ⓅДо тех пор, пока память человека работает на все 100% и не даёт сбоев, мало кто задумывается об улучшении мозговой деятельности при помощи всевозможных лекарственных препаратов.

#img_center_nostream#Но если перед человеком ставится определенная задача, выполнение которой требует концентрации всех своих умственных усилий, например:

• за небольшой отрезок времени запомнить большой объем информации;
• подготовится к сдаче экзаменов;
• участие в интеллектуальных викторинах и т.д.

То в таких случаях люди (в том числе молодые) начинают судорожно искать эффективные средства, которые могли бы оказать помощь в запоминании большого количества данных.

Иногда такие попытки имеют обратный результат. Начитавшись всевозможных советов или наслушавшись рекомендаций «бывалых» появляется большая вероятность навредить своей памяти.

Зачастую, препараты, которые улучшают мозговую деятельность, пользуются популярностью у людей пожилого, иногда, среднего возраста.

Важное предупреждение — перед приемом любого препарата, деятельность которого направлена на улучшение памяти, лучше обратится за консультацией к специализированному врачу (неврологу). Данный специалист сможет подобрать для каждого отдельного случая необходимые медикаменты, так как вопросами нарушения памяти занимается именно он.

Тем более, много препаратов для улучшения работы мозга не продаются в аптеках без рецепта. А также бесконтрольный прием лекарств может усугубить положение. Возможны нежелательные реакции со стороны организма, нарушения в деятельности нервной системы, нежелательные аллергические реакции и т.д.

Онлайн аптека PharmaLad предлагает возможность своим покупателям забронировать и приобрести по приемлемой цене препарат BIFREN, который позволит улучить память и концентрацию. Можно также познакомиться с инструкцией по применению бифрена.

PharmaLad — это сервис, с помощью которого можно заказать доставку лекарств, препаратов и других подобных товаров из аптек Киева.

Все медикаменты доставляются в любую точку Украины, полуострова Крым, СНГ и в страны балтийского региона.

Подробнее ознакомится с условиями работы сервиса можно на сайте pharmalad.com. Перед тем как оформить приобретение товара, вы можете воспользоваться консультацией фармацевтов с большим опытом работы. Для того, чтобы связаться с ними, используйте почту: info@pharmalad.com.

*Комментарий: редакция не несёт ответственности за содержание и мнения, изложенные в статьях со знаком Ⓟ.

Польський майстер Ян Жонса приїхав до Черкащини, щоб допомогти краєзнавцям відновити етнографічний комплекс «Козацький хутір». Майстер з укладання очеретяної покрівлі, Ян радо ділиться своїм досвідом з місцевими волонтерами.

#img_center_nostream#

В історичному краї на Чигиринщині майстер Ян Жонса відпочиває душею і набирається сил. Він повертає до життя будинки етнографічного комплексу «Козацький хутір», розповідається в сюжеті каналу «Факти ICTV». Ян каже, що у цього місця є душа і він хоче її зберегти.

Ян не молодий, йому шістдесят один рік. Він цікавиться історією козацтва та вже понад 20 років укладає покрівлі будинків, побудованих у традиційному українському стилі. Дізнавшись, що на Черкащині 12 років волонтери відновлюють будинки і старовинний хутір, Ян вирішив допомогти ентузіастам і вже кілька тижнів відновлює покрівлі будинків.

«Козацтво — це мене завжди цікавило. Я приїхав, побачив цей заповідник і подумав — чому б не зробити? Це не тільки для мене, це для наших дітей. Це спільна культура, спільна історія», — говорить Ян.

Дахи, які робить майстер Ян, повністю ручної роботи. Очерет скошують, пов’язують в снопи, висушують, після чого нарізають і укладають на дерев’яні рейки. Виходить екокрівля — без хімікатів чи обробок і до того ж дуже міцна — може простояти 70—80 років. Взимку в будинку з таким дахом тепло, а влітку відчувається прохолода.

У ХVII столітті запорізький козак Стеценко побудував хутір-зимівник. Назва села Стецівка походить якраз від його імені. Згодом будинки почали руйнуватися, але не втратили свою історичну цінність. За їх збереження і борються місцеві волонтери. На сьогодні вони вже відновили кілька комор і два будинки.

«В одній половині будинку буде етнографічна експозиція, а в інший люди зможуть пожити в етносередовищі», — говорить директор історико-культурного заповідника «Чигирин».

