Blog

  • Історія карвінгу, або як зробити лілію з огірка. Майстер-клас

    Історія карвінгу, або як зробити лілію з огірка. Майстер-клас

    Карвінг — англ. curving (від curve, що означає різати) — «різна робота», «різний орнамент». Карвінгом називають різьблення по дереву, кризі, камінню, овочам, а також стиль ковзання на лижах та сноуборді і навіть спосіб тривалого хімічного укладання волосся.

    #img_right#Карвінг у кулінарії — це фігурне різання з овочів та фруктів, яке зараз широко використовують кухарі найрізноманітніших ресторанів.

    Мистецтво вирізання з овочів та фруктів виникло на Сході багато століть тому.

    В різних східних країнах карвінг мав свої особливі риси, які часто суттєво відрізнялися між собою.

    Мистецтво карвінгу (kae-sa-lak по-тайськи) нараховує близько 2000 років та прийшло до Таїланду з Китаю в 1364 році.

     

    Тоді, вперше, під час королівської церемонії у палаці тайської принцеси з’явидася традиційна лампа krathong, прикрашена розкішними різними фігурами райських птахів, звірів та квітів із овочів і фруктів. Лампа krathong являє собою розкішно прикрашенией човен із бананового листя в формі квітки лотосу, яку в подарунок богам пускають рікою під час головного щорічного фестивалю повного місяця в листопаді (Royal krathong festival).

    Король Phra Ruang, побачивши цю рукотворну красу, створену майстринею Nang Nopphamat (Thao Sichulalak), оголосив мистцетво національним надбанням і наказав навчити майстрів спеціально тільки для палацевих свят. Навчалися цьому в основному жінки.

    Лише в 1932 році, після революції, мистецтво карвінгу перестало ексклюзивно належати тайському королівському двору, і була створена перша школа мистецтва різьблення по овочах та фруктах. А в 1934 році завдяки Phraya Sarasatpraphan, міністру освіти Таїланду, був відкритий щорічний тренінг-курс карвінгу для майстрів з інших країн.

    Зараз існують подібні школи в Китаї, Кореї, Японії, Росії, але пальма першості по праву належить Таїланду. Відомі шеф-кухарі навчаються цьому мистецтву не один рік, проводяться міжнародні виставки та змагання.

    Тайська школа вдосконалюється в квіткових мотивах, а китайські майстри традиційно вирізають із фруктів міфічних істот, сцени з легенд та народних казок.

    Вельми схожі між собою техніки майстрів Китаю та Японії — там прийнято вирізати зображення ієрогліфів, людей і тварин із використанням трафаретів та виїмок. Це можуть бути традиційні малюнки з драконами, вітальні написи та бойові сцени.

    А ось у державній символіці Таїланду присутня орхідея. Тому саме тайські майстри надають перевагу вирізати з фруктів і овочів різноманітні композиції квітів. Вони використовують так званий «тайський» ніж у поєднанні з різцями різної форми.

    Мода на східну кухню, що прийшла до Європи, з самого початку викликала інтерес до карвінгу по овочах та фруктах саме у кухарів ресторанів. Різний орнамент сприяв раніше незвичайному, а тому привабливому сервіруванню ресторанного столу. Мистецтво карвінгу по фруктах і овочах виникло на Сході і за тисячі років стало частиною національних традицій. Але якщо різьблення по дереву або каменю зберігається століттями, то майтер з карвінгу в ресторані працює з живим матеріалом, фруктами та овочами. Такий витвір мистецтва гідний не меншого захоплення. Адже відомо кожному, що сервірування відіграє величезну роль, а красиво оформлена страва — важливий елемент застілля. Навіть простий бантик з цибулі-порею або квіточка з редису робить звичну страву незвичайною.

    Різне оформлення з овочів та фруктів робить святковим навіть досить буденний обід. Адже так приємно похрумкати не просто пекінською капусткою, а хризантемою з неї, власне, вирізаної. А як щодо морквяної лілії?

    Оформлення страв за допомогою карвінгу може бути найрізноманітнішим. Сьогодні на столі у Вас букет із овочів, а завтра цілий акваріум. Так що, Ваша сім’я дивуватиметься побаченому, а діти, які відмовлялися від овочів, незважаючи на Ваші вмовляння, з радістю будуть з’їдати цілі порції. Дерзайте, і нехай на Вашому столі розцвітають казкові букети.

