Blog

В древних легендах, рассказах и рукописях содержатся данные об уникальных технических достижениях древних государств. Немало таких изобретений дошли до наших дней и являются примерами блестящих инженерных разработок. Другие же были утеряны, так что даже упоминания о них порождают дискуссии, существовали ли они на самом деле.

Вашему вниманию предлагается обзор шести упомянутых в древних письменных источниках технических разработок, которые были утеряны.

Греческий огонь: химическое оружие

Использование греческого огня римлянами против кораблей Фомы Славянина, миниатюра Иоанна Скилицы, Х—ХI век. Иллюстрация: Wikimedia Commons

Вещество, известное под названием «греческий огонь», широко применяли византийцы с VII по XII век во время морских сражений. Этой жидкостью выстреливали из медных труб — сифонов, она горела на воде, и, по преданию, потушить её можно было только уксусом, песком или мочой.

Рецепт изготовления греческого огня византийцы держали в строгой тайне, и в конце концов он был утерян. Известно, что аналоги греческого огня в те времена использовали также англы, русичи и китайцы.

Гибкое стекло

До нынешних дней дошли лишь три упоминания в древних источниках о веществе, которое называли гибким стеклом или vitrum flexile, и учёные сомневаются насчёт того, существовал ли такой материал на самом деле.

Впервые историю его появления описал Гай Петроний Арбитр, который жил в 27—66 годах до нашей эры. Согласно его записям, материал с удивительными свойствами представил один из стеклодувов императору Тиберию (правил в 14—37 годах). Мастер взял стеклянный сосуд и бросил на пол. От этого он не разбился, а только помялся, и стеклодув легко вернул «стеклянной» ёмкости утраченную форму.

Якобы опасаясь того, что ценные металлы обесценятся, Тиберий приказал отрубить голову стеклянных дел мастеру, чтобы секрет изготовления гибкого стекла умер вместе с ним.

Мраморная статуя императора Тиберия. Фото: Marie-Lan Nguyen/Wikimedia Commons

Плиний Старший (23—79 годы нашей эры) также упоминал эту историю. По его утверждениям, несмотря на то что об этом случае говорят все, он может быть и выдуманным.

Несколько веков спустя Дион Кассий, рассказывая такую историю, писал о стеклодуве как о некоем маге. По его версии, стеклянная ёмкость разбилась, и мастер голыми руками восстановил её целостность.

В наши дни гибкое стекло было изобретено в 2012 году компанией Corning, и оно может использоваться при строительстве солнечных панелей. Если во времена Римской империи и существовало гибкое стекло, то оно опередило время на несколько тысяч лет.

Противоядие от всех ядов

Так называемое «универсальное противоядие», действовавшее против всех ядов, было, по преданию, разработано царём Митридатом VI, а усовершенствовал его личный врач императора Нерона. Рецепт его позже был утрачен. Современная исследовательница Адрианна Мэйор (Adrienne Mayor), фольклорист и историк из Стэнфордского университета, утверждает, что среди ингредиентов универсального противоядия был опиум, нарезанные гадюки в сочетании с небольшими дозами ядов и их противоядий.

Изображённый в образе Геракла Митридат VI, мрамор. Фото: Sting/Wikimedia Commons

Удивительное противоядие было известно под названием митридатиум.

Позже современную версию такого вещества пытался создать советский химик Сергей Попов.

Оружие из солнечных лучей

Гравюра, изображающая, как с помощью параболических зеркал — разработки Архимеда — подожгли римские корабли у Сиракуз. Иллюстрация: Wikimedia Commons

Древнегреческий математик Архимед (287—212 годы до нашей эры) разработал оружие, которое использовало полированные бронзовые щиты, чтобы отразить и направить в определённую точку солнечные лучи.

В 2004 году такое оружие пытались собрать в рамках программы «Разрушители мифов», однако исследователям это не удалось, и они сделали вывод, что его не существовало на самом деле. Позже, в 2005 году, построить такое оружие попытались студенты Массачусетского технологического института, и им это удалось: с помощью системы отражателей они сожгли лодку в гавани Сан-Франциско.

Римский бетон

Сооружение, построенное с использованием бетона 2000 лет назад, Рим, Италия. Фото: Xerones/Flickr.com

Бетон, который использовали в строительстве древние римляне, значительно превышает по прочности и долговечности современный: в то время как сооружения, построенные при Римской империи, сохранялись на протяжении тысячелетий, современные проявляют признаки старения уже через 50 лет эксплуатации.

