#img_right#Нинішня демографічна політика Китаю, яка має на меті скоротити стрімке зростання населення Китаю і названа недвозначно «Одна сім’я — одна дитина», відзначає свій 30-й ювілей. Правозахисники вважають це найбільш масштабним і систематичним порушенням прав людини в історії, що позбавляє жінок права вибору та права на життя.
25 вересня 1980 року Центральний комітет Комуністичної партії Китаю направив відкритого листа членам партії, виклавши в ньому проект плану з контролю над народжуваністю. У цьому листі стверджувалося, що нова демографічна політика Китаю буде тимчасовою і триватиме 30 років.
Лі Пін народилася і виросла у провінції Хенань, коли політика Китаю щодо обмеження народжуваності вже була впроваджена. Однак вона не мала й гадки, наскільки жорстокою ця політика виявиться в реальності, доки сама не відчула на собі її гніт. У віці 23 років вона була на сьомому місяці вагітності в очікуванні дитини. Хоча це була її перша вагітність, вона не отримала офіційного дозволу уряду на народження.
Одного разу, коли вона прогулювалася вулицею, її зупинили чиновники, відповідальні за планування сім’ї. Вони побили її і потягли до лікарні. Там її прив’язали до лікарняного ліжка і провели насильницьку операцію аборту.
На заклики дівчини про допомогу лікарі відповіли тільки тим, що ще раз побили її. Хоча дитині Лі Пін ввели в голову смертельну ін’єкцію, вона ще «декілька хвилин страшно кричала, після чого затихла» [як розповіла пані Лі Пін в інтерв’ю організації «Права жінок без кордонів» — ком.ред.].
Почувши від медсестри, що її дитина мертва, Лі Пін втратила свідомість. «Коли я прийшла в себе, у ліжка стояв доктор і вимагав грошей, щоб «позбавитися від тіла ембріона». Я сказала, що грошей немає, після чого вони запхали мою дитину в поліетиленовий пакет і поклали біля мене».
Лі Пін сказала в інтерв’ю: «Я не можу собі уявити, щоб над моїми правами могли так познущатися у суспільстві, де панує закон».
#img_left_nostream#Історія Лі Пін — лише крапля в морі. Насильницькі аборти, примушена стерилізація і дітовбивство — звичайна повсюдна практика в сьогоднішньому Китаї. Демографічна політика Китаю є насильством і жорстокістю по відношенню до китайських жінок і дівчат. І ось чому:
1. Насильницькі аборти травмують жінок. Це одна із форм тортур.
2. У Китаї аборти за ознакою статі та дітовбивства повсюдні. У зв’язку з тим, що традиційно в Китаї віддають перевагу хлопчикам, більшість абортів і дітовбивств припадає на дівчат.
Згідно з нещодавнім дослідженням, опублікованим Британським медичним журналом, середнє співвідношення статей по всьому Китаю — 120 хлопчиків на кожні 100 дівчаток. При цьому в дев’яти провінціях цей показник досягає 160 хлопчиків на 100 дівчаток. Тобто, якщо у сім’ї першою народжується дівчинка, зазвичай робиться аборт, тому цю практику можна назвати гендерцидом.
3. У результаті цього гендерциду в цій країні сьогодні на 37 мільйонів більше чоловіків, ніж жінок. Цей дисбаланс між статями став основною рушійною силою сексуальної торгівлі в Азії.
4. У сучасному Китаї спостерігається найвищий рівень самогубств серед жінок у світі. Це єдина нація на земній кулі, де більше жінок здійснюють суїцид, ніж чоловіків. За даними Всесвітньої організації здоров’я, в Китаї щодня самогубство роблять близько 500 жінок. Напрошується питання: чи не пов’язана ця картина з демографічною політикою Китаю щодо обмеження народжуваності?
5. Жінок, які порушили правила цієї політики Китаю, часто піддають насильницькій стерилізації. Крім того, що це є кричущим порушенням жіночих прав, це може викликати проблеми зі здоров’ям на все життя.
#img_center_nostream#Незважаючи на заявлений тимчасовий характер політики Китаю «Одна сім’я — одна дитина», схоже, що найближчим часом вона не припиниться. 19 січня 2010 року віце-прем’єр Китаю Лі Кецян заявив, що «Китай продовжить прагнути до низьких показників народжуваності».
Нещодавно, 27 вересня, Лі Бінь, голова Національної комісії з народжуваності і планування сім’ї, заявив газеті China Daily, що нинішня демографічна політика Китаю буде і далі здійснюватися.
Діяльність компартії в якості «утробної поліції» і прагнення контролювати життя і смерть китайців — це жахливе порушення жіночих прав і свобод.
Через 30 років після введення демографічної політики Китаю «Одна сім’я — одна дитина» ясно одне: настав час для міжнародного співтовариства стати на захист жінок, таких як Лі Пін.
Автор — Реггі Літлджон, президент позаполітичної міжнародної коаліції, покликаної протистояти насильницьким абортам і сексуальному рабству в Китаї.
