостраждальних апелянтів".

    Приєднуючись до естафети, в ній беруть участь наступні провінції і міста: 3 людини з провінції Хебей, 2 людини з провінції Ляонін, 7 чоловік з провінції Хенань, 3 людини з провінції Шаньсі, 4 людини з Внутрішньої Монголії, 5 чоловік з провінції Шаньдун, 3 людини з провінції Гуйчжоу, 4 людини з провінції Шааньсі, 2 людини з провінції Хубей, 4 людини з провінції Сичуань, 3 людини з провінції Сіньцзян, 2 людини з Тайваню, 2 людини з міста Пекіна, 2 людини з міста Шанхай, 16 чоловік з провінції Хейлунцзян, 1 людина з провінції Хунань, 3 людини з провінції Ганьсу, і т.д. Правозахисник Гао говорить, що ці 60 – 70 чоловік братимуть участь в голодуванні щосуботи. Крім того, правозахисник і дисидент з провінції Шааньсі – Чжань Цзянькан також висловив свій намір брати участь в естафеті голодування на підтримку прав людини кожного понеділка.

    "Я керуюся принципами Всевишнього"

    Гао Чжішен підтвердив, що один з ініціаторів голодування, Го Фейсюн, прийняв умови КПК і припинив участь в голодуванні, після чого зіткнувся з низкою невдач. Наприклад, по дорозі додому був вкрадений його мобільний телефон.

    Го Фейсюн сказав правозахисникові Гао, що єдине, що він підтримує у відкритому листі Дін Цзиліня це "припинення естафети голодування". На що Гао відповів: "Насправді, лист Дін Цзиліня був головним чином написаний для того, щоб зупинити естафету голодування".

    "Багато хто закликав мене зупинити голодування. Зараз знаходяться навіть такі люди, у яких з китайським президентом Ху Цзіньтао пов’язані особисті сподівання, і телефонують мені, щоб попросити припинити естафету голодування принаймні на час відвідин Ху Цзіньтао Сполучених Штатів. Але я не здамся незважаючи ні на що".

    незважаючи на те, що адвокат Гао втратив контакт із зовнішнім світом, і майже всі його телефони та інтернет відключені, він говорить, що вже чув про зміст статті професора Юань Хунбіна "Полеміка про Гао Чжішеня".

    Гао Чжішен говорить: "Мені здається, що професор Юань, так як і я, в глибині душі має ясне розуміння китайської тиранії. На даний час, у нас однакове розуміння щодо застосовуваної форми боротьби. Іноді, до мене по допомогу звертаються різні групи людей, яким я не можу допомогти. Їх турбує те, що я їм кажу. Наприклад, я сказав їм: чому впродовж стількох десятиліть, ви все ще не переконали КПК бути менш жорстокою до людей? Чому ви ніколи не замислюєтеся, що КПК зайшла так далеко? Чому кожного разу, як тільки хтось наважується сказати "НІ", ви раптово стаєте активістами? Чому ви все життя мовчали бачачи неймовірну жорстокість КПК по відношенню до людей, але як тільки відбуваються щонайменші повстання, ви починаєте виступати, неначе більше не можете терпіти? Чого ви хочете цим добитися?".

    Знаходячись під величезним тиском з боку комуністичного режиму і численних людей, що намагаються переконати або звинувачують його, Гао заявляє, що крім міцної підтримки зі всього світу: "В даний час, я керуюся принципами Всевишнього".

    Проте два роки тому, коли Гао Чжішен поспішав в Північний Шаньсі до ліжка вмираючої матері – він не вірив в Бога. Сьогодні ж, правозахисник Гао щиро визнає, що після двох років багатьох гірких розчарувань, він дійсно відчуває існування Бога. Крім того, кожна неділя з 13:00 до 18:00, Гао Чжішен відвідує службу в церкві Фаньчжоу, в районі Чаоян Пекіна. 26 лютого, він вирушив туди, як завжди.