#img_center_nostream#

У цій місцевості є й козацька церква кінця ХVIII століття. Держава не може виділити кошти на її зовнішнє відновлення і внутрішнє декорування. Тому ентузіасти покладаються тільки на свої сили. Вони планують відновити поселення з дванадцятьма будинками, а для цього потрібно близько 5 млн грн.

Польский мастер Ян Жонса приехал в Черкасскую область, чтобы помочь краеведам с восстановлением этнографического комплекса «Козацький хутір». Он является мастером в укладке камышовой кровли и с радостью делится своим опытом с местными волонтёрами.

#img_center_nostream#

На Чигиринщине, в этом историческом крае мастер Ян Жонса отдыхает душой и набирается сил. Он возвращает к жизни дома этнографического комплекса «Козацький хутір», рассказывается в сюжете канала «Факти ICTV». Ян говорит, что у этого места есть душа и он хочет её сохранить.

Ян не молод, ему шестьдесят один год. Он интересуется историей казачества и уже более 20 лет кладёт кровли на дома, построенные в традиционном украинском стиле. Узнав, что на Черкасщине двенадцать лет волонтёры восстанавливают дома и старинный хутор, Ян решил помочь энтузиастам и уже несколько недель восстанавливает кровли домов.

«Казачество — это меня всегда интересовало. Я приехал, увидел этот заповедник и подумал — почему бы не сделать? Это не только для меня, это для наших детей. Это общая культура, общая история», — говорит Ян.

Крыши, которые делает мастер Ян, полностью ручной работы. Камыш скашивают, связывают в снопы, высушивают, после чего нарезают и укладывают на деревянные рейки. Получается экокровля — без химикатов и обработок и к тому же очень прочная — может простоять 70—80 лет. Зимой в доме с такой крышей тепло, а летом чувствуется прохлада.

В ХVII веке запорожский казак Стеценко построил хутор-зимовник. Название села Стецовка происходит как раз от его имени. Со временем дома начали разрушаться, но не утратили свою историческую ценность. За это и борются местные волонтёры. На сегодня они уже восстановили несколько кладовых и два дома.

«В одной половине дома будет этнографическая экспозиция, а в другой люди смогут пожить в этносреде», — говорит директор историко-культурного заповедника «Чигирин».

#img_center_nostream#

В этом крае есть казацкая церковь конца ХVIII века. Государство не может выделить средства на её внешнее восстановление и внутреннее декорирование. Поэтому энтузиасты полагаются только на свои силы. Они планируют восстановить поселение с двенадцатью домами, а для этого нужно около 5 млн грн.

Більшість видів насіння і саджанців, куплених на ринку або в магазині, непридатні для нашої місцевості. Це гібриди, які постійно потребують хімічних добрив і засобів захисту. Про те, чому потрібно берегти «бабусині» насіння і як це зробити, розповідає прихильник пермакультури Тетяна Чучко.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Тетяна Чучко — керівник Львівського клубу природного землеробства і пермакультури. В інтерв’ю Ecoidea.by вона розповіла, чому фермери усього світу об’єднують свої зусилля, щоб зберегти місцеві та добре відомі сорти насіння і будь-якого іншого посадкового матеріалу — розсади, черешків, саджанців. Ці рослини натуральні та стійкі до місцевих умов, дають багатий та якісний урожай.

Величезною різноманітністю насіння, які пропонують сьогодні в магазинах, Тетяна радить не спокушатися: це гібриди. Їх спеціально створюють для отримання великого врожаю (що теж дуже сумнівно), а ось зібрати з них життєздатне насіння неможливо, а якщо воно і проростає, то рослини народжуються вже з іншими властивостями. Виходить, що покупці «підсаджуються» на щорічну купівлю нового матеріалу для посадки.

Заповнення ринку гібридами призвело до того, що в останні роки зникло понад 90% сортів.

У чому переваги гібридів? Рослини, вирощені з такого насіння, красиві, стійкі до зберігання і транспортування. Але смакові якості у них можуть бути гірші, ніж у рослин з «рідного» насіння. Ще один мінус гібридів — вони схильні до захворювань і потребують постійного захисту та внесення добрив.

