У той час як загальноприйнятою причиною цих глобальних вимирань вважаються удари метеоритів, нові факти не дають згасати дискусіям.
Професор Сондерс, геолог із Лестерського університету у Великобританії, є одним із багатьох учених, які просувають альтернативну теорію, котра передбачає те, що динозаври були знищені кліматичними змінами, які відбулися внаслідок масових вивержень вулканів.
“Зіткнення з метеоритами є досить катастрофічними. Все це – голлівудські дурниці. Мабуть, кожна дитяча книга про динозаврів закінчується вибухом”, – зазначив Сондерс.
“Але хіба вони були дійсною причиною загибелі і хіба тільки вони винні у кожному масовому вимиранні на Землі?” – сказав він у прес-релізі.
“Існують недостатні свідоцтва про метеоритні удари під час інших крупних зникнень видів, наприклад, у кінці пермського періоду 250 мільйонів років тому і в кінці тріасового періоду 200 мільйонів років тому” – відзначив він.
За словами Сондерса, масові виверження вулканів, про які свідчать сьогодні шари “вилитого базальту”, могли викинути достатню кількість таких парникових газів, як сірчистий і вуглекислий, щоб серйозно вплинути на клімат.
Виявляється, найбільші виверження вилитого базальту у трапах* Декана в Індії та у Сибірських трапах співпадають із найбільшими масовими вимираннями динозаврів, які мали місце 65 і 250 мільйонів років тому.
Колектив професора Сондерса сподівається довести відповідність дат і провести подальше вивчення того, що могло призвести до масових вимирань.
“Вбивцю динозаврів” виправдано
Динозаври зникають із геологічного літопису у шарі, який називається рубежем крейдяного та третинного періодів (К-Т), 65 мільйонів років тому.
У 1980-х учені виявили сліди метеоритного удару – шар іридію – в осадових породах на рубежі К-Т в усьому світі. Великий метеоритний кратер Чикшулюб на півострові Юкатан у Мексиці був інтерпретований як той, що має відношення до цього метеоритного удару, і швидко став відомим під назвою “вбивця динозаврів”.
Проте, доктор Маркус Хартінг із Ультрехтського університету у Нідерландах ставить під сумнів цю теорію, наводячи свідоцтва того, що кратер Чикшулюб утворився від метеоритного удару, що стався на багато тисяч років раніше вимирань у шарі К-Т.
Доктор Хартінг помітив, що скляні крапельки, котрі, як вважається, утворилися при викидах розплавленого каміння під час метеоритного удару у районі Чикшулюбського кратера, були зосереджені у шарі на 300 тис. років “нижче” шару К-Т. За його словами, це говорить про те, що між ударом Чикшулюбського метеориту та масовим зникненням видів на рубежі К-Т, можливо, не існує зв’язку.
Інше актуальне питання: чи винен колосальний за своєю силою удар Чикшулюбського метеориту, котрий, поза сумнівами, мав місце і, безумовно, був катастрофічним, взагалі в якомусь вимиранні видів? Можливо, – відповідає доктор Хартінг. Амоніти, колись широко поширені молюскоподібні морські створіння, вимерли приблизно одночасно із Чикшулюбським ударом і раніше рубежу К-Т, – сказал він.
Але, як вважає Хартінг, навіть те, чи вбив метеоритний удар амонітів, є не зовсім зрозумілим. Перші моделі, що описували Чикшулюбський удар, змальовували сценарій “ядерної зими”, у якому світ, вкритий пилом, став холодним, а рослинність зникла на багато років, що і стало причиною масових зникнень видів.
Проте, сонцелюбні тварини, такі як крокодили та черепахи, вочевидь, пережили це без якихось згубних наслідків. Можливо, це і є променем надії того, що Чикшулюбський метеорит втратить свою славу “наймасовішого зі всіх вбивць”: навіть колосальні метеоритні удари необов’язково призводять до глобальних катастроф.
* Трап – гірська порода вулканічного походження.
Оригінальна стаття англійською:
The Epoch Times (Велика Епоха)