    Зло і насильство не можуть викорінити справедливість

    Гао Чжішен говорить: "КПК приречена програти в цій битві добра проти зла. Чому? Тому що зброя в цій битві, що визначає його успіх, – це моральність і справедливість. КПК використовує підступність і помсту для боротьби. У битві проти моральності і справедливості – підступність є її смертельною зброєю. Вони помилково приймають цю війну за ту, в якій беруть участь солдати і зброя".

    "Пройшло декілька років, але у вухах все ще звучить крик КПК: ‘Повністю викорінити проблему Фалуньгун за три місяці’. Пройшло шість років, і КПК потерпіла повну поразку в боротьбі з Фалуньгун, і знаходиться на межі повного краху".

    "Щодо цієї естафети голодування в захист прав людини, я думаю, що КПК ймовірно вважає, що зможе вирішити цю проблему за декілька днів, або найбільше за пару тижнів. Результат, навпаки, представляє вражаючий контраст їх очікуванням, тому що зло і насильство не можуть викорінити справедливість".

    Англійська версія:
    The Epoch Times

  • В Китаї ‘зникає’ активіст з проблеми СНІДУ Ху Цзя; ми не повинні залишатися байдужими до його долі

    В Китаї ‘зникає’ активіст з проблеми СНІДУ Ху Цзя; ми не повинні залишатися байдужими до його долі

    #img_left_nostream#Від редактора: нижчевикладене є листом, написаним Гао Чжішеном про свого друга і колегу-активіста з прав людини, викраденого китайською поліцією.

    Зникнення пана Ху Цзя продовжується 11 днів. Він пропав в Пекіні, після встановленого за ним цілодобового спостереження груп поліцейських.

    Спочатку я думав, що Ху Цзя знаходився в безпечнішому положенні ніж я, коли за ним встановили стеження. На відміну від тих анонімів, які стежили за мною, за ним стежили тільки "народні поліцейські" у формі.

    Я пам’ятаю, як 20 січня цього року, коли я виїжджав в Північний Шааньсі, усміхнений Ху Цзя з’явився з натовпом людей, щоб провести мене.

    Тоді за ним слідували два байдужих до того, що відбувається, поліцейських, одягнених у форму, але без кашкетів. Я ще пожартував: "Я заздрю. Люди, що стежать за тобою, – якісний товар [поліцейські сьогодення], а ті, що оточують мене – покидьки [бандити]". Ми дзвінко розсміялися.

    Хоча на вигляд Ху Цзя не дуже показний, але його зрілість, благородні манери і скромність в словах і вчинках, рідко зустрічаються серед людей його віку.

    Вперше я зустрівся з ним в другій половині 2004 року. Це завдяки йому мене знайшов репортер New York Times в Пекіні і провів зі мною перше інтерв’ю. Два чоловіка, які знали один одного тільки по репутації, вперше зустрілися в холі на першому поверсі торгового центру Ганао і міцно потиснули один одному руки. Наша дружба вже була запланована.

    За його скромною зовнішністю ховається дуже добре серце, що проявляє глибоку турботу про інших людей. Це безперервно випромінююче добро серце, містить в собі терпіння і мужність, а також турботу і любов, що неодноразово виявлялася в його тривалій турботі про китайських пацієнтів, хворих на СНІД і їх життєві умови. В значній мірі, якби не було таких людей як Ху Цзя або Гао Яоцзе, ми не змогли б зрозуміти всю серйозність проблеми Сніду в Китаї.

    Деспотичний китайський режим показує не тільки свою холоднокровну і люту природу, коли незаконно викрадає таких людей як Ху Цзя, кого зовнішній світ назвав одним із щиросердих людей нинішнього Китаю. Режим почав вести за ним спостереження з першого ж моменту, коли Ху Цзя підняв проблему СНІДду в китайському суспільстві. Повністю протилежний своєму звичайному нескінченному насильству і крижаному мовчанню – комуністичний режим приділяє Ху Цзя величезну увагу. У Хенань є декілька поліцейських, які знають кожну хвору на СНІД людину, але небагато хто знає про Ху Цзя.

