antonprima.pro

Blog

  • Вибух на угорському заводі загрожує Європі екологічною катастрофою. Фоторепортаж

    Вибух на угорському заводі загрожує Європі екологічною катастрофою. Фоторепортаж

    В угорській річці Маркал в результаті забруднення отруйними хімікатами внаслідок аварії на алюмінієвому заводі, загинуло все живе, заявляють екологи. За даними ВВС, хімікати вже потрапили в один з рукавів річки Дунай.

    Причиною цього стала техногенна катастрофа в Угорщині, що почалася з вибуху резервуару з так званим червоним шламом на глиноземному заводі в місті Айка. Червоний шлам являє собою густу суміш, у якій міститься хром, кадмій, свинець, миш’як, оксиди заліза, алюмінію, титану а також луг. Червоний шлам при потраплянні на шкіру роз’їдає її і призводить до сильних опіків. Як заявили експерти Всесвітнього фонду охорони дикої природи, токсичні метали, що містяться у шламі, вбивають флору і фауну і можуть призвести до забруднення грунтових вод.

    Сьогодні фахівці вже визнають, що екологічна катастрофа в Угорщині за своїми масштабами стала найбільшою в Європі за останні 20 років. За попередньою оцінкою, на очищення території знадобиться кілька місяців, а можливо і цілий рік. Угорській казні це буде коштувати десятки мільйонів євро.

    В результаті витоку хімікатів чотири людини загинули, 120 постраждали. Шість людей вважаються зниклими без вісті, вісім знаходяться в лікарнях у критичному стані через хімічні опіки. Сотні жителів районів, розташованих поряд з комбінатом, евакуйовані в безпечне місце.

    #img_gallery#

  • Презентація колекції Kinder Aggugini Весна/Літо 2011 на Тижні моди в Лондоні

    Презентація колекції Kinder Aggugini Весна/Літо 2011 на Тижні моди в Лондоні

    У Лондоні пройшов Тиждень моди, в ході якого свої роботи показали більше 200 дизайнерів з 180 країн.

    Представляємо вашій увазі показ колекції Kinder Aggugini Весна/Літо 2011 на Тижні моди в Лондоні.

    #img_gallery#

  • Амстердам: місто каналів і мостів

    Амстердам: місто каналів і мостів

    #img_left_nostream#Амстердам … місто тисячі каналів. Але ж це було звичайне рибальське село, щоправда, з того часу пройшло 900 років.

     

    Славу Амстердаму приніс Золоте XVII століття, коли процвітали торгівля, ремесла, мистецтво, і, особливо живопис. Саме тоді були споруджені основні напівкруглі концентричні канали, які надали місту неповторний образ – «Singel», «Prinsengracht», «Herengracht», «Keizersgracht».

    По каналах розвозили харчі й товари з морського порту до всіх районах міста. А розвантажували кораблі з допомогою канатів, закріплених під самим дахом на кронштейнах будинків. І самі будинки, стіни їх фасадів були складені, як би нахилившись вперед, щоб вантаж провисав, а не повз по стіні. Тому коли дивишся уздовж вулиці на будинку, вони стоять незграбно – розчепірені, як моряки, що зійшли на берег після довгого плавання.

    #img_left_nostream#Амстердам розташований в гирлі річки Амстел, яка впадає в затоку Ай Північного моря.

    Низинні місця тут були багнистими, болотистими, для житла зовсім непридатними. Але працьовитість і старанність жителів зробили ці краї не тільки благодатними, але і привітними.



    Не вікно в Європу, а Європу – у вікно

    Гуляючи вузькими вуличками Амстердама, уздовж його каналів, я на хвилинку затрималася на пішохідному містку, щоб подивитися вниз на темну воду. Згадалася Леб’яже канавка біля Літнього саду в Пітері.

    Тільки вода там прозоріше і більше блакиті: північна прохолода позначається. Ах, ось звідки виник Санкт-Петербург, місто, видатний серед інших російських міст, місто-красень! Петро I повертався з Голландії в Росію, натхненний ідеєю створити #img_left_nostream#подібний місто на землях своєї імперії. Так що, рідний батько Санкт-Петербурга – Амстердам. Як говоритися, плоть від плоті.

