Всекитайські збори народних представників (ВЗНП) схвалили план інституційних реформ Держради, який посилить контроль з боку компартії в багатьох сферах. Експерти вважають, що це знаменує собою кінець епохи реформ і відкритості в Китаї.
Згідно з планом, представленим на розгляд ВЗНП 7 березня, генсек КНР Сі Цзіньпін готується до проведення всебічної реорганізації державних установ. Китайський уряд сформує нових регуляторів для нагляду за багатьма сферами національної фінансової системи, а також за використанням даних і пов’язаних із ними цифрових технологій.
Того ж дня заступник голови Постійного комітету ВЗНП Сяо Цзе пояснив, що під час інституційних реформ необхідно “твердо відстоювати авторитет і централізоване керівництво Центрального комітету партії”. 10 березня цей пакет реформ очікувано ухвалили на сесії ВЗНП.
Як повідомляє видання Wall Street Journal, розпочавши “реформи” на Всекитайських зборах народних представників, Сі ще раз наголосив на лідерстві партії в усіх аспектах державного управління. Ці “реформи” прокладають шлях до того, щоб партія могла ще більш безпосередньо контролювати фінансовий і технологічний сектори країни.
Минулі прем’єри КНР мали великий вплив на китайську економіку. Так, прем’єрство Чжу Жунцзі дало змогу впорядкувати державний сектор і сприяло розвитку відносно відкритого ринку. Однак функції нового прем’єра Лі Цяна ставатимуть дедалі формальнішими, оскільки за останнє десятиліття Сі Цзіньпін значно посилив контроль партії над економікою.
Згідно з планом реорганізації, центральному банку Китаю, найімовірніше, тепер доведеться виконувати накази не тільки партійного центру, а й місцевих партійних комітетів. Це ще один крок під керівництвом Сі, спрямований на ослаблення автономії центрального банку. Тобто Сі повертає центральний банк до стану, в якому він був до реформ Чжу Жунцзі.
У повідомленні видання йдеться про те, що минулого тижня всі ясно бачили, як Сі поступово повалював основи моделі управління, встановлених Ден Сяопіном. В епоху Дена було надано більше можливостей для приватного бізнесу і робився акцент на поділі партії та уряду. Однак Сі значно звузив простір для приватного підприємництва і поставив партію на чолі з собою в центр китайського суспільства. Стає дедалі очевиднішим, що нинішні зміни в країні під керівництвом Сі знаменують собою кінець чотирьох десятиліть реформ і відкритості в Китаї та несуть значну невизначеність.
На думку експертів, підхід Сі полягає не в тому, щоб послабити єдність партії та уряду, а в тому, щоб навпаки зміцнити її.
Річард МакГрегор, старший науковий співробітник Інституту Лоуї, австралійського аналітичного центру з питань зовнішньої політики, вважає, що поділ партії та уряду був ключовим в епоху реформ у Китаї.
“Сі Цзіньпін давно говорив, що поділ [партії та уряду] є зайвим. Тепер ми бачимо, як його погляди втілюються в життя”, — пояснив МакГрегор.
Наслідки заміни уряду партією можуть бути згубними і тому вже є приклади в історії КНР. Так, за часів Мао Цзедуна всі рішення ухвалювали партійні комітети, а не профільні установи. Результати цього були катастрофічними. Вони призвели до помилкових політичних рухів, наприклад, таких як “Великий стрибок”, після якого в країні розпочався голодомор, що забрав життя щонайменше 15 мільйонів людей.
“Сі Цзіньпін відновлює більшу частину маоїстської моделі, в якій партія керує економікою, а ідеологічна лояльність перевершує професіоналізм”, — сказала Сьюзан Ширк, голова “Китайського центру 21 століття” в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго.
Агентство Reuters повідомило, що інституційні реформи Сі поступово змінили структуру управління всередині партійно-державної системи в бік більш жорсткої вертикалі влади, і що тепер у руках Сі зосереджено набагато більше повноважень.
“Загальна тенденція, яку ми спостерігаємо, полягає в тому, що партія продовжує поступово в’їдатися в Державний апарат”, — вважає Вен-Ті Сунг, політолог з Австралійського національного університету.
За матеріалами