    Ху Цзя дратував поліцію Хенань. Незабаром їх незадоволення передалося до Пекіна. Ху Цзя ще більше став ворогом комуністичного режиму, коли лідери з Хенань стали «біля керма» партії і країни. Його обов’язково ув’язнювали під домашній арешт коли наступали визначні дати, так звані особливо "чутливі" для партії.

    Ху Цзя був не вперше викрадений комуністичним режимом. Проте викрадення на цей раз набагато відрізняється від усіх інших у минулому. Небезпека тут полягає в прихованості – 11 днів після викрадення і режим все ще не визнає своєї участі. Якщо пізніше Ху Цзя з’явиться живим, весь світ зможе назвати нас брехунами. Але якби поліцейські зробили помилку і вбили Ху Цзя, комуністичний режим не можна було б назвати головорізами: "Які існують докази того, що ми його викрали?" – могли б запитати вони.

    Зникнення Ху Цзя примушує людей нервувати. Його молода дружина оголосила голодування, що ще більше турбує людей. Наш неспокій про зникнення Ху Цзя – щось більше ніж просто турбота про нього як про людину, хоча Ху Цзя заслуговує цього також, як і будь-який китаєць, якому він не байдужий. Коли ми проявляємо неспокій про зникнення Ху Цзя, ми також турбуємося про життя, свободу і безпеку кожного китайця. За останні декілька років, випадки зникнень подібні Ху Цзя, поширилися по всьому Китаю.

    Нещодавно, все більше і більше людей розчарувалися в Комуністичній партії Китаю, і ця тенденція швидко зростає! Будучи нетерплячим відносно повільного і втомлюючого процесу пред’явлення людям звинувачень в порушенні громадського порядку, деспотичний режим зриває свою останню маску і безпосередньо використовує організовану злочинність для здійснення насильства. Незалежно від того що говорять інші люди, поліцейські роблять те, що хочуть.

    Коли головорізи зривають свої маски, це також вказує на те, що китайське суспільство увійшло до свого найнебезпечнішого періоду. Китайські громадяни Яньчженсюе і Ци Чжіюн були викрадені таким же чином, як і Ху Цзя. У той самий день, коли був викрадений Ху Цзя, були також викрадені китайські громадяни Вень Хайбо, Оуян Сяожун і Ма Веньду. Після викрадення Ху Цзя, такі викрадення поширилися по всьому Китаю: Юй Чжіцзянь з провінції Хунань, Ляо Шуаньгуан з провінції Гуйчжоу, Чжао Сінь з провінції Юньнань, Лі Цзяьхун з Шанхаю, Цзян Мейлі, Мо Чжуцзе, Ма Ялянь.

    Коли головорізи зривають свої маски, починає поширюватися безумство. Безумство відображуає те, що вони втрачають віру в своє майбутнє!

    Дуже важливо не залишатися байдужими до долі Ху Цзя. Його молода дружина голодує ось вже протягом багатьох днів; її життя знаходиться в небезпеці!

    Написано вдома в Пекіні, в оточенні шпигунів і головорізів.

    27 лютого 2006.

    Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи

  • Учені виявили нові форми життя у розчині солі на дні Середземного моря

    Учені виявили нові форми життя у розчині солі на дні Середземного моря

    #img_left#Дослідники з Університету Ессекса у Великобританії виявили глибоководний оазис із новими мікроформами життя. Це була межа між морською водою і розчині солі дуже солоного озера на глибині 3,3 км під поверхнею Середземного моря. Саме там дослідники помітили незвичайно високу біологічну активність. Це відкриття, як вважають учені, може істотно вплинути на розвиток біотехнологій, повідомляє портал Innovations report.
    Над дослідженням глибин Середземного моря працювали Фахівці з Ессекса й дослідники з Європи. Цей проект назвали BIODEEP (Біотехнології із глибини).

    Для дослідження глибин і узяття проб, дослідники застосовували високоточне устаткування. Також використовували дистанційно керовану камеру.

