Ярослав Батрин, директор Солотвинської солекопальні: "Я думаю, що вона не функціонує навіть на 30 відсотків. Не те що вона знищена.. тому що води ґрунтові пішли ниже, глибше цих виробіток дренажних".
Роботу солекопальні припинили ще два роки тому. Не працюють і дві шахти при двох алергологічних лікарнях, тож сотні хворих з усієї України позбавлені лікування. Про відновлення видобутку солі вже не йдеться – Міністерство агрополітики хоче законсервувати нерентабельне підприємство.
Олександр Шевченко, заступник міністра агрополітики України: "Офіційна позиція міністерства – консервувати. Лікарню передати Міністерству охорони здоров’я. 5 років працювати на збереження потенціалу і поступове консервування. І зайнятися створенням нових робочих місць".
Проте еменесники кажуть, що закрити солекопальню можна лише припинивши небезпечні карстові процеси. Інакше все селище може піти під землю. Причини утворення провалів роками досліджують учені трьох наукових інститутів. МНС просить їх дати висновки до червня.
Володимир Шандра, міністр України з питань надзвичайних ситуацій: "Нам повинна дати відповідь наука – звідки там береться вода, які явища там відбуваються. Друге питання наука має дати, який спосіб консервації рудника – це може бути мокрий, сухий, більш затратний, менш затратний".
Протипаводкові та протизсувні роботи на Закарпатті будуть успішними лише при вчасному і повноцінному фінансуванні, зазначив міністр. Торік на боротьбу із зсувами з держбюджету не надійшло ані копійки, на протипаводкові – дві третини від необхідного. //Світлана Ковбиця, "Факти", ICTV
