Blog

  • Американські археологи знайшли рецепт китайського вина 9000-річної давності

    Американські археологи знайшли стародавню формулу приготування вина, що збереглася на осколках глиняного виробу в руїнах міста Джіаху провінції Хенань 9000-річної давності. Склад був успішно проаналізований і зараз одна з американських пивоварних компаній використовує ту ж саму формулу приготування стародавнього китайського вина, для виготовлення сучасного пива, з найменуванням «Шато Джіаху». Компанія підготувалася до масового випуску продукції в липні цього року.

    За повідомленнями «Chongqing Evening News», стародавні руїни Джіаху, що знаходяться в області Уян міста Луохе провінції Хенань, датуються 9000-річною давністю. Вони були затоплені і виявлені тільки в 1980-х роках. Американський професор археолог Макгаверн у 2004 році знайшов 16 осколків глиняних виробів в руїнах Джіаху, а також сліди алкоголю на внутрішній стороні череп’я. За допомогою хімічних аналізів йому вдалося здобути речовини з цих осколків.

    В результаті лабораторних досліджень, було визначено, що на осколках знаходяться сліди меду, китайського глоду, винограду і рису, а також інші інгредієнти. Воно схоже на склад сучасного рисового вина або виноградного вина, що підтверджує, що 9000 років тому жителі Джіаху вміли готувати вина. Таке відкриття відсовує історію приготування вин з 5000-річної до 9000-річної давності, і Китай тепер є країною, що почала приготування вин раніше інших.

    Макгаверн з’ясував формулу, але не знав, як вино було приготоване. Пізніше він передав формулу пивоварному заводу в Делавері. Цей завод використовував сорт китайського вина (Цюйцзю) і, використовуючи методи пивоваріння, вдало зробив «Шато Джіаху» (за допомогою формули), як робиться сучасне пиво традиційними стародавніми способами.

    Пиво "Шато Джіаху" містить 8 відсотків алкоголю, має схожий на шампанське золотистий колір. Воно ароматне і солодке. Для проведення дослідження на предмет придатності товару для продажу, пивоварний завод зібрав групу добровольців з міста Нью-Йорка і отримав від них захоплені відгуки. "Шато Джіаху" буде офіційно випущене в липні цього року. Американські споживачі зможуть спробувати на смак чудове стародавнє китайське вино 9000-річної давності.

  • Китай вводить нове розпорядження про телевізійні покази

    Китай вводить нове розпорядження про телевізійні покази

    Недавно комуністичний режим видав вимогу, згідно з якою всі супутникові канали всіх головних телестанцій зобов’язані отримати дозвіл на трансляцію всіх телевізійних програми, запланованих до показу під час прайм-тайму.

    #img_left#Заступник директора Відділу телепостановок Державного управління теле-, радіомовлення і кінематографії (ДУТРК) Ван Вейпін обнародував вищезазначену вимогу на зустрічі, проведеній 20 січня. Ван сказав, що обмеження вступить в силу з лютого 2007 року і діятиме щонайменше вісім місяців. Ван заявив, що цей захід було вжито для поліпшення якості програм.

    Він також відзначив, що для узгодження цієї вимоги ДУТРК організував чотирьохрівневу систему цензури:

    1. Всі провінційні телевізійні станції повинні представити програми, які готуються до показу, провінційному управлінню телерадіомовлення і кінематографії за місяць до їх виходу в ефір.

    2. Провінційне управління телерадіомовлення і кінематографії представляє програми провінційному відділу пропаганди.

    3. Провінційний відділ пропаганди піддає цензурі програми в міру необхідності, і потім представляє їх ДУТРК.

    4. Нарешті, ДУТРК представляє програми відділу мистецтва і літератури при відділі пропаганди КПК.

    Телепередачі будуть показані після схвалення на всіх чотирьох рівнях.

    До цього розпорядження в лютому 2006 року ДУТРК видав "Повідомлення про подальший контроль керівництва з цензури і телемовлення мультфільмів". Починаючи з 1 вересня 2006 року, всім каналам кожного рівня телестанцій, що знаходяться в межах країни, заборонено випускати, представляти або рекламувати мультфільми, створені поза материковим Китаєм з 17:00 до 20:00 годин щоденно. Це сталося після того, як деякі програми комуністичної пропаганди були повторно передані з музикою, що мала гумористичний зміст.

    Сіма Тань, американський коментатор поточних подій, сказав, що телевізійний ринок Китаю тепер знаходиться під повним контролем КПК. Будь-який фільм, в якому навіть хоча б трохи сумніваються, буде заборонений. Повторні розпорядження влади показують, що її ухвали не підтримуються.