    Правда, матір’ю в цьому випадку доведеться назвати Петра Великого. Смішно виходить – така собі одностатева сім’я.

    Втім, для Амстердама тут немає нічого дивного: в шлюб тут нерідко вступають два чоловіки, дітей усиновляють. Але про це іншим разом.

    Тепер стало ясно, чому цар Петро не побоявся болотистих низин у Фінської затоки, закладаючи Пітер на Неві, немов Амстердам на Амстел. Звідси ці #img_left_nostream#легко впізнавані канали Санкт-Петербурга, ці низькі мости, вигнуті, як спина стривоженої кішки. З Амстердама.  

    В ті століття Петро Великий вирішив перенести частину Європи в Росію, немов на дику лісову яблуню прищепити персик. Образно кажучи, через «вікно» перетягнути в місто на Неві цивілізацію з досить розвиненою тоді Голландії. Государь-імператор хотів влити «свіжу кров» в економіку щоб зміцнити державу. Тому й бороди голив, тому й кави змушував купців пити, мови іноземні освоювати, та примушував боярських синів їхати до Європи вивчати науки, ремесла та торгівлю. І вийшло-таки, через 300 років традиція відправляти нащадків у Кембридж та Оксфорд все ж залишилася.

    Однак, якщо порівнювати Санкт-Петербурга з Амстердамом, як на мене, то місто Петра прекрасніше, можливо тому, що цар скликав найкращих італійських архітекторів щоб гідний вигляд мала північна столиця. Але повернемося до Голландії.

     

    #img_left_nostream#Скромна чарівність Амстердама

    Є в цьому місті особлива притягальна сила. Він не має бездоганну красу, скоріше, це буденне місто, місто-трудівник. Сильний внутрішній дух, його багата історія.

    Чому ж Амстердам має настільки скромний вигляд? У XVII столітті, коли відбувалася основна забудова міста, в цей успішний для Голландії вік розквіту голландські бюргери воліли замість розкоші скромність. До того часу королівство Нідерланди якраз розділилося на 2 країни – Бельгію, що сповідувала католицизм, і Голландію, де панувала протестантська релігія. Жителі північних провінцій Нідерландів, тобто утвореної Голландії, були люди глибоко віруючі. А протестантам були чужі показна розкіш. Розкішний стиль рококо, який панував в католицькій Європі, голландські бюргери не прийняли. Навіть міську ратушу Амстердаму, #img_left_nostream#зведену відразу після поділу держави, вони вибудували з підкреслено скромним декором.

    В історичному центрі міста фасади житлових будинків, розташованих вздовж каналів, мають, як правило, лише по два вікна. За старих часів з ширини фасаду стягували великий податок, і власники пристосувалися будувати вузькі довгі будинки, в яких і самі кімнати, і сходові клітини були надзвичайно тісними.

    Самий вузький будинок в Амстердамі всього 2 метри заширшки і 6 метрів завдовжки. Тут не зайве згадати, що земля в Амстердамі відвойована у моря, та й взагалі, 40% всієї площі Голландії знаходиться нижче рівня океану, тому земля цінується дорого, і ставляться до неї бережно.

    Голландія пишається та береже своє минуле. Нові споруди старого Амстердама талановиті архітектори гармонійно вписують у вигляд міста, зберігаючи неповторний шарм часів Рембрандта та Вермера.

    #img_left_nostream#Де кораблі вище літаків

    Дивовижне місто Амстердам – сюрпризи сюрпризами поганяють. Літаки прибувають в аеропорт Схіпхол, який збудований на дні висохлого озера Харлемермеер. Виявляється це нижче за рівень моря на 4,5 метра, тобто, кораблі в амстердамському порту вище літаків.

    Центральний вокзал в Амстердамі однією стороною звернений до суші, до міста: тут зупиняються трамваї, а іншою – на море: тут швартуються кораблі.

