Blog

Захід розпочався вшануванням хвилиною мовчання жертв Голодомору і всіх жертв комуністичних злочинів та показом документального фільму «Незнаний голод» про трагічні події  1932-33 років. Фільм з Канади привіз сам режисер – Тарас Гуцало.  Фільм базований на інтерв’ю з живими свідками та дослідниками Голодомору, зокрема, з відомим вченим Гарвардського університету Джеймсом Мейсом. Ця мало відома на той час документальна стрічка була першим фільмом про Голодомор в Україні, випереджуючи навіть тепер добре відомі «Жнива розпачу», що так само створені в Канаді.

Ігор Лісодід як голова оргкомітету переконаний, що суд громадськості над злочинами комунізму зробити легко і суспільство вже давно готове до цього. А ось щоб зробити суд на державному чи міждержавному рівні – необхідно, щоб уряди країн були готові розробити нову законодавчу базу і вже на основі цього провести трибунал, або використати існуючу законодавчу базу відомих трибуналів. «Потрібно не допустити повернення комуністів, адже ця загроза не зникає. І комуністи в своїх програмах відверто пишуть, що вони підуть ленінським шляхом. А цей шлях пролягає по трупам мільйонів людей», – додав він.   

 Володимир Сергійчук, професор, доктор історичних наук України, наголосив, що «комуністична ідеологія себе вичерпала, вона виявилася недієздатною». «Зараз комунізм не користується популярністю серед людей. За цієї ідеології як людина, так і народ не можуть вільно розвиватися», – вважає він.

Рональдас Расінскас, виконавчий директор «Міжнародної комісії з оцінки злочинів радянського  та нацистського окупаційних режимів», запропонував визнати радянську ідеологію злочинною: «Історія    завжди була, є і буде сферою маніпуляцій суб’єктивних оцінок та інтерпретацій». Він порівняв два тоталітарні режими – комуністичний та фашистський – та ставлення до них литовців та євреїв. Пан Расінскас запропонував розширити концепцію геноциду і прийняти юридичні рамки, де злочини комуністичного режиму визначатимуться як злочини міжнародного масштабу проти людства і людяності, котрі не мають строку давності, а також ухвалити жорсткі закони та кримінальну відповідальність за заперечення злочинів комуністичних режимів. Він наголосив: «Треба пам`ятати, що непокараний злочин повторюється. Кримінальне судове покарання стало б даниною пам`яті загиблих, запорукою миру та стабільності в Україні, Європі та світі».

Дослідник комуністичної ідеології, голова секретаріату ОУН Роман Матузко в своїй доповіді викрив ідеологію, політику й основи економічного будівництва комуністичної теорії: «Якщо ми не будемо бачити практику теорії, ми ніколи не переможемо цю злочинну ідеологію».

Проводячи паралелі з сьогоднішньою ситуацією в Україні, він заявив: «Про яку судочинну систему можемо говорити, коли на сьогоднішній день система «власті совєтов» в Україні не ліквідована? Коли «вєрховний совєт» (не плутати з Верховною Радою) на сьогоднішній день в своїй більшості проімперського та прокомуністичного спрямування?» Він додав: «Я прагну, щоб ви усвідомили, з якою небезпечною ідеологією та тонкою системою впливу на людську підсвідомість ми зіштовхнулися».

Спеціальним гостем конференції був екс-держсекретар Канади з Азіатсько-Тихоокеанського регіону Девід Кілгур. На конференції він презентував незалежний звіт щодо сьогоднішніх злочинів комуністичної партії в Китаї. Разом із співавтором, Девідом Мейтасом, вони дійшли висновку, що тоталітарний режим КНР санкціонує вилучення органів у живих людей, послідовників Фалуньгун, після чого їхні тіла піддаються кремації для знищення доказів. Зараз духовна практика Фалуньгун переслідується в Китаї, а тисячі її послідовників піддаються тортурам в таборах, використовуються в якості рабської трудової сили, а також гинуть через вилучення життєво важливих органів. Пан Кілгур зазначив: «Історія Комуністичної партії – це історія страхітливих масових злочинів стосовно власного народу. Комуністичний режим [Китаю] знищив більше безневинних людей, ніж нацистська Німеччина і сталінський режим разом узяті. Спостерігається масове вбивство або відмова дівчаток від новонароджених. Широко застосовуються тортури. Здійснюється масове і довільне виголошення смертних вироків. Китай здійснює більшу кількість страт, ніж решта всіх країн разом узятих. Релігійні переконання пригнічуються…»
 