В последние годы исследователи приложили немало усилий, чтобы выяснить, какой секретный ингредиент входил в состав римского бетона. Им оказался вулканический пепел.

Дамасская сталь

В Средние века клинки из дамасской стали изготавливали на Ближнем Востоке. Литой булат, который называли дамасской сталью, славился своей прочностью. Существует утверждение о том, что до начала промышленной революции это был самый прочный известный людям металл, однако сейчас его существование часто подвергают сомнению.

Сторонница альтернативной науки, исследовательница Крис Херст утверждает, что для изготовления таких клинков использовались своего рода нанотехнологии — в том смысле, что материалы в процессе производства стали реагировали на квантовом уровне. В материале якобы формировалась структура из нанотрубок, что приводило к его исключительной прочности.

Китайські християни моляться під час служби у підпільній незалежній протестантській церкві, 12 жовтня, Пекін. Китай, який офіційно є атеїстичною країною, наклав на християн багато обмежень і дозволяє законно практикувати їм свою віру тільки у схвалених державою церквах. Фото: Kevin Frayer/Getty Images

Християни у Китаї зараз вступають у небезпечну зону: ця релігія набуває популярності, а в умовах правління атеїстичної компартії Китаю це означає проблеми.

За деякими оцінками, у Китаї зараз налічується до 100 мільйонів християн. Ця цифра є важливою — Фалуньгун практикувало теж близько 100 мільйонів людей, коли китайський режим почав жорстоке переслідування цього мирного вчення, яке базується на істині, доброті й терпінні.

Річ у тім, що, як і з Фалуньгун, коли почалося переслідування у 1999 році, кількість християн у Китаї може зараз перевищити 85 млн членів компартії Китаю.

І китайський режим вже нарощує своє придушення християн.

New York Daily News повідомив напередодні Різдва, що в одній лише провінції Чжецзян влада Китаю демонтувала хрести із понад 400 церков.

У різдвяний тиждень у чжецзянському місті Веньчжоу, повідомляє Daily News, китайський режим заборонив усі святкування Різдва у дитячих садках і початкових школах.

«Раніше в нас були інструкції щодо іноземних свят, таких як Різдво, але цього року ми вперше дали більш чітке повідомлення», — цитує Daily News чиновника у сфері освіти.

Але найважливішим у цій новині є дещо приховане.

У серпні китайський режим змусив християнських пасторів і богословів взяти участь у національному семінарі у Пекіні, згідно з Daily News. І на тому семінарі їх проінструктували, як уберегти християнську віру від іноземного впливу та адаптувати її до Китаю.

Уберегти християнську віру в Китаї «від іноземного впливу» є фразою із підтекстом. Формулювання тут є важливим і бере свій початок від того, коли китайський режим знищував традиційні релігії і створював свої власні їх версії, щоб замінити знищені релігії.

Нові релігії

У 1950-х роках компартія Китаю перебувала у процесі знищення всієї традиційної культури і віри. Коли компартія Китаю заарештовувала і вбивала буддійських настоятелів і даоських священиків, вона заснувала дві організації, що створили її власну версію цих релігій.

Для буддизму компартія Китаю у 1952 році створила Китайську буддійську асоціацію. Для даосизму у 1957 році — Китайську даоську асоціацію. Обидві нові асоціації почали просувати змінені форми цих традиційних релігій, де було викинуто багато основоположних речей. Обидві організації також заявили, що «підкоряються вождю Народного уряду».

Тих, хто відмовився прийняти ці змінені релігії, піддали переслідуванням. «Велика Епоха» відзначила у своїй редакційній серії статей «Дев’ять коментарів», яка отримала багато нагород: «Буддистів і даосів, які залишилися відданими і дотримувалися заповідей, затаврували як контрреволюціонерів або членів забобонних сект і таємних товариств».

Під революційним гаслом про очищення буддистів і даосів їх садили у в’язницю, примушували до «перевиховання шляхом праці» або навіть страчували, наголошується у «Дев’яти коментарях».

Китайские христиане молятся во время службы в подпольной независимой церкви, Пекин. Китай, который официально является атеистической страной, наложил на христиан много ограничений и позволяет законно практиковать им свою веру только в одобренных государством церквях. Фото: Kevin Frayer/Getty Images

Быть в Китае христианином становится опасно: религия приобретает популярность, а в условиях правления коммунистической партии, исповедующей атеизм, это может принести большие неприятности.