    Буль-буль і статистика

    В місті 1200 мостів, а довжина всіх каналів сягає 100 кілометрів. Але муніципалітет завзято слідкує за чистотою каналів, регулярно проводяться роботи з очищення. Серед мотлоху, піднятого з дна каналів велика кількість велосипедів, фотоапаратури та автомобілів. В Амстердамі є традиція – поховання велосипеда, коли двоколісний транспортний засіб #img_left_nostream#урочисто скидають у воду. Варто згадати, що кількість велосипедів в столиці Голландії перевищує кількість її жителів, включаючи немовлят, в чотири рази. Якщо коротше: народилася людина, і відразу стала володарем чотирьох велосипедів.

    Рідко біля яких каналів є огородження, тому автомобілі та велосипеди, які ставлять на стоянку у каналів, іноді виявляються під водою. За середньою статистикою, кожного тижня в канал пірнає щонайменше один автомобіль. А коли проходять футбольні міжнародні матчі, горе тим власникам, хто припаркував свою машину біля кромки каналу поблизу пивного бару. Після матчу з бару вилітає збуджена публіка, немов пробка з пляшки шампанського. І ця некерована енергія змітає все на своєму шляху. Часом на цьому шляху трапляються автомобілі. Буль-буль-буль … і нема машини.

    Звичайно, тут середня статистика не витримує, і крива кількості авто, що пішли під воду, злітає вгору.

    Життя на воді – пісня!

    Жити в катері, пришвартованому до берега каналу, коли навколо плескаються качки, пропливають білі лебеді та очманілі від подиву туристи, чи це не задоволення?! Можна закинути вудку прямо через вікно, не виходячи з каюти. Дивишся, і риба клюне до вечері. Удень можна вийти на палубу і розкинувшись на шезлонгу, почитати свіжу газету або переглянути останні новини в Інтернет.

     

    Після війни, коли була проблема з житлом, заселили катери й дебаркадери, що стоять на каналах. З тих пір багато людей живуть на воді, одні легально, вони узаконили своє житло, інші – ні. У деяких катерах проведено опалення, електрику, навіть газ, інші обходяться без цього. Для багатьох заможних людей дебаркадер служить місцем усамітнення та відпочинку. В Амстердамі числиться близько двох тисяч поштових адрес на воді.

    І ще, ще, ще …

    Ми ж ще не сказали про голландський сир, про відомі на весь світ голландські тюльпани та «Великих голландців», художників, які прославили свою країну в Золотому столітті. Ми не згадали навіть про всенародне свято – День народження королеви, коли в Амстердам з’їжджається чи не вся молодь Європи, і все місто перетворюється на величезну помаранчеву дискотеку. Чому помаранчеву? Це державний колір і улюблений колір королеви. Ми навіть не заїкнулися про принципи виховання дітей, не згадали про музеї Амстердама, яких немає в жодному місті світу. І найголовніше, ми не сказали про чудових людей – голландців, привітних, спокійних і скромних.

    Амстердам – як коробка шоколадних цукерок, де кожна має свою начинку. Тут є, що пробувати. На будь-який смак.

     
     
  • У Китаї почав діяти новий закон про державні таємниці

    У Китаї почав діяти новий закон про державні таємниці

    З першого жовтня вступив у дію новий закон КНР про захист державних таємниць. Деякі формулювання закону написані ще більш розмито, ніж раніше. На думку аналітиків, це надасть комуністичній владі більш широке поле для цензури і контролю інформації.

    #img_left#Сам закон про державні таємниці Китайської Народної Республіки вперше з’явився в травні 1989 року. Нині в нього були внесені поправки, згідно з якими вимоги до громадян значно підвищилися, як і підвищилася розмитість формулювань, відзначають адвокати.

    Наприклад, раніше закон забороняв через особисте листування «розголошувати» державні таємниці, а в новій версії йдеться, що в особистому листуванні заборонено «зачіпати» державні таємниці.