    Версія англійською

  • Флорентійська мозаїка у Владивостоці (фотоогляд)

    Флорентійська мозаїка у Владивостоці (фотоогляд)

    У Приморському державному музеї ім. Арсеньєва проходить унікальна виставка-продаж картин колекціонера Антона Володимировича Ольховського "Мірья Сомородья". Назва виставки була запозиченою автором з Біблії. Унікальність виставки полягає в тому, що на ній представлені картини з каменя, виготовлені в стилі Флорентійської і римської мозаїк. Художник в цьому випадку створює свої твори, використовуючи кам’яні пластинки, при цьому зріз каменя завжди індивідуальний і неповторний, і кожна картина несе в собі свій особливий образ, свій настрій. А багатогранність і перенесення кольорів каменя вражає уяву.

    Різноманіття використовуваних каменів при створенні картин вельми значне: серед них і мармур, і змійовик, сердолік, яшма, лазурит, родоніт, нефрит, агат.

    Камінь ніколи не блідне і сам собою вважається довговічним матеріалом. Він може проіснувати багато тисячоліть, що збільшує цінність творів, створених з цього матеріалу.

    Сюжетом для творів можуть послужити і пейзаж, і портрет, зображення тваринного світу. Що стосується даної виставки, то тут, крім вже згаданого, представлений билинний сюжет і картина в іконографічному стилі.

    Кожна картина не тільки барвиста, вона несе позитивний заряд; відразу відчувається, що художник з душею працював над своїми творіннями. І це не дивно, адже кожна картина – це працемісткий процес і будь-яка неточність може все зіпсувати.

    Зараз Флорентійська мозаїка проводиться в дуже обмеженій кількості. Але, завдяки колекціонерові Ольховському, жителям Владивостока пощастило насолодитися роботами майстрів у цьому виді творчості.

    #img_gallery#

    Юлія Гольченко. Велика Епоха

  • Mercedes-Benz Fashion Week – Тиждень Моди в Нью-Йорку. Частина 5 (фотоогляд)

    Mercedes-Benz Fashion Week – Тиждень Моди в Нью-Йорку. Частина 5 (фотоогляд)

    На початку лютого в Нью-Йорку пройшов Тиждень Моди, який цього року носить назву Mercedes-Benz Fashion Week. Залежно від спонсора, в назві змінюється перше слово, минулої осені Тиждень Моди носив ім’я Olympus Fashion Week.

    Представляємо вашій увазі показ колекції дизайнера Мичон Шур (Michon Schur).

    #img_gallery#

  • Тиждень високої моди в Мадриді — частина 1

    Тиждень високої моди в Мадриді — частина 1

    З 11 по 18 лютого в Мадриді проходить Тиждень високої моди – the 45th Cibeles Fashion Week Show.

    #img_gallery#

  • Комунізм на Кубі зникне разом із Кастро

    Комунізм на Кубі зникне разом із Кастро

    Якщо ви американець не старше 45 років і ніколи не жили в Південній Флориді або не знайомі з кимось, хто там жив, вірогідність того, що ваша нога ніколи не ступала на Кубу, принаймні, легально, дуже велика. Все може змінитися, якщо Фідель Кастро, що був лідером Куби впродовж 48 років, з його здоров’ям, яке погіршується, одного разу випустить останнє зітхання. Хоча Фідель через проблеми зі здоров’ям минулого літа офіційно поступився владою своєму братові Раулю, поки важко сказати, яке майбутнє чекає на керований комуністами острів, коли одного разу тінь Кастро перестане нависати над ним.

    #img_left#Не чекаючи цієї події, в Майамі, місці проживання численних кубинських емігрантів, вже заплановані офіційні святкування в «Orange Bowl», як тільки Кастро помре. І для цього є привід. Кастро перебував при владі протягом майже 50 років, позбавивши свій народ можливості ставити під сумнів його правління, покидати межі Куби і навіть користуватися Інтернетом.

    За Кубою числитися чималий список порушень прав людини, притому, що в кубинській конституції сказано: «Громадяни мають праву на свободу слова і преси», але, звичайно ж, «тільки керуючись цілями соціалістичного суспільства». Кожен член будь-якої політичної, правозахисної або профспілкової групи (фактично будь-якої групи, яка не призначена Комуністичною партією) знаходиться під спостереженням, зазнає переслідування або арештів. Вся власність, що належала церкві, експропрійована в 1961 році, а за підпис петиції проти абортів ви легко можете опинитися за гратами.

