Blog

  • Кіпу: частина культури примітивних людей чи складна форма писемності?

    Кіпу: частина культури примітивних людей чи складна форма писемності?

    Імперія інків відома усім як одна з найвеличніших цивілізацій світу. Поряд із велично-грандіозною архітектурою, надзвичайними і химерними декоративними орнаментами стоїть і загадкова писемність інків, засіб передачі інформації. Чесно кажучи, цю систему і писемністю назвати складно. Її букви або знаки не записувалися, а передавалися за допомогою вузликів, зав’язаних на нитках. При цьому вузлики в’язалися по вертикалі щодо одного горизонтального мотузка. Такі нитки змотувалися у цілі клубки-книги. Іноді послання виглядали як мотузки, до яких було прив’язано від сотень до тисяч шнурків із вузликами, зав’язаними різним способом. Кіпу мовою племені кечуа означає «вузол», можна сказати «вузликове письмо».

    #img_left#Про поширеність вузликового письма говорять археологічні знахідки. На багатьох предметах, піднятих із поховань язичницького часу, були виявлені такі знахідки.

    Припускається, що й у слов’янській стародавній культурі використовувався такий вид вузликової писемності. Адже недаремно залишилося безліч символічних висловів, таких як: «зв’язувати слово зі словом», «говорити плутано», часто ми говоримо «хитросплетіння сюжету», «нитка оповідання», «зав’язки» і «розв’язки» – про початок і кінець художнього твору, «неув’язки» – про нісенітницю у тексті та ін. Багатьом відоме й прислів’я: «Що знала – те сказала, на нитку нанизала», яке, можливо, склалося ще за часів існування вузликового письма.

    Поза сумнівом, вузликова писемність – один із якнайдавніших способів обміну інформацією. Вузликовим листом «кіпу» і «вампум» користувалися стародавні сейки та ірокези Америки. Вузликовий лист «цзє-шен» (тьє-шен) був відомий і у стародавньому Китаї. У карелів і фіннів досі знаходять клубки з письменами.

    Цікавими стали дослідження вчених із Гарвардського університету Гері Уртона та Кері Дж. Брезін, які створили спеціальну комп’ютерну програму, за допомогою якої проаналізували 21 зразок вузликової писемності інків, відновлений під час розкопок у Пуручуко, – столиці імперії інків на перуанському узбережжі, поблизу сучасної столиці Перу Ліми. У статті, опублікованій у журналі Science, автори висловлюють припущення, як діяла ця писемність, і що з її допомогою стародавні інки могли передавати неймовірно складну інформацію. Яким чином вони це робили? Вчені виявили, що окремі фрагменти мотузок різної довжини і кольору, за припущенням, містять числові дані та арифметичні операції, а саме додавання. Більш того, ця числова інформація виявилася розділеною на три ієрархічно вкладених рівні. Між цими рівнями інформація передавалася включенням суми рівня у наступний, на один рівень вищий.

    Розгадка таємниці інків завжди цікавила вчених: до недавнього часу «кіпу», такі собі мотузки з вузликами, фахівці вважали звичайними прикрасами або, у кращому разі, примітивними рахівницями.

    У своїй книзі «Знаки інкських кіпу» (Signs of the Inka Khipu) Уртон написав, що кіпу, можливо, є найранішою формою писемності. Мабуть, вузликове письмо використовувалося як вид тривимірного бінарного коду, схожого на сучасну мову комп’ютерів.

    Існує також тип кіпу, який був не стільки статистичним, як поетичним, оскільки являв собою поеми, пісні, історії, генеалогію. Проте жодного із таких записів не було розшифровано, а будь-яку з існуючих інтерпретацій дуже складно довести. Вчені знають, що існує зв’язок між системою написаних чисел, системою імен та іншою інформацією, але досі не можуть продемонструвати це наочно.

  • Суспільству слід задуматися про майбутнє

    Суспільству слід задуматися про майбутнє

    Німецькі громадяни задають собі питання: «Що я можу зробити в світлі танучих льодовиків, зростаючої температури та політичної боротьби? Чи залишиться життя прекрасним і безтурботним у майбутньому?