    На думку аналітиків, нове формулювання необмежено розширює область поняття «державної таємниці» і може довільно використовуватися владою.

    Новий закон також посилює цензуру в Інтернеті. Крім цього він розміщений на сайті уряду в розділі, де не збираються зауваження і думки людей, а сам процес прийняття цих поправок був здійснений таємно від народу.

    Одна з редакторів гонконзького журналу Open Magazine Цай Юнмей вважає, що новий закон про державні секрети фактично вимагає від віртуальних ЗМІ, а також Інтернет-компаній здійснювати контроль і цензуру дій Інтернет-користувачів і насаджує «культуру доносів».

    «У континентальному Китаї доноси завжди були звичайною справою, зараз для компартії все складніше втримати ідеологічний контроль над людьми. Вона намагається утриматися при владі за допомогою розвитку економіки, техніки і т.п. Отже, чиновники тепер намагаються стимулювати людей, які користуються Інтернетом, доносити один на одного», – говорить Цай.

    Китайський адвокат Мо Шабін вважає, що сам закон про державні таємниці, а також те, як його застосовують на практиці органи юстиції, йде в розріз з правом громадян знати правду.

    «Наприклад, влада звинуватила в розголошуванні державної таємниці Чжао Яна за матеріал для американської газети New York Times про те, що Цзянь Цземінь пішов на пенсію. Чжао є офіційним кореспондентом цієї газети. По цій статті влада також звинуватила Ши Тао, який повідомив закордонним ЗМІ зміст наказу відділу пропаганди компартії китайським ЗМІ, в якому останнім заборонялося повідомляти інформацію про повстання студентів в 1989 році, про Фалуньгун, про народні масові протести і т.д. Все це насправді не може вважатися державною таємницею, а відноситься до інформації, про яку обов’язково повинні знати громадяни», – пояснює адвокат.

    Ніби відгукнувшись на цю політику влади, нещодавно на одному з відомих китайських Інтернет-форумів генеральний директор найбільшого в КНР оператора мобільного зв’язку China Mobile Ван Цзяньчжоу повідомив, що їхня компанія легко може отримати особисті дані всіх користувачів їх послуг, а також дізнатися про їх місце знаходження і надати цю інформацію органам безпеки якщо вони того зажадають.

    Число користувачів цього оператора стільникового зв’язку в КНР складає більше 300 млн. чоловік і кожен місяць воно збільшується на 60 тисяч.

    Відомий економіст, головний редактор американського журналу, що видається китайською «Дослідження сучасного Китаю», доктор наук Чен Сяонун зазначив, що китайська влада ніколи не давала чіткого визначення, що ж у КНР вважається державною таємницею.

    «Китайська влада ніколи не пояснювали конкретно, що може називатися державною таємницею і при звинуваченні когось ніколи не говорили яка саме державна таємниця була розголошена. У китайському суспільстві уряд втручається абсолютно в усе, одночасно із цим він стоїть над законами і може маніпулювати ними у відповідності зі своїми намірами», – говорить Чен.

    Китайський аналітик Лі Хункуан вважає, що цей новий закон допоможе владі КНР узаконити цензуру Інтернету, яку вони здійснюють і закрити рот США та іншим західним країнам, сказавши, що діють суворо у відповідності до законів країни і що в Китаї існує верховенство закону.

    «Насправді для контролю інформації компартії Китаю не потрібні жодні закони. Закони ніколи не були перешкодою для правлячого режиму. Всі ці методи, які використовує влада, завдають шкоди не тільки правозахисникам, але фактично і всьому китайському народу», – упевнений Лі.

  • Україна зіграла внічию з Канадою

    Україна зіграла внічию з Канадою

    #img_left_nostream# Збірна України зуміла відігратися, програючи Канаді після першого тайму з рахунком 0:2.

    Збірна України зіграла в результативну нічию 2:2 у товариському матчі зі збірною Канади. Гра проходила на стадіоні "Динамо" імені Валерія Лобановського у присутності 8 тисяч глядачів.

