Кампус Стенфордського університету. Чжан Шоучен був шанованим фізиком і професором. Фото: Pere Joan/Wikimedia Commons
Підприємець і фізик зі Стенфордського університету, який, за чутками, готувався до висунення на Нобелівську премію, наклав на себе руки 1 грудня. Самогубство привернуло увагу до його досягнень і роботи з просування цілей китайського режиму. Це також наводить на роздуми про те, що змусило настільки обдаровану людину накласти на себе руки.
У той день, коли Чжан Шоучен наклав на себе руки, була заарештована Мен Ваньчжоу, головний фінансовий директор телекомунікаційної компанії Huawei. Китайськомовні ЗМІ припускають, що смерть вченого пов’язана або з арештом Мен, або з розслідуванням США справи про крадіжку інтелектуальної власності.
Сім’я Чжана так відреагувала на ці заяви ЗМІ: «Поліцейського розслідування немає, і у влади немає підозр щодо смерті професора Чжана. Він наклав на себе руки, і це правда. Це сталося в Сан-Франциско. У нього періодично відбувалися напади депресії».
У повідомленні членів родини також йдеться: «Немає ніякого зв’язку між його смертю та іншими подіями у відносинах між США і Китаєм, на чому дехто спекулює. Така дезінформація не тільки не відповідає дійсності, але й образлива для сім’ї, друзів і колег професора Чжана».
Численні зв’язки
Припущення про причини смерті Чжана викликані його зв’язками з компанією Huawei, яка знаходиться зараз у центрі проблеми, що викликає заклопотаність США (щодо крадіжки інтелектуальної власності та використання її для репресій всередині Китаю), а також його активним сприянням китайського режиму.
За свою кар’єру Чжан мав численні зв’язки з режимом, будучи спонсованим державою академіком та інвестором технологічних проектів, чиї відкриття були ключовими для цілей режиму. Також відомо, що професор мав зв’язки з однією з найвпливовіших особистостей у КНР.
Компанія Чжана Digital Horizon Capital (DHVC, раніше відома як Danhua Capital) є основним спонсором технологій, що використовуються в телефонах Huawei, і отримує державне фінансування Китаю.
Нещодавно Чжан став заслуженим професором Шанхайського університету, де йому було доручено створити новий дослідницький інститут. Від вересня 2013 року президентом ShanghaiTech University був Цзян Мяньхен, старший син колишнього лідера компартії Цзян Цземіня, який також має тісні зв’язки з Huawei. ShanghaiTech було засновано муніципальним урядом Шанхая і державної Академією наук Китаю.
Фінансування з Китаю
У листопадовому звіті Управління торгового представника США вказується, що DHVC є частиною китайської «мережі організацій», створеної в Силіконовій долині «для досягнення цілей китайського уряду в галузі промислової політики».
Такі венчурні компанії інвестують у широкий спектр стартапів, а потім «різною мірою мають доступ до інформації та технологій, а також здатні чинити тиск на менеджмент», повідомляється в опублікованому в березні звіті Section 301 за фактами крадіжки інтелектуальної власності.
Інвестиційний підрозділ державної компанії Zhongguancun Development Group (ZDG) підтримував DHVC, як і ряд інших венчурних компаній у Силіконовій долині.
За даними звіту, DHVC було створено 2013 року, коли мер Пекіна взяв участь у церемонії підписання контракту в Силіконовій долині. У прес-релізі на сайті ZDG пояснюється, що DHVC зосередиться на інноваційних технологіях, розроблених у Стенфордському університеті та інших сусідніх університетах, із метою спрямування проектів у Пекінський технічний центр Чжунгуаньцунь для подальшої комерціалізації.
«Капітали Чжунгуаньцунь залучають іноземні передові технології та людські ресурси», — говориться у прес-релізі. Інвестиційний підрозділ ZDG допоміг переконати китайських технологічних гігантів Alibaba і Baidu зробити внесок у перший раунд фінансування DHVC, збільшивши загальну суму до $91 млн. Китайська компанія iFlyTek, що розробляє технології з розпізнавання голосу, яка отримала державне фінансування з Китаю і тісно співпрацює з Міністерством промисловості та інформаційних технологій Китаю, інвестувала в DHVC $5 млн.