    «Лілія із огірка»

    #img_center_nostream#
  • У вівторок вирішуватиметься питання зарплат та забезпечення теплом

    У вівторок вирішуватиметься питання зарплат та забезпечення теплом

    #img_left#У вівторок, 16 грудня, Віктор Ющенко проведе нараду з головами місцевих держадміністрацій, під час якої будуть обговорені шляхи подолання заборгованості з виплат зарплат та масового відключення теплопостачання.
     
    Попередження про відключення теплопостачання  надходять з різних регіонів України, у тому числі й з Києва, як повідомляє прес-служба Президента України Віктора Ющенка.

    Нагадаємо, що 12 грудня Господарський суд міста Києва заборонив НАК «Нафтогаз України» відключати киян від тепла: «Заборонити дочірнім компаніям НАК «Нафтогаз України»… вчиняти дії з відключення, обмеження  газопостачання підприємств і організацій, які виробляють теплову енергію, з метою надання житлово-комунальних послуг населенню у м. Києві». Рішення суду підлягає негайному, з моменту прийняття, виконанню.

  • НУНС підтримала коаліційну угоду, голова фракції пішов с посади

    НУНС підтримала коаліційну угоду, голова фракції пішов с посади

    #img_left#НУНС підтримала текст коаліційної угоди між фракціями БЮТ, НУНС і Блоку Литвина. Рішення було прийняте мінімальною кількістю голосів: «за» проголосували 37 з 72народних депутатів.
     
    По закінченні голосування В’ячеслав Кириленко, голова фракції НУНС оголосив про свою відставку, також у відставку подав заступник голови Роман Зварич, як повідомляє прес-служба фракції.
     
    Нагадаємо, що вчора, 15 грудня, більшість депутатів від фракції «Наша Україна-Народна Самооборона» провели зустріч з Президентом України Віктором Ющенком.
     
    На зустрічі були й ті, хто поставили свої підписи на підтримку створення коаліції у складі трьох фракцій.
  • Історія геноцидів повторюється: «Холокост» у сучасному світі

    Історія геноцидів повторюється: «Холокост» у сучасному світі

    Тоталітарні режими, такі як у Китаї, є майстрами пропаганди та обману. Вони створюють штучну симпатію до владців та одночасно розпалюють ненависть до своїх жертв. Створюється ілюзорна реальність, в яку багато хто вірить.

    #img_left#Ян Карський був офіцером та таємним кур’єром між польським емігрантським урядом у Лондоні та польским підпіллям. В часи Другої світової війни він був закинутий у цілях розвідки до фашистського трудового табору і зміг вийти звідти з показанням очевидців.

    Коли він прокладав шлях через тунель у варшавське гетто, його весь час прохали: «Не забудьте те, що Ви тут побачили!» І він не забув. Він розповів польскому емігрантському урядові, а також британському та американську уряду про систематичні вбивства та створення інфраструктури масових убивств.



    Надокучливі повідомлення…

    В США він розмовляв із політиками та католицькими архієпископами, без успіху. Під час зустрічі з трьома найвпливовішими євреями уряду Рузвельта Карський розказував, як він ризикував життям, щоб винести цю інформацію за межі країни. Його повідомлення були оштамповані як перебільшення польского емігрантського уряду, і суддя Вищого суду Фелікс Франкфуртер кинув йому в обличчя: «Я не можу Вам повірити!»

    Високі панове знову й знову ухилялись від відповідальності, посилаючись на недостатність доказів та достовірність показань очевидців. Історія невдовзі надала докази, незаперечні докази, однак було вже надто пізно для численних чоловіків, жінок, дітей.

    … і крижане мовчання

    Англія не реагувала, Америка також. Доктор Рафаель Медоф, директор Віманського інституту (Wyman-Instituts) з вивчення холокосту пояснив це так: «Щодо питання холокосту основне побоювання президента Рузвельта було програти вибори, якщо він буде допомагати єврейським біженцям; в той час як британці непокоїлися більше всього стосовно реакції арабів (через Палестину)…»

    Після звільнення людей, що вижили в німецьких концентраційних таборах в 1944—45 роках, всі поділяли єдину думку: «Такого більше ніколи не повинно бути».



