Старовинне китайське прислів’я свідчить, що правління імператора починається з мантії його одягу. Про те, наскільки точно відповідає це прислів’я істині, свідчить знахідка імператорського одіяння останньої династії Цин (1644-1911).
#img_left#Впродовж багатьох династій в Китаї одяг був віддзеркаленням статусу, маркою, за якою можна було визначити соціальний стан людини. Так, хутро чорнобурої лисиці і жовтий колір мали право носити лише вищі сановники і члени імператорської сім’ї. Простий громадянин мав право лише продавати такий одяг. Порушення цього правила спричиняло за собою важкі покарання, аж до смерті.
Підковоподібні рукави і коміри-накидки
Династія Цин зародилася в результаті захоплення Китаю маньчжурами в 1644р. Маньчжури були кочовим народом з північного сходу Китаю, які з кінця династії Мін почали захоплювати тодішню китайську імперію. Проте маньчжури мало що могли протиставити науці, звичаям, традиціям і культурі високорозвинутого китайського народу. Вони запозичили не тільки прогресивну систему державного апарату, але й китайську літературну мову, ритуали та звичаї, аж до світогляду. Маньчжури з одного боку захоплювалися видатною китайською культурою, яку вони відкрили для себе після захоплення країни, з іншого – гордилися своїм власним корінням.
До того, як маньчжури почали вести осілий спосіб життя, найбільш важливе значення для них відігравав одяг для верхової їзди. Він переважно виготовлявся із шкір тварин, причому лінія крою повторювала форму вбитої дичини, щоб гарантувати оптимальне використання матеріалу. Маньчжурський вплив на імператорський гардероб виявився у підковоподібних рукавах і комірах накидок. Оскільки спочатку маньчжури жили на північному сході Китаю і займалися полюванням, найбільш важливим був захист від холоду. Довгі рукави підковоподібної форми служили захистом від холоду. Коміри-накидки також зігрівали під час тривалого полювання.
Проте довгі рукави такого крою при імператорському дворі визнали як невідповідні для повсякденного життя. Тому їх стали засукувати і відгортати лише при вітанні. Ця звичка імператора і його наближених перейшла в народ і перетворилася на ритуал.
Найрозкішніше вбрання у Піднебесній
#img_left#Перш ніж врання могло торкнутися шкіри імператора, придворний кравець працював над його пошиттям протягом 2 років. При палаці існувала власна швейна майстерня. Спочатку розроблявся крій, який мав бути схвалений імператором і вищими сановниками. Потім на фабриці з виробництва шовку замовлялися зразки матеріалу. Готові матеріали розкроювалися в іншій майстерні, вишивалися – в третій і, нарешті, зшивалися разом. Для вишивки використовувалася найдорожча пряжа, у тому числі й нитки із справжнього золота. Тільки для одного вишивання у імператора було 500 кравців плюс ще 40 майстрів по вишиванню золотом.
Для кожного випадку відповідне вбрання
Імператорський гардероб династії Цін включав найрізноманітніший одяг: святковий одяг, церемоніальне вбрання, одяг для верхової їзди, одяг для дощової погоди або під час снігу, а також повсякденний одяг. Залежно від погодних умов одяг шили з шовку, шкіри або бавовни.
Кольори також відігравали роль в імператорських одіяннях. Серед кольорів, які міг носити тільки імператор, крім жовтого, був також червоний, синій і блакитний. Жовтий, в основному, він надягав під час свят. Решту три кольори надягали під час церемоніальних жертвопринесень в трьох головних храмах: у Храмі Неба імператор одягався в синій колір, в Храмі Сонця – в червоний і в Храмі Місяця – в блакитній. До кожного врання був також відповідний пояс і головний убір.
Широко відоме одіяння, вишите золотими драконами одягалося тільки по особливих святах. У решту всіх свят, таких як весілля, дні жертвопринесень і Новий рік, одягалося звичайне святкове вбрання.
12 моделей одягу з драконами
Імператорський одяг був покритий майстерними орнаментами і символами успіху, на всьому імператорському одязі домінував дракон. Будучи найважливішим символом конфуціанства, він символізував владу і самого імператора. На вбранні зображалося дев’ять драконів: на обох плечах, на спині, два на грудях, чотири дракони, що залишилися, уміщалися на подолі.
Мета одягу з драконами була не тільки прикрашати імператора, але й приносити успіх народу. Крім дракона існували ще інші символи успіху: сонце (жи), місяць (юе), зірка (син чень) – символ з трьома променями, гора (цунь шань) – захист імператорського правління у всіх чотирьох сторонах світу, комаха (хуа чун) – мудрість імператора, водорость (цзао) – його порядність, вогонь (хуо) – його праведність, рис (фень) – багатство, чорно-білий орнамент з сокирою (фе) – знак рішучості і сміливості імператора.
Серед інших символів на імператорському одязі був червоний кажан, оскільки китайською його вимова ідентична виразу «безмірне щастя». На нижній юці також зображувалися світові океани і гори, оскільки китайці традиційно вважали імператора не тільки правителем Китаю, але й «сином Неба», який править усім світом.
Цзюесяо Чжан. Велика Епоха