    #img_left#Хто здатний щось змінити  в цій ситуації? Можливо, хтось задає собі це питання з погляду фінансових інтересів, що впливають на глобальну гру на світовій арені, коли виробництво переноситься в країни з дешевою робочою силою на зразок Китаю та Індії. Там можна без проблем виробляти дешеві товари на тлі помилкового економічного зростання,  не турбуючись про профспілки і не піклуючись про навколишнє середовище. У реальності, вигоди від такого зростання значно менші, ніж шкода для екології, яку неможливо усунути грошима. У Китаї, як і в Індії, відбувається стрімке забруднення повітря. Всього за декілька років ці дві країни обігнали США по викиду  вуглекислого газу, і не спостерігається ніякого зниження. При цьому на частку США припадає чверть вихлопних газів, що викидаються в атмосферу.

    Що можна зробити в такій ситуації? Хтось може запитати, на що буде схоже майбутнє, якщо ніхто не розповість правду американським громадянам і всім іншим? Наші діти ростуть, оточені пластмасовими ляльками і мобільними телефонами, виробленими в країнах з дешевою робочою силою, і здається, цьому раді. Але наші внуки можуть стати жертвами повеней або вмирати від спраги через брак питної води.

    Звичайно, варто повернутися до питання: «Що я можу зробити, щоб відбулися зміни?».  Виправляти нанесений навколишньому середовищу збиток  необхідно шляхом його усвідомлення, задумавшись про економію і вдавшись до допомоги нашої фантазії.

    Способів предостатньо, економність може доставляти радість, і розкіш давно вже не є ознакою соціального статусу. При вирішенні  питання  про те, як забезпечити хороше життя для нас і наших онуків і прекрасне майбутнє, уява не має меж. Просто варто задуматися…

    Версія німецькою

  • Гоніння на батьківщині і визнання за кордоном – доля чесного адвоката

    Гоніння на батьківщині і визнання за кордоном – доля чесного адвоката

    Новини про значну роботу, виконану  китайським адвокатом Гао Чжішеном, поширилися за межі Китаю.

    #img_left#Нещодавно китайський правозахисник Ху Цзя зустрівся з Гао і розповів потім про це на радіо «Голос надії». Нижче наводиться запис трансляції:

    "Я вирушив до Гао додому 7 травня. Його сім’я щойно повернулася додому. Спочатку я зустрівся з дружиною Гао – Ген Хе;  через годину прийшов Гао із своїм сином Тяньюєм. Коли я думав про всі нещастя, які він пережив за останні 8 місяців, – поза сумнівом, найтемніший період його життя,  моє серце щеміло від болю.

    Гао був у досить гарному настрої, радісно тримаючи свого сина на руках. Я помітив, що в оточенні сім’ї, він відчуває себе вільно. Хоч і став худішим,  ніж до цього, Гао в значній мірі відновився в порівнянні з тим,  коли його бачили востаннє. Його колір обличчя покращав,  але на скронях з’явилася сивина, чого раніше не було. Він страждав фізично і морально впродовж восьми місяців, що минули.

    Лише після незаконного арешту Гао повною мірою усвідомив, наскільки нещадним і безсоромним може бути китайський комуністичний режим. Вони навіть чинили тиск на членів сім’ї Гао, щоб маніпулювати ним.  Наприклад, коли Гао вперше був арештований,  він почав голодування, яке, проте, припинив через 1,5 дні. Це сталося не через брак волі, а тому що тюремник сказав йому: «Якщо ти хочеш проводити голодування,  будь ласка,  вперед. Але твоїй сім’ї доведеться теж голодувати,  поки продовжуватимеш ти».

    Його діти ще такі маленькі,  але це не зупинило китайський комуністичний режим; для нього не є перешкодою використання дружини і дітей Гао для того, щоб йому погрожувати. Цей режим нещадний до крайності.  Коли я запитав у Гао про його затримання і про те, що він пережив, він сказав,  що як і раніше він найбільше хвилюється за сім’ю.

    Це не так, що Гао не хоче контактувати із зовнішнім світом або братися за спірні судові процеси.  Проте китайський режим застосовує дуже хитромудрий метод, щоб контролювати його: якщо ти продовжиш свою роботу, твою дочку битимуть міліціонери; вона отримає, як психічну, так і фізичну травму.

    Будучи батьком, Гао був вимушений піти на болісний компроміс.  На всіх родичів Гао Чжішена, включаючи його братів,  сестер,  племінниць і племінників чинили тиск, не залежно від того були вони селянами чи службовцями. Сестра Гао та її діти знаходилися під суворим контролем.  Сім’ю його старшого  брата  в провінції Шаньсі також турбували.

    Змучений постійним переслідуванням, його брат трохи не наклав на себе руки, кинувшись із скелі, вважаючи за краще померти, ніж боротися з поліцейськими, які його переслідували. В результаті поліцейські із служби громадської безпеки були стурбовані тим, що довели його до такого стану.

    Офіцер зізнався: «Ми не знали, що змучили тебе до такого ступеня». Інший сказав: «Ми знаємо що те, що ми робимо – це дуже бридко. Я  більше не хочу цим займатися». Навіть поліцейські усвідомлювали, що вчиняли неправильно. Насправді старший брат Гао – скромний селянин, який пропрацював усе життя на фермі. Він вів тихе життя, проте тривале переслідування з боку міліціонерів  примусило його  стати на захист брата.

    У США Гао присудили адвокатську премію за мужність

    Гао дізнався, що Асоціація американських судових адвокатів присудила йому премію за мужність. Правозахисник був дуже радий, почувши про це.  Будучи ізольованим від зовнішнього світу протягом довгого часу, він чув лише нескінченні погрози від поліцейських.  Новина про нагороду дозволила йому відчути, що є й ті, хто його підтримує.

    Нагорода, присуджена професійними юристами, відзначила його внесок в дотримання правових норм. Гао Чжішен, використовуючи закон,  виступив на захист людей, які зазнають переслідувань, – послідовників Фалуньгун і соціально незахищених груп у північній провінції  Китаю Шаньсі. Відомо, що цей правозахисник не тільки проводив юридичні консультації, але й допомагав цим малоімущим групам матеріально. Особисто я знайомий з трьома або чотирма людьми, яким він надав допомогу таким чином.

    Його внесок у сприяння соціального розвитку Китаю шляхом захисту правових норм тепер отримав визнання у світі. Американська юридична організація, яка присудила премію Гао, є високопрофесійною організацією з хорошою репутацією.

    Він також висловив наступне бажання: якщо це буде можливо,  буде вірогідність хоча б на 1%, то він би хотів особисто відвідати церемонію і прийняти нагороду. Він з нетерпінням чекає зустрічі з американськими колегами.

    Нагорода надихне Гао рухатися вперед,  захищаючи закон і права людини – основний чинник, необхідний для підтримки демократії в Китаї.

  • В Києві розпочався турнір зі спортивного скелелазіння (Фотоогляд)

    В Києві розпочався турнір зі спортивного скелелазіння (Фотоогляд)

    26 травня у Києві біля арки Дружби народів розпочався другий Міжнародний турнір зі спортивного скелелазіння «Українські вертикалі».

    Такі змагання проводяться у Києві вперше, торік «Українські вертикалі» проходили в селищі Українка Київської області.

    У змаганнях беруть участь близько 80 скелелазів з 12 країн Європи, зокрема з Росії, Білорусі, Болгарії, Франції, Швеції, Німеччини. Серед учасників переможці та призери Чемпіонатів світу та Європи.

    Для проведення змагань під аркою Дружби народів споруджено 5-метровий скелелазний стенд з трасами найвищої категорії складності, які досвідчені спортсмени долають без страховки.

    #img_gallery#
  • Росія при Єльцині та після нього

    Росія при Єльцині та після нього

    В ці дні, коли країна прощається з першим президентом Російської держави Борисом Єльциним, проводиться аналіз заслуг та недоліків його правління.

    #img_right#Про те, що Борис Єльцин відвернув країну від комуністичної системи управління, вивів на демократичний шлях розвитку, говорили багато політиків, і ця заслуга більшістю з них визнається беззаперечною.

    Так як Росія грала ведучу роль в комуністичному союзі, після розвалу СРСР багато держав змогли вступити на вільний шлях розвитку. Таким чином, Єльцин поклав кінець існуванню комуністичного табору. Закінчилася епоха протистояння між комуністичними та вільними країнами, між двома таборами-супротивниками: демократичним та комуністичним.