    Гроші сприяють забутливості



    Пам’ять ослаблюється перед реальною особистою вигодою. 50 років потому геноцид відбувся в Руанді. Організація із захисту прав людини «Human Rights Watch» розкрила в 900-сторінковому звіті під назвою «Розкажи кожному цю історію» причини того, що відбулося: «Американці хотіли зекономити гроші, бельгійці прагнули зберегти обличчя, французі були зацікавлені в дружніх відносинах з режимом, який здійснював геноцид».

    В газетах розпалювалася ненависть та поширювались брехливі історії про майбутні жертви. При цьому мова йшла не за наслідки етнічних протирічь, а про стратегічно організоване масове вбивство з метою збереження влади привілейованої групи в столиці Кігалі.

    За чотири місяці до подій канадський командир голубих касок миротворців у Руанді генерал Далейр звітував ООН про створення інфраструктури систематичних убивств у Руанді. Всі його прохання про підкріплення або інтервенцію не були почуті міжнародною громадськістю.

    Під час різні велика частина військ ООН навіть була відізвана. Протягом 100 днів було винищено 800 000 людських життів.

    Оманлива посмішка

    Тоталітарні режими, такі як у Китаї, є майстрами пропаганди та обману. Вони створюють штучну симпатію до владців та одночасно розпалюють ненависть до своїх жертв. Методом батога і пряника створюється ілюзорна реальність, в яку багато хто вірить.

    Наприклад, посмішка на обличчі «дядька Джо» (Йосифа Сталіна) поряд із Рузвельтом і Черчіллем в Ялті сприяла розвиткові симпатії до цього праотця всіх концентраційних таборів, незважаючи на наявність доказів цих злочинів.

    Хоча всі це добре знають, багато західних інтелектуалів та салонних комуністів навіть захищають цю систему, що призирає людину.

    Після розпаду комуністичної імперії Рад ця оманлива посмішка перейшла до владців комуністичного Китаю, безкінчено спотворюючи цим синонім «країни посмішок».

    Більше грошей, більше забутливості

    Знову те ж крижане мовчання, яке лягає чорною тінню аду на серця та розум людей і заглушає їх совість.

    На цей раз це не доля євреїв у німецьких концтаборах, не доля чорних меншин тутсі на вулицях Руанди, які могли зіпсувати апетит угодам владців, на цей раз це доля послідовників духовної практики Фалуньгун у Китаї.

    Згідно з одним канадським звітом розслідування, ці люди страждають від «нової форми зла». Повідомляється, що послідовникам Фалуньгун у китайських таборах смерті за життя вирізають органи для прибуткового продажу, частіше за все інозмецям або ж партійним босам. За обережними оцінками, число випадків насильницьких трансплантацій у період з 2001 по 2005 рік становить 42 000. За цим числом стоїть 42 000 людських життя.

    Мовиться про масові обстеження та вбивства в міру попиту. Це варто уявити собі: лікар показує на моніторі комп’ютера на одне з імен з відповідними показниками сумісності, і незабаром чоловік, жінка або дитина вже лежить на операційному столі, готовий до розбирання. Труп спалюється.

    Затишшя перед бурею

    Майже чутно відголосок викрику судді американського Вищого суду Фелікса Франкфуртера, який був звернений до польского кур’єра Яна Карського:  «Я не можу Вам повірити!»

    Майже забуте благальне прохання з варшавського гетто: «Не забудьте те, що Ви тут побачили!» І майже зловісна тиша, що прагне заспокоїти в передріздвяний час.

    Вони знову вимагають доказів та сумніваються в достовірності свідчень очевидців, щоб виправдати свою бездіяльність. Звичайно, поки ще не з’явилися відео-документації цих жахливих злочинів, і, на жаль, ще жодній жертві не вдалося втекти за кордон.

    І звісно ж знову є важливі причини для замовчування. Які ж причини «старих» сил замовчувати це зараз? Якщо ж правда не дозволить більше мовчання, люди спитають у пориві обурення: «Чому ви нам не розповіли про це, чому ви нічого не робили?» Але тоді це буде для багатьох, багатьох життів надто пізно.

    Не тільки поразки на шляху

    Історії відомі не тільки моральні поразки: за 15 місяців до кінця Другої світової війни групі активістів, очолюваній Пітером Бергсоном, вдалося, незважаючи на великий супротив багатьох зацікавлених, домогтися від уряду США створення товариства допомоги військовим біженцям. Таким чином було врятовано від загибелі велику кількість біженців.