    Перший тайм сенсаційно виграли канадці, забивши два м’ячі у ворота П’ятова. На 12-й хвилині Сімеон Джексон втік від Романчука і чи то навісом, чи то ударом закинув м’яч у дальній кут воріт Пятова.

    А через 17 хвилин канадці реалізували контратаку. Лідер канадської збірної Атіба Хатчінсон з ПСВ отримав передачу на хід між двома захисниками, обіграв Пятова і спокійно відправив м’яч у порожні ворота.

    Такий перебіг подій ввів "синьо-жовтих" у ступор і біля воріт канадських воріт не було небезпеки.

    У перерві Калитвинцев кинув у бій всіх свої козирі з лавки запасних і це не могло не принести результат. На 59-й хвилині Гусєв після пасу Алієва сильно пробив з 14-ти метрів. М’яч потрапив у стійку, а на добиванні зіграв Мілевський. Однак майже відразу канадці ледве не забили гол у відповідь, однак Хатчінсон не реалізував вихід сам на сам, пробивши поруч зі стійкою.

    Другого голу українців довелося чекати ще 20 хвилин. Алієв з кута поля відкотив м’яч під удар Тимощуку, а Анатолій потужно вистрілив в ближній кут. Невеликий рикошет, і м’яч і сітці.

    У підсумку, нічия 2:2. Результат по грі.

    Вже у понеділок українці зіграють з Бразилією. З такою грою шансів проти "пентакампеонів" небагато.

    Зазначимо, що матч з Канадою був сотим у футболці збірної для Андрія Шевченка і 99-м для Анатолія Тимощука.

    Товариський матч

    Україна – Канада – 2:2

    Україна: Пятов, Федецький, Мандзюк, Кучер, Романчук, Кулаков (Тимощук, 46), Гай (Гусєв, 46), Ротань (Алієв, 46), Воронін (Олійник, 46), Шевченко (Худоб’як, 90), Селезньов (Мілевський , 46)

    Канада: Хіршфельд, Сталтері, Яковіч, Стрейт, де Йонг, Сімпсон (Накадзіма-Фарран, 86), Хатчінсон, Берньє, Оушен (Хабер, 74), Болье-Борголь (Ледгервуд, 68), Джексон

    0:1 Сімеон Джексон, 12
    0:2 Атіба Хатчінсон, 29
    1:2 Артем Мілевський, 59
    2:2 Анатолій Тимощук, 80

    За матеріалами: prosport

  • Через повені на о.Хайнань постраждало більше 1,6 млн людей

    Через повені на о.Хайнань постраждало більше 1,6 млн людей

    #img_left_nostream#Китай. Найсильніші за 50 років повені продовжують бушувати на острові Хайнань. Наразі затоплено більше тисячі сіл, евакуйовано 210 тис. людей, всього постраждало більше 1,6 млн чоловік, економічний збиток перевищив 160 млн доларів США.

    За інформацією місцевої влади провінції Хайнань, у деяких районах кількість опадів, що випали за останні дні перевищила 1,2 метри, повені охопили практично весь острів, магістралі перетворилися на річки, сотні сіл – в острови, глибина води навколо них сягає двох метрів.

    Згідно з даними місцевого Головного штабу по боротьбі з паводками і засухою на 7 жовтня, у всій провінції затоплено більше тисячі сіл і майже 100 тис. га сільгоспугідь, постраждав 1,65 млн чоловік, одна людина загинула, троє пропали без вісті; зруйновано 580 будинків; прямий економічний збиток становить 1,131 млрд. юанів ($ 161,5 млн.), інформує агентство China News.

  • Тибет більше 100 років тому: старі фотографії

    Тибет більше 100 років тому: старі фотографії

    Комплект з 72 фотографій Тибету, що зроблені в 1903 році офіцером британської місії Джоном Клодом Уайтом, передавалися з покоління в покоління. Ці фото будуть виставлені на продаж на  аукціоні в домі «Бонемс» у Лондоні, повідомляє Daily Mail.
     
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#
  • Космічні супутники Китаю потрібні народу чи компартії?

