Експерти в галузі оборони та безпеки вважають, що війна Росії в Україні вплине на глобальну стратегію та змінить політичний ландшафт та ландшафт безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні на десятиліття вперед.
«Війна Путіна в Україні — це як терористичні атаки 11 вересня», — сказав Ясухіро Мацуда, професор міжнародної політики Токійського університету, в недавньому інтерв’ю вашингтонському аналітичному центру Hudson Institute.
«Це змінить світ».
Мацуда сказав, що лідер Китайської комуністичної партії (КПК) Сі Цзіньпін поділяє точку зору російського лідера Володимира Путіна, вони обидва вважають, що Захід перебуває в занепаді й зрештою марний для їхніх цілей.
Мацуда сказав, що він побоюється, що переконання Сі стануть більш екстремальними, як це, очевидно, сталося з Путіним, з віком та ізоляцією, а також тому, що китайський лідер особисто наслідує Путіна.
«Я думаю, що їхня думка може стати все більш і більш екстремальною», — сказав Мацуда.
«Особиста диктатура дуже небезпечна», — додав він, зазначивши обсяг контролю, який Сі особисто тримає над Китаєм.
Далі Мацуда сказав, що, хоча Сі наслідував Путіна в управлінні Китаєм, зараз він, ймовірно, приголомшений невдачею Росії в Україні, через яку Китай, ймовірно, зазнав репутаційної шкоди через свою підтримку Росії.
«Цього разу Сі Цзіньпін певною мірою розчарований Путіним, тому що російські військові діють так погано… Сі Цзіньпін зробив ставку на авантюру Путіна, але вона не вдалася», — зазначив Мацуда.
Партнерство
Сі побоюється, що Китай оточений впливом США в Японії та Кореї, а також партнерськими відносинами у сфері безпеки, такими як AUKUS — тристоронній пакт безпеки між США, Великою Британією та Австралією, сказав Мацуда.
З цієї причини Сі, ймовірно, звертається до Росії, щоб протистояти дипломатичному та економічному тиску США, оскільки вони можуть використати війну Росії в Україні для відволікання ресурсів союзників від Індо-Тихоокеанського регіону у бік Європи.
Це одна з причин, каже Мацуда, через яку Сі, очевидно, відмовився від основної цінності КПК — національного суверенітету, і допустив вторгнення в Україну, хоча Китай раніше підписав договір, який зобов’язує захищати Україну у разі ядерного нападу.
За словами Мацуди, Путін не був би настільки впевненим у собі, щоб вдертися в Україну, якби не знав, що КПК мовчазно підтримає це вторгнення. Також повідомлялося, що китайські чиновники прямо попросили російську владу відкласти вторгнення в Україну до закінчення зимових Олімпійських ігор 2022 року.
Попри військові невдачі Росії в Україні та зростаючий осуд передбачуваних військових злочинів Росії, китайське керівництво нещодавно підтвердило, що Росія є його головним «стратегічним партнером».
КПК також зобов’язалася купувати природний газ за рублі та підключила Росію до китайських банківських систем, щоб полегшити удар західних санкцій.
Однак, всупереч очевидній спробі розділити увагу Заходу, Пентагон заявив, що Індо-Тихоокеанський регіон залишається його пріоритетним театром воєнних дій і додав, що Китай є «основним викликом», а питання Тайваню — «основним сценарієм».
Боротьба за Тайвань
КПК стверджує, що острів Тайвань є провінцією, що відокремилася, і має бути об’єднаний з материком, якщо буде потрібно, то — силою. Проте острів перебуває під самоврядуванням із 1949 року і ніколи не контролювався КПК.
Напруженість у зв’язку з можливим вторгненням КПК на Тайвань викликала побоювання з приводу війни між ядерними державами, оскільки існує ймовірність того, що США вступлять у війну для захисту незалежності Тайваню, що зберігається де-факто.
Під час нещодавнього обговорення війни в Україні та її наслідків для Індо-Тихоокеанського регіону, організованого Центром нової американської безпеки, аналітичним центром, що спеціалізується на питаннях оборони, експерти порушили питання того, як Україна формує стратегію Індо-Тихоокеанського регіону та питання складності оцінки того, як боротьба російських військових в Україні впливає на плани Сі щодо Тайваню.
«Я думаю, що нам з боку неможливо визначити, які компроміси наразі у свідомості Сі Цзіньпіна», — сказав Ешлі Телліс, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний світ, вашингтонського аналітичного центру.
«Моє чуття підказує, що йому нагадають чіткіше, ніж це було раніше, про ризики, які викличе потенційне вторгнення».
Для цього, за словами Телліса, Сполученим Штатам дуже важливо переконатися, що Тайвань має достатній військовий потенціал, щоб переконати Сі в тому, що боротьба не варта винагороди.
«Єдиний спосіб посилити стримування між Китаєм і Тайванем — це переконатися, що оборонні можливості Тайваню підвищені. Незалежно від того, чи ці можливості будуть збільшені в односторонньому порядку або за допомогою США. Це єдине, що утримує баланс», — сказав Телліс.
Телліс додав, що зміцнення почуття «тайванського націоналізму» та «здатності протистояти Китаю» — це дві змінні складові, які можуть реально збільшити ціну для Китаю у разі війни.
«Незалежно від того, що думає Сі, об’єктивно ми просто ускладнюємо йому завдання щодо об’єднання за допомогою сили», — сказав Телліс.
У зв’язку з цим Телліс сказав, що перед США зараз стоїть глобальне завдання зберегти свою підтримку міжнародного ліберального порядку перед агресією КПК та Росії.
За його словами, здатність США стримувати Китай та Росію та підтримувати баланс світу в Індо-Тихоокеанському регіоні може стати тим випробуванням, яке зробить або зламає їхній статус наймогутнішої країни на Землі.
«Це впливає на наше уявлення про те, як ми бачимо нашу власну роль у світі. Якщо ми не зробимо це правильно, то, я думаю, наш статус наддержави сам собою стане відкритим для обговорення», — зазначив Телліс.
Автор Ендрю Торнебрук — репортер The Epoch Times, який висвітлює питання, пов’язані з Китаєм, з упором на оборону, військову справу та національну безпеку.
За матеріалами The Epoch Times USA