    Хоча це зовсім не велике число, порівняно з загальним числом людей, вбитих нацистським режимом, але все-таки в результаті цієї акції 200 000 людей пережили холокост.

    10 грудня 1948 року на підставі порушень прав людини під час Другої світової війни Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про попередження злочину геноциду та кару за нього. Багато держав включили цю конвенцію в конституційний закон. З того часу 10 грудня відзначається як міжнародний день прав людини.

    Штефен Муттер. Велика Епоха
  • 10 днів на зниження вартості проїзду столичним транспортом

    10 днів на зниження вартості проїзду столичним транспортом

    #img_left#Встановити «економічно обґрунтовані» тарифи на проїзд у київському транспорті рекомендує Київській міській державній адміністрації Антимонопольний комітет України.
     
    Виконуючий обов’язки Голови АМК Олександр Мельниченко повідомив, що для перегляду тарифів дається 10 днів, після чого комітет прийме рішення щодо застосування санкцій, які можуть скласти до 10% річної виручки “Київський метрополітен” і КП “Київпастранс”.
     
    Нагадаємо, що 11 грудня 2008 р. комітет порушив справу щодо Київської міської державної адміністрації, КП “Київський метрополітен” і КП “Київпастранс”. Під час розрахунків вартості проїзду було неправомірно закладено витрат на суму понад 300 мільйонів гривень, вважає Державна інспекція з контролю за цінами при Мінекономіки.
     
    Подібних справ не було порушено в інших містах України, де відбулося підвищення цін на проїзд. Проїзд у одеському міському транспорті становить 1 грн., харківському метрополітені дорівнював 75 коп. ще тоді, коли у Києві можна було проїхатись за 50 коп.
  • Рецепт: Ніцький салат

    Рецепт: Ніцький салат

    Цей чудово приготовлений французський салат — ідеальна закуска для ланчу або легкого обіду. Яскраві кольори роблять цю страву особливо привабливою влітку.

    #img_left#Інгредієнти салату можна приготувати на початку дня, зберігати в холодильнику та перемішати, коли це буде необхідно. Пікантну заправку з лимону також можна приготувати заздалегідь, за кілька годин. Прикрасьте нею салат перед подаванням. Шматок хрумкої французької булки — це все, що потрібно для завершення цієї смачної страви.



    Інгредієнти салату (на 3—4 порції)

    500 г очищеної червонуватої або білої молодої картоплі, 3 круто зварених та розрізаних на 4 частини яйця, 1/2 маленької голівки тонко порізаної червоної цибулі, 8 помідорів чері, розрізаних навпіл, 2 банки по 375 г тунця у власному соку, 500 г зелених бобів, розрізаних навпіл, 1—2 середні листки салату, 2 столові ложки каперсів, 1/2 чашки ніцьких оливок.



    Інгредієнти для заправки



    1/3 лимонного соку, 1 столова ложка гірчиці Діжон, 1 середній нарізаний шалот, 1 столова ложка свіжого порізаного базиліку, 1 столова ложка пасти з анчоусів, 2/3 столової ложки оливкової олії, сіль і перець за смаком.



    Спосіб приготування

    Для приготування заправки в маленькій ємності змішайте лимонний сік, гірчицю, шалот, базилік та пасту з анчоусів. Додайте оливкову олію, сіль і перець. Зберігайте в холодильнику до використання.

    Для приготування салату проваріть картоплю 20 хвилин, поки вона не стане м’якою. Злийте воду, дайте остигнути і поріжте на шматочки. Проваріть квасолю 5—7 хвилин у киплячій підсоленій воді. Злийте воду і занурте квасолю в холодну воду, потім осушіть.

    Покладіть латук на тарілку. Тунець розмістіть у центрі і навколо викладіть картоплю, квасолю, яйця, помідори, цибулю, оливки і каперси. Рівномірно полийте заправкою і подавайте.

    Смачного!

    Сандра Шильдс. Велика Епоха

  • Можливо, тварини були колись людьми? Фотоогляд

    Можливо, тварини були колись людьми? Фотоогляд

    Кажуть, що тварини колись були людьми. В них також є почуття. Вони уміють бути відданими, як, наприклад, собаки, або незалежними, як-ось коти. Вони вміють любити, а можуть бути й злопам’ятними. Вони можуть бути капризними, ніжними, ледачими, ласкавими, а то й злими.

    Дивлячись на деякі з цих фотографій, хіба не виникає думка, що звички у багатьох котів або собак нагадують поведінку людини?