    Кубинський туристичний гід (що вважає за краще себе називати тільки на ім’я) Рафаель, говорить: «Життя важке. Ми заробляємо від 12 до 24 доларів на місяць. У моїй сім’ї 19 доларів йде на їжу. Ніяких ресторанів, тільки боби, рис, хліб і трохи м’яса. Деякі з нас, хто може отримувати чайові, можуть заробляти більше. Але лише дуже небагато з нас, в реальності тільки повії, вірите ви цьому чи ні, можуть заробляти як американці, канадці або британці, роблячи це за день або півдня…».

    Не забувайте, Куба розташована всього лише в 100 милях від Флориди. Чому не створити там пляжні курорти і не нагодувати свій народ? Це один з недоліків Кастро, один з недоліків комунізму.

    США-Куба

    Відносини між Кубою і США мають довгу та гірку історію, що сягає корінням в 50-і роки, коли американський президент Дуйат Д. Ейзенхауер відмовився зустрітися з молодим юристом-революціонером Фіделем Кастро. США і решта всього вільного світу не прийняли комуністичну революцію Кастро, що відбулася у 1959 році.

    З тих пір було списано багато сторінок в історії кубино-американських відносин, включаючи вторгнення в затоку, під час якої американські військові і навчені кубинські емігранти зробили невдалу спробу скинення Кастро в 1961 році і кінчаючи 24 лютого 1996 року, коли кубинські військові збили два цивільні американські літаки, що знаходилися в міжнародному повітряному просторі, вбивши чотирьох американців.

    Американський уряд продовжує вимагати від Кастро дотримання свободи і прав людини на Кубі, тоді як Кастро і його комуністичний уряд вимагає, щоб США зняли своє задушливе ембарго. І в цей же час багато кубинців, включаючи дітей (не забудемо про Еліане Гонсалезе*), намагаються втекти з країни, де комунізм не вдався. Ще декілька слів про Рафаеле, насправді досить патріотичного кубинця, що звинувачує президента Буша у всіх кубинських проблемах: «Кубинці люблять американців. Ми вважаємо вас своїми братами. Але ми НЕНАВИДИМО Буша. Він – чудовисько. Ми чекаємо того моменту, коли американський народ вибере собі кращого лідера, який зможе поліпшити відносини між нашими країнами». А зараз питання: скільки американських президентів пережив Кастро? Насправді десять – і як і раніше ніяких змін. А хто ускладнив кубино-американські відносини останній раз? Насправді не Буш, а Білл Клінтон, коли посилив санкції проти Куби після того, як у 1996 році був збитий американський літак.

    Зараз, очевидно, у відносинах між Кубою і США починається новий розділ. Хоча багато американців, ймовірно, дивуються, чому ми не знімаємо ембарго на торгівлю і поїздки на Кубу, коли туди можна вільно потрапити з Канади або Мексики. Думаю, наступні розділи цієї історії дадуть відповідь на це питання. Ілюстрацією цьому стане щось подібне до нового пляжу з прекрасним кубинським сонцем і коментарем ніби «героїчна перемога людського духу над неспроможними ідеями комунізму і його потворної практики».

    *******

    * Еліан Гонсалес (1993 ) – кубинський хлопчик, що здобув популярність в результаті судового скандалу в США. У листопаді 1999 року його мати і ще 10 чоловік потонули при спробі втекти з Куби в США, тоді як Еліан і ще троє людей змогли досягти побережжя Флоріди. Після довгих судових розглядів у 2000 році його повернули батькові, що проживає на Кубі (прим. пер.).

  • Традиційний карнавал у Венеції (фотоогляд)

    Традиційний карнавал у Венеції (фотоогляд)

    Одне з найзнаменитіших свят світу – Венеціанський карнавал народився ще в античні часи. Слово "карнавал" означає – "Carnis laxatio" або "carnasciale" – відмова від м’яса, релігійний піст перед Великоднем. У 1296 році, коли Сенат Венеціанської Республіки проголосив останній день перед Великим постом святковим, карнавал став публічним святом.

    Нині карнавал святкується близько двох тижнів. На міських площах проводяться "історичні" концерти, влаштовуються феєрверки.

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    У фотоогляді використовуються матеріали РІА "Новини"

  • Скільки коштує гарна наводка? Рецензія до фільму ‘Glengarry Glen Ross’

    Скільки коштує гарна наводка? Рецензія до фільму ‘Glengarry Glen Ross’

    Без наведення ти Ніхто. Якщо у тебе є наведення – є гарне, справжнє наведення – у тебе є клієнт, ти продаєш йому ділянку і отримуєш свої гроші. Немає наведення – ти нічого не продаєш, ти невдаха, тобі нічого робити в цьому світі. Наведення – це все. Більше, ніж все.