Часто фірми, які створюють насіння-гібриди, співпрацюють з корпораціями, які розробляють добрива і ненатуральні засоби захисту. Для них це вигідно: купуючи їхнє насіння, ви змушені «підсаджуватися» і на придбання їхніх добрив, якщо хочете зберегти рослини і врожай.

Детальніше про це — у забороненому до широкого показу фільмі Колін Серро «Локальне вирішення глобальних проблем» (Coline Serreau, Solutions locales pour un désordre global).

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Ці хімікати небезпечні для людей і мікрофлори ґрунту, який руйнується і може довго не відновлюватися. Вода і продукти забруднюються небезпечними отрутами.

Як зберегти сортове насіння

Є кілька способів. Перший — створення банку-сховища, де зберігаються зразки головних культур з усього світу. У разі катастрофи це насіння відновить рослинне розмаїття. У бункерах-сховищах створені умови для тривалого зберігання насіння. Банки насіння є в Норвегії, Таїланді і країнах колишнього СРСР.

Другий спосіб — вирощувати рослини і постійно оновлювати сортове насіння. Оскільки це невигідно великим селекційним корпораціям, цим можуть займатися прості фермери та городники: збирати, обмінюватися, ділитися.

Знайти таке насіння можна і у перевірених компаній, в яких ви впевнено придбаєте негібрід.

Старанно зберігайте насіння рослин, які довгі роки вирощували ви, ваші знайомі або сусіди, приєднуйтесь до «дбайливого» руху, закликає Тетяна Чучко.

Фермер з Полтави вже багато років практикує у себе органічне землеробство і збирає великий урожай завдяки маленьким помічникам.

Большинство видов семян и саженцев, которые можно приобрести на рынке или в магазине, непригодны для нашей местности. Это гибриды, которые постоянно нуждаются в химических удобрениях и средствах защиты. О том, почему нужно беречь «бабушкины» семена и как это сделать, рассказывает сторонник пермакультуры Татьяна Чучко.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Татьяна Чучко — руководитель Львовского клуба природного земледелия и пермакультуры. В интервью Ecoidea.by она рассказала, почему фермеры всего мира объединяют свои усилия, чтобы сохранить местные и хорошо известные сорта семян и любого другого посадочного материала — рассады, черенков, саженцев. Эти растения натуральны и устойчивы к местным условиям, дают богатый и качественный урожай.

Огромным разнообразием семян, которые предлагают сегодня в магазинах, Татьяна советует не соблазняться: это гибриды. Их специально создают для получения большого урожая (что тоже весьма сомнительно), а вот собрать с них жизнеспособные семена невозможно, а если они и прорастают, то растения получаются уже с другими свойствами. Получается, что покупатели «подсаживается» на ежегодную покупку нового материала для посадки.

Заполнение рынка гибридами привело к тому, что в последние годы исчезло более 90% сортов.

В чём преимущества гибридов? Растения, выращенные из таких семян, красивые, устойчивы к хранению и транспортировке. Но вкусовые качества у них могут быть хуже, чем у растений из «родных» семян. Ещё один минус гибридов — они подвержены заболеваниям и нуждаются в постоянной защите и внесении удобрений.

Часто фирмы, которые создают семена-гибриды, сотрудничают с корпорациями, разрабатывающими удобрения и ненатуральные средства защиты. Для них это выгодно: приобретая их семена, вы вынуждены «подсаживаться» и на приобретение их удобрений, если хотите сберечь растения и урожай.

Подробней об этом можно узнать в запрещённом к широкому показу фильме Колин Серро «Локальное решение глобальных проблем» (Coline Serreau, Solutions locales pour un désordre global).

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Эти химикаты опасны для людей и микрофлоры почвы, которая разрушается и может долго не восстанавливаться. Вода и продукты загрязняются опасными ядами.

Как сохранить сортовые семена

Есть несколько способов. Первый — создание банка-хранилища, которое вмещает образцы главных культур со всего мира. В случае катастрофы эти семена восстановят растительное разнообразие. В бункерах-хранилищах созданы специальные условия для длительного хранения семян. Банки семян есть в Норвегии, Таиланде и странах бывшего СССР.

Второй способ — выращивать растения и постоянно обновлять сортовые семена. Поскольку это невыгодно большим селекционным корпорациям, этим могут заниматься простые фермеры и огородники: собирать, обмениваться, делиться.

Найти такие семена можно и у проверенных компаний, в которых вы уверенно приобретёте негибрид.