    #img_gallery#

  • Фотоогляд: рекордна кількість Санта Клаусів зібралася в Португалії

    Фотоогляд: рекордна кількість Санта Клаусів зібралася в Португалії

    Більше 17 000 людей, переодягнутих за Санта Клаусів, вийшли в неділю на вулиці міста Порту в Португалії. Веселий натовп промарширував, збираючи гроші  на благодійність. Парад до того ж побив світовий рекорд по найбільшій кількості присутніх Санта Клаусів.

    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

  • Виробники міста Венчжоу переживають велику кризу

    Виробники міста Венчжоу переживають велику кризу

    #img_left#Після того, як в світі вибухнула фінансова криза, різко скоротилися експортні замовлення китайських заводів. Ситуація також значно посилилася недавніми скандалами з отруєними молочними продуктами та небезпечними для здоров’я іграшками.

     
    Все це створило кризову ситуацію в одному з найкрупніших китайських центрів виробництва – м. Веньчжоу східної провінції Чжецзян. Серед більше 300 тис. підприємств-виробниківу цьому місті зараз 20% або взагалі припинили виробництво, або зменшили його на 50%, повідомляє кореспондент The Epoch Times.

    Близько 20% одягу та взуття в Китаї, виготовляється саме у Веньчжоу, а також 70% бритв, окулярів і замків, більше 90% запальничок.

    Згідно з даними, озвученими в листопаді керівником комітету із стимулювання малого і середнього бізнесу Веньчжоу Чжоу Девенем, капітал приватних підприємців міста становить 87 млрд 600 млн доларів США.    

    Британська газета Independent опублікувала статтю, в якій мовиться, що торік у Веньчжоу було вироблено 1 млрд пар взуття, що становить 40% всього світового експорту в рік. У повідомленні також мовиться, що нині у Веньчжоу вже закрилося 8 тис. підприємств. Один місцевий виробник окулярів розповів, що торік  у нього було 200 замовлень на постачання окулярів, а цього року лише 18. Тому йому нічого не залишається, як освоювати внутрішній ринок.

    Згідно з офіційними даними, в першій половині року зростання ВВП міста Веньчжоу становило 9,4%, а в 3-му кварталі він знизився до 9%. Як повідомили місцеві ЗМІ,  хоч у Веньчжоу ситуація поки не така серйозна, як в провінціях Гуандун і Чжецзян, де почалася велика хвиля закриття підприємств, однак із 3 млн приїжджих робітників 20%  уже звільнені.

    На китайському сайті «Китайська економіка» опубліковані дані, згідно з якими із 300 тис. підприємств Веньчжоу нині 20% призупинені, понад 40 тис. підприємств повністю закрилися.

    Проте справжню економічну ситуацію в цьому районі дізнатися дуже важко, оскільки багато даних не розголошуються, оскільки їх вважають «державними таємницями».

    Нагадаємо, що бурхливий розвиток приватного підприємництва у Веньчжоу почався в кінці 70-х рр. У 90-х – приватні підприємці Веньчжоу вже не їздили потягами, а літали літаками, навіть на близькі відстані.

  • Долаючи силу тяжіння: загадка Коралового замку

    Долаючи силу тяжіння: загадка Коралового замку

    #img_left_nostream#Як були споруджені такі пам’ятники як Стоунхедж, Великі Піраміди в Гізі, фортеця Саксайуаман та інші стародавні споруди. Багато з вчених вважають, що в деяких випадках тільки для того, щоб доставити масивні брили до місця спорудження, потрібні були десятки тисяч робітників.
     
    Однак, невисокий на зріст чоловік з Латвії наполягає, що ці старовинні споруди були збудовані з використанням набагато менших зусиль, застосовуючи будівельний секрет, який було втрачено на віки. Він навіть стверджує, що зміг застосувати цю техніку на практиці при будівництві таємничого Коралового замку.
     
    В 25 років Едвард Лієдскалниньш був заручений з дівчиною на 10 років молодшою за нього – Агнесе Скафе, яку він ласкаво називав «мила шістнадцятилітка». На біду, за ніч до весілля, наречена Едварда змінила своє рішення і кинула його. Як не дивно, але Лієдскалниньш вирішив збудувати дійсно чарівний замок на пам’ять про своє загублене кохання.
     