BOE Technology Group Co. — технологічна компанія, найбільшим акціонером якої є китайський режим, також інвестувала в DHVC близько 60 млн юанів ($8,9 млн).
У звіті також відзначається, що стартап Meta, який займається доповненою реальністю і входить у число 113 компаній проекту DHVC, у вересні оголосив, що звільнить половину співробітників у Силіконовій долині та перенесе діяльність у Китай «після того як уряд Китаю чинив тиск на китайських інвесторів».
DHVC також інвестує в Cohesity, компанію з управління даними, клієнтами якої, за повідомленням Reuters, є Міністерство енергетики США і ВПС США.
Чжан, Цзян і HUAWEI
Чжан, швидше за все, був пов’язаний як із Huawei (через DHVC), так і з Цзян Мяньхен через його зв’язки із ShanghaiTech.
У смартфоні Huawei P10 є функція FingerSense, що дозволяє користувачам використовувати постукування для взаємодії із сенсорним екраном телефону. Ця технологія була вперше використана американською компанією Qeexo.
«Для Qeexo велика честь розширити співпрацю з Huawei», — заявив генеральний директор Qeexo Сан Он Лі на MWC 2017 (Mobile World Congress) у Барселоні.
Qeexo була заснована 2012 року. Її найбільшими інвесторами є DHVC Чжана та дві інші компанії.
Як і сім’я Цзяна, Чжан приїхав до США з Шанхая в 1980 році та зрештою став громадянином США.
У 1999 році Міністерство освіти Китаю вибрало Чжана для участі у програмі «Вчені та професори Чанцзяна» — ініціативи щодо подальшого розвитку вищої освіти в Китаї.
У 2008 році Чжан був найнятий у рамках програми «Тисячі талантів Китаю», пекінської ініціативи щодо залучення провідних учених та інженерів з-за кордону для роботи і проведення досліджень в Університеті Цінхуа в Китаї. Відтоді Чжан активно працював в академічній спільноті Китаю.
Чжан виступав з публічними заявами, висловлюючи бажання допомогти науковому розвитку Китаю, і в 2013 році став академіком Академії наук Китаю.
У 2017 році Чжан «відкрив новий агрегатний стан речовини, названий топологічним ізолятором, що дозволило створити електронні пристрої нового покоління з набагато меншим енергоспоживанням», — за повідомленням Національної академії наук США.
Це дослідження було названо критично важливим для подальшого розвитку напівпровідникових мікросхем з більшою ємністю зберігання й обробки. Нововведення енергійно підтримав китайський режим, який прагне стати центром виробництва технологій.
Окрім того, Чжан відомий своїми роботами на тему квантового ефекту Холла, квантового спінового ефекту Холла, спінтроніки та високотемпературної надпровідності. Його смерть означає величезні втрати в галузі фізики.
Від 2007 року Чжан отримав безліч міжнародних нагород за свої досягнення, у тому числі: премію Олівера Баклі, медаль Дірака, премію Єврофізіки, премію за фізичні границі в галузі фундаментальної фізики і медаль Бенджаміна Франкліна. Також незадовго до його смерті він і його дослідницька група були висунуті в якості кандидатів на отримання Нобелівської премії з фізики.
Зв’язки із Цзяном
23 січня державна служба новин Китаю повідомила, що Чжан створює у Шанхайському технічному університеті Науково-дослідний інститут передових наук і технологій. У повідомленні цитуються слова Сюй Лі, директора Управління у справах Китаю за кордоном у шанхайському уряді, який заявив, що інститут Чжана користувався підтримкою цього відділення.
Які були стосунки між Чжаном і Цзяном, залишається неясним, проте зазвичай керівники китайських університетів знайомі з усіма професорами своїх навчальних закладів. Створення нового науково-дослідного інституту, безумовно, могло статися лише за погодженням його голови.
На додаток до вже наявної невизначеності, після смерті Чжана всі повідомлення про відносини між ним і китайськими організаціями та видатними діячами були видалені китайськими інтернет-цензорами.
Ця стаття є частиною спеціальної доповіді про діяльність компанії Huawei, опублікованої The Epoch Times.
Джерело:
