«Після «приватного візиту» 4 серпня колишнього Президента США Біла Клінтона, метою якого було звільнення американських журналісток з північнокорейського полону, Кім Чен Ір, голова Північної Кореї, «ясно» висловив «бажання знову приступити до переговорів», – повідомив Еван Ревір, президент Корейського співтовариства.
«Не думаю, що в цьому питанні вони відступили від своїх позицій. Але цікаво відзначити, що вони ясно висловили своє бажання продовжити двосторонні переговори з нами», – заявив він 6 серпня в Нью-Йорку, беручи участь у публічному диспуті зі ще двома спеціалістами з питань безпеки в Східній Азії та дипломатії в Японському співтоваристві. «[Але] що продовжувати робити? Ось у чому питання. І знайти на нього відповідь дійсно дуже, дуже важко», – вважає Ревір.
Еуна Лі та Лаура Лін, репортери незалежної телестудії колишнього віце-президента Ела Гора «ТВ сьогодні» в Сан-Франциско, були арештовані під час документування порушень прав жінок Північної Кореї на кордоні Китаю та Північної Кореї.
Ревір зазначив, що цей арешт викликав безпрецедентний міжнародний інтерес до правових та каральних систем, а також до системи таборів трудового перевиховання Північної Кореї, і це все на додачу до пильної уваги до двох проведених випробувань ядерної зброї. І це може стати для них непереборною психологічною перешкодою, коли вони побачать, яке їх становище в світі. Вони вирішили виправити це невдале становище, визволивши журналісток», – сказав він. – «Я схиляюся до думки, що жителі Північної Кореї готові до спроби почати інакші відносини з нами (Сполученими Штатами) та іншим міжнародним співтовариством».
«Так чи інакше, всередині Північної Кореї існує внутрішня рушійна сила, яка є причиною того, що режим продовжує випробовувати ракети далекої дії, бо це є частиною здійснюваної програми», – впевнений Гордон Флейк, виконавчий директор організації «Mansfield». Він висловив надію, що Північна Корея використає це як «можливість зберегти обличчя та відійти від своїх найбільш абсолютистських позицій».
Північна Корея потребує фундаментальних змін
«Ключ до ґрунтовних змін дійсно лежить у прагненні та рішенні самої Північної Кореї», – відмітив Ревір, який працював провідним співробітником Консульства США в Фукуока, Японії, та служив в посольствах США в Токіо та Пекіні. Він вважає, що Сполучені Штати безперервно намагаються найти ту ціну, в обмін на яку Північна Корея згодилася б ліквідувати ядерну зброю. «Все більше і більше – і я вкрай стурбований цим – починає здаватися, що Північна Корея збирається вирішити це питання у способом, котрий сильно бентежить нас. Ніяка запропонована нами ціна не може стати причиною їх відмови від програми ядерного озброєння, заснованій на їх власних заявах, їх дії, та їх власні слова говорять самі за себе», – сказав Ревір.
З іншого боку, Флейк припускає, що Північна Корея, можливо, не зможе існувати як ядерна держава і впоратися з наслідками своїх дій з ядерною зброєю. Це Пхен’ян ще не може реалізувати. «Я вважаю, всередині Північної Кореї повинно бути прийняте грунтовне рішення, що ядерна програма не представляє стратегічного інтересу, і від неї слід відмовитися. І це могло б бути… фактично неможливим», – заявив він. –«Але так чи інакше, ґрунтовні зміни повинні відбутися в самому режимі або в суті режиму».
Переговори: хороша ідея?
«Мені завжди здавалося дивним наше припущення, що коли жителі Північної Кореї займають неприйнятну позицію, ми не будемо з ними вести переговори», – сказав Роберт Карлін, колишній старший радник-консультант і спеціальний посол з переговорів з Північною Кореєю. Карлін також є аналітиком Центрального розвідувального управління (ЦРУ), де він від директора агентства заслужив звання Видатного Аналітика. «У нас різні думки та точки зору, і необхідно спокійно сісти та згладити ці відмінності. І, цілком можливо, не у всіх випадках, але, можливо, цей процес приведе нас у більш вигідне становище», – впевнений він. Карлін вважає, що тактика тривалого тиску зі спробами примусити Північну Корею відмовитися від своїх планів є самообманом. «Я думаю, ми можемо від цього постраждати», – сказав він.
Флейк відмітив, що хоч переговори необхідні, все ж потрібно врахувати, що питання Північної Кореї не віддільне від інших питань. Великі міжнародні питання та завдання також впливають на ці переговори. «В ідеальному світі ми, звичайно, могли б сидіти, склавши руки, та дозволити Пхен’яну вирішувати самому свої проблеми. Але той факт, що зараз Північна Корея вже двічі випробовувала ядерну зброю, а також те, що вона продовжує випробовувати ракети далекої дії… це значить, що замішано дуже багато всього, що робить все більш складним», – резюмував він.
Він вважає, що дипломатія сама по собі – сісти за переговори з Північною Кореєю – не буде працювати без узгодженого тиску зі сторони Сполучених Штатів, Китаю, Південної Кореї, Росії та Японії. «Неможливо, щоб зараз, на даній стадії, Північна Корея повернулася б у вихідне положення. Тому, щоб створити умови для того, щоб грунтовно відмовитись від своїх ядерних домаганнь, для цього потрібно одночасно застосувати прийнятну дипломатичну стратегію та узгоджений тиск», – додав він.
Шестисторонні переговори
В результаті здійснення Пхен’яном ядерної програми, з метою знайти мирне рішення у відношенні безпеки, готуються шестисторонні переговори між Північною та Південною Кореєю, Сполученими Штатами, Китаєм, Японією та Росією. До цього часу, після всіляких засуджень, Північна Корея відмовлялася від переговорів, запропонованих провести в квітні 2009 року, а також поновила свою ядерну програму та вислала з країни всіх інспекторів з питань ядерних озброєнь.
«Позиція США полягає в тому, що ми неодмінно будемо вести двосторонні переговори з Північною Кореєю, але в рамках шестисторонніх переговорів. З деяких причин Північна Корея не може з власної ініціативи заявити про закінчення шестисторонніх переговорів та задовольнитися цим. Одна з найбільш важливих причин – це те, що коли переговори проходять в рамках шестисторонніх переговорів, Північна Корея повинна взяти на себе всі зобов’язання по ядерному роззброєнню», – сказав Еван Ревір.
«Незважаючи на всю потенційну небезпеку ядерної зброї, «рівень тристороннього союзу між Вашингтоном, Токіо та Сеулом вище, ніж був коли-небудь», – відмітив він. «І знову на тристоронній зустрічі в Токіо пару місяців назад наступив момент тиші та вдячності Кім Чен Іру за те, що зібрав нас разом як союзників».
Хелена Чжу. Велика Епоха