    #img_left#На що можна піти заради п’ятисот новеньких наведень? Підкуп? Злочин? Мораль, чесність – це все чудово, але що робити, коли у тебе сім’я, коли навколо безробіття, а на руках тільки торішні наведення, Книга Мертвих, ніщо не варте ні гроша, коли твої клієнти – лікарі та індуси, але якщо ти не заробиш потрібну суму, то вилетиш з роботи. Випросити. Вимолити. Підкуповувати. Вкрасти, нарешті. І ти людина. У тебе є наведення. Без наведень ти – Ніхто.

    Фільм з неординарною назвою "Glengarry Glen Ross" випускався у нас під ім’ям "Ділки" і "Американці". Насправді ж, Гленгаррі Глен Рос – це назви земельних ділянок, продажем яких і займаються головні герої фільму, професійні комівояжери. Їх робота полягає в тому, щоб переконати клієнта в необхідності придбати землю. Вони отримують від начальства наведення – картки з іменами, адресами і телефонами потенційних клієнтів, людей, які хочуть або можуть купити ділянку, – і далі все залежить тільки від них. Їх девіз – "Always Be Closing" ("Завжди продавай!"). Їх життя схоже на життя карткового шулера: кращі з них здатні робити тисячі за один вечір, але якщо успіх відвернувся, якщо ти перестав вірити в свої сили – ти виявляєшся на самому дні.

    У конторі, в якій і розгортається основна дія фільму, настали не кращі часи. Нових наведень немає, продажі не йдуть і навіть визнані майстри не укладають по-справжньому могутніх контрактів.

    Але, здавалося б, чорній смузі кінець – начальство дістало п’ятсот нових наведень. Це справжній скарб – проте дістанеться він далеко не кожному. Незадоволене результатами начальство вирішило посилити правила гри: з чотирьох службовців нові наведення отримає той, хто заробить для контори більше всього грошей. Він же отримає і новий Кадилак. А двоє невдах буде звільнено.

    Як далі розгортається дія, говорити не буду, бо не хочу розкривати всіх таємниць і сюжетних поворотів фільму. Скажу тільки, що цю картину варто подивитися хоча б через блискучий акторський склад.

    Незрівнянний Аль Пачіно в ролі Річарда Роми – кращого торговця землею, здатного продати все і кожному. Немолодий вже Джек Леммон, граючий Шеллі – який колись був кращим, але тепер розгубив усі свої навички. Ед Харріс, що зображує, мабуть, наймерзеннішого персонажа фільму, Дейва Мосса, хитрого, цинічного, але боязкого ділка. Молодий Кевін Спейсі в ролі недосвідченого керівника, що отримав посаду явно "по блату", який до ладу нічого не вміє, але завжди тримає в рукаві пару тузів козирів. Нарешті, майже епізодичні ролі Джонатана Прайса (амебоподібний "клієнт" контори) і Аліка Болдуіна (консультант, запрошений начальством для "вправляння мозку" службовцям, – всього 5 хвилин на екрані, але ці п’ять хвилин варті майже половини фільму). І що дивно – всі на своїх місцях.

    Проте, цей фільм сподобається далеко не кожному. 99 % часу з екрану йде безперервна балаканина, екшна немає як такого (взагалі майже немає дії), абсолютно всі персонажі – циніки і майже мерзотники, готові не тільки «впарити» простакові – клієнтові нікому не потрібні ділянки, але й обдурити, продати, кинути, пограбувати своїх же. Але приголомшлива гра, чіпкі діалоги, які буквально висікають блискавки в наелектризованій атмосфері фільму, і хитро закручений сюжет примушують дивитися картину не відриваючись.

    А декілька епізодів взагалі гідні увійти до золотого фонду кінематографу. Ось один із них:

    Мосс (Харріс) і четвертий комівояжер, Аронов (Алан Аркін) довго і нудно скаржаться один одному на важке життя, відсутність нормальних наведень, ідіотизм начальства, політику конкуруючої контори у якої "все добре" і на повну невезуху взагалі. У наступній сцені ми бачимо Ріккі Рому (Пачіно), який, здається, теж виливає душу якомусь незнайомцеві, але незабаром стає ясно, що Рому "обробляє" нового клієнта – хлопця, з яким він просто зіткнувся в барі, без всяких наведень, і який до кінця їх бесіди вже готовий підписати жаданий контракт. Глядач розуміє, чому Рому – кращий продавець, але в той же час, він бачить наскільки "брудна" вся ця робота в принципі. Ці хлопці – ті ж аферисти, шулери, хоч і працюють в рамках закону.