    Можна сказати, світ перестав ділитися на дві ворогуючі полярні сторони, коли будь-який конфлікт міг би закінчитися трагедією для всього людства в силу накопичених за роки холодної війни всіх видів зброї. Чи це добре? Здавалося б, дивне питання: країни мирно співіснують, протиріччя та конфлікти вирішують за переговорним столом, відстоювання своїх інтересів відбувається на основі законів економіки, бізнесу, нормальної конкуренції – що ж тут поганого?

    Але в останні роки в Росії знову стали роздувати ідею багатополярного світу. Полярність, з точки зору того, що кожна країна має свій шлях розвитку, свої особливості, інтереси, – це природна полярність, яка відображає різноманіття цього світу.

    Однак в Росії заговорили про полярність в той час, коли в країні відбуваються зміни, схожі з добою комунізму: посилення цензури та взяття під контроль практично всіх головних ЗМІ, жорстка централізація влади, зусилля силових структур, придушення будь-якого виступу, що йде врозріз з правлячою партією, зростання культу особистості, вибірковість у відношенні підпорядкування законам країни.

    В чому полярність? В тому, що Росія стала тоталітарною країною, на відміну від вільних країн. Тоді чи потрібна народу Росії така полярність? На це питання можуть відповісти ті люди, які по власному бажанню прийшли проститися з першим демократичним лідером Росії, а також відгуки, що публікуються в ЗМІ.

    Сьогодні коли уряд Путіна відмовився від багатьох досягнень Єльцина в розвитку демократичних інституцій, росіяни особливо гостро можуть відчути і оцінити сміливість та вірність першого президента демократичному шляху розвитку країни.

    Найнебезпечніша тенденція, що намітилася сьогодні в Росії, – це зближення з окріплим комуністичним Китаєм. Це зближення проходить на фоні ряду подій, які наводять на думку про створення табору, подібного комуністичному за часів холодної війни, табору, який протистоїть вільним країнам і є полярним по відношенню до демократичних країн.

    Судіть самі: російський уряд йде на конфлікт з демократичними країнами, не піклуючись про свій власний імідж, різко критикує однополярний світ, в ЗМІ йде установка на критику західних країн і особливо США, наступником Путіна почали висувати колишнього міністра оборони, який, отримавши великі повноваження, розпочав курс на нарощення воєнного потенціалу, побудову довгострокових планів в тісному співробітництві з Китаєм у воєнно-промисловій сфері.

    Комуністичний Китай зміг перетягнути Росію на свою сторону для ще більш успішного протистояння вільним країнам. Найближчим другом Росії стає країна, в якій вчиняються масові вбивства та переслідування, я якій існують трудові табори по типу ГУЛАГу, яка використовує людські органи, видалені з живих людей в якості прибуткового бізнесу. Росія не тільки не осуджує ці злочини, а ще й збирається перейти до табору злочинця.

    Сьогодні ще є можливість повернутися назад та оцінити ті досягнення, які російський народ зміг досягнути при Єльцині. Оглядітися та задуматися – чи хочемо ми лишитися цього та повернутися до епохи холодної війни?

    Світлана Ріс. Велика Епоха
  • Довга історія материнської любові

    Довга історія материнської любові

    Щорічно кожна друга неділя травня проголошується святом жінок, які подарували життя. Через щирі подарунки, букети квітів або сніданок у ліжко виражається пошана до матерів за їхню величезну роль у вихованні та підтримці дітей.

     

    #img_left#У багатьох країнах в різний час проголошується свій власний День матері. Цього року в Австралії цей день співпадає з таким же святом у більшості країнах (Канада, ПАР, Данія, Фінляндія, Італія, Туреччина. Бельгія і США).

     

    Хоча в кожній культурі існують свої особливі традиції і звичаї, всіх їх об’єднує безмежна любов до матері.

     

    Історія Дня матері

     

    Святкування Дня матері – це традиція, яка сягає корінням у стародавні культури, її сліди можна виявити в грецькій цивілізації раннього періоду, коли під час святкування приходу весни люди вшановували Рею – матір богів.

