Під час подорожі до Індії Ігор Борзаковський побував в унікальній тибетської школі Юнлін Крейче (Yongling Creiche). Вона розташована в місті Дармсала — резиденції уряду Тибету у вигнанні. Особливість цієї школи в тому, що вона покликана зберегти тибетську культуру в умовах, коли у себе на батьківщині — в Тибеті — вона пригнічується Комуністичною партією Китаю.
| Читайте також: |
Проблема, з якою сьогодні стикається Тибет — це китаїзація населення і управління регіоном, придушення традиційної культури, через що останнім часом тибетці вчиняють самоспалення на знак протесту.
Тисячі тибетців пішли за Далай-Ламою до Індії у вигнання після того, як Тибет окупував «червоний» Китай. Уряд Індії прихистив біженців з Тибету, надав їм першу допомогу, а також допоміг організувати спеціалізовані школи для дітей Тибету. Такими школами тибетці хочуть зберегти унікальну культуру, мову і самобутність нації.
Діти з тибетської школи в Дармсалі. Фото: Ігор Борзаковский/Велика Епоха
Через якийсь час чимало батьків почали забирати своїх дітей зі школи, щоб ті допомагали заробити якісь гроші для прожитку сім’ї.
Це викликало побоювання в уряду Тибету, і його представники дали зрозуміти батькам, що на кожному з них лежить відповідальність за майбутнє Тибету.
Тому Дава Церін, тоді ще молода людина, в 1983 році організував школу. Але незабаром, з різних причин, її довелося закрити.
Пізніше, в 1984 році, він знову, турбуючись про майбутнє дітей, за допомогою організації «Тибетські батьки в Дармсалі» знову почав працювати над відкриттям школи. Новий навчальний заклад успішно відкрився і працює донині.
Головна мета школи — допомогти батькам у вихованні дітей та отриманні ними освіти.
Діти грають в тибетській школі. Фото: Ігор Борзаковський/Велика Епоха
Історія школи
Дитсадок-школа працює з 1984 року. У будівлі колишнього хліва без даху, яка використовувалася спочатку, було дуже мало місця, і незабаром установу перемістили в іншу будівлю — в якій працює школа і сьогодні. Головне приміщення протягом 3 років теж не мало даху. Але в 1987 році після довгих очікувань на приміщенні, нарешті, звели покрівлю.
Щоб допомогти окремим батькам, які цілий день зайняті на роботі, в 1989 році було організовано гуртожиток, де діти живуть цілодобово.
Персонал і структура школи-дитсадка
Сьогодні у школі навчається 260 дітей, спочатку їх було 15. Вихованням та навчанням дітей, коли навчальний заклад тільки почав працювати, опікувалися 3 людини, а нині — 23. Усі працівники, крім директора, — жінки. Уроки ведуться тибетською.
Діти грають в тибетській школі. Фото: Ігор Борзаковський/Велика Епоха
Дитсадок відкритий для всіх і 5% учнів — не тибетці. Школа працює з 8.30 до 16.30. Діти розділені на 3 групи. Перша — для дітей від півтора до 3 років. У кожній кімнаті по 30 дітей з трьома вихователями.
Для дітей від чотирьох до семи років у школі є 7 класів. У кожній групі по 25 дітей, яких навчає один учитель.
Третій ступінь — діти старше 7 років. Для них є три класних кімнати, в кожній по 22 дитини.
Кухня
Кожен день діти отримують свіже коров’яче молоко. Харчування складається з двох полуденків та обіду. Два рази на тиждень їх годують свіжими фруктами.
На кухні працюють дві жінки. Вони готують і прибирають.
Школі вдається звести витрати на продукти до мінімуму, оскільки з харчуванням їм допомагає католицька організація.
Методи освіти
Більша частина персоналу дотримується відомої педагогічної системи Монтессорі. Вона заснована на тому, що до кожної дитини педагог використовує індивідуальний підхід: малюк вибирає дидактичний матеріал і тривалість занять сам, розвивається у власному напрямку і ритмі.
Хоча школа в основному націлена на мову і культуру Тибету, але тут також використовують одночасно і сучасний, і традиційний методи навчання.
Діти вчать вірші та пісні, грають в ігри, вивчають традиційні пісні і танці на 3 мовах — тибетській, гінді та англійській. Вони також вчать алфавіт і рахунок тибетською та англійською мовами.
Діти грають у тибетській школі. Фото: Ігор Борзаковський/Велика Епоха
Старші діти навчаються математиці, читанню та письму. Улюблене заняття дітей — це малювання і танці.
У школі окремий вчитель навчає дітей традиційним танцям, а участь у багатьох танцювальних фестивалях приносить їм великий успіх і визнання публіки.
Основною ідеєю школи є збереження довкілля і людських відносин. А розвиток внутрішніх цінностей кожної дитини керівництво дитсадка-школи вважає своїм обов’язком.