    Космічні супутники Китаю потрібні народу чи компартії?

    Китай. Першого жовтня, у річницю приходу до влади комуністичної партії, з космодрому Сичан був запущений супутник «Чан’е-2». Китайська преса повідомила про те, що починає здійснюватися «мрія про дослідження Місяця», а також що ця подія нерозривно пов’язана з «китайською мрією про відродження нації і щастя народу».

    #img_left#На цей проект, за даними китайської влади, було витрачено 134 млн доларів США.

    Однак незалежні китайські аналітики, вважають, що цей проект влади, як і багато чого з її політики, жодним чином не пов’язаний із щастям народу. Більше половини населення країни живе в бідності і людям в наразі потрібен не Місяць, а елементарні умови для життя – їжа і нормальне житло, – вважають вони.

    Відомий китайський Інтернет-коментатор з провінції Гуансі Цзин Чу поділився своєю думкою про запуск супутника «Чан’е-2» з кореспондентом The Epoch Times.

    Цзін не вважає, що дослідження Місяця є мрією китайського народу, як це підносить влада: «Всі ці супутники, які запускає компартія, не мають абсолютно жодного відношення до китайського народу. Це можна порівняти з тим, як під час голодомору влада створювала ядерну зброю, на що витрачалися величезні кошти. У 1960 і 1961 роках, коли від голоду в КНР загинуло більше 40 млн. людей, влада експортувала 4,2 млн. тонн зернових. Це робилося в обмін на ядерні технології й устаткування для виробництва ядерної зброї. Це не щастя китайського народу, а навпаки ганьба і лихо».

    На його думку, запускаючи супутники, китайська влада просто має намір показати світу свої надможливості, наприклад, що вони можуть відправити ядерну боєголовку в будь-яку точку планети.

    Інший китайський аналітик Лі Бося вважає, що рівень розвитку космонавтики, як і наявність ядерної зброї не можуть відображати міць держави і ступінь цивілізованості суспільства, як про це пише пропаганда компартії.

    «Розвиток космічної індустрії, так само як і наявність ядерної зброї, не відображають міць держави. Потужність і розвиненість країни віддзеркалюють не військові сили і тим більше не космонавтика, як твердить комуністична пропаганда, а рівень життя людей, та чи відчувають люди себе в безпеці, чи добре їм живеться, чи є в країні відкритість, свобода і т.д. В іншому випадку Північна Корея з полупервісним рівнем життя, але з ядерною зброєю, теж може вважатися потужною і розвиненою державою?», – Говорить Лі.

  • Диво-камінь зі стародавніми текстами сонце освітлює лише раз на 60 років

    Диво-камінь зі стародавніми текстами сонце освітлює лише раз на 60 років

    Китай. Позаду стародавнього буддійського храму Фахуа, що розташований у провінції Юньнань на південному заході Китаю, в гірській долині є прихований від сонця великий камінь, на якому написані давні письмена. Дивно те, що сонячні промені потрапляють на священний камінь тільки один раз на 60 років.

    #img_right#У народі цей камінь називають «камінь висушених на сонці канонів». Кажуть, що легендарний танський чернець Сюаньцзан, пригоди якого описані в класичному романі «Подорож на Захід», на цьому камені висушив отримані від Будди в Індії сувої, що випадково впали в річку.

    Висота каменю більша 10 метрів, навколо нього щільно ростуть дерева і трави. Примітно те, що сонячні промені, які проникають у кожен куточок долини, на камінь не потрапляють.

    На камені є гладка сторона завдовжки 3 метри і завширшки 2 метри, на якій розташовано 8 рядів ієрогліфів, по 10 у кожному рядку. Стиль їхнього написання схожий на «чжуаньшу» (один із стародавніх стилів).

    Пан Цао, історик і культуролог, розповів кореспондентові місцевої газети, що сонце освітлює скелю тільки раз на 60 років, і що трапляється це, коли воно знову піднімається після заходу сонця.

