Уряд Сальвадору почав стягувати збір у розмірі 1130 дол. із мандрівників із десятків країн, які прибувають через головний аеропорт країни, на тлі тиску з боку США, які прагнуть стримати міграційні потоки на південному кордоні країни.
За даними авіаційного відомства Сальвадору, з кінця жовтня цей збір довелося заплатити громадянам 57 країн, переважно африканських, та Індії.
Представники авіаційного відомства не уточнили, чи спрямована ця міра на зниження міграції, і назвали тариф “збором за поліпшення роботи аеропорту”, проте уряд Сальвадору визнав, що цього року збільшилася кількість мандрівників із цих країн. Крім того, США чинять тиск на країни Центральної Америки, вимагаючи обмежити міграційні потоки на кордоні з Мексикою. За даними американської влади, за фінансовий рік, що закінчився 30 вересня, вони зупиняли там мігрантів понад 2 млн разів.
Авіаційна влада Сальвадору заявила, що більшість пасажирів, яким доводиться платити збір, прямують до Нікарагуа на рейсах комерційної авіакомпанії Avianca. Через низькі візові вимоги Нікарагуа є транзитним пунктом для мігрантів з Гаїті та Куби, а також з Африки, які намагаються потрапити до США.
Наприклад, на початку цього року американські чиновники були здивовані збільшенням кількості мавританських мігрантів, які прибувають на південний кордон. Жодними стихійними лихами, переворотами чи раптовим економічним колапсом це пояснити було не можна.
Маршрут польоту одного сенегальського мігранта, з яким ознайомилося агентство Associated Press, свідчить, що перед посадкою в Манагуа він пролетів через Марокко, Іспанію та Сальвадор. Останні два рейси було здійснено на борту літака компанії Avianca. Представники авіаційної влади та імміграційної служби Сальвадору заявили, що не мають у своєму розпорядженні даних про те, скільки мігрантів із перерахованих країн прослідувало через країну цього року.
Хоча адміністрація Байдена заявила, що країни Центральної Америки “повинні активізуватися і зробити більше” для контролю міграції, не всі з них сприйняли це прохання з розпростертими обіймами.
“Більшість урядів визнали, що міграція становить явний інтерес для США, і тому вона стає розмінною монетою”, — каже Памела Руїс, аналітик з Центральної Америки в Міжнародній кризовій групі.
Гватемала, Коста-Ріка, Колумбія та Еквадор співпрацюють зі США, відкриваючи центри для мігрантів, які бажають отримати притулок, подати заяву на возз’єднання сім’ї або тимчасовий дозвіл на роботу.
З іншого боку, Нікарагуа останніми місяцями відкрила свої двері для сотень чартерних рейсів, що перевозять десятки тисяч кубинських і гаїтянських мігрантів, які прямують до США.
Ці рейси, які один з аналітиків охарактеризував як “використання Нікарагуа міграції як засобу зовнішньої політики”, були зустрінуті жорстким попередженням з боку адміністрації Байдена.