     

    У язичницьких релігіях шанування матері виражалося не тільки матері-людині. Вшановування Матері-Землі можна ясно спостерігати в стародавньому Римі, культурі кельтів, Майя та інших доісторичних цивілізаціях. Християнський культ Богородиці також відіграв важливу роль у формуванні Дня матері, яким ми його знаємо сьогодні.

     

    Багато в чому цьому особливому дню ми зобов’язані британцям. Приблизно з 1600 року вони відзначали свято, яке називалося Материнська неділя. У четверту неділю Великого посту проходило вшановування англійських матерів. Багаті підприємці надавали своїм службовцям вихідний день, щоб вони могли повернутися в сім’ї і провести один день із своїми матерями. Для створення святкової атмосфери виготовлявся особливий кекс з цукатами і коринкою, який називався материнським. 

     

    Кекс готується з білої муки, прянощів і сухофруктів і, подібно до різдвяного пирога, покривається марципаном. Іноді він прикрашається маленькими кульками з марципана, які символізували 12 християнських апостолів.

     

    У наші дні в США мати пов’язується не тільки з народженням, природою і церквою, але й з миром. Американська письменниця Джулі Вард Хауї прагнула добитися офіційного визнання Дня матері в усьому світі. Їй це не вдалося, але вона зуміла надихнути іншу американку Ганну Джарвіс, яка тепер відома, як «мати Дня матері». У 1914 році День матері був оголошений офіційним святом.

     

    Майбутній День матері

     

    Враховуючи всю цю багату спадщину, неділя 13 травня – чудовий привід висловити подяку жінці, яка народила вас на світ. В даний час це свято не уникнуло комерціалізації, але свою любов можна виразити не тільки подарунками. Сніданок у ліжко або звільнення мами від домашніх клопотів можуть стати гарним вираженням любові до неї. Чому б не повернутися до старих традицій і не випекти кекс з цукатами або якийсь торт? Мама зуміє оцінити цю увагу, що йде від чистого серця. А краще за все, замість того, щоб висловлювати всі подяки за один раз, зробити так, щоб кожен день перетворився  на день матері.

     

    Ема-Кейт Кнежевіц. Велика Епоха
  • Аліна Кабаєва – королева художньої гімнастики

    Аліна Кабаєва – королева художньої гімнастики

    Аліна Кабаєва народилася 12 травня 1983 р. у Ташкенті. Почала займатися художньою гімнастикою в 3,5 роки.
     
    З 1995 року тренується у прославленого майстра Ірини Вінер, яка відразу ж гідно оцінила здібності Аліни. Кабаєва є двократною чемпіонкою світу (1999, 2003), п’ятикратною чемпіонкою Європи (1998, 1999, 2001, 2002, 2004) і олімпійською чемпіонкою (2004). Її талант і чарівливість дозволили їй завоювати любов поклонників у всьому світі.
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
    #img_center_nostream#
     
  • Сталінський терор – спогади

    Сталінський терор – спогади

    В товаристві „Теена" відбулася зустріч з в’язнями сталінських таборів. Вечір вів Михайло Хейфец – історик та письменник, який прибув в Ізраїль (1980 р.) прямо з Західного Сибіру (4 роки таборів та 2 роки – заслання)…

     

    #img_right#Після виселення з Росії Йосифа Бродського (він поїхав у Америку) – видатного поета, лауреата Нобелівської премії по літературі, петербурзький письменник Володимир Марамзін вирішив видати (зрозуміло в „самвидаті") зібрання його творів, а М. Хейфеца попросив написати вступ до його збірки. Було це після введення радянських танків у Чехословаччину, і обійти таку подію Хейфец не міг. КДБ чомусь важливо було добитися від автора покаянного листа про вчинене. Але Михайло відмовився. Захоплює мужність людини: після винесення вироку, коли йому запропонували свободу в обмін на покаяння – він залишився вірним собі: віддав перевагу зоні, але не зрадив принципам!