  • Китайська новорічна легенда

    Китайська новорічна легенда

    В Азії проживає безліч народів, які відзначають різні свята. Проте існує одне свято, яке об’єднує їх всіх, – це китайський Новий рік.

    #img_left#Це свято завжди відзначається в період між серединою січня і серединою лютого. Кожен житель прикріплює над своїми дверима аркуші червоного паперу – красиво написані новорічні побажання. Крім того, вдосвіта стріляють петарди. Хочете знати чому?

    Існує легенда, що в далекі часи на суші і в морях жили могутні дракони. В ті часи на Тайвані ніхто не відзначав Новий рік. Але в одному селі цей день став найгіршим днем у році, тому що жителі вбили морського дракона.

    З тих пір дух цього дракона щороку повертався в село, вимагаючи, аби йому віддали на поживу новонародженого хлопчика. Одного року молода вдова Тен повинна була пожертвувати свого сина. Дізнавшись про це, вона не зневірилася. Вона багато роздумувала, молилася предкам і всім богам, яких знала, просила поради у священиків і у всіх жителів села. Але ніхто не знав, що зробити. Ситуація здавалася безнадійною.

    Стомлена довгим ходінням, очікуваннями і молитвами, вона заснула прямо біля сімейного вівтаря предків. Вона побачила сон і, коли прокинулася, зрозуміла, що треба робити. У її сні дракон боявся двох речей: гучного шуму і крові. Зазвичай, якщо хтось чогось боїться, він тікає.

    Вона була дуже бідною, але кмітливою

    Вдова порізала палець, забруднила кров’ю тканину і прикріпила її із зовнішнього боку дверей. Оскільки у неї не було грошей на покупку петард, вона зрізала гострим ножем з десяток стебел бамбука. Потім склала їх у формі піраміди перед своїми дверима так, щоб вони могли всі разом швидко згоріти, створюючи гучний тріск.

    Жінка чекала появи дракона, час тягнувся дуже довго, у всьому селі стояла тиша. Врешті-решт, вона почула крики духу дракона. У неї вистачило часу, щоб засвітити ліхтар і підпалити бамбук.

    Коли дух дракона побачив тканину, забруднену людською кров’ю, він сильно заревів. У ту ж мить пролунав тріск бамбука, що горів. Дракон, злякавшись вигляду людської крові і сильного шуму, втік.

    Після цього до будинку вдови збіглися всі жителі села. Всюди дзвеніли дзвони, звук гонгів ознаменував цей щасливий день, від радості люди висаджували у повітря петарди.

    З тих пір, щороку зовні на дверях поміщають аркуші червоного паперу і висаджують петарди вдосвіта, щоб дух дракона ніколи не повернувся…

    Версія французькою

  • Поради молодятам: радість у повсякденних турботах

    Поради молодятам: радість у повсякденних турботах

    Молоді люди, які беруть шлюб, повинні зрозуміти, що з цієї миті їм доведеться щодня витрачати багато часу і сил на звичайну домашню роботу.

    #img_left#До неї можна ставитися по-різному: як до нудного і важкого обов’язку або як до процесу творчості, співпраці. І в останньому випадку повсякденні турботи зміцнюватимуть любов і щастя подружжя. І дітей, які неодмінно з’являться у людей, що люблять один одного, буде легше залучити до сімейної праці, яку вони теж сприйматимуть як творчість.

    Ось декілька порад з організації домашньої роботи в сім’ї, якими ви можете скористатися:

    – не діліть роботу на чоловічу і жіночу, робіть її разом, але кожен прагніть робити те, що краще виходить;

    – критерієм розподілу домашніх справ повинна бути справедливість: більше обов’язків по будинку повинен брати на себе той, хто витрачає менше сил на роботі;

    – коли з’являться діти, вони також повинні брати участь у домашній роботі. Не біда, якщо спочатку вони більше заважатимуть, ніж допомагатимуть. Це триватиме недовго. Зате потім вони будуть надійними помічниками вам;

    – суботнє і передсвяткове прибирання потрібно організовувати наперед, і в ньому повинні брати участь усі члени сім’ї.

    #img_center_nostream#

    І ще одна порада, мабуть, найголовніша: робіть все із задоволенням. Адже любов живе радістю. Будьте вдячні коханій людині за все те гарне, що вона робить для вас: за смачний обід, за випрасувану сорочку, за пришитий гудзик і тоді всі побутові турботи будуть на радість всім членам вашої родини.