#img_left_nostream#Кошмар вже змінився ідилією? Хоча він, як і раніше палить – ісландський вулкан з важко вимовною назвою, але вже не як у середині квітня, коли після потужного виверження його хмари з дрібних частинок попелу вибили з колії всю Центральну Європу. Набравшись хоробрості, до нього вже знову можна наблизитися і побачити, що, через тиждень після виверження, він перетворився в тінь самого себе.
Але не можна недооцінювати темну, що виходить з жерла, беззвучно летючу завісу попелу, на тлі блакитного неба і зеленого весняного ландшафту біля підніжжя вулкана. Все ж вона досить сильна, щоб, при сильному східному вітрі, зупинити повітряне сполучення в столиці острова Рейк’явіку на кілька днів.
Без сумнівів, це природне явище особливого роду, яке принесло світову популярність Ейяфьятлайокуллю всього за одну ніч. При цьому він привернув увагу фінансового світу до ще не повністю пережиту економічну кризу державі-острову: «Спочатку спалити «гроші» (Kohle – «вугілля», як їх образно називають німці), а потім ще випустити попіл!» – Чорний гумор зробив несподівану катастрофу в Центральній Європі небагато більш стерпною.
Для ісландців, однак, капризи природи звичні. Тридцять схожих вивержень за останні двадцять років – можна навіть пишатися тим, що жодного разу в історії країни при такій події не загинула жодна людина.
Мешканці Ісландії виростають в усвідомленні того, що всередині їх острова панують неймовірні сили, які коли-небудь розірвуть його на частини. Понад половини острова утворилося протягом майже 9 тисяч років за рахунок тектонічного зсуву американської і євразійської плит. Весь вулканічний острів перетинають широкі борозни, які особливо помітні в Тінгвелірі, найдавнішій парламентській площі Європи, яка внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Через те, що мова йде про довгострокові геологічні процеси, то ісландці користуються тими перевагами, які підносить острів вогню і льоду. Перш за все гарячими джерелами, які за допомогою теплових електростанцій забезпечують країну електроенергією. І, звичайно, гарячою водою, яка, завдяки хитромудрій інженерній системі, навіть забезпечує обігрів деяких пішохідних тротуарів. Про решту благополуччя піклується Гольфстрім, що омиває острів по всій широті.
Найкращий приклад задоволення від життя – це фонтануючі гарячі джерела «Блакитна лагуна» поблизу від Рейк’явіка. Приємно сидіти тут, в мерехтливій блакитній теплій воді, незважаючи на холодний вітер з узбережжя, що дає про себе знати сильними поривами. Схоже, це не тільки фонтани води, але й фонтани здоров’я. Тому, що ні в якій іншій країні світу люди не живуть так довго, як в Ісландії. Навіть японці, які завжди претендували на рекорд довголіття, повинні визнати це без заздрості.
До подарунків природи додаються гейзери, що випускають пар і стріляють киплячою водою під тиском з підземних камер. І, звичайно, численні водоспади, що живляться величезними льодовиками, які з гуркотом падають вниз і в залежності від положення сонця, сяють усіма барвами веселки або золотистими полотнами.
Цей порепаний та незайманий природний ландшафт, майже позбавлений рослинності, є батьківщиною не тільки 320000 ісландців, але також ельфів і тролів. Віра в їхнє існування глибоко вкоренилася в душах людей і ніколи не вступала у серйозне протиріччя з християнством, тому що люди тут були досить розумні, щоб не допустити боротьбу між цими віруваннями. Ці невидимі створіння непередбачувані, їх дії здаються або добрими, або примхливими і дивакуватими, коли вони нешанобливо пустують зі своїми жертвами.
В цілому – це світ, який довго залишався чужим європейцям, хоча і пробуджує їх фантазію. Так, з часів «Божественної комедії» Данте, вулкан Гекла на півдні острова через свої часті виверження сприймався як брама до пекла, перед якою #img_left_nostream#бідним грішникам радив «залишити всяку надію». Середньовічне католицьке мислення було абсолютно несумісне з войовничим менталітетом вікінгів і скандинавською міфологією.
Тепер же європейські культури стали ближчі одна одній, і відстані вже не є перешкодою. Ніхто не знає цього краще, ніж Улі з Берліна. Сім років тому він зі сім’єю приїхав сюди на відпочинок і раптом не захотів більше виїжджати звідси. Він влаштував своє життя без стресів, чого не міг запропонувати його рідний Пренцлауер Берг (район Берліна). Про повернення до Німеччини він не хоче згадувати навіть довгими зимами, які допомагають йому скоротати тепло каміна і північні сяйва.
Улі не самотній у своїй любові до Ісландії і врівноваженої вподоби ісландців. Щороку все більше людей їдуть з Німеччини, щоб насолодитися суворою красою пейзажів з вогню і льоду. Наприклад, вирушаючи з Рейк’явіка на одноденну екскурсію по «Золотому кільцю», можна подивитися мальовничі визначні пам’ятки південного-заходу: вулкани і льодовики, гейзери і водоспади, тектонічні розломи і скелясті гори.
По дорозі можна побачити стада ісландських коней різного забарвлення, які тільки й чекають, щоб їх осідлали для поїздки по мальовничим краєвидам. Ці конячки – справжня гордість ісландців, того, що п’ятьма різновидами алюром вони перевершують усі інші породи коней. Тому ніхто не наважується говорити про них як про ісландських «поні». Можливо, це якраз і є та сама тема, коли зазвичай урівноважені ісландці найменше проявляють терпимість.
Маршрут «Золоте кільце» проходить по південному узбережжю, уздовж берегової лінії. Там багато рибних ресторанів, де подається вишукано приготовлена риба свіжого улову, починаючи з вершкового рибного супу і закінчуючи пікантними хвостиками лобстера, запеченими в перцевому соусі, але з ненав’язливим м’яким смаком.
Особливо слід відзначити Рейк’явік, де в численних гурме-храмах царює відмінна кухня. Наприклад, ресторан VOX поблизу від центру міста. Тут подаються страви з баранини, за смаком якої можна здогадатися, що баранці виросли в природному середовищі. Це надзвичайно смачна страва.
Городяни цінують своє місто, його кафе і ресторани, магазини і бутіки. Цей ельдорадо для покупок і задоволень. Тут знаходиться найзнаменитіший хот-догів ларьок світу, де навіть Білл Клінтон не упустив можливості себе побалувати. Рональд Рейган і Михайло Горбачов, мабуть, про нього забули, коли рахували свої ракети під час переговорів з ядерного роззброєння.
А якщо когось раптом охоплює жага пригод, той, добре підкріпившись, бере напрокат автомобіль і колесить на ньому по всьому острову, навколо фіордів і озер, вздовж гарячих джерел і глибоких ущелин. Кожен день як нова сторінка в ілюстрованій книзі про життя вулканів. Такі враження швидко примиряють з неприємностями, заподіяними хмарою попелу в квітні 2010 р.
Бернд Крегель. Велика Епоха