    Після свого жорстокого розчарування і перенесеного туберкульозу Лієдскалниньш іммігрував з рідної Латвії до США. Він оселився у Флорида-Сіті, де реалізував свій проект вражаючої і загадкової споруди, яка коли-небудь була збудована однією людиною: Кораловий замок, або як його називає Лієдскалниньш «Парк кам’яних воріт».
     
    Споруджена повністю з каменів, які Лієдскалниньш сам переніс, обробив і встановив – дивовижна споруда повністю зроблена з гігантських брил, вага деяких з них перевищує 30 тонн. Після 28-річної самотньої праці й використання простих інструментів власноруч виготовлених Едвардом – блоку і лебідки – Кораловий замок втілився у реальність.
     
    Однак замість того, щоб поділитися своїм загадковим будівельним секретом зі світом, Лієдскалниньш доклав усіх зусиль, щоб зберегти свою таємницю пересування кам’яних брил. З цього приводу було багато дискусій, але нікому не вдалося повторити переміщення настільки величезних каменів без будь-яких зовнішніх зусиль. За однією з легенд, одного разу вночі діти слідкували за Лієдскалниньшем і побачили, що великі кам’яні брили літають у повітрі немов «повітряні кульки».
     
    У 1936 році Лієдскалниньш вирішив перемістити споруду в сусідній Хомстід і найняв вантажівку для перевезення каменів – єдиний випадок, коли він вдався до допомоги. Постійно докладаючи зусиль щодо збереження свого секрету, Лієдскалниньш наполіг на тому, щоб водій лишив свою вантажівку на ніч для того, щоб він міг самостійно завантажити величезні брили. Водій взяв під сумнів його слова, але наступного дня Лієдскалниньш, як і пообіцяв, завантажив каменюки у великий трейлер для перевезення.
     
    Людина-загадка
     
    Спорудження Коралового замку оповите таємницями. Яким чином одна людина змогла перемістити великі брили вагою 1100 тонн для будівництва цієї масивної споруди. Хоча Лієдскалниньш ніколи детально не розповідав свої  будівельні секрети, він лишив записи, які наводять на думку щодо серії експериментів з використанням магніту, які свідчать про те, що його таємниця пов’язана з дослідженням магнітного поля Землі. Невже Лієдскалниньшу вдалося відкрити, як деякі вважали, спосіб подолання гравітації?
     
    Лієдскалниньш не давав прямих відповідей на запитання про спорудження Коралового замку, але він стверджував, що володіє технікою, яка була колись відома стародавнім будівничим – техніка, подібна до тієї, яку використовували при будівництві великих Єгипетських пірамід. Він повторював, що ця технологія дуже проста, якщо ти володієш секретом.
     
    Одна з приголомшливих особливостей Коралового замку – кам’яний блок вагою у дев’ять тонн, який використовується як брама на вході в замок. Лієдскалниньш встановив цей величезний камінь з такою точністю, що його можна відчиняти легким дотиком. У 1986 році, більш ніж через 30 років після смерті Лієдскалниньша, виникла необхідність відремонтувати браму. Для виконання цієї роботи знадобилася бригада з 6 чоловік і кран вантажопідйомністю 20 тонн, щоб пересунути кам’яну брилу. Але, не дивлячись на використання техніки, команді не вдалося встановити браму з тією ж точністю.
     
    Інтер’єр Коралового замку сам по собі демонструє витончену художність і чудо інженерної думки. Він офіційно вважається історичним пам’ятником і був перетворений у відкритий музей для всіх, хто відчуває зацікавленість і бажає внести свій вклад у розкриття загадки про те, як жив і працював ексцентричний латиш. Кораловий сад декорований столами і стільцями, а сходи і сонячний точний до хвилини годинник – свідчення надзвичайних здібностей Лієдскалниньша.
     
    Як то кажуть,  Лієдскалниньша ніколи не бачили працюючим у його Кораловому замку, однак сусіди переказували, що робота у його майстерні супроводжувалась чудернацьким співом пізніми вечорами. Яку саме технологію застосовував Лієдскалниньш і чому він хотів зберегти у таємниці таке надзвичайне відкриття? Чи дійсно він володів тими ж будівничими таємницями, які застосовували у стародавньому світі? Нам лишається тільки здогадуватися, оскільки таємниця будівництва була відома тільки  Лієдскалниньшу, який забрав з собою в могилу свій  будівельний секрет.