Майстер-самоучка створив справжній звіринець казкових і реальних істот, зроблених в техніці оригамі. Деякі з них завбільшки з долоню, деякі — в людський зріст, і всі вони відображають особисту філософію художника: «Якщо це робить тебе щасливим, роби!»
Румунський митець Патрік Альберто Враджа, 25 років, виріс у місті Сігету-Мармацієй і згадує, що ще в дитинстві захопився мистецтвом оригамі. Серед його перших творінь були «милі динозаври», тварини та предмети побуту. Сьогодні він виготовляє тварин, людські фігури та міфічні істоти з приголомшливою точністю.
«Нещодавно я почав займатися більш реалістичним оригамі, тому що я відчуваю, що життя прекрасніше ніж вигадка», — сказав Враджа в інтерв’ю The Epoch Times. «Я відчуваю, що реалістичності в мистецтві важче досягти, тому я сприйняв це як виклик для себе і свого розвитку».
«Розвиватися можна через прості речі: пір’я правильної форми, різні крила, інші пози. Не все повинно бути кричущим, принаймні я так вважаю».
Враджа ділиться своїми творіннями в Instagram і TikTok, і каже, що його робота над дизайном художника Кацути Кіохея під назвою «Блакитна рибна сова» — це, безумовно, його найкраща композиція. Поки що це його найбільша робота.
Він хотів, щоб його творіння було «ближче до реальної сови». Першим викликом при створенні неймовірної сови-оригамі була «спроба скласти цілий папір», — сказав він. Враджа завершив сову 18 січня, після майже 25 годин роботи протягом кількох днів.
«Потім я змусив себе вивчити анатомію сови, щоб досягти реалістичності. Це зайняло багато часу зі згортанням і розгортанням», — сказав він.
Хоча кожне створіння Враджі виготовляється шляхом розрізання та складання одного аркуша паперу довжиною до півтора метра, ці аркуші можуть складатися з двох шарів тонкого, гнучкого паперу, склеєних між собою клеєм на основі целюлози, щоб зробити папір пружним і «більш придатним» для складання фігурок.
У віці 7 років, за відсутності інтернету, Враджа познайомився з оригамі завдяки своїй матері, якій він вдячний донині.
«Думаю, моїм найпершим оригамі була жаба-стрибунець або маленький літачок, який виконує трюки під час польоту», — згадує він. «Перші роки я не робив багато, просто складав і складав, поки це не стало звичкою».
Все змінилося з появою інтернету. Враджа знайшов вебсайт, що пропонував прості та середні уроки оригамі, і зробив копії, використовуючи дешевий папір для принтера формату А4.
«Для того, над чим я працював, цього було достатньо», — розмірковує він. «Ми всі колись починали, і я пишаюся тими часами».
Згорнувши все, що міг запропонувати вебсайт, Враджа перейшов на YouTube у пошуках більш надихаючого контенту. З деякими з творців контенту він підтримує зв’язок і сьогодні.
Коли Враджа пішов до школи, його дизайни поступово ускладнювалися. Він відкрив для себе любов до драконів, склавши понад 100 драконів протягом шкільних років під час обідньої перерви, або коли йому було тривожно чи нудно.
Враджа повільно відточував свою техніку і вважає, що ще є місце для вдосконалення в найдрібніших деталях. «Немає такого поняття, як “відмінно”, але загалом я дуже задоволений», — каже він.
Майстер не знає точно, скільки паперових робіт він склав, але стверджує, що ця цифра «тризначна». Описуючи себе як спокійну і терплячу людину, він вважає оригамі «тренуванням для розуму».
Він радить іншим: «Будьте оригінальними, будьте собою! Нічого поганого з цього не вийде. Якщо у вас є щось, що вам подобається робити, незалежно від того, наскільки це велике чи мале, робіть це. Не орієнтуйтеся на негативну думку людей… Я — живий доказ того, що якщо ви продовжуєте робити те, що вам подобається, якщо ви просто приділяєте цьому будь-який час свого дня, ви досягнете моменту, коли будете задоволені та щасливі».
«Це були 18 чудових років. Деякі з них наповнені постійною роботою, деякі з перервами з різних причин, але я завжди повертаюся до цього, з радістю, незважаючи ні на що! Я вважаю оригамі середовищем, де я можу відпочити та знайти себе».
За матеріалами The Epoch Times USA