    Террі Макдженіті, головний учений з команди Університету Эссекса, говорить: "Гіперсолоне озеро, що перебуває в одному з поглиблень дна Середземного моря, сформувалося багато тисяч років тому в результаті розчинення кам’яної солі. Ця сіль, внаслідок руху мас землі, опинилася у контакті з морською водою. Через розходження в щільності й відсутності турбулентності на такій глибині, морська вода розташовується над розсолом і не змішується з ним. Саме в цій прикордонній зоні товщиною 2,5 м процвітають мікроорганізми. Це середовище, де відбувається перехід від насиченої киснем морської води до безкисневого розчину солі ".

    Макдженіті також повідомив, що в цьому середовищі вони виявили різке збільшення мікробіологічної активності. Це здається неймовірним, тому що висока концентрація солі в тім середовищі перешкоджає виникненню більшості живих істот. Але, як з’ясувалося, багато хто з них добре пристосувалися до таких умов.

    Через різницю в щільності тамтешнього середовища частки органічної речовини, затримуються, а знизу до мікроорганізмів надходить газ метан, що утвориться в безкисневому розчину солі. Ці частки органічної речовини й метан є їжею для мікроорганізмів, що й сприяє їхньому росту й життєдіяльності.

    На думку вчених, ці форми життя можуть знадобитися для застосування в сфері біотехнологій, наприклад, у розробці ліків, використанні энзимов при виготовленні хімічних препаратів і застосуванні метаболітів у харчовій промисловості.

  • У Києві триває Український тиждень моди (фоторепортаж)

    У Києві триває Український тиждень моди (фоторепортаж)

    Український тиждень моди (Ukrainian Fashion Week) розпочався 15 березня, і триватиме по 21 березня 2006 року в Києві, у павільйоні “АльтаЕкспо”. Близько сорока відомих та молодих модельєрів з України, а також з закордону приймають участь цьому фестивалі моди.

    #img_gallery#

  • Світ через мікроскоп

    Світ через мікроскоп

    #img_left_nostream#Мистецтво не перестає нас дивувати… І здається, що сьогоднішнього розпещеного глядача вже мало чим можна зацікавити. Чого ми тільки не бачили: від таємничої посмішки Мони Лізи Леонардо да Вінчі до лаконічного «Чорного квадрату» Малєвича. Не бачили тільки того, що важко побачити… Але картини відомого сучасного художника-пейзажиста Миколи Дмитриєнка побачити можна, тільки для цього необхідно озброїтися мікроскопом.

     

    З якого віку Ви почали творчу діяльність?

    Микола Дмитриєнко: Я працюю художником більше 30 років. На вибір професії вплинула зустріч з дивною людиною, моїм вчителем у художній школі Трухачовим Андрієм Миколайовичем. До Великої Вітчизняної війни він був художником-реставратором в Ермітажі, пережив блокаду, і після війни жив у моєму рідному місті Аркадак, Саратовської області. Андрій Миколайович на початку минулого століття навчався в Ленінградській академії мистецтв, був учнем К.С. Петрова-Водкіна, А.А. Рилова, П.М. Філонова. Наш учитель багато знав, був прекрасним живописцем і допоміг навчитися дивитися на світ іншими очима. Під його впливом я став художником, займався оформленням музейних експозицій, виготовляв макети і діорами спочатку в Росії, а з 1980 року в Молдавії. У різних музеях мною було створено 15 батальних і жанрових діорам, також були діорами живої природи.

    Коли Ви зрозуміли, що мініатюри це Ваше покликання?