По некоторым оценкам, в Китае в настоящее время проживает до 100 миллионов христиан. Эта цифра является ключевой — Фалуньгун практиковало тоже примерно 100 миллионов людей, когда китайский режим начал жестокое преследование этого мирного учения, которое основывается на истине, доброте и терпении.

Дело в том, что, как и в ситуации с Фалуньгун, когда началось преследование в 1999 году, количество христиан в Китае сейчас может превысить 85 млн человек, состоящих в компартии Китая.

В канун Рождества издание New York Daily News сообщило, что в одной лишь провинции Чжэцзян власти Китая убрали кресты с более чем 400 церквей.

В рождественскую неделю в городе Вэньчжоу провинции Чжэцзян, по сообщению Daily News, Пекин запретил все празднования Рождества в детских садах и начальных школах.

«Раньше мы давали рекомендации по проведению иностранных праздников, таких как Рождество, но в этом году мы впервые выдали более чёткое уведомление», — цитирует Daily News чиновника в сфере образования.

Однако самое важное в этой новости различить трудно.

Согласно информации Daily News, в августе компартия заставила христианских священников и богословов участвовать в национальном семинаре в Пекине. И на семинаре их проинструктировали, как уберечь христианскую веру от иностранного влияния и адаптировать её к Китаю.

Уберечь христианскую веру в Китае «от иностранного влияния» — фраза с подтекстом. Формулировка здесь важна, она восходит к тем временам, когда компартия уничтожала традиционные религии и создавала свои собственные их версии, чтобы заменить уничтоженные религии.

Новые религии

В 1950-х годах компартия Китая находилась в процессе уничтожения всей традиционной культуры и веры. Когда компартия Китая арестовывала и убивала буддийских настоятелей и даосских священников, она создала две организации, которые насаждали её собственную версию этих религий.

Для буддизма компартия Китая в 1952 году создала Китайскую буддийскую ассоциацию. Для даосизма в 1957 году — Китайскую даосскую ассоциацию. Обе новые ассоциации начали продвигать изменённые формы этих традиционных религий, из которых были выброшены многие основополагающие вещи. Обе эти организации заявили, что «подчиняются вождю народного правительства».

Отказавшихся принять эти изменённые религии подвергли преследованиям. «Великая Эпоха» отметила в своей получившей множество наград редакционной серии статей «Девять комментариев»: «Буддистов и даосов, которые остались преданны и соблюдали заповеди, заклеймили как контрреволюционеров или членов суеверных сект и тайных обществ».

Под революционным лозунгом об очищении буддистов и даосов их сажали в тюрьму, принуждали к «перевоспитанию посредством труда» или даже казнили, отмечается в «Девяти комментариях».

Читайте также:

В Китае намеренно сносят христианские церкви

В Китае ужесточили преследование христиан

У давніх легендах, оповіданнях та рукописах містяться дані про унікальні технічні досягнення давніх держав. Чимало таких винаходів дійшло до наших днів і є прикладами блискучих інженерних розробок давнини. Інші ж були втрачені, так що навіть згадки про них породжують дискусії про те, чи існували вони насправді.

Вашій увазі пропонується добірка із 6 цікавих згаданих у давніх письмових джерелах технічних розробок, які пізніше були втрачені.

Грецький вогонь: хімічна зброя

Використання грецького вогню римлянами проти кораблів Фоми Слов’янина, мініатюра Іоанна Скилиці, Х—ХІ ст. Ілюстрація: Wikimedia Commons

Речовину, відому під назвою «грецький вогонь», широко застосовували візантійці з 7 до 12 століття під час морських битв. Цією рідиною вистрілювали із мідних труб — сифонів, вона горіла на воді, і, за переказами, загасити її можна було тільки оцтом, піском або сечею.

Рецепт виготовлення грецького вогню візантійці суворо тримали у тайні, і зрештою він був втрачений. Відомо, що аналоги грецького вогню в ті часи використовували також англи, русичі та китайці.

Гнучке скло

До нинішніх днів дійшли лише три згадки у давніх джерелах речовини, яку називали гнучким склом або vitrum flexile, і науковці мають сумніви щодо того, чи існував такий матеріал насправді.

