У цій статті мова піде про легіонельоз. Це захворювання не таке поширене, і його не порівняти з пандеміями грипу, однак щороку в різних країнах виникає кілька епідемічних спалахів легіонельозу. Наприклад, у Великобританії в середньому хворіє до 200 осіб на рік. Причому близько третини з постраждалих заражається під час подорожей.
Статистика показує, що частіше за інших захворюють люди, які змінюють своє місце знаходження. Можливо, це пов’язано зі зміною кліматичних умов, ослабленням захисних властивостей організму, а також з використанням різних водних систем. У них створюються оптимальні умови для розмноження збудника. Відомо, що хворі мандрівники у 83% випадків зупинялися в готелях, в 10% у кемпінгах, а в 7% випадків знаходилися на пасажирських суднах.
Американський легіон несе втрати
Легіонельоз, також називають «хворобою легіонерів», і ось чому. У липні 1976 року в Філадельфії було зафіксовано спалах невідомої пневмонії, яка привернула до себе увагу громадськості. У той час близько 4000 представників організації «Американський легіон» з’їхалися на свої регулярні збори. Після їх успішного проведення, вони разом зі своїми родинами роз’їхалися в різні куточки Америки.
Через три дні потому, після закінчення заходу, один із учасників захворів на запалення легенів і незабаром помер. Ще через три дні один спостережливий лікар відзначив, що троє з його пацієнтів, які страждають на пневмонію, також відвідали «нещасливий» з’їзд Американського легіону. Випадки такого захворювання, також були зафіксовані й в інших місцях.
#img_right#До того часу, коли медичні служби визначилися з джерелом спалаху, зв’язавши воєдино всі випадки, 18 легіонерів вже померло. Всього було зафіксовано 221 випадок захворювання, і 34 з них закінчилися летально. Після ретельного розслідування було встановлено, що причиною смерті легіонерів стала бактерія роду Legionella, (вибачте за тавтологію). Колонії цих мікроорганізмів були знайдені в рідині вентиляційної системи, встановленої в готелі, де проживали учасники з’їзду …
Проте незабаром з’ясувалося, що це не перший такий випадок групових захворювань. Піднявши архіви, медикам вдалося відновити картину деяких попередніх спалахів і визначитися з клінічними особливостями. Виявилося, що захворювання може протікати в трьох варіантах. Найбільш сприятливим вважається, так звана лихоманка «Форт-Брагг», яка проходить за 3-7 днів і проявляється висипаннями на шкірі.
Летальних випадків не помічено й при другому варіанті легіонельозу – «Понтіакській лихоманці», але її протікання вже більше важке. В цьому випадку пошкоджуються трахея та великі бронхи. Власне «Хвороба легіонерів» являє собою третю клінічну форму і протікає у вигляді важкого запалення легенів, що супроводжується кровохарканням, м’язовими болями, зростанням температури до 40 ° C і порушеннями функцій печінки та нирок. Як показав спалах 1976 року, цей варіант перебігу може закінчитися вельми несприятливо.
П’ятизіркові готелі
Один випадок допоміг більш ретельному вивченню особливостей життєдіяльності цих мікроорганізмів. Стало добре відомо, що в природних умовах легіонелли прекрасно себе почувають у прісних водоймах, де вони створюють симбіози з синьо-зеленими водоростями або паразитують у деяких інших організмах. Оптимальною температурою для їх розмноження є 40-60 ° C.
#img_left_nostream#Людина ж захворює під час роботи кондиціонерів повітря, ультразвукових розпилювачів води, зволожувачів систем вентиляції легенів або у банальних душах, ваннах, фонтанах і подібних акведуках. Крім того, легіонелли часто обживають гумові шланги водопровідного, медичного і промислового устаткування.
Мабуть, ці пристрої становлять для легіонелл штучні ніші для проживання або «п’ятизіркові готелі». У результаті легіонельоз став справжнісінькою техногенною інфекцією, яка поширена повсюдно, де є відповідні технічні умови.
На практиці боротьба з поширенням мікроорганізмів у системах водопостачання досягається за рахунок помірного нагрівання й посиленої циркуляції води. Нагрівання перешкоджає розмноженню легіонелл, а циркуляція запобігає застою та охолодженню води.