    #img_right#М.Д.: На початку 80-х я створив першу мініатюру. Робота була розміром з ніготь великого пальця, на мініатюрі була зображена сільська дорога, якою йде селянин із собачкою. Я показав цю роботу близьким, знайомим, художникам і одержав гарні відгуки. Добре ставлення глядача завжди стимулює художника, і я виконав ще кілька мініатюр. До нас у гості зайшла сусідка, вона працювала в той час у картинній галереї міста Бендери. Ірина Миколаївна (так звали сусідку) дуже зацікавилася роботами. Я склав усі свої мініатюри в сірникову коробку і віддав їй на виставку. Відбулося кілька виставок мініатюр, але я до цього не поставився серйозно. Перший, хто сказав мені, що я створив щось незвичайне був Л.П. Григоращенко, молдавський художник, член-кореспондент АХ СРСР. Він дав мені кілька важливих порад, порекомендував не писати мініатюрні портрети, а зайнятися тільки мініатюрними пейзажами, тому що в 18-19 століттях було створено дуже багато мініатюрних портретів, а мініатюрними пейзажами займалися одиниці.

    Одного разу я пожартував і сказав, що напишу картину і покладу її на зріз виноградної кісточки, на що почув у відповідь: "Ну, це занадто! Таке не можливо". Виявилося… можливо. Я написав картину олійною фарбою, зробив раму з латуні і поклав на зріз виноградної кісточки. Назвав я цю роботу "Вечоріє". Ця мініатюра є картиною за всіма канонами, написана вона в техніці "ala-prima" тобто мазками.

    Як Ви думаєте, чи є сьогодні потреба у мистецтві такого роду?

    М.Д.: Потреба у мініатюрах звичайно є. Глядач ставиться до них дуже добре. Майже 100% розуміння, усі ранні роботи отримали прописку в різних країнах.

    Як близькі і рідні ставляться до Вашого заняття?

    М.Д.: Родина з розумінням ставиться до мого захоплення мініатюрою; дружина і донька – перші глядачі, вони допомагають мені порадами.

    Дану техніку Ви самі розробили?

    #img_left_nostream#М.Д.: Мої мініатюри виконані олійною фарбою на металі, дереві чи картоні. Роботи розміром близько 0,5 кв.дм виконані на дереві, мініатюри середнього розміру написані на металі, найменші на картоні.

    Роботи на дереві виконані за технологією І. Похітонова. У XIX столітті в Росії був такий мініатюрист-пейзажист. Мініатюри дуже маленьких розмірів – мій винахід.

    Чи є у Вас нагороди, премії?

    М.Д.: За мініатюри в мене два дипломи з виставок місцевого значення. У травні 2003 року на міжнародній виставці в Кишиневі моя карета отримала перше місце. Є в мене дипломи і за дизайнерські роботи.

    Кому з художників Ви віддаєте перевагу?

    М.Д.: Я вважаю, що у творчості кожного художника є щось гідне поваги і розуміння глядачів, але особисто я є шанувальником творчості М.К. Чюрленіса, литовського художника і композитора (1875-1911рр). Цей художник намагався поєднати музику і живопис. Мені подобаються такі його роботи як: "Соната сонця", "Соната весни" і багато інших.

    Образотворче мистецтво другої половини XX століття подарувало світові багато шедеврів. Я не буду оригінальним, якщо скажу, що мені подобаються роботи Сальвадора Далі. Його картинами захоплюються в усьому світі. Твори Е. Невідомого, Х. Мура, Р. Раушенберга, Дж. Сегала і багатьох інших відомих майстрів назавжди залишаться в історії мистецтва.

    Де проходили Ваші виставки і де ще Ви плануєте їх проводити?

    #img_right#М.Д.: Мої роботи виставлялися в Москві, Стамбулі, Кишиневі й інших містах далекого і ближнього зарубіжжя. Планується виставка в Бухаресті і Держдумі РФ.

    За роки роботи художником мною створені музейні експозиції, діорами, я ілюстрував книги, писав картини, але в очах глядачів я художник який пише дуже маленькі картини. Тому мої плани пов’язані з мініатюрою. Я почав серію робіт, у якій хочу відобразити природу й історичні пам’ятники Молдавії.

    Чи знаєте Ви кого-небудь із сучасних художників, хто також пише мініатюри?

    М.Д.: Я знайомий із творчістю мікромініатюристів М. Сядристого і Е. Казаряна, але це зовсім інші роботи. Інших художників, котрі займалися б як і я мікромініатюрним живописом олією, у світі очевидно немає.