Старательно сохраняйте семена растений, которые долгие годы выращивали вы, ваши знакомые или соседи, присоединяйтесь к «бережливому» движению, призывает Татьяна Чучко.

Фермер из Полтавы уже многие годы практикует у себя органическое земледелие и собирает большой урожай благодаря маленьким помощникам.

У гірському регіоні Китаю з’явиться штучне Forest City («Лісове місто»). На фасадах офісів, будинків та інших будівель цього міста від верху до низу виростатимуть безліч рослин. Вони будуть очищати повітря, щоб мегаполіс став придатним для життя людей.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Архітектор Стефано Борі (Stefano Boeri), відомий своїми проектами хмарочосів, вкритих рослинами, працює зараз над проектами створення цілих зелених поселень в Китаї, який страждає від сильної забрудненості повітря. Його нова задумка — Liuzhou Forest City — розробляється за замовленням органу муніципальної освіти Лічжоу.

Містечко Liuzhou Forest City буде побудовано у південній частині Китаю, на півночі Лічжоу, у гірській місцевості Гуансі — в районі, який охоплює 175 гектарів уздовж річки Ліцзян.

На стінах офісів, будинків, готелів, лікарень і шкіл цього міста будуть рости дерева, чагарники і квіти: фасади кожної будівлі вкриються рослинністю. На спеціальних основах розташуються близько 1 млн рослин — більш ніж 100 видів і 40 тис. дерев. Ця зелень поглинатиме майже 10 тис. тонн двоокису вуглецю і 57 тонн забруднювальних речовин на рік, збагачуючи повітря 900 тоннами кисню. Таким чином мегаполіс стане приємним і безпечним місцем проживання для людей.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Рослини сприятимуть зниженню середньої температури повітря, будуть служити шумовими бар’єрами і допоможуть збагатити біорізноманіття птахів, комах і дрібних тварин, що мешкають на території Лічжоу.

Щоб Forest City був самодостатнім, тут також встановлять поновлювані джерела енергії: сонячні панелі на даху і геотермальні системи. Доїхати до центру Лічжоу можна буде на електричному транспорті високошвидкісної залізничної лінії.

Нове містечко, назване Лічжоуським лісовим містом, зможе вмістити до 30 тис. людей. Очікується, що будівництво міста завершиться до 2020 року.

«Лісові міста» називають радикальним планом порятунку Китаю від забруднення повітря і впливу на клімат. У кінці минулого року Китай накрив смог, через що влада КНР створила спецзагін поліції для боротьби з цим явищем.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

В горном регионе Китая появится искусственный Forest City («Лесной город»). На фасадах офисов, домов и других зданий этого города сверху донизу будет расти множество растений. Они будут очищать воздух, чтобы мегаполис был пригодным для жизни людей.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Архитектор Стефано Бори (Stefano Boeri), известный своими проектами небоскрёбов, покрытых растениями, работает сейчас над проектами по созданию целых зелёных поселений в Китае, который страдает от сильной загрязнённости воздуха. Его новая задумка — Liuzhou Forest City — разрабатывается по заказу органа муниципального образования Личжоу.

Городок Liuzhou Forest City будет построен в южной части Китая, на севере Личжоу, в горной местности Гуанси — в районе, который охватывает 175 гектаров вдоль реки Лицзян.

На стенах офисов, домов, гостиниц, больниц и школ этого города будут расти деревья, кустарники и цветы: фасады каждого здания будут покрыты растительностью. На специальных структурах расположатся около 1 млн растений более чем 100 видов и 40 тыс. деревьев. Эта зелень будет поглощать почти 10 тыс. тонн двуокиси углерода и 57 тонн загрязняющих веществ в год, обогащая воздух 900 тоннами кислорода. Таким образом мегаполис станет приятным и безопасным местом обитания для людей.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

Растения помогут снизить среднюю температуру воздуха, будут служить шумовыми барьерами и обогатят биоразнообразие птиц, насекомых и мелких животных, обитающих на территории Личжоу.

Чтобы Forest City был самодостаточным, здесь также установят возобновляемые источники энергии: солнечные панели на крыше и геотермальные системы. Доехать в центр Личжоу можно будет на электрическом транспорте по высокоскоростной железнодорожной линии.