    Зі спогадами про сталінський терор виступили:

    Майя Улановська – донька радянського розвідника Олександра Улановського, голови радянської резидентури в США. Після війни його з дружиною посадили. Так що в Маї, як і в мільйонів радянських людей, були свої рахунки з владою. В студентські роки Майя з друзями створили, можливо, одну з перших в ті роки підпільну антисталінську організацію „Союз боротьби за демократичну революцію". Вони не заперечували принципів соціалізму, але вважали, що Сталін їх перекрутив („вороги сталінської системи"!). З 15 учасників „лише 3-х розстріляли", інші відсиділи в таборах по багато років; але, враховуючи, яке було складене звинувачення, Майя говорила нам про відносно „м’який вирок".

    Другий виступаючий, Фелікс Красавін, був засуджений „за образу видатного державного та громадського діяча" (зрозуміло – Сталіна). Хтось доніс… Він відсидів свій перший строк і невдовзі отримав – другий. Всього провів у таборах майже 16 років. Фелікс відзначив, що табір вчив його стійкості та мужності: „Ми пройшли в таборі життєву школу"… Взагалі на його думку, зони стали для радянських людей школою рівності, мужності та братерства: „Нас навчили в кінці кінців, що людей треба оцінювати не за расою та нацією, не за класом та статусом, а виключно за його душевними якостями".

    #img_left#Несподіваною для мене виявилася зустріч з онукою Льва Троцького – Юлією Аксельрод, дочкою сина Троцького – Сергія Седова. Батька, звісно, розстріляли, а всю решту сім’ї відіслали в табори та на поселення в Сибір. Родичі довго приховували від молодших членів сім’ї чиї вони родичі і за що сидять. Юлія одного разу чула: її бабуся (по матері) комусь розповідала, що вони були проти шлюбу доньки, розуміли, чим це загрожує, але любов – виявилася сильнішою. В кінці 80-х Юлія Аксельрод покинула Радянський Союз… Її син живе в Ізраїлі…

    Ефраїм Вольф – член підпільної організації єврейської самооборони, створеної після війни в Україні. Дивом Ефраїму вдалося вижити в гетто Жмеринки, але після війни молоді євреї зіштовхнулися з різкою ворожістю оточуючих та вирішили, що більше Голокост не повториться. Вони створили організацію єврейської самооборони, яку МГБ вдалося розкрити… Єфраїм декілька років провів у таборі на Півночі.

    На закінчення, я хотів би додати декілька своїх міркувань. По-перше, „червоний терор" почав не Сталін, а Ленін. Сталін лише запропонував, розкрутив та довів до небувалих розмірів ідеї та практику свого вчителя. Крім того, вже в перших книгах соціалістів-утопістів (XVI – XVII століття!) згадана тюремна система для інакомислячих. Так що, очевидно, террор, в принципі, властивий соціалістичним ідеям. Корінь зла в тому, що соціалізм хоче ощасливити всіх. Скажімо, в Радянському Союзі було приблизно 200 мільйонів! Заради них – можна знехтувати одним або десятьома, або тисячею… Демократія ж передбачає, що держава повинна піклуватися та поважати кожного свого громадянина.

    Григорій Винницький, Велика Епоха

    #img_center_nostream# #img_center_nostream# #img_center_nostream#

  • У Китаї 95-річна жінка провела під розвалинами будинку 4 дні і залишилася живою

    У потерпілому від землетрусу м. Меньян провінції Сичуань 17 березня з-під розвалин будинку була врятована 95-ти літня жінка.

    Вона провела під розвалинами без їжі та води понад 90 годин. Жінка виглядає дуже слабкою, не може розплющити очі, але може говорити і перебуває у ясній свідомості. У неї сильно пошкоджена рука та обидві ноги і рани вже почали гнити. Після надання термінової медичної допомоги, зараз стан її здоров’я стабільний. Про це повідомив тайванський сайт FTV.

    Версія китайською

  • У Китаї наречені фотографувалися у той час, коли почався землетрус (фото)

    У Китаї наречені фотографувалися у той час, коли почався землетрус (фото)

    12 травня наречені, які щойно розписалися в церкві Байлю м. Пеньчжоу провінції Сичуань робили весільні фотографії. У цей момент почався землетрус.

    «З будівель почало падати велике каміння, земля почала гойдатися і ми зрозуміли, що це землетрус! Всі люди кинулися назовні на відкритий простір», – розповідають наречені, які дивом залишилися в живих. Фотограф продовжував фотографувати.

    #img_gallery#