Міф про створення світу оповідає про те, що до народження всього сущого, Рід знаходився в яйці, він містив природу обох статей. Відокремлюючи від себе жіночу основу, світову душу, Рід розколов яйце. Всесвіт виник із жертовних частин цього божества після того, як він приніс себе в жертву. Створюючи світ, Рід відтворювався сам, заповнюючи собою все. Ідея смерті та воскресіння Рода, втілення його крові і плоті – атрибутом всього цього й стала писанка. В християн яйце асоціювалося з родючістю землі, з відродженням природи, яке починається з приходом весни.
Традиційно звичай фарбування яєць пов’язують з ім’ям Марка Аврелія – римського імператора, в день народження якого одна з кур знесла яйце, зовні забарвлене червоними крапками. Це було тлумачено як щасливе передвістя народження майбутнього імператора. Так, з 224 року в римлян закріпився звичай дарувати один одному пофарбовані яйця. Пізніше цей звичай був перейнятий християнами, які, в свою чергу, вклали в нього інший зміст. Червоний колір яйця символізував кров Христа.
Існує безліч легенд і сказань про крашанку, і всі вони, як правило, мають християнське походження. За однією з легенд, що існує на Україні, розповідається про те, що під час розп’яття Ісуса Христа кров з його ран стікала на камені, і кожен камінь, на який потрапляла його кров, перетворювався на крашанку.
Існує й інша легенда фарбування яєць. За цією легендою, після смерті Христа сім іудеїв зібралися на бенкет, на якому серед страв були варені яйця і смажена курка. І ось, під час бенкету, один з присутніх, згадавши про страту, що відбулася, сказав, що на третій день Ісус воскресне. Господар будинку заперечив: "Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне". За мить яйця стали червоними, а курка ожила.
За традицією, крашанками називаються яйця, пофарбовані в один колір, якщо ж при цьому на загальному кольоровому тлі позначалися цяточки, плями і смужки іншого кольору – це була крапанка. Писанками називали яйця, розфарбовані від руки різними візерунками.
Різниця між крашанкою (варене яйце, забарвлене одним кольором) і писанкою, полягає в тому, що писанку завжди розписували сирою, оскільки вона зберігала в собі живе зародження. Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися. В цьому також приховано таємний зміст: семантика писанки несе в собі інформацію про Всесвіт та його устрій, головна цінність якого – життя. Розбивання писанки стародавні прирівнювали до кінця світу. Обмін писанками – обмін життєво важливою інформацією про світ, про його закони. Такий обмін сприяє підтримці світової рівноваги.
Писанку та крашанку можна вважати певною подобою зашифрованого міфу: їх демонстрація на святі Великодня рівнозначна звістці про Творіння. З приходом християнства, писанка, символізуючи велику жертву Первопредка Роду, стала частиною християнської традиції і символом жертви Христа. У великодніх обрядах писанка, як і раніше, зберігала в собі язичницький зміст.