Новый городок, названный Личжоуским лесным городом, сможет вместить до 30 тыс. человек. Ожидается, что строительство города завершится к 2020 году.

«Лесные города» называют радикальным планом спасения Китая от загрязнения воздуха и влияния на климат. В конце прошлого года Китай накрыл смог, из-за чего власти КНР создали спецотряд полиции по борьбе с этим явлением.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

В Україні запущено проект найбільшої інтерактивної бази осіб, які проживали на території нашої країни в період 1650—1920 років. За допомогою онлайн-бази Pra.in.ua можна дізнатися більше про своїх родичів, створити генеалогічне древо родини.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

На сьогодні в базі Pra.in.ua є дані про 2,5 млн людей, і ця база знаходиться у відкритому доступі для всіх. За планом, до наступного року Pra.in.ua включатиме 3 млн, а до 2019 року — 4 млн людей.

Ідея створення подібної онлайн-бази з’явилася в Ігоря Гошовського кілька років тому, коли він досліджував власне генеалогічне древо. Ця робота зайняла багато часу і ресурсів. Він об’їздив безліч архівів, де вивчав метричні книги, більшість з яких була в жахливому стані.

«Ставало очевидно, що через 10—15 років вже мої діти, можливо, не зможуть нічого там прочитати. Пожовклі напівзотлілі сторінки просто розсипалися в руках. Це нормально — час завжди бере своє, але ненормально, що ми нічого не робимо, щоб зберегти безцінну інформацію про своїх предків. Адже вони існують, поки ми знаємо їх імена», — говорить Ігор Гошовський в інтерв’ю Realist online.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

В інших країнах є рішення цієї проблеми: держава фінансує оцифрування всіх таких документів, а іноді особи з отриманих сканів навіть індексуються у великі бази даних.

«Але у нас держава цього не фінансує. А самі архіви перетворені фактично на торгівельні лавки, в окремих випадках заробляють не тільки на довідках, але і здирають гроші за знімок однієї сторінки навіть на телефон. На щастя, така комерційна жилка торкнулася не всіх обласних архівів, але тенденція існує».

Спостерігаючи за всім цим, Ігор вирішив, що ситуацію може врятувати тільки громадська ініціатива. У нього є власний бізнес — компанія Runsite, яка займається програмуванням і створенням сайтів, і разом вони вирішили почати проект зі створення загальнодоступної онлайн-бази родоводу.

І ось уже четвертий рік команда працює з масивом архівних документів, індексує їх і створює базу, яка дозволяє через різні фільтри здійснювати по ній зручну навігацію.

Територіально база охоплює переважно західну і центральну Україну, і частково схід. Якщо проект виявиться успішним, то розробники розширять територію до південного сходу.

Доступ до бази є безкоштовним. Всі витрати покриваються тільки на пожертвування від користувачів.

#img_center_nostream#

Пошук на базі Pra.in.ua

1 спосіб — вказати ім’я та прізвище, роки життя людини.

2 спосіб — пошук за місцевістю, де проживали родичі — через списки жителів міст, селищ і т.п.

Створіть своє родове древо

Ця функція доступна на сайті після реєстрації і створення свого профілю. Тут також є можливість побачити свій родовід на мапі, під´єднати статистику для аналізу, додавати сімейні генеалогічні документи. Оскільки древо об’єднано з базою даних, то під час додавання нової інформації користувач зможе розширювати його.

«Наша ідея полягає в тому, що база повинна бути доступною для всіх користувачів безкоштовно. Але з іншого боку, ми хотіли б збільшувати обсяги досліджень, залучати до роботи додаткових працівників і значно нарощувати темп».

Щоб знайти людину в даний час, існує кілька сайтів-пошуковців.

В Украине запущен проект самой крупной интерактивной базы людей, которые проживали на территории нашей страны в период 1650—1920 годов. С помощью онлайн-базы Pra.in.ua можно узнать больше о своих родственниках, создать генеалогическое древо семьи.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

На сегодня в базе Pra.in.ua есть данные о 2,5 млн людей, и эта база находится в открытом доступе для всех. По плану, к следующему году Pra.in.ua будет включать 3 млн, а к 2019 году — 4 млн людей.

Идея создания подобной онлайн-базы появилась у Игоря Гошовского несколько лет назад, когда он исследовал собственное генеалогическое древо. Эта работа заняла много времени и ресурсов. Он объездил множество архивов, где изучал метрические книги, которые в большинстве были в ужасном состоянии.