Вперше історію його створення написав Гай Петроній Арбітр, що жив у 27—66 роках до нової ери. За його переказом, матеріал із дивовижними властивостями представив один зі склодувів імператору Тиберію (правив у 14—37 роках). Майстер взяв скляний сосуд і кинув на підлогу. Від цього той не розбився, а тільки пом’явся, і склодув легко повернув «скляній» ємності втрачену форму.

Нібито побоюючись того, що цінні метали знеціняться, Тиберій наказав відрубати голову скляних справ майстру, щоб секрет виготовлення гнучкого скла помер разом із ним.

Мармурова статуя імператора Тиберія. Фото: Marie-Lan Nguyen/Wikimedia Commons

Пліній Старший (23—79 роки нової ери) також згадував цю історію. За його твердженнями, незважаючи на те, що про цей випадок говорять усі, це може бути вигадкою.

Кілька століть потому Діон Кассій, переповідаючи таку історію, писав про склодува як про якогось мага. За його версією, скляна ємність розбилася, і майстер голими руками відновив її цілісність.

В наші дні гнучке скло було винайдене у 2012 році компанією Corning, і воно може використовуватись при будівництві сонячних панелей. Якщо за часів римської імперії і існувало гнучке скло, то воно випередило час на кілька тисяч років.

Протиотрута до всіх отрут

Так звана «універсальна протиотрута», що діяла проти всіх отрут, була, за переказом, розроблена царем Мітрідатом VI Евпатором, а удосконалив її особистий лікар імператора Нерона. Рецепт її пізніше був втрачений. Сучасна дослідниця Адріанна Мейор (Adrienne Mayor), фольклорист і історик зі Стенфордського університету, стверджує, що серед інгредієнтів універсальної протиотрути був опій, нарізані гадюки у поєднанні із невеликими дозами отрут та їхніх антиотрут.

Зображений в образі Геракла Мітрідат VI Евпатор, мармур. Фото: Sting/Wikimedia Commons

Дивовижна протиотрута була відома під назвою мітрідатіум.

Пізніше сучасну версію такої речовини намагався створити радянський хімік Сергій Попов.

Зброя із сонячних променів

Гравюра, що зображує, як за допомогою параболічних дзеркал за розробкою Архімеда були підпалені римські кораблі біля Сіракуз. Ілюстрація: Wikimedia Commons

Давньогрецький математик Архімед (287—212 роки до нової ери) розробив зброю яка використовувала поліровані бронзові щити, щоб відбити та направити у певну точку сонячні промені.

У 2004 році таку зброю намагалися зібрати в рамках програми «Руйнівники міфів», однак їм це не вдалося, і вони зробили висновок, що вона була вигаданою. Пізніше, у 2005 році, побудувати таку зброю спробували студенти Массачусетського технологічного інституту, і їм це вдалось: за допомогою системи відбивачів вони спалили човен у гавані Сан-Франциско.

Римський бетон

Споруда, зведена із використанням бетону 2 тисячі років тому, Рим, Італія. Фото: Xerones/Flickr.com

Бетон, що використовували у будівництві давні римляни, значно перевищує за міцністю та довговічністю сучасний: у той час як споруди, побудовані за Римської імперії, збереглися протягом тисячоліть, сучасні проявляють ознаки старіння вже через 50 років експлуатації.

В останні роки дослідники доклали немало зусиль, щоб з’ясувати, який секретний інгредієнт входив до складу римського бетону. Ним виявився вулканічний попіл.

Дамаська сталь

Меч, викуваний із дамаської сталі. Фото: NearEMPTiness/Wikimedia Commons

У Середні віки клинки із дамаської сталі виготовляли на Близькому Сході. Зварювальний булат, який називали дамаською сталлю, славився своєю міцністю. Існує твердження про те, що до початку промислової революції це був найміцніший відомий людям метал, однак нині його існування часто піддають сумніву.

Альтернативна дослідниця Кріс Херст стверджує, що для виготовлення таких клинків використовувались свого роду нанотехнології — в тому сенсі, що матеріали в процесі виробництва сталі реагували на квантовому рівні. В матеріалі нібито формувалась структура із нанотрубок, що приводило до його виключної міцності.

Так це було насправді чи ні — сказати важко, але очевидно, що історія надійно зберігає багато цікавих загадок!

---

Читайте також:
Наука австралійських аборигенів: примітивна чи розвинена по-іншому?
Єгиптолог розшифрував листа солдата 1800-літньої давності
Неймовірні споруди, знайдені на дні морів: Топ-7