Девід Мейтас – міжнародний адвокат з прав людини, біженців та мігрантів вважає, що комуністична ідеологія призводить до однакової системи порушення прав людини в будь-якій країні, де вона панує. У своїй доповіді про корені комуністичної ідеології Девід Мейтас зазначив: «Переслідування проти Фалуньгун, яке ми бачимо в Китаї, не є суто китайською проблемою, це – комунізм. Так само, як і спровокований голод, який відбувався в Україні, був не лише українською проблемою. І як мовчали про голодомор в Україні або ж про нацистські табори смерті, так само блокується інформація про жорстоке переслідування послідовників Фалуньгун у Китаї. І ми бачимо схожі системи порушення прав людини, де б не панувала ця тоталітарна ідеологія».

Ян Якілек, представник міжнародної правозахисної організації International Society for Human Rights з Польщі, розповів про падіння комунізму в своїй країні: «Ідеологія комунізму в основному гарантує, що все буде приведено до найменшого спільного знаменника – найгірші люди прийдуть до влади й пануватимуть країною. Це урок, якого ми навчились в Польщі. Звичайно, в нашій країні комунізму ніхто не хотів, він був нав’язаний Радянським Союзом, Сталіним. Падіння комунізму в 1989 році було результатом того, що робочі та інтелектуали об’єднались і просто заявили: «Це має припинитися зараз!» І зараз комуністична партія в Польщі заборонена. Це прописано в конституції. Я сподіваюсь, що в Україні люди зможуть розпізнати справжню сутність цієї ідеології і підуть таким самим шляхом, що й ми».

Сергій Неділько – юрист, голова громадського об`єднання «Самостійна Україна», звернув увагу на те, що в міжнародній судовій практиці «злочини проти людства і проти людяності не мають терміну давності». Щодо механізму реалізації  Міжнародного суду над злочинами комунізму він також запропонував «звернутись до Президента, щоб утворити робочу групу для підготовки нормативних актів, які стосуються засудження тоталітарного режиму. Також  звернутись до відповідних державних органів України з вимогою почати процес примусового розпуску (ліквідації компартії) на тій підставі, що вона проголосила право наступництва злочинної КПРС». Таким чином, на його думку, від національного засудження комунізму можна перейти до міждержавного, а потім до міжнародного: «Якщо на національному рівні ми зможемо вирішити питання про визначення факту і засудження ми можемо створити міждержавну комісію або міждержавний суд разом з тими країнами Європи, які вже провели люстрацію, які так чи інакше засудили комуністичний режим».
 
Також з доповідями виступили Ванда Брідене – член правління Міжнародної асоціації колишніх політв‘язнів та жертв комунізму (Inter-Asso) (Німеччина), Євген Пронюк – голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів та репресованих (Україна), Степан Кириленко – заступник голови Київської організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса (Україна), Андрій Мохник  – голова Київської міської організації ВО «Свобода» (Україна), Іван Крулько – голова Молодого Народного Руху, член політради НРУ (Україна), Вікторія Сюмар – виконавчий директор Інституту масової інформації (Україна),  Максим Гафіяк – голова Київського регіонального відділення Міжнародної Правозахисної Асамблеї, член Українського Комітету «Гельсінкі-90» (Україна).
Учасники конференції ухвалили резолюцію щодо подальшої розробки правових механізмів, які дозволять провести Міжнародний суд над злочинами комунізму проти людства, заборонити комуністичну ідеологію як людиноненависницьку та унеможливити повторення злочинів комунізму у майбутньому. Окремо була винесена резолюція щодо становища в Китаї, де в живих послідовників Фалуньгун вилучаються для продажу органи, як акту нового, небувалого до цього в історії людства, яскравого прикладу нового виду геноциду.