  • Виявляється, у льоді бактерій більше, ніж у воді з туалету

    Виявляється, у льоді бактерій більше, ніж у воді з туалету

    #img_left_nostream#Нещодавно 12-річна школярка отримала головний приз на ярмарку науки в одній із шкіл Флориди за те, що провела порівняльний аналіз кількості бактерій, що містяться у воді з туалетів ресторанів серії «фастфуд» з льодом, який кладуть у напої в тих же «фастфудах».

    Вона з’ясувала, що в 70% випадків лід містив більшу кількість бактерій, ніж вода з туалетів.

    Щоб здійснити свій проект Жасмин Робертс побувала в п’ятьох ресторанах серії »фастфуд» на півдні Флориди. У кожному ресторані вона брала шматочки льоду зі столиків самообслуговування, а також з машин автоматичної подачі льоду для напоїв. У цих же ресторанах вона брала і зразки туалетної води.

    Усі зразки були поміщені в стерильні ємності і досліджені в лабораторії центру з вивчення раку Лі Моффіт.

    У чотирьох з п’яти випадків лід, який був узятий зі столиків для самообслуговування, містив більше бактерій, ніж вода в туалеті. А лід з машин автоматичної подачі, містив більше бактерій, ніж туалетна вода, у трьох випадках.

    Щодо бактерій, знайдених у льоді в трьох з п’яти ресторанів результат виявився таким: дослідження показали наявність бактерій кишкової групи, бактерій, що присутні у фекаліях теплокровних тварин.

    Симптоми, пов’язані з присутністю бактерій кишкової групи, включають спазми і понос. Інший вид кишкової бактерії, під назвою ДНК-полімераза (Е. Coli), може викликати кишкові захворювання, а в окремих випадках призвести до гемолітичного уремічного синдрому, серйозного захворювання нирок.

    12-річна дівчинка сказала, що результати її вразили.


    "Я думала, що в льоді міститься невелика кількість бактерій, і я ніколи не сподівалася, що їх буде так багато», – сказала вона. І ніколи не думала, що вода з туалету може бути чистішою”.

    Вона припускає, що існує кілька шляхів зараження води.

    "Можливо, апарати не очищують належним чином, або причиною є те, що хтось торкається льоду руками", – сказала вона.

    Після того, як у лабораторії були отримані ці результати, Жасмин зустрілася з керівниками і власниками ресторанів. Вони були шоковані цими результатами. Деякі керівники сказали, що вони скористаються цією інформацією для того, щоб змінити методи обслуговування.

    Який урок ми можемо з цього мати? Коли замовляєте напої, уникайте льоду в склянці.

    Брайєн Трогт. Велика Епоха

  • Увага! Слону загрожує повне зникнення! (фоторепортаж)

    Увага! Слону загрожує повне зникнення! (фоторепортаж)

    Червона книга переповнена назвами різних видів тварин, яким загрожує повне зникнення. Усім відомого власника хобота, якого так люблять діти, незабаром можна буде побачити тільки на картинках.
    Я думаю, мало хто бачив, як він прекрасно плаває, залишаючи при цьому над поверхнею води тільки чоло і кінчик хобота. Або як він без особливих зусиль долає крутий підйом, вільно мандруючи серед скель. Африканський слон населяв величезну територію, аж до південних кордонів Сахари.
    У давнину він населяв і Північну Африку, але зараз він там повністю зник. Його бивні, так звана слонова кіста, з давніх-давен цінувалися майже на вагу золота. До 1880 р., коли торгівля слоновою кістою досягла свого апогею, щорічно знищувалося від 60 до 70 тисяч африканських слонів.
    Сьогодні, цих велетнів залишилася зовсім мало…
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream# 
  • Захід сонця дарує людям красу

    Захід сонця дарує людям красу

    Що може бути чарівнішим, ніж захід сонця?



    Це дивне явище природи постійно надихає поетів і художників. Дивлячись цю красу, не хочеться відводити очі, тому що ця чарівна картина просто поглинає вас…



    #img_center_nostream#