«Становилось очевидно, что через 10—15 лет уже мои дети, возможно, и не смогут там ничего прочитать. Пожелтевшие полуистлевшие страницы просто рассыпались в руках. Это нормально — время всегда берёт своё, но ненормально, что мы ничего не делаем, чтобы сохранить бесценную информацию о своих предках. Ведь они существуют, пока мы знаем их имена», — сказал Игорь Гошовский в интервью Realist online.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

В других странах есть решение этой проблемы: государство финансирует оцифровку всех таких документов, а иногда лица из полученных сканов даже индексируются в большие базы данных.

«Но у нас государство этого не финансирует. А сами архивы преобразованы фактически на торговые лавки, в отдельных случаях зарабатывают не только на справках, но и сдирают деньги за снимок одной страницы даже на телефон. К счастью, такая коммерческая жилка коснулась не всех областных архив, но тренд есть».

Понаблюдав за всем этим, Игорь решил, что ситуацию может спасти только общественная инициатива. У него есть собственный бизнес — компания Runsite, которая занимается программированием и созданием сайтов, и вместе они решили начать проект по созданию общедоступной онлайн-базы родословной.

И вот уже четвёртый год команда работает с массивом архивных документов, индексирует их и создаёт базу, которая позволяет через различные фильтры осуществлять по ней удобную навигацию.

Территориально база охватывает преимущественно западную и центральную Украину и частично восток. Если проект окажется успешным, то разработчики расширят территорию до юго-востока.

Доступ к базе является бесплатным. Все затраты покрываются только на пожертвования от пользователей.

#img_center_nostream#

Поиск по базе Pra.in.ua

1 способ — указать имя и фамилию, годы жизни.

2 способ — поиск по местности, где проживали родственники — через списки жителей городов, посёлков и т.п.

Создайте своё родовое древо

Эта функция доступна на сайте после регистрации и создания своего профиля. Здесь также есть возможность отображать свою родословную на карте, подключить статистику для анализа, добавлять семейные генеалогические документы. Поскольку древо объединено с базой данных, то при добавлении новой информации пользователь сможет расширять его.

«Наша идея заключается в том, что база должна быть доступной для всех пользователей бесплатно. Но с другой стороны, мы хотели бы увеличивать объёмы исследований, привлекать к работе дополнительных работников и значительно наращивать темп».

Чтобы найти человека в настоящее время, существует несколько сайтов-поисковиков.

Важкодоступні куточки завжди приваблюють мандрівників, адже в них є щось таємниче і ніби панує особливий дух часу. Хтось шукає в таких місцях відчуття спокою або пригод, хтось приходить туди щоб зробити чудові знімки.

#img_center_nostream#

Одна з таких пам’яток — затока Хоумбуш (Homebush Bay) в околицях Сіднея, що стала своєрідною пристанню для старих суден. Багато хто називає її «кладовищем кораблів», деякі остови тут частково затоплені, інші ж підносяться над водою, тому ними можна милуватися з берега.

Відео, зняті з висоти пташиного польоту, розкривають перед нами панораму місцевості, приміські пейзажі, а ще кілька занедбаних суден, в тому числі і SS Ayrfield.

Цей острів, у якому виріс вічнозелений мангровий гай, — яскравий приклад того, як в нашому житті старе супроводжується молодим, а спогади йдуть рука об руку з сьогоденням і майбутнім. Прижилося також його друге ім’я — Floating Forest, Плавучий Ліс. Цікаво, що назва затоки Homebush наче мимоволі вказує на цю головну прикрасу бухти (у англійського слова bush багато значень: зарості чагарнику, ліс, місце за містом, на природі).

Мангрові дерева прийнялися тут не випадково. По-перше, вони потребують великої кількості води, смуга узбережжя — їхня рідна стихія. По-друге, у трюмах, ймовірно, лишилися частинки вугілля, що створили такий собі родючий шар.

На палубу краще не підніматися, адже конструкція сильно проіржавіла. З боку SS Ayrfield нагадує одночасно лодію та величезного їжака. Якщо ж спостерігати з повітря, то густа шапка мангрів практично повністю закриває його собою.

#img_center_nostream#​​

Читайте також: Екологічний туризм: подорожі без ризику для природи