    Старожили місцевого села розповідають про дроворуба, який бачив, як сонце зайшло за гору, а потім знову з’явилося, і його промені осяяли камінь. Це так вразило дроворуба, що той кинув в’язанки хмизу і помчав у село, щоб розповісти всім про побачене. Але відтоді такого явища в селі більше ніхто не спостерігав.

     

    Однак є ще два джерела, що підтверджують цю інформацію.

    #img_left#Чернець із храму Фахуа розповів, що бачив це на власні очі: «Це було в 2005 році, під час весняного рівнодення приблизно о 18 годині. Я бачив, як сонце освітлювало камінь протягом півгодини». Живе чернець у храмі вже багато років, але бачив це явище перший і єдиний раз.

    В історичних записах міста Анніна також розповідається про це явище: «Це сталося під час сезону дощів. Храм [Фахуа] був, як завжди, досить тьмяний. Раптом світло заповнило зал. Волосся на статуях Будди стали неймовірно яскравим. Трохи згодом світло зникло, і все стало тьмяним знову».

    Згідно з місцевими переказами, наступного дня після весняного рівнодення, раз на 60 років, коли сонце знову сходить після заходу, світло заповнює вершини гір і долину, освітлюючи камінь із написами, а також зображення Будди і зали храму Фахуа.

    Легенда про походження священного каменя

    У романі «Подорож на Захід» описується сцена, коли чернець Сюаньцзан зі своїми супутниками повертався з Індії в колишню тоді столицю Китаю місто Чан’ань, і на нього напало річкове чудовисько. У результаті чернець випустив у річку Шахе священні буддійські писання. Коли їх виловили, сувої були підмоклими.

     

    Сонце вже зайшло, учні ченця поклали канони на гладку поверхню каменю й стали розпалювати вогонь, щоб висушити їх. Раптом у цей момент сонце знову зійшло і осяяло яскравим світлом сувої, що лежали на камені, і швидко висушило їх. Коли чернець склав сувої, їхні ієрогліфи відбилися на камені, що й отримав назву «камінь висушених на сонці канонів».

  • Саакашвілі: наслідуючи Путіна

    Саакашвілі: наслідуючи Путіна

    #img_left_nostream#Саакашвілі хоче внести поправки в грузинську конституцію, щоб значно розширити повноваження прем’єра і перейти на цей пост після закінчення президентського терміну в 2013 році, робить припущення експерт Магдалена Фрішова Гроно у статті для Foreign Policy.

    Навесні 2009 року Саакашвілі запропонував створити багатопартійну комісію для підготовки поправок до конституції, але більшість опозиціонерів відмовилися брати участь у цій роботі, нагадує автор. У результаті Саакашвілі дано карт-бланш на зміну правил гри на його розсуд. Згідно з проектом поправок, уже внесеним у парламент, прем’єр-міністр наділяється великими новими повноваженнями в зовнішній і внутрішній політиці на шкоду президентові. Очікується, що до кінця жовтня парламент прийме поправки, незважаючи на опір опозиції.

    Саакашвілі запевняє, що поправки не дозволять будь-кому одноосібно захопити владу. При цьому автор вважає симптоматичним той факт, що президент не виключає свого переходу на посаду прем’єр-міністра. Лідер опозиції Іраклій Аласанія заявив, що запропонована модель підігнана конкретно під Саакашвілі. «Тривоги опозиції резонні: хоча в останні роки здійснені деякі необхідні реформи, Саакашвілі не раз користувався демократичною риторикою для маскування кроків щодо посилення власної влади», — пише автор.

    Західні уряди в основному відмовчуються. «Перед ними стоїть дилема — або підтримати прозахідного голову держави, який називає себе реформатором, або кинути виклик його схильності до жорсткого стилю правління. Після війни з Росією геостратегічні міркування спонукають їх в основному вибирати перший варіант», — пише автор. Якщо Саакашвілі щиро хоче реформ, йому слід в 2013 році відмовитися від влади і дозволити громадянам обирати лідера на власний розсуд, робить висновок експерт по регіону.